На рівні місцевого самоврядування
| Вид материала | Книга |
- Рекомендації Круглого столу «Місцеве самоврядування в Україні: сучасний стан І перспективи, 48.16kb.
- Вознесенський міський голова, 31.43kb.
- Метою Програми є: сприяння розвитку місцевого самоврядування Жовківського району; зміцнення, 18.73kb.
- Ю вас з Днем місцевого самоврядування! Місцеве самоврядування найбільш ефективна форма, 10.4kb.
- Теми місцевого самоврядування, яка відповідає цінностям демократичного суспільства, 333.68kb.
- Місцеве самоврядування, 55.4kb.
- Паспорт спеціальності 25. 00. 04 – Місцеве самоврядування, 18.51kb.
- Обґрунтування необхідності впровадження систем управління якістю в органах місцевого, 90.34kb.
- Концепція реформування місцевого самоврядування в україні, 211.31kb.
- Нники, як компетентність, професіоналізм, інтелект, творчість відігравали провідну, 460.78kb.
Пріоритети реформування податкової системи
Україна згідно із статтею 1 Конституції України є соціальною, правовою державою. Отже, її податкова система повинна відповідати вимогам щодо рівня фінансування суспільних благ із визначенням відповідно до цього рівня перерозподілу ВВП, який забезпечить формування фінансових ресурсів, достатніх для виконання конституційно закріплених функцій держави та гарантії громадянам достатнього життєвого рівня.
Реформування податкової системи проводитиметься синхронно з упорядкуванням та оптимізацією системи державних видатків і вирішенням таких питань:
підвищення вартості робочої сили шляхом проведення реформи оплати праці та економічно обґрунтованого розширення пакета соціальних послуг і гарантій працюючому населенню;
наближення розміру мінімальної заробітної плати до рівня прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
запровадження мінімальної погодинної заробітної плати, здійснення оплати праці працівників бюджетної сфери на основі Єдиної тарифної сітки, виходячи з тарифу I розряду на рівні законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати;
розроблення та запровадження у повному обсязі державних мінімальних соціальних стандартів;
перехід від системи соціального захисту, що ґрунтується на наданні пільг, до політики підвищення доходів та надання державної допомоги соціально вразливим верствам населення залежно від їх матеріального стану;
забезпечення ефективності системи надання медичних послуг шляхом впровадження в практику страхової медицини із залученням фінансової підтримки держави;
підтримка проведення структурних реформ в економіці;
надання необхідного адаптаційного періоду для переходу до ринкових умов діяльності дотаційних галузей виробничої сфери, зокрема вугільної промисловості, сільського господарства;
забезпечення державної підтримки реалізації інноваційних проектів у пріоритетних видах економічної діяльності;
переорієнтація напрямів використання коштів державного бюджету, спрямованих на розвиток соціальної та транспортної інфраструктури, а також виконання програм енергозбереження та охорони довкілля;
проведення реформ у бюджетній сфері, спрямованих на зміцнення фінансової бази місцевого самоврядування та вдосконалення міжбюджетних відносин.
При цьому слід зазначити, що існує ряд бюджетних обмежень для проведення податкової реформи, які зумовлюють її еволюційний характер.
Реформування податкової системи потребує спрямування податкового навантаження із сфери виробництва на сферу споживання, а також на ресурсні та екологічні платежі, у зв'язку з чим необхідно насамперед зменшити податкове навантаження на прибуток підприємств та фонд оплати праці, реформувати акцизний збір, ресурсні та рентні платежі, плату за забруднення навколишнього природного середовища.
III. Принципи реформування податкової системи
Реформування податкової системи проводитиметься за такими принципами:
добровільність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);
рівність, недопущення будь-яких проявів дискримінації платників податків - забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні прав та обов'язків щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів);
стабільність, забезпечення незмінності переліків податків, зборів (обов'язкових платежів) та їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;
стимулювання підприємницької діяльності та інвестиційно-інноваційної активності;
справедливість - забезпечення підтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно обґрунтованих соціальних пільг та привілеїв.
IV. Напрями реформування податкової системи України
Реформування податкової системи проводитиметься за такими напрямами:
1. Створення умов для формування сприятливого інституційного середовища оподаткування шляхом:
1) забезпечення детальної законодавчої регламентації всіх аспектів податкових правовідносин з метою запобігання вирішенню спірних питань на розсуд контролюючих органів;
2) забезпечення визначення остаточного переліку прав, обов'язків і відповідальності як платників, так і контролюючих органів з метою рівного розподілу функцій та прав сторін;
3) формування податкових правовідносин між суб'єктами господарської діяльності і державою на засадах забезпечення рівних умов господарювання для суб'єктів різних форм власності, організаційно-правових форм і видів економічної діяльності.
2. Удосконалення структури системи оподаткування шляхом:
1) скасування неефективних (затратних) податків і зборів;
2) запровадження податку на нерухоме майно;
3) поширення рентних платежів на видобуток нафти, газу та інших корисних копалин;
4) спрямування податкового навантаження з прямих на непрямі податки та ресурсні платежі;
5) поступового зменшення частки податку на прибуток підприємств і збільшення частки податку з доходів фізичних осіб у структурі податкових надходжень;
6) збільшення частки місцевих податків і зборів у структурі доходів місцевих бюджетів.
