На рівні місцевого самоврядування

Вид материалаКнига

Содержание


Розділ VIІ. Податок на транспортні засоби
Розділ VIІІ. Екологічний податок
Розділ ІХ. Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктоводами
Розділ Х. Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат
Розділ ХІ. Плата за користування надрами
Розділ ХІІ. Місцеві податки і збори
Розділ ХІІІ. Плата за землю
Розділ ХІV. Спеціальні податкові режими
Розділ XV. Збір за користування радіочастотним ресурсом України
Розділ XVІ. Збір за спеціальне використання води
Розділ XVІІ. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів
Розділ ХVІІІ. Особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції
5. Позиція заінтересованих органів
8. Громадське обговорення
9. Позиція соціальних партнерів
Міністр фінансів України Ф.О. Ярошенко
Подобный материал:
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   23
Розділ VIІ. Податок на транспортні засоби

Основним нововведенням цього розділу є скасування податку на транспортні засоби, який сплачується при проходженні транспортними засобами чергового технічного огляду, їх реєстрації та перереєстрації. Податок сплачуватиметься лише при першій реєстрації транспортних засобів в Україні.

Серед інших нововведень необхідно виділити такі:
  • включення до об’єктів оподаткування літаків і вертольотів;
  • запровадження щорічної індексації ставок податку для компенсації впливу інфляційних процесів на їх розмір;
  • введення додаткової диференціації ставок податку для легкових автомобілів, об’єм циліндрів двигуна яких перевищує 4500 куб. сантиметрів.

Розділ VIІІ. Екологічний податок

У розділі VIІІ передбачено оподаткування екологічним податком результатів діяльності суб’єктів господарювання та фізичних осіб (громадян України, іноземців, осіб без громадянства), що призводять до забруднення навколишнього природного середовища (на заміну збору за забруднення навколишнього природного середовища).

Враховуючи останні тенденції в податковій політиці європейських країн, щодо необхідності перенесення податкового навантаження на екологічні платежі, у проекті Кодексу передбачено збільшити ставки екологічного податку удвічі (порівняно з нормативами чинного збору за забруднення навколишнього природного середовища), а також запровадити оподаткування екологічним податком викидів двоокису вуглецю.

При цьому також пропонується:

- спростити порядок розрахунку екологічного податку шляхом уніфікації системи підвищуючих коефіцієнтів та врахування їх у базових ставках податку;

- перейти до стягнення податку з пересувних джерел забруднення через податкових агентів (оптових та роздрібних продавців палива).

Розділ ІХ. Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктоводами,

транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України

Україна є визнаною у Європі транзитною державою.

За користування об’єктами трубопровідного транспорту в Україні передбачено рентну плату за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктоводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України.

Платниками рентної плати є суб’єкти господарювання, які надають послуги з транспортування продукції трубопроводами України.

Незважаючи на обмежене коло платників, надходження рентної плати у 2009 році становили 2,2 млрд. грн., на 2010 рік надходження рентної плати заплановано у розмірі 2,6 млрд. гривень.

Суттєвих змін у справлянні рентної плати не передбачено. Розділ підготовлено на основі діючого законодавства.

Передбачається, що ставки рентної плати встановлюватимуться на рівні діючих. При цьому пропонується, що у разі зміни тарифів на транспортування продукції магістральними трубопроводами України до ставок рентної плати застосовуватиметься коригуючий коефіцієнт, який обчислюватиметься у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.


Розділ Х. Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат,

що видобуваються в Україні

В основу цього розділу покладено діючий порядок оподаткування рентною платою за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні. Визначено платників, об’єкт оподаткування, ставки, порядок обчислення і сплати рентної плати та контроль за її справлянням.

Ставки рентної плати диференційовані в залежності від глибини залягання покладів вуглеводнів, а для природного газу – також від напряму його реалізації або використання (для потреб населення або для інших цілей).

З метою коригування ставок рентної плати відповідно до зміни цін на вуглеводневу сировину передбачено застосування до них коригуючих коефіцієнтів.

Розділом передбачено, що об’єкт оподаткування зменшується на обсяг рециркулюючого природного газу.

Розділ ХІ. Плата за користування надрами

Розділ підготовлено на основі діючого законодавства.

Основним нововведенням є об’єднання в один податковий платіж – плату за користування надрами для видобування корисних копалин – двох діючих податкових платежів (платежі за користування надрами для видобування корисних копалин та збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету).

Передбачено, також, що об’єкт оподаткування зменшується на обсяг рециркулюючого природного газу.

