Geum.ru

Міністерство освіти І науки україни одеський державний екологічний університет

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


Факультет Еколого –Економічний

Кафедра Менеджменту природоохороної діяльності


КУРСОВА РОБОТА

З Цивільної оборони

На тему: Оцінка стійкості роботи об 'єкта господарської діяльності

При аварії на вибухонебеспечному об єкті


Виконав ст. гр. У-51

Пташніков Юрій

Керівник Іванова Олена Василівна


Курсову роботу перевірено і допушено до захисту

…………………………..

Призахисту на кафедрі

…………………………..

Курсову роботу оцінено

…................……………..

Голова комісії

…………………………..

Члени комісії

…………………………..


Одесса 2010

Вступ

Згідно із Конституцією України, забезпечення життя та здоров’я людини є обов’язком держави, адже людина та її здоров’я є найбільшою цінністю. З цією метою та на виконання вимог концепції ООН “Про сталий людський розвиток”, а також відповідно до Законів України: "Про цивільну оборону України" від 3 лютого 1993 р. № 2974-ХІІ (із змінами і доповненнями); "Про захист населення і територій в надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру" від 8 червня 2000 р. № 1809-ІІІ; Положення "Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру" затвердж. постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р № 1198; Положення про функціональну підсистему "Освіта і наука України" від 17 січня 2002 р. № 27 у вищих навчальних закладах (ВНЗ) України передбачається вивчення студентами нормативної дисципліни “Цивільна оборона”.

“Цивільна оборона” є обов’язковою дисципліною, яка включається в навчальні плани як нормативна і самостійна і викладається на кафедрах (циклах) цивільної оборони вищих навчальних закладів.

Курс “Цивільна оборона” зберігає свою самостійність за будь-якої організаційної структури вищого навчального закладу.


Зміст

Вступ

1. Оцінка стійкості роботи об єкта…………………………………………3

Оцінка стійкості об єкта до ударноё хвилі вибуху…………………….7

Графік……………………………………………………………………..9

2. Організація дослідження і оцінка інженерного захисту робітників та службовців………………………………………………………………..10

3. Пожежна безспека будівель та споруд………………………………….12

4. Практична частина……………………………………………………….16

4.1 Оцінка стійкості роботи об єкта господарської діяльності

При аварії на вибухонебеспечному об єкті……………………………16

5. Висновки…………………………………………………………………18

6. Список літератури……………………………………………………….19


1.Оцінка стійкості роботи об єкта

Сучасний типовий комплекс промислового підприємства складають споруди і будівлі, в яких розміщуються виробничі цехи, верстатне і технологічне обладнання, будівлі енергетичного господарства, системи енергопостачання, інженерні і паливні комунікації, окремо розташовані технологічні установки, мережа внутрішнього транспорту, системи зв'язку і управління, складське господарство, різноманітні будівлі і споруди адміністративного, побугового і господарського призначення.

Принципами стійкості роботи промислових підприємств (об'єктів) в надзвичайних ситуаціях є єдина нормативна і директивна база, яка включає:

- Конституцію України,

- Закон про цивільну оборону України,

- Положення по цивільній обороні,

- Нормативні документи по стійкості роботи об'єктів,

- Директиви начальника штабу ЦО України.

Кожний об'єкт в залежності від особливостей його виробництва і інших характеристик має свою специфіку. Але об'єкти мають багато спільного: виробничий процес здійснюється, як правило, в середині споруд і будівель, самі споруди в більшості випадків виконані з уніфікованих елементів, територія об'єкту насичена інженерними, комунальними і енергетичними лініями, густота забудови по багатьох об'єктах становить '50-60/6. Все це дає підставу вважати, що для всіх виробничих об'єктів, незалежно від профілю виробництва і призначення, характерні загальні фактори, які впливають на підготовку об'єкта до роботи в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу. До цих факторів належать: район розміщення об'єкту, внутрішнє планування і забудова території об'єкту, системи енергопостачання, технологічний процес, виробничий зв'язок об'єкту, системи управління, підготовленість об'єкту до відбудови виробництва і інше.

