Науково-методичний вісник «Педагогічний пошук» №2 2006 р ст
Вид материала | Документы |
СодержаниеПедагоги базового нвк I квартал |
- В. В. Вітюк // Педагогічний пошук. 2002. № С. 29-31, 177.04kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни навчально-методичний кабінет, 2606.96kb.
- Науково-методичне забезпечення модернізації системи освіти. Методичний вісник №46., 5281.3kb.
- План роботи творчої групи вчителів з апробації підручників для учнів 9-х класів, 69.59kb.
- Державна податкова адміністрація україни центр професійного навчання науково-методичний, 1565.31kb.
- Науково-методичний центр вищої освіти, 579.99kb.
- Міністерство освіти І науки України Інститут педагогіки Академії педагогічних наук, 44.3kb.
- Всеукраїнський інтерактивний конкурс «юніор-2011» Інформаційно-методичний вісник Запоріжжя, 4213.86kb.
- «Педагогічний пошук» 2 (70) / 2011, 412.29kb.
- Методичні рекомендації до оформлення науково-дослідницьких робіт учнів-членів нт «Пошук», 239.87kb.
Науково-методичний вісник «Педагогічний пошук» №2 2006 р. ст.15-18
Співпраця однодумців
Валентина Лихолетова, голова циклової комісії дошкільної педагогіки, психології та фахових методик, викладач-методист Володимир-Волинського педколеджу
Щоранку гостинно зустрічає своїх вихованців навчально-виховний комплекс „Дзвіночок,, у древньому Володимирі-Волинському. Дорослі ж називають „Дзвіночок,, „Оселею науки і доброти,,, адже пріоритетним у роботі колективу є науковий підхід до справи виховання і навчання дітей віком від 3 до 10 років.
Очолює цю установу Король Надія Сергіївна. Закохана у свою професію, енергійна і вольова, вона зуміла запалити вогонь творчості у своїх колег для успішної реалізації принципу неперервності освіти: дошкілля - початкова школа. Одним із здобутків колективу є чітко налагоджена творча співпраця з вищим навчальним закладом другого рівня акредитації - Володимир-Волинським педагогічним коледжем ім. А.Ю. Кримського.
Обидва навчальні заклади плідно працюють над впровадженням освітніх програм, спрямованих на розвиток особистості, її творчих особливостей. Навчально-виховний комплекс є базою навчання студентської молоді через проходження ними різних видів педагогічної практики та залучення їх до науково-дослідної роботи. Викладачі, методисти і педагогічні працівники установи є науковими керівниками та співучасниками навчально-виховного процесу обох ланок освіти. Вони щедро діляться своїми науковими та професійними знаннями. Беруть участь у створенні нових технологій та розвиваючих методик, які проходять апробацію і впроваджуються в практику роботи навчального комплексу та педколеджу.
Так, за спільним планом роботи освітнього комплексу і педколеджу протягом кількох років йде цілеспрямована науково-дослідна робота творчих осередків студентської молоді з проблеми „Формування у дітей 5-6 років життя навичок міркувального мовлення та мовної творчості,,. Традиційно склалася така система роботи між цими навчальними закладами:
- теоретичне вивчення та опрацювання проблеми через проведення спільних семінарів та методичних об'єднань;
- визначення мети і методики дослідження спільно із педагогами освітньої установи;
- ознайомлення з навчальним процесом навчальної установи як об'єкта дослідження під час проведення усіх видів педпрактики;
- постановка експерименту, проведення і фіксація ходу дослідження;
- обробка і обговорення результатів на спільних засіданнях викладачів і педпрацівників;
- створення нової технології (системи навчання) та реалізації проблеми;
- апробація в навчально-виховному комплексі;
- написання науково-творчих (курсових) робіт студентами, оформлення досвіду роботи педагогами НВК за результатами успішної апробації нової системи навчання згідно обраної проблеми.
