Geum.ru

Загальна характеристика роботи актуальність теми

Вид материалаДокументы

Содержание


Основний зміст дисертації
Розділ 1. Теоретичні основи функціонування сфери міських послуг.
Розділ 2. Методологічні підходи до дослідження розвитку комунальної містообслуговуючої сфери.
Рис. 1. Методологічні підходи до дослідження розвитку
Розділ 3. Аналіз функціонування комунальної містообслуговуючої сфери.
Розділ 4. Економічне забезпечення розвитку комунальної містообслуговуючої сфери.
Основні економічні показники підприємств
Кп «дрбу»
Подобный материал:
1   2   3   4   5




ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ



У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено її мету та завдання, сформульовано об’єкт, предмет і методи дослідження, визначено наукову новизну та вказано практичне значення отриманих результатів.

Розділ 1. Теоретичні основи функціонування сфери міських послуг. У розділі визначено роль і місце сфери міських послуг в економіці міста; визначено етапи еволюції економіко-організаційного забезпечення сфери міських послуг; узагальнено зарубіжний і вітчизняний досвід функціонування сфери міських послуг.

У роботі сучасне місто показане як багаторівнева система, існування якої спрямоване на вирішення задач економічного та соціального розвитку, що забезпечують задоволення відповідних потреб його жителів. При цьому важливим виступає посилення уваги до сфери міських послуг, яка сприяє вирішенню соціальних завдань економічної політики і забезпеченню розвитку, що перетворює її на значимий сектор господарювання міст. Це пов'язано, перш за все, з тим, що у сфері послуг створюється особливий продукт, що задовольняє відповідні потреби людини. У даний час у сфері міських послуг спостерігаються істотні зміни, які обумовлені трансформаційними процесами, що здійснюються у системі міського господарства. На зміну традиційним методам надання послуг приходять нові, пов'язані з упровадженням у процеси обслуговування населення досконаліших технологій, систем сервісу, які здатні не тільки задовольнити запити споживачів, але й завоювати нові сегменти ринку послуг.

Міська територіальна громада безпосередньо або через органи самоврядування приймає рішення про розвиток сфери надання міських послуг. Вибір методів господарювання підприємствами, що надають послуги жителям міста, залежить від сукупності умов і чинників, зокрема, рівня економічного розвитку, соціальних, політичних умов, історичних традицій, ефективності економіки. Що стосується платності і тарифікації послуг, то вартість і тарифи на міські послуги, перш за все, залежать від способу управління комунальними підприємствами. При цьому послуги, що надаються за принципом суспільного блага, є безкоштовними для населення, але не для органів управління містом. Витрати на виробництво і надання послуг покриваються за рахунок місцевого бюджету або міжбюджетних трансфертів. Таким чином сфера міських послуг відіграє важливу роль у вирішенні проблем економічного та соціального розвитку сучасного міста, оскільки вона дозволяє не тільки забезпечити потреби жителів у необхідних товарах і послугах, але й сприяє підвищенню якості його життя.

На підставі критичного аналізу економічної літератури, підходів різних авторів до визначення понятійних конструкцій «містообслуговуюча сфера», «містообслуговуюча галузь», «містообслуговуюча підсистема», «соціальна сфера», «невиробнича сфера», «інфраструктура» у роботі доведено, що між цими термінами існують відмінності. Обґрунтовано, що якнайповніше та найбільш точне функціональне призначення комплексу об'єктів, що належать територіальній громаді та які обслуговують потреби міського населення і підприємств, відображає поняття «комунальна містообслуговуюча сфера», яка є невід'ємною частиною сфери міських послуг, що об'єднує підприємства з надання послуг соціального, комунального і побутового характеру і виконує функції забезпечення життєдіяльності населення і бізнесу міста.

Умови трансформації системи міських послуг у процесі реформування економіки України включають перехід до ринкових принципів господарювання, що, у свою чергу, викликає зміну принципів формування цін на тарифи і послуги відповідно до принципів суспільного блага, митного принципу, принципу приватної економіки і податкового принципу. Зазначене потребує врахування необхідності при трансформації державної власності до комунальної формування відповідного організаційно-економічного забезпечення функціонування комунальної містообслуговуючої сфери, адекватного ринковим умовам, які включають формування конкурентного середовища, попиту і пропозиції, вільне ціноутворення (тарифоутворення).

