Загальна характеристика роботи актуальність теми

Вид материалаДокументы

Содержание


Напрями політики у сфері ЖКГ
Рис. 5. Основні напрями політики у сфері житлово-комунального господарства
Рис. 6. Схема організаційної структури
Рис. 7. Порядок прийняття обґрунтованого рішення щодо проекту
Подобный материал:
1   2   3   4   5

Напрями політики у сфері ЖКГ



























Потенційні переваги реалізації політики у сфері ЖКГ








Для власників

житла

Для приватних фірм з обслуговування житла


Для працівників ЖКГ

Для

мешканців
















Архітектурно-містобудівна сфера

Рис. 5. Основні напрями політики у сфері

житлово-комунального господарства



Інформаційне забезпечення управління комунальною містообслуговуючою сферою здійснюється за допомогою інформаційної системи, яка є частиною системи управління економічним та соціальним розвитком міста і включає сукупність носіїв і технічних засобів обробки інформації та каналів її циркуляції. На підставі дослідження особливостей і проблем упровадження інформатизації в систему управління комунальною містообслуговуючою сферою, аналізу її взаємозв'язку та об'єктів з міською владою у дисертації розроблена організаційно-інформаційна модель управління комунальною містообслуговуючою сферою яка включає суб'єкт управління містом – носія керуючої дії – міську раду, єдиний банк даних, в якому акумулюються і відповідним чином обробляються інформаційні ресурси на основі формування та використання єдиної інформаційної інфраструктури міста, що базується на створенні загального інформаційно-логічного, програмно-технічного, телекомунікаційного середовища обробки й обміну інформацією. Тобто прийняття адекватних управлінських рішень щодо розвитку комунальної містообслуговуючої сфери базується на наявності відповідної інформаційної бази, створення якої неможливе без впровадження комп'ютерних технологій. Проте наявність великого обсягу різнорідної інформації, що генерується компонентами комунальної містообслуговуючої сфери, потребує спеціальних підходів до формування як довідкової, так і нормативної інформації.

У рамках запропонованої моделі виокремлено етапи створення, розробки й впровадження єдиної міської інформаційної системи, умови й складові інформатизації системи управління комунальною містообслуговуючою сферою, а також визначено основні вимоги до систем документообігу при управлінні комунальною містообслуговуючою сферою, основними з яких є масштабність, розподіл, функціональність, модульність, відвертість і послідовність.

У дисертації доведено, що найбільш адаптованим до сучасних умов розвитку інструментом організації управління містом є стратегічне планування, та розроблено пропозиції з удосконалення способів організації процесу планування розвитку комунальної містообслуговуючої сфери шляхом використання основних принципів маркетингу як самостійного інструментарію у сфері управління комунальною містообслуговуючою сферою (КМС). На основі критичного аналізу існуючих напрацювань українських і зарубіжних учених обґрунтовано послідовність реалізації політики економічного і соціального розвитку міста із застосуванням маркетингових елементів і запропоновано організацію спеціальних підрозділів маркетингу у структурі міських органів самоврядування – інформаційно-маркетингового центру (рис. 6).

Інформаційно-маркетинговий центр виконує такі функції: організаційну, аналітичну, прогнозну, експертно-консультаційну, інформаційну, коопераційну. До складу маркетингового центру входять керівники і фахівці управлінь міськради. У дисертації підкреслено, що маркетингова діяльність у місті – це, з одного боку, об'єктивна необхідність вивчення кон'юнктури ринку міських послуг, тобто поточної ситуації, тенденцій і проблем у сфері міських комунальних послуг, а з іншого – прогнозування розвитку цього ринку.





Рис. 6. Схема організаційної структури

інформаційно-маркетингового центру міської ради



Тому інформаційно-маркетинговий центр розробляє питання організаційно-методичного забезпечення проведення міських маркетингових досліджень, а також формує міську систему якісних і кількісних параметрів конкурентоспроможності послуг, що надаються населенню підприємствами комунальної містообслуговуючої сфери.

