Аналіз комплексної галузевої програми розвитку «охорона здоров’Я» на 2007-2011 роки результати соціологічного дослідження
| Вид материала | Документы |
- Програма фахових вступних випробувань на окр «спеціаліст» та «магістр», 230.29kb.
- Четверте скликання – сорокова сесія, 697.75kb.
- Програма розвитку тваринництва на 2012-2014 роки по станично-луганському району передумови, 210.87kb.
- Конкурсу захисту сучасної моделі навчального, 124.4kb.
- Про затвердження Програми розвитку фізичної культури І спорту у місті Новограді-Волинському, 163.9kb.
- Кабінет міністрів україни постанов а від 10 січня 2002, 1198.41kb.
- Головне управління освіти І науки, 117.63kb.
- Про Всеукраїнський конкурс захист сучасної моделі навчального закладу «Школа сприяння, 73.17kb.
- Про Всеукраїнський конкурс захист сучасної моделі навчального закладу «Школа сприяння, 73.47kb.
- Про стан та напрямки розвитку сільського господарства в 2011 році за галузями (рослинництво,, 19.63kb.
1 2
Звіт
Громадського моніторингу формування та виконання бюджету м. Миколаєва за напрямом
«Охорона здоров’я»
Моніторинг проводився в рамках проекту «Від громадського моніторингу бюджетного процесу – до ефективного соціального партнерства», який виконує Миколаївський міський фонд ЛАСКА «Сприяння економічним і соціальним реформам» за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження»
м. Миколаїв – 2010 р.
Зміст
С.
ВСТУП……………………………………………………………………………………….…..3
- ІНСТРУМЕНТАРІЙ ЗДІЙСНЕННЯ МОНІТОРИНГУ ЗА НАПРЯМОМ «ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я»……………………………………………………………………………….…4
- АНАЛІЗ ПРОГРАМ В СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я……………………………..........5
- АНАЛІЗ КОМПЛЕКСНОЇ ГАЛУЗЕВОЇ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ «ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я» НА 2007-2011 РОКИ…………………………………………………………6
- РЕЗУЛЬТАТИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ…………………………………..8
- АНАЛІЗ ВІДПОВІДЕЙ НА ІНФОРМАЦІЙНІ ЗАПИТИ, НАДІСЛІНІ В УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ВИКОНКОМУ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ………………………………………………………..………………………….12
- СТРУКТУРА ВИДАТКІВ МІСЬКОГО БЮДЖЕТУ НА 2009 РІК ТА АНАЛІЗ ФІНАНСУВАННЯ ПРОГРАМ…………………………………...………………………17
- ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ……………………………………….…………………..19
ДОДАТКИ……………………………………………………………………………………...22
Вступ
Дослідження ефективності діяльності органів місцевого самоврядування в сфері охорони здоров’я є складовою кампанії громадського моніторингу, що здійснюється за проектом «Від громадського моніторингу бюджетного процесу – до ефективного соціального партнерства».
Сфера охорони здоров’я залишається однією з найбільш проблемних в Україні. Її реформування здійснюється дуже повільно, вона хронічно недофінансується і з часом стає все більш помітною суперечність між декларативними принципами надання медичних послуг та реальною їх якістю та доступністю.
Місто Миколаїв не є виключенням. В порівнянні з іншими регіонами країни в місті дуже високим є рівень захворюваності на туберкульоз, ВІЛ-інфекцію та СНІД, алкоголізм та наркоманію. Обладнання лікарняних закладів характеризується високим ступенем зношеності, не вистачає кваліфікованих медичних кадрів. Низькою залишається середня заробітна плата медичних працівників, що сприяє поширенню нелегальної оплати їх праці.
Декларативно медична допомога є безкоштовною, що не дозволяє вимагати офіційної її оплати. Коштів, які виділяються з бюджету, хронічно не вистачає для покриття більшої частини витрат, безпосередньо пов’язаних з обслуговуванням пацієнтів. Тим більше, відсутні кошти, необхідні для підвищення якості медичних послуг. Тому актуальною є проблема вдосконалення як системи профілактики захворювань, так і якості лікування.
Звичайно, дана проблема не може бути повністю вирішена на місцевому рівні. В той же час у місцевих органів самоврядування існують важелі впливу на стан сфери охорони здоров’я. З метою її поліпшення розробляються програми, якими передбачено значний перелік цілей і задач, що ставляться перед органами влади та працівниками медичних установ. Відповідно, реалізація цих програм має частково вирішувати проблему підвищення якості медичного обслуговування та покращання стану здоров’я мешканців міста.
Метою нашого дослідження є аналіз ефективності адміністративних та фінансових заходів місцевих органів самоврядування в сфері охорони здоров’я та розробка рекомендацій із вдосконалення їх діяльності та покращання взаємодії з громадськістю.
1. Інструментарій здійснення моніторингу за напрямом «Охорона здоров’я»
Для аналізу стану і динаміки сфери охорони здоров’я міста використовувалися абсолютні та відносні (розраховані на душу населення) показники.
В процесі дослідження було важливо з’ясувати зміну об’єктивних показників, що характеризують рівень здоров’я мешканців міста (народжуваність, смертність, захворюваність тощо); динаміку показників, що номінально характеризують доступність медичних послуг (кількість лікарів, лікарняних закладів тощо); оцінку якості надання медичних послуг, яка в значній мірі є суб’єктивною, але відображає відповідність фактичної якості належній з точки зору користувачів такими послугами; динаміку показників, що характеризують рівень фінансового забезпечення сфери охорони здоров’я (заробітна плата персоналу, витрати на оновлення технічної бази тощо); результативність просвітницької роботи в сфері охорони здоров’я, яка виражається бажанням населення відповідати за своє здоров’я, вести здоровий спосіб життя.