У результаті трансформації політичної і економічної систем у Конституції України місцеве самоврядування визначено невід'ємним правом територіальної громади, яка отримує право власності на землю, природні ресурси, рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів. Крім того, власність територіальної громади отримала назву «комунальна власність». Комунальна власність, таким чином, стала включати більш значну різноманітність відносин, віднесених до власних повноважень територіальної громади. У зв’язку з цим в науковий оборот вводиться більш суттєве визначення підприємств, заснованих на комунальній власності, а саме комунальне підприємство.

Еволюцію організаційного забезпечення комунальної містообслуговуючої сфери у контексті становлення комунальної власності в Україні розглянуто через чотири періоди: підготовчий, початковий, масової приватизації і завершальний. На завершальному етапі, який продовжується до теперішнього часу, законодавче забезпечення щодо визнання органів місцевого самоврядування учасниками господарських і цивільних правовідносин дає можливість організації комунальних унітарних та корпоративних підприємств, які стають основою функціонування комунальної містообслуговуючої сфери.

У дисертації зроблено акцент на тому, що важливим чинником реалізації політики органів місцевого самоврядування в галузі ефективного розвитку комунальної містообслуговуючої сфери є економіко-організаційне забезпечення, яке включає створення у системі органів місцевого самоврядування структур, покликаних для реалізації політики у сфері надання комунальних та інших послуг з життєзабезпечення на місцевому рівні; формування ефективної мережі комунальних підприємств і установ; впровадження таких елементів регулювання, як ліцензування комунальної діяльності або системи конкурсного відбору на право здійснення діяльності у сфері надання комунальних послуг; реалізації інноваційно-інвестиційних проектів у сфері надання комунальних послуг, спрямованих на підвищення їх якості.

У дисертаційній роботі стверджується, що ефективність використання економіко-організаційного забезпечення комунальної містообслуговуючої сфери багато в чому залежить від розподілу повноважень між органами державної влади та місцевого самоврядування щодо надання міських послуг. Для цього проаналізовано досвід розподілу повноважень між органами державної влади та місцевого самоврядування щодо надання міських послуг, а також розглянуто питання функціонування сфери міських послуг у країнах з розвинутою економікою, зокрема країн Євросоюзу та США, а також постсоціалістичних країн. Встановлено, що компетенція органів місцевого самоврядування країн Євросоюзу та США забезпечує реалізацію інтересів населення громади або комуни і сприяє комплексному розвитку території. При цьому практично у всіх країнах вирішення проблем житлово-комунального господарства, включаючи водопостачання, прибирання сміття, транспорт і благоустрій території, віднесено до компетенції органів місцевого самоврядування. У той же час питання вищої освіти, охорони здоров'я, дозвілля й економічного розвитку на місцевому рівні розв'язуються лише у Бельгії, Австрії, Ірландії та Голландії.

Порівняльний аналіз стану комунальної містообслуговуючої сфери за кількістю об'єктів комунальної власності, принципами фінансування власних та делегованих повноважень, наявністю конкурентного середовища свідчить про достатньо серйозні розбіжності в цій сфері в Україні та постсоціалістичних і розвинутих країнах. Це суттєво відображається в результатах діяльності комунальних підприємств цих країн.

За результатами аналізу проблем і перспектив розвитку комунальної містообслуговуючої сфери у постсоціалістичних країнах визначено напрями досягнення стабілізації її стану і подальшого розвитку, а саме:

фінансове оздоровлення підприємств комунальної містообслуговуючої сфери за рахунок реструктуризації і ліквідації їх заборгованості, доведення тарифів до економічно обґрунтованого рівня, жорсткої підтримки встановлених стандартів оплати послуг населенням, переходу від надання дотацій житлово-комунальних підприємств і категоріальних пільг до субсидування малозабезпечених сімей, ліквідації перехресного субсидування тарифів;

зниження витрат і підвищення якості та доступності надання житлово-комунальних послуг, а також формування інвестиційної привабливості комунальної містообслуговуючої сфери шляхом розвитку конкуренції у сфері надання житлових послуг, створення стійких, ефективних і прозорих процедур тарифного регулювання комунальних підприємств - природних монополістів, що дозволяють економічно зацікавлювати їх у скороченні витрат і ресурсів;

забезпечення державної підтримки процесу модернізації житлово-комунального комплексу за рахунок надання бюджетних коштів.

