Університету

Вид материала

Документы

Содержание Основні праці Основні праці Про Й.І. Токара Основні праці Основні праці Основні праці

Подобный материал:

• В. Л. Холевчук, студентці Ікурсу спеціальності "Переклад", за наукову роботу "Віра, 38.25kb.
• Дент Київського національного університету імені Тараса Шевченка (далі Університету), 60.9kb.
• В. В. Олійник " " 2010 р. Положення, 88.27kb.
• Конкурс-захист проходив на базі Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна,, 342.15kb.
• Діяльність профспілкової організації криворізького технічного університету з представництва, 50.45kb.
• Закарпатський державний університет публікації науково-педагогічних працівників закарпатського, 4903.58kb.
• Конкурсу на посаду ректора Університету, 11.25kb.
• Навчальні програми 31 Інформаційні листи 33 Методичні рекомендації 34 Винахідницька, 742.31kb.
• 23-24 квітня 2009 р у Львові на базі юридичного факультету Львівського національного, 226.3kb.
• Програма нормативної дисципліни цивільна оборона для студентів вищих навчальних закладів, 179.06kb.

Основні праці:

Організація та проведення змагань з спортивних ігор в школі: (Метод. рек. на допомогу молодим вчителям фізичної культури). – Хмельницький, 1983. – 47с. (у співавт.); Розвиток пізнавального інтересу до уроків фізичної культури у школярів початкових класів // Шляхи оптимізації практичної результативності процесу фізичного виховання школярів: Зб. теорет. та метод. матеріалів / За ред. С.М. Сінгаєвського. – Хотин; Кам’янець-Подільський, 2000. – С. 39-42 (у співавт.); Формування зорієнтованості школяра на самостійні заняття фізичними вправами // Наук. пр. Кам’янець-Поділ. держ. ун-ту: Фіз. культура, спорт. медицина, олімпійський та професійний спорт. – Кам’янець-Подільський, 2003. – Вип. 1. – С. 44-45; Теоретична підготовка у фізичному вихованні школярів // Молода спортивна наука України: Зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. Вип. 8: У 4 т. – Львів, 2004. – Т. 3. – С. 431-435 (у співавт.).


Про О.С. Сінгаєвську:

Дорош В.У. Сінгаєвська Ольга Степанівна // Кам’янець-Подільський державний університет в особах. – Кам’янець-Подільський, 2003. – Т. 1. – С. 394-396.

Дорош В.У.


15 березня

80 років від дня народження

Івана Йосиповича Козака,

кандидата філософських наук,

доцента кафедри філософських дисциплін


Народився 15 березня 1929 року у с. Шелестяни Новоушицького району Хмельницької області у селянській сім’ї. Закінчивши місцеву початкову, продовжив навчання у Косиковецькій середній школі. Втративши на війні батька і двох братів, пізнав усяку працю у домашньому господарстві. А з визволенням у 1944 р. краю від окупантів 15-річний підліток працював у колгоспі. За сумлінну працю Івана Козака нагородили медалями „За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.” „30 лет Победы”. До призову в армію юнак успішно спробував свої сили на посадах помічника, а згодом бухгалтера колгоспу.

1949-1954 рр. Іван Козак відбував дійсну військову службу у морському флоті на військово-морській базі у Фінляндії. Усією душею тягнувся до знань. А у вільний час продовжував навчання і екстерном закінчив середню школу у м. Ленінграді.

Після демобілізації впродовж п’яти років очолював Староушицький райком комсомолу, згодом – Бакотську восьмирічну школу на Кам’янеччині. Без відриву від виробництва закінчив історико-філософський факультет (відділення філософії) Київського університету (1962р.).

З 1962 р. подальше життя і діяльність Івана Йосиповича пов’язане з Кам’янець-Подільським педінститутом. Тут відбулось його становлення як висококваліфікованого викладача вищої школи. Послідовно обіймав посади асистента, старшого викладача, доцента, викладаючи складну і цікаву науку філософію.

Робота над дисертацією та складання іспитів кандидатського мінімуму здійснювалися без відриву від виконання педагогічного навантаження в інституті. Захист відбувався 1972 р. у Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка. В січні 1974 року був призначений проректором за заочною формою підготовки вчителів, а через чотири з половиною роки – першим проректором, в обов’язки якого входила функція організації забезпечення навчально-виховного процесу у вузі. У 1976 р. І.Й. Козаку було присвоєно вчене звання доцент.

