Швецова В. В

Вид материала

Документы

Содержание Джерела інформації Проведення занять В ліцеї повною мірою використовуються Роль, яку відіграє Інтернет у навчальному процесі Ще одна поширена форма уроків з використанням інформаційних технологій Також не менше цікавим способом вживання інформаційних технологій в освіті є

Подобный материал:

• Міністерство освіти І науки україни рівненський державний гуманітарний університет, 2343.69kb.
• Швецова Ольга Леонидовна Профессиональная психодиагностика как инструмент оценки персонала, 13.13kb.
• Дическул А. Д. работает в техникуме им. А. Д. Швецова с 1999 г., кандидат технических, 72.98kb.
• Доклад муниципального общеобразовательного учреждения «Гимназия №41», 1173.82kb.
• Проект «Огонёк», 72.35kb.
• Удк 002: 001. 4 Швецова-Водка Галина масова комунікація та масова інформація, 38.87kb.
• История музыкальной культуры народов сибири, 664.27kb.
• Доклад начальника увд по г. Ижевску полковника милиции Н. В. Швецова, 119.88kb.
• Протоиерей Евгений Левченко, иерей Александр Егоров, Лаптев Л. Г., академик, проф, 62.51kb.
• Звенит звонок на большую перемену. На кафедру №4 заходят Олеся и Диана, 99.3kb.

Швецова В.В.,

майстер виробничого навчання

Люботинського професійного ліцею

залізничного транспорту


Оновлення матеріально-технічного забезпечення навчально-виробничого процесу – важливий чинник якісної підготовки сучасного робітника


Хто володіє новими

комп’ютерно-інформаційними

технологіями – керує світом


Вступ

Розвиток суспільства, науки і техніки ставить систему освіти перед необхідністю використовувати нові засоби навчання. До таких засобів навчання відносяться інформаційні технології. Нові інформаційні технології перетворюють навчання на захоплюючий процес, з елементами гри, сприяють розвитку дослідницьких навиків при навчанні. Технологія проведення уроків з використанням сучасних технічних засобів і нових інформаційних технологій тренує і активізує пам'ять, спостережливість, кмітливість, концентрує увагу учнів, примушує їх по-іншому оцінити пропоновану інформацію. Комп'ютер на уроці значно розширює можливості представлення учбової інформації. Вживання кольору, графіки, звуку, сучасних засобів відеотехніки дозволяє моделювати різні ситуації і середовища. Це дозволяє усилити мотивацію навчання.

Крім того, вживання комп'ютера на уроках дозволяє усунути одну з найважливіших причин негативного відношення до навчання — неуспіх. Працюючи на комп'ютері, учень дістає можливість довести рішення задачі до кінця, спираючись на необхідну допомогу.

Вживання комп'ютерних технологій дозволяє зробити урок по справжньому продуктивним, процес навчання цікавим, здійснює диференційований підхід до навчання, дозволяє об’єктивно і своєчасно проводити контроль і підведення підсумків.

Педагогічна технологія — це не “просто використання технічних засобів навчання або комп’ютерів, це виявлення принципів і розробка прийомів оптимізації освітнього процесу шляхом аналізу чинників, що підвищують освітню ефективність, шляхом конструювання і вживання прийомів і матеріалів, а такі за допомогою оцінки вживаних методів”.

Таким чином, на чолі стає процес навчання з своїми особливостями, а комп'ютер - це могутній інструмент, що дозволяє вирішувати нові, раніше не вирішені дидактичні задачі.

Мета даної роботи – розглянути особливості вживання комп'ютерних (інформаційних) технологій в навчанні.

1. Мета і завдання інформаційних технологій навчання


Основною метою інформаційні технології навчання (ІТН) є підготовка учнів до повноцінної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства.


Педагогічні завдання

Інтенсифікація всіх рівнів навчально-виховного процесу, підвищення його ефективності:

- побудова відкритої системи освіти;

- система інтеграції предметних галузей знань;

- розвиток творчого потенціалу учня;

- розвиток умінь експериментально-дослідницької діяльності;

- формування інформаційної культури учнів;

- реалізація соціального замовлення, обумовленого інформатизацією сучасного суспільства.


