Geum.ru

Університету

Вид материалаДокументы

Содержание


Основні праці
Основні праці
Основні праці
Основні праці
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Основні праці:

Історія російської літературної мови: Навч.-метод. посіб. (російською мовою) – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Поділ. держ. пед. ін-т: наук.-вид. від., 1996. – 32с. (у співавт.); Фунционирование фразеологических единиц в сатирических произведниях малых жанров // Зб. наук. пр. Кам’янець-Поділ. держ. пед. ун-ту. Сер. філол. – Кам’янець-Подільський, 1998. – Вип. 2. – С. 112-123 (у співавт.); Практика анализа слова, фразеологизма и текста: Учеб. пособ. – Каменец-Подольский: Абетка-НОВА, 2002. – 104 с.


Про Л.О. Варік:

Кеба О.В. Людмила Онуфріївна Варік // Кам’янець-Подільський державний університет в особах. – Кам’янець-Подільський, 2005. – Т. 2. – С. 67-71.

Кеба О.В.


2 січня

135 років від дня народження

Василя Олексійовича Біднова

(1874-1935)


Народився 2 січня 1874 року у містечку Широкому Херсонського повіту в родині заможного селянина. Початкову освіту здобув у однорічній земській Широчанській школі, а потім – у Херсонському духовному училищі (1885-1889 рр.). Після його закінчення вступив до Одеської духовної семінарії. Навесні 1896 р. закінчив семінарію зі ступенем „студента” і впродовж двох років працював учителем церковно-парафіяльної школи та законовчителем п’яти земських шкіл Миколаєва. Дбаючи про підтримку позашкільної освіти, на громадських засадах вчителював у недільній школі для дорослих.

У серпні 1898 р. вступив до Київської духовної академії. Влітку 1902 р. В.О. Біднов захистив кандидатську роботу, присвячену становищу православної церкви в Польщі і Литві, отримав ступінь кандидата з правом захисту магістерської дисертації без складання нового усного іспиту, лише з доопрацюванням кандидатської праці. У 1903 р. направлений на посаду помічника інспектора Катеринославської духовної семінарії. Увійшов до складу ученої архівної комісії. 1906 р. В.О. Біднова обрали секретарем комісії (працював до лютого 1909 р.). Редагував „Летопись ЕУАК” (науковий збірник архівної комісії), опублікував тут майже 30 своїх праць.

Великим науковим успіхом Василя Олексійовича став захист у 1909р. магістерської дисертації „Православна церква в Польщі і Литві”. В.О. Біднову присвоїли ступінь магістра богослов’я.

До адміністративного центру Поділля В.О. Біднов прибув 8 жовтня 1918 року. 22 жовтня 44-річний професор взяв участь у велелюдних урочистостях з нагоди відкриття вогнища освіти і культури на подільсько-буковинсько-галицькому порубіжжі. До цієї великої події національного відродження місцева „Просвіта” випустила об’ємну газету „Свято Поділля”. У ній серед інших було вміщено короткі біографічні відомості про В.О. Біднова.

Головною справою В.О. Біднова в університеті був богословський факультет, формально відкритий 1 грудня 1918 року, деканом якого він був призначеним.

Кадрове забезпечення стало найпершою турботою не лише ректора університету, а й молодого декана. На той час у Кам’янці працювали випускники духовних академій – Ю.Й. Сіцінський, О.З. Неселовський, які й стали першими приват-доцентами новоствореного факультету, і в лютому 1919р. новоствореного факультету, і в лютому 1919р. розпочали читання вступних лекцій

Василь Олексійович займався також придбанням літератури, якої вкрай не вистачало, особливо україномовних видань.

У Кам’янець-Подільському державному українському університеті професор В.О. Біднов був однією із центральних постатей, яка вірою і правдою служила справі українського національного відродження.

