Університету

Вид материала

Документы

Содержание Основні праці Основні праці Основні праці Основні праці Основні праці

Подобный материал:

• В. Л. Холевчук, студентці Ікурсу спеціальності "Переклад", за наукову роботу "Віра, 38.25kb.
• Дент Київського національного університету імені Тараса Шевченка (далі Університету), 60.9kb.
• В. В. Олійник " " 2010 р. Положення, 88.27kb.
• Конкурс-захист проходив на базі Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна,, 342.15kb.
• Діяльність профспілкової організації криворізького технічного університету з представництва, 50.45kb.
• Закарпатський державний університет публікації науково-педагогічних працівників закарпатського, 4903.58kb.
• Конкурсу на посаду ректора Університету, 11.25kb.
• Навчальні програми 31 Інформаційні листи 33 Методичні рекомендації 34 Винахідницька, 742.31kb.
• 23-24 квітня 2009 р у Львові на базі юридичного факультету Львівського національного, 226.3kb.
• Програма нормативної дисципліни цивільна оборона для студентів вищих навчальних закладів, 179.06kb.

Основні праці:

Живопис: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – Кам’янець-Подільський, 2005. – 167 с.; Питання повернення великих художників на Україну // Наук. пр. Кам’янець-Поділ. держ. ун-ту: Зб. за підсумками звіт. наук. конф. викл. і асп., 6-7 квіт. 2005 р. – Вип. 4. У 3 т. – Кам’янець-Подільський, 2005. – Т. 1. – С. 169-170; Мистецька спадщина Т. Г. Шевченка // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка: Зб. наук. пр. – Вип. 5. – Луганськ, 2006. – С. 118-130; Творення мистецької школи на Поділлі // Теоретичні та практичні питання культурології: Зб. наук. статей. – Вип. 24. – Ч. І. – Мелітополь, 2007. – С. 53-57.


Про Б.М. Негоду:

Качкан В. Мелодія ліній // Кам’янець-Подільський вісник. – 1998. – 4 лип.; Негода Б. Без вітчизни немає всесвіту / Розмову вела Т. Слободянюк // Подільські вісті. – 2002. – 2 лип.; Негода Борис Михайлович // Хто є хто на Хмельниччині: Довід.-бібліогр. вид. – К., 2003. – С. 108; Будзей О. Родом із Калиня // Подолянин. – 2004. – 2 квіт. – С. 5; Нечитайло В. Вістка про справдження божого задуму // Кам’янець-Подільський вісник. – 2004. – 9 квіт. (№15). – С. 3; Гаврищук А.П. Художнє втілення таланту, працелюбності, доброти душі // Студентський меридіан. – 2004. – 8 квіт.


Негода-Бучковська О. Б.


24 квітня

60 років від дня народження

Зиновія Петровича Яропуда,

кандидата педагогічних наук, професора

завідувача кафедри методики музичного виховання,

вокалу і хорового диригування


Народився 24 квітня 1949 р. в с. Зубра (тепер це Зубрянський масив м. Львова).

1957р. Зиновій пішов у перший клас Зубрянської восьмирічної школи. 1959 р. після успішних вступних екзаменів до Львівської музичної школи Зиновія зарахували у клас акордеона. Обидві школи закінчив на „добре” і „відмінно” і вступив 1964р. до Львівського культурно-освітнього училища на народний відділ. Довелось поміняти фах з акордеона на баян. Закінчивши 1967р. училище з відзнакою був направлений у м. Радехів, де працював баяністом РБК і викладачем дитячої музичної школи.

1968р. став студентом музично-педагогічного факультету Кам’янець-Подільського педагогічного інституту.

1972 р. був запрошений працювати на кафедру музики на посаду викладача хорового диригування і основного музичного інструменту. 1973-1974р. служба в армії.

Склавши екзамени кандидатського мінімуму, З.П. Яропуд вступив до аспірантури. Після захисту дисертації у Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка (1987р.) повернувся на кафедру, де читає провідні курси „ Аналіз музичних творів”, „ Основний музичний інструмент ”, „ Диригування ”, „Поліфонія”, у 1988 р. з відкриттям спеціальності „Музичне виховання” очолив кафедру, на якій він на той час був єдиним кандидатом наук. Через 10 років на кафедрі вже налічувалось десять викладачів з науковими ступенями і вченими та мистецькими знаннями. Відкрито магістратуру. Таким чином, кафедра виросла до провідної серед подібних кафедр на педагогічних факультетах України.