3. Проведення реформування системи податків і зборів (обов'язкових платежів) шляхом:
1) податок на прибуток підприємств
усунення економічно необґрунтованих розбіжностей між нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" і положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку щодо визнання і оцінки доходів та витрат з метою створення умов для складення декларації про прибуток за даними бухгалтерського обліку;
реформування системи оподаткування прибутку підприємств фінансового сектору економіки;
поширення дії загальної системи оподаткування прибутку на всіх суб'єктів господарювання (починаючи з 2011 року);
звільнення емісійного доходу від оподаткування при здійсненні емітентом первинного розміщення цінних паперів;
поетапного зниження ставки податку до 20 відсотків;
забезпечення стимулюючої ролі податкової амортизації в оновленні основних фондів шляхом застосування принципу "прискорена амортизація" до пріоритетних інноваційних технологій;
запровадження починаючи з 2007 року інвестиційного податкового кредиту з податку на прибуток підприємств для суб'єктів господарювання, які реалізують на територіях спеціальних (вільних) економічних зон та територіях пріоритетного розвитку інвестиційні проекти;
стимулювання інвестиційної діяльності шляхом запровадження інвестиційно-інноваційного податкового кредиту з податку на прибуток підприємств для всіх суб'єктів господарювання, що здійснюють кваліфіковане інвестування інноваційного спрямування (зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток в обсязі, еквівалентному частці витрат поточного податкового періоду, що були спрямовані на фінансування інноваційних та інвестиційних проектів, з 2014 року);
2) податок з доходів фізичних осіб
реалізації принципів прибуткового оподаткування, характерних для соціальних держав;
розширення бази оподаткування за рахунок стягнення податку з усіх видів доходів, крім цільових, що виплачуються з державних цільових фондів, створених відповідно до закону, або одержаних як компенсація, відшкодування певних витрат;
запровадження заявочного принципу реєстрації самозайнятих осіб - платників податку в податкових органах (спрощення процедури реєстрації);
удосконалення системи оподаткування пасивних доходів з метою стимулювання інвестиційної діяльності;
3) податок на додану вартість
створення необхідних передумов для запровадження податкової звітності в розрізі контрагентів в електронному вигляді;
застосування нульової ставки податку виключно при здійсненні експортних операцій та недопущення її застосування при здійсненні операцій на митній території України;
забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами двох звітних періодів платникам податку, що:
здійснюють систематичні поставки на експорт;
мають значні інвестиційні витрати;
провадять діяльність, пов'язану із сезонною закупівлею товарів.
Під час здійснення інших господарських операцій податок на додану вартість відшкодовується, якщо ці суми не погашені податковими зобов'язаннями протягом шести звітних періодів;
тимчасового впровадження спрощеного порядку відшкодування податку на додану вартість у строк не більш як 40 днів для платників податків, які відповідають критеріям "сумлінного платника";
удосконалення механізму оподаткування сільськогосподарських підприємств;
поетапного зниження ставки податку на додану вартість;
апробації механізму здійснення розрахунків з податку на додану вартість через "спеціальні рахунки";
4) акцизний збір
поступового наближення механізму справляння акцизного збору до вимог законодавства ЄС, а також приведення його у відповідність з вимогами СОТ;
приведення плати за ліцензії до рівня компенсації наданих державою послуг;
формування ефективної системи акцизних податків з використанням економічно обґрунтованого рівня і структури ставок;
поступового збільшення частки акцизу в ціні реалізованих підакцизних товарів шляхом підвищення ставок акцизного збору на лікеро-горілчані, тютюнові вироби тощо, а також встановлення і поступове збільшення мінімального податкового зобов'язання із сплати акцизного збору в твердій сумі з одиниці реалізованої продукції;
збільшення частки акцизного збору в дохідній частині бюджету та посилення його регулюючого впливу на ціноутворення на ринку товарів, шкідливих для здоров'я населення, з метою зменшення їх обсягу споживання;
поступового запровадження акцизних складів для окремих видів товарів;
запровадження єдиної європейської валюти при визначенні розміру ставок акцизного збору, в разі вступу до ЄС;
5) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів
диференціації ставок податку залежно від типу транспортного засобу, строку його експлуатації, встановлення ставок у частинах мінімальної заробітної плати;
перегляду системи пільгового оподаткування шляхом скасування пільг для юридичних осіб з одночасним наданням преференцій виключно для незахищених верств населення, зокрема пенсіонерів;
6) природно-ресурсні платежі
поступового переходу до нової системи природно-ресурсних платежів, що базуватиметься на принципах рентного доходу, поширення таких принципів на всі види природних ресурсів;
визначення регуляторного механізму, що дасть можливість формувати доходи держави та стимулювати раціональне використання, охорону та повноцінне відтворення природно-ресурсного потенціалу держави;
формування структури рентних платежів, що повинна складатися з двох складових:
- абсолютної ренти, розмір якої не залежить від результатів господарської діяльності підприємств - користувачів природних ресурсів;
- диференційної ренти, що передбачає встановлення вищої плати за використання кращих, більш продуктивних природних ресурсів;
поступового підвищення розміру плати за використання природних ресурсів, насамперед водних ресурсів, залізних, марганцевих руд, вуглеводнів, облицювальних матеріалів, сировини для виготовлення цементу, кухонної солі (кам'яної), вапняків, глини;
7) плата за землю
запровадження ставок плати за землю з урахуванням виключно грошової оцінки землі;
вирівнювання податкового навантаження на суб'єктів господарювання різних напрямів економічної діяльності шляхом скасування пільгових ставок плати за землю та звільнення окремих платників від її сплати;
розширення бази оподаткування за рахунок залучення земель, зайнятих болотами, чагарниками, ярами тощо; намивних територій; земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, щодо яких проведено грошову оцінку;
8) збір за забруднення навколишнього природного середовища
удосконалення системи справляння збору за забруднення навколишнього природного середовища у напрямі забезпечення його регулюючої та стимулюючої функції, встановлення відповідності величини збору витратам, пов'язаним з усуненням шкідливого впливу на довкілля;
розширення бази оподаткування зазначеним збором шляхом включення до неї екологічно небезпечної продукції, виробництво, зберігання, транспортування та споживання якої негативно впливає на навколишнє природне середовище та здоров'я населення;
забезпечення щорічного перегляду нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища з метою виконання стимулюючої функції збору для впровадження і вдосконалення суб'єктами господарювання природоохоронних та екологічно безпечних технологій;
спрямування коштів збору за забруднення навколишнього природного середовища до бюджетів тих територіальних громад, на території яких розташовані джерела забруднення;
9) державне мито
розроблення та прийняття проекту Закону України "Про державне мито" на заміну чинного Декрету (з урахування норм Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України, якими запроваджено сплату судового збору при зверненні осіб до суду);
перегляду об'єктів та бази оподаткування державним митом;
встановлення ставок державного мита в частинах мінімальної заробітної плати або у відсотках до суми договору. Розмір ставок повинен визначатися з урахуванням фіскальної та компенсаційної функцій збору;
встановлення ставки державного мита в процентному відношенні до суми договору стосовно об'єктів, використання яких не передбачає оподаткування іншими податками (фіскальна функція збору);
надання пільг із сплати державного мита виключно за соціальним принципом;
скасування преференцій щодо сплати державного мита для юридичних осіб (у тому числі для державних установ);
10) місцеві податки і збори
розроблення та прийняття проекту Закону України "Про місцеві податки і збори";
оптимізації переліку місцевих податків і зборів, збереження права запровадження податків і зборів органами місцевого самоврядування;
встановлення ставок місцевих податків і зборів з урахуванням особливостей кожного податку;
розширення бази оподаткування;
11) податок на нерухоме майно
запровадження податку на нерухоме майно, який повинен стати важливим засобом зміцнення бази власних доходів місцевих бюджетів усіх рівнів.
