Методичні вказівки
| Вид материала | Диплом |
- Методичні вказівки для студентів спеціальності 0917, 418.35kb.
- Методичні вказівки, 258.85kb.
- Ау кафедра прикладної математики та обчислювальної техніки методичні вказівки, 290.94kb.
- Методичні вказівки, 565.46kb.
- Методичні вказівки, 1826.03kb.
- Методичні вказівки, 283.51kb.
- Методичні вказівки, 442.88kb.
- Міністерство освіти І науки україни одеський національний політехнічний університет, 224.06kb.
- Методичні вказівки, 498kb.
- Л. В. Щербина Методичні вказівки, 607.08kb.
2 ТЕМАТИКА ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ
Тематика дипломних проектів відповідає вимогам ОКХ і навчальному плану спеціальності ІУСТ. Тематика дипломних проектів визначається і затверджується кафедрою ІУС.
Тематика дипломного проектування має відповідати таким основним положенням:
- бути актуальною;
- відповідати сучасному стану науки і техніки;
- відображати перспективи розвитку відповідних галузей техніки з урахуванням останніх наукових досліджень;
- бути націленою на вирішення задач, які стоять перед підприємствами і організаціями, в яких проводиться дипломне проектування;
- стимулювати студентів на творчий пошук нових науково-технічних, проектних та інших рішень;
- викликати у студентів необхідність опрацювання спеціальної науково-технічної літератури;
- передбачати вибір оптимального вирішення поставленого завдання на основі використання ефективних математичних методів та сучасних засобів комп’ютерної техніки.
Основними напрямками тематики дипломного проектування на кафедрі ІУС є:
- проектування складних інформаційних систем, що розвиваються;
- проектування розподілених інформаційних управляючих систем;
- менеджмент комп'ютерних мереж і інформаційних систем: технології, інструментальні засоби і системи;
- розробка Web-орієнтованих інформаційних систем;
- розробка об’єктно-орієнтованих інформаційних систем.
Приклади тем дипломних проектів наведені у Додатку А.
Студенту надається право вибрати тему дипломного проекту, що визначена кафедрою, чи запропонувати свою тему з необхідним обґрунтуванням доцільності її пророблення.
Своя тема дипломного проекту (роботи) в цьому випадку закріплюється за студентом за його письмовою заявою наказом ректора університету (директора інституту) перед направленням студента на переддипломну практику.
Проекти можуть бути також виконані за тематикою наукових розробок, виконаних студентами в рамках науково-дослідних робіт кафедри і тем держбюджетних і господарських договорів.
Допускається розробляти комплексні дипломні проекти. У цьому випадку вказується загальна тема проекту і теми кожної частини. Кожен студент зобов’язаний сформувати та оформити окрему пояснювальну записку. Комплексні проекти можуть бути кафедральними і міжкафедральними.
Основним напрямком розробки дипломних проектів є розробка системотехнічних проектів. Крім цієї тематики, можуть виконуватися дипломні проекти по напрямках інформаційних технологій.
Системотехнічні дипломні проекти, як правило, мають включати питання створення систем різного призначення, розробки різних видів забезпечень систем з урахуванням етапів життєвих циклів системи в цілому.
3 ОРГАНІЗАЦІЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ
Організація дипломного проектування із спеціальності ІУСТ покладається на профілюючу кафедру – кафедру ІУС.
Дипломні проекти можуть виконуватись як на кафедрі, так і в установах, на підприємствах, у наукових та інших закладах.
Кафедра ІУС щорічно, не пізніше жовтня, затверджує тематику дипломного проектування на поточний навчальний рік, що відображується в протоколі засідання кафедри. Кафедра не менш як за місяць до переддипломної практики ознайомлює студентів з тематикою дипломного проектування, проводить розподіл тем серед студентів, визначає керівників дипломних робіт, узгоджує списки консультантів з дипломного проектування з інших кафедр (охорона праці, економічної кібернетики тощо).