Інформаційна технологія - сукупність методів та програмно-технічних засобів, об’єднаних у технологічний ланцюжок, що забезпечує збирання, оброблення, зберігання, поширення та відображення інформації, з метою зменшення трудомісткості процесів використання інформаційного ресурсу, а також підвищення їхньої надійності та оперативності.

Інформаційні технології мають такі властивості;:

- предметом оброблення є дані;

- мета процесу - одержання інформації;

- засіб здійснення інформаційного процесу - програмні, програмно-апаратні лічильні комплекси;

- процеси оброблення даних включають окремі операції відповідно до проблемної сфери;

- вибір керуючих дій на процеси виконується особами, що приймають рішення;

- критеріями оптимізації процесу є вірогідність, надійність, цілісність, своєчасність інформації.


Інформаційні технології створюють нові можливості для розвитку суспільства і мають стратегічне значення для:

- ефективного використання інформаційних ресурсів;

- оптимізації та автоматизації інформаційних процесів;

- розроблення виробничих технологій;

- застосування в системах електронних телекомунікацій;

- підвищення інтелектуального потенціалу суспільства;

- використання методів інформаційного моделювання в науково-дослідницьких роботах, що дає можливість проводити і аналізувати складні або небезпечні екстреми;

- використання методів інформаційного моделювання, глобальних процесів, космічного інформаційного моніторингу.


Традиційне навчання зазнає в наш час істотних змін на всіх стадіях навчального процесу: підготовка курсів, проведення занять, виконання домашніх завдань, підготовка проектів та дипломних робіт. У значній мірі зміни у підходах до навчання ініціюються новітніми інформаційними технологіями, новими джерелами інформації. Нові технології не тільки забезпечують викладачів та слухачів новими засобами та ресурсами, але й змінюють самі способи комунікації між викладачами та слухачами.

Новий підхід характеризується використанням інтерактивних методів, які забезпечують двонаправлений потік інформації викладач <=> учень і учень <=> учень незалежно від форми заняття (лекція, практичне заняття, ділова гра,...).

Впровадження нових технологій має бути направленим на підвищення якості освіти і, як наслідок, на підвищення конкурентноздатності навчальних закладів. Тільки у цьому випадку нові технології є виправданими. Просте поповнення кількості “новітніх” засобів не дасть очікуваного результату.


Джерела інформації


Традиційні Нові Оп-Ііпе джерела

Спеціалізована література; Публікації в інтернет;

Періодичні видання; Електронні бібліотеки;

Семінари. Web – форуми;

Телеконференції;

Web - сайти навчальних закладів;

Оп-Ііпе бази даних.


Проведення занять

Традиційний підхід


Викладач Читання лекцій



Учень Конспектування


Новий підхід

Викладач Інтерактивні методи;

Комп’ютерні стимулятори;

 Оп-Ііпе – курси;

Учень  Учень Електронні підручники.


2. Вплив новітніх технологій на всі стадії навчального процесу


Нові інформаційні технології приживаються в нашій країні украй нерівномірно. Як ця нерівномірність співвідноситься з можливостями і потребами конкретного педагога? Чи можуть нові інформаційні технології дати новий імпульс вже професіоналам?

Відповіді на дані питання очевидні. У відсутність прийнятного (адекватного трудовитратам) рівня заробітної платні нові інформаційні технології - один з істотних чинників, здатних через свою новизну, об'єктивної цікавості і сучасності, привернути в ліцей молодь, і не дати піти з ліцею досвідченим викладачам. Привертає цікаве і сучасне, як по суті, так і за змістом. Разом з тим, дуже важливо, щоб нові інформаційні технології застосовувалися не замість, а разом з традиційними освітніми технологіями.

Завдяки державній програмі інформатизації сучасні комп'ютери з'явилися практично у всіх ліцеях. Для багатьох педагогів очевидно, що сучасний мультимедійний комп'ютер - надійний помічник і ефективний учбовий засіб у викладанні різних предметів. Але сам по собі комп'ютер даремний, якщо немає доступу до сучасних електронних ресурсів в Інтернеті або на компакт-дисках. А використання педагогом якісних освітніх електронних ресурсів робить реальним для учнів отримання адекватної сучасним запитам освіту незалежно від місцерозташування учбового закладу.


