“Аналіз виконання плану матеріально-технічного постачання та забезпечення матеріальними ресурсами”

Вид материалаДокументы

Содержание


Великі втрати мають місце через неритмічність постачання сировини і матеріалів
Коефіцієнт співвідношення темпів росту обсягу виробництва і матеріальних витрат
Питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції
Коефіцієнт матеріальних витрат
Приватні показники матеріалоємності
Питома матеріалоємність
Коефіцієнт оборотних коштів у виробництві
Кобкв2003 = ((43 829 + 7 942) – 0) / 20577,75 = 2,52 Кобкв
Коефіцієнт оборотних коштів у розрахунках
Кобкр2003 = (89 288 – (43 829 + 7942) + 0) / 20577,75 = 1,82 Кобкр
Оборотність оборотних коштів
L2003= 246933 / ((51815 +89288)/2) = 3,5 оборотів L
3. Пропозиції щодо поліпшення стану матеріальних ресурсів
Подобный материал:
1   2   3
Ор • ПВ

360


Др =

де Ор – обсяг будівельно-монтажних робіт із плану, тис. грн.,

ПВ – питома вага витрати матеріалів у собівартості.

В 2002 році Ор = 15000 тис. грн.; ПВ = 29,54 %;

в 2003 році Ор = 12000 тис. грн.; ПВ = 12,38 %;

в 2004 році Ор = 27000 тис. грн.; ПВ = 46,63 %.

15000 ∙ 29,54

360

12000 ∙ 12,38

360

27000 ∙ 46,63

360
В 2002 році Др = = 1230,83 грн.;


в 2003 році Др = = 412,66 грн.;


в 2004 році Др = = 3497,25 грн.


Забезпеченість матеріальними ресурсами (В) визначається в днях по формулі:

О + П

Др

В = ,


де П – прихід матеріалів за звітний період (тобто зовнішні надходження).


В 2002 році П = 4183;

в 2003 році П = 2406;

в 2004 році П = 9198.


1877 + 4183

1230,83

В 2002 році В = = 4,92 дн.


2409 + 2406

412,66

в 2003 році В = = 11,67 дн.


3572 + 9198

3497,25

в 2004 році В = = 3,65 дн.


При аналізі забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами в першу чергу перевіряють кількість плану матеріально-технічного постачання. Перевірку реальності плану починають з вивчення норм і нормативів, що покладені в основу розрахунку потреби підприємства в матеріальних ресурсах. Потім перевіряється відповідність плану постачання потребам виробництва продукції й утворення необхідних запасів виходячи з прогресивних норм витрати матеріалів.

Важливою умовою безперебійної роботи підприємства є повна забезпеченість потреби в матеріальних ресурсах джерелами покриття. Вони можуть бути зовнішніми і внутрішніми.

До зовнішніх джерел відносяться матеріальні ресурси, що надходять від постачальників відповідно до укладених договорів. Внутрішні джерела – це скорочення відходів сировини, власне виготовлення матеріалів і напівфабрикатів, економія матеріалів у результаті впровадження досягнень науково-технічного прогресу.

Реальна потреба в завезенні матеріальних ресурсів з боку – це різниця між загальною потребою у визначеному виді матеріалу і сумою власних внутрішніх джерел і її покриття.

У процесі аналізу необхідно також перевірити забезпеченість потреби в завезенні матеріальних ресурсів договорами на їхнє постачання і фактичне їхнє виконання.

Таблиця 2.2

Забезпечення потреби матеріальних ресурсів договорами і фактичне їхнє виконання за 2002 рік.



Матеріал

Планова потреба, грн.

Джерела покриття потреби, грн.

Укладання договорів, грн.


Забезпече-ння потреби договорами, %

Надійшло від поста-чальників, грн.

Виконання договорів,

%

внутрішні

зовнішні

Трансформатор

1200

400

800

800

100

800

100

Провід АПВГ

3557

1250

2307

2307

100

2307

100

Світильники

317

107

210

210

100

210

100

Вимикачі

109

42

67

67

100

67

100

Лампи ДРЛ

64

23

41

41

100

41

100

Щиток ЩКС

150

44

106

106

100

106

100

Датчики

76

17

59

59

100

59

100

Коробки й ін.

642

49

593

593

100

593

100

РАЗОМ:

6115

1932

4183

4183

-

4383

-


Таблица 2.3

Забезпечення потреби матеріальних ресурсів договорами і фактичне їхнє виконання за 2003 рік.



Матеріал

Планова потреба, грн.

Джерела покриття потреби, грн.

Укладання договорів, грн.


Забезпече-ння потреби договорами, %

Надійшло від поста-чальників, грн.