Майстерний лектор, керівник факультету, науковець, наставник молоді, культурно-освітній і громадський діяч – ось ті якості, що яскраво характеризують його працю у 1918-1920 рр. Вболіваючи за духовне обновлення українського народу, він був у числі тих небагатьох самовідданих жертовників, які настирливо, крок за кроком будували свою рідну національну церкву.

Еміграція В.О. Біднова була пов’язана з поразкою Української революції, його антибільшовицьким світоглядом. На території Польщі потрапив до табору інтернованих у Ланцутові. Тут у 1921 р. спільно з іншими вченими він заснував перший еміграційний народний університет у складі економічного, історико-філологічного та природничо-економічного, а пізніше і військового факультетів. Ректором закладу обрали В.О Біднова.

Згодом йому довелося поневірятися по інших таборах (Тарнів, Ченстохов).

Влітку 1922 р. потрапив до Чехословаччини, де впродовж 6 років викладав в Українському вільному університеті (Прага), Українській господарській академії (Подєбради). Був серед засновників Українського історико-філологічного товариства (Прага, 1923 рік), Музею визвольної боротьби України.

У 1928 році тяжко захворів, різко погіршився зір, втратив попередню працездатність, хоча науково-дослідної роботи не покидав.

На початку 1929 року Василь Олексійович переїхав до Варшави, де розпочав професорську працю на новоствореному богословському факультеті Варшавського університету. Незабаром він майже втратив зір, але продовжував викладацьку діяльність, лекції читав по пам’яті.

Навесні 1935 року він тяжко захворів і 1 квітня помер, похований у Варшаві на православному кладовищі.


Основні праці:

Освіта на Україні // Свято Поділля: Видання Подільського українського товариства „Просвіта”. – 1918. – 22 жовт. – С. 5; Що читати по історії України: [Коротенька історіогр. України]: З викладів на учит. курсах українознавства. – Кам’янець-Подільський: Укр. вид-во у Катеринославі. Правобереж. філ.; Друк. Когена і Дунаєвецького, 1919. – 72 с.; Перші два роки Кам’янець-Подільського університету // Літературно-науковий вісник. – 1928. – №11. – С. 232-240; Школа й освіта на Україні // Українська культура: Лекції / За ред. Д. Антоновича. – К., 1993. – С. 40-71.


Про В.О. Біднова:

Василь Біднов – професор Кам’янець-Подільського державного Українського Університету по кафедрі історії української і загальної церкви // Свято Поділля: Видання Подільського українського товариства „Просвіта”. – 1918. – 22 жовтня. – С. 4.; Кушнір Б.М. Професор Кам’янець-Подільського університету [В.О. Біднов] // Духовні витоки Поділля: Творці історії краю: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., м. Кам’янець-Подільський, 9-11 верес. 1994р. – Хмельницький, 1994. – Ч. 1. – С. 297-299; Завальнюк О.М. В.О. Біднов – професор Кам’янець-Подільського державного українського університету (1918-1920 р.) // Етнічна історія Східної Європи: Зб. наук. пр. – К., 2002. – Вип. 13. – С. 81-86; Завальнюк О.М., Телячий Ю.В. В.О. Біднов – декан богословського факультету Кам’янець-Подільського державного українського університету, науково-освітній і громадський діяч України // Історична наука і проблеми розвитку: Матеріали Міжнар. наук. конф., 11-18 травня 2002 р. / Секція „Новітня історія України”. – Луганськ, 2002. – С. 81-89; Портнов А.В. У пошуках „українського гейдельбергу”: Штрихи до наукової діяльності Василя Біднова (1918-1930-ті роки) // Краєзнавство: наук. журн. – К., 2003. – Вип. 1-4. – С. 133-134.


Завальнюк О.М.