Зараз вже можна скласти градацію серед педагогів, що використовують комп'ютер в своїй роботі. При цьому чітко можна виділити п'ять рівнів такого користувача.

Рівень перший - високий старт. Використання комп'ютера як “пишуча машинка з пам'яттю”; більш менш регулярна підготовка за допомогою найпростіших дидактичних матеріалів, планів уроків, планування і т.д.; створення списків і картотек; елементарна систематизація документів в комп'ютері.

Рівень другий - відкриття можливостей. Досягнення даного рівня нерозривно пов'язано з виходом в Інтернет. Можливе виділення проміжного етапу - знайомство з тематичними СО- КОМами. Не дивлячись на низький навчально-методичний рівень останніх, вони здатні уразити того, хто скучив по якісних наочних помічниках вчителя наочника, і, в першу чергу багатющими анімаційними можливостями сучасних технологій. Використання комп'ютера на уроках і в позаурочній діяльності створює викладачу славу людини передового і прогресивного. Учні починають ставити його в приклад іншим викладачам, і в очах колег по роботі авторитет такого вчителя зростає. Саме на цьому етапі вчитель починає привертати своїх учнів до участі в дистанційних олімпіадах і конкурсах.


Рівень третій - на шляху до творчості. Педагог починає опановувати технологіями “створення”: йому стають доступними основні елементи програм MS PowerPoint, MS ProntРаgе, MS Publisher. В руки педагога потрапляють інструменти, використовуючи анімаційні можливості яких він істотно може підсилити ефективність свого заняття. До вживання цих програм на уроці справа ще не дійшла, але вчитель вже починає виступати авторитетним консультантом у внутрішньоліцейних проектах. Під керівництвом педагога учні створюють свої тематичні Web-сторінки, а вчитель інформатики або мережний координатор допомагає в публікації цих матеріалів в мережі “Інтернет”. Для третього рівня характерні також спроби створення електронної бібліотеки вчителя і проекти по написанню декількома педагогами загального навчального посібника.


Рівень четвертий - перші уроки. Поступово з ліцейного життя нові інформаційні технології починають проникати і на “його величність урок”. Важливо, що для такого вчителя вже навряд чи можливий рух у зворотний бік. Навпаки, виникає проблема систематизації створюваного матеріалу вже на якісно новому рівні/


Рівень п’ятий - пошуки системи. Для викладача стає професіонально необхідним навчитися суміщати власний викладацький почерк з тими технічними можливостями, які надають йому нові інформаційні технології.


3. Види інформаційних технологій в навчанні і

принципи їх впровадження.


Інформаційні технології в освіті - одна з найактуальніших тем на сьогоднішній день. Педагог має нагоду не тільки зробити вивчення матеріалу більш наочним, цікавим, проблемним, але і, що не менше важливо - показати зв'язок між окремими наочними областями.

Найпоширеніша форма упровадження інформаційних технологій в сферу освіти - створення мультимедійного матеріалу: презентацій, відеоуроків, використовування відеороликів різної тематики і електронних підручників. В цих проектах створюється анімоване представлення матеріалу (наприклад, обертання тривимірної структури хімічної формули, оригінальне оформлення і прив'язка кодів до управляючих елементів типу кнопок, управління рухом окремих об'єктів і ін.). Виконання проектів з тематики різних предметів здійснюється на уроках професійно-практичної підготовки по професії «Оператор комп'ютерного набору», уроках інформатики, що показує нерозривний зв'язок між ними, роблячи роботу практично значущою.

У нашому ліцеї накопився достатньо об’ємний матеріал, що складається з мультимедійних дисків по різних предметах. Всі електронні учбові диски можна розділити на наступні класи:

- електронні енциклопедії, довідники, підручники - подібні паперовим, тільки в електронному вигляді, які містять тільки виклад матеріалу;

- електронні учбові курси-тренажери, що дозволяють вивчити матеріал, але і закріпити цей матеріал, відповідаючи на певні питання і виконуючи тести або завдання;

- контролюючі системи, які дозволяють проконтролювати рівень вивченого матеріалу.