Виконання договорів,

%

внутрішні

зовнішні

Розетки

15

15

-

-

-

-

-

Світильники

154

49

105

105

100

105

100

Провод

642

237

405

405

100

405

100

Лампи

12

12

-

-

-

-

-

Кабель

127

85

42

42

100

42

100

Щитки

27

27

-

-

-

-

-

Коробки

20

16

4

4

100

4

100

Автомати

36

36

-

-

-

-

-

Трансформатор

1850

-

1850

1850

100

1850

100

РАЗОМ:

2883

477

2406

2406

-

2406

-


Таблиця 2.4

Забезпечення потреби матеріальних ресурсів договорами і фактичне їхнє виконання за 2004 рік.



Матеріал

Планова потреба, грн.

Джерела покриття потреби, грн.

Укладання договорів, грн.


Забезпече-ння потреби договорами, %

Надійшло від поста-чальників, грн.

Виконання договорів,

%

внутрішні

зовнішні

Кабель

8013

4500

3800

3800

100

3800

100

Трансформатор

1125

200

925

925

100

925

100

Пускачі

71

49

22

22

100

22

100

Сталь листова

36

-

36

36

100

36

100

Торшер

240

-

240

240

100

240

100

Трансформатор

4950

850

4100

4100

100

4100

100

Щитки

58

37

21

21

100

21

100

Розетки

66

12

54

54

100

54

100

РАЗОМ:

14846

5648

9198

9198

-

9198

-


Коефіцієнт забезпеченості за планом:


1932 + 4183

6115

5648 + 9198

14846

Кобпл = = 1 в 2002 році


477 + 2406

2883

Кобпл = = 1 в 2003 році


Кобпл = = 1 в 2004 році


Фактичний план постачання матеріалу виконаний на 100 % у 2002 році; 100 % у 2003 році; 100 % у 2004 році.

Це означає, що на 100 % задовольняється потреба в матеріалі.

Перевіряється також якість отриманих матеріалів від постачальників, відповідність їхнім стандартам, технічним умовам договору й у випадках їхнього порушення пред'являються претензії постачальникам. Особлива увага приділяється перевірці виконання постачань матеріалів, виділених підприємству по державному замовленню і кооперованим постачанням.

Велике значення придається виконанню плану по термінах постачання матеріалів (ритмічності). Руйнування термінів постачання веде до недовиконання плану виробництва і реалізації продукції. Для оцінки ритмічності постачань використовують коефіцієнт ритмічності, коефіцієнт варіації.

Перевіряють також стан запасів сировини і матеріалів на предмет виявлення зайвих і непотрібних. Їх можна установити за даними складського обліку шляхом порівняння приходу і витрати. Якщо по якихось матеріалах немає витрати протягом року і більш, те їх відносять до групи неходових і підраховують загальну вартість.

Таблиця 2.5

Аналіз стану запасів матеріальних ресурсів за 2002 рік.

Матеріал

Середньодобова витрата, грн.

Фактичний запас

Норма запасу, дні

Відхилення від макс. норми

грн.

дні

максимальна

мінімальна

дні

грн.

Трансформатор

600

1200

2

3

2

1

-

Провід

30

3557

120

140

130

10

300

Світильник

12

317

26

30

28

2

24

Вимикачі

3

109

40

40

37

3

9

Лампи ДРЛ

2

64

32

35

32

3

6

Щиток ЩКС

8

150

18

20

19

1

8

Датчик

3

76

25

30

27

3

9

Коробки

54

642

12

15

13

2

108



Таблиця 2.6

Аналіз стану запасів матеріальних ресурсів за 2003 рік.

Матеріал

Середньодобова витрата, грн.

Фактичний запас

Норма запасу, дні

Відхилення від макс. норми

грн.

дні

максимальна

мінімальна

дні

грн.

Розетки

1

15

11

15

13

2

2

Світильники

6

154

28

35

30

5

30

Провід

17

642

39

40

39

1

17

Лампи

6

12

2

4

3

1

6

Кабель

8

127

16

20

18

2

16

Щитки

2

27

14

15

13

2

4

Коробки

0,5

20

39

43

40

3

1,5

Автомати

2

36

18

22

20

2

4

Трансформатор

185

1850

10

15

12

3

555


Таблиця 2.7

Аналіз стану запасів матеріальних ресурсів за 2004 рік.

Матеріал

Середньодобова витрата, грн.

Фактичний запас

Норма запасу, дні

Відхилення від макс. норми

грн.

дні

максимальна

мінімальна

дні

грн.

