Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Історичний факультет
| Вид материала | Документы |
- Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Історичний, 358.22kb.
- Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Історичний, 675.02kb.
- Полтавський національнийпедагогічний університет імені В. Г. Короленка Історичний факультет, 289.32kb.
- Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет, 912.96kb.
- 16. 01. 11 історія (8-11 кл.) Полтавська гімназія № 9, 494.92kb.
- Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет, 3060.38kb.
- Міністерство освіти І науки україни полтавський державний педагогічний університет, 680.62kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни для студентів 5-го курсу 9-10-й семестр, Напрям, 253.92kb.
- Міністерство освіти І науки україни полтавський державний педагогічний університет, 3245.89kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни для студентів 3-го курсу 5-6-й семестр, Напрям, 243.64kb.
Міністерство освіти і науки України
Полтавський національний педагогічний університет
імені В.Г.Короленка
Історичний факультет
Кафедра географії та краєзнавства
| ЗАТВЕРДЖУЮ Голова вченої ради історичного факультету ___________________________________ (П. А. Кравченко) «31» _серпня_2009 р. | СХВАЛЕНО на засіданні кафедри географії та краєзнавства 28 серпня 2009 року, протокол № 1 Завідувач кафедри ________________ (Л. М. Булава) |
Робоча програма з навчальної дисципліни
Картографія з основами топографії
Освітньо-кваліфікаційний рівень: Бакалавр
Галузь знань: 0401 Природничі науки
Напрям підготовки: 6.040104 Географія
Курс навчання: 1
Семестр: І
Укладач: ст. викладач
Федій Олександр Анатолійович
Полтава — 2009
Робоча навчальна програма складена на основі програми педагогічних інститутів: „Картографія з основами топографії” / Укладачі: Г.Ю. Грюнберг, Н.А. Лапіна, Н.В. Малахів, Є.С. Фельдман. Інститут системних досліджень освіти. — К.: Ін-т системних досліджень освіти, 1993. — 12 с. — (Затверджено Управлінням вищих навчальних закладів. Відповідальна за випуск М.Д. Савицька).
1. Загальні положення
1.1. Мета та завдання курсу
Навчальний курс „Картографія з основами топографії” вивчається студентами 1 курсу за спеціальністю „Географія” в І семестрі. Форма контролю — іспит.
Мета навчального курсу: сформувати у студентів картографічні знання та уміння працювати з географічними картами.
Завдання курсу:
1. Сформувати знання про об’єкт і предмет вивчення сучасної картографії, її структуру та зв’язок з іншими науками;
2. Розвивати елементи картографічної культури через міжпредметні зв’язки науки при застосуванні картографічного методу дослідження;
3. Навчити працювати з картами та використовувати методи польової зйомки місцевості при створені карт та планів;
4. Ознайомити з основними формами самостійної роботи.
1.2. Характеристика навчальної дисципліни „Картографія з основами топографії”
Цикл дисциплін: математичної і природничо-наукової підготовки.
Частина циклу: нормативна, варіативна.
Загальний обсяг дисципліни, види навчальної діяльності, їх розподіл по семестрах:
| Семестр | Кредити ECTS | Загальна кількість годин | Аудиторних годин на тиждень | Лекції (год.) | Лабораторні (практичні) семінарські | Самостійна робота (год.) | Індивідуа-льна робота (год.) | Кількість змістовних модулів | Вид підсумкового контролю |
| І | 5 | 180 | 3 | 40 | 36 | 52 | 52 | 5 | екзамен |
| Разом | 5 | 180 | | 40 | 36 | 52 | 52 | 5 | |
1.3. Розподіл часу на опрацювання модулів
| НАЗВА МОДУЛЯ, № теми | Кількість годин за видами занять | ||||
| Разом | У тому числі | ||||
| Лекції | Лабор. заняття | Самост. робота | Індив-ідуал. робота | ||
| Модуль 1 | |||||
| Географічна карта: властивості, основні елементи, роль у навчанні географії | 36 | 10 | 6 | 10 | 10 |
| 1. Предмет та зміст картографії. | 2 | 2 | - | - | - |
| 2. Географічна карта та її властивості. Класифікація карт. | 4 | 2 | 2 | - | - |
| 3. Основні елементи географічної карти. | 10 | 2 | 4 | 2 | 2 |