У ході реалізації експерименту йде розробка методичного забезпечення до його проведення: виготовлення студентами і педагогами наочного матеріалу, розробка конспектів занять, дидактичних ігор і вправ, відбувається обмін досвідом, встановлення міцних партнерських відносин. Це є дієвий шлях формування єдиного підходу до вирішення проблеми на основі річного плану роботи навчально-виховного комплексу. Спільна взаємодія над вирішенням проблеми обох навчальних закладів може бути представлена у такій схемі:
СТУДЕНТИ | ВИКЛАДАЧІ | | ПЕДАГОГИ БАЗОВОГО НВК |
- визначають мету і об'єкт дослідження; | - рекомендують вибір теми дослідження на основі роботи НВК; | | - створюють умови для проведення дослідної роботи; |
- опрацьовують теоретичний аспект теми; | - організовують ознайомлення педколективуз теоретичними положеннями, прогнозують результати; | | - опрацьовують теоретичний матеріал до проблеми; |
- добирають зміст і форми проведення діагностики; | - розробляють методику проведення експерименту (констатуючий, формуючий, контрольний етапи); | | - дбають про нагромадження знань дітей через удосконалення своєї роботи з дітьми, визначення рівня умінь дітей; |
- проводять експеримент у відповідності з розробленою методикою, | - здійснюють загальне керівництво і контроль за проведенням експерименту та оформленням ного результатів; | | - здійснюють керівництво і корекцію навчальної системи, допомагають у її реалізації; |
- зіставляють мету і отримані результати, визначають ефективність пропонованої технології; | - популяризують позитивні досягнення серед базових навчальних закладів. | | - здійснюють апробацію розробленої навчальної системи (педагогічної технології); |
-.оформляють у вигляді науково-творчої роботи. | | | - оформляють як надбання позитивного досвіду з реалізації проблеми. |
Проблема формування мовних творчих здібностей в контексті розвитку зв'язного міркувального мовлення, над якою працює НВК „Дзвіночок,,, не є випадковою. Адже загальновідомо, що в перші роки свого життя дитина оволодіває мовленням і це забезпечує їй функцію порозуміння з навколишнім оточенням. Тому мовленнєвий розвиток особистості завжди посідав перше місце в роботі НВК. Метою навчання дітей рідної мови як на етапі дошкільного дитинства, так і початкової школи є розвиток усного мовлення як засобу спілкування і пізнання довкілля,
здатності дітей самостійно, зв'язно, логічно, аргументовано висловлювати свою думку. Науково доведено і психологічно обґрунтовано, що писемне мовлення формується лише на базі усного, а не навпаки. Якщо діти дошкільного віку не навчилися усно висловлювати свої думки та ршмірковувати, вони не зможуть успішно писати творчі роботи у початковій школі. Саме тому під керівництвом викладачів дошкільного відділення коледжу студенти-випускники проводили системні дослідження з різних аспектів цієї проблеми, що дало змогу створити цілісну навчальну технологію і апробувати її протягом ряду років. Було досліджено процес організації навчання дітей зі складання творчих розповідей та розповідей-роздумів як монологічної форми зв'язного усного мовлення через зміст навчального матеріалу відповідно до діючого програмно-методичного забезпечення. За його результатами загальний рівень розвитку зв'язного мовлення був посереднім, а подекуди і низьким, тому основними завданнями дослідження були:
- обґрунтування структури навчального процесу як педагогічної технології щодо навчання дітей навичок міркувального мовлення і мовної творчості через складання розповідей-роздумів;
- добір прийомів роботи з дітьми, перевірка їх ефективності;
- розробка перспективного плану структурованого розподілу навчального матеріалу на навчальний рік;
- розроблення методичних рекомендацій до проведення системи занять;
- апробація навчальної системи в освітній установі. За нашими припущеннями, систематична,
планомірна, цілеспрямована робота з вирішення проблеми є можливою, доцільною і результативною в контексті реалізації загальних завдань розвитку у дітей зв'язного мовлення. Педагогічний експеримент був проведений в три етапи протягом навчального року. На першому етапі діагностувався рівень зв'язного міркувального мовлення і прояв мовної творчості у дітей. На другому етапі застосовувалась система спеціально організованого навчання за результатами першого констатуючого експерименту.
Третій етап був присвячений виявленню контрольних (перевірочних) результатів і давав оцінку ефективності розробленої методики.