Кабель

519

8300

16

20

18

2

1038

Трансформатори

102

1125

11

15

12

3

306

Пускачі

4

71

17

20

17

3

12

Сталь листова

4,5

36

8

12

10

2

9

Торшер

20

240

12

17

11

6

120

Трансформатори

206

4950

24

30

22

8

1648

Щитки

3

58

18

25

20

5

15

Розетки

2

66

30

37

31

6

12



По аналізі стану запасів матеріальних ресурсів за 2002-2004 рік можна зробити висновок, що відхилення від норми (максимальної) у днях має і невеликий розмір, що свідчить про задовільний стан запасів матеріальних ресурсів.

Наприкінці підраховуються втрати продукції через:

а) недопоставки матеріалів;

б) поганої якості матеріалів;

в) заміни матеріалів;

г) зміна цін на матеріали;

д) простоїв у зв'язку з порушенням графіка постачання.

Розрахунок надпланових відходів в ТОВ «Будсервіс» не виробляється, тому що підприємство має невиробничий характер.

Аналогічна ситуація виникає при підвищенні постачальником цін на сировину і матеріали. Тут також потрібно оцінювати, що вигідніше підприємству:

а) збільшувати перемінні витрати в зв'язку з застосуванням більш дорогих матеріалів, але за рахунок нарощування обсягів дістати додатковий прибуток;

б) зменшити обсяг виробництва цього виду продукції, якщо в результаті використання дорогої сировини, продукція виявиться збиткової, чи шукати нові більш дешеві ринки сировини, чи змінювати структуру виробництва.

Великі втрати мають місце через неритмічність постачання сировини і матеріалів, у зв'язку з чим підприємства простоюють і недоодержують багато продукції, а відповідно і прибутку. ТОВ «Будсервіс» не має втрат через неритмічність постачання сировини і матеріалів, тому що відсутні простої через відсутність матеріалів, забезпеченість матеріалів дорівнює 100 %.


2.3 Аналіз використання матеріальних запасів.

Система узагальнюючих і приватних показників застосовуваних для оцінки ефективності використання матеріальних ресурсів. Методика їхнього розрахунку й аналізу. Фактори зміни загальної, приватної і питомої матеріалоємності продукції. Визначення їхнього впливу на матеріалоємність і випуск продукції.

Для характеристики ефективності використання матеріальних ресурсів застосовується система узагальнюючих і приватних показників.

До узагальнюючого показникам відносяться матеріаловіддача, матеріалоємність, коефіцієнт співвідношення темпів зростання виробництва і матеріальних витрат, питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції, коефіцієнт використання матеріалів.

Матеріаловіддача визначається розподілом вартості зробленої продукції на суму матеріальних витрат. Цей показник характеризує віддачу матеріалів, тобто скільки зроблено продукції з кожної гривні спожитих матеріальних ресурсів (сировини, матеріалів, палива, енергії і т.д.)

Матеріалоємність продукції розраховується відношенням суми матеріальних витрат до вартості зробленої продукції. Вона показує, скільки матеріальних витрат необхідно зробити чи фактично приходяться на виробництво одиниці продукції.

Коефіцієнт співвідношення темпів росту обсягу виробництва і матеріальних витрат визначається відношенням індексу валової чи товарної продукції до індексу матеріальних витрат. Він характеризує у відносному вираженні динаміку матеріаловіддачі й одночасно розкриває фактори її росту.

Питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції обчислюється відношенням суми матеріальних витрат у повній собівартості зробленої продукції. Динаміка цього показника характеризує зміна матеріалоємності продукції.

Коефіцієнт матеріальних витрат являє собою відношення суми фактичних матеріальних витрат до величини матеріальних витрат, розрахованої виходячи з планових калькуляцій і фактичного випуску й асортименту продукції. Він відбиває рівень ефективності використання матеріалів, дотримання норм витрати матеріалів. Якщо коефіцієнт більше одиниці, то це свідчить про перевитрату матеріальних ресурсів на виробництво продукції і, навпаки, якщо менше одного, то матеріальні ресурси використовувалися більш ощадливо.

Приватні показники матеріалоємності застосовуються для характеристики ефективності використання окремих видів матеріальних ресурсів (сировинаємність, металоємність, паливоємність, енергоємність і ін.), а також для характеристики рівня матеріалоємності окремих виробів (відношення вартості всіх спожитих матеріалів на одиницю продукції до її оптової ціни).

Питома матеріалоємність може бути обчислена як у вартісному вираженні, так і в натуральному чи маси витрачених матеріальних ресурсів на виробництво i-го виду продукції до кількості випущеної продукції цього виду.

У процесі аналізу фактичний рівень показників ефективності використання матеріалів порівнюють із плановим, вивчають їхню динаміку і причини зміни, а також вплив на обсяг виробництва продукції.