Ключовим об’єктом дослідження була Комплексна галузева програма розвитку “Охорона здоров’я” на 2007-2011 роки. Розробка індикаторів здійснювалася з метою аналізу успішності виконання зазначених в даній програмі цілей та задач.
Для здійснення суспільного контролю найбільш важливою було визначено інформацію:
- щодо узгодженості даної програми з бюджетним процесом, можливості її виконання за обсягів передбаченого фінансування сфери охорони здоров’я;
- щодо впливу реалізації даної програми на розвиток сфери охорони здоров’я, якість медичного обслуговування;
- щодо впливу реалізації даної програми на стан здоров’я населення Миколаєва.
Первинне групування індикаторів було здійснено за логікою, зазначеною в Програмі. Так, було визначено індикатори щодо стану вирішення ключових проблем, зазначених в Програмі; індикатори виконання пріоритетних напрямів розвитку сфери охорони здоров’я мешканців міста; індикатори виконання заявлених підпрограм. Але зважаючи на повторюваність показників, розроблених за таким принципом, їх було перегруповано за такими критеріями:
1) індикатори розвитку сфери охорони здоров’я: якості лікування та медичного обслуговування; матеріальної забезпеченості медпрацівників; розвитку технічної бази;
2) індикатори стану здоров’я населення та здорового способу життя (див. табл. 1).
Таблиця 1
Індикатори якості виконання програм та інструментарій здійснення моніторингу
| Індикатори | Інструментарій здійснення моніторингу |
| Індикатори розвитку сфери охорони здоров’я:
| Аналіз сайту обласного управління статистики; Аналіз запиту до Управління охорони здоров’я; Опитування мешканців міста |
| Індикатори стану здоров’я населення та здорового способу життя:
| Аналіз сайту обласного управління статистики; Аналіз запиту до Управління охорони здоров’я; Опитування мешканців міста |
Отже, об’єктами моніторингу було обрано Комплексну галузеву програму розвитку “Охорона здоров’я” на 2007-2011 роки та бюджет м. Миколаєва в тій його частині, яка стосується видатків на сферу охорони здоров’я та реалізацію Програми. В якості джерел інформації були використані сайт обласного управління статистики та інші сайти Миколаєва, Управління охорони здоров’я, мешканці міста, що мали можливість висловити свою думку щодо розвитку сфери медичних послуг підчас опитування.
2. Аналіз програм в сфері охорони здоров’я.
В м. Миколаєві в період здійснення проекту «Від громадського моніторингу бюджетного процесу – до ефективного соціального партнерства») в сфері охорони здоров’я реалізуються кілька програм:
- Програма економічного і соціального розвитку міста Миколаєва на 2009 рік (в частині 10.1 «Охорона здоров’я»);
- Програма запобігання та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань на 2007-2010 роки;
- Програма оздоровлення та відпочинку дітей на 2009-2012 роки;
- Програма протидії захворюванню на туберкульоз у 2007-2011 роках;
- Комплексна галузева програма розвитку “Охорона здоров’я” на 2007-2011 роки.
Всі із зазначених програм мають схожу структуру:
- опис ситуації (визначення проблем);
- ціль і завдання;
- фінансове забезпечення;
- заходи з реалізації поставлених завдань.
Майже всі з них відрізняються достатньо широким переліком завдань, серед яких зазначено практично всі можливі шляхи поліпшення ситуації. В тому числі у завдання включені ті, виконання яких і є призначенням лікарняних закладів. Наприклад, «забезпечення організації і проведення комплексу профілактичних заходів щодо охорони здоров’я населення 2007-2011 рр.; раннє виявлення захворювань, кваліфіковане й у повному обсязі обстеження та лікування хворих 2007-2011 рр. (Комплексна галузева програма розвитку “Охорона здоров’я”); додержання створеної правової бази, розроблених соціальних та економічних нормативів з основних аспектів боротьби з серцево-судинними і судинно-мозковими хворобами; впровадження сучасних стандартів запобігання серцево-судинним і судинно-мозковим захворюванням; проведення сучасної медикаментозної терапії (Програма запобігання та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань)». Така постановка завдань спрямовує не на покращання ситуації, що склалася, а на елементарне виконання працівниками сфери охорони здоров’я своїх обов’язків.
Виключенням є Програма економічного і соціального розвитку міста Миколаєва на 2009 рік, в якій передбачено більш-менш конкретні шляхи розв’язання головних проблем та досягнення поставлених цілей (див. дод. А)
Лише єдина програма, а саме Програма протидії захворюванню на туберкульоз у 2007-2011 роках, містить обсяги фінансування реалізації того чи іншого завдання. Зазначено суми на купівлю ліків, обладнання, здійснення капітального ремонту тощо. В Програмі запобігання та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань визначається, що «фінансування Програми планується здійснювати в межах видатків, передбачених у державному бюджеті МОЗ та іншим органам виконавчої влади, що беруть участь у виконанні Програми, за рахунок коштів місцевого бюджету, інших джерел, не заборонених законодавством. Орієнтовний обсяг фінансування Програми з бюджету визначається щороку виходячи з конкретних завдань та наявності коштів». В Комплексній галузевій програмі не йде мови про джерела та обсяги її фінансування. Отже, виконання завдань більшості програм фінансується в тій мірі, в якій це передбачено бюджетом, тоді як обсяги бюджетного фінансування визначаються, виходячи з доходної його бази поза зв’язком з програмними цілями і завданнями.
