Указ Президента України, який визначив основні напрями його подальшого функціонування та розвитку. Реалізація вимог Указу Президента України дозволила, при тій же закон
Вид материала | Закон |
- Указ Президента України №584/2011, 247.49kb.
- Указ президента україни №584/2011 Про Положення про Державну податкову службу України, 223.37kb.
- На виконання статті 3 Указу Президента України від 30 вересня 2010, 33.27kb.
- Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів, 147.87kb.
- Указ Президента України, 136.66kb.
- Інформацію», «Про захист інформації в автоматизованих системах», «Про державну таємницю»,, 104.38kb.
- Указ президента україни №1001/2011, 137.12kb.
- Указ Президента України від 18. 11. 05 №1615/2005 «Про першочергові заходи щодо детанізації, 569.88kb.
- Календарний план основних організаційних заходів з підготовки та проведення позачергових, 538.8kb.
- Указ Президента України від 09., 362.86kb.
Ліцензування аеропортової діяльності
Аеропортова діяльність, пов'язана з обслуговуванням на комерційній основі повітряних суден, пасажирів і вантажів, повинна здійснюватися юридичними і фізичними особами тільки на підставі спеціальних дозволів (ліцензій).
Ліцензування аеропортової діяльності здійснюється відповідно до діючих правил і положень щодо ліцензування транспортного процесу на повітряному транспорті України і має на меті:
забезпечити безпеку польотів і дотримання встановлених екологічних норм під час наземного обслуговування повітряних суден;
забезпечити нормальне функціонування ринку авіаційних послуг, захист інтересів споживачів авіапослуг і реалізацію антимонопольного законодавства.
Підприємства і підприємці мають право отримати ліцензії на кілька видів діяльності.
У ліцензіях можуть передбачатися обмеження щодо території їхньої дії та видів виконуваних робіт.
Ліцензія не звільняє від обов'язку мати необхідні свідоцтва, дипломи, робочі сертифікати та інші документи, передбачені правилами наземного обслуговування ПС, експлуатації будівель, споруд, обладнання, технічних засобів, пристроїв та інших об'єктів. Правилами ліцензування визначається перелік документів, які подаються для одержання ліцензії, порядок розгляду заяв, критерії оцінки заявників, що претендують на отримання ліцензії, а також форма, порядок і строки оформлення та видачі ліцензії.
Відмова на видачу ліцензії може бути у разі, коли:
авіаційна та інша техніка, що використовується заявником, не відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки і регулярності польотів;
виробнича база заявника не відповідає екологічним та іншим встановленим вимогам;
кваліфікаційний атестат заявника не відповідає характеру діяльності, на здійснення якої подається запит на дозвіл;
у поданих документах містяться неправильні відомості, особливо щодо фінансового стану заявника, майнових та інших фондів;
заявник в установленому законом порядку визнається винним щодо недобросовісної конкуренції в ліцензованій діяльності.
Передача ліцензій іншим юридичним і фізичним особам забороняється.
У разі зміни організаційно-правової форми підприємства – власника ліцензії, остання підлягає перереєстрації. Перереєстрація ліцензії здійснюється згідно з порядком, що встановлюється для її видачі.
Власник ліцензії зобов'язаний:
забезпечувати дотримання вимог, зазначених у ліцензії;
подавати за вимогою Укравіатрансу відомості щодо ліцензованої діяльності.
Контроль за дотриманням вимог, передбачених у ліцензіях, здійснює Укравіатранс Міністерства транспорту України.
Ліцензія може бути анульована або призупинена за заявою власника ліцензії, а також у разі:
ліквідації юридичної особи;
недотримання власником ліцензії умов, зазначених у ній;
ненадання в установлений термін Укравіатрансу інформації, що передбачена чинними правилами ліцензування.
Регіональний міжнародний аеропорт
Регіональний міжнародний аеропорт (РМА) є державним підприємством цивільної авіації і в Україні входить до сфери управління Міністерства транспорту.
Основним документом, що регламентує діяльність аеропорту, є статут.
Функціонування РМА організовано і здійснюється на підставі законодав-чих актів України, які регулюють діяльність цивільної авіації у державі, а також нормативних актів Міністерства транспорту, Державного департаменту авіаційного транспорту та інших чинних нормативних актів, що регламентують діяльність аеропортів, для безпечного, регулярного та ефективного забезпечення польотів, обслуговування перевезень і пасажирів. РМА має право самостійно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність на основі чинного законодавства України і міжнародного права. Зовнішньоекономічна діяльність аеропорту в першу чергу здійснюється в сфері обслуговування як регулярних, так і нерегулярних повітряних перевезень пасажирів на комерційній основі, а також у неавіаційній діяльності.