Керівниками дипломного проектування за поданням профілюючих кафедр наказом ректора (директора інституту) призначаються професори та доценти або найбільш досвідчені викладачі даної кафедри та її філій. Консультантами з змістовної частини можуть бути наукові співробітники та висококваліфіковані фахівці підприємств, установ, організацій, а також наукові співробітники університету. При виконанні міжкафедральних комплексних дипломних робіт призначається головний керівник і керівники кожної частини комплексного проекту.
За одним керівником закріплюється не більше восьми студентів-дипломників одночасно.
Практично робота над дипломною роботою починається в період переддипломної практики.
Відповідно до теми дипломної роботи в загальному вигляді можна рекомендувати студентам:
- вивчити існуючі системи автоматизації для подібних об’єктів, їхні позитивні і негативні сторони;
- зібрати необхідні вихідні дані про об’єкт автоматизації для проектування системи;
- ознайомитись з існуючими та вибрати методику моделювання об’єкта;
- ознайомитись з існуючими та вибрати технологію проектування системи;
- підготувати матеріали (ескізи, креслення, схеми) для виконання графічної частини дипломного проекту;
- ознайомитися з вирішенням питань, що входять до системи забезпечення життя і діяльності людини, розробка яких передбачена в дипломному проекті;
- вивчити організаційно-економічні питання, методику визначення ефективності об'єкта, що підлягає проектуванню, ознайомитись з даними про економічну ефективність подібних об'єктів;
- ознайомитись з основними публікаціями, нормативними, довідниковими матеріалами з питань теми дипломного проектування.
Всі зібрані матеріали мають бути відображені в звіті з переддипломної практики і подані для перегляду і їх оцінки керівнику дипломного проектування.
Керівник контролює хід виконання студентом дипломного проекту згідно з календарним планом. Консультанти контролюють роботу студента з відповідних розділів, перевіряють і затверджують їх виконання своїм підписом.
Керівник і консультанти повинні надавати студенту методичну допомогу у вирішенні тих чи інших питань, застерігати від прийняття некваліфікованих хибних рішень, вказати студенту напрямки пошуку та ін. Але це не звільняє студента від повної відповідальності за обґрунтованість прийнятих ним рішень, дотримання вимог нормативних документів і виконання календарного плану роботи.
Процес розробки і захисту дипломного проекту представляється декількома етапами:
- дослідження об’єкта автоматизації;
- проектування;
- оформлення пояснювальної записки та графічної частини дипломного проекту;
- підготовка доповіді й ілюстративного матеріалу.
- попередній захист дипломного проекту;
- рецензування;
- захист дипломного проекту в ДЕК.
Повідомлення керівників дипломних проектів про хід виконання календарних планів студентами-дипломниками мають регулярно заслуховуватися на засіданнях кафедри.
Студент, котрий не виконує графік дипломного проектування або значно відстав в його виконанні, повинний бути запрошеним для пояснення цього на засіданні кафедри, яка приймає відповідне рішення.
- ЗАВДАННЯ НА ДИПЛОМНЕ ПРОЕКТУВАННЯ
Завдання на дипломний проект має відображати усі виробничі функції та типові задачі діяльності, що подані в ОКХ та виносяться на державну атестацію згідно з ОПП.
Завдання на дипломне проектування є документом дипломного проекту. Завдання формується керівником дипломного проекту, оформлюється державною мовою на спеціальному бланку (Додаток Б) . В завданні вказано: прізвище, ім'я і по батькові керівника дипломного проекту, а також прізвище, ім'я і по батькові консультантів по розділах дипломного проекту (економіка, безпека життя і діяльності людини та ін.), тема дипломного проекту, вихідні дані до проекту, перелік основних питань, що підлягають розробці в дипломному проекті, у тому числі питання економічної частини, забезпечення безпеки життєдіяльності людини, питання нормативно-правового характеру, тощо.
У завданні наводиться також перелік графічного матеріалу з вказівкою обов'язкових креслень, плакатів.
Завдання містить також календарний план виконання проекту.
Тема дипломного проекту має стисло визначати об'єкт(и) та функціональну задачу(чи) розробки. Якщо проект комплексний, то тема записується так:
«Комплексна тема. Назва загальної теми дипломного проекту. Назва теми, що виконується індивідуально студентом.»