В усіх програмах відсутні індикатори, за розрахунком яких має відслідковуватися ступінь реалізації завдань. Це створює передумови для звітування по ним за формою «удосконалено», «забезпечено», «організовано» тощо. Отже, неможливо проаналізувати ефективність витрачання бюджетних коштів, виділених на реалізацію програм. Відповідно, неможливо забезпечити якісного звітування органів місцевого самоврядування перед громадськістю щодо реалізованих за тим чи іншим напрямом цілей.
Всі зазначені зауваження є свідченнями невідповідності програм «Порядку розроблення та виконання міських цільових програм», затвердженого рішенням виконкому міської ради від 27 червня 2008 року №1368, а саме, таких її пунктів:
- 2.2.2, в якому зазначається, які розділи повинен мати проект Програми. Серед них має бути розділ, в якому надається обґрунтування шляхів і засобів розв’язання проблеми, обсягів та джерел фінансування; строки та етапи виконання Програми; перелік завдань і заходів Програми та результативні показники; координація та контроль за ходом виконання Програми;
- 5.2, де вказано, що «відповідальний виконавець Програми щороку здійснює обґрунтовану оцінку результатів виконання Програми та у разі потреби розробляє пропозиції щодо доцільності продовження тих чи інших заходів, включення додаткових заходів і завдань, уточнення показників, обсягів і джерел фінансування, переліку виконавців, строків виконання Програми та окремих заходів і завдань тощо».
3. Аналіз Комплексної галузевої програми розвитку “Охорона здоров’я” на 2007-2011 роки
В якості об’єкта дослідження було обрано Комплексну галузеву програму розвитку “Охорона здоров’я” на 2007-2011 роки (далі - Програма), як таку, що найбільш повно відображає пріоритети, цілі, задачі, можливості їх досягнення, затверджені міськими органами влади в сфері охорони здоров’я.
Як зазначено в Програмі, її виконання має сприяти «забезпеченню гармонійного розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього активного життя громадян, усуненню факторів, що шкідливо впливають на їх здоров’я, упередженню і зниженню захворюваності, інвалідності та смертності, поліпшенню спадковості».
Позитивними характерними ознаками Програми можна визначити:
- розроблена у відповідності до Стратегії економічного та соціального розвитку Миколаєва;
- наявні такі стандартні ознаки, як:
- визначення проблем (висока смертність, високий рівень захворюваності населення, в тому числі на такі небезпечні хвороби як туберкульоз та СНІД, низький рівень заробітної плати медпрацівників, орієнтація на хворобу, а не на здоров’я);
- виокремлення пріоритетних напрямів охорони здоров’я (всього 9, див. дод. Б);
- визначення принципів реалізації програми;
- наявність підпрограм (всього 11, див. дод. В), в межах яких визначено мету, перелічено заходи та завдання;
- зазначено відповідальних виконавців.
В той же час документ відображає вагомі недоліки процесів планування, програмування та затвердження напрямів розвитку сфери охорони здоров’я. Переважно вони властиві всім програмам розвиту міста:
- Програма є всеохоплюючою: передбачає забезпечення профілактики захворювань, раннє виявлення та лікування, організацію медичної допомоги в стаціонарі і вдома, проведення протиепідеміологічних заходів. Іншими словами, зазначено всі функції системи охорони здоров’я;
- відсутність пріоритетів в обширному переліку завдань. По суті, програма передбачає надання всіх видів медичної допомоги всім категоріям громадян;
- майже повна відсутність кількісних показників, які дали б змогу перевіряти рівень виконання завдань. Формулювання на зразок «забезпечення і проведення комплексу заходів», «забезпечення підвищення кваліфікації», «надання допомоги» забезпечують можливість звітувати по даній програмі по схемі: «забезпечили», «надали» тощо;
- відсутні розрахунки щодо необхідного фінансування та відсутні обсяги коштів, що передбачено виділити на реалізацію того чи іншого заходу;
- не передбачено процедури корегування програмних цілей та заходів
Отже, переважно програма зобов’язує медичні заклади виконувати свою стандартну повсякденну роботу. Після завершення її дії практично неможливо буде проаналізувати , які зміни в сфері охорони здоров’я відбулися завдяки реалізації заходів, зазначених в документі. Відповідно, громадськість не матиме можливості оцінити ефективність дій органів місцевого самоврядування в сфері охорони здоров’я. Відсутні конкретні показники, за якими можна було б відслідковувати стан даної сфери, що дало б можливість вносити корективи у програми.
Розглянуті вище недоліки свідчать про невідповідність Програми звичайним вимогам щодо подібних документів:
- наявність пріоритетів,
- наявність критеріїв оцінки ефективності виконання запропонованих заходів;
- визначеність обсягів фінансування щодо кожного напряму дій.
Окремо можна зазначити вади, властиві процесу програмування:
- відсутня можливість коригування цілей і завдань на наступні періоди, виходячи з оцінки ступеня реалізації запланованих цілей в періоди, що вже минули;
- не розроблено процедуру інформування громадськості щодо поточного стану виконання того чи іншого завдання;
- відсутня можливість корегування обсягів фінансування програми залежно від ефективності вже витрачених коштів та ступеня реалізації завдань;
- відсутність участі громадян в плануванні та контролі за витрачанням бюджетних коштів на реалізацію програмних завдань.