Акцентовано увагу на тому, що диверсифікація послуг включає розширення переліку комплексу послуг, які надаються. За допомогою горизонтальної диверсифікації здійснюється процес внесення різноманітності у кількісний склад комунальних послуг, що можуть надаватися. Так, до горизонтальної диверсифікації послуг можна віднести, наприклад, діяльність, пов'язану з розширенням спектра послуг, що можуть надаватися підприємствами дорожнього та транспортного господарства (послуги міського таксі; послуги з пасажирських перевезень монорейковою дорогою, метро; послуги автосервісу; послуги з паркування та підземного паркінгу).

До вертикальної диверсифікації, яка спрямована на забезпечення розширення способів, методів і засобів надання послуг або доведення їх до споживача, відноситься діяльність, спрямована на поліпшення якості та комфортності послуг, що надаються. До неї можна, наприклад, віднести створення єдиних сервісних центрів із тепло- , газо- та водопостачання, диспетчерських пунктів, ремонтних служб, довідково-інформаційних служб, а також уведення нових форм здійснення платежів за надані послуги, зокрема оплата комунальних послуг за допомогою мобільного зв'язку та ін.

Конгломератна диверсифікація – це процес, який жодним чином не пов'язаний із забезпеченням життєво важливих потреб членів територіальної громади міста. У певних випадках можна говорити про те, що знов створений вид послуг (на основі проведення заходів із диверсифікації конгломератного типу) прямо не пов'язаний із функціонуванням комунальної містообслуговуючої сфери. Таким чином, можна констатувати, що конгломератна диверсифікація, з одного боку, «розмиває» комунальну містообслуговуючу сферу, а з іншого – дозволяє маневрувати ресурсами та забезпечити одержання коштів для проведення горизонтальної та вертикальної диверсифікації. Звичайно диверсифікація послуг здійснюється у комбінованому виді або у формі поєднання тієї чи іншої форми диверсифікації. Більшою мірою диверсифікація послуг визначається такими чинниками: інноваційною необхідністю та інвестиційними можливостями підприємства, а також можливістю залучення додаткових ресурсів для реалізації проектів з диверсифікації.

Що стосується підвищення якості послуг, то в роботі обґрунтовано методичні підходи до вдосконалення процесу управління якістю послуг та використання наукоємних технологій на підприємствах комунальної містообслуговуючої сфери, які включають впровадження:

діагностичних систем і технологій, що дозволяють вчасно попередити або уникнути аварії, проаналізувати склад ресурсів, знизити перепади у мережах і непродуктивні втрати ресурсів; скоротити час ремонту і модернізації трубопроводів, збільшити період служби мереж;

інформаційних технологій ухвалення обґрунтованих оперативних управлінських рішень.

Як правило, такі розробки підвищують якість і одночасно знижують вартість надання послуг, зокрема у найбільш затратоємному електро-, водо- і теплопостачанні. Проте проекти, пов'язані з розробкою і виробництвом наукоємких товарів, вимагають значних капітальних вкладень і через це застосування традиційних інвестиційних схем у даному випадку є обмеженим. Для вирішення вказаних задач запропоновано створення інноваційно-інвестиційного центру міської ради, до складу якого входять керівники і депутати міськради, начальники управлінь міськради, керівники підприємств і наукових установ, представники бізнесу, торгово-промислової палати і громадськості.

У зазначеному центрі рекомендовано використання методів оцінки ефективності інвестиційних проектів, що забезпечують вибір раціонального вкладення бюджетних коштів у розвиток комунальної містообслуговуючої сфери.

З метою формування методичного підходу до ухвалення рішення щодо проекту розвитку комунальної містообслуговуючої сфери розроблений відповідний порядок (рис. 7), який передбачає проведення певної послідовності заходів, пов'язаних з





Рис. 7. Порядок прийняття обґрунтованого рішення щодо проекту

розвитку комунальної містообслуговуючої сфери

визначенням цілей розвитку містообслуговуючої сфери, оцінкою ефективності (результативності) проекту відповідно до вибраних домінантних критеріїв (реалізованості, ефективності (результативності), синергетичного ефекту) і переліків показників до них.