8 січня

70 років від дня народження

Василя Івановича Годича,

кандидата фізико-математичних наук,

доцента кафедри алгебри і математичного аналізу


Народився 8 січня 1939 р. на Ленківщиці в с. Незнайова Горлицького повіту Краківського воєводства (Польща) в селянській сім’ї. Весною 1945 р. сім’я була переселена на Донбас, але через деякий час вона переїхала на Львівщину, де Василь почав вчитися в школі. 1956 р. закінчив Кам'янко-Бузьку СШ № 1 i поступив на навчання у Львівський державний педагогічний інститут на фізико-математичний факультет. 1961 р. закінчив фізико-математичний факультет Дрогобицького державного педагогічного інституту ім. І.Я. Франка за спеціальністю "математика i креслення". Після закінчення за направленням працював вчителем математики у с. Реклинець Забузького району Львівської області. У грудні 1962 р. був зарахований в аспірантуру при Одеському державному педагогічному інституті iм. К.Д. Ушинського за спеціальністю "теорія функцій i функціональний аналіз". Його підготовкою керував відомий спеціаліст з теорії лінійних операторів доктор фізико-математичних наук, професор Бродський М.С. Після закінчення аспірантури з 1 січня 1966 р. працює в Кам'янець-Подільському державному педагогічному інституті. Кандидатську дисертацію "Спектральний аналіз бісиметричних операторів" захистив у ciчнi 1971 р. при Донецькому університеті. Звання доцента присвоєне у 1973 р.

Годич B.I. є фахівцем у галузі математичного аналізу, його наукові інтереси стосуються тeорії опepaторів в лінійних нормованих i гільбертових просторах. Hayкові дослідження розпочав iз встановлення властивостей бісиметричних операторів в гільбертових просторах, які посідають значне мicцe при вивченні відкритих фізичних систем з певними властивостями симетрії i в теорії синтезу електричних кіл. Ним встановлені також властивості бісиметричних оператор-функцій, побудоване їх мультиплікативне подання, а також вказані застосування бісиметричних матричних вузлів до вивчення деяких типів канонічних диференціальних рівнянь. З кінця 70-років Годич B.I. займається розробкою основ теорії R-лінійних i неперервних адитивних операторів в лінійних нормованих просторах, яка викладена в його монографії "Елементарний адитивний аналіз" у двох частинах: "Алгебраїчні і топологічні основи" i "Вступ до спектральної теорії". В подальшому він досліджує спектральні властивості
самоспряжених неперервних адитивних операторів. Із вказаних проблем ним здійснено біля 30 публікацій.

Як викладач, Годич В.І. читає лекції і проводить практичні заняття з математичного аналізу, комплексного аналізу, функціонального аналізу, лінійної алгебри, алгебри і теорії чисел, читає спецкурси з теорії операторів.


Основні праці:

Об инвариантных подпространствах вполне непрерывных бисимметрических операторов. // Укр. мат. журн. – 1966. – Т. 18, –№ 3. – С. 103-107; Критерий бисимметричности вполне непрерывных операторов. // Укр. мат. журн. – 1969. – Т. 21. – № 6. – С. 815-818; Критерій (/1,/2) – одноклітковості (/1,/2) – бісиметричних операторів // Доповіді АН УРСР, сер. А. – 1969. – № 12. – С. 1066-1069; Мультипликатные представлення некоторых бисимметричных матриц-функций // Укр. мат. журн. – 1974. – Т. – 26. – №2. – С. 169-178; Бисимметричные матричные узлы // Сибирский мат. журн. – 1982. – Т. 23. – № 5. – С. 52-62; Точечный спектр аддитивных непрерывных операторов // Известия высших учебных заведений. Математика. – 1986. – № 9. – С. 23-31 (у співавт.). Інваріантні R-лінеали деяких неперервних адитивних операторів // Укр. матем. журн. – 1995. – Т. 47. – №5. – С. 611-615; Елементарний адитивний аналіз. Ч. 1: Алгебраїчні і топологічні основи. – Кам’янець-Подільський: Кам'янець-Поділ. держ. пед. ун-т., інформ.-вид. від., 2000. – 338 с.; Елементарний адитивний аналіз. Ч. 2: Вступ до спектральної теорії. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Поділ. держ. ун-т, інформ.-вид. від., 2004. – 220 с.