З червня 1978 року наказом Міністра освіти УРСР переведений на посаду проректора з навчальної роботи Кам’янець-Подільського педінституту, яку обіймав до вересня 1994 року.

З вересня 1994 р. – доцент кафедри філософських дисциплін. Працює над написанням монографії „Філософія націоналізму”. Творчий здобуток І.Й. Козака понад 100 публікацій серед яких численні статті в академічних виданях навчальні посібники, методичні рекомендації.

Іван Йосипович Козак – висококваліфікований фахівець вищої школи, людина високого обов’язку, мудрий наставник студентської молоді, успішно продовжує свою. Навч., наук., та громадську діяльність


Основні праці:

Матеріальний інтерес як фактор морального усвідомлення // Етика і естетика: Міжвід. наук. зб. – К., 1970. – Вип. 7. – С. 28-36; Активізація суспільних інтересів трудящих Хмельниччини // VІІ Подільська іст.-краєзав. Конф.: Тези доп. – Кам’янець-Подільський, 1987. – С. 91-92; До питання про філософські погляди Т.Г.Шевченка // Т.Г. Шевченко і Поділля: Тез. доп. наук. – практ. конф., присвяч. 175-річчю від дня народження Т.Г. Шевченка. – Кам’янець-Подільський, 1989. – Ч. 1. – С. 5-6; До питання про світогляд І. Огієнка // Духовна і науково-педагогічна діяльність І.І. Огієнка (1882-1972) в контексті українського національного відродження: Наук. доп. Всеукр. наук.-теорет. конф. (18-19 лют. 1997 р.): До 115-річчя від дня народження. Кам’янець-Подільський; К., 1997. – С.106-107; Історія і нація // Наук. пр. Кам’янець-Поділ. держ. ун-ту: Іст. науки. – К., 1999. – Т. 3. (5) – С. 384-391 (у співавт.); Основи української філософії. – Кам’янець-Подільський: Абетка-Нова, 2001. – 224 с.; Григорій Сковорода про природу „сродної праці” // Фермерські господарства на Поділлі: історична ретроспектива і сучасний стан. Зб. наук. пр. за матер. Всеукр. наук.-практ. конф. (22-23 квіт. 2003 р.). – Кам’янець-Подільський, 2003. – С. 12-17.


Про І.Й. Козака:

Гаврищук А.П. Яскрава і цікава особистість (до 70-річчя Івана Козака) // Подолянин. – 1999. – 12 берез.; Гаврищук А.П. Козак Іван Йосипович // Кам’янець-Подільський університет в особах. – Кам’янець-Подільський, 2003. – Т. 1. – С. 189-199.


Гаврищук А.П.


18 березня

85 років від дня народження

Йосипа Івановича Токара

(1924-1993)


Народився 18 березня 1924 року у с. Куява Смотрицького району (тепер с. Соснівка Ярмолинецького району Хмельницької області). Навчався у рідному селі та у м. Дніпропродзержинську у 1941 р. закінчив 9 клас. Розпочалася війна, батько пішов на фронт, юнак разом з матір’ю в січні 1942 р. переїхав до Соснівки. П’ять разів потрапляв під облави і кожного разу утікав від відправки на каторжні роботи до фашистської Німеччини.

В 1944 р. призваний до Радянської армії, в лавах якої пройшов вогняними дорогами війни. Солдат, сержант, старшина роти Йосип Токар брав участь у визволенні України, воював у Польщі, Німеччині, Чехословаччині. Був поранений. Нагороджений орденами Вітчизняної війни ІІ ступеню, Червоної Зірки, Слави ІІІ ступеню, а також медалями „За звільнення Львова”, „За форсування ріки Одер”, „За взяття Берліна”, „За звільнення Праги”, „За перемогу над Німеччиною”.

Демобілізувавшись з армії в березні 1947 року, Йосип Іванович деякий час працював у фінвідділі Ярмолинецького району податковим агентом. А з жовтня 1948 року до кінця життя (22 лютого 1993 р.) очолював бібліотеку педінституту в м. Кам’янці-Подільському.