Район розміщення об'єкту вивчається за картою (планами)

Проводиться аналіз топографічного розміщення об'єкту: характер забудови території, яка оточує об'єкти (структура, густота, тип забудови); наявність на цій території підприємств, які можуть бути джерелами виникнення вторинних факторів ураження (гідровузли, об'єкти хімічної промисловості і ін.), природні умови навколишньої місцевості (лісові масиви – джерела можливих пожеж, рельєф місцевості); наявність шляхів і ін. Наприклад,для підприємств, розміщених по берегах рік, нижче від греблі, необхідно враховувати можливість затоплення, встановити максимальні рівні затоплення і час припливу хвилі прориву.

Встановлюються основні особливості їх конструкції, вказуються технічні дані, необхідні для розрахунків дії ударної хвилі, світлового випромінювання і можливих вторинних факторів ураження. А власне: конструкція, поверхня, довжина і висота, вид каркасу, стінне заповнення, світлові отвори, покрівля, перекриття; оцінюється вогнестійкість споруди. Вказується кількість працівників і службовців, які одночасно перебувають в будівлі (найбільша працююча зміна), наявність вбудованих і близько розміщених сховищ.

При оцінці внутрішнього планування території об'єкту визначається вилив густоти і типу забудови, можливість виникнення і розповсюдження пожежі, створення завалів входів у сховища і проходів між спорудами. Особлива увага звертається на ділянки, де можуть виникнути вторинні фактори ураження. Па території об'єкту такими джерелами є: ємності з легкозаймистими рідинами і сильнодіючими отруйними речовинами; склади вибухонебезпечних речовин і вибухонебезпечні технологічні установки, технологічні комунікації, руйнування яких може викликати пожежу, вибухи і загазованість ділянки, склади легкозаймистих матеріалів, холодильні установки, які використовують аміак та інші.

Вивчення технологічного процесу проводиться з розрахунком специфіки виробництва і змін у виробничому процесі в надзвичайних ситуаціях (можлива зміна технології, часткова зупинка виробництва, переключення на виробництво нової продукції і т.д.).

Досліджується спроможність існуючого процесу виробництва в стислі строки перейти на технологічний процес для випуску нової продукції. Даються характеристики верстатного і технологічного обладнання. Визначається унікальне і особливо важливе обладнання. Оцінюється насиченість виробництва апаратурою автоматичного управління і контрольно-вимірювальними приладами.

Досліджується можливість автономної роботи окремих верстатів, ділянок технологічного процесу (верстатних груп, конвейєрів і т.д.) і цехів об'єкту. Це дозволить надалі обгрунтовано визначити необхідні запаси деталей, вузлів і обладнання, а в ряді випадків передбачити необхідність ЗМІНИ в технологічному процесі в напрямку ііого спрощення чи підвищення надійності найбільш вразливих ділянок.

На підприємствах, зв'язаних із застосуванням значної кількості сильнодіючих отруйних і горючих речовин, встановлюється їх кількість, оцінюються токсичні властивості, вибухо- і пожежонебезпечність, надійність і безпечність їх зберігання. Визначається необхідний мінімум запасів цих речовин, які можуть перебувати на території об'єкту, і місце зберігання решти в заміській зоні.

При аналізі технологічного процесу детально вивчаються можливості безаварійної зупинки виробництва.

Особливу увагу приділяють дослідженню систем енергопостачання.

Визначається залежність роботи об'єкту від зовнішніх джерел енергопостачання, характеризуються внутрішні джерела; підраховується необхідний мінімум електроенергії, газу, ВОДИ, пари, стиснутого повітря і інших видій енергопостачання в надзвичайних ситуаціях. Досліджуються енергетична мережа і комунікації: наземні, підземні, проведені по естакадах, траншеях, по фунті, по стінах споруд. Вивчається забезпеченість об'єкту автоматичними пристроями, які дозволяють при необхідності зробити дистанційне, відключення окремих ділянок або всієї системи даного виду енергопостачання.