У роботі зроблено висновок про необхідність пошуку спеціальних методологічних підходів до дослідження розвитку комунальної містообслуговуючої сфери, аналізу її сучасного стану та розробки пропозицій щодо вдосконалення відповідного економічного та організаційного забезпечення її розвитку.

Розділ 2. Методологічні підходи до дослідження розвитку комунальної містообслуговуючої сфери. У розділі сформовано концептуальні підходи до розвитку комунальної містообслуговуючої сфери; обґрунтовано соціальні і економічні стратегії розвитку містообслуговуючої сфери; визначено основні напрями розвитку комунальної містообслуговуючої сфери.

У роботі підкреслено, що життєзабезпечення міста підтримується комунальною містообслуговуючої сферою, яка включає підприємства, що знаходяться у власності територіальної громади і здійснюють свою діяльність в її інтересах при вирішенні задач економічного та соціального розвитку. Підтримка ефективної діяльності зазначених підприємств комунальної містообслуговуючої сфери (електро-, водо-, газо-, теплопостачання, міський транспорт, дорожнє господарство, вивіз сміття, прибирання й озеленення території та інша діяльність з благоустрою міста) вимагає розробки і реалізації відповідних концептуальних основ, спрямованих на підвищення якості, доступності та цінової конкурентоспроможності послуг, які надаються зазначеними підприємствами.

У роботі представлено процес формування концептуальних засад розвитку комунальної містообслуговуючої сфери та підкреслено значимість аналітичного етапу, а також необхідність додержання принципів самозабезпеченості, багатоваріантності, збалансованості і самодостатності, що створює передумови формування стратегії економічного і соціального розвитку та дозволяє визначити найбільш пріоритетні напрями розвитку (рис. 1).












Самозабезпеченість

Багатоваріантність

Збалансованість

Самодостатність














Обґрунтування рішень з управління розвитком комунальної містообслуговуючої сфери

Планування і фінансування комунальної

містообслугову-

ючої сфери на

основі розробленої моделі

ресурсного

забезпечення

Організаційні підходи до розвитку комунальної

містообслуговуючої сфери на основі впровадження

організаційно-інформаційної

моделі


Економічне

забезпечення розвитку комунальної містообслуговуючої сфери

Методи аналізу економіко-правових проблем організації діяльності комунальної містообслуговуючої сфери і

критерії оцінки ефективності діяльності й управління базовими підприємствами галузі



Рис. 1. Методологічні підходи до дослідження розвитку

комунальної містообслуговуючої сфери


Реалізація концептуальних основ спрямована на підвищення надійності функціонування комунальної містообслуговуючої сфери, її інвестиційної привабливості, підвищення якості житлово-комунального обслуговування, ефективності і надійності роботи систем газо-, енерго-, тепло-, водопостачання, водовідведення, транспорту і дорожнього господарства.

Розроблені концептуальні основи стали підґрунтям для формування стратегії і визначення основних напрямів діяльності органів місцевого самоврядування із забезпечення міськими послугами населення і підприємств міста. Зростання ролі стратегічних визначень у практиці планування розвитку міст викликано багатьма причинами, серед яких найважливішими є: ускладнення зовнішнього середовища; посилення невизначеності і ризику у підприємницькій та іншій діяльності; посилення економічної конкуренції міст; зростання ролі регіонального і місцевого рівнів прийняття рішень; криза теорії і практики планування й управління територіями.

Стратегічне визначення міського розвитку спрямовано на вирішення найгостріших міських проблем; визначає основні цілі розвитку міста, створює межі для більш детального планування і прийняття поточних рішень, дозволяє пов'язувати територіальні і галузеві плани; забезпечує спадкоємність програм і планів, а також визначає загальну логіку розвитку міста. Стратегічні підходи у плануванні дозволяють: оцінити умови, в яких проходитиме розвиток міста; провести комплексну оцінку потенціалу міста; оптимально розподілити ресурси і концентрувати їх на найголовніших напрямах; координувати програми міського розвитку; визначати напрям руху через постановку цілей і задач, створити інструменти для вимірювання й оцінки результатів; визначити та розвивати пріоритетні напрями розвитку комунальної містообслуговуючої сфери.