Завдання, підписане керівником дипломного проекту, затверджується завідувачем кафедри.
Студент одержує від керівника проекту завдання з вказівкою термінів щодо його виконання і ставить свій підпис. Керівник проекту при цьому заповнює графу дати видачі завдання. Якщо консультантом з основної частини є сам керівник дипломного проекту, то його прізвище в розділі консультантів можна не давати.
Календарний план роботи над дипломним проектом складається студентом разом з керівником проекту на першому тижні дипломного проектування і ними підписується.
У тексті завдання на дипломне проектування не дозволяється робити ніяких виправлень – підчищень, зафарбовувань тощо. У разі потреби виправлення тексту завдання, це можливо тільки з особистого дозволу завідувача кафедри. При цьому заповнюється новий бланк завдання.
Якщо дипломний проект виконується в електронній формі з комп'ютерним захистом дипломного проекту, то в цьому випадку робиться відповідний запис у графі вихідних даних у завданні на дипломний проект.
5 СТРУКТУРА, ЗМІСТ І ОБСЯГ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ
5.1 Загальні вказівки
Дипломний проект має складатися з пояснювальної записки (текстової частини) і графічної частини. Матеріал пояснювальної записки і графічної частини – це результат самостійної творчої роботи студента з питань, сформульованих у завданні на дипломне проектування.
Дипломне проектування – одна з форм навчального процесу. Дипломний проект може відповідати рівню ескізного проектування або рівню технічного проектування. Дипломний проект може мати у своєму складі документи , що в умовах виробництва виконуються вже на стадії підготовки робочої документації.
- Структура і обсяг пояснювальної записки дипломного проекту
Рекомендований загальний обсяг пояснювальної записки при виконанні комп’ютерним способом має бути порядку 75-85с. з розрахунку не більше 40 рядків на сторінку (при друкуванні через 1,5 інтервали шрифт TimesNewRoman 14pp.). При виконанні пояснювальної записки рукописним способом її обсяг збільшується (але не більше 120 сторінок).
Рекомендується така структура й обсяг пояснювальної записки (у сторінках), як наведено в таблиці 5.1.
Таблиця 5.1 – Структура й обсяг дипломного проекту
| Найменування розділу | Кількість сторінок |
| Титульний аркуш (зразок бланка наведено в Додатку В) | 1 |
| Завдання на дипломний проект (зразок бланка наведено в Додатку Б) | 2 |
| Реферат (приклад наведено в Додатку Г) | 2 |
| Зміст | 1-2 |
| Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів | 1 |
| Вступ | 1-3 |
| 1 Загальносистемні питання. Аналіз актуальності розв'язуваної задачі й огляд наявних результатів. Постановка задачі досліджень та проектування. | 20-25 |
| 2 Розробка проектних рішень. Розробка документації | 40-50 |
| 3 Питання безпеки життя та діяльності людини | 7-10 |
| 4 Економічна частина | 10-14 |
| Висновки | 1-3 |
| Перелік посилань (10-50 найменувань) | 1-2 |
| Додатки | Без обмежень |
| Відомість дипломного проекту (приклад наведено в Додатку Д) | 1 |
| Відзив керівника проекту (зразок бланка наведено в Додатку Е) | (у конверті) |
| Рецензія (зразок бланка наведено в Додатку Ж) | (у конверті) |
5.3 Зміст пояснювальної записки
5.3.1 Загальні зауваження до змісту пояснювальної записки
Зміст пояснювальної записки визначається технічним завданням на проектування і залежить від характеру дипломного проекту.
Зміст розділів пояснювальних записок дипломних проектів, виконаних за комплексною тематикою, визначається їхнім призначенням при вирішенні як загальних, так і конкретних задач розробки. При цьому в пояснювальних записках таких дипломних проектів, виконаних різними студентами, не допускається текстуального збігу в матеріалах загального призначення.