Перший крок у запровадженні податку на нерухоме майно зроблено під час реалізації проектів у Івано-Франківській та Луганській областях, де була змодельована спрощена форма оподаткування на основі дуже низьких ставок податку з квадратного метра площі будівель (0,1 гривні - з житлових та 2,9 гривні – з комерційних). Навіть за таких умов додаткові доходи від сплати цього податку склали у середньому 25 відсотків доходів бюджетів найнижчого рівня з власних джерел.
Базою оподаткування може бути оціночна вартість нерухомості;
встановлення ставок податку на мінімальному рівні (від 0,05 до 0,1 відсотка) з поступовим їх підвищенням;
запровадження податку на основі оціночної вартості майна, що потребує підготовчого етапу для створення належних баз даних з оцінки кожної одиниці нерухомості;
зменшення бази оподаткування для громадян, які не мають надлишку житла, а також соціально вразливих верств населення;
12) спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва
удосконалення системи оподаткування суб'єктів малого підприємництва при переході їх із спрощеної системи оподаткування на загальну;
удосконалення порядку ведення спрощеного бухгалтерського обліку та фінансової звітності;
підвищення відповідальності суб'єктів підприємництва у разі порушення ними норм, які визначають порядок застосування спрощеної системи оподаткування;
удосконалення діючої системи фіксованих ставок єдиного податку для фізичних осіб - підприємців та відсоткових ставок - для юридичних осіб;
вилучення із складу єдиного податку ресурсних платежів і внесків до державних цільових фондів;
вилучення з переліку видів діяльності, на які поширюється дія спрощеної системи оподаткування видів діяльності, які є високорентабельними або доходи від яких є переважно пасивними;
залучення до об'єкта оподаткування єдиним податком для юридичних осіб усіх доходів, що отримуються такими особами, а не лише виручки від реалізації продукції (товарів, робіт і послуг);
оподаткування суми перевищення граничного річного обсягу виручки від продажу товарів (робіт, послуг);
усунення існуючих схем мінімізації податкових зобов'язань, до яких залучаються платники єдиного податку;
13) фіксований сільськогосподарський податок
відмови від фіксації грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, встановленої станом на 1 липня 1995 р., з переходом на щорічну індексацію такої грошової оцінки відповідно до земельного законодавства;
запровадження системи окремого обліку доходів платників фіксованого сільськогосподарського податку, одержаних від продажу несільськогосподарської продукції, з оподаткуванням таких доходів у загальному порядку;
усунення дискримінації платників фіксованого сільськогосподарського податку одних напрямів діяльності стосовно платників цього податку інших напрямів діяльності в цій галузі;
удосконалення механізму справляння фіксованого сільськогосподарського податку щодо визначення критеріїв для обмеження переходу на фіксований сільськогосподарський податок високорентабельних підприємств;
усунення існуючих схем мінімізації податкових зобов'язань, до яких залучаються платники фіксованого сільськогосподарського податку;
обмеження строку застосування цього податку відповідно до законодавства до 2010 року;
14) податкові пільги
визначення на законодавчому рівні змісту терміна Податкова пільга";
запровадження порядку, за яким кошти, що залишаються у суб'єктів господарювання у зв'язку з одержанням податкових пільг, визначаються бюджетними коштами, які надаватимуться на певний строк і за умови їх використання на визначені державою потреби, або на поворотній основі;
збереження соціальних пільг, зокрема незахищеним верствам населення, інвалідам та громадським організаціям інвалідів, їх підприємствам та організаціям;
запровадження обліку податкових пільг у спеціальному фонді державного бюджету (для визначення їх як "податкові видатки");
15) митно-тарифне регулювання
уніфікації митного законодавства України шляхом об'єднання норм Декрету Кабінету Міністрів України від 11 березня 1993 р. № 4-93 "Про Єдиний митний тариф України", Закону України "Про Єдиний митний тариф", "Про Митний тариф України" в єдиному законі;
внесення змін до Закону України "Про Митний тариф України" з метою запровадження Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2007 року та приведення інших законодавчих актів у відповідність із цією системою;
надання Уряду права оперативного впливу на митно-тарифну політику держави;
скорочення та поступової ліквідації діючої системи тарифних пільг і преференцій за галузевим (суб'єктним) принципом;
уніфікації термінології в податковому і митному законодавстві;
приведення системи оподаткування митом та іншими податками у відповідність з митними режимами, які визначені Міжнародною конвенцією про спрощення і гармонізацію митних процедур Всесвітньої митної організації (м. Кіото);
поступової відмови від застосування вивізного (експортного) мита.
V. Заходи, що сприятимуть реформуванню податкової системи
Реформування системи міжбюджетних відносин здійснюватиметься шляхом:
запровадження нової системи розподілу податку на прибуток, а також податку на додану вартість за місцезнаходженням філій;
визначення механізму розподілу загального податкового зобов'язання до податку на додану вартість пропорційно обсягам товарів (робіт, послуг), проданих (поставлених) платником податку через філію в загальній сумі проданих (поставлених) товарів (робіт, послуг);
визначення механізму розподілу загального податкового зобов'язання з податку на прибуток відповідно до фінансового результату їх діяльності;
передбачення механізму здійснення зарахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету територіальної громади за місцем утримання такого податку за адресою юридичної особи, а в разі наявності у неї філій, відділень, інших відокремлених підрозділів - за місцем їх реєстрації.
Реформування системи соціального страхування шляхом:
поетапного зменшення розмірів соціальних внесків відповідно до реформування системи соціального страхування;
створення Державного реєстру соціального страхування для призначення страхових виплат та його гармонізація з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;
поетапного запровадження паритетної сплати страхових внесків між працедавцями та найманими особами.
VI. Реформування методів адміністрування податків і зборів (обов'язкових платежів)
Передбачається приведення нормативно-правової бази адміністрування у відповідність з такими принципами:
1. Застосування норм податкового законодавства у податкових спорах у разі, коли питання щодо оподаткування регулюється одночасно спеціальними законами з питань оподаткування та іншими законами України.