З 1974 до 1984 року Зиновій Петрович очолював оркестрову групу народного ансамблю танцю „Горлиця”, керував ансамблем „Смотрич ” (1975-1980 рр.), брав участь у Міжнародних, Всеукраїнських, регіональних, обласних конкурсах і фестивалях. Науковий доробок Зіновія Петровича складає понад 50 найменувань. Окрім педагогічної та наукової роботи постійно займається творчою роботою (репетиції, конкурси, гастролі). Творчий доробок вченого і митця складають опрацювання народних пісень та оригінальні твори для мішаного та однорідних хорів, солоспіви тощо.


Основні праці:

Педагогічні вимоги до підготовки учителів музики на педфаках // Музичне мистецтво у духовному розвитку особистості. – Чернігів, 1993. – С. 214-217; Ладово-інтонаційний засоби виразності фольклорних пісень південно-західного Поділля// Зб. наук. пр. викл. пед. ф-ту Кам’янець-Поділ. держ. пед. ін-ту. Сер. педагогогічна – Кам’янець-Подільський, 1997. – Вип. 2. – С. 179-183; У пошуках ключа до прочитання Шевченка // Шевченко і Поділля: Зб. наук. пр. за матеріалами другої Всеукр. наук. конф., 20-21 травня 1999р. – Кам’янець-Подільський, 1999. – С. 10-17 (у співавт.); Прилетіла ластівочка (українська пісенно-фольклорна спадщина Поділля): Навч.-метод. посіб. – Тернопіль: Астон, 2000. – 172с.; Хорове виконавство як шлях духовного збагачення підлітка // Зб. наук. пр. викл. пед. ф-ту Кам’янець-Поділ. держ. пед. ін-ту. Сер. пед. – Кам’янець-Подільський, 1997. – Вип. 5. – С. 200-202; Витоки динамічності музичного мислення в хорових опрацюваннях М. Леонтовича // Матеріали до українського мистецтвознавства: Микола Леонтовича: Микола Леонтович і сучасна освіта та культура (до 125-річчя від дня народження): Зб. наук. пр. – К.; Кам’янець-Подільський, 2003. – Вип. 4. – С. 71-73; Комплексні дослідження лабораторії етнології // Матеріали ХІ Подільської іст.-краєзн. конф. – Кам’янець-Подільський, 2004. – С. 546-561 (у співавт.); Диригування речитативів у творах немензурованого безрозмірного письма // Наук. пр. Кам’янець-Поділ. держ. ун-ту. – Вип. 5. В 3 т. – Кам’янець-Подільський, 2006. – Т. 1. – С. 178-179; А музика звучить… М.Д. Леонтович // Студентський меридіан. – 2008. – 14 лют. (№ 1602-1604). – С. 8.


Про З.П. Яропуда:

Суровий А.Ф. Зиновій Петрович Яропуд // Кам’янець-Подільський державний університет в особах. – Кам’янець-Подільський, 2003. – Т. 1. – С. 556-563; Каньоса П.С. Залюблений у музику: про З.П. Яропуда // Студентський меридіан. – 2006. – 29 верес.

Суровий А.Ф.


24 квітня

80 років від дня народження

Маїси Францівни Островської

(1929-2005)

Народилася 1929 р. у с. Вишнівчик Чемеровецького району на Хмельниччині в сім’ї службовців. 1947р. закінчила технікум підготовки культосвітніх працівників (тодішня назва нині діючого училища культури). Випускниця технікуму була направлена на роботу до Кам’янець-Подільського учительського інституту на посаду бібліотекара. З першого до останнього дня своєї трудової діяльгності працювала саме тут

Пропрацювала в інституті 45 років. Обіймала посади бібліотекара, старшого бібліотекара, завідуючої відділом комплектування. Без відриву від виробництва закінчила Харківський державний бібліотечний інститут культури (1967 р.).

Від керівництва вузу неодноразово отримувала почесні грамоти, подяки, нагороджена медаллю „Ветеран праці”. З 1992 р. перебувала на пенсії.

Життя Маїси Островської – і значний відрізок історії Кам’янець-Подільського педінститу. У тому, що бібліотека університетуту має великий досвід зразкової роботи, є і часточка праці, сумління, наполегливості, любові до своєї справи справжнього професіонала – Островської М.Ф.