У пояснювальну записку (змістовну частину) дипломного проекту системотехнічного характеру мають входити:
- аналіз сучасного стану питань, формулювання технічних вимог до розробки системи (або її елементів – підсистеми, комплексу задач, задачі), порівняльний аналіз з даними аналогічних схемотехнічних рішень;
- змістовний опис і аналіз інформаційних процесів й особливостей об'єкта (чи процесу) управління, що розглядаються в дипломному проекті;
- обґрунтування мети розробки автоматизованої системи (або її елементів) і критеріїв ефективності та якості;
- постановка комплексу задач (задачі);
- вибір та обґрунтування функціональної схеми системи (або її елементів);
- розробка інформаційного забезпечення системи (підсистеми, комплексу задач, задачі ), що розглядається;
- математичний опис (формалізація) задачі, що оброблятиметься, вибір і обґрунтування методів її рішення;
- розробка й обґрунтування алгоритмів вирішення поставленої задачі;
- вибір лінгвістичного забезпечення системи (підсистеми, комплексу задач, задачі);
- розробка інтерфейсів користувача, визначення ефективності методів ведення діалогу;
- розробка програмного забезпечення (складання і налагодження робочої програми для ЕОМ, оцінка необхідних технічних ресурсів для функціонування системи (підсистем);
- вибір, розробка й обґрунтування технічного забезпечення системи (підсистеми, комплексу задач, задачі);
- розробка технічної документації та опис елементів системи;
- оцінка якості та ефективності функціонування компонентів розробленої системи;
- визначення науково-технічного рівня розробленої системи (підсистеми, комплексу задач, задачі);
- організаційно-економічні розрахунки;
- питання безпеки життя і діяльності людини;
- загальні висновки за результатами виконання проекту.
5.3.2 Приклад змісту пояснювальної записки системотехнічного профілю дипломного проекту наданий у таблиці 5.2.
Таблиця 5.2 – Приклад змісту пояснювальної записки
| Найменування структурних елементів пояснювальної записки, розділів і підрозділів | Кількість сторінок |
| Титульний аркуш | 1 |
| Завдання на дипломне проектування | 2 |
| Реферат | 2 |
| Перелік скорочень, умовних позначень, символів, одиниць і термінів | 1 |
| Зміст | 1-2 |
| Вступ | 1-3 |
| 1 Загальносистемні питання. Аналіз актуальності розв'язуваної задачі й огляд наявних результатів. Постановка задачі досліджень та проектування. | 20-25 |
| 1.1 Огляд і аналіз сучасного стану розвитку інформаційних технологій, обчислювальної техніки і системотехнічних рішень | 5 |
Продовження табл.5.2
| Найменування структурних елементів пояснювальної записки, розділів і підрозділів | Кількість сторінок |
| 1.2 Огляд і аналіз існуючих методів і засобів вирішення задач дипломного проекту | 5 |
| 1.3 Змістовний опис і аналіз структурних і функціональних особливостей об’єкта проектування. | 3 |
| 1.4 Організаційна структура об’єкта автоматизації | 2 |
| 1.5 Обґрунтування мети рішення поставленої проблеми і критеріїв ефективності. | 2 |
| 1.6 Функціональні структури об’єкта та системи автоматизації | 2 |
| 1.7 Технічне завдання на розробку | 3 |
| 2 Проектні і технічні рішення та документація | 40 – 60 |
| 2.1 Постановка задачі | 5 |
| 2.2 Інформаційне забезпечення проектованої системи | 8 |
| 2.2.1 Структура і схеми інформаційних об’єктів і ресурсів | 1 |
| 2.2.2 Схеми інформаційних потоків | 1 |
| 2.2.3 Схеми бази даних (діаграми ) | 2 |
| 2.2.4 Опис бази даних | 2 |
| 2.2.5 Моделі інформаційних баз | 2 |
| 2.3 Математичне забезпечення | 5 |
| 2.3.1 Розробка алгоритмів рішення функціональної задачі. | 3 |
| 2.3.2 Визначення та оцінка якісних показників алгоритмів, порівняння з існуючими. | 2 |
| 2.4 Програмне забезпечення | 20 |
| 2.4.1 Системне програмне забезпечення (характеристика і специфікація) | 2 |
| 2.4.2 Опис програми | 5 |
| 2.4.3 Інструкція користувача (адміністратора, фахівця) | 5 |
| 2.4.4 Інструкція програміста (системного програміста) | 4 |
