Програма та методика соціологічного дослідження Аналіз проблемної ситуації

Вид материалаДокументы

Содержание


2. Мета і завдання
Завдання дослідження
4. Організатори дослідження
5. Методи дослідження
Подобный материал:



Програма та методика соціологічного дослідження


Аналіз проблемної ситуації


Діти в усьому світі, в тому числі і в нашій країні, є найбільшою цінністю. Ця група населення має свої яскраво виражені специфічні особливості розвитку, які пов’язані із віковими змінами, соціальними відмінностями.

Головне поле діяльності дорослого, працюючого з дітьми – створення культурного середовища розвитку особистості дитини. Якщо ж цей момент буде упущено, то в подальшому дитина не потягнеться до високого і прекрасного мистецтва, включаючи і книжкове море. Тому знання дитини, її індивідуальних потреб лежать в основі всієї організації бібліотечного обслуговування дітей нашої системи.

Насьогодні в країні через економічну нестабільність посилюються саме ті фактори, які негативно впливають на читацьку активність дітей різного віку. Тобто, в країні авторитет друкованого слова сьогодні упав, уступаючи місце комп’ютерній техніці, нетрадиційним носіям інформації.

Працівники Володимирецької районної бібліотеки для дітей, знаючи, яку невмирущу силу несе в собі книга, роблять все можливе для того, щоб залучити дітей і підлітків до читання: проводяться різноманітні конкурси, засідання за « круглим столом», дискусії.

Наші читачі беруть участь у щорічних Всеукраїнських конкурсах: « Хочу читати», « Найкращий читач України»,

В Володимирецький системі публічно-шкільних бібліотек функціонує 46 публічно-шкільних бібліотек, районна бібліотека для дітей, які проводять велику роботу щодо залучення дітей до читання. Щоб володіти ситуацією і бачити реальну картину дитячого читання, яка базується на реальних знаннях бібліотеки проводять соціологічні дослідження. Головною рушійною силою є районна бібліотека для дітей.

Соціологічні дослідження - різної тематики:

« Я читаю сучасну книжку українською мовою»,

« Українська художня книжка в читанні дітей молодших класів»,

«Бібліотека на допомогу професійному самовизначенню»,

« Я вивчаю рідний край»,

« Телебачення – інформаційний помічник, чи джерело агресії?».

Дослідження показують, що діти люблять українську книжку і залюбки б її читали, та вся біда в тому, що в бібліотечних фондах надзвичайно мало гарних, цікавих та привабливих дитячих книжок. Та тенденції зросту випуску дитячої літератури в Україні дають надію на поповнення фондів цікавою літературою для дітей. На даному етапі бібліотеки отримують літературу згідно з державними програмами «Забезпечення розвитку і функціонування української мови на 2004 – 2010рр» ,« Українська книга», та місцевої програми для підтримки місцевих літераторів

Районна бібліотека для дітей робить чимало для підтримки обдарованих дітей. Адже саме в дитячих творах нема фальшу і дволикості, саме ці твори є тим бальзамом, який вселить надію і віру в себе, в світле майбутнє, саме ці твори , можливо , зуміють пробити величезний баласт байдужості і черствості, який сьогодні лежить на душах багатьох хлопчиків та дівчаток.

Працівники бібліотеки доклали всі зусилля, щоб вийшли дитячі збірочки « І знов хвилює батьківська земля» Л. Бірюк, учениці Городецької ЗОШ, та О. Камінської « У полоні думок», учениці Володимирецького районного колегіуму.


2. Мета і завдання

Мета соціологічного дослідження:

Визначити ступінь читацької активності читачів – дітей, зокрема учнів 5 – 9 класів. Вивчити стан поповнення фондів бібліотек сучасною книжкою


Завдання дослідження:

У ході дослідження планується вивчити:

1. Реальний стан читання дітьми сучасної української книги в публічно – шкільних бібліотеках системи;

2.Стан поповнення фондів новою літературою як в районній так і публічно – шкільних бібліотеках системи, що надходить на реалізацію державних програм;

3.Рівень читання нової сучасної дитячої літератури читачами-дітьми

( анкета читача)


3. Об’єкти

Об’єкти: читачі – учні 5 – 9 класів районної бібліотеки, шкільних відділів, публічно – шкільних бібліотек, фонди бібліотек системи.


4. Організатори дослідження

  1. Організатор дослідження: Районна бібліотека для дітей ( розробка методики, організація моніторингу, узагальнення отриманих даних).
  2. Бази дослідження: Районна бібліотека, шкільні відділи, публічно – шкільні бібліотеки.


5. Методи дослідження


Аналітичний метод: Вивчення та аналіз літератури із проблем дитячого читання, матеріалів попередніх досліджень;

Документальний метод: аналіз поповнення бібліотечних фондів новою літературою;

Анкетування: Анкетне опитування читачів – дітей ( « Анкета читача»)


Анкета




  1. Як часто Ви відвідуєте бібліотеку?

А) постійно

Б) часто

В) інколи

2. Що для Вас є «читання»

А)самоосвіта

Б)задоволення

В)неприємна необхідність

3. Яка література Вас цікавить?