Основні праці:

Спогади про бібліотеку педінституту // Освіта, наука і культура на Поділлі: Зб. наук. пр. – Кам’янець-Подільський, 2002. – Т. 2. – С. 158-160.


Про М.Ф. Островську:

Гаврищук А.П., Суровий А.Ф. Островська Маїса Францівна // Кам’янець-Подільський державний університет в особах. – Кам’янець-Подільський, 2005. – Т. 2. – С. 709-714.


Гаврищук А.П., Суровий А.Ф.


25 квітня

85 років від дня народження

Миколи Федоровича Довганя

(1924-1981)


Народився 25 квітня 1924 року в с. Слобідка-Скіпчанська Чемеровецького району Хмельницької області у сім’ї селянина-бідняка, згодом – колгоспника. До 1941 р. закінчив 9 класів Вишнівчицької середньої школи. Під час Великої Вітчизняної війни був забраний німецькими фашистами у 1942 р. до Німеччини працював там у сім’ї заможного селянина батраком . 1945р. був звільнений англійськими військами. Повернувшись на Батьківщину, у 1946 р. М.Ф. Довгань закінчив 10-й клас Вишнівчицької середньої школи і вступив до Кам’янець-Подільського учительського інституту, після закінчення якого працював учителем історії в школі.

1953 р. заочно закінчив Кам’янець-Подільський державний педінститут. 1966 р. склав екзамени кандидатського мінімуму при аспірантурі кафедри

історії КПРС Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка.

З серпня 1968 р. М.Ф. Довгань працював на кафедрі історії Кам’янець

Подільського державного педінституту, а з 1969 р. по 1981 р. – на кафедрі історії СРСР і УРСР. 1971 р. захистив кандидатську дисертацію, 1972 р. обраний на посаду в.о. доцента кафедри історії СРСР і УРСР.

1973 р. рада інституту за поданням кафедри порушила клопотання перед ВАК СРСР про присвоєння вченого звання доцента кандидату історичних наук М.Ф. Довганю.

Читав курс історії СРСР (радянський період), керував написанням курсових робіт, педагогічною практикою. 1970-1972 рр. – декан іст. фак-ту.

Опублікував 10 наукових і науково-методичних праць. Був активним популяризатором наукових знань з історії, виступаючи лектором товариства Знання.


Основні праці:

За поліпшення навчально-виховної роботи в школах (з досвіду діяльності парторганізацій Хмельницької, Вінницької, Чернігівської та Житомирської обл.) – Л.: Каменяр, 1968. – 48с.; Турбота Комуністичної партії та радянської держави про зміцнення матеріальної бази і кадрів загальноосвітніх шкіл на Україні (1961-1965р.р.) // Наук. пр. з історії КПРС: Міжвід. наук. зб. – К., 1970. – Вип. 41. – С. 114-121(у співавт.); Історія СРСР (рад. період): Метод. розробка для студентів 3 курсу історичного факультету. – Кам’янець-Подільський, 1980. – 66с.


Про М.Ф. Довганя:

Винокур І.С. Довгань Микола Федорович // Кам’янець-Подільський державний університет в особах. – Кам’янець-Подільський, 2003. – Т. 1. – С. 130-131.


Суровий А.Ф.


10 травня

130 років від дня народження

Симона Васильовича Петлюри

(1879-1926)

Народився 10 травня 1879 року в сім’ї візника, колишнього селянина, у передмісті Полтави. Закінчивши бурсу, 1895 р. вступив до Полтавської духовної семінарії. У 1901-му роцібув виключений з останнього курсу за українські настрої.

Коли Директорія, членом якої був С.В. Петлюра, наприкінці 1918 р. прийшла до влади, в Україні вже функціонували два державних університети – у Києві та Кам’янці-Подільському. В листопаді 1919 р. С. Петлюра затвердив закони про заснування в складі Кам’янець-Подільського державного українського університету ще двох факультетів: 9 квітня 1919 р. – сільськогосподарського і 12 квітня – правничого. На основі закону на сільськогосподарському факультеті відкривалися 13 кафедр і 9 лектур. Для цього передбачалося 4 ставки ординарних професорів, 4 – екстраординарних і 9 – приват-доцентів. На правничому факультеті створювалися 15 кафедр, які мали обійняти 11 ординарних і 4 екстраординарних професорів, а також 9 лектур, під які передбачалося 9 ставок приват – доцентів.