| 2.4.5 Програма і методика іспиту (результати налагодження програм, оцінка необхідної пам'яті і машинного часу для вирішення задач). | 3 |
| 2.4.6 Оцінка рівня складності програми (стисло) | 1 |
| 2.5 Технічне забезпечення | 14 |
| 2.5.1 Обґрунтування вибору (розробки) технічного забезпечення ІУС. | 4 |
| 2.5.2 Структура мережної системи (топологічна і логічна) | 5 |
| 2.5.3 Структура комплексу засобів автоматизації | 3 |
| 2.5.4 Специфікація обладнання | 2 |
| 2.6. Розробка методичного забезпечення ІУС. | 2 |
Продовження табл. 5.2
| Найменування структурних елементів пояснювальної записки, розділів і підрозділів | Кількість сторінок |
| 3 Рішення щодо забезпечення безпеки роботи системи | 6 |
| 3.1 Оцінка надійності функціонування компонентів; вибір способів забезпечення необхідного рівня надійності (при необхідності). | 3 |
| 3.2 Синтез і обґрунтування засобів захисту інформації від несанкціонованого доступу. | 3 |
| 4 Рішення щодо обґрунтування питань безпеки життя і діяльності людини | 7 |
| 5 Рішення щодо обґрунтування економічної ефективності отриманих проектних рішень | 10 |
| Висновок | 2 |
| Перелік посилань | 2 |
| Додаток (проміжні математичні докази, таблиці допоміжних цифрових даних, протоколи, акти іспитів, ілюстрації допоміжного характеру, документація програмного, інформаційного, математичного, методичного, лінгвістичного й організаційного забезпечення, експлуатаційна документація, типові форми документів, ілюстрації і таблиці, виконані на аркушах формату A3, роздруківки з ЕОМ та ін.) | Без обмежень |
5.3.3. Пояснення до виконання структурних елементів пояснювальної записки
Реферат – це короткий виклад змісту пояснювальної записки, що включає основні фактичні відомості і висновки, необхідні для початкового ознайомлення з пояснювальною запискою до дипломного проекту. Вимоги до реферату визначаються нормативними документами [4].
Реферат має бути розміщений після аркуша завдання на новій сторінці.
Реферат містить:
- відомості про обсяг пояснювальної записки, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість джерел у переліку посилань;
- текст, який відображує інформацію, надану в пояснювальній записці, за такою послідовністю:
- об’єкт дослідження;
- мета роботи;
- методи дослідження та апаратура;
- результати та їх новизна;
- основні конструктивні, технологічні та техніко-експлуатаційні характеристики та показники;
- взаємозв’язок з іншими розробками;
- рекомендації з використання результатів дипломного проекта;
- галузь застосування;
- економічна ефективність;
- виводи та прогноз про розвиток розробки;
- перелік ключових слів.
Реферат необхідно виконувати обсягом не більш 500 слів.
Ключові слова існують для розкриття суті диплому та для розповсюдження інформації про розробку. Ключові слова розміщуються після тексту реферату. Перелік містить 5-15 ключових слів (словосполучень), написаних у рядок прописними літерами, в називному відмінку, через кому.
Приклад реферату наведено у Додатку Г.
Реферат виконується українською, англійською або російською мовами.
Зміст пояснювальної записки включає: перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів; передмову; вступ; послідовно перераховані найменування всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки); висновки; перелік посилань; найменування додатків і номери сторінок, на яких міститься початок матеріалу.
Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів розташовують безпосередньо після змісту на новій сторінці. Перелік наводять, якщо в пояснювальній записці є мало розповсюджені умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни. Незалежно від цього з першою появою цих елементів у тексті звіту наводять їхню розшифровку.
У вступі коротко викладають:
- оцінку сучасного стану проблеми, зазначаючи при цьому практично вирішені задачі у даній предметній області;
- світові тенденції вирішення поставлених задач;
- актуальність даної роботи і основа для її проведення;
- мету роботи й області застосування;
- взаємозв'язок з іншими роботами.