За підсумками застосування діагностики (шість тестів) на початку навчального року виявлено невисокі результати рівня розвитку міркувального мовлення та мовної творчості у дітей 5-6 років. Це дозволяє зробити висновок, що з дітьми повинно бути організоване навчання через реалізацію цілісної програмної моделі навчального процесу, розробленої творчою групою викладачів, педагогів освітнього закладу та творчим осередком студентів - учасників дослідницької роботи. Формуючий етап експерименту спирався на методику поетапної організації навчання дітей міркувального мовлення і мовної творчості.
І етап - підготовчий. Відбувається набуття дітьми сенсорно-інформаційного досвіду, на основі якого йде вироблення умінь виділяти істотні ознаки і властивості предметів та явищ, виділяти схоже та відмінне, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, розвиток творчого активно-пізнавального ставлення до навколишньої дійсності, формування мовленнєво-творчих здібностей. Йде організація діалогового мовлення, перших міні-дискусій із захисту своєї думки, аргументації поглядів, використання реплік-стверджень, реплік-суджень, реплік-обґрунтувань. Це запрошення до дискусії з приводу різних ігрових
сюрпризних ситуацій з наскрізними (постійними) персонажами: Чомучко, Томучко, Пізнайко, Незнайко, сова Мудруся, гномик Чеберяйчик та інші. Це активізує мовну практику в плані мотивації творчих
висловлювань у конкретних ситуаціях спілкування, В__
"основному спираємося на дидактичні ігри і вправи, які органічно включаємо в навчальні заняття:
- Зоологічне лото (хто де живе).
- Чому події розвиваються так?
- Словесний клубочок.
- Виконай за зразком.
- Казкова галявина (з використанням екрану мовно-художньої творчості).
- Малюнкові веселі завдання.
- Оживи малюнок.
- Доведи, чому так?
- Лісова школа „Так - не так,,.
ІІ етап - ознайомлювальний. Ознайомлення дітей із структурою міркувальної розповіді (теза, обґрунтування, висновок). Для полегшення роботи створюємо прийоми моделювання і виготовлення моделей-образів (будинок із казкової країни Міркувальної, який символізує структуру розповіді-роздуму та взаємозв'язок її частин: ґанок - теза, віконця - аргументи, дах - висновок). Спочатку модель-образ виступає як зразок структури розповіді, а потім - як орієнтир для самостійного її складання. Можливі інші варіанти моделей: ромашка, дерево, світлофор. При проведенні роботи націлюємо дітей на використання вставних слів, які передають конкретний зміст доведення: я гадаю..., я вважаю..., на мою думку... тощо. Ігрові казкові персонажі використовуємо на цьому етапі для постановки завдань так, щоб використовувались вставні слова і були прояви словесної творчості. Навички розпочинати розповідь з тези відпрацьовуємо за допомогою дидактичних ігор, вправ, проблемних ситуацій:
- Чарівний будиночок.
- Друзі Чомучко і Томучко.
- Спільна розмова із совою Мудрусею.
- Оповідки-нісенітниці.
- Чому слова так називаються?
- Конструювання загадок.
- Скрізь, куди ми не підемо, цікаву розповідь складемо.
- Чому сніжок для нас дружок?
- Міркуємо за малюнками.
- Опиши предмет.
- Ланцюжок запитань і відповідей.
- Ключики відкриттів.
- Скарбничка несподіванок.
- Кошик мовних гостинців.
III етап -репродуктивно-творчий. Він закріплює набуті дітьми навички зі складання творчих міркувальних розповідей. Сюди включаємо творчі аналітичні завдання в системі художньо-мовленнєвих ситуацій: складання дітьми творчо-міркувальних розповідей у формі короткотривалих проектів із „Чарівної скрині,,:
- Фантазі? за ілюстративними сюжетами на тему „Як би розвивалися події?,,.
- Таємниця предметів і явищ довкілля.
- Хто знає, що за чим буває?
- Чарівні перетворення (із совою Мудрусею в казковому лісі).
- Пізнайкові таємниці.
- Згода - незгода (між друзями Чомучко і Томучко).
- Чомучкові поради.
- Ярмарок на вулиці Міркувальній.
- Подорож до міста Запитань.
- Зустріч із гномиком Чеберяйчиком (закінчи його думку).
- У кого який настрій?
- Пропозиції Незнайка.
- Довідкове бюро лісових мешканців.
- Нова колискова (придумай свою колискову).
