Указ Президента України, який визначив основні напрями його подальшого функціонування та розвитку. Реалізація вимог Указу Президента України дозволила, при тій же закон

Вид материала

Закон

Содержание 4.8. Рухомий склад і його утримання Загальні відомості про рухомий склад За видом роботи Нво ”девз”

Подобный материал:

• Указ Президента України №584/2011, 247.49kb.
• Указ президента україни №584/2011 Про Положення про Державну податкову службу України, 223.37kb.
• На виконання статті 3 Указу Президента України від 30 вересня 2010, 33.27kb.
• Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів, 147.87kb.
• Указ Президента України, 136.66kb.
• Інформацію», «Про захист інформації в автоматизованих системах», «Про державну таємницю»,, 104.38kb.
• Указ президента україни №1001/2011, 137.12kb.
• Указ Президента України від 18. 11. 05 №1615/2005 «Про першочергові заходи щодо детанізації, 569.88kb.
• Календарний план основних організаційних заходів з підготовки та проведення позачергових, 538.8kb.
• Указ Президента України від 09., 362.86kb.

4.8. Рухомий склад і його утримання

Загальні відомості про рухомий склад

До рухомого складу відносять локомотиви, вагони і моторвагонний рухомий склад. Рух поїздів на залізничному транспорті здійснюється за допомогою тягового рухомого складу, до якого належать локомотиви і моторвагонний рухомий склад. Останній складається з моторних і причіпних вагонів. На локомотивах і моторних вагонах енергія, отримана від первинного джерела, перетворюється в механічну енергію руху поїзда.

Локомотив – двигун на колесах, призначений для пересування вагонів по рейках (від латинського “locus” – “місце” і “motia” – “рух”). Словом “локомотив” ми завдячуємо Дж. Стефенсону. Свій перший паровоз заводського виготовлення він назвав «Локомонш». Ім'я першого паровоза згодом стало загальним для всіх наступних машин. У Росії перший паровоз був побудований у 1834 р. батьком і сином Є.А. і М.Є. Черепановими.

Нині до основних видів локомотивів належать електровози, тепловози і паровози. До локомотивів належать також газотурбовози і мотовози.

Первісне перетворення теплової енергії, одержуваної при спалюванні палива, у механічну, здійснювалося установкою з паровим котлом і паровою машиною. Локомотиви з такими установками одержали назву паровозів. Надалі на зміну паросиловим установкам прийшли досконаліші теплові двигуни: дизелі і газові турбіни . Локомотиви з поршневими двигунами внутрішнього згорання (дизелями) називаються тепловозами, а з газотурбінними установками – газотурбовозами. Паровози, тепловози, газотурбовози і дизельні поїзди є автономними видами тяги, тобто механічна енергія для руху поїзда виробляється в результаті згорання палива на самому локомотиві.

Розвиток транспортної техніки привів до створення локомотивів (електровозів) і моторних вагонів (електровагонів) неавтономної тяги. На відміну від автономного тягового рухомого складу тут первинна (електрична) енергія надходить на електровоз або електровагон від зовнішніх джерел. В автономних локомотивів, залежно від типу теплового двигуна і ступеня його використання, коефіцієнт корисної дії становить: тепловозів – 29 - 31%, у паровозів – 5 - 9%, в разі електротяги – 34 - 35%. Експлуатаційні витрати на утримання і обслуговування електровозів нижчі, ніж відповідні витрати на локомотиви автономної тяги.

За видом роботи локомотиви підрозділяють на вантажні, пасажирські, маневрові. Вантажні локомотиви повинні розвивати силу тяги, що дає можливість водити поїзди великої маси. Пасажирські локомотиви призначені для водіння легших поїздів, але з великими швидкостями.

Розрізняють локомотиви односекційні (локомотив з одним кузовом) і багатосекційні (дво-, три-, чотирисекційні), тобто локомотиви з двома і більше самостійними кузовами (секціями), з'єднаними між собою автозчепленнями або спеціальними шарнірними з'єднаннями. У деяких випадках устаткування секційних локомотивів дає можливість кожній його секції самостійно водити поїзди. Багато електровозів і тепловозів мають устаткування, яке дає можливість їм працювати за системою декількох (багатьох) одиниць, що дає можливість забезпечити управління декількома локомотивами (секціями) з однієї кабіни машиніста.

Ходові частини електровозів і тепловозів позначають так званою осьовою формулою, у якій цифри означають число осей у кожному візку; індекс «о» – індивідуальний привід від тягового електродвигуна до осі; знак «+» – візки зв'язані шарнірно і тягове зусилля до поїзда передається через їхню раму; знак «-» – візки між собою не з'єднані і тягові зусилля до поїзда передаються через раму кузова. Наприклад, 3о + 3о – локомотив шестивісний, два зчленовані тривісні візки з індивідуальними приводами всіх рухомих колісних пар; 2(3о – 3о) – двосекційний локомотив, кожна секція якого має два тривісні незчленовані візки з індивідуальними приводами всіх рухомих колісних пар, що –рухаються, і може працювати самостійно. Якщо ж секції не можуть працювати самостійно, то осьова характеристика має вигляд: 3о – 3о – 3о – 3о. Всі електровози виробництва СРСР мають основне літерне позначення ВЛ (Володимир Ленін); цифри вказують кількість осей і рід струму. Для серій електровозів змінного струму встановлена нумерація: чотиривісні – від ВЛ40 до ВЛ59; шестивісні – від ВЛ60 до ВЛ79; восьмивісні – від ВЛ80 до ВЛ99. Електровози постійного струму нумеруються: шестивісні від ВЛ19 до ВЛЗ9; восьмивісні – від ВЛ8 до ВЛ18. Пасажирські електровози, що випускали в Чехії, мають на залізницях СНД і Балтії серійне позначення ЧС. Серія тепловозів з електричною передачею має літерне позначення ТЭ, а з гідравлічної – ТГ. Крім того, у літерне позначення серії включається знак роду служби локомотива: П – пасажирський, М – маневровий.