При розгляді системи водопостачання звертається увага на захист споруд і водозбірників на підземних джерелах води від радіоактивного, хімічного і біологічного зараження. Визначається надійність функціонування системи пожежогасіння, можливість переключення систем водопостачання з дотриманням санітарних правил.

Особлива увага приділяється вивченню систем газопостачання, оскільки газ з джерела енергії може перетворитись у дуже агресивний вторинний фактор ураження. Перевіряється можливість автоматичного відключення подачі газу на об'єкт, в окремих цехах і на ділянках виробництва, дотримання всіх вимог інструкції по зберіганню і трансформуванню газу. Жорсткі вимоги висуваються до надійності і безпеки функціонування систем і джерел постачання сильнодіючими отруйними речовинами, киснем, вибухонебезпечними і горючими речовинами.

Дослідження системи управління об'єктів проводиться на основі вивчення стану пунктів управління і вузлів зв'язку, надійності системи управління виробництвом, надійності зв'язку з позаміською зоною, розстановки сил, забезпечення керівництва виробничою діяльністю об'єкту в усіх підрозділах підприємства. Визначаються також джерела поповнення робочої сили, аналізуються можливості взаємозаміпи керівного складу об'єкту. Особлива увага приділяегься вивченню системи оповіщення.

При аналізі системи матеріально-технічного постачання дається коротка характеристика цієї системи в нормальних умовах і можливих змін в зв'язку з переходом на випуск нової продукції, встановлюється залежність виробництва від постачальників, виявляються найбільш важливі поставки сировини, деталей і комплектуючих виробів, без яких виробництво не може продовжуватись. Оцінюються наявні і плановані запаси (кількість. номенклатура) і можливі строки продовження роботи без постачання, доцільно досліджувати можливі заходи поповнення запасів до норми, надійність їх зберігання і доставки. Розглядаються питання реалізації.готової продукції, а також її зберігання.

Підготовка об'єкту до відбудови виробництва визначається на основі вивчення характеру "виробництва, складності його устаткування, підготовленості персоналу до відбудовних робіт, запасів матеріалів, детален та устаткування. Необхідно вивчити також можливості будівельних і ремонтних підрозділів підприємства, а також можливості обслуговуючих об'єкт будівельних і монтажних організацій. Слід розглянути виробничу, будівельно-монтажну і проектну документацію для проведення відбудовних робіт і визначити умови її зберігання.

Безпосередньо відбудова виробництва при ураженні об'єкту не входить І в завдання цивільної оборони. Разом з тим готовність об'єкту поновити випуск продукції є важливим показником тривалості його роботи, що обумовлює необхідність завчасної підготовки.

Дані, отримані при аналізі перерахованих факторів, використовуються при визначенні фізичної витривалості елементів об'єкту і оцінці тривалості його крапі.


1.2 Оцінка стійкості об єкта до ударноі хвилі вибуху

Для визначення стійкості будівель, споруд, обладнання, комунікацій до дії ударної хвилі вибуху в групах спеціалістів (начальника капітального будівництва, головного механіка, головного технолога і головного енергетика та інших) вивчається опір будівель, споруд, обладнання, комунікацій до дії ударної хвилі при вибусі. В якості показника оцінки стійкості промислового підприємства до дії ударної хвилі береться величина надлишкового тиску.

Приймаючи різні величини надлишкового тиску у фронті ударної хвилі (наприклад, 0,05; 0,1; 0,2; 0,4; 0,5 кгс/см2) за таблицями цивільної оборони або розрахунками визначають стійкість будівель, споруд, технологічного і іншого обладнання та ступінь їх зруйнувань.

Дані досліджень заносять у відомості, аналізують характеристику стійкості і визначають стійкість окремих елементів підприємства. Це дозволяє визначити заходи по підвищенню стійкості як окремих елементів, так і підприємства в цілому. Стійкість підприємства визначається за найбільш вразливими, найбільш слабкими елементами.