- Запитав їжачок: „Чи потрібно мені сто голочок?,,. Поміркуй і скажи, їжачку підкажи.
- Валіза добрих слів і справ.
- Хто кому друг, а хто кому ворог.
- Чарівна квітка побажань.
- Казка заблукала.
- Секрети казок. Віднови казку.
- Поради казковим героям.
- Я із казки (Хто я?).
Таким чином, поетапна організація експериментального навчання дітей забезпечила апробацію розроблених ігрових мовних вправ, сюжетних ситуацій, дидактичних ігор, комплексних навчальних занять до перспективно-методичної сітки планування на навчальний рік:
I квартал - складають дидактичні ігри та мовні вправи, спрямовані на нагромадження дітьми чуттєвих уявлень, що сприяє розвиткові логічного мислення та формуванню зв'язних розповідей-роздумів.
Вересень
1. Розповідь-ознайомлення „Казкова країна Міркувальна,,.
2. Тематичні заняття „Чому птахи відлітають у теплі краї?,,.
3. Дидактична гра з елементами міркування „Чому події розвиваються так?„.
4. Дидактична гра „Кому із звірів живеться зручніше?,,.
5. Дидактична гра „Словесний клубочок,,.
Жовтень
1. Дидактична гра „Добери і докажи„ (лото).
2. Творча розповідь „Хто як зустрічає осінь?„.
3. Міркувально-творча вправа „Що буває, коли сонце згасає?,,.
4. Мовно-творча вправа „А що, коли б?„.
5. Дидактична гра „Що яке на вигляд?,,.
Листопад
1. Розповідь-подорож у місто Запитань та Пояснень.
2. Дидактична гра „Хіба так буває?».
3. Міркувальна розповідь „Чи потрібні в житті правила?,,.
4. Ігрова подорож на вулиці Пригодницькій.
5. Мовно-пізнавальна ситуація „У Пізнайка різні вправи і корисні і цікаві,,.
II квартал - передбачає мовні ігри на усвідомлення і закріплення загальної структури розповіді-роздуму через ігрову модель - будиночок; уміння користуватися вставними словами: „ я гадаю,,, „я вважаю,,, „мені здається„, „я знаю,,, „ на мій погляд,,, які живуть у віконцях на першому поверсі будиночка.
Слова: „по-перше.....по-друге,,, „бо,,, „то,,, „що,, - у
віконцях другого поверху, а слова „отже, „отож,,, „таким чином,, - у віконцях третього поверху. Від мовної моделі „Будиночок,, можлива побудова аналогії: „Квітка,,, „Дерево,,.
Грудень
1. Дидактична модель "Слова - віконця у будиночку".
2. Дидактична гра „Чомучко і Томучко полюють за ознаками,,.
3. Оповідки - нісенітниці.
4. Комплексне заняття зі складання творчо-міркувальної розповіді „Чому сніжок нам дружок?,,.
5. Дидактична гра „Схожий - не схожий,,.
Січень
1. Дидактична модель "Пропали слова - віконця".
2. Дидактична гра „Чому слово так називається?,,.
3. Міркувальна розповідь „Чому ведмідь смокче лапу?,,.
4. Розповідь-роздум „Чому надходить ніч?,,.
5. Складання мовно-творчих етюдів „Скрізь, куди ми не підемо, цікаву розповідь складемо,,.
Лютий
1. Уявна словесна подорож-гра „ Друзі Чомучко і Томучко разом,,.
2. Дидактична гра-заняття „Чарівні перетворення у казковому лісі,,.
3. Дидактична гра-картинка „Каруселі мрій,,.
4. Розповідь-фантазія „Пригоди Зайчика-вуханчика,,.
5. Розповідь-фантазія „Витівки Лисички-хитрички,,.
III квартал - складають аналітичні, конструктивні
мовні ігри, які використовуються на заключному репродуктивно-творчому етапі навчання.
Березень
1. Дидактична гра „Що може бути скарбом для когось?».
2. Дидактична гра „ Хто найдопитливіший?,,.
3. Ярмарок у місті Запитань на вулиці Міркувальній.
4. Пізнайкові пригоди.
5. Дидактична вправа „Що тут не так, а як?,,.
Квітень
1. Мандрівка країною Запитань - ігрова подорож.