| 4. ГІС-технології та картографування | 10 | 2 | - | 4 | 4 |
| 5. Шкільні карти та інші картографічні твори для школи. Педагогічні цілі в роботі з картою. | 10 | 2 | - | 4 | 4 |
| Модуль 2 | |||||
| Топографічні карти та робота з ними | 38 | 10 | 14 | 7 | 7 |
| 6. Суть топографічної карти. | 10 | 2 | 4 | 2 | 2 |
| 7. Розграфлення і номенклатура топографічної карти. | 8 | 2 | 4 | 1 | 1 |
| 8. Рамка аркуша топографічної карти. Географічні координати точок на карті. | 1 | 1 | - | - | - |
| 9. Рамка аркуша топографічної карти. Прямокутні координати точок на карті. | 8 | 2 | 2 | 2 | 2 |
| 10. Кути напрямів на топографічних картах. | 7 | 1 | 2 | 2 | 2 |
| 11. Географічний зміст топографічної карти. | 4 | 2 | 2 | - | - |
| Модуль 3 | |||||
| Зйомки місцевості | 40 | 8 | 8 | 12 | 12 |
| 12. Орієнтування на місцевості. | 10 | 2 | - | 4 | 4 |
| 13. Державна геодезична сітка. | 2 | 2 | - | - | - |
| 14. Зйомки місцевості та їх види. Планові зйомки місцевості. | 14 | 2 | 4 | 4 | 4 |
| 15. Висотні зйомки території. | 14 | 2 | 4 | 4 | 4 |
| Модуль 4 | |||||
| Оглядові карти | 30 | 6 | 4 | 10 | 10 |
| 16. Суть оглядових загально географічних карт і елементи її змісту. Використання та створення дрібномасштабних карт. | 10 | 2 | 4 | 2 | 2 |
| 17. Характеристика основних картографічних проекцій. | 10 | 2 | - | 4 | 4 |
| 18. Картографічна генералізація. Написи на географічних картах. | 10 | 2 | - | 4 | 4 |
| Модуль 5 | |||||
| Тематичні карти | 36 | 6 | 4 | 13 | 13 |
| 19. Суть тематичних карт і елементи її змісту. | 12 | 2 | - | 5 | 5 |
| 20. Способи відображення на тематичних картах. | 24 | 4 | 4 | 8 | 8 |
| Всього | 180 | 40 | 36 | 52 | 52 |
1.4. Основні вимоги до вмінь з картографії та основ топографії
- Спираючись на поняття масштабу карти, вміти будь-якому чисельному масштабові надавати іменованого вигляду і навпаки; використовуючи поняття графічної точності, визначати межову точність будь-яких масштабів топографічних і оглядово-топографічних карт.
- Використовуючи поняття масштабу карти, за визначеним на карті відрізком лінії і відповідною йому довжиною лінії на рівневій поверхні Землі визначати масштаб цієї карти.
- Використовуючи поняття масштабу карти, вираховувати довжини ліній на рівневій поверхні Землі за відображенням цих ліній на картах заданих масштабів.
- Використовуючи поняття масштабу карти, вираховувати довжини відрізків, якими відобразяться на картах заданих масштабів відповідні їм лінії, що знаходяться на рівневій поверхні Землі.
- Спираючись на внутрішні і мінутні рамки аркушів топографічних і оглядово-топографічних карт, вираховувати за допомогою методу інтерполяції, географічні координати точок; наносити на ці карти точки за їх географічними координатами.
- Використовуючи координатну (кілометрову) сітку топографічних і оглядово-топографічних карт, розраховувати абсциси і ординати (прямокутні координати) точок, нанесених на ці карти; наносити на них точки за заданими абсцисами і ординатами.
- Використовуючи внутрішню і мінутну рамки аркушів топографічних і оглядово-топографічних карт, поправки напрямів на них та транспортир з лінійкою, визначати азимути, румби, дирекційні кути напрямів і розраховувати взаємозв`язок між ними.
- Використовуючи принципи ділення топографічних і оглядово-топографічних карт різних масштабів на окремі аркуші, встановлювати їх номенклатуру та за номенклатурою карт визначати географічні координати кутків рамок аркушів карт різних масштабів.
- Використовуючи градусну сітку глобусу, її властивості і значення, застосовуючи метод інтерполяції, географічні координати точок на ньому; проводити ортодромії між двома точками на глобусі та будувати їх на карті.
- Використовуючи топографо-геодезичні прилади та пристрої, здійснювати кутомірні і кутонарисними способами планові (горизонтальні) зйомки ділянок місцевості.
- Використовуючи прості прилади і інструменти, таблиці, визначати геометричним, тригонометричним і фізичним способами перевищення точок місцевості (нівелювання) для їх висотної характеристики.