1949 р. закінчив місцевий технікум культосвітніх працівників, а 1953 р., після чотирьох років заочного навчання – Харківський бібліотечний інститут.

На посту керівника бібліотеки інституту Й.І. Токар виявив глибоку відданість обраній справі, неабияку енергію та послідовність у розширенні фондів бібліотеки, створенні умов для забезпечення навчальною і науковою літературою викладачів і студентів.

Поступово бібліотека інституту перетворилася на одне з найбільших зібрань книг серед педагогічних вузів республіки. 1947-48 рр. фонди бібліотеки нараховували 13283 примірники книг, а на 1 січня 1992 р. – понад 788 тисяч.

Не випадково у спецконкурсі в кінці 1960-х років, в якому порівнювались фонди бібліотек і цінність книг, Кам’янець-Подільський педінститут посів друге місце серед педвузів (після столичного). За невтомну працю та успіхи на ниві бібліотечної справи Йосип Іванович був нагороджений орденом „Знак Пошани”, неодноразово відзначався грамотами, подяками.

Йосип Іванович, вимагаючи від підлеглих дотримання виробничої дисципліни, сам показував у цьому гарний приклад. Постійно дбав про культуру обслуговування, вимагав від працівників і вчив їх тактовності і чуйності у становленні до людей.


Про Й.І. Токара:

Гаврищук А. Блискучий знавець бібліотечної справи // Подолянин. – 1998. – 20 лют.; Суровий А.Ф. Йосип Іванович Токар // Кам’янець-Подільський державний університет в особах. – Кам’янець-Подільський, 2003. – Т. 1. – С. 652-656.

Суровий А.Ф.


19 березня

60 років від дня народження

Людвіга Октав’яновича Сморжевського,

кандидата фізико-математичних наук,

доцента кафедри диференціальних рівнянь і прикладної математики


Народився 19 березня 1949 року в с. Шебутинці Новоушицького району Хмельницької області. 1966 року закінчив середню школу з золотою медаллю, 1970 року – фізико-математичний факультет Кам'янець-Подільського державного педагогічного інституту ім. В.П. Затонського з відзнакою.

За направленням працював два роки вчителем математики в Красносільській восьмирічній школі Володимирецького району Рівненської області. В 1972-1973 роках проходив дійсну військову службу. З вересня 1973 року по вересень 1975 року працював асистентом кафедри математики Кам'янець-Подільського державного педагогічного інституту. У 1975-1978 роках навчався в цільовій аспірантурі Науково-дослідного інституту педагогіки УРСР за спеціальністю 13.00.02 – методика викладання математики. З жовтня 1978 року знову почав працювати асистентом кафедри математики. У квітні 1979 року успішно захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук.

У 1981-1991 роках Л.О. Сморжевський працював деканом фізико-математичного факультету Кам'янець-Подільського державного педагогічного інституту. З серпня 1984 року Людвіг Октав'янович працює доцентом кафедри геометрії і методики викладання математики, а в даний час – доцентом кафедри диференціальних рівнянь і прикладної математики Кам'янець-Подільського державного університету. Його педагогічна діяльність відрізняється високим професіоналізмом, глибоким знанням методики навчання математики у середніх загальноосвітніх навчальних закладах і методики навчання вищої математики у вищих навчальних закладах, поєднанням в собі вимогливості і доброзичливості. Велику увагу приділяє підвищенню кваліфікації вчителів математики, узагальненню і поширенню передового педагогічного досвіду.

Успішно займається науково-дослідною діяльністю. Опублікував понад 60 наукових праць, серед яких підручник для студентів гуманітарно-педагогічних вищих навчальних закладів, навчально-методичні посібники для вчителів і учнів середніх загальноосвітніх навчальних закладів, довідники для випускників і абітурієнтів; керує написанням дипломних робіт студентів і магістерських робіт магістрантів фізико-математичного факультету.

За багаторічну сумлінну працю по підготовці висококваліфікованих педагогічних кадрів для установ і закладів освіти України та плідну науково-педагогічну діяльність Л.О. Сморжевський нагороджений Почесною грамотою Міністерства освіти України (1997 р.), Знаком "Відмінник освіти України" (2003 р.), медаллю "Ветеран праці" (2006 р.).