Влада дбала і про матеріальну базу підготовки спеціалістів. В лютому 1919 р. С. Петлюра затвердив закон про асигнування Кам’янець-Подільському держуніверситету 2000 тис. крб. на початкове облаштування своєї друкарні, яка мала використовуватись у наукових і навчальних цілях. Головний Отаман, перебуваючи в Придністров’ї та Кам’янці-Подільському, в міру можливостей цікавився станом справ в університеті.

22 жовтня 1919 р. університет в Кам’янці-Подільському відзначав першу річницю своєї діяльності. Відбулося велелюдне зібрання професури, працівників закладу, студентів, багатьох гостей. Серед запрошених був і С.В. Петлюра. Він прибув о 1 годині дня, всі присутні зустріли його криками „Слава”. 23 жовтня від його імені було опубліковано текст привітання університету. Вказувались на те, що затверджено закон про заснування для малозабезпеченої молоді 10 стипендій.

В середині листопада 1910 р. Рада Міністрів ухвалила постанову про асигнування 3 915 000 крб. на утримання українського університету. Пізніше КПДУ виділили додаткові кошти у лютому 1920 р.

1 травня 1920 р. Симон Васильович відвідав університетську церкву, зустрівся з професорсько-викладацьким складом, працівниками, студентами, представниками політичних партій, державних структур. Головний Отаман взяв слово, але говорив не про вищу школу, українську молодь та її майбутнє, а про політику, укладений союз із Варшавою. 2 травня він зміг прийняти делегацію із 5 студентів університету, які висловили бажання взяти активну участь у державному житті, не покидаючи занять в аудиторіях. Симон Васильович охоче розпорядився, аби студентській молоді надавали робочі місця в різних міністерствах і відомствах УНР.

8 травня 1920 р. С.В. Петлюра своїм наказом № 9 затвердив екстраординарного професора І.І. Огієнка „на посаді ректора Кам’янець-Подільського державного Українського Університету згідно обранню Професорської Ради на чотири роки по 1 липня 1924 року”.

Поза сумнівом Симон Васильович Петлюра сприяв Кам’янець-Подільському державному українському університету, який найдовше протримався як осередок національного відродження, опора українського державотворення в часи революції. Керівники УНР, Головний Отаман виявили глибоке розуміння значення національної вищої школи для культурного розвою українства.

З листопада 1920 року керував роботою екзильного уряду УНР у Польщі. 31 грудня 1923-го виїхав до Австрії, а згодом – до Угорщини, Швейцарії. У жовтні 1924 року оселився в Парижі, де організував видання тижневика „Тризуб” і продовжував виконувати обов’язки Голови Директорії УНР і Головного Отамана УНР.

26 травня 1926 року більшовицький агент Самуїл Шварцбарт обірвав життя С.В. Петлюри пострілами із револьвера. Похований на Монпарнаському кладовищі у Парижі.


Основні праці:

Статті, листи, документи. Видано в тридцяту річницю з дня смерті С. Петлюри 1926-1956. – Нью-Йорк: Видано Українською Вільною Академією наук у США, 1956. – 173с.; Статті / Упоряд. та авт. передм. О. Климчук. – К.: Дніпро, 1993. – 341 с.; Симон Петлюра: Невідомі листи з Парижа як політичний заповіт борцям за самостійну Україну. – К.: Українська Видавнича Спілка, 2001. – 91с.


Про С.В. Петлюру:

Симон Петлюра та українська національна революція: Зб. пр. другого конкурсу петлюрознавців України / Упоряд. та передм. В. Михальчука. – К.: Рада, 1995. – 368с.; Завальнюк О.М. Кам’янець-Подільський державний український університет – опора українського державотворення (1918-1920 рр.) // Симон Петлюра у контексті українських національно-визвольних змагань: Зб. наук. праць. – Фастів, 1999. – С. 163-170; Розовик Д. Позашкільна культурно-освітня робота в Україні у 1917-1920 роках // Етнічна історія народів Європи: Зб. наук. праць. – Вип. 6. – К., 2000. – С. 66; Завальнюк О.М. С.В. Петлюра і національне університетське будівництво в Україні у 1917-1920 рр. // Історія України: маловідомі імена, події, факти: Зб. статей. – К. 2001. – Вип. 14. – С. 188-203; Сергійчук В.І. Симон Петлюра. – К.: Вид-во „Україна”, 2004. – 446с.; Литвин С. Суд історії: Симон Петлюра і петлюріана. – К.: Вид-во ім. Олени Теліги, 2001. – 640с.; Петлюра Симон Васильович // Завальнюк О.М. Українська еліта і творення національної університентської освіти: фундатори й будівничі (1917-1920 рр.) – Кам’янець-Подільський, 2005. – С. 35-46; Петлюра Симон Васильович // Завальнюк О.М. Історія Кам’янець-Подільського державного українського університету в іменах (1918-1921рр.) – Кам’янець-подільський, 2006. – С. 33-41; Ляхоцький В. Їх імена приречені на вічність (Симон Петлюра та Іван Огієнко – шкіци до порівняльної біографії) // Київська старовина. – 2006. – №1. – С. 154-168; Ралдугіна Т. Симон Петлюра: епізоди політичної біографії // Пам’ять століть. – 2006. – № 3-4. – С. 92-108.