Отже, зазначені проблеми свідчать як про слабкі місця самої Програми та процесу її створення, так і про недоліки бюджетного процесу, незначний зв’язок між програмуванням участі муніципалітету в розвитку кожної сфери життєдіяльності міста та бюджетуванням.
4. Результати соціологічного дослідження
Соціологічне дослідження передбачало проведення анкетування мешканців міста з метою виявлення їх уподобань при виборі медичних закладів, оцінок якості послуг в державних медичних закладах.
В анкетуванні взяло участь 500 осіб. Всі вони є мешканцями міста Миколаєва, проживають в різних районах, що дає можливість обговорювати якість послуг практично у всіх медичних закладах міста. (Розрахункові результати опитування представлені в дод. Г)
Найбільша кількість респондентів – віком від 15 до 25 років (див. рис. 1). Не дуже суттєво відрізняються частки опитуваних чотирьох наступних вікових категорій (від 13 до 18%). Отже, переважно були опитані особи, що самостійно приймають рішення щодо користування медичними послугами, та спроможні раціонально оцінити їх якість.
Серед опитаних кількість чоловіків склала 44,4%, жінок, відповідно, 55,6%.
Запитання: як часто Ви звертаєтеся за допомогою до медичних закладів (не беручи до уваги стоматологічні поліклініки)?
- приблизно раз на рік відвідують медичні заклади 152 особи (30,4%);
- частіше, ніж раз на рік – 222 особи (44,4%);
- рідше, ніж раз на рік – 126 (25,2%).
Таким чином, майже 75% користуються медичними послугами на менше ніж один раз на рік.
Запитання: яким медичним закладам Ви надаєте перевагу: приватним, державним, або тим, або іншим (залежно від характеру проблеми, платоспроможності в поточний момент, потреби в офіційному лікарняному тощо):
- приватним медичним закладам надають перевагу 85 осіб або 17%;
- послугами державних медичних закладів користуються 234 особи (46,8%);
- 36,2% надають перевагу або приватним, або державним медичним закладам. 64% від цієї кількості респондентів обирають медичний заклад, зважаючи на характер проблеми, 23% - орієнтуючись на поточну платоспроможність, всі інші – на потребу в лікарняному або інші аргументи.
Отже, майже половина опитуваних звертається за медичною допомогою лише до державних медичних закладів, ще 36% обирають або державний, або приватний заклад. Уподобання чоловіків та жінок є практично однаковими щодо вибору медичної установи за даним критерієм, тому статева приналежність в даному питанні не має значення.
Розглянемо уподобання осіб щодо форми власності медичного закладу за різними віковими категоріями (див. рис. 2.1 – 2.6):
Рис. 2.1 Уподобання осіб від 15 до 25 років щодо форми власності медичного закладу
Рис. 2.2 Уподобання осіб від 26 до 35 років щодо форми власності медичного закладу
Рис. 2.3 Уподобання осіб від 36 до 45 років щодо форми власності медичного закладу
Рис. 2.4 Уподобання осіб від 46 до 55 років щодо форми власності медичного закладу
Рис. 2.5 Уподобання осіб від 56 до 65 років щодо форми власності медичного закладу
Рис. 2.6 Уподобання осіб від 66 років і більше щодо форми власності медичного закладу
Як видно з рисунків, чим старше населення, тим більша його частка надає перевагу державним медичним закладам.
Запитання: Оцініть в балах від одного до п’яти якість послуг в державних медичних закладах:
- в останні два-три роки;
- в попередній період аналогічної тривалості (див. табл. 2)
Таблиця 2
Середня бальна оцінка якості медичних послуг за запропонованими критеріями
| Критерій якості медичних послуг | Останні 2-3 роки | Попередні 2-3 роки |
| Рівень професійної кваліфікації | 3,31 | 3,21 |
| Відношення до пацієнтів (ввічливість, доброзичливість) | 3,07 | 3,14 |
| Зручність обслуговування пацієнтів (наявність лікаря в зазначений час на робочому місці, черги) | 2,86 | 3 |
| Відповідність фактичного результату отриманих послуг очікуваному | 3,2 | 3,3 |
Оцінка якості медичних послуг особами від 15 до 25 років практично не відрізняється від середньої.
Особи віком від 26 до 35 років дещо краще, ніж респонденти в середньому, оцінюють зручність обслуговування пацієнтів в останні 2-3 роки (3,1 бали в порівнянні з середнім 2,86 бали).
Оцінки респондентів третьої вікової категорії (від 36 до 45 років) гірше, ніж респонденти в середньому, оцінюють якість медичних послуг (див. табл. 3):
Таблиця 3
Середня бальна оцінка якості медичних послуг респондентами віком від 36 до 45 років
| Критерій якості медичних послуг | Останні 2-3 роки | Попередні 2-3 роки |
| Рівень професійної кваліфікації | 3,15 | 3,04 |
| Відношення до пацієнтів (ввічливість, доброзичливість) | 3,04 | 2,95 |
| Зручність обслуговування пацієнтів (наявність лікаря в зазначений час на робочому місці, черги) | 2,75 | 2,9 |
| Відповідність фактичного результату отриманих послуг очікуваному | 3 | 3,08 |
Оцінки респондентів віком від 46 до 55 років не відрізняються від середніх більше ніж на 0,1 бали. Лише зручність обслуговування пацієнтів в попередній період оцінена в 3,18 бали (середнє значення – 3 бали).