Основні праці:

Формування експериментальних умінь учнів 5-6 класів (Метод. рек. і навч. завд.). – Хмельницький, 1989. – 37 с. (у співавт.); З досвіду використання нестандартних уроків і їх елементів в процесі навчання математики // Зб. наук. пр. Кам’янець-Поділ. держ. пед. ін-ту: Сер. фізико-математична. – Кам’янець-Подільський, 1995. – Вип. 2. – С. 316-327; Задачі з алгебри і початку аналізу для 10 класу / За ред. П.С. Атаманчука, Л.О. Сморжевського. – Кам’янець-Подільський, 1996. – 86 с. (у співавт.); Задачі з алгебри і початків аналізу: 1001 задача прикладного змісту 10-11 класи. – К.: АСК, 1999. – 153 с. (у співавт.); Методичні вказівки до написання письмової екзаменаційної роботи з математики на атестат про середню освіту: Сер. „Екзамен з математики за курс середньої школи”. – Кам’янець-Подільський: Абетка, 2000. – 128 с. (у співавт.); Довідник з математики для учнів та абітурієнтів. – Кам’янець-Подільський: Абетка, 2001. – 238 с. (у співавт.); Математика в означеннях, формулах і задачах: Для учнів та абітурієнтів: [Повний курс підготовки до вступу у вищі навч. зал.]. – Кам’янець-Подільський: Абетка, 2004. – 292 с. (у співавт.); Про методику розробки дидактичних матеріалів для рівневого вивчення теми „Чотирикутники” в шкільному курсі планіметрії // Наук. пр. Кам’янець-Поділ. дурж. ун-ту. – Вип. 5. В 3 т. – Кам’янець-Подільський, 2006. – Т. 1. – С. 101-102 (у співавт.); Довідник з математики для учнів та абітурієнтів. Вид. 4-е, стереотип. – Кам’янець-Подільський: Абетка, 2006. – 236 с. (у співавт.); Математика: Довідник + тести. Для випускників та абітурієнтів. – Кам’янець-Подільський: ФОП Сисин О.В., 2007. – 308 с. (у співавт.).


Про Л.О. Сморжевського:

Щирба В.С. Людвіг Октав’янович Сморжевський // Кам’янець-Подільський державний університет в особах. – Кам’янець-Подільський, 2003. – Т. 1. – С. 408-413.

Щирба В.С.


20 березня

65 років від дня народження

Миколи Агафоновича Михацького,

кандидата фізико-математичних наук,

доцента кафедри диференціальних рівнянь і прикладної математики


Народився 20 березня 1944 року в с. Яруга Могилів-Подільського району Вінницької області. У 1961 році закінчив середню школу, у 1968 – фізико-математичний факультет Кам'янець-Подільського державного педагогічного інституту ім. В.П. Затонського. З 1964 по 1967 рік проходив дійсну військову службу в рядах Радянської Армії. Розпочав трудову діяльність вчителем математики на Красилівщині, а з 1969 року працює викладачем Кам'янець-Подільського вищого військово-інженерного командного училища. У 1975-1978 роках навчався в аспірантурі при Чернівецькому державному університеті під керівництвом професора Рубаника В.П. Після аспірантури Микола Агафонович продовжує працювати в військовому училищі.

У 1981 році М.А. Михацький захистив кандидатську дисертацію (Київський державний університет ім. Тараса Шевченка), а в 1983 році йому присвоєно вчене звання доцента. У 1986-1992 роках завідує кафедрою Вищої математики у військовому училищі.

З вересня 1992 року М.А. Михацький працює доцентом кафедри диференціальних рівнянь і прикладної математики Кам'янець-Подільського державного університету. Наукові інтереси Миколи Агафоновича стосуються прикладних задач математичної фізики. У його творчому доробку понад 30 наукових та науково-методичних праць.


Основні праці:

Случайные колебания в струнном генераторе // Математические методы и физико-маханические поля. – К., 1978. – Вып. 8. – С. 120-124 (у співавт.); Теорема существования и единственности решений одной статистической системы с запаздыванием // Асимптонические методы нелинейной механики. – К.: Изд. АН УССР, 1979. – С. 86-91; О поведении решений одной стохастической системы с запаздыванием // Укр. мат. журн., 1979. – Т. 31. – №5. – С. 566-569; Нариси з історії розвитку математики в Україні. – Чернівці: „Прут”, 2004. – 56 с. (у співавт.); Випадкові коливання прямокутної мембран з частково закріпленим контуром // Наук. пр. Кам’янець-Поділ. держ. ун-ту: Зб. праць за підсумками звіт. наук. конф. викладачів. – Кам’янець-Подільський, 2006. – Вип. 5. – С. 98-99.