Кожному типу локомотива відповідають певні тягові властивості, до найважливіших з яких належать: величина реалізованої сили тяги F_д і швидкість руху на керівному підйомі V_к. Регулювання F_д і V_к здійснюється: на електровозі – поступово за рахунок вимикання послідовно з тяговими електродвигунами резисторів; на тепловозі з електричною передачею – за рахунок зміни напруги на клемах генератора і подачі палива в дизель.

Вагоном прийнято називати несамохідну одиницю рухомого складу, призначену для перевезення пасажирів або вантажів. За призначенням вагони поділяються на дві основні групи: пасажирські і вантажні. До перших належать вагони, призначені для перевезення пасажирів, вагони-ресторани, поштові, багажні і спеціального призначення. Пасажирські вагони бувають далекого, міжобласного і приміського сполучення. Вагони далекого сполучення підрозділяються на м'які і тверді, а за плануванням – на купейні і некупейні.

Локомотивне господарство Укрзалізниці – забезпечує експлуатацію та ремонт понад 4,5 тис. одиниць тягового рухомого складу різного призначення: електровозів, тепловозів, електропоїздів та дизель-поїздів. У 2001 році на придбання та модернізацію рухомого складу направлено майже 350 млн. грн., що в 1,8 раза перевищує обсяг фінансування 2000 р.

У 2000-2001 рр. освоєно нові види ремонтів тягового та моторвагонного рухомого складу, в тому числі з поліпшенням комфорту в пасажирських салонах. Багато з них в умовах депо, а деякі і в Україні, раніше не виконувалися. Так, у депо Козятин і Котовськ освоєно капітальний ремонт електровозів ВЛ80, у депо Куп’янськ – електровозів ВЛ80 і ВЛ82, у депо Корольово, Іловайськ, Сватове, Коростень, Полтава і Христинівка – капітальний ремонти дизель-поїздів, у депо Ясинувата, Одеса-Застава, Харків – моторвагонний ремонт секцій електропоїздів.

На заводах Укрзалізпрому освоєно виконання капітальних ремонтів усіх типів рухомого складу, виробництво імпортозамінних запчастин до нього. Освоєно капітальний ремонт тепловозів ЧМЕЗ на Дніпропетровському ТРЗ і дизель-поїздів типу ДР1 на Жмеринському ВРЗ та ДР1 – на Конотопському ВРЗ. На Полтавському ТРЗ освоєно капітальний ремонт тепловозів 2ТЕ116, ТЕП70. На Львівському ЛРЗ освоєно капітальний ремонт електровозів ВЛ 60.

Виробництво нового тягового та моторвагонного рухомого складу в Україні забезпечують два підприємства: науково-виробниче об’єднання “Дніпропетровський електровозобудівний завод” і холдингова компанія “Луганськтепловоз”. Для вирішення питань організації та фінансування поповнення тягового рухомого складу Укрзалізниці було розроблено і введено в дію Постановою КМУ від 02.06.98 р. №769 Державну програму “Розвиток рейкового рухомого складу соціального призначення для залізничного транспорту і міського господарства”. На виконання цієї програми на НВО ”ДЕВЗ” за рахунок фінансування Укрзалізниці розроблено вантажний двосекційний електровоз постійного струму ДЕ1 потужністю 6250 кВт і конструкційною швидкістю 100 км/год. Уже виготовлено 10 електровозів, які експлуатуються на Придніпровській, Донецькій та Львівській залізницях.

Виконуються проектні роботи зі створення магістральних пасажирських електровозів ДЕ2 постійного струму. Спільно з німецькою фірмою “Сименс” завершується проектування вантажно-пасажирського електровоза ДС3 змінного струму потужністю 4800 кВт з асинхронним тяговим приводом. Виготовлення першого дослідного зразка ДС3 передбачено у 2002 р. На його базі проектується вантажно-пасажирський електровоз ДС5 постійного струму.

Щорічно підприємства вагонного господарства Укрзалізниці ремонтують близько 100 тис. вагонів деповським та 12 тис. вагонів капітальним ремонтом. На вагонобудівних заводах України побудовано сучасні вагони: вагон- цистерну, вагон без торцевих дверей, вагон-платформу для автопоїздів та контейнерів, хопер-дозатор, критий вагон, піввагон, окатковоз, вагон для глинозему і пакетованих вантажів.