Всі ці мультимедійні учбові курси можна використовувати не тільки "від корки до корки", але і як додатковий матеріал на уроках. Можна використовувати тільки деякі компоненти систем, які необхідні вчителю в певному випадку або включити в свою методику або розробку.

Дані диски, в якійсь мірі, полегшують долю викладача по підготовці матеріалу до уроку. Адже наочна демонстрація і пояснення матеріалу професійним диктором - більш ефективна. Необхідно правильно організувати урок із застосуванням мультимедійних ресурсів: це розповісти теоретичну частину, правильно вибрати навчальний курс, проконтролювати засвоєння матеріалу, і грамотно спланувати практичні завдання.

Отже, використання мультимедійних курсів на уроках допомагає і вчителю у викладанні предмету і учню в освоєнні предмету. З другого боку, дуже часте або довге використання даних електронних навчальних посібників веде до стомлення учнів і, отже, до неуважності і утомленості.

В ліцеї повною мірою використовуються глобальні джерела інформації, тобто всі комп’ютери під’єднанні до мережі Інтернет.

Роль, яку відіграє Інтернет у навчальному процесі:

- джерело інформації;

- засіб спілкування та утворення віртуальних спільнот;

- середовище дистанційного навчання.


Ще одна поширена форма уроків з використанням інформаційних технологій - створення тестів. Ці тести завжди користуються успіхом у учнів, оскільки база даних питань обширна, вона може легко оновлюватися, включаючи питання по будь-яких темах програми, і учні завжди прагнуть пройти тест на «відмінно» (адже вчитель не втручається в процес визначення оцінки).

традиційних джерел, таких як спеціалізована література, періодичні видання, семінари, додалися нові он-лайн джерела інформації, які з'явилися завдяки бурхливому розвитку комунікацій.

Також не менше цікавим способом вживання інформаційних технологій в освіті є вживання ігрових програм і програм-симуляторів (навчальні ділові ігри, побудовані на базі спеціального програмного забезпечення), які фактично є динамічними кейсами, у яких ситуація не фіксується, а кожного разу моделюється викладачем. Вони можуть бути використані з тією ж метою, що і тести - перевірка знань. Тільки використання таких програм найбільш успішно виглядає на відкритих уроках, коли групу можна розбивати на команди і проводити такі ігри.

Правильна організація пошуку матеріалів для проведення уроку з використанням інформаційних технологій є одним з найважливіших моментів. Це формує у учнів здатність шукати інформацію по заданому критерію, класифікувати відібраний матеріал по значущості і відповідності змісту майбутнього проекту, уміння використовувати і виділяти найістотніші розділи в здобутій інформації. Тут, безумовно, ведуча роль відводиться педагогу, як фахівцю в своїй області.

Говорити про переваги уроків з використанням інформаційних технологій можна нескінченно довго. Але наголосимо і на деяких недоліках: при неправильній організації роботи - природно є наявним ризик нанесення збитку здоров'ю, тому такі уроки повинні готуватися наперед з розрахунком не на одного учня, а на команду, робота якої распараллелена, де кожний виконує свої функції, щоб дати можливість більш ретельно і різносторонньо представити матеріал.

Організація загально групової роботи завжди зближує учнів, оскільки вони розуміють значущість своєї праці, підвищує їх загальний рівень розвитку, розширює кругозір, особливо, якщо планується інтегрований урок.

Показ уроків з використанням інформаційних технологій – завжди яскраве видовище, видовище, якого чекають не тільки учні, але і вчителі, особливо, якщо вдається його.


4. Єдиний інформаційний простір в навчальному закладі

Інформаційний простір - головна умова діяльності сучасного навчального закладу


Створення єдиного інформаційного простору в навчальному закладі за допомогою організації локальної мережі, відеоспостереження та електронного банку бібліотечного обслуговування.

