Лосіцька Людмила Миколаївна, учитель вищої категорії Кривоносівського нвк Золотоніського району Черкаської області 2004-2005 н р. Хід урок

Вид материала

Урок

Содержание Можна все на світі вибирати, сину Народ мій є! Народ мій завжди буде! Бо у мене стукотить у грудях V. Підсумки уроку

Подобный материал:

• Учитель вищої категорії, вчитель-методист навчально-виховного комплексу «Загально-, 2399.21kb.
• Ісакієва Людмила Вікторівна, директор Горлівського нвк «зош І ііі ст. №14 багато профільний, 173.71kb.
• Програми з читання, української мови, математики для 1-10 класів спеціальної загальноосвітньої, 1141.95kb.
• 10-й (11-й) клас етика ділової комунікації, 360.37kb.
• Урок №22, 32.98kb.
• 22 (418), квітень 2005, 128.05kb.
• Специфіка соціалізації студентів-першокурсників на етапі адаптації до нових умов навчання, 437.04kb.
• «Українська мова 7 клас», 76.39kb.
• Маляренко Світлана Олексіївна, спеціаліст вищої категорії, «старший учитель». «Нестандартні, 102.6kb.
• Шкута Любов Миколаївна, вчитель початкових класів, спеціаліст вищої категорії Інноваційні, 139.23kb.

Тема уроку


В.Симоненко.

Короткі біографічні відомості про поета.

«Грудочка землі». «Салюти миру».

Виразне читання поезій, обговорення прочитанного


Мета уроку: розкрити ідейний зміст поезій, вчити розуміти основну думку твору, почуття ліричного героя; удосконалювати вміння виразно читати, розвивати творче мислення, активізувати пізнавальну думку в ході уроку; виховувати національну гідність, почуття патріотизму.

Обладнання: портрет В.Симоненка; збірки його поезій.


Лосіцька Людмила Миколаївна,

учитель вищої категорії

Кривоносівського нвк

Золотоніського району

Черкаської області


2004-2005 н.р.

Хід уроку

«Я воскрес, щоб із вами жити...»

Василь Симоненко

І. Оголошення теми та мети уроку, визначення мети учнями.

ІІ. Сприйняття матеріалу

План уроку

1. Короткі біографічні відомості про Василя Симоненка.
   
2. Замилування природою рідного краю та його піснями у поезії «Грудочка землі».
   
3. Вираження радості перемоги над фашистськими загарбникам та заклик берегти мир на землі у вірші «Салюти миру».
   

На дошці написані цитати з віршів Василя Симоненка:

• «Можна все на світі вибирати, сину,
  

Вибрати не можна тільки Батьківщину».

• «Бо ти на землі — людина».
  
• «Народ мій є! Народ мій завжди буде!
  

Ніхто не перекреслить мій народ!»

• «Народ мій є! В його гарячих жилах
  

Козацька кров пульсує і гуде!»

• «Праця людини — окраса і слава,
  

Праця людини — безсмертя її».


Матеріал для вчителя

Василь Симоненко прожив коротке, але яскраве життя. Усьо­го 28 років. Народився 8 січня 1935 р. в селі Біївцях Лубенського району на Полтавщині, помер 14 грудня 1963 р. в Черкасах. А між цими двома датами — важке, напівголодне воєнне дитинство, на­вчання в університеті, журналістська робота.

В 1957 році закінчив уні­верситет, працював журналістом в газеті «Черкаська правда», куди був запрошений редакцією. Багато їздить по області, формує авторський актив, вишукує цікаві матеріали, пише і друкує перші власні статті рецензії, вірші.

Невдовзі його викликали до Києва. 8 січня 1963 ро­ку у Спілці письменників України відбулося обговорення його поезії. Так в українську літературу ввійшов ще молодий, але цілком сформований з великим художнім і моральним потенціалом поет, який згодом став символом правди художнього слова і незрадливої всеохоплюючої любові до України.

Молодий поет загинув трагічно. 13 грудня 1963 року Василя Симоненка не стало.

У спогадах Станіслава Тельнюка є слова про те, що якби не вмер Василь Симоненко, його загнали б туди, куди загнали Василя Стуса, Івана Світличного, Валерія Марченка, Євгена Сверстюка та інших — у тюрму.

Любов до України в Симоненка — це любов сина до матері:

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Рідна земля для нього — святиня. Це вона дала йому силу й снагу художнього слова. Поет вірить у свій народ, у його невмиру­щу силу, бо в його гарячих жилах «козацька кров пульсує і гуде»:

Народ мій є! Народ мій завжди буде!

Ніхто не перекреслить мій народ!

Спадщина поета вміщується в одній книжці. Однак, на щастя, мистецтво ніколи не вимірювалося вагою. Його творчість безцінна для України. Василь Симоненко живе у своїх чудесних віршах. Він з нами. Він серед нас.


Ознайомлення з фотографіями Василя Симоненка та його сім’ї.

IIІ. Осмислення матеріалу

• Виразне читання вірша «Грудочка землі» вчителем або учнем.
  

• Бесіда з учнями.
  

• Яким настроєм пройнята поезія?
  
• На які частини можна її поділити?
  
• Знайдіть у поезії описи природи.
  
• Усно намалюйте картину, яка постала у вашій уяві. Зверніть увагу на кольори.
  
• Які художні засоби автор використовує? Знайдіть у тексті епітети, поясніть їх роль.
  