Вступ розташовують на окремій сторінці.
У висновках необхідно зазначити:
- результат і повноту виконання завдання на дипломний проект, аналіз досягнутих кількісних і якісних показників;
- зв'язок дипломного проекту з науково-дослідними розробками кафедри, інших організацій і т. ін.;
- отримані нові наукові результати, що знайшли відображення в статтях, винаходах і тому подібному, а також рекомендації щодо подальшої роботи в даному напрямку;
- можливість використання матеріалів дипломного проекту в народному господарстві, очікуваний економічний ефект (за наявністю);
- рекомендації щодо використання результатів дипломного проектування в навчальному процесі університету.
Перелік посилань, які даються в пояснювальній записці, має бути наведений після висновків, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту мають бути посилання.
Бібліографічний опис джерел у переліку посилань наводять у порядку, в якому вони вперше згадуються в тексті. Порядкові номери опису в переліку є посиланнями в тексті. Бібліографічний опис посилань у переліку наводять згідно з існуючими стандартами з бібліотечної і видавничої справи.
У додатках розміщують матеріали, що необхідні для повноти дипломного проекту, але включення їх в основну частину проекту може змінити упоряджене і логічне надання роботи; через великий обсяг, чи специфіки форми надання не можуть бути внесені в основну частину (наприклад, схеми, перелік елементів, специфікації, опис комп'ютерних програм, протоколи випробувань, висновки метрологічної експертизи й ін.), на що має бути посилання у відповідних розділах; роздруковані комп'ютерні ілюстрації дипломних проектів за електронною формою; додаткові ілюстрації і таблиці тощо.
Останнім додатком має бути відомість дипломного проекту, у яку вноситься перелік документів і виробів (макетів, дослідницьких зразків), що входять до складу виконаного проекту. Відомість виконується на аркуші формату А4 за формою, наведеною в Додатку Д.
Характерною рисою сучасного періоду розвитку суспільства є зміна домінуючих видів людської діяльності, а також сучасний незадовільний рівень безпеки людей, що вимагає суттєвих змін в усіх ланках системи безпеки життя і діяльності людини (БЖДЛ). Вимоги до змісту освіти з БЖДЛ [5] має бути необхідною мірою реалізовані в дипломному проектуванні.
Кафедра ІУС спільно з кафедрою Охорони праці розробляє (корегує) тематику питань, що мають бути розглянуті в дипломних проектах, виходячи з основних складових БЖДЛ (Безпека життєдіяльності, Екологія, Основи ергономіки, Охорона праці, Охорона праці в галузі, Цивільна оборона тощо). Розроблена тематика узгоджується на засіданнях кафедр та пропонується студентам для вибору. Вихідні дані до завдання узгоджуються з керівником дипломного проекту та консультантом з кафедри Охорони праці.
Питання з БЖДЛ, що підлягають розробці, мають бути чітко сформульовані в завданні на дипломний проект.
Розробка економічних питань в дипломному проекті в ринкових умовах має велику вагу. Сучасні фахівці повинні мати не тільки відповідні знання, вміння та навички зі спеціальності, а також здатність ефективно керувати реальними проектами в галузі своєї професійної діяльності. Майбутньому фахівцеві надаватимуться більш широкі повноваження з планування та прийняття рішень. Тому обов’язковими вимогами до нього будуть знання основних концепцій керування проектом, які охоплюють питання організаційного та календарного планування і контролю, оцінювання ризиків, планування бюджету тощо.
Тому в економічній частині дипломного проекту мають знайти відображення аналіз і обґрунтування доцільності автоматизації об’єкта, розробки системи та проектування її елементів, мають бути показані можливі ринки його збуту, розглянуті питання порівняльного аналізу та конкурентоспроможності, проведені розрахунки економічної ефективності науково-технічних розробок, можливий соціальний ефект тощо.
Кафедра ІУС спільно з кафедрою Економіки та менеджменту розробляє тематику завдань з економічної частини, що знайдуть своє відображення в дипломному проектуванні. Розроблена тематика узгоджується на засіданнях кафедр та пропонується студентам для вибору. Обрана тематика та вихідні дані узгоджуються з керівником дипломного проекту та консультантом з кафедри Економіки та менеджменту.