Запропонований підхід для обґрунтування та прийняття ефективних інвестиційних рішень щодо розвитку комунальної містобслуговуючої сфери доцільно застосовувати для попередньої експертизи і відбору відповідних інвестиційних проектів, оскільки він значною мірою сприятиме зменшенню рівня суб'єктивності, який присутній в існуючих методичних напрацюваннях по відбору інвестиційних проектів і прийняття рішень по ним.

Оскільки серед найважливіших напрямів упровадження інновацій у діяльність комунальних містообслуговуючих підприємств є вдосконалення управління санітарним очищенням міста, тому вирішення даної проблеми потребує використання технологічних інновацій у сфері управління санітарним очищенням міста за рахунок впровадження інвестиційних проектів.

Таким чином, організаційне забезпечення комунальної містообслуговуючої сфери включає організаційно-інформаційну модель, що забезпечує інформаційну насиченість і обґрунтованість ухвалення рішень, а також методи планування за наслідками маркетингових досліджень і розробку системи управління якістю на основі впровадження інновацій і обґрунтування інвестиційних проектів, направлених на забезпечення диверсифікації послуг, включаючи поглиблення тих, що існують, і проникнення в нові сфери.


ВИСНОВКИ


У дисертації теоретично узагальнено і запропоновано нове вирішення актуальної науково-прикладної проблеми, пов’язаної з формуванням і використанням економіко-організаційного забезпечення розвитку комунальної містообслуговуючої сфери в ринкових умовах. Основні висновки методологічного, теоретичного і науково-практичного характеру полягають у наступному:

1. Комунальна містообслуговуюча сфера є невід'ємною частиною сфери міських послуг, яка об'єднує підприємства за видами діяльності – наданням послуг соціального, комунального і побутового характеру – і виконує функції забезпечення життєдіяльності населення і бізнесу міста. Комунальна містообслуговуюча сфера включає підприємства, які знаходяться у власності територіальної громади і здійснюють свою діяльність в її інтересах при вирішенні завдань міського економічного та соціального розвитку відповідно до власних і делегованих повноважень.

2. При переході від державної форми власності до комунальної організаційно-економічне забезпечення функціонування комунальної містообслуговуючої сфери повинно трансформуватися відповідно до ринкових умов, які включають формування конкурентного середовища, попиту і пропозиції, вільне ціноутворення (тарифоутворення).

3. На пострадянському просторі відбувся широкомасштабний перехід від державної власності до комунальної і колективної в достатньо короткі терміни, що серйозно вплинуло на процеси як функціонування, так і розвитку комунальної містообслуговуючої сфери. Оскільки в загальносвітовій практиці відносини комунальної власності зазвичай розвиваються разом з державною і приватною формами власності, пряме (безпосереднє) використання досвіду розвинених країн малоефективне і тому необхідні особливі підходи до адаптації зарубіжного досвіду при формуванні економіко-організаційного забезпечення розвитку міської сфери послуг в Україні.

4. В роботі розробка концептуальних основ розвитку комунальної містообслуговуючої сфери включає сукупність етапів, зокрема організаційно-підготовчий, аналітичний, їх безпосередню розробку і узгодження. Концептуальні основи розвитку комунальної містообслуговуючої сфери адекватні економічним умовам України та включають принципи самозабезпеченості, багатоваріантності, збалансованості і самодостатності, що створює передумови формування стратегії економічного і соціального розвитку, а також дозволяє визначити найбільш пріоритетні напрями розвитку.

5. Застосування стратегічних підходів до планування міського розвитку обумовлене необхідністю забезпечення результативного управління економічним, соціальним і екологічним потенціалом міста на основі визначення основних, пріоритетних напрямів розвитку містообслуговуючої сфери, що дозволяють підвищити якість життя його населення за рахунок забезпечення загальної доступності і прийнятної якості соціальних благ і послуг, що надаються. Крім того, при визначенні економічної і соціальної стратегії розвитку містообслуговуючої сфери необхідно керуватися не тільки принципами прибутковості, рентабельності, ліквідності роботи комунальних підприємств, але і принципами рівнозабезпеченості міського населення цими послугами незалежно від районів мешкання.