2. Забезпечення контролюючих органів та органів стягнення податків і зборів (адміністраторів податків) інформацією, необхідною для проведення належного аналізу фінансово-господарської діяльності платників податків.
3. Удосконалення контрольно-перевірочної роботи.
4. Установлення відповідальності платників податків та посадових осіб платників податків - юридичних осіб за порушення норм податкового законодавства відповідно до ступеня суспільної небезпеки такого порушення.
5. Установлення відповідальності платників податків та їх посадових осіб за порушення правил податкового обліку, невиконання законних вимог адміністратора та запровадження механізмів забезпечення виконання таких вимог.
6. Установлення відповідальності посадових осіб адміністратора за порушення законних прав платників податків та запровадження механізмів обов'язкового відшкодування завданих йому збитків. Запровадження права платника податків на звернення безпосередньо до суду щодо притягнення винної посадової особи до адміністративної відповідальності або порушення стосовно такої особи кримінальної справи.
7. Списання податкової заборгованості здійснюється на підставі, у випадках та в порядку, визначених законами України.
8. Запровадження системи надання платниками податків у визначених законом випадках додаткового забезпечення гарантій сплати податків.
9. Виявлення, розкриття та розслідування злочинів у сфері оподаткування проводиться відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України та законодавства про оперативно-розшукову діяльність.
Основною метою здійснення правоохоронної функції є відшкодування державі завданих збитків. У разі добровільної сплати платником прихованих податків і зборів (обов'язкових платежів) та нарахованих штрафних санкцій кримінальне переслідування такого платника податків - фізичної особи, або посадових осіб платника податків - юридичної особи припиняється.
10. Запровадження дієвого механізму роз'яснення податкового законодавства шляхом:
законодавчого закріплення системи надання консультацій платникам податків з питань оподаткування;
доповнення існуючих методів адміністрування методами "стабільності норм" та "усунення суперечностей у податковому законодавстві".
У результаті впровадження методу стабільності норм платник податків одержить гарантії того, що зміни ставок податків і зборів (обов'язкових платежів) та механізмів адміністрування не будуть внесені пізніше ніж за 6 місяців до початку нового календарного року, в якому повинні почати діяти нові правила та ставки.
Метод усунення суперечностей у податковому законодавстві повинен забезпечити однакове розуміння податкових норм платниками податків та адміністраторами. Офіційне тлумачення норм податкового законодавства здійснюється виключно Конституційним Судом України. Тлумачення норм податкового законодавства іншими органами державної влади повинне бути заборонено.
VII. Реформування системи адміністраторів податків і зборів
Сучасна система адміністраторів складається з кількох незалежних органів державної влади, зокрема Державної податкової адміністрації, Держмитслужби, адміністраторів окремих зборів та обов'язкових платежів.
Це призводить до погіршення координації роботи різних адміністраторів, наявності значної кількості контролюючих органів, що негативно позначається на умовах господарської діяльності платників податків та знижує ефективність роботи адміністраторів.
Пропонується здійснити об'єднання адміністраторів за принципом спільного запровадження реалізації механізмів адміністрування податків і зборів (обов'язкових платежів) та проведення єдиної державної податкової, митної та бюджетної політики, зокрема передбачається:
1) контроль за нарахуванням та сплатою податків і зборів при здійсненні експортно-імпортних операцій (при переміщенні товарів через митний кордон України) повинна здійснювати Держмитслужба. Державна податкова адміністрація контролюватиме нарахування і сплату податків, зборів (обов'язкових платежів) за операціями, що здійснюються на території України;
2) передати Державній податковій адміністрації функцію контролю за нарахуванням та сплатою усіх податків і зборів (обов'язкових платежів), крім тих, що контролюються Держмитслужбою та внесків на соціальне страхування);
3) визначити, що інші адміністратори податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюватимуть адміністрування тих платежів, що вносяться як плата за державні послуги, надання дозволів або як внески до державних цільових фондів.
VIII. Етапи реформування податкової системи
Реформування податкової системи здійснюватиметься трьома етапами:
На першому етапі (протягом 2007 року) передбачається проведення заходів, спрямованих на подолання основних недоліків податкової системи, а саме:
удосконалення механізмів податкового стимулювання розвитку СЕЗ, ТПР та технопарків;
зміна податкових правил визнання витрат та результатів і приведення податкових правил розрахунку фінансових результатів у відповідність з принципами бухгалтерського обліку;
розроблення принципів кодифікації податкового законодавства;
розроблення та ухвалення Податкового кодексу.
На другому етапі (2008-2012 роки) передбачається реалізація положень Податкового кодексу для створення сприятливого середовища сталого економічного зростання на інвестиційно-інноваційній основі шляхом нормативно-правового забезпечення впровадження Податкового кодексу з урахуванням:
спрощення системи адміністрування податків і зборів (обов'язкових платежів);
адаптації податкового законодавства до вимог ЄС;
лібералізації податкової системи як складової державного регулювання;
реформування митно-тарифного законодавства відповідно до норм міжнародних договорів, зокрема Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур.
На третьому етапі (2013-2015 роки) передбачається поглиблення реформування податкової системи з урахуванням досягнутого соціально-економічного рівня розвитку держави шляхом:
реформування системи адміністраторів податків і зборів (обов'язкових платежів);
приведення податкової системи України у відповідність із стандартами ЄС.
Додаток 2
Пояснювальна записка
до проекту Податкового кодексу України, унесеного до Верховної Ради України Кабінетом Міністрів України 21 вересня 2010 року за №7101-1
- Обґрунтування необхідності прийняття акта
Проект Податкового кодексу України розроблено на виконання Програми економічних реформ Президента України на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», на виконання доручень Кабінету Міністрів України: від 29 березня 2010 р. №15028/1/1-10, 5 травня 2010 р. №3569/76/1-10, протоколу наради у Віце-прем’єр-міністра України С.Тігіпка від 6 травня 2010 р., постанови Кабінету Міністрів України «Про схвалення Декларації цілей та завдань бюджету на 2011 рік» від 19 квітня 2010 р. № 315 та постанови Верховної Ради України від 7 вересня 2010 року 2495-VI «Про інформацію Кабінету Міністрів України про стан виконання Постанови Верховної Ради України «Про всенародне обговорення проекту Податкового кодексу України» та визнання такими, що втратили чинність, деяких рішень Верховної Ради України щодо проекту Податкового кодексу України».