Респонденти вікової категорії від 56 до 65 років оцінюють відношення до пацієнтів в останній період в 2,8 бали (середня оцінка – 3,07); відповідність фактичного результату отриманих послуг за попередній період, за їх оцінками, дещо вище, ніж середня: 3,45 бали. Інші оцінки практично не відрізняється від середніх.
Оцінки осіб віком від 65 років і старше представлені в табл. 4, зважаючи на наявність суттєвих відмінностей від середніх значень.
Таблиця 4
Середня бальна оцінка якості медичних послуг респондентами віком від 66 років і старше
| Критерій якості медичних послуг | Останні 2-3 роки | Попередні 2-3 роки |
| Рівень професійної кваліфікації | 3,21 | 3,45 |
| Відношення до пацієнтів (ввічливість, доброзичливість) | 2,79 | 3,15 |
| Зручність обслуговування пацієнтів (наявність лікаря в зазначений час на робочому місці, черги) | 2,39 | 2,79 |
| Відповідність фактичного результату отриманих послуг очікуваному | 2,9 | 3,3 |
Отже, у відповідності до середніх оцінок респондентів без врахування віку протягом останніх двох-трьох років покращився рівень кваліфікації медичних кадрів, тоді як оцінки якості медичних послуг за іншими критеріями погіршилися. Оцінки осіб віком від 15 до 35 років, від 46 до 65 років відрізняються від середніх несуттєво, за виключенням одного-двох значень. На окрему увагу заслуговують оцінки респондентів віком від 36 до 45 років та старше 66 років. Їх оцінки є переважно гіршими в порівнянні з середніми, але в цілому, особливо, у відповідності до поглядів респондентів останньої вікової категорії, має місце негативна тенденція погіршення якості медичних послуг.
Запитання: оцініть результативність отримання медичних послуг:
- повне одужання;
- покращання стану;
- погіршення стану;
- зміна стану, не пов’язана з отриманням медичних послуг;
- поява іншої хвороби внаслідок неякісного лікування (див. рис. 3)
Більше половини респондентів в якості результату лікування відмічають покращення стану. Достатньо вагомі частки респондентів (6 та 7% відповідно) наслідками лікування називають погіршання стану або появу іншої хвороби. Повністю задоволені лікуванням 17% опитаних.
Рис. 3 Оцінка результативності отримання медичних послуг
Запитання: чи доводилося Вам оплачувати в державних медичних закладах:
- неофіційно послуги медперсоналу;
- офіційно послуги медперсоналу.
73,8% респондентів відповіли, що їм доводилося неофіційно оплачувати медичні послуги в державних медичних закладах. Ще більша частка опитаних (78,4%) заявила, що оплачувала такі послуги офіційно. Частіше під офіційною оплатою мається на увазі здійснення добровільних внесків на прохання лікаря. Так чи інакше, медичні послуги в Миколаєві для більшості пацієнтів не є безкоштовними.
Запитання: Ви звертаєтеся за медичною допомогою:
- у випадку появи симптомів захворювання;
- з метою попередження захворювання.
81,6% обрали перший варіант відповіді. Це свідчить як про невисоку довіру до медичних закладів, так і про відсутність культури попередження захворювань у населення.
5. Аналіз відповідей на інформаційні запити, надіслані в Управління охорони здоров’я виконкому Миколаївської міської ради
На питання щодо поширеності захворювань серед населення по місту, структури хвороб та причин смертності було отримано інформацію:
- Загальна поширеність захворювань серед всього населення по місту:
- Структура захворювань мешканців міста (див. табл. 5)
Таблиця 5
Структура захворювань мешканців міста
| Рік | Хвороби системи кровообігу | Хвороби органів дихання | Хвороби органів травлення |
| 2007 | 35,62% | 18,7% | 7,64% |
| 2008 | 35,66% | 19,2% | 7,86% |
- Причини смертності серед населення (див. рис. 5) та працездатного населення (див. рис. 6)
На жаль, інформація щодо кількості захворювань за різними класами хвороб представлена у вигляді часток найбільш розповсюджених хвороб в їх структурі. Більш репрезентативними були б дані щодо кількості хвороб на певну чисельність населення, які можна було б проаналізувати в динаміці. Тоді як зміна частки того чи іншого захворювання чи його впливу на структуру смертності не дає можливості проаналізувати в динаміці якість здоров’я населення, якість профілактичної роботи та надання медичних послуг.
Виключенням є дані щодо динаміки захворюваності на такі хвороби як гепатит (на 10000 осіб даний показник зменшився з 1,2 в 2006 р. до 0,46 в 2009 р.) та інфекційні та паразитарні хвороби (на 10000 осіб зменшення захворюваності з 4,55 в 2006 р. до 4,1 в 2009 р.)
На питання щодо хвороб, за якими перевищено епідеміологічний поріг, надано відповідь, що в Миколаєві оголошено епідемію з туберкульозу. 29 серпня 2007 року прийнято рішення Миколаївською міською радою «Про затвердження міської Програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2007 – 2011 роках». В 2009 році тимчасово оголошувалося епідемію з грипу, як і в більшості областей України.
На питання щодо заходів з боротьби з епідемією туберкульозу та СНІДу надано відповідь.