6. Як інструмент реалізації стратегії виступає економічно обґрунтована програма економічного та соціального розвитку, що включає визначення мети програми, її пріоритетних напрямів, фінансових інструментів, термінів, виконавців, а також моніторингу результатів реалізації програми міського економіко-соціального розвитку. При цьому пріоритетними напрямами розвитку комунальної містообслуговуючої сфери повинні залишатися будівництво і ремонт автодоріг; регулювання роботи автотранспорту і торгівлі; вивіз, переробка і захоронення побутових відходів; вирішення завдань постачання води і забезпечення населення гарячою водою, електроенергією і газом.

7. Результати аналізу економіко-організаційних проблем функціонування комунальної містообслуговуючої сфери отримані на основі використання методів аналізу і синтезу: структурного, функціонального, інформаційного, параметричного. У результаті аналізу обґрунтовано твердження, що основними причинами, які обумовлюють збитковість підприємств комунальної містообслуговуючої сфери, є недосконалість тарифної політики, низька платіжна дисципліна, зношеність основних засобів підприємств галузі, високі питомі витрати матеріальних і енергетичних ресурсів.

8. Існуючий стан матеріально-технічної бази комунальних підприємств вимагає залучення значних обсягів фінансування не тільки для розширеного відтворення, але і для простого відновлення інженерних мереж і комунікацій, а ефективність управління комунальними підприємствами істотно знижується через нестачу кваліфікованих, досвідчених кадрів, здатних працювати в умовах, що постійно змінюються.

9. Фінансування розвитку комунальної містообслуговуючої сфери, в основному, ведеться за рахунок власних коштів і коштів бюджету розвитку. У той же час використання бюджету розвитку обмежено джерелами, визначеними Бюджетним кодексом України, а фіксовані тарифи з урахуванням масових неплатежів населення за комунальні послуги не дозволяють створювати власні накопичення для розвитку.

10. При виборі напрямів ефективного використання об’єктів комунальної власності доцільно враховувати особливості передачі в оренду, концесію, оперативне управління комунальним підприємствам. Практика господарювання свідчить про те, що органи місцевого самоврядування стикаються із серйозними проблемами міського розвитку, вирішити які можливо за рахунок залучення приватного капіталу в комунальний сектор економіки. Досвід роботи в цьому напрямі накопичений в розвинутих країнах і тому необхідна адаптація його до умов України. Зокрема, здійснення корпоратизації комунальних унітарних підприємств; безпосередня приватизація цілісних майнових комплексів комунальних підприємств; залучення приватного капіталу в комунальну сферу шляхом здійснення торгів на надання послуг; удосконалення орендних, концесійних відносин, делегованого управління; залучення коштів у результаті операцій на фінансовому ринку. У кожному конкретному випадку рішення ухвалюються виходячи із забезпечення максимальної прибутковості міського бюджету і зниження соціальних проблем.

11. Використання структурно-функціональної моделі формування місцевих фінансових ресурсів, що діє у відповідному правовому полі і об'єднує інституційну інфраструктуру, органи управління, методи й інструменти, показує, що найбільший вплив на можливості фінансування розвитку комунальної містообслуговуючої сфери роблять неподаткові джерела поповнення бюджету, такі як: доходи від приватизації комунальної власності і продажу земельних ділянок. У той же час, у зв'язку з тим, що Земельним кодексом, законодавством України не до кінця врегульовані питання продажу землі, необхідно удосконалювати відповідну нормативно-правову базу, а також права оренди і права забудови земельних ділянок.

12. Методичні підходи до обґрунтування перспектив економічного розвитку комунальної містообслуговуючої сфери включають вибір напрямів реалізації соціальної політики, виявлення і залучення економічних резервів за рахунок упровадження інновацій і ресурсозберігаючих технологій комунальними підприємствами. У зв'язку з цим для впорядкування відносин у сфері житлово-комунального господарства необхідно впровадити в практику діяльності комунальних містообслуговуючих підприємств укладання прямих договорів на надання житлово-комунальних послуг між споживачем і їх виконавцем.