При оцінці стійкості технологічного обладнання слід враховувати, що воно найчастіше виходить з ладу не від безпосередньої дії ударної хвилі, а від вторинних уражаючих факторів - обвалення конструкцій будівель і зруйнування комунально-енергетичнпх мереж.

Оцінка інженерного захисту робітників і службовців

Забезпечення надійного захисту робітників і службовців об'єкту в надзвичайних ситуаціях - один із основних шляхів підвищення стійкості роботи. В комплексі заходів по реалізації цього шляху важливе місце займають заходи по інженерному захисту робітників і службовців.

Інженерний захист робітників і службовців - це захист з використанням інженерних споруд: сховищ, ПРУ, простіших укрить. Він досягається шляхом завчасного проведення інженерних заходів по будівництву і обладнанню захисних споруд з врахуванням умов розташування об'єкту і вимог будівельних норм і правил.

Успішне виконання завдань інженерного захисту можливе при дотриманні таких умов:

- загальна місткість захисних споруд дозволяє сховати найбільшу працюючу зміну,

- захисні властивості споруд відповідають потребам (забезпечують захист людей від надлишкового тиску ударної хвилі і радіоактивного випромінювання, які очікуються),

- фільтровентиляційне обладнання захисних споруд забезпечує життєдіяльність людей протягом встановленого терміну безперервного перебування їх в захисних спорудах,

- розміщення захисних споруд відносно місць роботи.

З перерахованого випливає, що оцінка інженерного захисту робітників і службовців підприємства полягає у визначенні показників, які характеризують можливість інженерних споруд забезпечити ці умови.

Па основі висновків оцінки інженерного захисту робітників і службовців підприємства визначають заходи по підвищенню надійності захисту, а відповідно, і по підвищенню стійкості роботи підприємства в надзвичайних ситуаціях.

Вихідні дані

Для проведення оцінки інженерного захисту необхідно вивчити всі захисні споруди промислового підприємства, їх характеристики, розташування і зібрати наступні дані:

відстань до місця можливого ядерного вибуху - L, км;

потужність ядерного вибуху, КТ.;

дані про середній вітер: ,

- швидкість середнього вітру, який переважає в районі розташування підприємства, км/год.

- напрямок середнього вітру.

загальна кількість робітників і службовців в найбільшій зміні, розподіл робітників і службовців по ділянках робіт і їх відстань від захисних споруд.

Характеристика захисних споруд:

- розташування їх на території підприємства;

- типи захисних споруд (сховища ПРУ);

- надлишковий тиск, який витримують конструкції захисних споруд, ДРф;

- К радіації захисними спорудами або матеріал і товщину кожного захисного шару перекрить;

- основні і допоміжні приміщення і їх розміри (площа, висота);

- тип і склад елементів иовітропостачання;

Кліматичні умови району розташування промислового підприємства: кліматична зона (І, II, III, IV) або середня літня температура повітря.


1.3 Графік залежності надлижкового тиску Р від кількості пропану Q


L(m)


1800


1600


1400


1200


1000


800


600


400


200


0.5 1 2 3 5 10 20 30 50 100 200 300 500 1000 Q(t)

2.Організація дослідження і оцінка інженерного захисту робітників і

службовців

Основою для проведення заходів по підвищенню стійкості роботи промислових підприємств В надзвичайних ситуаціях є вимоги норм інжеиерно-технічннх заходів цивільної оборони.

З метою підвищення стійкості роботи підприємств в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу проводяться дослідження по оцінці стійкості. Внаслідок досліджень повинні бути вивчені наступні питання:

- захист виробничого персоналу,

- захист засобів виробництва,

- стійкість виробничої діяльності при стихійному лихові, аваріях, катастрофах, а також при застосуванні противником сучасної зброї,

- готовність до відновлення порушеного виробництва.

Головна мета дослідження в тому, щоб на основі вивчення всіх умов, які визначають виробничу діяльність підприємства в надзвичайних ситуаціях, виробити заходи, які сприяли б підвищенню стійкості його роботи.

