Geum.ru

Приграничные социогеосистемы: общественно-географические особенности, проблемы и перспективы развития (на примере Харьковского региона)

Вид материалаДокументы

Содержание


Сумарний рейтинг
Подобный материал:
1   2   3   4


У ході аналізу міграційного руху населення було виявлено, що в усіх прикордонних районах показники внутрішньої міграції перевищують показники зовнішньої міграції, зокрема в Золочівському, Великобурлуцькому та Дворічанському районах спостерігається скорочення чисельності населення за рахунок його відтоку як в інші райони області, так і за кордон. У Дергачівському, Харківському та Вовчанському районах відбувається збільшення чисельності населення за рахунок прибулих переважно з інших районів Харківщини.

Проведений аналіз свідчить про наявність бар’єрної функції державного російсько-українського кордону, що проявляється у незначній інтенсивності перетину кордону мешканцями прикордонних районів.

З метою виявлення особливостей руху населення прикордонних районів Харківської області через державний кордон було проведено соціологічне опитування, в якому прийняло участь 289 респондентів, що представляють різні верстви населення.

Так, було встановлено, що 48 % респондентів взагалі не відвідують м. Бєлгород та Бєлгородську область, 22 % опитаних перетинають державний кордон декілька разів на рік, 20 % респондентів відвідують сусідні прикордонні райони один раз на рік (рис. 3).



Рис. 3. Розподіл респондентів за частотою відвідування м. Бєлгорода та Бєлгородської області

(побудовано за результатами соціологічного опитування)


Серед опитаних мешканців прикордонних районів Харківської області 49 % найчастіше відвідують м. Бєлгород, 24 % - райони Бєлгородської області, що є прикордонними, 10 % - інші райони Бєлгородської області, 17 % респондентів відвідують інші регіони Російської Федерації, зокрема Курську та Московську області (рис. 4).



Рис. 4. Розподіл респондентів за місцем перебування в Російській Федерації

(побудовано за результатами соціологічного опитування)


Головною метою відвідування Російської Федерації, а саме Бєлгородської області, є родинні контакти, на що вказали 58 % респондентів. Крім цього, 13 % опитаних перетинають державний російсько-український кордон з метою закупівлі товарів для власного споживання, 9 % - займаються купівлею-продажем товарів для отримання прибутку (рис.5).



Рис. 5. Розподіл респондентів за метою візитів до м. Бєлгорода та Бєлгородської області

(побудовано за результатами соціологічного опитування)


Соціологічне опитування показало низьку активність мешканців прикордонних районів Харківської області у співпраці з населенням сусідньої Бєлгородської області. Головними причинами цього є труднощі у перетині державного кордону, пов’язані з процедурою перевірки документів та багажу, на що вказали більшість респондентів. Це також вказує на бар’єрну функцію російсько-українського кордону.

Для аналізу економічної підсистеми Харківського регіону було обрано підприємницьку діяльність, а саме розвиток малого підприємництва як найбільш динамічного та мобільного сектору економіки.

За підсумками 2008 року кількість малих підприємств в Харківській області становила 81 одиницю у розрахунку на 10 000 осіб наявного населення [11]. Аналізуючи графік (рис. 6.), можна зазначити, що в області спостерігається поступове збільшенні суб’єктів підприємницької діяльності. Так, у 2008 році в регіоні кількість малих підприємств збільшилася на 35 одиниць у порівнянні з 2000 роком, на 1 підприємство стало більше по відношенню до 2007 року.



Рис. 6. Динаміка кількості малих підприємств України та Харківської області (на 10 000 осіб наявного

населення) за період 2000 – 2008 рр. (побудовано за даними [10, 11])

Кількість малих підприємств на 10 000 осіб наявного населення по Харківській області перевищує середній показник по Україні на 12,5 %.

За даними Державного комітету статистики України, Харківська область у 2008 році посіла 4 місце серед регіонів України за показником кількості малих підприємств на 10 000 осіб наявного населення, поступаючись Одеській області, м. Севастополю та м. Києву [10]. Слід зазначити, що Харківщина за даним показником стабільно посідає 4 місце протягом останніх трьох років.

Серед районів Харківської області найбільша кількість малих підприємств у розрахунку на 10 000 осіб наявного населення розташована у Харківському, Дергачівському та Печенізькому районах. Найменша кількість відмічається в Сахновщинському, Великобурлуцькому, Куп’янському та Балаклійському районах (рис. 7).




Рис. 7. Розподіл районів Харківської області за кількістю малих підприємств на 10 000 осіб наявного

населення у 2008 році (побудовано автором за даними [11])

Для аналізу стану малого підприємництва в Харківському регіоні у 2008 році було обрано шість показників, за якими проведено рейтингове ранжування районів, результати чого наведено в таблиці 3 та на рис. 8, 9.

Таблиця 3

Рейтинги районів Харківської області за показниками розвитку малого підприємництва у 2008 році
Кількість малих підприємств,

одиниць
Частка реалізованої продукції

малими підприємствами, %
Середньорічна кількість найманих працівників, осіб
Питома вага найманих працівників малих підприємств до кількості

працівників всіх підприємств-СПД
Рівень зайнятості на малих

підприємствах (у % до кількості населення у працездатному віці)
Середньомісячна заробітна плата одного найманого працівника, грн.
Сумарний рейтинг

Печенізький
3
1
21
1
1
5
32

Дергачівський
2
22
2
7
6
3
42

Золочівський
6
12
7
9
3
11
48

Шевченківський
8
16
14
5
4
1
48

Краснокутський
10
3
12
2
11
12
50

Борівський
5
2
16
3
4
23
53

Харківський
1
24
1
19
2
9
56

Валківський
7
5
10
6
11
19
58

Зачепилівський
13
4
22
4
11
10
64

Лозівський
18
6
13
10
17
4
68

Ізюмський
12
13
19
13
8
7
72

Нововодолазький
15
10
11
14
19
6
75

Зміївський
10
7
3
11
21
24
76

Вовчанський
8
21
4
20
10
16
79

Близнюківський
20
11
20
12
15
18
96

Богодухівський
20
19
8
17
17
20
101

Барвінківський
20
8
24
8
25
17
102

Кегичівський
13
25
15
26
8
15
102

Коломацький
4
17
27
22
7
27
104

Первомайський
15
9
23
16
15
26
104

Красноградський
20
14
9
18
23
21
105

Чугуївський
15
26
6
24
21
13
105

Сахновщинський
25
20
17
15
14
22
113

Дворічанський
18
23
25
21
24
8
119

Куп'янський
27
15
26
25
27
2
122

Балаклійський
24
27
5
27
26
14
123

Великобурлуцький
25
18
18
23
19
25
128