Розділ ХІІ. Місцеві податки і збори

Майже всі місцеві податки і збори справляються за правилами, встановленими більше 15-ти років тому, не відповідають вимогам сьогодення і, відповідно, не забезпечують місцеві бюджети надійними джерелами фінансування.

Проектом Кодексу передбачено зміцнення фінансової бази місцевих бюджетів, з одночасним скасуванням неефективних місцевих податків і зборів.

Зокрема, пропонується:

1. Запровадити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Платниками податку визначено осіб, які є власниками об’єктів житлової нерухомості. На кожний об’єкт житлової нерухомості (який є у власності платника податку та у якому він зареєстрований) надається пільга – 40 кв. м неоподатковуваної площі на кожну зареєстровану в ньому особу. При цьому, в розрахунку на один об’єкт житлової нерухомості, така пільга не може бути меншою 100 кв. м у містах та 200 кв. м – у сільській місцевості.

2. Відмовитись від фіксованих ставок збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (плати за торговий патент), прив’язавши такі ставки до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на 1 січня звітного року.

3. Перейти на нову базу оподаткування збором за місце для паркування транспортних засобів (замість години парковки – площа парковки), що запобігатиме ухиленню від сплати збору.

4. Запровадити туристичний збір, який справлятиметься на всій території країни (замість курортного збору, який має обмежене застосування). Ставку податку пропонується встановити у розмірі від 0,5 % до 1 % вартості проживання у готелях, мотелях.

5. Скасувати дванадцять місцевих податків і зборів, а саме:

- ринковий збір, справляння якого в умовах обмеження сфери застосування спрощеної системи оподаткування та скорочення переліку податків і зборів, які включаються до складу єдиного податку, може негативно позначитись на подальшому розвитку суб`єктів малого підприємництва;

- комунальний податок, який є застарілим елементом пострадянської системи оподаткування і вже не справляється в жодній з країн СНД; крім того, скасування цього податку, ставка якого прив’язана до фонду оплати праці підприємств, сприятиме виведенню такого фонду з «тіні»;

- податок з реклами, який було запроваджено ще на початковому етапі розвитку вітчизняної системи оподаткування та, який в сучасних економічних умовах суперечить принципу рівності в оподаткуванні, оскільки поширюється лише на обмежене коло суб`єктів господарювання та має чітко виражений галузевий принцип застосування;

- дев'ять інших місцевих податків і зборів, які не відіграють істотної ролі в наповненні місцевих бюджетів (збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; збір за право використання місцевої символіки; збір з власників собак; збір за видачу ордера на квартиру; збір за участь у бігах на іподромі; збір за виграш на бігах на іподромі; збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі; збір за право проведення кіно- і телезйомок; збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей).

Розділ ХІІІ. Плата за землю

Редакцією розділу ХІІІ «Плата за землю» збережено важливий концептуальний принцип щодо встановлення ставок земельного податку у відсотках від нормативної грошової оцінки земель, яка є капіталізованим рентним доходом із земельної ділянки і, таким чином, забезпечує рентну суть плати за землю.

Поряд з цим, в розділі передбачено, що:

- при оподаткуванні сільськогосподарських угідь, наданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у разі відсутності більше 3-х років ведення такого виробництва, до ставок земельного податку застосовується підвищуючий коефіцієнт, з моменту скасування мораторію на купівлю – продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Зазначене зумовлене тим, що останніми роками знизилась ефективність використання таких земель і, як наслідок, погіршення родючості ґрунтів;

- збережено фіксовані ставки податку (у гривнях за 1 кв. м в залежності від чисельності населеного пункту), які застосовуються для оподаткування земель (у межах населених пунктів), нормативна грошова оцінка яких не проведена, (станом на 01.01.2010 р. така оцінка не встановлена по 13,4% площ земель);

- обмежено застосування пільгових ставок при оподаткуванні земель, наданих залізницям (залишається - під смугами відведення) та гірничодобувним підприємствам (залишається - під видобування корисних копалин та розробку родовищ корисних копалин), що відповідає одному із напрямків реформування податкової системи щодо розширення бази оподаткування за рахунок скасування податкових преференцій;

- передбачено також норми, якими визначено платників та підстави для нарахування орендної плати за землі державної та комунальної власності, розміри, періоди і терміни її сплати, а також порядок адміністрування зазначеної плати;

- встановлено преференції в оподаткуванні платою за землю об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії.

Розділ ХІV. Спеціальні податкові режими

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва

На сьогодні оподаткування суб’єктів малого підприємництва регулюється Указом Президента України від 03.07.1998 №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», виданого Президентом України відповідно до пункту 4 Перехідних положень Конституції України.