Оцінка стійкості підприємства має на меті:

- визначення стійкості його роботи до уражаючих дій сучасної зброї, стихійного лиха, аварій, катастроф,

- визначення можливості виникнення вторинних уражаючих факторів і оцінка характеру ураження від цих факторів,

- аналіз надійності систем управління, постачання і промислових

зв'язків.

Дослідження стійкості роботи промислового підприємства (об'єкту)

Дослідження стійкості роботи об'єкту в надзвичайних ситуаціях здійснюється штабом цивільної оборони підприємства і розрахунково-дослідними групами, які створюються з інженерно-технічного персоналу підприємства. ДІЙ роботи в цих групах можуть залучатись працівники науково-дослідних і проектно-конструкторських організацій.

На промисловому підприємстві можна утворювати такі розрахунково-дослідні групи:

- головного технолога,

- го ло в но го м еха н і ка,

- головного енергетика,

- відділу капітаїьного будівництва,

- заступника директора з постачання і збуту і інші.

Кожна група проводить дослідження підвідомчого їй господарства (елементів об'єкту), оцінює їх стійкість і планує іиженерно-технічні заходи в умовах надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу.

Для загального керівництва і координації роботи розрахунково-дослідних груп утворюється група керівництва на чолі з головним інженером.

Робота по дослідженню стійкості планується за трьома етапами:

підготовчий - 10-15 днів;

період досліджень - 1-2 місяці;

заключний - 7-Ю днів.

За висновками досліджень і пропозиціями керівництво цивільної оборони підприємства складає звіт з висновками, рекомендаціями і планами заходів по підвищенню стійкості роботи в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу, пересилає в штаб цивільної оборони для узгодження і затвердження.


3.Пожежна безспека будівель та споруд

На розвиток пожежі у будівлях та спорудах значно впливе здатність окремих будівельних елементів чинити опір впливу теплоти, тобто їх вогнестійкість.

Вогнестійкість — здатність будівельних елементів та конструкцій зберігати свою несучу здатність, а також чинити опір нагріванню до критичної температуриутворенню наскрізних тріщин та поширенню вогню. Вогнестійкість конструкцій та елементів будівель характеризується межею вогнестійкості.

Межа вогнестійкості — це час (у годинах) від початку вогневого стандартного випробування зразків до виникнення одного з граничних станів елементів та конструкцій (втрата несучої та тегоюізолюючої здатності, щільності). Межі вогнестійкості та максимальні межі розповсюдження вогню визначаються шляхом дослідження у спеціальних печах під відповідним навантаженням.

Межа розповсюдження вогню -— максимальний розмір пошкоджень, см, яким вважається обвуглення або вигорання матеріалу, що визначається візуально, а також оплавлюванням термопластичних матеріалів.

Будівля може належати до того чи іншого ступеня вогнестійкості, якщо значення меж вогнестійкості і меж розповсюдження вогню усіх конструкцій не перевищує значень вимог СНиП 2.01.02-85 (табл. 4.1).

Протипожежні перешкоди. При проектуванні і будівництві промислових підприємств передбачаються заходи, які запобігають поширенню вогню шляхом:

— поділу будівлі протипожежними перекриттями на пожежні відсіки;

— поділу будівлі протипожежними перегородками на секції;

— влаштування протипожежних перешкод для обмеження поширення

вогню по конструкціях, по горючих матеріалах (гребені, бортики, козирки, пояси);

— влаштування протипожежних дверей і воріт;

— влаштування протипожежних розривів між будівлями.

Протипожежна перешкода — конструкція у вигляді стіни,

перегородки, перекриття або об'ємний елемент будівлі, призначені для запобігання поширенню пожежі у прилеглих до них приміщеннях протягом нормованого часу. До протипожежних перешкод ставиться ряд

Таблиця 4.1

Межі вогнестійкості та розповсюдження вогню для будівельних конструкцій

Примітка: 1. У дужках наведені межі розповсюдження вогню для вертикальних і похилих ділянок конструкцій 2. Скорочення „Н.Н." значить, що покажчик не нормується.