2. Мета і шляхи її досягнення
Місія (головна ціль) побудова сучасної, справедливої податкової політики, що забезпечує стабільність оподаткування, рівність усіх платників податків перед законом, досягнення стратегічних цілей сталого розвитку в оновленій системі державного регулювання економіки.
Законопроект має на меті регулювання відносин оподаткування, визначає принципи побудови податкової системи, перелік податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягають сплаті до бюджетів всіх рівнів, визначає методику їх обчислення, ставки оподаткування, правовий стан платників податків, порядок адміністрування податків, а також порядок і умови застосування фінансових санкцій до платників податків за порушення податкового законодавства.
Цілі, що стосуються розвитку України відносно зовнішнього середовища
- підвищення конкурентоспроможності національної економіки;
- створення сприятливих фіскальних умов для залучення прямих іноземних інвестицій, активізації інвестиційно - інноваційної діяльності;
- забезпечення сталого економічного розвитку, формування людського капіталу на інноваційно-інвестиційній основі за умови збільшення сукупних податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів;
- покращення позицій України у глобальному рейтингу «простоти ведення бізнесу» за показником «Cплата податків»;
- подальше наближення податкового законодавства України до законодавства ЄС з урахуванням перспективи поглиблення економічної інтеграції з Європейськими Співтовариствами;
- реалізація збалансованої бюджетної політики на середньо- і довгострокову перспективу.
Цілі, що забезпечують розвиток у внутрішньому середовищі
- забезпечення раціонального використання природних ресурсів;
- створення фіскальних умов для легалізації доходів;
- формування відповідального ставлення платників податків до виконання своїх податкових зобов'язань, забезпечення суттєвого зменшення масштабів ухилення від сплати податків;
- демократизація податкової служби, встановлення рівноправних відносин між платниками податків і податковими органами;
- запровадження «податкових канікул» для малого бізнесу.
Основні положення проекту Податкового кодексу України
Розділ І. Загальні положення
Запропоновані методологічні засади, викладені у цьому розділі, створюють єдиний підхід в сфері оподаткування, забезпечують однакове розуміння всіма учасниками податкових відносин своїх прав та обов’язків, принципів побудови податкового законодавства. Розділ визначає компетенцію органів державної влади та місцевого самоврядування в частині запровадження, зміни та скасування податків, перелік основних прав та обов’язків платників податків. Запроваджується єдине розуміння податків та зборів, їх обов’язкових елементів, визначається перелік загальнодержавних та місцевих податків та зборів. Встановлюються методи та порядок визначення звичайної ціни, дається визначення поняття податкової пільги та підстав її застосування.
В цілому запропоновані в розділі норми створюють підґрунтя для стабільного існування податкової системи України.
Розділ ІІ. Адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів)
Запроваджуються правові основи справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), що включені до податкової системи України. Визначаються механізми виконання податкового обов’язку платників податків, шляхом визначення порядку розрахунку, декларування і сплати податкових зобов’язань.
Закріплюється перелік контролюючих органів та межі їх компетенції, затверджуються на рівні закону умови повернення помилково та/або надмірно сплачених грошових зобов’язань платників податків, вдосконалюються процедури адміністрування податку з доходів фізичних осіб, які нараховуються та сплачуються податковими агентами.
Скорочення термінів процедури оскарження рішень контролюючих органів шляхом запровадження дворівневої системи оскарження рішень контролюючих органів замість трирівневої, що сприятиме прискоренню надходжень грошових зобов’язань платників до бюджету.
Встановлюються правові засади податкового контролю з чітким визначенням переліку способів такого контролю (облік платників податків, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби, контрольно-перевірочна робота), деталізацією функцій, що виконуються в межах податкового контролю, визначенням вичерпного переліку прав контролюючих органів при реалізації цих функцій.
Запроваджуються єдині правила примусового виконання податкового обов’язку платників податків.
Вводиться вичерпний перелік фінансових санкцій, що можуть бути застосовані до платників податків у зв’язку із порушенням податкового законодавства.
Законодавчо закріплюється порядок застосування міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України.
Крім уніфікації податкових процедур, що вже передбачені у діючому законодавстві, запроваджується ряд принципово нових підходів:
1. Суттєво вдосконалюється система обліку платників податків:
1.1 Передбачено створення системи обліку в розрізі платників податків, їх відокремлених підрозділів та об’єктів оподаткування.
1.2 Запроваджено заміну ідентифікаційного номера особи, що викликало багато нарікань з боку платників податків, на реєстраційний номер облікової картки такого платника. При цьому, з метою усунення незручностей для платників податків, раніше надані платникам ідентифікаційні номери будуть прирівняні до номерів реєстраційних карток. Разом з тим, запроваджено альтернативну форму обліку за серією та номером паспорта для громадян, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття податкового номера.
1.3 Створюється правове забезпечення системи автоматичної реєстрації громадян України, як платників податків, за даними органів реєстрації актів громадянського стану. Це дозволить спростити процедуру реєстрації і, відповідно, покращити систему адміністрування.
2. Створюється цілісна система інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної податкової служби.
На сьогодні правового забезпечення інформаційно-аналітичної діяльності органів державної податкової служби, як одного з пріоритетних напрямів роботи контролюючих органів, не існує. Право на отримання інформації відображено епізодично в різних законодавчих актах, і спрямовано, в основному, на проведення попередніх податкових розслідувань щодо окремих платників податку.
Запропоновані норми дозволять створити інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної податкової служби як цілісну систему, спрямовану на загальний аналіз результатів господарської діяльності платників податків. Це забезпечить покращення адміністрування, дозволить спрямувати податковий контроль на тих платників податків, що ухиляються від виконання податкового обов’язку, і зменшити навантаження на сумлінних платників податків.
Передбачається чітке визначення джерел надходження інформації до органів державної податкової служби, перелік такої інформації та періодичність її надання іншими органами державної влади і місцевого самоврядування.
3. Підвищення рівня ефективності контрольно-перевірочних заходів.
Відбувається зміна підходу до проведення контролюючими органами дій, що обмежують права платника податку.
Запроваджується механізм отримання судового дозволу (аналогічний механізм використовується у кримінально-процесуальному законодавстві), зокрема, такий механізм використовується при розкритті банківської таємниці, зупинення видаткових операцій платника податків, у випадку невиконання ним законних вимог органів державної податкової служби. Цей механізм, з одного боку, створює умови для нерозповсюдження інформації про звернення органу державної податкової служби до суду за отриманням дозволу на проведення відповідних заходів, а з іншого, – гарантує платнику податку, що рішення, про застосування заходів, які можуть істотно обмежити права такого платника, буде прийматися неупередженою особою.