- Спираючись на основні властивості різних картографічних проекцій, систем розподілу спостережень на них, особливості картографічної території, вимоги споживача та інші фактори, розрахувати необхідні параметри для графічних побудов нормальних сіток конічних, циліндричних та азимутальних проекцій.
- Спираючись на охоплену картографуванням територію, вигляд ліній, якими відображають меридіани і паралелі, проміжків між паралелями по прямому меридіану, використовуючи спеціальні таблиці, визначати повні назви картографічних проекцій.
- Використовуючи таблицю параметрів елементів геометричних фігур, розрахувати вихідні дані для побудов картодіаграм, значків, локалізованих діаграм на тематичних картах.
1.5. Рекомендації до виконання різних видів навчальної діяльності
Лабораторна робота – одна з форм навчальної роботи студентів, мета якої закріплення теоретичного матеріалу лекцій, більш глибоке його засвоєння, формування практичних вмінь та навичок. Лабораторна робота на відміну від лекції вимагає активної участі студентів у розгляданні питань, які виносяться на обговорення.
Підготовка до лабораторної роботи здійснюється відповідно до планів лабораторної роботи, в яких указані їх теми, питання для обговорення, практичні завдання, фрагменти навчального процесу для моделювання та демонстрації, питання винесені на самостійне вивчення, а також наводиться список основної навчальної літератури.
Підготовка до лабораторної роботи включає:
– ознайомлення з питаннями, які виносяться на обговорення;
– вивчення і конспектування рекомендованої літератури;
– складання тез чи розгорнутого виступу з кожного питання, розрахованого на 3-5 хв.;
Особливу увагу студенти повинні приділяти опрацюванню підручників, монографій, збірникам науково-популярної літератури, статей в періодичних виданнях; правильно оформляти конспекти, тези тощо.
Рекомендації до виконання практичних робіт:
– відповіді на питання повинні мати логічну послідовність (починаючи від обґрунтування проблеми і закінчуючи висвітленням конкретних шляхів її вирішення);
– доповнення повинні бути по суті обговорюваного питання;
– зауваження – конструктивними, конкретними та аргументованими;
– практичні завдання виконуються у письмовій формі.
Самостійна робота студентів включає час, використаний на вивчення конспектів лекцій, підручників, науково-методичної фахової літератури, написання доповідей, рефератів та коротких відповідей на питання, винесені на самостійне вивчення, особисту роботу під час підготовки до лабораторних робіт та іспиту.
Рекомендації до самостійної роботи студентів:
– при вивченні матеріалу за конспектами лекцій, підручниками, науково-методичною літературою особливу увагу приділяти основним термінам та поняттям;
– при написанні рефератів пам’ятати, що він являє собою коротке викладення в письмовій формі певного наукового матеріалу; студент повинен продемонструвати вміння виділяти головне, бачити проблему, шляхи та способи їх вирішення.
Індивідуальна робота студентів є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для як найповнішої реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально-спрямований розвиток їх здібностей, науково-дослідну роботу i творчу діяльність. Індивідуальні заняття проводяться під керівництвом викладача з одним або кількома студентами в поза аудиторний час за окремим графіком, складеним кафедрою i затвердженим деканом факультету. Організація та проведення індивідуальних занять доручається найбільш кваліфікованим викладачам. Індивідуальні заняття на молодших курсах спрямовуються здебільшого на поглиблене вивчення студентами окремих навчальних дисциплін, а на старших вони мають науково-дослідний характер.
Види індивідуальної роботи студентів:
– консультація;
– тестування;
– індивідуальне навчально-дослідне завдання (конспект із теми (модуля), реферат, розв'язування та складання задач різного рівня, анотація прочитаної наукової літератури з курсу, бібліографічний опис, розробка та виконання тестів, виконання креслярських робіт, створення карт та планів, побудова профілів за даними польових вимірів тощо).
Рекомендації до індивідуальної роботи студентів:
– при написанні реферату пам’ятати, що він являє собою коротке викладення в письмовій формі певного наукового матеріалу і є результатом самостійного вивчення студентом науково-методичних робіт. Студент повинен продемонструвати вміння виділяти головне, бачити проблеми, яким присвячена робота, шляхи та способи їх вирішення. Реферат повинен мати чітку структуру: вступ, в якому обґрунтовується важливість даного дослідження; основна частина, яка розкриває зміст роботи, її основні напрямки; висновок, в якому студент коротко представляє основні підсумки. Бажано, щоб реферат був пов’язаний з подальшою курсовою роботою.
– консультації є доброю співпрацею викладача із студентами при умові, якщо є чіткі конкретні запитання або проблематика, які самостійно не можуть бути опрацьовані за певних причин.