Про М.А. Михацького:

Конет І.М. Зі славним ювілеєм [Про М.А. Михацького] // Студентський меридіан. – 2004. – 8 трав.


1 квітня

60 років від дня народження

Віктора Никодимовича Рокачука,

кандидата філософських наук,

завідувача кафедри філософських дисциплін, доцента


Народився 1 квітня 1949 року в с. Рашків Хотинського району Чернівецької області в сім’ї колгоспників.

По закінченні полянської школи 1966 року вступав на фізико-математичний факультет Чернівецького університету ім. Ю. Федьковича, але не пройшов за конкурсом. Йому запропонували навчатися у Дніпродзержинському технічному училищі № 24, яке закінчив з відзнакою.

1968 року був призваний до лав Збройних Сил СРСР та направлений на навчання у військову частину 21924, де став раціоналізатором-винахідником Радянського Союзу по вдосконаленню повітряних апаратів; тут отримав знак „Відмінника військовоповітряних сил”. Після успішного закінчення авіаційного училища з відзнакою був направлений для подальшого проходження служби у військову частину 25462, де продовжували службу та тренувалися перші космонавти Радянського Союзу.

Неодноразово відзначався Урядом та Міністерством оборони за сумлінну працю з іноземцями (в’єтнамцями), молодими авіаторами та парашутистами, яким передавав свій досвід. Закінчив вищу партійну школу при політуправлінні Московського військового округу, університет марксизму-ленінізму, екстерном Свердловське вище військове училище з відзнакою. Однак залишитися у Збройних Силах не виявив бажання.

Звільнившись із військової служби, був обраний звільненим секретарем комітету комсомолу колгоспу ім. Чапаєва села Коленківці та позаштатним інструктором Хотинського райкому комсомолу. За успіхи у виховній роботі серед молоді був нагороджений медаллю „Ніхто не забутий, ніщо не забуто”, Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР та різними відзнаками обкому комсомолу, ЦК ЛКСМУ та ВЛКСМ.

Вступив на навчання до Московського університету ім. Ломоносова, звідки був переведений згідно рішення ЦК ВЛКСМ до Вищої комсомольської школи при ЦК ВЛКСМ.

По закінченню навчання був направлений лектором Чернівецького обкому комсомолу, а у серпні 1975 р. обраний другим секретарем Хотинського райкому комсомолу та редактором молодіжної районної газети „Патріот”. За сумлінну роботу неодноразово був відзначений нагородами.

1977 року згідно постанови ЦК КПРС та Міністерства оборони знову був призваний до лав Збройних Сил, де спочатку обіймав посаду командира навчальної частини з підготовки молодших командирів, потім заступника командира полку і дивізії з виховної роботи.

З вересня 1983 р. за пропозицією ректора ХТІПО перейшов на викладацьку роботу на кафедру філософії. Брав участь у Всесоюзному конкурсі лекторської майстерності серед молодих викладачів, де посів призове місце.

У 1986 році вступив до аспірантури при Львівському університеті ім. І.Я. Франка. Тут і захистив кандидатську дисертацію у 1990 р. на тему: „Діалектика взаємозв’язку класових та загальнолюдських інтересів” на здобуття вченого ступеня кандидата філософських наук. Одночасно закінчив з відзнакою Вищу партійну школу при ЦК КПУ, після чого був переведений лектором Хмельницького міському партії. Через рік повернувся до Хмельницького технологічного інституту побутового обслуговування на викладацьку роботу.

1986 року згідно рішення Уряду та Міністерства освіти СРСР був переведений викладачем філософії Технічного університету Молдови. Там обирався старшим викладачем та доцентом, ученим секретарем та головою Філософського товариства республіки Молдова, членом Президії правління Філософського товариства СРСР. Брав активну участь у підготовці та проведенні понад десяти Міжнародних, республіканських та регіональних науково-практичних конференцій. Його студенти неодноразово були переможцями студентських олімпіад республіки та Радянського Союзу.