Комерційні права і права на обслуговування міжнародних повітряних перевезень аеропорт одержує на підставі міжнародних договорів України з іншими державами, а також на підставі прямих договорів зі своїми закордонними партнерами. Водночас РМА виконує ряд специфічних функцій. Він забезпечує наземне обслуговування літаків авіакомпаній, державних, колектив-них, приватних власників і перевізників на державних, міжнародних і міждержавних авіалініях, обслуговує трансферні і транзитні перевезення на договірних умовах з обов'язковим дотриманням необхідних правил і норм обслуговування; розробляє разом із перевізниками (авіакомпаніями) розклад руху літаків через аеропорт, організовує і забезпечує польоти радіотехнічними і світлотехнічними засобами і зв'язком, авіаційними пально-мастильними матеріалами (ПММ) тощо.
РМА здійснює експлуатацію аеропортової інфраструктури, аеровок-зальних і вантажних комплексів, наземного устаткування і споруд, що передані аеропорту в повне господарське володіння. У рамках своєї діяльності аеропорт забезпечує безпеку і регулярність польотів літаків, технічно їх оснащує й обслуговує, виконує обов'язкові та додаткові роботи (на основі договорів із власниками літаків), надає послуги. Бере участь у розслідуванні або провадить розслідування авіаційних подій та інцидентів відповідно до нормативних актів у межах своєї компетентності і відповідальності. Надає пасажирам міжнародних, міждержавних і внутрішніх повітряних ліній комунально-побутові та послуги із проведення валютних операцій.
Разом зі спеціальними службами дбає про виконання вимог авіаційної безпеки на території аеропорту, заходів щодо попередження і припинення актів незаконного втручання в діяльність цивільної авіації й аеропорту.
Організовує проведення санітарно-карантинних заходів, медико-санітарного обслуговування працівників аеропорту як самостійно, так і на договірних засадах. Разом із авіакомпанією базування організовує та виконує пошуково-рятувальні роботи згідно з нормативними актами і в рамках своєї відповідальності. Забезпечує декларування вантажів. Здійснює безперебійну експлуатацію аеропорту, аеродромних і аеропортових споруд та інших об'єктів, що забезпечують польоти, а також авіаційної наземної техніки. Закуповує і впроваджує в експлуатацію нову техніку, а також удосконалює технологію обслуговування пасажирів і організацію перевезень.
У межах встановленої відповідальності забезпечує керівництво повітряним рухом, відповідає за безпеку польотів у зоні своєї діяльності. Організовує метеорологічне і штурманське забезпечення польотів, які здійснюються в аеропорту (брифінг). Використовує різноманітні форми організації праці в трудових колективах, сприяє розвитку творчої активності робітників, організовує їх навчання і підвищення кваліфікації, здійснює обмін передовими методами організації праці з іншими авіапідприємствами.
Уживає заходів щодо охорони праці і навколишнього середовища, охорони і збереження майна, профілактичної роботи на об'єктах, протипожежної безпеки в аеропорту. Виконує розробку, впровадження у виробничу діяльність новітніх технологій, обладнання на підставі договорів із сторонніми підприємствами та організаціями. Провадить самостійну і спільну зовнішньоекономічну діяльність, реалізовує продукцію, відходи виробництва. Самостійно визначає структуру управління і встановлює штати.
Керівництво діяльністю аеропорту здійснює генеральний директор, який призначається згідно із контрактом Мінтрансом. Дорадчим, експертним і консультативним органом керівництва аеропорту є науково-технічна рада (НТР). Вона розглядає і приймає наукові рекомендації щодо головних напрямків розвитку і реконструкції аеродрому, залучення інвестицій, аналізу перспективних програм і пропозицій, використання науково-технічного й інтелектуального потенціалу регіону у вирішенні проблем розвитку і науково-технічного забезпечення діяльності аеропорту. Безпосередньо генеральному директорові підпорядковуються його заступники і директори за напрямками, а також ряд самостійних структурних підрозділів і служб. Вирішення соці-альних питань, захисту прав робітників аеропорту координується профспілковим комітетом і відділом бухгалтерського обліку та фінансів (ВБОФ).