Питання техніко-економічного обґрунтування мають бути чітко сформульовані в технічному завданні на дипломний проект.
Питання БЖДЛ, питання економічного характеру можуть знайти своє відображення в усіх розділах пояснювальної записки. В окремих же розділах «Питання безпеки життя та діяльності людини», «Економічна частина» не потрібно повторювати те, що було викладено з названих питань в інших розділах. Тут рекомендується навести узагальнення, доповнення, відповідні розрахунки, аналіз прийнятих рішень, висновки.
Рекомендації щодо виконання розділів «Питання безпеки життя та діяльності людини» та «Економічна частина» пояснювальної записки дипломного проекту наведені в методичних вказівках відповідно до кафедр Охорони праці та Економіки та менеджменту для студентів спеціальності ІУСТ.
5.4 Структура, зміст та обсяг графічної частини дипломного проекту
Графічна частина має ілюструвати і доповнювати основні розділи дипломного проекту.
Графічна частина може містити технічну документацію, схеми програмної та конструкторської документації, виконані згідно зі стандартами та нормативними документами [6-12]. Графічна частина дипломного проекту може містити: схеми, діаграми, креслення, специфікації, таблиці з чисельними результатами, необхідні математичні співвідношення, структури математичних моделей, схеми проходження й обробки інформації, графіки розрахункових і експериментальних залежностей, техніко-економічні показники та інші документи.
Обов'язковими є такі схеми:
- схема організаційної структури;
- схема функціональної структури;
- схема роботи системи;
- схема структурна комплексу технічних засобів,
а також плакати:
- загальні відомості про об’єкт досліджень та про систему автоматизації;
- діаграми інформаційних потоків;
- плакат з результатами економічної частини.
Вибір змісту і формату при наданні графічного матеріалу здійснюється за узгодженням з керівником проекту.
Рекомендована кількість обов'язкових аркушів графічного матеріалу: не менш 5 креслень, не менш 5 плакатів, комп'ютерні ілюстрації.
Графічний матеріал може бути підготовлений як роздавальний матеріал. Загальне число аркушів (з урахуванням рекламного аркуша) – не більш 15.
Графічний матеріал має бути зшитим та підписаним. Зразок титульного аркуша графічного матеріалу дипломного проекту наведено у Додатку И.
Проектна документація (креслення, схеми, специфікації та ін.) та плакати в графічному матеріалі мають відповідні написи і позначення. Зразки форм основних написів для проектної документації та плакатів наведено у Додатку К.
У Додатку Л наведені приклади креслень та плакатів графічної частини дипломного проекту.
При виконанні дипломних проектів з комплексної тематики допускається розробка загальних креслень та плакатів (структурні чи функціональні схеми, схеми розроблювальної системи, методи рішень, моделі та ін.), що використовуються під час захисту декількома студентами. Але, кількість креслень (плакатів), розроблювальних одним студентом, не має бути меншою від встановленої кількості аркушів графічного матеріалу.
- ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ
Дипломне проектування є трудомістким, багатоплановим і тривалим процесом, який потребує від студента не тільки конкретних знань і вмінь, але й відповідного розподілу методичних акцентів, нестачу яких можуть задовольнити дані методичні вказівки з дипломного проектування. Крім методичних вказівок студент повинен знати стандарти та керівні документи, що визначають основні принципи роботи над проектуванням автоматизованих систем [6-10].
- Підготовча робота в період переддипломної практики
У період переддипломної практики студент повинен попередньо ознайомитись з основними публікаціями за темою дипломного проекту та скласти їхній список.
На підставі вивчення літературних джерел, які мають охоплювати як монографії, підручники та навчальні посібники, статті у періодичних виданнях, так і патентні матеріали, науково-технічні звіти, реферативні видання студент повинен чітко уявити собі, що зроблено в теоретичному та прикладному аспектах теми проекту, що розробляється, а також докладно ознайомитись з аналогічними рішеннями в галузі проектування.