Матеріалоємність, також як і матеріаловіддача залежить від обсягу валової (товарної ) продукції і суми матеріальних витрат на її виробництво. У свою чергу обсяг валової (товарної) продукції у вартісному вираженні (ТП) може змінитися за рахунок кількості зробленої продукції (ВП), її структури і рівня відпускних цін (ЦП). Сума матеріальних витрат (МВ) також залежить від обсягу зробленої продукції, її структури, витрати матеріалів на одиницю продукції (ОП) і вартості матеріалів (ЦМ). У підсумку загальна матеріалоємність залежить від структури зробленої продукції, норми витрати матеріалів на одиницю продукції, цін на матеріальні ресурси і відпускні ціни на продукцію.

Для розрахунку потрібно мати наступні дані:

Таблиця 2.8




2002 р

2003 р

2004 р

план

факт.

план

факт.

план

факт.

Витрати матеріалів на виробництво продукції

6000

6115

4800

2883

15000

14846

Вартість товарної продукції

15000

16993

12000

12810

27000

27781


Матеріаловіддача:

у 2002 році за планом – 15000/6000 = 2,5

фактично – 16993/6115 = 2,78

у 2003 році за планом –12000/4800 = 2,5

фактично – 12810/2883 = 4,44

у 2004 році за планом – 2700/15000 = 1,8

фактично – 27781/14846 = 1,87

і відповідно, матеріалоємність:

у 2002 році за планом – 6000/15000 = 0,4

фактично – 6115/16993 = 0,36

у 2003 році за планом – 4800/12000 = 0,4

фактично – 2833/12810 = 0,22

у 2004 році за планом – 15000/27000 = 0,55

фактично – 14846/27781 = 0,53

Матеріаловіддача характеризує віддачу матеріалів, тобто скільки зроблено продукції з кожної гривні спожитих матеріалів. З вищерозрахованої матеріаловіддачі видно, що фактична матеріаловіддача вище планової, тобто фактичні матеріальні витрати більше запланованих, що свідчить про нераціональне і неефективне використання матеріальних ресурсів, а також про нестабільний рівень фондовіддачі.


Таблиця 2.9

Питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції.



Матеріальні витрати

2002 рік

2003 рік

2004 рік

Сировина і матеріали

4256

1950

13079

Паливо

22

353

694

Енергія

71

580

541

Оплата робіт і послуг виробничого характеру

1766

-

556

Усього матеріальних витрат:

6115

2883

14870


Питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції складає:


6115 ∙ 100

14409

14409

2883 ∙ 100

15757

14409

у 2002 році = 42,43 %


у 2003 році = 18,29 %


14870 ∙ 100

28046

14409

у 2004 році = 53 %


Коефіцієнт матеріальних витрат:


2002 році - 6115/6000 = 1,019

2003 році – 2883/4800 = 0,60

2004 році – 14846/15000 = 0,99.


У 2002 році по ТОВ «Будсервіс» відбулася перевитрата матеріальних ресурсів, тому що коефіцієнт матеріальних витрат більше одиниці. А в 2003 році і в 2004 року матеріальні ресурси витрачалися більш ощадливо.


2.4 Оцінка питомої ваги матеріальних запасів у загальній сумі майна підприємства


У структурі оборотних коштів значну питому вагу займають товарно-матеріальні і збутові запаси. Тому скорочення товарно-матеріальних запасів до оптимальних розмірів буде сприяти підвищенню рентабельності, оскільки чим більшою сумою оборотних коштів розташовує підприємство при даному розмірі прибутку, тим менше рентабельність.

Прискорення оборотності оборотних коштів є центральною економічною проблемою матеріально-технічного постачання. Її рішення дозволить не тільки збільшити матеріальні ресурси для повного задоволення підприємств, але і поліпшити економічні показники їхньої роботи.

Однією з найважливіших задач матеріально-технічного постачання є своєчасність забезпечення підприємств і організацій необхідними їм матеріальними ресурсами. При цьому під своєчасністю мається на увазі постачання всіх різновидів матеріальних ресурсів безпосередньо до місць споживання у встановлений термін і необхідну якість.

Порушення термінів постачань матеріалів веде до невиконання планів виробництва і реалізації продукції.

Коефіцієнт оборотних коштів у виробництві (Кобкв) обчислюється, як відношення вартості оборотних коштів у виробництві до середньомісячного виторгу. Оборотні кошти у виробництві визначаються, як кошти в запасах з урахуванням ПДВ мінус вартість зданих виконаних робіт.

Кобкв = ((Кошти в запасах + Сума ПДВ) - Вартість зданих виконаних робіт)/К1,

де К1- середньомісячний виторг.