• Доберіть синоніми до слів: вітчизна, труд, величаво, ходити.
  

• Робота у групах:
  

1-ша група – проставити паузи у двох перших строфах поезії;

2-га група – проставити логічні наголоси у двох перших строфах поезії.

• Читання поезії учнем із середніми здібностями.
  

• Яких помилок у читанні допустився учень?
  
• Чи правильну інтонацію вибрав учень?
  
• Чи правильно витримано паузи?
  

• Хорове читання вірша.
  

• Аналіз поезії (бесіда)
  

• Що сказано у вірші про пісні? Яке значення вони мали у житті поета?
  
• Як ви думаєте, чому автор саме так назвав свій вірш, а не «Замріяні пісні»?
  
• Визначте тему і основну думку вірша.
  
• Які українські народні пісні знаєте ви?
  
• Яким постає перед нами поет у цьому вірші? (Людина, закохана в природу, тонко відчуває і розуміє її.)
  

• Слово вчителя.
  

Василь Симоненко справді дуже любив народні пісні. А його вірш «Лебеді материнства» покладений на музику і перетворився на народну пісню, а це для поета є, напевне, найвищим визнанням.

• Виконання пісні ученицею.
  

• Як ви розумієте слова з поезії «Грудочка землі»:
  

Бо у мене стукотить у грудях

Грудочка любимої землі.

Здавна в українців існував звичай: коли людина залишала рідний край надовго, вона брали із собою в хустинку грудочку землі. Брали з собою грудочку рідної землі і чоловіки, які ішли на війну. Останньою такою війною для нашого народу була Велика Вітчизняна війна.

• Коли вона тривала?
  
• Що ви про неї знаєте?
  
• Чи був хтось із ваших родичів на війні? Що ви про це знаєте?
  
• Яке свято для учасників Великої Вітчизняної війни є найкращим?
  

Для нашої Батьківщини завжди буде святом 9 Травня. У ті весняні дні закінчився великий шлях, позначений багатьма жертвами. І наш святий обов’я­зок, вітаючи один одного із святом, — завжди пам’я­тати про тих, кого немає поруч з нами, хто загинув на війні.

Святкуючи Перемогу, ми завжди будемо згадувати, які якості нашого народу допомогли подолати ворога. Це терпіння, мужність, величезна стійкість, любов до Вітчизни. Нехай ці якості, випробувані вогнем, завжди супроводжують нас.

У вірші «Салюти миру» Василь Симоненко ви­словлює радість перемоги над фашистськими загарбниками, а також вдячну пам’ять народу про загиблих у кривавому вирі війни. Поет закликає берегти мир на землі.

• Читання поезії вчителем або учнем.
  

• Бесіда з учнями.
  

• Які рядки вірша вас найбільше схвилювали? Чому?
  
• Визначте тему і основну думку поезії. Знайдіть у тексті рядки, які підтверджують вашу думку. Прочи­тайте їх.
  
• Виділіть рядки, в яких виражена радість людей, викликана перемогою над фашистськими загарбника­ми.
  
• Які вислови вам найбільше сподобалися?
  
• Знайдіть у вірші образні вислови, в яких гово­риться про те, що загиблі заповідали нам берегти мир. Виділіть синоніми. З якою метою вони тут вжиті?
  

• Робота з фотографіями пам’ятників, присвячених подіям і учасникам Великої Вітчизняної війни.
  
• Читання вірша О. Довгого «Солдат» вчителем.
  

Упав солдат в бою нерівнім

На трав настелені мости...

Та поклялися друзі вірні

До Перемоги з ним прийти.

Й таки прийшли. О тій годині,

Коли настав кінець війни,

Він розписався у Берліні

Своїм багнетом на стіні.

Коли ж додому повертали,

Звільнивши од напруги світ,

До праці вірні друзі стали,

А він підвівся на граніт.

Підвівсь і став як образ слави

О тих, що ніч перемогли,

Щоб діти вільної держави

Рівнятися на них могли.

• Що б ви побажали людям усього світу в переддень великого свята – Дня Перемоги? (метод «мікрофон»)
  

IV. Закріплення матеріалу

• Чи захопила вас поезія Симоненка?
  
• Що для себе ви взяли з цього уроку?
  
• Чи досягли мети, яку поставили на початку уроку?
  

V. Підсумки уроку

Давно минула війна. Але не слабшає біль втрат у багатьох сім’ях. Вицвілі фотографії, які дбайливо зберігаються в засклених рамках і сімейних альбомах, пожовклі аркуші листів, надіслані з фрон­ту, похоронки... Обеліски, пам’ятники, братські мо­гили, вулиці і площі, названі на честь переможців, навічно зберігають у нашій пам’яті доблесних солдатів, що розгромили німецько-фашистських загарбників.

Вітчизна і рідне село, де народився, — невіддільні. У кожного з нас залишається в серці куточок, де минуло дитинство: зелена левада, луки з пахучою скошеною травою, сонячний сосновий бір або тінявий гай з суничними галявинами, широке поле, де так легко дихати, стежина, обіч якої ростуть волошки і по якій, здається, не йдеш, а летиш, неначе птах. Природа завжди чарувала і чарує, хвилювала і хвилює людину.

Саме такими думками і почуттям пройняті і вірші В. Симоненка «Грудочка землі» та «Салюти миру».


VІ. Домашнє завдання.

Вивчити вірш «Грудочка землі» напам’ять, проставити паузи та логічні наголоси у вірші.