Програма нормативної дисципліни цивільна оборона для студентів вищих навчальних закладів освітнього рівня "повна вища освіта"
| Вид материала | Документы |
- Програма нормативної дисципліни " Безпека життєдіяльності" для студентів вищих навчальних, 210.86kb.
- Типова навчальна програма нормативної дисципліни «цивільний захист» для вищих навчальних, 415.29kb.
- Типова навчальна програма нормативної дисципліни «цивільний захист» для вищих навчальних, 416.75kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни "Вища освіта І Болонський процес" для студентів, 406.21kb.
- Навчальна програма нормативної дисципліни для учнів загальноосвітніх, професійно-технічних, 758.24kb.
- Міністерство освіти І науки україни одеський державний екологічний університет, 197.18kb.
- Типова навчальна програма нормативної дисципліни «безпека життєдіяльності» для вищих, 306.67kb.
- Навчальна програма нормативної дисципліни «охорона праці в галузі» для вищих закладів, 920.13kb.
- Типова навчальна програма нормативної дисципліни «основи охорони праці» для вищих навчальних, 225.1kb.
- Типова навчальна програма нормативної дисципліни «охорона праці в галузі» для вищих, 219.63kb.
Міністерство освіти і науки України
ПРОГРАМА
нормативної дисципліни
ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА
для студентів вищих навчальних закладів
освітнього рівня “повна вища освіта”
освітнього-кваліфікаційних рівнів “спеціаліст” та “магістр”
усіх спеціальностей
Київ 2002
Укладачі: Заплатинський В. М. к. с.-г. н., доцент кафедри ІТД Київського національного торговельно-економічного університету; Мухін В. В. доцент, к. в. н., зав. кафедри "Забезпечення життєдіяльності" Національного технічного університету України "КПІ"; Стеблюк М. І. к. б. н., професор, зав. кафедри цивільної оборони Національного аграрного університету, Запорожець О. І. д. т. н. зав. кафедри БЖД Національного авіаційного університету; Осипенко С.І., заступник директора Інституту державного управління у сфері цивільного захисту; Применко В. І., д. т. н., професор кафедри БЖД Національного авіаційного університету; Сидоренко В.В., к. т. н., доцент каф. "Основ медичних знань та охорони здоров’я дітей" Національного педагогічного університету ім. Драгоманова; Сусло С. Т. доцент, начальник циклу цивільної оборони Національного транспортного університету, м. Київ.
Програму нормативної дисципліни "Цивільна оборона" обговорено і схвалено на засіданні комісії з цивільної оборони Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України, протокол № 10 від 06.06.2002 р.
ВСТУП
У наш час Женевські конвенції та Додаткові протоколи до них є основними документами міжнародного гуманітарного права про захист постраждалих у надзвичайних ситуаціях (НС) та жертв збройних конфліктів. Майже всі розвинені держави світу мають систему цивільного захисту населення та систему Цивільної оборони (ЦО).
Згідно із Конституцією України, забезпечення життя та здоров’я людини є обов’язком держави, адже людина та її здоров’я є найбільшою цінністю. З цією метою та на виконання вимог концепції ООН “Про сталий людський розвиток”, а також відповідно до Законів України: "Про цивільну оборону України" від 3 лютого 1993 р. № 2974-ХІІ (із змінами і доповненнями); "Про захист населення і територій в надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру" від 8 червня 2000 р. № 1809-ІІІ; Положення "Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру" затвердж. постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р № 1198; Положення про функціональну підсистему "Освіта і наука України" від 17 січня 2002 р. № 27 у вищих навчальних закладах (ВНЗ) України передбачається вивчення студентами нормативної дисципліни “Цивільна оборона”.
“Цивільна оборона” є обов’язковою дисципліною, яка включається в навчальні плани як нормативна і самостійна і викладається на кафедрах (циклах) цивільної оборони вищих навчальних закладів.
Курс “Цивільна оборона” зберігає свою самостійність за будь-якої організаційної структури вищого навчального закладу.
1. Основні завдання підготовки фахівців
Завданнями підготовки фахівців з питань цивільної оборони є:
а) навчити студентів діяти у надзвичайних ситуаціях у мирний і воєнний час, вміти прогнозувати масштаби надзвичайних ситуацій, запобігати їх виникненню, визначати засоби і способи захисту людей; організовувати і проводити рятувальні та інші невідкладні роботи в осередках ураження та при ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійних лих; організовувати заходи з підвищення стійкості роботи об’єктів господарювання;
б) дати необхідні знання та сформувати вміння щодо організації та управління системою заходів цивільної оборони на об’єктах господарювання при загрозі виникнення надзвичайних ситуацій, організації роботи керівного та командно-керівного складу невоєнізованих формувань і служб цивільної оборони відповідно до одержаної у ВНЗ спеціальності.