Коефіцієнт оборотних коштів у виробництві характеризує оборотність товарно-матеріальних запасів організації. Значення даного показника визначаються галузевою специфікою виробництва, характеризують ефективність виробничої і маркетингової діяльності організації.

Кобкв2003 = ((43 829 + 7 942) – 0) / 20577,75 = 2,52

Кобкв2004 = ((49 975+ 1 769) – 0) / 19683,42 = 2,63

Коефіцієнт оборотності товарно-матеріальних запасів виріс з 2,52 до 2,63, збільшення числа оборотів відбулося переважно за рахунок росту запасів. Те, що коефіцієнт оборотності товарно-матеріальних запасів значно більше одиниці – позитивний момент, свідчить про швидку оборотність капіталу, вкладеного в активи.

Коефіцієнт оборотних коштів у розрахунках (Кобкр) обчислюється, як відношення вартості оборотних коштів за винятком оборотних коштів у виробництві до середньомісячного виторгу.

Кобкр = (Оборотні активи – (Кошти в запасах + Сума ПДВ) +

+ Вартість зданих виконаних робіт)/К1,

де К1 - середньомісячний виторг.

Коефіцієнт оборотних коштів у розрахунках визначає швидкість звертання оборотних активів організації, що не беруть участь у безпосереднім виробництві. Показник характеризує, у першу чергу, середні терміни розрахунків з організацією за зроблену, але ще не оплачену продукцію, тобто визначає середні терміни, на які виведені з процесу виробництва оборотні кошти, що знаходяться в розрахунках.

Крім того, коефіцієнт оборотних коштів у розрахунках показує, наскільки ліквідною є продукція, що випускається організацією, і наскільки ефективно організовані взаємини організації зі споживачами продукції. Він відбиває ефективність політики організації з погляду збору оплати по продажах, здійсненим у кредит. Розглянутий показник характеризує імовірність виникнення сумнівної і безнадійної дебіторської заборгованості і її списань у результаті ненадходження платежів, тобто ступінь комерційного ризику.

Зростання даного показника вимагає поповнення оборотних коштів організації за рахунок нових запозичень і приводить до зниження платоспроможності організації.

Кобкр2003 = (89 288 – (43 829 + 7942) + 0) / 20577,75 = 1,82

Кобкр2004 = (88 196 – (49 975 + 1769) + 0) / 19683,42 =1,85

Рентабельність оборотного капіталу (Кробк) обчислюється, як частка від розподілу прибутку, що залишається в розпорядженні організації після сплати податків і усіх відволікань, на суму оборотних коштів.

Кробк = Чистий прибуток підприємства / Оборотні активи

Даний показник відбиває ефективність використання оборотного капіталу організації. Він визначає, скільки карбованців прибутку приходиться на один карбованець, вкладений в оборотні активи.

Оборотність оборотних коштів – тривалість одного обороту в днях, визначається по формулі:

, днів



L2003= (((51815 +89288)/2)/ 246933) * 360 = 102,9 дня

L2004 = (((89288+88196)/2) / 236 201)* 360 = 135,3 дня

Як випливає з розрахунку, у порівнянні з попереднім роком тривалість обороту оборотних активів збільшилася на 32,4 дні. Це означає, що кошти, вкладені в аналізованому періоді в оборотні активи, проходять цикл і знову приймають грошову форму на 32,4 дні довше, ніж у попередньому році.

У результаті потрібні були додаткові кошти для продовження виробничої діяльності хоча б на рівні минулого року.

Коефіцієнт оборотності (в оборотах):

, оборотів

L2003= 246933 / ((51815 +89288)/2) = 3,5 оборотів

L2004 = 236 201 /((89288+88196)/2) = 2,7 оборотів

Таким чином, торік на 1 грн. оборотних коштів приходилося 3,5 грн. зданих виконаних робіт, а в звітному році 2,7 грн., тобто відбулося зменшення числа оборотів (на 0,8). Це негативна тенденція.


2.5 Визначення резервів збільшення виробництва продукції.

Безупинне ускладнення процесу матеріально-технічного постачання вимагає збільшення витрат праці на його здійснення. У той же час напружений баланс трудових ресурсів у країні не дозволяє вирішувати проблеми забезпечення будівництва, що ускладнюються засобами виробництва екстенсивним шляхом, тобто за рахунок збільшення кількості працівників і маси споживаних ресурсів. Їх можна і потрібно вирішувати тільки шляхом інтенсифікації процесу забезпечення будівництва матеріальними ресурсами, розробки і здійснення заходів щодо підвищення ефективності і якості всіх сторін діяльності органів постачання. Стосовно до процесу матеріально-технічного постачання ефективність і якість означають найбільш повне, своєчасне, якісне, а також з найменшими витратами трудових, матеріальних і фінансових ресурсів виконання усіх функцій цього процесу.