У 1996 році на Республіканській конференції національних меншин країни був обраним президентом етносоціального розвитку Республіки Молдова, де постійно проводив виховну роботу з духовної, наукової та культурної інтеграції народів, які проживають на території Молдови. Був членом координаційної ради департаменту з національних відносин, понад два роки входив дорадчої групи при Президенті Республіки Молдова П. Лучинські.

2002 року обраний доцентом Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету та завідувачем кафедри філософських дисциплін. Одружений, має доньку. Опублікував понад 100 наукових праць у галузі соціальної філософії та проблем гносеології і свідомості.


Основні праці:

Философия: Учеб. пособ. – Кишинэу, 2001. – 300 с.; История развития философской мысли с древнейших времен и до наших дней в кратком изложении: Учебн. пособ. – Кишинэу, 2001. – 400 с.; Культурно-філософські проблеми та їх вплив на світогляд подолян у ХІХ-ХХ ст. // Наук. пр. Кам’янець-Поділ. держ. ун-ту: Зб. за підсумками звіт. наук. конф. викл. і асп. – Вип. 2. В. 2 т. – Кам’янець-Подільський, 2003. – Т. 1. – С. 22-24; Західноєвропейська культура та її вплив на світогляд подолян у ХІХ-ХХст. // Кам’янець-Подільський у контексті українсько-європейських зв’язків: історія і сучасність: Зб. наук. пр. за підсумками міжнар. наук.-практ. конф. – Кам’янець-Подільський, 2004. – С. 69-72; Про взаємозв’язок духовного життя населення республіки Молдова та України у радянський період // Кам’янець-Подільський у контексті українсько-європейських зв’язків: історія і сучасність: Зб. наук. пр. за підсумками міжнар. наук.-практ. конф., 14-15 травня 2005 р. – Кам’янець-Подільський, 2005. – С. 187-190 (у співавт.); Проблеми людини та суспільства в творчості Ю.Й. Сіцінського // Юхим Сіцінський в історії та культурі Поділля: Зб. наук. праць за підсумками Всеукр. наук.-практ. конф., м. Кам’янець-Подільський, 28-29 листоп. 2002 р. – Кам’янець-Подільський, 2004. – С. 173-177.


Юришенець І.П.


8 квітня

65 років від дня народження

Бориса Михайловича Негоди,

заслуженого художника України,

професора кафедри образотворчого та

декоративно-прикладного мистецтва


Народився 8 квітня 1944 р. в с. Калиня Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. 1959 року закінчив Кульчиївецьку середню школу, 1962-го – Чернівецьке професійно-технічне художнє училище. Після служби в армії та трудової діяльності на посаді художника-оформлювача вступив до Київського державного художнього інституту, який закінчив у 1974 р. за спеціальністю художника-графіка. Працював у Чернівецькій обласній організації Національної спілки художників України.

З 1977 р. – член Національної спілки художників України.

1994 року став першим лауреатом Хмельницької обласної премії ім. В’ячеслава Розвадовського в галузі образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва.

З 1997 р. працює на посаді викладача живопису Кам’янець-Подільського державного університету. 15 грудня 2005 р. йому присвоєно вчене звання доцента кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва. У 1997 р. створив прапор і герб К-ПДУ.

1999 року указом Президента України йому присвоєно почесне звання заслуженого художника України. 2000 року нагороджений відзнакою Кам’янець-Подільської міської ради “Честь і шана” за значні заслуги в справі духовного та культурного відродження м. Кам’янця-Подільського.

2002 року оформив фольклорне свято “Сім культур” (три плакати, запрошення, гран-прі). 2002-2003 рр. – створено ґалерею фундаторів і відомих учених Кам’янець-Подільського державного університету (олійні портрети; автори – Б. Негода, В. Лашко).

Борис Негода – високопрофесійний викладач. Забезпечує навчальні курси: живопис, сучасні напрямки образотворчого мистецтва України, практикум образотворчих дисциплін. Займається живописом, графікою, мистецтвом плакату. Працює у різних техніках, зокрема у техніці олійна пастель. Його твори зберігаються в музеях та приватних колекціях України та за кордоном.

Наукові праці присвячує традиційному мистецтву України, Великим Українцям. Опублікував 9 наукових праць і монографію.