вимог. Протипожежні стіни мають спиратися на фундаменти, фундаментні балки, встановлюватися на всю висоту будинку, перетинати всі поверхи і конструкції. Вони мають бути вище даху не менше як на 60 см, якщо хоч один з елементів горища виконаний з горючих матеріалів і на ЗО см — якщо елементи горища виготовлені з важкогорючих матеріалів (крім даху). Протипожежні стіни можуть не підніматися над дахом, якщо всі елементи горища, за винятком даху, виконані з негорючих матеріалів. У протипожежних стінах дозволяється прокладати вентиляційні і димові канали так, щоб у місцях їх розміщення межа вогнестійкості протипожежної стіни з кожного боку каналу була не менше 2,5 год.

Для розподілу будівлі на пожежні відсіки замість протипожежних стін допускаються протипожежні зони, які виконуються у вигляді вставки по всій ширині і висоті будинку. Вставка — це частина об'єму будівлі, яка утворюється протипожежними стінами (мінімальна межа вогнестійкості — 0,75 год). Ширина зони — не менше 12 м. У межах зони не дозволяється зберігати горючі речовини. На межах зони з пожежними відсіками передбачаються вертикальні діафрагми і дренчерні водяні завіси відповідно до СНиП 2.04.09-84. У межах зони ставлять пожежні сходи на дах, а в зовнішніх стінах зони — двері або ворота.

Отвори у протипожежних стінах, перегородках та перекриттях повинні бути обладнані захисними пристроями (протипожежні двері, вогнезахисні двері, вогнезахисні клапани, водяні завіси) проти поширення вогню та продуктів горіння. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, які перешкоджають нормальному закриванню протипожежних та протидимових дверей, а також знімати пристрої для їх самозакривання. У разі перетинання протипожежних перешкод (стін, перегородок, перекриттів, загороджувальних конструкцій) різними комунікаціями зазори (отвори), що утворилися між цими конструкціями та комунікаціями, повинні бути наглухо зашпаровані негорючим матеріалом, який забезпечує межу вогнестійкості та димо-газонепроникнення, що вимагається будівельними нормами для цих перешкод.

При складанні генеральних планів підприємств з точки зору пожежної безпеки важливо забезпечувати відповідні відстані від меж підприємств до інших підприємств і будівель. Протипожежні відстані між будівлями мають виключати загорання сусідньої будівлі протягом часу, який необхідний для приведення у дію засобів пожежогасіння. Норми протипожежних відстаней між будівлями і спорудами наведені в табл. 4.2. Ці відстані залежать від ступеня вогнестійкості будівель і споруд, а також пожежної небезпеки виробництв, які в них розташовані.

Таблиця 4.2. Протипожежні відстані між будівлями і спорудами, м

Для захисту конструкцій із металу, дерева, полімерів застосовують відповідні речовини (штукатурка, спеціальні фарби, лаки, обмазки). Зниження горючості полімерних матеріалів досягається введенням в них наповнювачів, антипіренів, нанесенням вогнезахисних покриттів. Як наповнювачі застосовуються крейда, каолін, графіт, вермикуліт, перліт, керамзит. Антипірени захищають деревину і полімери. При нагріванні вони виділяють негорючі речовини, перешкоджають розкладу деревини і виділенню горючих газів.

Змішуючись з полімерами, вони утворюють однорідну суміш. Після просочування антипіренами дерев'яних конструкцій, тканин та інших горючих матеріалів повинен бути складений акт про проведення роботи підрядною організацією. Після закінчення термінів дії просочування та у разі втрати або погіршення вогнезахисних властивостей обробку (просочування) треба повторити. Перевірку стану вогнезахисної обробки слід проводити не менше одного разу на рік зі складанням акту перевірки.

4.Практична частина

Оцінка стійкості роботи об єкта господарської діяльності

При аварії на вибухонебеспечному об єкті


Мета: за результатами оцінки обстановки що може скластися під час аварії на вибухонебеспечному об єкті сформолювати висновки і визначити заходи які спрямовані на захист людей та знишення наслідків можливих руйнувань.