4. Запроваджується обов'язкове подання декларації великими і середніми підприємствами в електронній формі із застосуванням електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
5. Впорядковано систему роз’яснень податкового законодавства.
Роз’яснення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, здійснюється шляхом надання податкових консультацій.
За зверненням платників податків контролюючі органи надають консультації з питань практичного використання конкретних норм податкового законодавства.
Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію.
6. Здійснено розмежування правоохоронної та контрольної функцій органів державної податкової служби.
Пропонується визначити, що у разі коли правоохоронними органами виявлятимуться ознаки податкового злочину, кримінальна справа порушуватиметься за такими ознаками, а не за фактом наявності рішення органу державної податкової служби. Факт скоєння податкового злочину має доводитись засобами, передбаченими кримінально-процесуальним законодавством, а не в межах адміністративного процесу. Рішення про нарахування платнику податків податкового зобов’язання прийматиметься за результатами розгляду кримінальної справи судом.
При цьому захист прав платників податків від необґрунтованого кримінального переслідування гарантуватиметься запровадженим в кримінально-процесуальному законодавстві механізмом оскарження постанов про порушення кримінальних справ.
7. Кодифіковано норми чинного законодавства стосовно захисту інтересів платника податків, який оскаржуватиме суму грошового зобов’язання, визначену контролюючим органом.
Сума грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом в податковому повідомленні – рішенні, у разі його оскарження платником податків вважається не узгодженою, протягом всього періоду адміністративного або судового оскарження, до прийняття відповідного рішення.
8. Встановлено мінімальну (сума податкового боргу платника податків) та максимальну (двократний розмір податкового боргу платника податків) межі розміру податкової застави.
9. Передбачено стягнення коштів з рахунків платників податків в рахунок погашення податкового боргу у судовому порядку.
10. Визначено:
- порядок застосування міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України.
- порядок стягнення податкового боргу за запитами компетентних органів інших країн.
В цілому запропонованими нормами створюється правова база для ефективного адміністрування податків, з дотриманням законних прав платників податків.
Розділ ІІІ. Податок на прибуток підприємств
На сьогодні податок на прибуток підприємств є одним із основних джерел наповнення Державного бюджету України (у 2009 році 32,5млрд.грн.).
У процесі реформування податку на прибуток передбачається, що зміни у конструкції податку не повинні нести ніякого фіскального навантаження, а сам податок має виконувати виключно регулятивно-стимулюючу функцію, для того, щоб не стримувати розвиток виробництва.
Стимулювання інвестицій і інновацій
Інвестиційно-інноваційна складова реформування цього податку: забезпечуватиметься поетапним зниженням ставки податку на прибуток з 25 до 16 відсотків (2011 та 2012 роках – 19 відсотків, 2013 та 2014 роках – 18 відсотків, 2015 році – 17 відсотків, з 2016 року – 16 відсотків).
В умовах реформування спрощеної системи оподаткування, передбачається надання спеціальних інвестиційних пільг: запровадження на 5 років нульової ставки податку для новоутворених суб’єктів господарювання, а також підприємств з щорічним обсягом доходів до 3 млн.грн. з метою залучення інвестицій в оновлення основних засобів, створення додаткових робочих місць, збільшення обсягів виробництва продукції, робіт, послуг.
Крім того, передбачається запровадження на 10 років звільнення від оподаткування прибутку підприємств галузей легкої промисловості (крім підприємств, які виробляють продукцію на давальницькій сировині) та суб’єктів господарської діяльності від надання готельних послуг, підприємств суднобудівної та літакобудівної промисловості.
Також передбачені пільги з енергозбереження:
- звільнення від оподаткування 80 відсотків прибутку підприємств, отриманого від продажу деяких енергозберігаючих товарів власного виробництва промислового призначення;
- звільнення від оподаткування 50 відсотків прибутку, отриманого від здійснення енергозберігаючих заходів та реалізації енергоефективних проектів підприємств, які займаються розробленням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів;
- тимчасове звільнення від оподаткування прибутку виробників біопалива на виробництво електричної та теплової енергії, а також прибутку підприємств з видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ.
Наближення податкового та бухгалтерського обліку
Запропоновано впровадити методологічні засади визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, максимально наближені до бухгалтерського обліку, які передбачають, що визнання та класифікація доходів і витрат, здійснюється за принципом «нарахування та відповідності доходів та витрат» прийнятим у бухгалтерському обліку, тобто, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів, з урахуванням певних обмежень.
При розрахунку об’єкта оподаткування доходи від реалізації товарів (послуг) звітного періоду зменшуються на витрати, пов’язані із реалізацією таких товарів (послуг), які за своїм складом є аналогічними до собівартості реалізованої продукції, а також інших витрат звітного податкового періоду, прийнятих у діючих положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку (адміністративні витрати, витрати на збут та інших).
Витрати, як і за діючим порядком, будуть нараховуватись з певними обмеженнями для окремих видів витрат та для витрат подвійного призначення, що формуватимуть постійні та тимчасові різниці, на які і буде відрізнятися прибуток, визначений за правилами бухгалтерського обліку, від податкового. При цьому, кількість податкових різниць знижується до мінімуму.
Удосконалення амортизаційної політики
Розширена класифікація основних засобів у податковому обліку, передбачено 16 груп основних фондів замість 4 груп у діючому законодавстві. При цьому облік балансової вартості основних засобів кожної групи вестиметься за кожним із об'єктів, що входить до складу окремої групи, включаючи вартість поліпшення основних засобів, отриманих безоплатно або в оперативний лізинг (оренду), та в цілому за групою, як сума балансових вартостей окремих об'єктів такої групи.
До зазначених груп основних засобів запропоновано більш рівномірний розподіл вартості основних засобів за основними методами, що базуються на застосуванні строків корисного використання.
Для окремих груп основних засобів може застосовуватися прискорена амортизація за методом прискореного зменшення залишкової вартості, який дозволяє удвічі скоротити мінімальні терміни корисного використання основних засобів.
З метою нарахування амортизації нематеріальних активів у проекті Податкового кодексу запроваджено класифікацію таких активів (6 груп) і встановлено строки нарахування амортизації для кожної з цих груп.