У ліцеї створена внутрішня локальна мережа, яка охоплює у своїй системі ЗО комп’ютерів та два комп’ютерних класи. Управління нею здійснюється через сервер, на який встановлена розроблена нами програма. Ми назвали цю програму файл-сервер.

У внутрішньоліцейному сервері розміщено безліч папок різноманітного характеру.

Л
окальна мережа забезпечує обмін інформацією між усіма комп’ютерами, які складають загальну комп’ютерну базу ліцею. У ліцеї комп’ютерними місцями забезпечені не тільки члени адміністрації; у кожному навчальному кабінеті є місце викладача, яке оснащене комп’ютером; організовані два комп’ютерні кабінети для учнів. В бібліотеці ліцею працюють сім комп’ютерів, якими мають можливість користуватися не тільки педагогічні працівники, а й учні ліцею.


З кожного робочого місця викладача, яке оснащене комп’ютером є можливість виходу до всесвітньої мережі Інтернет. Це сприяло створенню інформаційного простору як сприятливого середовища для досягнення поставленої задачі - підготовки та випуску кваліфікованого робітника.

Основне завдання ліцейного серверу - створення комплексного методичного забезпечення навчально-виховного процесу та надання користувачам (адміністрації, викладачам, майстрам виробничого навчання, учням та їх батькам) необхідної інформації та послуг


Інновація серед комунікаційних засобів управління

навчальним закладом – система відеоспостереження


Неоцінну роль в питаннях моніторингу та удосконалення навчально-виховної роботи в ліцеї справила система відео- спостереження.

Програма відео спостереження встановлена на комп’ютерах директора, заступників та в методичному кабінеті:

Призначення системи відео спостереження багатогранне:

- БЕЗПЕКА учнів та педагогічних працівників, що є актуальним питанням сьогодення. Чотири камери встановлені зовні приміщення: огляд прилеглої вулиці, центральний вхід, території внутрішнього подвір’я;

- ДИСЦИПЛІНА як запорука успішності. В коридорах учбового корпусу встановлені чотири камери. Видно ситуацію на перервах, під час занять. Зменшилась кількість тих учнів, хто дозволяв собі запізнюватися на уроки, або взагалі без поважних причин пропускати заняття.


Камери, які встановлені в усіх учбових кабінетах, сприяють:

- КОНТРОЛЮ відвідування занять. Майстер виробничого навчання групи, класний керівник, черговий, звернувшись в методичний кабінет або до заступників має можливість контролювати наявність учнів на уроці. При цьому не порушується процес уроку;

- КОНТРОЛЮ за ходом проведення уроків. Директор, заступники, методист, за згодою викладача, можуть спостерігати хід уроку. Одночасово можна проглядати хід восьми уроків.


АНАЛІЗУ уроку в запису разом із викладачем. Директор, заступники, методист проводять аналіз проглянутого уроку разом із викладачем. Даний урок можна обговорити на засіданні методичної комісії.

Система відеоспостереження надає можливість обробки матеріалів, їх обговорення в запису, працювати, не порушуючи процес уроку, зберігаючи психологічну рівновагу викладача.


5. Методи та прийоми використання інформаційних

технологій на уроках


Особливістю сучасної освіти є його функціонування в умовах стрімкого зростання об'єму освітніх ресурсів. Учню вже не завжди вдається одержати високоякісні освітні послуги в традиційній системі освіти через її обмежену інформаційну пропускну спроможність. На сучасному етапі науково-технічного прогресу, при переході до інформаційного суспільства, перед ліцеями стоїть важлива задача - надання учням умов для реалізації своїх потенційних можливостей в різних сферах знань.

Процеси інтеграції і інформатизації професійної освіти направлені на рішення ряду об'єктивних суперечностей, що мають місце в даний час. Це суперечність між зростаючим об'ємом змісту навчання і обмеженою кількістю учбового часу; зменшення частки знань, одержаних в школі, щодо об'єму знань одержаних поза школою; часткова невідповідність змісту підручників і знань, народжених новою освітньою парадигмою.

