На рівні місцевого самоврядування

Вид материалаКнига

Содержание


Визначення та види доходів бюджету
Види податків та зборів
Загальнодержавні податки та збори
Місцеві податки та збори
Нормативи відрахувань від податку на доходи фізичних осіб та плати на землю до бюджетів місцевого самоврядування (стаття 65 БКУ)
Назва бюджетів
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23


Визначення та види доходів бюджету

Доходи бюджету - податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за адміністративні послуги, власні надходження бюджетних установ);

Доходи бюджету – це частина централізованих ресурсів держави, що необхідні для виконання нею відповідних функцій.

Централізовані ресурси держави формуються за рахунок доходів:
  • які надходять до державного бюджету України;
  • які надходять до місцевих бюджетів;
  • змішані доходи, одна частина яких надходить до державного бюджету України, а інша – до місцевих бюджетів.

За соціально-економічними ознаками всі доходи можуть бути поділені на:
  • доходи від господарської діяльності;
  • доходи від використання природних ресурсів;
  • доходи від зовнішньоекономічної діяльності;
  • доходи від банківської діяльності;
  • доходи від реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;
  • державне мито;
  • митні платежі;
  • збори та інші неподаткові доходи;
  • доходи від приватизації;
  • доходи від громадян тощо.

Види податків та зборів


В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені Податковим кодексом і є обов’язковими до сплати на всій території України, крім випадків, передбачених Податковим кодексом.

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених Податковим кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Загальнодержавні податки та збори


До загальнодержавних належать такі податки та збори:
  • податок на прибуток підприємств;
  • податок на доходи фізичних осіб;
  • податок на додану вартість;
  • акцизний податок;
  • збір за першу реєстрацію транспортного засобу;
  • екологічний податок;
  • рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;
  • рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні;
  • плата за користування надрами;
  • плата за землю;
  • збір за користування радіочастотним ресурсом України;
  • збір за спеціальне використання води;
  • збір за спеціальне використання лісових ресурсів;
  • фіксований сільськогосподарський податок;
  • збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;
  • мито;
  • збір у вигляді цільової надбавки до чинного тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;
  • збір у вигляді цільової надбавки до чинного тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Відносини, пов'язані з установленням та справлянням мита, регулюються митним законодавством, якщо інше не передбачено Податковим кодексом.

Зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до ссылка скрыта.

Установлення загальнодержавних податків та зборів, не передбачених Податковим кодексом, забороняється.

Місцеві податки та збори


До місцевих податків належать:
  • податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
  • єдиний податок.

До місцевих зборів належать:
  • збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;
  • збір за місця для паркування транспортних засобів;
  • туристичний збір.

Місцеві ради обов’язково установлюють податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиний податок та збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

Місцеві ради в межах повноважень, визначених Податковим кодексом, вирішують питання відповідно до вимог Податкового кодексу щодо встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Установлення місцевих податків та зборів, не передбачених Податковим кодексом, забороняється.

Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до ссылка скрыта.

Залежно від порядку зарахування податки поділяються на власні та спільні.

Власні джерела доходів – доходи, що повністю або в твердо фіксованому розмірі (нормативі) на постійній чи довготривалій основі у встановленому законом порядку надходять до відповідного місцевого, причому тільки одного, бюджету (наприклад: місцеві податки і збори та інші). Власні джерела доходів створюють основу доходної бази кожного бюджету. Але для повного покриття потреб кожного з бюджетів їх недостатньо і тому є спільні джерела доходів.

Спільні джерела доходів – доходи, які на пайовій основі розподіляються між ланками бюджетної системи (наприклад: податок на доходи з фізичних осіб, плата за землю та інші).

Положення п. 4 статті 61 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” декларують, що “самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами”.

Бюджетний кодекс вирішує цю проблему шляхом закріплення за місцевими бюджетами стабільних джерел доходів на виконання органами місцевого самоврядування власних і делегованих повноважень: закріплено перелік доходів бюджетів місцевого самоврядування і постійні відсотки їх розмежування між видами бюджетів, тобто рада іншого рівня не має права встановлювати для бюджетів місцевого самоврядування обсяги відрахувань від жодного з податків, а також чітко розмежовано видатки як між державним і місцевими бюджетами, так і між трьома видами місцевих бюджетів (бюджетами місцевого самоврядування, районними, обласними).

У табл. 9 наведено частки зарахування до місцевих бюджетів надходжень від податку на доходи фізичних осіб та плати за землю, які встановлені Бюджетним кодексом на постійній основі.

Таблиця 9

Нормативи відрахувань від податку на доходи фізичних осіб та плати на землю до бюджетів місцевого самоврядування (стаття 65 БКУ)


Назва бюджетів

Відсоток податку на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується) на цій території

Відсоток плати за землю, що сплачується (перераховується) на цій території

До доходів бюджетів міст республіканського (АРК) і обласного значення

75

100

До доходів бюджетів сіл, їх об’єднань, селищ, міст районного значення

25

100

До доходів бюджету міста Севастополя

100

100

До доходів бюджету міста Києва

50

100


Для забезпечення реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм Автономної Республіки Крим, територіальних громад до доходів бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів належать 25 відсотків податку на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом на відповідній території, до доходів районних бюджетів - 50 відсотків податку на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом на території сіл, їх об’єднань, селищ, міст районного значення (стаття 66 Бюджетного кодексу).


Закріплення доходів за бюджетами місцевого самоврядування здійснено на засадах:
  • забезпечення стабільності і передбачуваності надходжень для довгострокового прогнозування доходів бюджетів;
  • встановлення взаємозв’язку між обсягами податків, що сплачуються на території, та рівнем бюджетних послуг, які отримує платник податку;
  • закріплення переліку доходів за бюджетами місцевого самоврядування, що мають стимулювати органи місцевого самоврядування до нарощування податкової бази та мають більш стабільну базу оподаткування.

Згідно із встановленим розподілом загальнодержавних податків (податку на доходи з фізичних осіб та плати за землю) забезпечено певну доходну незалежність місцевим бюджетам.