Реформування оподаткування фінансового сектора
В проекті розділу запропоновано переведення страхової діяльності на загальні правила оподаткування із запровадженням річного перехідного періоду.
Для банків пропонується залишити порядок формування страхових резервів для покриття можливих втрат, встановлений Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», прийнятий 20.05.2010 року.
Врегульовано питання оподаткування операцій з фінансового лізингу, що дозволить надати нових стимулів цій формі інвестування. Відтепер платіж за користування майном, згідно із договорами фінансового лізингу, розглядатиметься як проценти, аналогічні процентам банківської установи. При фінансовому лізингу будуть оподатковуватися тільки проценти, які отримає інвестор-нерезидент в якості винагороди.
Запобігання відтоку капіталів за кордон, упередження схем мінімізації
Встановлено обмеження з врахування у витратах сум роялті, сплачених на користь нерезидентів та платників, що звільнені від сплати податку на прибуток чи сплачують цей податок за іншою ставкою, а також витрат, понесених у зв’язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами, інжинірингу.
Крім того, передбачено заборону по віднесенню до витрат платника податку на прибуток витрат на придбані товари (роботи, послуги) та інші матеріальні і нематеріальні активи у фізичної особи-підприємця, що сплачує єдиний податок.
Реформування податку на прибуток також передбачає посилене стимулювання інвестицій у людський капітал, без обмежень включатимуться витрати на:
первинну професійну підготовку працівників робітничих професій безпосередньо на виробництві.
На стимулювання підприємницької активності направлено скасування 10-відсоткового ліміту при врахуванні витрат на гарантійний ремонт та заміну бракованої продукції.
Розділ ІV. Податок на доходи фізичних осіб
Положення розділу ІV враховують досвід застосування протягом 2004-2009 років діючої редакції Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» та напрями реформування податку з доходів фізичних осіб, які направлені на:
- підвищення ефективності справляння податку;
- удосконалення системи оподаткування доходів фізичних осіб, з метою посилення регулюючої функції податку, через запровадження збільшення податкового навантаження на багатих;
- удосконалення системи оподаткування доходів самозайнятих осіб, доходів з операцій продажу нерухомого та рухомого майна, спадщини, подарунків;
- кореляцію розмірів податкових пільг та майнового рівня платників, які потребують їх, у зв’язку із здійсненням витрат на підтримання мінімально необхідного рівня життєзабезпечення та соціально-культурного розвитку.
У зв’язку з цим, передбачається запровадження :
- малопрогресивного оподаткування доходів фізичних осіб шляхом встановлення ставки 17 % до доходів, отриманих платником податку у звітному податковому місяці, які перевищують десятикратний розмір мінімальної заробітної плати;
- оподаткування за ставкою 5 % доходів на вклади (депозити), якщо загальна сума, отриманих протягом місяця процентів перевищує 2 мінімальні заробітні плати (тобто, з загальної суми депозитів понад 200 тис. грн.);
- оподаткування за ставкою 15 % частини суми пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, які виплачуються платнику податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, що перевищує законодавчо встановлену станом на 1 січня звітного податкового року максимальну величину бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
З метою вирівнювання диспропорцій (дискримінації) в розмірі наданих податкових соціальних пільг для осіб, які мають двох та більше дітей, запроваджується 100-відсоткова податкова соціальна пільга на кожну дитину (50% мінімальної заробітної плати) кожному з батьків з одночасним вилученням права на додаткову стандартну податкову соціальну пільгу одному з батьків.
Для зниження податкового навантаження на окремі види доходів пропонується: запровадження звільнення від оподаткування доходів від продажу один раз на рік квартир, житлових, дачних, садових будинків без обмеження щодо їх площі, земельної ділянки в межах норм, визначених Земельним кодексом України, а також машини, мотоцикла, моторолера; зниження ставки податку до 5 % для доходів від продажу рухомого майна; встановлення нульової ставки оподаткування для успадкованих сум знецінених грошових заощаджень; звільнення від оподаткування вартості орденів, медалей, кубків тощо, якими відзначаються переможці змагань, конкурсів, та незначних подарунків, якщо їх вартість не перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року; скасування умови щодо наявності у платника податку права на податкову соціальну пільгу при звільнення від оподаткування цільової благодійної допомоги.
Також проектом передбачається коригування алгоритму нарахування податкової знижки (податкового кредиту) – при її обрахунку. Загальний річний дохід зменшуватиметься на суму відрахувань, сплачених до фондів пенсійного та соціального страхування.
У розділі чітко врегульовано правила та порядок оподаткування доходів самозайнятих осіб, включаючи осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. При цьому, для фізичних осіб – підприємців впроваджуються подання декларації лише за підсумками року та авансові платежі протягом року, які розраховуються підприємцем самостійно, але не менше 100% платежу за минулий рік у співставних умовах. Скасовується фіксований податок для торгівців на ринку з переводом їх на сплату єдиного податку.
З метою стимулювання інвестицій у будь-яких секторах економіки, у розділі запропоновано уніфікацію підходів до оподаткування пасивних доходів у вигляді доходів від інвестицій. Так, передбачається вирівнювання умов оподаткування дивідендів та процентів шляхом встановлення однакової ставки податку 5 %.
Встановлюються однакова ставка оподаткування (15%) доходів резидентів та нерезидентів.
Норми розділу матимуть вплив на скорочення тіньових доходів, зокрема, шляхом встановлення контролю податкових органів за нарахуванням і сплатою податку на основі щоквартальної звітності роботодавців, встановлення обов’язку для податкового агента утримувати податок у джерела, якщо відносини між сторонами цивільно-правових договорів можуть бути прирівняні до трудових відносин; встановлення функції податкового агента для юридичних осіб, що займаються організацією та проведенням гастрольних заходів зарубіжних гастролерів.
При здійсненні операцій з майном пропонується встановити обов'язки для посередників, надавати органам ДПС інформацію щодо відповідних цивільно-правовий дій.
Вищезазначені заходи дозволять створити необхідний фіскальний простір для заходів, що пропонуються для зменшення податкового навантаження та покращення умов оподаткування.
Розділ V. Податок на додану вартість
В основу розділу V покладено діючий порядок оподаткування податком на додану вартість з урахуванням напрямів його реформування та вимог Директиви Ради 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість.