Безупинне удосконалювання забезпечення виробництва продукцією виробничо-технічного призначення впливає на поліпшення економічних показників виробництва.

Шляхи поліпшення забезпеченості матеріальними ресурсами відбиті в схемі (Додаток 2).

Задоволення потреби підприємства в матеріальних ресурсах здійснюється двома шляхами: екстенсивним і інтенсивної. Екстенсивний шлях припускає збільшення видобутку і виробництва матеріальних ресурсів і зв'язаний з додатковими витратами. Інтенсивний шлях задоволення потреби підприємства в матеріалах, сировині, паливі, енергії й інших матеріальних ресурсах передбачає більш економічна витрата наявних запасів у процесі виробництва продукції. Економія сировини і матеріалів у процесі споживання рівнозначна збільшенню їхнього виробництва.

Найважливішим інструментом вишукування внутрівиробничих резервів економії і раціонального використання матеріальних резервів є економічний аналіз.

Від стану матеріально-технічного постачання залежить такий найважливіший показник виробничої діяльності, як продуктивність праці. Безпосередній вплив матеріально-технічного постачання на продуктивність праці полягає в тім, що сам процес забезпечення виробництва матеріальними ресурсами вимагає визначених витрат часу працівників самих різних спеціализацій. Тому створення в Україні ефективної системи матеріально-технічного постачання, установлення раціональних зв'язків між постачальниками і споживачами, механізація вантажно-розвантажувальних робіт, впровадження електронно-обчислювальної й іншої техніки буде не тільки сприяти підвищенню продуктивності праці в самій галузі матеріально-технічного постачання, але і впливати на її підвищення в народному господарстві.

Непрямий вплив матеріально-технічного постачання на продуктивність праці полягає в тім, що цей показник на підприємствах, у значній мірі залежить від стану матеріалів, що поставляються сировини і, а також від своєчасності і комплектності постачання всієї номенклатури матеріальних ресурсів.

На продуктивність праці великий вплив робить ступінь забезпечення робочих місць потрібними в даний момент матеріалами. Відсутність матеріалів часто служить причиною порушення ритмічності в роботі підприємств.

Забезпечення виробничих і будівельних підприємств усією номенклатурою споживаних матеріалів необхідної якості й у строго визначений термін відповідно до технологічного процесу дозволило б значно підвищити темпи росту продуктивності праці в Україні. Отже без значних капітальних вкладень і при тих же трудових ресурсах наша країна змогла б збільшити кількість виробленої продукції, необхідної для більш повного задоволення потреб трудящих.

Постачальницько-збутові організації країни можуть робити і практично впливають на економію матеріальних ресурсів. На всіх стадіях процесу матеріально-технічного постачання маються великі можливості для економії матеріалів. У процесі планування виявлення нагальної потреби в сировині і матеріалах сприяє правильному їхньому розподілу і запобігає втрати, що виникають, з одного боку, унаслідок завищення потреби в порівнянні з фактичної, котре приводить до утворення наднормативних і зайвих запасів, а з іншого боку – заниження потреби, що приведе до дефіциту і нестачі матеріалів, до необхідності їхньої заміни.

Так, по ТОВ «Будсервіс» у 2002 році відбулася перевитрата матеріальних ресурсів (коефіцієнт матеріальних витрат більше одного), у 2003 році й у 2004 році товарно-матеріальні запаси витрачалися ощадливо. Для того, щоб ресурси витрачалися більш ощадливо необхідно, зробити більший упор чи приділити більшу увагу процесу планування витрати матеріалів в ТОВ «Будсервіс», скороченню матеріалоємності в процесі виробництва, а також скороченню втрат у процесі транспортування і збереженню вантажів.

При організації транспортування і вантажно-розвантажувальних робіт також маються великі можливості по скороченню втрат (бій, псування, розпилення і т.п.)

Матеріальні ресурси в процесі доведення їх до виробничих підприємств проходять стадію збереження на складах підприємств-постачальників і споживачів. Створення умов схоронності матеріалів, усіляке скорочення часу їхнього перебування на складах також дуже істотний фактор економії.

Практично всі сторони діяльності органів постачання і збуту в тім чи іншому ступені впливають на зниження собівартості. При цьому можна виділити дві основні групи факторів, що визначають величину витрат на процес матеріально-технічного постачання.