Засновано координаційну раду з питань боротьби з наркоманією, алкоголізмом, захворюванням на СНІД та туберкульоз (включає благодійні фонди Миколаєва). Засідання координаційної ради відбуваються один раз на квартал.
Обсяги фінансування просвітницьких заходів за рахунок бюджетних коштів в 2008 р. склали 72,0 тис. грн., в 2009 – 135,5 тис. грн..
На питання щодо діяльності органів влади в сфері інформування населення щодо профілактики захворювань надано відповідь, в якій кількісні дані відсутні. Наявна інформація щодо здійснення просвітницької роботи медичними працівниками та громадськими організаціями в закладах освіти, на підприємствах, в установах, організаціях.
Повідомляється, що до просвітницьких заходів залучаються засоби масової інформації, в тому числі електронні. Серед названих сайтів:
- ссылка скрыта є науково-популярним журналом, в якому публікуються статті з фізики, енергетики, технологій, і в тому числі – статті, присвячені проблемам здоров’я;
- ссылка скрыта проходить тестування. Його ідея полягає у можливості створення віртуальної медичної картки та отримання консультативної медичної допомоги від співробітників сайту. (сайт не є миколаївським);
- ссылка скрыта представляє інформацію управління охорони здоров’я щодо загальнодержавних та місцевих ініціатив в сфері охорони здоров’я, інформацію просвітницького характеру;
- ссылка скрыта (сайт міського протитуберкульозного диспансеру) відключено за несплату хостингу (19.11.2009);
- ссылка скрыта сайт різноманітної медичної інформації (медико просвітницького центру Медлайф).
На питання щодо обґрунтування надання медичними закладами платних послуг у відповіді надається перелік законів, постанов та наказів, на підставі яких надаються платні послуги (див. дод. Д). Жодний з перелічених документів не містить інформації, який перелік послуг має бути платним для громадян, які звертаються за медичною допомогою у зв’язку з хворобою, в який спосіб мають визначаються ціни на ці послуги.
Обсяг платних послуг див. на рис. 7
Повідомляється, що «процедура надання платних послуг на обладнанні, придбаному за рахунок коштів міського бюджету та за рахунок благодійних пожертв, в лікувальних закладах міста не проводиться». Скоріш за все, дана інформація не відповідає дійсності.
На питання щодо заходів боротьби із наркоманією, алкоголізмом, захворюваннями на СНІД та туберкульоз, надійшла відповідь про створення розпорядженням Миколаївського міського голови від 08.06.2004 р. № 399 координаційної ради з питань боротьби з переліченими проблемами. До її складу увійшли благодійний фонд «Нове сторіччя», благодійний фонд «Вихід», обласне відділення Всеукраїнської мережі людей, які живуть зі Снідом, асоціація «Ліга», Миколаївська асоціація ВІЛ-інфікованих «Час життя», Миколаївський обласний громадський молодіжний рух «Пенітенціарна ініціатива», Миколаївський благодійний фонд «Юнітус».
Також зазначається на співпраці Управління охорони здоров’я з радою ветеранів, Обласним Чорнобильським фондом, яка переважно зводиться до зустрічей та співбесід з відповідними категоріями громадян.
На питання щодо доступності медичної допомоги населенню міста надійшла відповідь про кількість медичних закладів міста, забезпеченість ліжковим фондом, медичним персоналом (див. табл. 6).
Таблиця 6
Кількість ліжок, медичних працівників на 10 тис. населення міста
| | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 |
| Забезпеченість ліжковим фондом | 47,6 | 45,1 | 44,7 | 44,7 |
| Забезпеченість лікарями | 30 | 28,7 | 27,1 | 27,8 |
| Забезпеченість населення середнім медичним персоналом | 64,1 | 62,5 | 55,8 | 60,4 |
Зменшення кількості ліжок в стаціонарах міста супроводжується збільшенням ліжок в денних стаціонарах. Середня тривалість лікування хворого на ліжку зменшилась з 11,5 днів в 2006 році до 11,1 в 2008.
На питання щодо економічності роботи лікарняних закладів надається інформація про заміну в 6 ЛПЗ вікон на пластикові склопакети на суму 474 тис. грн., а також встановлення лічильників на газ, воду та електроенергію.
На питання про ефективність медичної допомоги надано дані про захворюваність, поширеність хвороб, народжуваність та смертність (див. табл. 7)
Таблиця 7
Показники стану здоров’я населення
| | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 |
| Захворюваність населення (на 1 тис. осіб) | 644,7 | 657,7 | 659,9 | 704,2 |
| Поширеність захворювань (на 1 тис. осіб) | 1655,6 | 1711,2 | 1741,2 | 1821,7 |
| Смертність дорослого населення (на 1 тис. осіб) | 15,4 | 14,7 | 15,04 | 14,6 |
| Народжуваність | 7,93 | 8,48 | 9,09 | 9,79 |
| Смертність | 12,42 | 11,99 | 12,29 | 12 |
| Природний приріст | -4,49 | -3,5 | -3,2 | -2,2 |
| Дитяча смертність | | 4,7 | 5,6 | 5,7 |
| Абсолютний показник приросту населення | | 422900 | 425,900 | 429100 |
Щодо науково-технічного рівня медичної допомоги (створення єдиної локальної мережі в місті, використання Інтернет-ресурсів, створення міського інформаційного центру із створення веб-ресурсів), рівня дотримання технологічності медичної допомоги (використання затверджених МОЗ стандартів), рівня якості диспансеризації (посилання на нормативні документи) конкретної інформації не надано. При характеристиці рівня якості лікування, обстеження зазначається, що галузь недофінансовується (фінансування на 60%), тому «не виконується в повному обсязі ст. 49 Конституції, та кількість обстежень є лімітованою». У відповіді на питання щодо якості діагностики: зазначається, що для її повноцінного здійснення недостатнім є фінансування.