4 лютого

60 років від дня народження

Володимира Васильовича Присакара,

кандидата педагогічних наук,

доцента кафедри педагогіки


Народився 4 лютого 1949 року в селі Шатава Дунаєвецького району в сім'ї колгоспників. Навчався у Шатавській восьмирічній школі (1956-1964 роки).

Став учнем Чернівецького педагогічного училища, у якому навчався з 1964 до 1968 року. Здобув фах учителя початкових класів. Після завершення навчання вступив на історичний факультет Чернівецького університету, де навчався ( з перервою через призов на службу до армії) до 1976 року.

Трудову діяльність Володимир Васильович розпочав 1 вересня 1968 року на посаді вихователя групи продовженого дня Маківській восьмирічній школі. Був покликаний виконувати свій обов'язок перед Батьківщиною, і з травня 1969 р. і до червня 1971 р. перебував на службі у лавах Радянської Армії у Прикарпатському військовому окрузі. Демобілізувався у званні молодшого лейтенанта. Повернувся працювати у школу, займав посаду вчителя історії та музики. Учні школи під його керівництвом неодноразово займали призові місця на оглядах-конкурсах художньої самодіяльності. Педагогічний талант та працьовитість молодого учителя не залишились не поміченими: з вересня 1978 року Володимира Васильовича запросили на посаду методиста Дунаєвецького районного відділу освіти, на цій посаді Присакар В.В. надзвичайно багато працював над втіленням у практику роботи шкіл району цікавих та плідних методичних ідей.

Згодом (оскільки Володимир Васильович тісно співпрацював з різними кафедрами Кам'янець-Подільського державного університету) його запросили на роботу до цього навчального закладу. 25 травня 1983 р. був обраний на посаду асистента кафедри педагогіки і методики початкового навчання. Володимир Васильович з першого дня роботи на кафедрі розпочав плідну викладацьку та наукову роботу. У 1988 році вступив до аспірантури Київського державного педагогічного інституту іноземних мов за спеціальністю „Педагогіка”. Після завершення навчання виконав і захистив кандидатську дисертацію з теми „Виховання старшокласників в дусі дружби народів у процесі міжнаціонального спілкування”. Захист відбувся на засіданні. Спеціалізованої Вченої Ради Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. Повернувся на роботу до Кам'янець-Подільського державного університету. Обіймав посади асистента, старшого викладача кафедри педагогіки. У квітні 1997 року був обраний на посаду доцента кафедри педагогіки Кам'янець-Подільського державного університету, де працює і зараз.

За сумлінну працю В.В. Присакар неодноразово відзначався керівництвом навчальних закладів, нагороджений медаллю „За воинскую доблесть” у 1970 році, грамотами ЦК ЛКСМУ у 1970-1975 роках.

Сьогодні Присакар Володимир Васильович завершує написання докторської дисертації з теорії і методики виховання (13.00.07) на тему „Педагогічні основи формування в учнів загальноосвітніх шкіл культури міжетнічних відносин”.


Основні праці:

Педагогічна техніка у цілісний системі загальнопедагогічної підготовки вчителя – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Поділ. держ. пед. ін-т, наук.-вид. від., 1996. – 48 с. (у співавт.); Т.Г. Шевченко і проблема формування культури міжетнічних технічних стосунків // Шевченко і Поділля: Зб. наук. пр. за матеріалами другої Всеукр. наук. конф., 20-21 травня 1999р. – Кам’янець-Подільський, 1999. – С. 254-259; Педагогічні аспекти формування гуманістичної спрямованості майбутнього вчителя // Виховна робота у вищому навчальному закладі: симбіоз нового і традиційного: Зб. наук. пр. за матеріалами Всеукр. наук.-практ. конф., 27-28 листоп. 2000 р. – Кам’янець-Подільський, 2001. – С. 100-104 (у співавт.); Формування професійних комунікативних умінь у структурі позанавчальної діяльності студентів педагогічного вузу // Там само. – С. 131-135; Софія Русова і проблема освіти та виховання у школах етнічних меншин в Україні // Просвітницька діяльність Софії Русової: Зб. наук. праць Кам’янець-Поділ. держ. ун-ту. Сер. соц.-пед. – Кам’янець-Подільський, 2006. – Т. 1. Вип. 5. – С. 52-61; Формування у школярів спільної культурної ідентичності як необхідна умова забезпечення міжетнічної толерантності // Наук. пр. Кам’янець-Поділ. держ. ун-ту: Зб. за підсумками звіт. наук. конф. викл. і асп. – Вип. 6. У 3 т. – Кам’янець-Подільський, 2007. – Т. 2. – С. 165-167.


4 лютого

60 років від дня народження

Лариси Ростиславівни Круглецької,

протягом 1973-2002 рр. – бібліотекара, бібліографа,

провідного бібліографа, завідуючої науково-бібліографічного

відділу бібліотеки університету


Народилася 4 лютого 1949 року в Кам’янці-Подільському в сім’ї службовців. Після закінчення Кам’янець-Подільської СШ №9 в 1966 році вступила на філологічний факультет Кам’янець-Подільський педагогічний інститут, який закінчила в 1971 році.

Працювала вчителем російської мови та літератури в СШ №5, зав. бібліотекою технічного училища №4.

З серпня 1973 року по вересень 2002 року – бібліотекар, бібліограф, провідний бібліограф, з 1 жовтня 1994 р. – завідуюча науково-бібліографічним відділом бібліотеки Кам’янець-Подільського університету.

Ветеран праці університету.

В даний час на пенсії, допомагає виховувати онуків.


20 лютого

60 років від дня народження

Валерія Пилиповича Мегея,

асистента кафедри історії народів Росії та

спеціальних історичних дисциплін


Народився 20 лютого 1949 року в м. Хотині Чернівецької області у сім’ї робітників.

З 1956-1966 рр. навчався в ЗОШ №5 м. Хотина. Працював автослюсарем у Хотинському АТП (1966-1970 рр.).

1970 р. вступив на навчання до Кам'янець-Подільського державного педінституту. Після закінчення навчання на історичному факультеті (1975 р.) працював вчителем історії в ЗОШ смт. В.Рогачика Херсонської області.

Під час навчання в інституті активно працював у археологічному гуртку, виступав з доповідями на регіональних та республіканських студентських наукових конференціях (Кам'янець-Подільський, Кишинів (1972-1975 рр.). Захистив дипломну роботу: "Городище скифского времени в с. Рудковцы" керівник І.С.Винокур.

Кожного літа з 1972, року приймав активну участь у складі археологічної експедиції університету. Досліджувалися пам'ятки II тис. до н.е. – II тис. н.е.: Окрім обробки археологічного матеріалу, виконував фотографічні та креслярські роботи, знімав топографічні плани. Займався наукою та навчальною роботою.

З 1977 року працював старшим лаборантом кафедри історії СРСР та УРСР, з 1989 р. завідувачем археологічної лабораторії Кам’янець-Подільського педінституту.

Проводив практичні заняття з історії народів Росії і України зі студентами історичного факультету та слухачами підготовчого відділення. Як науковий співробітник приймав участь у спільних археологічних експедиціях Кам'янець-Подільського державного університету з Інститутом археології НАН України та Державного Ермітажу, які вивчали старожитності рубежу і перших ст. н.е. в Подністров'ї

Навчався у заочній аспірантурі Кам'янець-Подільського університету (1992-1995 рр.). Приймав участь у міжнародних, республіканських регіональних історико-краєзнавчих наукових конференціях.