У дисертації підкреслюється, що проблема визначеності пріоритетів напрямів розвитку комунальних послуг міста набуває особливої актуальності в умовах обмеженості бюджетних ресурсів та необхідності задоволення зростаючих потреб городян у контексті реалізації стратегії соціального розвитку. Відповідно до концепції Маслоу у роботі наведено піраміду потреб у міських послугах, яка дозволяє визначити пріоритетні напрями розвитку містообслуговуючої комунальної сфери. Слід підкреслити, що стабільність роботи галузей комунальної містообслуговуючої сфери, що лежать на нижньому рівні зазначеної піраміди робить найсерйозніший вплив на рівень соціальної напруженості в місті.

У роботі разом із соціальними критеріями розглянута доцільність можливої комерціалізації комунальних підприємств і зниження таким чином бюджетного навантаження. Для цього запропоновано використовувати експертні технології органами місцевого самоврядування, що дозволить оцінювати якісні показники діяльності комунальних підприємств. Шляхом опитування експертів отримано результати, які дозволили зробити такі висновки: найбільш соціально значущими є галузі тепло-, електро-, водо- і газопостачання. При цьому лише тепло- і водопостачання, а також дорожнє господарство не можуть бути комерціалізовані. Практично всі галузі комунального господарства мають можливість зменшити бюджетне навантаження. Таким чином, пріоритетними напрямами можливої комерціалізації і зниження бюджетного навантаження виступають електропостачання, житлове і транспортне господарство. Це дозволило сформувати систему програмних заходів, що включає вдосконалення структури управління, формування ринкових механізмів, фінансове забезпечення і державну підтримку (рис. 2).

Представлені методологічні підходи до дослідження розвитку комунальної містообслуговуючої сфери передбачають відповідні уточнення і виявлення особливостей, тому комплексна оцінка стану комунальної містообслуговуючої сфери, що включає аналіз економіко-організаційних проблем, ретроспективна оцінка ефективності функціонування підприємств пріоритетних галузей, а також дослідження джерел фінансування їх розвитку, набуває особливого значення.

Розділ 3. Аналіз функціонування комунальної містообслуговуючої сфери. У розділі проаналізовано економіко-організаційні проблеми діяльності комунальної містообслуговуючої сфери; отримана оцінка ефективності управління комунальними підприємствами та проаналізовано стан фінансових джерел розвитку комунальної містообслуговуючої сфери.

У роботі за результатами оцінки констатується недосконалість та низька ефективність як в цілому системи управління комунальною містообслуговуючою сферою, так і структури управління її складовими, а також систематизовано основні причини збитковості комунальних підприємств.




Оцінку ефективності управління підприємствами комунальної містообслуговуючої сфери Донецька, аналіз динаміки фінансових показників і економічних та соціальних результатів діяльності (показників прибутковості, платоспроможності, ліквідності, фінансової стійкості) комунальних підприємств м. Донецька (водо-, теплопостачання, дорожнього і транспортного господарства, обслуговування житлового фонду і благоустрою території) за 2002-2006 рр. наведено в табл. 1.

У роботі констатується, що, незважаючи на зростання продуктивності праці, більшість комунальних підприємств є збитковими. Основними причинами цього залишається недосконалість тарифної політики, низька платіжна дисципліна, зношеність основних засобів підприємств галузі, які викликають високі питомі витрати матеріальних і енергетичних ресурсів, що використовуються підприємствами комунальної містообслуговуючої сфери.

Результати аналізу особливостей структури й основних проблем формування фінансових ресурсів розвитку комунальної містообслуговуючої сфери дозволили визначити місце і роль місцевих фінансових ресурсів у сучасній системі управління сферою, виявити напрями підвищення податкових та неподаткових надходжень до місцевого бюджету. Доведено, що значну роль у формуванні прибуткової частини місцевих бюджетів відіграє податок на землю та надходження від оренди нерухомості та діяльності підприємств комунальної власності. За результатами дослідження різних підходів до визначення ролі фінансових ресурсів (монетаризм, кейнсіанство, моделі економічного зростання) зроблено висновок про те, що міські фінансові ресурси одночасно є складовою системи фінансових ресурсів міста і є сукупністю коштів, які має в своєму розпорядженні остання в особі органів місцевого самоврядування для вирішення завдань, покладених на неї її членами і органами державної влади.

Обґрунтовано, що фінансово-економічна самостійність територіальної громади і місцевих органів самоврядування багато в чому залежить від нормативно-правового забезпечення, що визначає порядок формування і використання коштів місцевих бюджетів, наявності достатнього обсягу фінансових ресурсів для покриття обов'язкових витрат місцевих бюджетів, а також довготривалого фінансового планування.