Перша група факторів зв'язана з витратами на придбання сировини і матеріалів. Ці витрати визначаються головним чином їхньою ціною. Органи постачання і збуту на можуть впливати на рівень цін, але вони відіграють вирішальну роль у виборі і замовленні найбільш дешевих матеріалів, що по якості відповідали би вимогам виробництва. Крім того, багато постачань здійснюються за договірними цінами. Перевірка правильності таких цін буде сприяти виключенню можливих випадків їхнього завищення, а отже, і скороченню грошових витрат на придбання матеріалів.

Друга група факторів – це транспортно-заготівельні витрати. Вони залежать від якості роботи органів постачання, від рівня їхньої організаторської діяльності, ступеня механізації й автоматизації переробки вантажів, використання обчислювальної техніки.

Великий вплив на витрати в сфері звертання робить прикріплення споживачів до постачальників. Використання при цьому економіко-математичних методів і електронно-обчислювальної техніки дозволяє значно скоротити відстань перевезень, а отже, і витрати на оплату тарифів.

Величина транспортно-заготівельних витрат залежить також від правильного вибору форми постачання, з огляду на, що складська форма вимагає великих витрат, чим транзитна.

Збереження матеріалів також є істотною статтею витрат, що робить вплив на собівартість продукції. Ці витрати знаходяться в прямої залежності від абсолютного і відносного рівня товарно-матеріальних запасів. Нормування запасів, організація оперативного контролю за їхнім станом, недопущення утворення наднормативних і зайвих запасів – далеко на повний перелік питань керування запасами, рішення яких впливає на витрати в процесі матеріально-технічного постачання.

Транспортно-заготівельні витрати залежать також від витрат на зміст апарата органів матеріально-технічного постачання. Тому створення раціональної структури органів постачання, використання засобів організаційної й іншої техніки мають більше значення для скорочення витрат і зниження собівартості.

Так, по ТОВ «Будсервіс» для зниження собівартості і скорочення матеріальних витрат, найбільш ефективним рішенням став би вибір і замовлення більш дешевих матеріалів, що відповідали по якості усім вимогам виробництва, а також раціональне їхнє використання.

Матеріально-технічне постачання впливає на такий важливий синтетичний показник діяльності підприємств, яким є рентабельність, що визначається як відношення нагромаджень (прибутку і податку з обороту) до середньорічної вартості основних виробничих фондів і нормованих оборотних коштів.

Органи матеріально-технічного постачання впливають на величину витрат підприємства через вартість матеріалів і транспортно-заготівельні витрати. Чим менше ці витрати, тим за інших рівних умов більше прибуток підприємства і навпаки. Неуважність окремих працівників до витрат, завищення їх приводять до зменшення прибутку підприємства.

Діяльність постачальницько-збутових організацій впливає на знаменник формули визначення рентабельності – величину оборотних коштів підприємств. У структурі оборотних коштів значну питому вагу займають товарно-матеріальні і збутові запаси. Тому скорочення товарно-матеріальних запасів до оптимальних розмірів буде сприяти підвищенню рентабельності, оскільки чим більшою сумою оборотних коштів розташовує підприємство при даному розмірі прибутку, тим менше рентабельність.

По ТОВ «Будсервіс» у 2002 році питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції склав 42,5 %, у 2003 році – 18,3 %, у 2004 році – 53 %. Скорочення товарно-матеріальних запасів до оптимального рівня буде сприяти підвищенню рентабельності і збільшенню прибутку.

Прискорення оборотності оборотних коштів є центральною економічною проблемою матеріально-технічного постачання. Її рішення дозволити не тільки збільшити матеріальні ресурси для повного задоволення підприємств, але і поліпшити економічні показники їхньої роботи.

Однієї з найважливіших задач матеріально-технічного постачання є своєчасність забезпечення підприємств і організацій необхідними їм матеріальними ресурсами. При цьому під своєчасністю мається на увазі постачання всіх різновидів матеріальних ресурсів безпосередньо до місць споживання у встановлений термін і необхідну якість.

Порушення термінів постачань матеріалів веде до невиконання планів виробництва і реалізації продукції.

У практиці світового господарства відомі кілька методів постачань матеріальних ресурсів, що забезпечують раціональне постачання виробництва предметами праці. Найбільший інтерес з них представляє метод «точно вчасно» (just – in- time), уперше запропонований однієї з японських фірм. Сутність методу полягає безпосередньо в той момент, коли вони необхідні для продовження виробництва, і в обсязі, розрахованому на конкретний відрізок часу. При цьому методі забезпечується ритмічне, безперебійне постачання підприємства матеріальними ресурсами й ефективне їхнє використання протягом процесу виробництва.