У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:
уміти:
- прогнозувати можливість виникнення та масштаби надзвичайних ситуацій;
- оцінювати радіаційну, хімічну, біологічну обстановку та обстановку, яка може виникнути внаслідок надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру;
- практично здійснювати заходи щодо захисту населення від наслідків аварій, катастроф, стихійних лих та у разі застосування сучасної зброї;
- оцінювати стійкість елементів об’єктів господарювання в надзвичайних ситуаціях і визначати необхідні заходи щодо її підвищення;
- організовувати взаємодію з відповідними державними органами та структурами для забезпечення зовнішнього захисту;
- забезпечувати підготовку формувань та проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єктах господарювання;
- проводити економічні розрахунки пов’язані, із втратами від надзвичайних ситуацій.
знати:
- завдання та організаційну структуру цивільної оборони України;
- характеристику осередків зараження та ураження, які виникають у надзвичайних умовах мирного та воєнного часу;
- способи і засоби захисту населення і територій від уражаючих факторів аварій, катастроф, стихійних лих, великих пожеж і сучасної зброї масового ураження;
- порядок дій формувань ЦО і населення в умовах надзвичайних ситуацій;
- призначення приладів радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю та порядок роботи з ними;
- методику прогнозування можливої радіаційної, хімічної, біологічної, інженерної та пожежної обстановки, яка може виникнути внаслідок НС;
- основи стійкості роботи об’єктів господарювання в надзвичайних ситуаціях;
- основи організації проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках зараження і ураження.
2. Організаційно-методичні вказівки
Дисципліна "Цивільна оборона" є нормативною і обов’язковою для підготовки студентів освітнього рівня “повна вища освіта”, освітньо-кваліфікаційних рівнів ─ спеціаліст та магістр.
У процесі вивчення дисципліни студенти виконують розрахунково-графічну (курсову) роботу.
Підсумковою формою контролю є іспит або диференційований залік (залік з оцінкою).
Теоретичні заняття проводяться в складі навчальних груп. Для проведення лабораторних занять навчальні групи діляться на підгрупи.
Всі види занять повинні проводитись у спеціально обладнаних аудиторіях і лабораторіях, що забезпечені приладами, сучасними засобами захисту, устаткуванням, спеціальним майном, стендами та комп‘ютерною технікою.
Для закріплення знань і умінь студентами, набутих на заняттях, питання з цивільної оборони можуть включатися в завдання виробничої (переддипломної) практики. Ці питання визначаються кафедрами (циклами) ЦО спільно з профілюючими кафедрами ВНЗ.
У дипломні проекти (роботи) включаються завдання з цивільної оборони, які внесені окремим питанням або розділом відповідно до фахових напрямів підготовки студентів.
Програма з дисципліни “Цивільна оборона” складається із двох розділів – “Загальні питання” і “Профільна підготовка”.
Розрахунок навчального часу за темами та видами занять
| № | Назва теми | Всього год. | Кількість навчальних годин | Самостійна робота | |||
| Всього аудиторних | Лекції | Практичні заняття | Лабораторні заняття | ||||
| Загальні питання | |||||||
| | Цивільна оборона | 4 | 2 | 2 | — | — | 2 |
| | Надзвичайні ситуації | 8 | 6 | 4 | 2 | — | 2 |
| | Прилади ЦО | 8 | 6 | — | — | 6 | 2 |
| | Оцінка обстановки | 6 | 4 | — | — | 4 | 2 |
| | Захист населення | 6 | 4 | 2 | 2 | — | 2 |
| | Всього на загальну підготовку | 32 | 22 | 8 | 4 | 10 | 10 |
| Профільна підготовка (відповідно до спеціальності) | |||||||
| | Планування заходів ЦО | 4 | 2 | 2 | — | — | 2 |
| | Стійкість підприємства в умовах НС | 6 | 4 | 2 | 2 | — | 2 |
| | Захист у відповідній галузі | 8 | 6 | 2 | 4 | — | 2 |
| | Організація проведення рятувальних робіт | 4 | 2 | — | 2 | — | 2 |
| | Всього на профільну підготовку | 22 | 14 | 6 | 8 | — | 8 |
| | Всього | 54 | 36 | 14 | 12 | 10 | 18 |
Т
ЕМА 1.