Умова: Впромисловій зоні на відстані L від нашого виробничого примішення розташований об єкт, на якому знаходиться Q тонн вибухонебеспечної речовини. Під час можливої аварії з вибухомцех може опинитися в осередку ураження.

Завдання:Оцінити можливі наслідки диї на виробниче примішення аварії на вибухонебеспечному об єкті.


Вихідні данні

L=1000 m Q=800 t цегла, вогнестойкість, верстати важкі, трубопровід наземний, пожежна категорія Б, шільність забудови 30


Хід виконання роботи

Сутність руйнування будівель, споруд, обладнання залежить від їхньої конструктивної міцності та величині надлишкового тиску, в свою чергу визначається кількість вибухової речовини Q і відстань від точки до центру вибуху L. Під час вибуху газоповітряної суміщі вуглеводневих продуктів створюється осередок вибуху, який поділяють на три зони.

Зона 1 – зона детонаційної хвилі має радіус R


R1= 17,5 Q R1= 17.5 800 = 161 1000


де Q – кількість вуглеводородного продукту т.

В межах ціеї зони надзвичайно великий надлишковий тиск ударної хвилі вибуху P = 1700 кПа

Зона 2-зона дії продуктів вибуху (охоплює всю тереторію, де розлетілись продукти газоповітряної суміші внаслідок її детонації) має радіус R2(m)

R2=1.7*R1 R2=1.7*161=273.7

Надлишковий тиск в цій зоні може розраховуватись за формулою


………………………………….Де L- відстань від центру вибуху до обраної точки в межах зони 2, м


Зона 3- зона дії повітряної ударної хвилі. Надлишковий тиск в цій зоні може розраховуватися за формолою


…………………………………..


Після визначення величини надлишкового тиску можна визначити ступінь можливих руйнувань


Висновок

Під час аварії на вибухонебезпечному об єкті з вибухом 800 т пропану будівля цеху може зазнати сильних руйнувань, верстати слабких руйнувань, наземні мережі також. Значна деформація несучих конструкцій, руйнування більшої частини стін

Можлива пожежна обстановка

Виробничий обєкт з категоріею Б. Окремі пожежі що швидко перетворіються у суцільну і супроводжуються вибухами виробничого усподкування

Категорія Б пожежної безпеки

Цехи по виготовленню вугільного пилу, цехи обробки синтетичного каучуку, мазутні господарства єлектростанції та інше.

Оцінка стану можливих уражень персоналу

Ударна хвиля уражае незахишених людей безпосередньо а також непрямим шляхом. Безпосередній вплив на людей відбуваеться через надлишковій тиск ударної хвилі. Залежно від величини надлишкового тиску люди можуть отримати травми, які поділяються на легкі,середні,важкі

У нашому случаї з тиском 30 кПа це легка форма: легка контузія організму, часткова втрата слуху, вивіхи кінцівок. Через непрямі наслідки вибуху які будівля зазнає може викликати суттеві ураження персоналу


Таблиця підсумків проведенної оцінки наслідків аварії на вибохонебеспечному об єкті

Характеристика руйнувань Пожежна

обстановка Ступінь ураження

людей

Параметри зони

руйнувань Елементи

Виробничого

Об єкту Ступінь

руйнувань

1 2 3 4 5

1.радіус зони

R1=161m


2.радіус зони

R2=273.7 m


3.Надлишковий

Тиск P=30кПа 1.Будівля

2.Верстати

3.Кабельні мережі

Сильний

Слабкі

Слабкі Окремі пожежі з переходом у суцільну Пряма ступінь-легка

Непряма-важка


Рекомендації

Порушити питання перед відповідними наглядовими органами про перенесення вібухонебеспечного об єкта на більшу відстань або зменшити запас речовини що зберігаеться, укріпити конструкцію будівель,установити на вікна металеві сітки


Список літератури

1. Цивільна Оборона Губський

2. Методичні вказівки з цивільної оборони для студентів 5 курсу