Процес інформатизації загальної освіти дозволяє доповнити різноманіття традиційних методик навчання новими інформаційними розвиваючими педагогічними технологіями. З їх допомогою на уроках можуть реалізуватися педагогічні ситуації, в яких діяльність викладача і що вчаться носить дослідницький, пошуковий характер.

На сучасних уроках професійно-практичного та загальноосвітнього циклу з використанням комп'ютерних технологій відбувається не пасивне засвоєння інформації, а активна її переробка. Подібна освіта носить комплексний характер і сприяє формуванню цілісної системи знань, що визначає світогляд вчиться.

Роль творчо працюючого педагога не обмежується впровадженням в учбовий процес вже наявних комп'ютерних технологій. Виявивши «на передовій» науково-технічного процесу, педагог сам має нагоду стати розробником і випробувачем арсеналу нових засобів навчання: від нарису ілюстрацій до конкретного уроку до виробництва програмного продукту, від формування нового прийому роботи до створення авторської методики.

Проведення уроку вивчення нового матеріалу, як і уроку будь-якого іншого типу, припускає вибір педагогом форми заняття, в якій поставлені задачі могли б мати оптимальне рішення. Найбільш часта функція пояснення нового реалізується в традиційному уроці (комбінована форма), іноді в уроці-дослідженні, і завжди присутній в уроці-лекції. З появою доступних комп'ютерних засобів навчання інтерес викладача до лекційної форми уроку помітно виріс. Не дивно — використання ПК дозволило зробити лекцію привабливішої для учня. Виросла її інформативна місткість, пояснення стало більш барвистим, нагляд явищ і демонстрація дослідів повною мірою доповнилися методами моделювання.

Проте, при виборі лекційної форми проведення уроку, слід пам'ятати той факт, що психіка частини учнів ще недостатньо підготовлена до тривалого виконання одного і того ж виду роботи. Особливість лекції полягає в необхідності вживання заходів для зниження психічного навантаження з одного боку, і стимулювання актуалізації уваги вчаться протягом довгого часу з іншою. Щоб не виникало надмірного психічного стомлення, доцільно планувати лекційне заняття, так, щоб в ході уроку неодноразово модифікувалися види учбової діяльності навчання, пасивні форми роботи змінялися активними.

Одним із способів стимулювання уваги учнів може служити пропозиція оцінюваної роботи, (письмової, тестової, графічної) з розподіленим на час уроку завданням. Інший спосіб - постановка спочатку уроку ряду проблемних питань, відповіді на яких учнів повинні дати після закінчення лекції на основі одержаних знань. Не дивлячись на те, що контроль знань не є метою уроку вивчення нового (тим більше - лекції), саме система обов'язкового оцінювання діяльності кожного учня здатна забезпечити лекційному заняттю гарантовану ефективність.

Маючи у вигляді вищезгадані особливості організації ліцейної лекції можна рекомендувати певні підходи використання електронно-інформаційних засобів пояснення, які власне і складають ідею технології.

При відборі і підготовці комп'ютерних матеріалів слід передбачити розбиття змісту на логічно закінчені модулі, після відпрацювання яких можна на нетривалий час зайняти учнів іншою учбовою діяльністю. Кількість лекційних модулів, що рекомендується, 3-5 на академічну годину.

Плануючи зміну видів учбової діяльності, рекомендується передбачити введення форм роботи, що мають моніторинговий характер. Це може бути «м'який» моніторинг у формі бесіди, або очевидна перевірка якості засвоєння матеріалу за допомогою короткого тесту або вправи з миттєвою перевіркою (самоперевіркою) результату. У будь-якому випадку, вчитель повинен мати «зворотний зв'язок», для визначення готовності учнів до наступного етапу лекції.

Впровадження в урок-лекцію розподіленого завдання допоможе дати оцінку успішності кожного заняття. Якщо виконання письмових (графічних) завдань не пропонується, можна рекомендувати оцінювання учбової діяльності, що спирається на рейтинговий принцип за наслідками тих, що проводяться в ході уроку бесід.