Взаємовідносини аеропорту з авіаперевізниками та іншими користувачами
Аеропорт забезпечує право рівного доступу і однакови умови діяльності авіаперевізникам усіх форм власності, що виконують польоти (перевезення) за виданими їм ліцензіями, в тому числі надає інформацію, потрібну для організації і виконання перевезень, здає в оренду (використання) необхідні для забезпечення авіаційної діяльності об'єкти, споруди, ємності для зберігання ПММ, обладнання, АНТ, ангари, МС, площі та приміщення в терміналах, місця в готелі, земельні ділянки на території аеропорту з урахуванням наявних виробничих потужностей і за умов ефективного використання майнового комплексу аеропорту. Керівництво аеропорту повинно унеможливити дискримінаційний економічний тиск на експлуатантів та обмеження їхніх комерційних прав, крім випадків, коли такі обмеження спрямовані на забезпечення безпеки перевезень, виконання вимог державних органів і в разі форс-мажорних обставин. Передача в суборенду будь-якого орендованого в аеропорту юридичними чи фізичними особами майна не допускається. З метою забезпечення технологічних зв'язків з приймання, відправлення ПС та обслуговування авіаперевезень аеропорт укладає договори з авіакомпаніями, в яких визначаються перелік і процедури надання послуг та юридична відповідальність сторін. Усі служби договірних сторін, задіяні в забезпеченні зльоту і посадки ПС, перебувають в оперативній взаємодії з центральною диспетчерською аеропорту. Сторони використовують тільки затверджені або узгоджені з керівництвом аеропорту технології наземного обслуговування ПС, пасажирів, обробки пошти, багажу, вантажів та виконання інших видів господарської діяльності. За умовами договору аеропорт встановлює порядок доступу до будь-якої зони, яка використовується (орендується) клієнтурою, і надання необхідної інформації для інспектування виконання умов договору. У разі невиконання або неналежного виконання умов договору сторони мають право його дострокового припинення (розірвання). Якщо до аеропорту звертається кілька клієнтів із запитом на оренду одних і тих самих будівель, споруд, автостоянок, обладнання або пропозицій щодо виконання робіт та надання послуг, рішення приймається на конкурсній основі, де пріоритет мають клієнти, які:
раніше виконували аналогічні роботи за договором в аеропорту (в тому числі на пріоритетних основах — базовій авіакомпанії);
підготували бізнес-план, який підтверджує можливість щонайкращого виконання передбачених статутом аеропорту виробничих функцій і має достатні умови для забезпечення стандартів якості обслуговування.
Під час укладання договору з авіакомпаніями пріоритет, крім зазначених, надається:
авіакомпаніям, що виконують особливо важливі, в т. ч. урядові, перевезення;
авіакомпаніям, що виконують міжнародні авіаперевезення за розкладом;
авіакомпаніям, що виконують внутрішні авіаперевезення за розкладом;
авіакомпаніям, що виконують міжнародні та внутрішні авіаперевезення на чартерній основі.
Умови договору визначають за єдиною методологією, яку встановлює Міністерство транспорту України, і повинні бути єдиними для всіх авіапе-ревізників, оскільки залежать тільки від типу ПС та переліку послуг, що надаються, а також мають відповідати антидемпінговим та іншим вимогам міжнародних угод, укладених Україною.
Розміри ставок та зборів і всі їхні зміни затверджуються та реєструються відповідно до порядку, встановленого Укравіатрансом.
Державне регулювання цінової політики аеропорту та контроль за використанням ним єдиної системи авіаційних ставок і зборів виконують Міністерство транспорту і Державний комітет України з антимонопольної політики та підтримки економічних структур. Державне регулювання цінової політики аеропорту включає як регулярний, так і вибірковий контроль, аналіз і оцінку таких основних аспектів цінової політики:
рівня цін (ставок і зборів), узявши до уваги правильність їх розрахунків, відповідність темпам росту витрат аеропорту та рівню його рентабельності, встановленому оптимально (за підсумком року в цілому);
відповідності обсягів та якості послуг (робіт), які фактично надаються аеропортом будь-якій авіакомпанії, отриманим з неї ставкам, зборам (відповідно до обсягів і якості послуг, передбачених у розрахунках цін аеропорту);
термінів перегляду цін;
достовірності розрахунків з авіакомпаніями за ставками та зборами, узявши до уваги обсяги попередньої плати за послуги аеропорту, терміни виставлення аеропортом рахунків, відповідності оформлення рахунків (із відображенням обсягів робіт для авіакомпаній) та організації встановленого обліку в аеропорту;
політики аеропорту у взаємостосунках із сторонніми підприємствами і організаціями, що надають послуги з аеропортового обслуговування, в т. ч. з базовою авіакомпанією (заохочення розвитку конкуренції, відповідальності і контролю за цінами та якістю послуг).
Оренда, концесії з обслуговування основної діяльності авіаперевізників надаються аеропортом за плату, яка передбачає компенсацію витрат аеропорту на забезпечення авіаційної діяльності і відтворення використаного майна, або на інших взаємовигідних для обох сторін умовах.
У разі виділення тимчасових інтервалів авіаперевізникам аеропорт, за узгодженням з авіаперевізниками, визначає час наземного обслуговування (прибуття/відправлення) ПС з урахуванням функціональної спроможності, об'єктів і служб та їх фактичного завантаження.