На сучасному етапі розвитку економіки України особливо важливого значення набуває комплектність забезпечення виробництва матеріальними ресурсами. У будівництві при організації постачань устаткування дуже важливе надходження до моменту монтажу всіх його видів, що виробляються часто різними постачальниками. Для забезпечення своєчасного надходження матеріалів як транзитом, так і з підприємств по постачаннях у даний час одержує широке поширення одна з прогресивних форм – гарантоване постачання.

До числа найбільш важливих задач матеріально-технічного постачання будівництва варто віднести скорочення витрат виробництва. Цей показник істотно залежить від найбільш раціонального прикріплення споживачів до постачальників, правильного співвідношення транзитної і складської форм постачання, ступеня механізації вантажно-розвантажувальних робіт, питомої ваги витрат по наданню споживачам виробничих послуг і ряду інших факторів.

Найважливішим принциповим напрямком удосконалювання керування процесом матеріально-технічного постачання є здійснення заходів щодо концентрації органів шляхом створення великих об'єднань за рахунок концентрації запасів підвищується забезпеченість споживачів конкретними сорторозмірами продукції з нетранзитною потребою. Концентрацію органів необхідно сполучити з поліпшенням матеріально-технічної бази – збільшенням її вантажно-розвантажувальними й іншими механізмами, електронно-обчислювальною технікою. Збільшення запасів на підприємствах по постачаннях продукції буде поліпшувати якість постачання й у той же час скорочувати сукупний рівень запасів засобів виробництва.

Одним з основних напрямків удосконалювання матеріально-технічного постачання є розробка і здійснення заходів щодо поліпшення організації і методології його планування з метою досягнення повної збалансованості ресурсів з потребою у всіх видах матеріальних ресурсів.

На зміну рівня матеріальних запасів на окремі вироби впливають заходу інноваційної діяльності, що обумовлюють зміну нормативної витрати матеріальних ресурсів і заміну одного їхнього виду іншим. Основними інноваційними заходами є: удосконалювання конструкторських характеристик виробів, упровадження нової техніки, прогресивної технології; механізація й автоматизація виробництва; модернізація устаткування; укомплектування робочих місць спеціальним інвентарем і оснащенням, заготівлею, деталями, вузлами; упровадження нових прогресивних видів сировини, матеріалів, палива і замін безперспективних; підвищення рівня кваліфікації працівників.

Вимагають рішення і проблема встановлення між планами виробництва і матеріально-технічного постачання. Суть її полягає в тім, що зіставлення планів виробництва конкретних видів продукції відбувається по термінах після розробки планів матеріального забезпечення. У результаті виникає невідповідність між замовленнями і потребою в конкретних матеріалах і, як наслідок, утворяться наднормативні і зайві запаси одних матеріалів і нестача інших. Шлях рішення цієї проблеми – максимальне зближення термінів розробки планів виробництва і його забезпечень.

3. Пропозиції щодо поліпшення стану матеріальних ресурсів

Підбиваючи підсумки пропозицій по поліпшенню стану матеріально-технічного постачання в будівництві в цілому і пропозицій по поліпшенню стану матеріальних ресурсів по ТОВ «Будсервіс»:

1) На сучасному етапі матеріально-технічне постачання будівництва має потребу в:
  • підвищенні продуктивності праці;
  • економії матеріальних ресурсів;
  • зниженні собівартості;
  • підвищенні рентабельності;
  • установленні раціональних зв'язків між постачальниками і споживачами;
  • необхідності значних капітальних вкладень для підвищення темпів росту продуктивності праці;
  • створенні умов схоронності матеріалів, скорочення часу їх перебування на складах;
  • ефективному нормуванні товарно-матеріальних запасів;
  • зниженні витрат на транспортно-заготівельні витрати;
  • прискоренні оборотності оборотних коштів;
  • здійсненні заходів щодо концентрації органів шляхом створення великих об'єднань за рахунок концентрації запасів, а також заходу інноваційної діяльності;
  • максимальному зближенні термінів розробки планів виробництва і його забезпечень;
  • організації збуту продукції;
  • розвитку лізингу для вибору ефективних форм придбання і раціонального використання машин і устаткування;
  • ефективної організації матеріальних потоків;
  • розвитку оптової торгівлі;
  • підтримці тривалих господарських зв'язків.

Ідеальним рішенням стало би введення методу «точно вчасно» чи використання інтенсивного методу.

2) Конкретно по ТОВ «Будсервіс» для поліпшення стану і використання матеріальних ресурсів необхідно приділити більше уваги процесу планування витрати матеріалів, що відповідали б усім вимогам виробництва, скоротити товарно-матеріальні запаси до оптимального рівня чи застосовувати більш дешеві матеріали.