Цивільна оборона України —
основа безпеки у надзвичайних ситуаціях
Зміст теми.
Значення цивільної оборони. Закон “Про Цивільну оборону України”, Положення про Цивільну оборону України. Призначення цивільної оборони України. Завдання Цивільної оборони України згідно із Положеннями міжнародного права з питань захисту людей, Женевською конвенцією та Додатковими протоколами до неї.
Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру в Україні (СЗРНС). Загальні принципи організації структури цивільної оборони України. Керівництво цивільною обороною в Україні. Органи управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, їх завдання.
Сили цивільної оборони. Державна професійна спеціальна аварійно-рятувальна служба, воєнізована аварійно-рятувальна служба, спеціалізовані аварійно-рятувальні служби на місцях, невоєнізовані формування, організація, оснащення і призначення. Територіальні та об’єктові формування, формування загального призначення та служб і забезпечення. Організаційна структура цивільної оборони об’єкта господарювання.
Постійно діючі комісії з питань техногенно-екологічної безпеки (ТЕБ) та надзвичайних ситуацій. Бази створення комісій, їх склад. Завдання комісії у звичайних умовах і при надзвичайній ситуації. Фінансування заходів цивільної оборони.
Поточні документи, що стосуються цивільної оборони: укази Президента України, Закони Верховної Ради, постанови Кабінету Міністрів України тощо. Контроль за дотриманнями законодавства з питань цивільної оборони.
ТЕМА 2.
Надзвичайні ситуації та ліквідація їх наслідків
Зміст теми.
Класифікації надзвичайних ситуацій.
Надзвичайні ситуації природного характеру. Причини виникнення. Характеристика стихійних лих потенційно можливих на території України, характер їх впливу на людей і навколишнє середовище.
Надзвичайні ситуації техногенного характеру. Аварії і катастрофи. Причини виникнення. Радіаційно-небезпечні об’єкти. Хімічно-небезпечні об’єкти. Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти. Об’єкти комунального господарства.
Транспортні аварії (катастрофи). Гідродинамічні аварії. Пожежі. Причини виникнення. Гасіння пожеж. Сили цивільної оборони в організації ліквідації пожеж.
Вірогідність виникнення надзвичайної ситуації.
Джерела ядерної небезпеки. Осередок ядерного ураження. Вплив уражаючих факторів на людей і навколишнє середовище. Радіоактивне забруднення продуктів, води, території. Радіаційне ураження людей, тварин.
Сильнодіючі отруйні речовини. Хімічні боєприпаси. Характеристика осередку хімічного ураження. Токсини. Фітотоксиканти. Зараження отруйними і сильнодіючими отруйними речовинами місцевості, продуктів і води. Вплив отруйних речовин на людей та надання першої медичної допомоги.
Біологічні засоби ураження людей, тварин, продуктів і води. Осередок біологічного ураження.
Осередок комбінованого ураження.
Типові моделі небезпечних ситуацій. Ідентифікація НС та можливих джерел їх виникнення. Прогноз можливості виникнення НС, що загрожують життю і здоров’ю людей, порушують штатні умови функціонування об’єкта.
Принципи прийняття адекватних рішень в аварійних ситуаціях. Використання штатних та підручних засобів захисту для попередження або зниження рівня ушкодження людей, втрат і збитків. Використання підручних засобів для виживання в екстремальних ситуаціях.
Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, протидія уражаючим її чинникам. Запобігання та зниження загрози життю і здоров’ю персоналу та населенню, яке мешкає поблизу району НС.
ТЕМА 3.
Прилади радіаційної, хімічної розвідки, контролю радіоактивного забруднення й опромінення та хімічного зараження продуктів і води
Зміст теми.
Одиниці радіоактивності. Методи виявлення іонізуючих випромінювань. Будова, призначення, підготовка до роботи та застосування приладів радіаційної розвідки і дозиметричного контролю.
Прилади хімічної розвідки і контролю зараження. Будова, призначення, підготовка до роботи та застосування для визначення наявності небезпечних хімічних речовин.
Використання приладів, інструкцій для встановлення виду і ступеню забруднення об’єктів радіоактивними речовинами(РР), зараження отруйними речовинами (ОР) і сильнодіючими отруйними речовинами (СДОР).