Визначено, що за останні роки на придбання обладнання і предметів довгострокового користування по галузі за рахунок коштів загального фонду бюджету м. Миколаєва було виділено коштів (див. табл. 8):
Таблиця 8
Обсяги коштів на придбання медичного обладнання
| | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 |
| Обсяги фінансування придбання обладнання (тис. грн) | 1826,7 | 6142,2 | 13743,8 | 12541,9 |
Про визначення ступеня задоволення пацієнтів отриманою медичною допомогою вказано про існування сторінки звернень громадян на сайті УОЗ, гарячої лінії, телефону довіри, особистого прийому. Визначено, що за останні роки зменшилась кількість звернень громадян до УОЗ на 54,5%.
Отже, з даних, отриманих у відповідь на запити до Управління охорони здоров’я можна зробити висновки:
- ефективність діяльності медичних закладів оцінюється Управлінням, виходячи із статистики по поширеності захворювань, їх кількості на певну чисельність мешканців міста, структурі, показникам народжуваності та смертності, кількості медичних установ, ліжок, медичних працівників, обсягів фінансування медичного обладнання. За даними показниками можна виявити тенденції:
- зростання поширеності захворювань, кількості захворювань на 1 тис. осіб, відносно стабільний рівень смертності (за виключенням дитячої, яка зростає), збільшення народжуваності (що мало пов’язано з динамікою якості медичних послуг);
- зменшення забезпеченості ліжковим фондом, лікарями та медичним персоналом з 2005 по 2007 роки з незначним покращанням ситуації в 2008 р.;
- збільшення обсягів фінансування придбання медичного обладнання та предметів довгострокового користування, хоча невідомо, наскільки фінансування даних активів відповідає потребам медичних закладів за умови дотримання вимоги підвищення якості медичного обслуговування.
Більш докладної інформації щодо динаміки захворювань по різним класам хвороб, наслідків лікування, динаміки кваліфікації медичних кадрів надано не було.
- Управління володіє інформацією щодо обсягу надання платних послуг, який зростає на останні три роки. Така ситуація вважається цілком виправданою, виходячи з наявності нормативних актів, які дозволяють такі послуги надавати. З іншого боку можна припустити, що реальний обсяг платних послуг набагато перевищує офіційно заявлений.
- Інших, крім зазначених, критеріїв якості обслуговування в медичних закладах міста Управління не має, або не оприлюднює інформацію за ними. В цілому представники Управління наполягають на зростанні ефективності надання медичної допомоги, стверджують, що якість роботи медичних закладів відповідає нормативам, просвітницька робота здійснюється. В той же час зазначається на проблемах, пов’язаних з недостатнім фінансуванням галузі.
6. Структура видатків міського бюджету на 2009 р. та аналіз фінансування програм
В Законі України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» зазначається:
Фінансування охорони здоров'я здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Республіки Крим, бюджетів місцевого та регіонального самоврядування, фондів медичного страхування, благодійних фондів та будь-яких інших джерел, не заборонених законодавством. Кошти Державного бюджету України, бюджету Республіки Крим, бюджетів місцевого та регіонального самоврядування, асигновані на охорону здоров'я, використовуються для забезпечення населенню гарантованого рівня медико-санітарної допомоги, фінансування державних цільових і місцевих програм охорони здоров'я та фундаментальних наукових досліджень з цих питань. { Частина друга статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3421-IV ( 3421-15 ) від 09.02.2006} Обсяги бюджетного фінансування визначаються на підставі науково обґрунтованих нормативів з розрахунку на одного жителя.
Аналіз бюджету Миколаєва на 2009 р. дає змогу зробити такі висновки щодо його відповідності зазначеній законодавством нормі.
В структурі видатків загального фонду видатки на охорону здоров’я (код КТКВ 80000) складають 20,7%. З них витратити на споживання заплановано 98% (з цієї суми – 60,5% на оплату праці, інше – на оплату комунальних послуг та енергоносіїв). Відповідно, видатки розвитку за рахунок загального фонду складають всього 2%.
В сумі видатків спеціального фонду видатки на охорону здоров’я складають 1,8%. З них на споживання призначено майже 86% коштів, видатки розвитку складають близько 14%.
Зважаючи на відсутність об’єктивної інформації щодо фінансових потреб сфери охорони здоров’я, яка може виникнути лише при наявності цілей її розвитку та обчисленні необхідних для їх виконання обсягів фінансування, проблематично надати оцінку здійсненим розрахункам. Але можна помітити, що більша частина видатків здійснюється на споживання (при тому, що рівень заробітної плати медичних працівників невисокий). Частка видатків розвитку настільки мала, що витрати цих коштів не можуть суттєво вплинути на якість медичного обслуговування.
Практично відсутня інформація щодо обсягів фінансування програми «Охорона здоров’я». Лише в додатку 8 до рішення міської ради надано Перелік державних та регіональних галузевих програм по міському бюджету міста Миколаєва на 2009 р., за яким Управління охорони здоров’я отримує в розпорядження 162,000 тис. грн. з метою виконання одного з заходів, зазначених в програмі «Охорона здоров’я».