Завальнюк О.М.


14 травня

70 років від дня народження

Тіни Іванівни Сурової,

кандидата педагогічних наук, доцента кафедри

педагогіки і методики початкового навчання та дошкільного виховання


Народилася 14 травня 1939 року в с. Слобідці Коростишівського району Житомирської області у сім’ї вчителів.

1956 р. випускниця десятирічки поступила на історико-філологічний факультет Кам’янець-Подільського педінституту, який закінчила 1961 року за спеціальністю «Історія, російська мова та література». Після закінчення інституту протягом року працювала вчителькою початкових класів у Демидівській школі Жмеринського району на Вінниччині, з вересня 1962 по січень 1964 року – у Сербинівській середній школі цього ж району, викладала російську мову та літературу в 5-11 класах.

1964 року сім’я переїхала до Кам’янця-Подільського. Працювала старшим лаборантом в педінституті (з лютого 1964 по серпень 1968 року), вчителем російської мови і вихователем в школі-інтернаті для глухих дітей (з серпня 1968 по серпень 1974 років).

Далі доля Т.І Сурової пов’язана з викладацькою роботою в Кам’янець-Подільському педагогічному інституті (університеті). В серпні 1974р. вона була зарахована на посаду викладача кафедри російської мови, а через рік – асистента кафедри педагогіки і методики початкового навчання.

У 1980-1983 роках Т.І. Сурова навчалася в заочній аспірантурі Науково-дослідного інституту педагогіки (м. Київ). Тема дисертаційного дослідження «Робота над переказом як засіб збагачення словника учнів 4-6 класів (на матеріалі викладання російської мови у школах з українською мовою навчання»). Дисертація була захищена 1989 року.Тіна Іванівна отримала науковий ступінь кандидата педагогічних наук, а в наступному році – звання доцента.

За сумлінність і досягнуті успіхи в роботі Тіна Іванівна не раз відзначалася подяками, преміями, почесними грамотами ректорату вузу, міського відділу освіти. Нагороджена медаллю «Ветеран праці», знаком «Відмінник освіти України».

Понад 40 років віддала Т.І. Сурова роботі на педагогічній ниві, з них три десятиліття – у нашому університеті.

Опублікувала понад 50 наукових праць, серед яких 3 посібники для вчителів та студентів, методичні рекомендації, наукові статті.


Основні праці:

Тексты для изложений по русскому языку в 4-8 классах: Пособ. для учителя. – К.: Рад. школа, 1984. – 176с. (у співавт.); Лексическая подготовка к изложению: Пособ. для учителя. – К.: Рад. школа, 1990. – 118с.; Сборник изложений и диктантов по русскому языку для 5-9 классов школ с русским языком обучения: Пособ. для учителя. – К.: Освіта, 1994. – 279с. (у співавт.); Основи розвивального навчання на уроках мовах у початкових класах. Вид. 2-е, перероб. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2007. – 116с.


Про Т.І.Сурову:

Нечитайло В.В. Сурова Тіна Іванівна // Кам’янець-Подільський державний університет в особах. – Кам’янець-Подільський, 2003. – Т.1. – С. 451-458.

Нечитайло В.В.


2 червня

70 років від дня народження

Бориса Микитовича Тімошенка,

кандидата педагогічних наук,

доцента кафедри легкої атлетики з методикою викладання.