Проектом Кодексу передбачено подання платниками податку податковому органу копії записів у Реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді одночасно з подачею декларації за звітний податковий період. Такий механізм пропонується запровадити з метою покращення адміністрування податку на додану вартість; своєчасного виявлення безпідставно заявлених сум до відшкодування з бюджету; запобігання мінімізації податкових зобов’язань; прискорення здійснення податковими органами перевірки достовірності даних податкової декларації.
Впровадження електронної системи адміністрування податку на додану вартість відповідає вимогам Директиви Ради 2006/112/ЄС.
З метою забезпечення дієвості механізму подання Реєстру податкових накладних у електронному вигляді пропонується запровадити єдиний звітний період – один місяць.
Приведено у відповідність до вимог Директиви 2006/112/ЄС місце постачання послуг, базуючись на принципі місця фактичного здійснення постачання послуг і застосування до таких операцій загальної ставки податку, у разі, коли такі операції здійснюються на митній території України. Запропоновано уточнення визначення місця постачання товарів; місця фактичного постачання послуг, пов’язаних з рухомим майном; місця фактичного знаходження нерухомого майна, для тих послуг, які пов’язані з нерухомим майном.
Стосовно визначення бази оподаткування:
- для операцій, що здійснюватимуться на митній території України, база оподаткування визначається на рівні договірної (контрактної) вартості, але не нижче за звичайні ціни;
- по товарах (супутніх послугах), ввезених на митну територію України у митному режимі імпорту (реімпорту), база оподаткування визначатиметься на рівні не нижче митної вартості товарів (супутніх послуг), з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення (з метою недопущення поставки товарів за фактурною вартістю, що є значно нижчою за митну вартість таких товарів).
Знімається заборона на віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні легкового автомобіля.
Створюються передумови інвестиційної привабливості країни шляхом зменшення ставки податку на додану вартість з 2014 року до 17 відсотків.
В частині пільгового оподаткування дотримані основні вимоги Ради ЄС та СОТ, стосовно недискримінаційного підходу під час встановлення пільг при постачанні вітчизняних товарів та ввезенні товарів іноземного виробництва.
Пропонується впровадження маржинального оподаткування за договорами комісії, по операціях з постачання туристичних послуг та діяльності з виробами мистецтва, предметів колекціонування або антикваріату, а також вживаних товарів.
Для ліквідації схем ухилення від оподаткування та мінімізації податкових зобов’язань запроваджено звільнення від податку на додану вартість операції купівлі/продажу металобрухту, зернових культур, технічних культур (ріпак, соняшник) та деревини. Разом з тим, з метою державної підтримки сільгосптоваровиробників, звільнення не розповсюджується на першу поставку зернових та технічних культур виробниками таких товарів.
З метою покращення ефективності адміністрування податку та недопущення використання вказаних операцій у схемах мінімізації податку відмінено податок на операції з постачання юридичних, консалтингових, аудиторських послуг.
Спрощено порядок продовження спеціального режиму оподаткування для с/г виробників (за рішенням Верховної Ради АР Крим та облрад), що зазнали збитків при "форс-мажорних" обставинах.
Поряд з цим, пропонується звільнити від оподаткування ПДВ операції з поставки будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти.
Крім того, одним з основних нововведень розділу є запровадження «автоматичного» відшкодування податку на додану вартість сумлінним платникам податків та Єдиного реєстру податкових накладних.
Водночас запроваджено відповідальність держави за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість таким платникам з державного бюджету.
Розділ VI. Акцизний податок
Положення розділу VI спрямовані на наближення законодавства України, в частині оподаткування акцизами, до норм і стандартів ЄС та на забезпечення ефективного застосовування податкового законодавства як платниками податку, так і контролюючими органами.
Нині оподаткування акцизним збором регулюється шістьма законодавчими актами, зокрема Законами України:
«Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»,
«Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої»,
«Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби»,
«Про ставки акцизного збору на деякі транспортні засоби та кузови до них»,
«Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)» та Декретом Кабінету Міністрів «Про акцизний збір». Норми цих законів лягли в основу проекту розділу «Акцизний податок».
Розділ має чітку і зрозумілу структуру, якою визначені перелік підакцизних товарів, об’єкт, база оподаткування, особливості справляння податку з окремих товарів.
Регулююча функція проекту полягає у:
стимулюванні зменшення споживання товарів, шкідливих для здоров’я людини таких, як алкоголь і тютюн; обмеження використання товарів, які призводять до забруднення навколишнього природного середовища, а саме палив моторних та автомобілів;
збереженні пільг в оподаткуванні легкових автомобілів для інвалідів, швидкої медичної допомоги та для потреб підрозділів МНС;
забезпеченні інноваційної спрямованості шляхом встановлення нульової ставку податку на біоетанол, який використовується для виробництва біологічних видів палив.
Норми проекту направлені на забезпечення контролю за сплатою акцизного податку та скорочення тіньового обігу:
- на підприємствах-виробниках спирту та горілки діють акцизні склади, на яких представники органу державної податкової служби здійснюють постійний контроль за обігом спирту;
- продавці автомобілів, які ввезені або реалізовані за пільговими умовами, стають платниками акцизного збору.
Проект містить наступні новації:
- для забезпечення фіскальної функції акцизного податку запроваджується індексація ставок, виражених у гривнях. Оскільки діючим законодавством вже передбачена індексація на алкогольні напої та тютюнові вироби, дана норма поширює індексацію ставок акцизного збору на пиво. Крім того, удосконалюється порядок сплати податку у разі перевищення обсягів реалізації товарів перед збільшенням ставок акцизу;
- для посилення регулюючої функції, збільшення фінансування будівництва доріг та компенсації втрат бюджету в наслідок скасування транспортного податку, підвищуються ставки акцизного податку на нафтопродукти та запроваджується оподаткування скрапленого газу, який використовується в якості палива. Зазначене дозволить забезпечити додержання загальноприйнятого в світовій практиці принципу “сплачує більше той, хто більше споживає”;
- з метою гармонізації до норм європейського законодавства, датою виникнення податкових зобов’язань визначається дата реалізації або ввезення підакцизних товарів;
- для спрощення ведення бізнесу запроваджується «автоматична» реєстрація платників акцизного податку (ДПА реєструє платників акцизного податку на основі інформації органів ліцензування).
Удосконалення акцизного законодавства, передбачене розділом, полягає в адаптації законодавства України до норм і правил Директив Ради ЄС.