У організації викладацької діяльності можна виділити декілька напрямів використання комп'ютера. Найочевидніше і доступне з них - вживання можливостей обчислювальної машини як особиста друкарня вчителя. По відношенню до учнів таке використання комп'ютера є опосередкованим, проте для педагога володіння технологіями малої поліграфії представляється істотним, оскільки значно полегшує рішення ряду організаційно-методичних задач.

Підготовка різного роду контрольно-тестових завдань з друком на принтері.

Накопичення дидактичної бази даних.

Виготовлення і тиражування друкарських і графічних доповнень до стандартних навчальних посібників.





Висновок

Технологія при перекладі з грецького – Несіте, означає мистецтво, майстерність, уміння, а це не що інше, як процеси. Під процесом слід розуміти певну сукупність дій, направлених на досягнення поставленої мети. Процес повинен визначатися вибраною людиною стратегією і реалізовуватися за допомогою сукупності різних засобів і методів.

Інформація є одним з найцінніших ресурсів суспільства разом з такими традиційними матеріальними видами ресурсів, як нафта, газ, корисні копалини і іншими, а значить, процес її переробки по аналогії з процесами переробки матеріальних ресурсів можна сприймати як технологію.

Інформаційна технологія – процес, що використовує сукупність методів збору, обробки і передачі даних (первинної інформації) для отримання інформації нової якості про полягання об'єкту, процесу або явища (інформаційного продукту).

Відомо, що, застосовуючи різні технології до одного і того ж матеріального ресурсу, можна одержати різні ідеї, продукти. Те ж саме буде справедливе і для технології переробки інформації.

Наприклад, при підготовці до уроку, кожний викладач застосовує свою технологію переробки первинної інформації (матеріалу, необхідного для вивчення конкретної теми). Інформаційний продукт (безпосередньо тип уроку) залежить від того, як вчитель «бачить» даний урок.

Комп'ютери і інформаційні технології взагалі - зручний інструмент, який при розумному використанні здатний привнести в урок елемент новизни, підвищити інтерес до навчання, до придбання знань, полегшити вчителю задачу підготовки до занять.

На жаль, поки роль комп'ютера зводиться тільки до можливостей невиправдано дорогої пишучої машинки. Але на це є об'єктивні причини: не всі вчителі достатньою мірою володіють навиками роботи з комп'ютером. І все-таки комп'ютер повинен стати такою ж невід'ємною частиною будь-якого кабінету, як дошка і крейда.

Останні, до речі, у ряді кабінетів повинні бути витиснені сучасними засобами екранної відеопроекції. Легко уявити собі урок, під час якого викладач, використовуючи спеціальні комп'ютерні вказівні пристрої (від найпростішої «мишки» до комп’ютеризованої лазерної указки), демонструє учням спеціально підібраний ряд учбових відеофрагментів, тривимірні моделі, комп'ютерні експерименти і інше. Фантастикою це давно вже не здається, просто для впровадження таких технологій в звичний урок потрібна велика робота педагога - ентузіаста, організаційна допомога адміністрації і матеріальна підтримка держави.

Вживання комп'ютера на різних етапах навчання дозволяє довести час активної роботи учнів на уроці до 75-80% часу уроку, замість звичних 15-20%. Сучасні учні швидше і з великим інтересом засвоюють інформацію з екрану комп'ютера, ніж із слів вчителя.

Напевно, тому, до викладачів, що використовують на своїх уроках інформаційні технології, спостерігається більший інтерес учнів. Такий педагог йде в ногу не тільки з часом, але і з учнями. Безумовно, такий рух дає свої плоди, які сприятливо позначаються на результатах навчання.


Джерела інформації


1. Апатова Н.В. Информационные технологии в школьном образовании. - М.: Школа- Пресс, 2002.

2. Гоц Н.А. Применение информационных технологий на уроках. // Материалы конф. «Школа и компьютер». - М., 2008.

3. Гузеев В.В. Образовательная технология XXI века: деятельность, ценности, успех. - М.: Центр «Педагогический поиск», 2009.

4. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования./ Под ред. Е.С. Полат. М.: Академия, 2009.

5. Роберт И.В. Современные информационные технологии в образовании: дидактические проблемы, перспективы использования. - М.: Школа-Пресс, 2008.