За неможливості надання авіаперевізнику того часового інтервалу, котрий він запитує, аеропорт зобов'язаний запропонувати йому інший найближчий часовий інтервал.
Призначаючи авіаперевізникам тимчасові інтервали (ЛОТи), аеропорт керується документом Європейської ради від 18.01.93 року, за № 95/93 і виконує всі процедури згідно з документом ІАТА SSІМ.
Аеропорт відповідає за виділення авіаперевізникам тимчасових інтервалів для обслуговування в аеропорту і контролює процес їх використання.
Регламент діяльності аеропорту базується на принципах:
ефективності (максимальне використання пропускної спроможності аеропорту);
неупередженості (робота на підставі об'єктивних критеріїв);
прозорості (доступність інформації для всіх зацікавлених сторін);
використання справедливих і недискримінаційних процедур виділення тимчасових інтервалів і надання обслуговування;
збереження прав попередніх учасників авіаперевезень;
надання можливості виходу на ринок новим учасникам авіаперевезень.
Наземне обслуговування повітряних суден
Загальні положення
Головна проблема і вимога діяльності цивільної авіації — безпека польотів, яка безпосередньо залежить від якості наземного обслуговування повітряних суден. Організація і технологія наземного обслуговування характеризується тим, що відбувається перехід до повітряних технологій, прийнятих у світовій авіації. Типовою є ситуація, коли аеропорт обслуговує багато авіакомпаній, які працюють на значній відстані від власних технологічних баз. Тому наземне обслуговування літаків авіакомпаній здійснюють інші, так звані обслуговуючі компанії. В зв'язку з тим, що в світі існує багато авіакомпаній, виникла необхідність узгодити в світовій цивільній авіації правила і процедури наземного обслуговування, а також розробити стандартні форми відповідних угод. Уперше це було здійснено 1967 року ІАТА (Міжнародна авіатранспортна асоціація) у вигляді стандартної угоди наземного обслуговування (SGНА), яку включили до Керівництва ІАТА з наземного обслуговування в аеропортах (АНМ). Вказані документи отримали статус 1988 року, коли була утворена Рада ІАТА з наземного обслуговування (IGНС), що об'єднала представників авіакомпаній, незалежних компаній, які виконують наземне обслуговування, адміністративні органи аеропортів та інші організації, що безпосередньо здійснюють наземне обслуговування.
Прийняті документи постійно оновлюються і вдосконалюються новими редакціями або додатками, оформлюються у вигляді стандартів:
АНМ 801 — вступ до стандартної угоди ІАТА про наземне обслуговування;
АНМ 802 — коментарі до стандартної угоди;
АНМ 803 — рекомендований текст — Меморандум про взаєморозуміння;
АНМ 804 — система оцінки стандартів аеропортових послуг (АНS 1000);
АНМ 810 — стандартна угода ІАТА про наземне обслуговування;
АНМ 814 — стандартна угода щодо послуг із бортхарчування;
АНМ 815 — угода ІАТА щодо оформлення перевізної документації;
АНМ 817 — стандартна угода про навчання персоналу.
Основна угода між перевізником і компанією, яка здійснює наземне обслуговування, встановлює:
перелік разових послуг;
конфіденційність;
порядок видачі субпідрядів на виконання послуг;
вимоги до обслуговування;
оплату послуг;
відповідальність сторін і відшкодування збитків;
порядок арбітражу;
гербові і реєстраційні збори;
строк дії і порядок припинення угоди.
Послуги з наземного обслуговування згідно із вказаними міжнародними документами включають в себе:
надання відомостей про представництво обслуговуючої компанії і її розміщення;
процедури контролю завантаження ПС, надання засобів зв'язків і автоматизованої системи керування вильотом (ОС5);
контроль за засобами пакетування вантажів (ІЛ-0);
обробку багажу і обслуговування пасажирів, вантажів і пошти;
використання перонних технологій (супроводження, стоянка, зв'язок з екіпажем, завантаження-розвантаження, запуск, переміщення ПС, безпека);
обслуговування ПС після польоту і перед вильотом (очищення, внутрішнє прибирання, обслуговування туалетів, заправлення водою, кондиціювання, послуги діайсингу, обслуговування окремих сервісних систем пасажирського салону, внутрішньої екіпіровки);
заправлення пальним, дозаправлення мастильними матеріалами і спец-рідинами;
технічне обслуговування ПС (транзитне, додаткове, місце в ангарі тощо);
забезпечення польоту і робота з екіпажами;
забезпечення спецтранспортом;
забезпечення бортовим харчуванням;
здійснення контролю і управління;
забезпечення охорони і безпеки.
Угоду ратифіковано Законом № 104/98-ВР від 10.02.98