Таким чином, узагальнення економіко-організаційних проблем розвитку комунальної містообслуговуючої сфери, результати оцінки ефективності управління підприємствами цієї сфери та аналізу стану фінансових джерел їх існування дозволили конкретизувати заходи щодо формування та використання економічного й організаційного забезпечення її розвитку.

Розділ 4. Економічне забезпечення розвитку комунальної містообслуговуючої сфери. У розділі розроблено пропозиції щодо вибору напрямів ефективного використання об'єктів комунальної власності міста; обґрунтовано вибір методів фінансування розвитку комунальної містообслуговуючої сфери; визначено перспективи економічного розвитку комунальної містообслуговуючої сфери.

Таблиця 1


Основні економічні показники підприємств

комунальної містообслуговуючої сфери м. Донецька у 2002-2006 рр.




Показники
Підприємства

КП «ДРБУ»
КП «ЗБ»
ДКАТП
КП ЖЕК №1
КП «Тепломережа»
КП «Донецькміськводоканал»

2002р.
2004р.
2006р.
2002р.
2004р.
2006р.
2002р.
2004р.
2006р.
2002р.
2004р.
2006р.
2002р.
2004р.
2006р.
2002р.
2004р.
2006р.

Доход від реалізації послуг, тис. грн.
6517,8
23660,9
43550,4
909,5
3360,1
7104,1
5199,2
6016,9
21281,2
663,5
1006,3
1869,7
15094,5
17002,4
30033,8
81264,9
140623,5
190949,3

Собівартість реалізованих послуг,

тис. грн.
4694,5
18062,5
34626,9
795,5
2515
5227,9
3963,8
5231,9
16158,4
0
0
0
16440,3
20314,5
38033,4
71564,4
114411,5
156603,7

Фінансовий резуль-тат від звичайної діяльності до оподаткування, тис. грн.
-169,6
223,9
296,6
31,6
68,7
194,4
-398,1
-244,5
-52,2
1510,5
1921,9
9804,4
74,4
2846,8
3063,6
3263,15
-4010,3
-9498,4

Рентабельність продукції (послуг), %
–
–
0,42
3,97
2,06
1,30
–
–
–
–
–
–
0,11
13,67
0,02
4,56
–
-10,26

Чистий прибуток (збитки), тис. грн.
-169,6
-14,4
144,8
31,6
51,7
67,8
-408,5
-251,8
-186,7
5,2
-25,5
-1,8
18
2776,1
9,1
3263,15
-3625,1
-16067,8

Вартість майна підприємства, тис. грн.
74179,9
222253
185481,2
867,7
1791,6
4636,1
9220,1
11894,5
13035,7
47711,1
65520,2
73816,7
29718,7
38243,5
44613
102444,4
165997,2
326328,6

основних засобів
72534,0
218502,3
177983,2
640,4
1309,5
3643,7
6929,9
8497
9265,8
47456,6
65296
73404,6
8503,6
17096,5
22021,6
33402,2
93707,5
261357,1

оборотних засобів
1645,9
3750,7
7498
227,3
482,1
992,4
2290,2
3397,5
3769,9
254,5
224,2
412,1
21215,1
21147
22591,4
69042,2
72289,7
64971,5

Чисельність працюючих, осіб
228
331
417
51
82
90
321
266
285
16
22
30
939
909
908
1361
1769
2064

Фонд оплати праці, тис. грн.
922,4
1976
7295,3
272,7
743,4
1923,1
1171,9
1607
3619,5
147,4
249,6
465,6
2899
4335,3
7987,3
4652,8
14349,3
27254,7

Продуктивність праці, грн./осіб
2,83
1,87
2,84
17,83
28,78
78,93
14,27
21,1
57,32
2,19
3,32
5,7
16,94
19,4
33,78
2,83
1,87
2,84



Економічне забезпечення включає вибір напрямів ефективного використання об’єктів комунальної власності як джерела розвитку комунальної містообслуговуючої сфери (рис. 3). При цьому доцільно враховувати особливості їх використання шляхом оренди, передачі в концесію, оперативного управління комунальними підприємствами.


Основні форми використання об'єктів комунальної власності міста








Оренда і концесія

Передача майна в

господарське відання

Оперативне управління

комунальним підприємством