2. Гра-змагання „Хочу все знати,,.
3. Міркувальна розповідь „Живе-неживе, а чому?,,.
4. Дидактична вправа „ Віночок вимовлянок- складанок,,.
Травень
1. Розповідь-роздум „Що промовляють конвалії-дзвіночки?,,.
2. Дидактична гра „Добре - погано, а чому?,,.
3. Дидактична гра „ Валіза добрих слів і справ,,.
4. Дидактична гра „ Чарівна квітка побажань,,.
5. Дидактична вправа „ Ланцюжок запитань і відповідей».
Крім спеціально організованого навчання за поданою технологією-моделлю у дітей стимулювали пізнавальну зацікавленість. Робота проводилась у різні часи режиму (в ранкові години, на прогулянці, під час вечірнього дозвілля) з метою розвитку мовно-творчих конструктивних навичок, вміння висловлювати та обґрунтовувати свої думки. Результати контрольного зрізу показали значний ріст якості умінь і навичок дітей з використання ними міркувального зв'язного мовлення. Зменшилась кількість дітей із низьким рівнем мовно-творчих конструктивних навичок. У ході проведення дослідження підтвердилась ефективність розробленої нами системи щодо формування у дітей міркувального зв'язного мовлення з проявом мовної творчості. Вона виявилася результативною і є основою для подальшого навчання в початковій школі. Матеріали дослідження лягли в основу написання студентами і викладачами педколеджу творчих і наукових робіт, а педагоги навчально-виховного комплексу мають значний "Творчий дороботгдсгсвого досвіду роботи.
Загалом, матеріали спільної дослідницької роботи сприяють використанню в практиці роботи сучасних навчальних закладів ідей розвивальної освіти, переорієнтовують педагогів з дидактичних на пошукові методи роботи з дітьми.
Слід відмітити ряд позитивних надбань педагогічного колективу навчально-виховного комплексу „Дзвіночок,,, які позитивно впливають на розбудову спільних взаємин, сирвд них: робота з дітьми в центрах інтелектуально-мовного розвитку, реалізація програм розвитку особистості „Паростки майбутнього,, та „Творча обдарованість,,, проведення традиційних інтелектуальних шоу: „Найрозумніший,,, „Розумники та розумниці,,, „Математичний марафон,,, „Наукова лабораторія„, літературна скарбничка „Світ моїх захоплень,,, гурткова робота з вивчення іноземних мов, робота студій „Чарівний олівець,,, вокалу, хореографії.
Заслуговує на увагу проведення тижнів: „Калейдоскоп талантів,,, „Методичні знахідки,,, робота просвітницького центру. Напрям роботи з мовно-художнього розвитку дітей включає в себе роботу театралізованої студії „Бабусина казка,,, факультативів „Народні ремесла,,, „Вишиванка,,, „Умілі ручки,,.
Все це свідчить, що колектив НВК „Дзвіночок,, завжди знаходиться в пошуку, йому притаманний етап творчого розвитку, а головне - дітям тут добре і цікаво, бо їм віддають найкраще - любов,
Вчимося, щоб учити співчуття, ласку, дружбу, довіру, відчуття родинного гнізда. Це можна вважати другим формуючим елементом особистості.
На основі цієї цілеспрямованої і клопіткої роботи педколективу навчального комплексу проводиться актириа подпгогічня практика гтудандв-педкпляджу. Це дає можливість закріпити теоретичні знання з основ наук, виробити навички самостійної творчої роботи відповідно до сучасних нових технологій, за якими працює цей високопрофесійний згуртований колектив. Плідними і різнобічними є аспекти спільної роботи. Активно практикуємо спільне проведення проблемних семінарів, дискусій, педагогічних читань, інформаційно-консультативних годин, педагогічних консиліумів. На базі навчально-виховного комплексу за участю викладачів, методистів, студентів та педагогічних працівників проводяться міські та обласні методичні об'єднання, спільні засідання циклових комісій, засідання методичної ради закладу.
Педагогічний колектив навчального комплексу в особі його директора Н.С.Король забезпечує всі умови для виявлення і формування кращих професійних та особистісних якостей студентської молоді, сприяє створенню спільних пошуково-творчих груп з опрацювання актуальних проблем сучасної освіти.