А)пригоди та фантастика

Б) науково-популярна

В) фахова(за обраною спеціальністю)

4. Як часто ви не отримуєте необхідної інформації (літератури)?

А) постійно

б) інколи

в)хоч мало, та постійно намагаються задовільнити інформаційні потреби.

5. Якою частиною довідкового апарату Ви користуєтесь?

А)довідковою(енциклопедії, довідники)

Б) каталоги, картотеки (назвіть)

В) рекомендаційними списками літератури

6. Яку масову роботу повинна проводити бібліотека, щоб задовільнити Ваші читацькі потреби?

___________________________________________________________

7.Назвіть 10 найпопулярніших сучасних професій

__________________________________________________________

8.Чи визначились Ви з майбутньою професією? Якщо ні, то назвіть Ваше хобі ________________________________________________________

9.Увиборі майбутньої професії Вам допомогли

А) батьки

Б) друзі та знайомі

В) книги

10. Які книги(інформацію), пов’язані з вибором професії Ви бажаєте бачити в бібліотеці __________________________________________


Аналiз даних ,
вiдiбраних шляхом анкетування






Виходячи з основних функцiй бiблiотеки: iнформацiйної,
освiтньої, виховної - на неї покладаються завдання
професiйної освiти, яке передбачає формування в учнiв знань про свiт сучасних професiй та свiдоме ставлення до
вибору професiї залежно вiд бажань та можливостей
особистостi.



З аналiзу анкетних даних стає зрозуміло, що читання для багатьох користувачiв є лише задоволенням, а не самоосвітою. Менша половина опитаних читає науково-популярну лiтературу, переважна бiльшiсть - художню лiтературу зарубiжних авторiв.
Джерелом iнформацiї для бiльшостi є словники, енциклопедії, довiдники. Каталоги і картотеки не є головними носiями iнформацiї.
Щодо масової роботи бiблiотеки, то бiльшість користувачiв хотіли б частiшого проведення оглядiв лiтератури. Тобто, прагнуть ширшої iнформації про книги .
Користувачi не дуже обiзнанi в iснуваннi ряду нових професiй, якi витребувані на ринку працi, а найбiльший вплив на вiдбiр майбутньої професії мають батьки.
Переважно користувачi хочуть бути вчителями, лiкарями, юристами, економiстами, - дещо традиційними професіями як для сучасного суспільства, а , отже, це говорить про вузьку обізнаність в профпотребах сучасності.


Виходячи з даного аналiзу необхiдно:
  • бiльш повно давати iнформацiю про професії, якi на ринку працi є бiльш затребуваними шляхом створення iнформацiйної бази даних;
  • ознайомити учнів iз шляхами професiйної пiдготовки на державному рiвнi та умовами оволодiння конкретними професiями;
  • формувати в учнiв позитивне ставлення до професiй, попит на якi актуалiзований соціально-економiчним розвитком суспiльства;
  • формування бiблiотечного фонду, маючи за пiдгрунтя монiторинг читання користувачiв, анкетування, опитування, тобто - поповнювати фонд фаховими виданнями, якi є складовими, профорiєнтацiйними в роботi серед молодi;
  • визначення використання фонду перiодичних видань, попиту на перiодику;
  • ознайомити користувачiв з професiями, якi необхiднi нашому мiстечку, вимогами про набуття цих професiй;
  • проведення профорiєнтацiйних заходiв а саме:

- дiлових iгр, дискусiй, бесiд, конкурсiв на кращий захист професiй, готувати рекомендацiйні списки лiтератури за спецiальностями з описами професiй;
- проводити цикл книжкових виставок: «Професiйному
самовизначенню - iнформацiйна підтримка» ;
-проводити огляди не лише науково- популярної лiтератури, а й художньої, де висвiтлено свiт рiзних професiй, життя людей, якi зайнятi в рiзних сферах дiяльностi, оскільки саме художнє слово бiльш чiтко i ясно вiдображає внутрiшнiй свiт людини, розкриває її саме в творчому робочому процесi;
- шляхом бесiд, оглядiв лiтератури, диспутiв, творчих зустрiчей iз людьми рiзних професiй досягати бiльшого впливу на професiйний вибiр користувачiв, щоб вирвати iх iз шаблону, що найкращими порадниками є лише батьки. Тобто навчити дiтей при виборi професiї бiльш прислухатись до власного Я;
- фонд бiблiотеки поповнювати лiтературою професiйного спрямування;


- використовувати наявні технології для рівного спілкування з юним користувачем;

- використовувати нові форми роботи з читачем.

Загалом бібліотека за своїм призначенням покликана доводити інформацію до користувача всіма можливими засобами і методами. Наразі сьогодні ми спроможні йти в ногу з часом, використовуючи новітні технології, сучасне обладнання, що дозволяє тримати нерозривний зв’язок з юним користувачем бібліотеки, спілкуватись на рівні 21 століття. А тому значущість бібліотечних закладів в сучасному самовизначенні особистості не перебільшена і необхідна.