Використання приладів для оцінки обстановки з метою попередження та зменшення можливого ураження.
ТЕМА 4.
Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях
Зміст теми.
Методика оцінки радіаційної обстановки. Оцінка радіаційної обстановки після ядерного вибуху. Оцінка радіаційної обстановки при аварії на АЕС та інших радіаційно-небезпечних об’єктах.
Методика оцінки хімічної обстановки: при зараженні отруйними та сильнодіючими отруйними речовинами.
Оцінка пожежної обстановки.
Оцінка інженерної обстановки.
Типові завдання оцінки обстановки. Визначення меж і площ осередків зараження. Визначення часу можливого входу на небезпечну територію, допустимої тривалості перебування людей на забрудненій і зараженій території, можливі ураження людей. Використання табельного знаряддя, типових інструкцій для нанесення на карту об’єкта межі зон зараження відповідно до їх типів та рівнів.
Вимоги інструкцій щодо ведення встановлених видів документації з радіаційного та хімічного контролю.
ТЕМА 5.
Захист населення і територій
від надзвичайних ситуацій
Зміст теми.
Концепція захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного походження.
Основні заходи і засоби захисту населення і територій у разі аварій, катастроф, стихійних лих і застосування засобів ураження. Інженерний захист, медичний захист, біологічний захист, радіаційний і хімічний захист. Їх характеристика.
Захисні споруди: сховища, протирадіаційні укриття, найпростіші укриття. Призначення та вимоги до них. Властивості захисних споруд ЦО. Укриття населення в захисних спорудах.
Засоби індивідуального захисту. Застосування засобів індивідуального захисту: фільтруючі, ізолюючі та промислові протигази, респіратори, використання їх для захисту від отруйних і сильнодіючих отруйних речовин, від радіоактивних речовин і бактеріальних засобів ураження. Засоби захисту шкіри.
Використання медичних і найпростіших засобів індивідуального захисту.
Визначення потреб у колективному та індивідуальному захисті, зокрема у засобах індивідуального захисту. Порядок накопичування, зберігання й видачі засобів індивідуального захисту на об'єктах господарювання. Захист працюючих на об’єкті у надзвичайних ситуаціях.
Інформація та оповіщення. Поведінка населення при оповіщенні.
Евакуаційні заходи. Організація і планування евакуаційних заходів у випадку аварій, катастроф, стихійного лиха і воєнної обстановки.
Визначення необхідності залучення служб (структур) зовнішнього захисту вдповідно до потреб населення і державних вимог.
Самодопомога і перша медична допомога в надзвичайних ситуаціях. Застосування табельних засобів для першої медичної допомоги залежно від виду і ступеня ураження людини.
ТЕМА 6.
Планування заходів цивільної оборони
Зміст теми.
Планування заходів цивільної оборони. Структура і зміст плану цивільної оборони об’єкта на воєнний і мирний час. Вихідні дані для розроблення документів плану. Послідовність планування.
Визначення стану захищеності об’єкта господарювання, населення та довкілля від небезпеки: радіаційної, хімічної, пожежної, біологічної, метеорологічної і гідрологічної.
Планування заходів захисту об’єкту з урахуванням захисту персоналу та їхніх сімей, матеріальних цінностей та довкілля від уражаючих факторів та дії джерел небезпеки при виникненні НС.
Планування заходів ЦО та управління на об’єкті в умовах НС.
Планування рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єкті.
Фінансово-матеріальне забезпечення, необхідне для захисту об’єкта, персоналу, населення і довкілля згідно із планом заходів та чинних нормативів.
ТЕМА 7.
Підвищення стійкості роботи об’єкта господарювання
Зміст теми.
Стійкість роботи об’єкта в надзвичайних ситуаціях, основні фактори, які впливають на стійку роботу об’єкта.
Методика оцінки стійкості об’єкта до уражаючих факторів стихійних лих, виробничих аварій, пожеж і застосування зброї.
Оцінка стійкості роботи об’єкта залежно від особливостей розміщення і діяльності.
Основні напрями і необхідні заходи підвищення стійкості роботи об’єктів.
Методика розрахунку можливих економічних та матеріальних втрат, що можуть бути завдані НС.
Методика розробки комплексу запобіжних економічних, організаційних, інженерно-технічних, спеціальних та інших заходів для забезпечення роботи галузей, підрозділів об’єкта з урахуванням ризику виникнення джерел небезпек НС, відповідно до профілю діяльності об’єкта.