(тис. грн)
| КВК | Назва головного розпорядника коштів | Загальний фонд | |
| КТКВ | Найменування КТКВ | Найменування програми | Сума |
| 030 | Управління охоpони здоpов'я виконкому Миколаївської міської ради | | |
| | | Комплексна галузева програма розвитку "Охорона здоров’я" на 2007-2011 роки | 162,000 |
| 080300 | Поліклініки і амбулаторії (крім спеціалізованих поліклінік та загальних і спеціалізованих стоматологічних поліклінік) | Забезпечення молочними сумішами та продуктами дитячого харчування, безкоштовним лікувальним харчуванням (молочними сумішами, сухими консервантами та іншими спеціалізованими продуктами дитячого харчування) дітей першого і другого року життя, народжених від багатоплідної вагітності (двійні, трійні і більше). | 162,000 |
| | | Програма створення страхового фонду документації м. Миколаєва на 2008-2010 роки | 1,835 |
| 080101 | Лікарні | Реалізація заходів, передбачених програмою | 0,320 |
| 080300 | Поліклініки і амбулаторії (крім спеціалізованих поліклінік та загальних і спеціалізованих стоматологічних поліклінік) | Реалізація заходів, передбачених програмою | 1,515 |
| | Разом: | | 163,835 |
Отже, зв’язок між програмними цілями, задачами та бюджетом міста відсутній. Зважаючи на структуру виділених коштів, можна зазначити, що більшу їх частину призначено для підтримання наявного стану сфери охорони здоров’я, а не на вдосконалення хоча б деяких напрямів її функціонування.
7.Висновки та пропозиції
Узагальнення інформації по індикаторам моніторингу якості медичних послуг див. в табл. 9
Таблиця 9
| Індикатори | Виявлена динаміка протягом останніх років | Джерело інформації |
| Індикатори розвитку сфери охорони здоров’я:
| Залишається сталою Залишається відповідною стандартам МОЗ Зменшується з 2005 по 2007 рр., дещо збільшується в 2008 р. Зростає Надається перевага державним медичним закладам В середньому погіршується Залишається високою частка незадоволених якістю лікування Заробітна плата зростає, але залишається однією за найнижчих серед видів економічної діяльності Зростає з 1,25 в 2005 році до 1,87 в 2008 р., але співвідношення залишається низьким в порівнянні з нормативами для середнього класу В процесі розробки | Запит в УОЗ Запит в УОЗ Запит в УОЗ (табл. 6) Запит в УОЗ (табл. 8) Опитування (рис. 2.1-2.6) Опитування (табл. 2-4) Опитування (рис. 3) ссылка скрыта Розрахунок Запит УОЗ |
| Індикатори стану здоров’я населення та здорового способу життя:
| Зростає Відсутня однозначна динаміка Інформацію не надано, за виключенням: Захворюваність на гепатит зменшилась з 1,2 в 2006 р. до 0,46 в 2009 р., на інші інфекційні хвороби – зменшилася з 4,55 в 2006 р. до 4,1 в 2009 р. Зросла з 3,8 осіб в 2006 р. до 5 осіб в 2008 р. Досягнуто епідеміологічний поріг за захворюваністю на туберкульоз Відсутні дані для мешканців міста Відсутні дані для мешканців міста Зростає, але серед них збільшується частка платних Офіційні дані відсутні | Запит УОЗ (табл. 8) Запит УОЗ (табл. 8) Запит УОЗ Запит УОЗ Запит УОЗ rav.mk.ua Сайти м. Миколаїв |
Рекомендації:
- удосконалити місцеву нормативну базу, яка визначає повноваження органів місцевого самоврядування в сфері охорони здоров’я;
- вдосконалити процес програмування, який має обов’язково передбачати перелік пріоритетних напрямів в сфері охорони здоров’я, відповідні цілі, кількісні та якісні критерії їх досягнення, необхідні обсяги фінансування;
- забезпечити відповідність фактичних обсягів фінансування сфери охорони здоров’я програмним цілям та заходам;
- забезпечити звітність органів місцевого самоврядування з виконання міських програм в сфері охорони здоров’я та її оприлюднення;
- розробити процедуру коригування цілей та завдань програми, якщо деякі з них не виконані в тому періоді, в якому мали бути виконані у відповідності до програми;
- за програмами, реалізація яких триває, забезпечити поточну перевірку якості виконання зазначених в них завдань;
- забезпечити можливість громадськості брати участь в розробці програм в сфері охорони здоров’я, їх обговоренні та здійсненні контролю за станом їх виконання;
- врахувати органам місцевого самоврядування при розробці програм в сфері охорони здоров’я невисокий ступінь задоволення якістю медичних послуг мешканцями міста та низький ступінь довіри до медичного обслуговування в державних медичних закладах;
- визначити коло інформації про стан сфери охорони здоров’я, доступ до якої вважають за необхідне мати мешканці міста та забезпечити періодичний збір таких даних та інформування щодо них громадськості; розробити додаткові показники оцінки якості та доступності медичних послуг, Управлінню охорони здоров’я забезпечити регулярний збір інформації для обчислення даних показників, а також можливість ознайомлення з ними громадськості, перш за все, на сайті Управління охорони здоров’я;
- вдосконалити просвітницьку роботу щодо ведення здорового способу життя та запобігання захворюванням, перш за все, на СНІД, наркоманію, алкоголізм та туберкульоз, за якими Миколаївська область посідає одне з перших місць по Україні.