13. При визначенні тарифної політики доцільно проводити поглиблену експертизу економічної обґрунтованості цін і тарифів з обґрунтуванням рекомендацій щодо зниження витрат. Моніторинг рівня постійних і змінних витрат і тарифів на житлово-комунальні послуги необхідний, перш за все, для аналізу й оцінки ефективності діяльності підприємств житлово-комунального господарства міста. Крім того, здійснення такого контролю дозволить вирішити два завдання: з одного боку, забезпечувати захист споживачів від необґрунтованого підвищення цін (тарифів), з іншого – виявляти нераціональні витрати бюджетних коштів, неправомірне і нераціональне формування, встановлення і застосування цін і тарифів на комунальні послуги.

14. При виборі ефективних методів організації обслуговування населення необхідне створення єдиних міських розрахункових центрів, єдиних вікон, служб єдиного замовника, що забезпечує надання населенню максимуму послуг високої якості при мінімальній оплаті за рахунок послідовної передачі частини функцій з надання населенню послуг від вищого рівня адміністративно-територіального управління на нижчий. При цьому ефективність цих процесів підвищується за рахунок інформаційного забезпечення органами місцевого самоврядування з метою ухвалення обґрунтованих управлінських рішень з розвитку сфери міських комунальних послуг. Для досягнення вказаної мети в дисертації сформована організаційно-інформаційна модель управління комунальною містообслуговуючою сферою на основі використання відповідної інформаційної бази.

15. Вдосконалення методів планування розвитку комунальної містообслуговуючої сфери повинно враховувати те, що ринкові умови господарювання в місті обумовлюють необхідність формування конкурентного середовища, зокрема між суб'єктами комунальної містообслуговуючої сфери, та використання принципів маркетингу як самостійного інструментарію у сфері управління міським господарством. Для цього доцільна організація інформаційно-маркетингового центру міської ради, який буде виконувати організаційну, аналітичну, прогнозну, експертно-консультаційну, інформаційну, коопераційну функції та дозволить визначати необхідність розширення спектру послуг та підвищенні їх якості для задоволення відповідних потреб міського населення.

16. Вирішення проблем розширення спектру послуг у процесі диверсифікації та підвищення їх якості за рахунок технологічного оновлення нерозривно пов’язано з розробкою та реалізацією інвестиційних проектів, для обґрунтування яких доцільно застосувати експертний метод інвестиційного аналізу. При цьому комплексна оцінка результативності вкладення матеріальних і фінансових коштів повинна здійснюватися відповідно до домінантних критеріїв: «ефективності», або результативності, який передбачає оцінку прямих ефектів; «синергетичного ефекту», який характеризує прояв соціального ефекту від реалізації того або іншого проекту розвитку комунальної містообслуговуючої сфери; «реалізуємості», який дозволяє оцінити можливість досягнення мети інвестиційного проекту з мінімальними відхиленнями від проектних розрахунків при існуючому стані зовнішнього середовища в задані терміни в умовах ресурсних обмежень. Використання зазначених оцінок дозволяє приймати обґрунтовані рішення щодо фінансування проектів інноваційного розвитку підприємств комунальної містообслуговуючої сфери.

17. Реалізація результатів дисертації, в якій узагальнено теоретичні основи функціонування ринку міських послуг, розроблено методологічні основи дослідження функціонування комунальної містообслуговуючої сфери, визначено напрями вдосконалення системи планування і фінансування її розвитку, виявлено проблеми організації діяльності й обґрунтовано необхідність формування відповідної організаційно-інформаційної моделі управління комунальною містообслуговуючою сферою, а також сформовано пропозиції щодо забезпечення ефективного використання комунальної власності міста, комплексу маркетингу, резервів економічного розвитку комунальної містообслуговуючої сфери, запропоновано методичні підходи до ухвалення рішень на основі використання інформаційних технологій, вибору раціональних методів розпорядження комунальною власністю і способів розподілу бюджетних коштів з метою реалізації інвестиційних проектів міського розвитку, забезпечує не лише розвиток комунальної містообслуговуючої сфери, але і вирішення завдань економічного та соціального розвитку міста в цілому.