ТЕМА 8.
Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у надзвичайних ситуаціях
Зміст теми.
Основні документи, що регламентують порядок оперативного виконання рятувальних та інших невідкладних робіт у районі НС.
Економічні, організаційні, інженерно-технічні, спеціальні (враховуючи галузь господарської діяльності) та інші заходи для організації робіт у районі НС.
Основи проведення рятувальних та інших невідкладних робіт. Методика визначення необхідних рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження. Зміст рятувальних та інших невідкладних робіт, способи і порядок їх проведення. Організація оперативного виконання рятувальних і невідкладних робіт у районі НС, необхідні сили і засоби.
Організація й особливості проведення рятувальних і невідкладних робіт в умовах мирного та воєнного часу залежно від виду НС.
Функціональні обов’язки командирів невоєнізованих рятувальних формувань.
Організація розвідки району НС.
Організація забезпечення захисту та рятування людей, матеріальних і культурних цінностей, захисту довкілля під час ліквідації НС та локалізації зони впливу небезпечних факторів НС.
Організація першочергових робіт у районі НС з метою відновлення окремих споруд, усунення пошкоджень у мережах та системах комунальних і виробничих комунікацій.
Локалізація і ліквідація аварій на комунально-енергетичних мережах і спорудах в умовах пожежі, радіаційного забруднення, зараження небезпечними хімічними речовинами.
Створення мінімально необхідних умов для життєзабезпечення персоналу і населення, санітарного очищення та знезараження території.
Знезараження від РР, ОР і СДОР і БЗ території, техніки, приміщень, продуктів харчування, кормів, урожаю, води (в т.ч. із урахуванням досвіду ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС). Методи, способи знезараження.
Санітарна обробка: часткова, повна. Організація санітарної обробки у стаціонарних та польових умовах.
Визначення вартості рятувальних та інших невідкладних робіт при ліквідації наслідків НС.
Список рекомендованої літератури
- Конституція України, Основний Закон. – К., 1996.
- Про цивільну оборону України: Закон України № 2974-ХІІ від 3 лютого 1993 р. (із змінами і доповненнями).
- "Про захист населення і територій в надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру": Закон України № 1809-ІІІ від 8 червня 2000 р.
- Положення "Про єдину державну систему попередження і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру": Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. № 1198.
- Положення “Про порядок проведення евакуації у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру”: постанова Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001 р. № 1432.
- Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 27.
- Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань: Закон України від 14 січня 1998 р. – К., 1998.
- Про пожежну безпеку: Закон України.– К., 1993.
- Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного походження. Наук. еер.: С.І. Дорогунцов, Б.Ф. Гречанінов. – К.: НАН України РВПСУ, 1995. – 120 с.
- Авсеєнко В.Ф, Дозиметрические и радиометрические приборы и измерения — К.: Урожай, 1990. —- 144 с.
- Александров В.В., Емельянов В.И. Отравляющие вещества. — М.: Воениздат, 1990. — 270 с.
- Каммер Ю.Ю. Аварийные работы в очагах поражения. — М.: Энергоатомиздат, 1990. — 287 с.
- Касьянов М.А., Ревенко Ю.П., Тищенко Ю.А. Защита населения в условиях чрезвычайных ситуаций. — Луганск: Из-во Восточноукр. нац. ун-та, 2001. — 171 с.
- Козлов В.Ф. Справочник по радиационной безопасности. — М.: Энергоатомиздат, 1991. — 351 с.
- Костров А. М. Гражданская оборона. – М.: Просвещение, 1991. – 64 с.
- Кукал З. Природные катастрофы. – М.: Знание, 1986.
- Надзвичайні ситуації. Основи законодавства України. – К., 1998. – 544 с.
- Смоляр В. І. Харчування в умовах радіонуклідного забруднення. – К.: Здоров’я: Укр. червоний хрест, 1991. – 32 с.
- Стеблюк М. І. Цивільна оборона: Підручник для ВНЗ. — К.: Урожай, 1994. — 360 с.
- Стеблюк М. І. Цивільна оборона. Підручник. — К.: Знання, 2002. — 430 с.
- Черняков Г.О., Кочін І.В., Сидоренко П.І., Букін В.Є., Костенець- кий М.І. Медицина катастроф За ред. І.В. Кочіна. — К.: Здоров’я, 2001. — 350 с.