Реформування діючої спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності здійснюється відповідно до сучасних напрямків реформування податкової політики держави, в тому числі щодо стимулювання діяльності суб’єктів малого підприємництва на етапі започаткування власного бізнесу.

У зв’язку з цим передбачається поширення спрощеної системи оподаткування виключно на фізичних осіб з обсягом річного доходу до 300 тис. гривень та кількістю осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку - не більше двох.

При цьому платники єдиного податку не є платниками ПДВ, а також:

- встановлюються обмеження для роздрібної торгівлі підакцизними товарами, пально-мастильними матеріалами, торгівлі товарами "секонд-хенд", здійснення зовнішньоекономічної діяльності, крім експорту програмного забезпечення;

- ставки єдиного податку встановлюються за територіальним принципом: в населених пунктах з чисельністю населення понад 150 тисяч осіб (від 200 до 600 гривень на місяць), в інших населених пунктах (від 20 до 200 гривень на місяць), а у разі здійснення діяльності на всій території України ставка податку встановлюється у розмірі 1500 гривень на місяць;

- для діяльності у сфері інформатизації передбачається запровадити ставку податку у розмірі 1000 грн. на місяць;

- передбачається позбавлення права застосовувати спрощену систему оподаткування, якщо сумарний залишок товарів на торговельному місці та/або на складі у платника податку перевищує обсяг річного доходу в 300 тис. грн., а також у разі виявлення у платника податку контрабандних та/або контрафактних товарів (продукції).

Фіксований сільськогосподарський податок

На сьогодні оподаткування сільгосппідприємств фіксованим сільськогосподарським податком визначається Законом України «Про фіксований сільськогосподарський податок».

Проектом Кодексу передбачається збереження діючого порядку оподаткування ФСП сільськогосподарських товаровиробників.

Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну

і теплову енергію та збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ

В основу цих двох глав покладено діючі порядки оподаткування зборами у вигляді цільових надбавок до діючих тарифів на електричну, теплову енергію та природний газ, які на сьогодні затверджуються Кабінетом Міністрів України. Кодексом визначено платників, об’єкт, ставки, порядок обчислення і сплати цих зборів.

Основним нововведенням є встановлення єдиної ставки збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію у розмірі 3 відсотків від вартості фактично відпущеної електричної енергії без урахування податку на додану вартість.

Розділ XV. Збір за користування радіочастотним ресурсом України

Розділом передбачено базові ставки збору за користування радіочастотним ресурсом України на рівні, встановлених діючим законодавством з щорічною індексацію їх наростаючим підсумком на індекс споживчих цін.

Розділ XVІ. Збір за спеціальне використання води

Розділом передбачено проводити щорічну індексацію ставок збору за спеціальне використання води, наростаючим підсумком на індекс цін виробників промислової продукції.

З метою зменшення податкового тиску на незахищені групи населення, які займаються садівництвом та городництвом та зменшення соціальної напруги серед зазначеної категорії населення, передбачається звільнити їх від сплати збору за воду, що використовується для поливу садово-городницьких та городницьких товариств (кооперативів).

Скасовано звільнення від сплати збору та запропоновано введення ставки збору за вилучену з надр дренажну воду, яка використовується у господарській діяльності після вилучення та/або отримується для використання іншими користувачами.


Розділ XVІІ. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів

Розділом передбачається:

- привести порядок справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів у відповідність із прийнятою новою редакцією Лісового кодексу України;

- запровадити щорічну індексацію ставок збору за спеціальне використання лісових ресурсів, наростаючим підсумком на індекс цін виробників промислової продукції.

Розділ ХVІІІ. Особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції

Податкові норми Закону України «Про угоди про розподіл продукції» включено до проекту Податкового кодексу окремим розділом, що врегульовує податкові питання, які виникають в процесі укладання, виконання та припинення дії угод про розподіл продукції, зокрема, особливості сплати під час виконання угоди про розподіл продукції податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість та плати за користування надрами.