Народився 2 червня 1939 р. у м. Ізяславі, тодішньої Кам’янець – Подільської області у сім’ї військовослужбовця. Навчання у школі розпочав 1946 р. в м. Андрушівка Житомирської обл. З 6 по 10 клас навчався в школі №1 м. Бердичева. Закінчивши середню школу, пішов працювати на будівництво. 1958-1961 рр. – служба в армії.

1962-1966 рр. навчання в Кам’янець-Подільському педінституті на факультеті фізкультури. Почав удосконалювати спортивну майстерність в групі бігунів-спринтерів. Через рік показував результати на рівні нормативу кандидата в майстри спорту з бігу на короткі дистанції. Показуючи такого рівня результати, став переможцем і призером різного рівня змагань.

По закінченні вузу був розподілений в м. Хотин Чернівецької області, де працював тренером з легкої атлетики в ДЮСШ і паралельно вчителем фізкультури в школі.

З вересня 1967 р. і досі працює в Кам’янець-Подільському університеті. Спочатку викладачем, з 1984 р. – старшим викладачем, з 1988 – кандидат педагогічних наук, з 1990 р. – доцент, 1992-2002 рр. – завідувач кафедри легкої атлетики з методикою викладання, з 2002р. – доцент кафедри.

Матеріали експериментальних досліджень були використані при написанні дисертаційної роботи на тему: „Вплив попередньої підготовки на визначення рухових здібностей дітей і підлітків з метою їх спортивного удосконалення в легкій атлетиці”, яку захистив у 1988 році в Московському НДІ фізіології дітей і підлітків АПН СРСР.

Як викладач-тренер довгий період часу був відповідальний за тренувальний процес бігунів на короткі дистанції, підготував цілий ряд спортсменів високого класу. У 1980 році відвідав Олімпійські ігри, завдяки цьому візиту набув досвіду проведення змагань з видів легкої атлетики.

За період керівництва кафедрою легкої атлетики з методикою викладання були оновлені програми та робочі плани з дисциплін кафедри, розроблені контрольно-комплексні завдання. Під час акредитації вузу кафедра підтвердила високий рівень виконання дисциплін.

Читає лекції з легкої атлетики і лижного спорту, проводить практичні і семінарські заняття. Виступає на республіканських і вузівських наукових конференціях. Протягом багатьох років був куратором академгрупи. На сьогодні Борис Микитович є головою міської і членом обласної суддівської колегії з легкої атлетики.


Основні праці:

Структура тренувальних навантажень і фізична працездатність легкоатлетів // Фіз. культура та спорт як засіб підвищення працездатності студентів: Матеріали наук.-метод. конф. вузів Подільського регіону. – Хмельницький, 1993. – С. 71-73; Легка атлетика (Метод. вказівки для студ.-заоч. ф-тів фіз. Вих. пед. ун-ів). – 2-е вид., допов., перероб. – Кам’янець-Подільський: інформ.-вид. від., 1998. – 88 с. (у співавт.); Методика проведення самостійних занять учнів в домашніх умовах з метою їх фізичного вдосконалення // Шляхи оптимізації практичної результативності процесу фізичного виховання школярів: Зб. теорет. та метод. матеріалів / За ред. С.М. Сінгаєвського. – Хотин; Кам’янець-Подільський, 2000. – С.44-49. (у співавт.); Оптимізація навчання школярів видам легкої атлетики на уроках фізичної культури // Наук. пр. Кам’янець-Поділ. держ. пед. ун-ту: Зб. за підсумками звіт. наук. конф. викл. і асп.: У 2 т. – Кам’янець-Подільський, 2002. – Т. 2. – С. 194-196 (у співавт.); Визначення рухових здібностей дітей і підлітків для занять швидкісно-силовими видами легкої атлетики // Наук. пр. Кам’янець-Поділ. держ. ун-ту: Фіз. культура, спорт., медицина, олімпійський та професійний спорт. – Кам’янець-Подільський, 2003, – Вип. 1. – С. 39-43 (у співавт.); Лижний спорт: Методика викладання: Навч.- метод. посіб. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Поділ. держ. ун-т., ред.-вид. від., 2006. – 280с.; Про ефективність застосування легкоатлетичних вправ з метою підготовки учнів 14-15 років до здачі державних тестів фізичної підготовленості // Наук. пр. Кам’янець-Поділ. держ. ун-ту. – Вип. 5. В 3 т. – Кам’янець-Подільський, 2006. – Т. 3. – С. 152-153 (у співавт.).