Надавав консультації з археології та історії учням шкіл міста та області, студентам, магістрантам і аспірантам при написанні рефератів, курсових та дипломних робіт, виступах на студентських наукових конференціях, гуртках.

Проводив підготовку матеріалів з археології до Зводу пам'яток з історії та культури України по Хмельницькій області, а також передачі частини археологічних експонатів для музеїв Кам'янець-Подільського, Нетішина, Вінниці, Полонного, Ізяслава, Шепетівки, Старокостянтинова.

Приймав участь у археологічних розвідках (Хмельницької, Чернівецької, Тернопільської та Вінницької областей.)

Працює над темою: „Населення Середнього Подністров'я на рубежі і в перші століття нашої ери”. Автор понад 50 наукових робіт і повідомлень. Спеціаліст у галузі ранньослов'янської археології.


Основні праці:

Слов’янське поселення Велика Слобода – 1 на Середньому Дністрі // Археологія. – 1987. – №5. – С. 60-67 (у співавт.); Об историко-культурной принадлежности памятников Среднего Поднестровья рубежа и первых веков новой эры. // Древние славяне и Киевская Русь. – К., 1989. – С. 14-23 (у співавт.); Археологічні дослідження в м. Полонному (1992-1993 рр.): Матеріали міжнар. наук.-практ. конф.; Полонному 1000 років – Полонне, 1995. – С. 8-21 (у співавт.); Первісно-релігійні вірування і світогляд у системі духовної культури людини // Наук. пр. Кам’янець-Поділ. держ. пед. ун-ту; Історичні науки. – Кам’янець-Подільський, 1997. – Т. 1 (3). – С. 212-219; Морфологические особенности памятников рубежа и первых веков новой эры Среднего Поднестровья // Междунар. науч. конф., посвященная 100-летию со дня рождения проф. Михаила Илларионовича Артамонова. – СПб, 1998. – С. 125-127; Речовий скарб із літописного Губина // Археологія. – 2003. – №1. – С. 54-65; Керамічний комплекс Губинського городища // Літописний Губин в контексті історії Болохівської землі (ХІІ – ХІІІ ст.); Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 800-річчю Губина в м. Старокостянтинові, 26 черв. 2006р. – К.; Хмельницький; Кам’янець-Подільський; Старокостянтинів, 2004. – С. 129-136.


Рибак І.В.


12 березня

65 років від дня народження

Ольги Степанівни Сінгаєвської,

старшого викладача кафедри фізичного виховання


Народилася 12 березня 1944 року в Москві, у родині військовослужбовця. 1951 р. пішла навчатися до однієї з московських шкіл, де провчилась 3 роки. Продовжила навчатися у Німеччині. 1958 р. батька переводять служити у м. Біла Церква. Відразу записалась у спортивну школу, де продовжила тренуватись грі у баскетбол.

1961-1965 рр. навчалась у Кам’янець-Подільському інституті, на факультеті фізичного виховання 1965 р. почала працювати вчителем фізвиховання в одній із шкіл с. Жовтневе. Через рік почала працювати в інституті на кафедрі легкої атлетики та спортивних ігор. 1970 року перейшла на кафедру фізвиховання, де проводила заняття та продовжила тренувати жіночу збірну інституту з баскетболу. Команда під керівництвом Ольги Степанівни завжди виступала успішно і постійно входила до п’ятірки призових місць.

Вона має багато подяк, які завдяки своїй активності та організаторським навичкам отримала за успіхи у підготовці масових спортивних виступів інституту, присвячених Дню Перемоги.

1981 р. за успіхи у виховній роботі з узбецькою молоддю була нагороджена почесною грамотою Хорезмського облвно.

Організувала та проводила заняття в групі „Здоров’я”, до якої входили співробітники університету.

З 2007 року на заслуженому відпочинку.