Основні напрями удосконалення полягають в наступному:

передбачено сплату податків під час виконання угоди про розподіл продукції, виключно у грошовому еквіваленті;

покращено адміністрування в процесі укладання, виконання та припинення дії угод про розподіл продукції;

адаптовано положення законодавства України до норм міжнародних стандартів, зокрема оподатковуваний прибуток інвестора визначатиметься, виходячи з вартості реалізованої продукції, визначеної із застосуванням механізму звичайних цін.
    1. Правові аспекти

Указ Президента України від 03.07.1998 №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»;

Водний кодекс України від 06.06.1995 № 213;

Лісовий кодекс України від 21.01.1994 № 3852 (в редакції Закону України від 08.02.2006р. N 3404);

Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768;

Кодекс України про надра від 27.07.1994 № 132;

Закон України про Державний бюджет України від 19.12.2006 № 489;

Закон України від 25.06.1991 №1251«Про систему оподаткування»;

Закон України від 30.11.2006 № 398 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування»;

Закон України від 21.12.2000 № 2181«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»;

Закон України від 28.12.1994 №334 «Про оподаткування прибутку підприємств»;

Закон України 22.05.2003 № 889 «Про податок з доходів фізичних осіб»;

Закон України від 03.04.1997 № 168 «Про податок на додану вартість»;

Закон України від 15.09.1995 № 329 «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»;

Закон України від 07.05.1996 №178 «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої»;

Закон України від 06.02.1996 № 30 «Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби»;

Закон України від 11.06.1996 № 313 «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)»;

Закон України від 24.05.1996 № 216 «Про ставки акцизного збору на деякі транспортні засоби та кузови до них»;

Закон України від 11.12.1991 № 1963 «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»;

Закон України від 23.03.1996 № 98 «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»;

Закон України від 17.12.1998 №320 «Про фіксований сільськогосподарський податок»;

Закон України від 05.02.2004 № 1456 «Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат»;

Закон України від 16.07.1999 № 991 «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» в частині питань оподаткування (крім питань сплати мита);

Закон України від 10.07.2003 № 1115 «Про гастрольні заходи в Україні»;

Закон України від 24.06.2004 № 1876 «Про внесення змін до Закону України «Про радіочастотний ресурс України»;

Закон України від 25.06.1991 № 1264 «Про охорону навколишнього природного середовища»;

Закон України від 03.07.1992 № 2535 «Про плату за землю» (із змінами і доповненнями);

Закон України від 06.10.1998 № 161 «Про оренду землі» (із змінами і доповненнями);

Закон України від 03.06.2008 № 309 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (із змінами та доповненнями);

Декрет Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 № 56 «Про місцеві податки і збори»;

Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 №13 «Про прибутковий податок з громадян» (розділ IV);

Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 №18 «Про акцизний збір»;

Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7 «Про державне мито»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 08.06.2005 № 424 «Про обчислення і внесення до державного бюджету рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктоводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 № 256 «Про затвердження Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 29.01.1999 № 115 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 264 «Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 08.11.2000 № 1682 «Про плату за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 06.11.2003 № 1735 «Про проведення індексації нормативів плати (збору) за використання природних ресурсів»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 № 303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 16.08.1999 № 1494 «Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 06.07.1998 № 1012 «Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 44 «Про затвердження такс на деревину лісових порід, що відпускається на пні, і на живицю»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 № 1150 «Про затвердження розміру щомісячного збору за користування радіочастотним ресурсом України».

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття проекту Податкового кодексу України надасть можливість уникати безсистемного внесення змін в податкове законодавство, забезпечить його стабільність, сприятиме інвестиційно-інноваційному розвитку економіки, зниженню податкового тиску на платників податків, системності надання податкових пільг, збільшенню надходжень до бюджету за рахунок розширення бази оподаткування та поліпшення адміністрування.

5. Позиція заінтересованих органів

Законопроект погоджено із зацікавленими центральними органами виконавчої влади.

6. Регіональний аспект

Законопроект не стосується питань розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

7. Запобігання корупції

У законопроекті відсутні правила та процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних порушень.

8. Громадське обговорення

Законопроект враховує результати всенародного обговорення, проведеного відповідно до постанови Верховної Ради України від 8 липня 2010 року № 2454-VI «Про всенародне обговорення проекту Податкового кодексу України».

9. Позиція соціальних партнерів

Законопроект не стосується соціально-трудової сфери.

10. Прогноз результатів

Прийняття проекту Податкового кодексу сприятиме зручному та зрозумілому застосуванню його норм як платниками, так і контролюючими органами, оскільки об’єднує та кодифікує всі податкові закони. Схвалення цього проекту є запорукою створення в Україні справедливої, прозорої та стабільної податкової системи, яка забезпечуватиме достатній обсяг надходжень до бюджетів усіх рівнів та сприятиме створенню умов для ефективного функціонування економіки та подальшої інтеграції України у Європейське Співтовариство.

Міністр фінансів України Ф.О. Ярошенко

«____»______________ 2010 р.


Додаток 3