На підставі цієї роботи, яку виконано за підготовчий етап, в разі необхідності, після проведення попередніх теоретичних та експериментальних досліджень, має бути остаточно уточнена тема дипломного проекту, але не пізніше ніж за місяць до початку проектування.
У період переддипломної практики слід зібрати матеріали не тільки основної теми дипломного проекту, але із питань безпеки життя і діяльності людини, економічного обґрунтування розробки і т. ін.
- Робота з літературними джерелами
Робота з літературними джерелами у період виконання дипломного проекту полягає в поглибленому вивченні і критичному аналізі тих питань, що складуть основу роботи над вибраною темою. За результатами цієї роботи оформляється аналітичний огляд (порівняльний аналіз), із якого мають логічно випливати вибрані методики теоретичних і експериментальних досліджень. Подані джерела аналізуються з погляду сучасного стану застосовності відомих рішень до даної задачі. Усі повідомлення, запозичені з літературних джерел, наводяться з посиланням.
Не рекомендується описувати в огляді широко відомі принципи, методи й пристрої, якщо їх необхідно згадати, то вказуються лише особливості цих методів із посиланням на джерело, де вони описані докладно.
- Виконання теоретичних, експериментальних досліджень та розрахунків
Теоретичні дослідження виконуються при розробці окремих питань дипломного проекту, зокрема, при дослідженні властивостей об'єктів проектування та їх математичних моделей. Виконанню теоретичних досліджень мають передувати чітка постановка завдання проектування, обґрунтування прийнятих припущень, обраного напрямку та методики дослідження. Особливу увагу слід приділити галузям застосування отриманих результатів.
Розрахункові роботи виконуються для обґрунтування, а також з’ясування кількісних оцінок і характеристик прийнятих проектних рішень. Розрахунки, що проводяться, мають бути пов’язані з основними питаннями дипломної розробки, мати чітко сформульовану мету, завдання та логічну послідовність, яка випливає з прийнятої методики розрахунку. На основі отриманих розрахункових даних мають бути сформульовані висновки та рекомендації щодо питання, яке розробляється.
У тих випадках, коли теоретичні дослідження та розрахунки виконуються за відомими методиками, у тексті мають бути зроблені точні посилання на відповідні джерела та надано докладне викладання суті цих методик.
В разі використання оригінальних методик, які розроблені автором проекту, в пояснювальній записці мають бути наведені відповідні докази.
Експериментальні дослідження виконуються відповідно до завдання. Їх мета – підтвердити результати теоретичних положень і досліджень, перевірити розрахунки окремих функціональних вузлів і приладів (або пристрою в цілому), уточнити деякі наближені оцінки параметрів, з’ясувати залежності, що важко піддаються розрахунку, оцінити ефективність і характеристики прийнятих рішень, спростити розрахунки, оцінити їхні похибки, перевірити розроблені алгоритми, і т.п.
Вирішуючи задачі проектування, студент може застосувати вже апробовані алгоритми та програмні засоби, чи за відсутності таких розробляти нові (оригінальні). Алгоритми та програмні вирішення задач, які розроблені автором, вносяться у тексті пояснювальної записки з відповідними обґрунтуваннями та поясненнями. При вирішенні задач з використанням стандартних алгоритмів і програм у тексті записки наводяться посилання на джерела.
6.4 Виконання тексту пояснювальної записки
Робота над текстом пояснювальної записки дипломного проекту є значною мірою творчим процесом і ґрунтується на індивідуальному досвіді студента, але рекомендується враховувати кілька загальних порад.
Спочатку робиться попередня рубрикація основної частини пояснювальної записки на розділи, підрозділи, пункти, підпункти з коротким описанням про їхній зміст. У процесі роботи рубрикація уточнюється. Заголовки розділів, підрозділів потрібно формулювати чітко, конкретно.
Загальними вимогами до тексту пояснювальної записки є логічна послідовність викладення матеріалу, чіткість та конкретність викладення теоретичних та практичних результатів роботи, суті постановки завдання та мети проекту, методів дослідження, прийнятих інженерних рішень, доведеність висновків та обґрунтованість рекомендацій. В тексті пояснювальної записки необхідно дотримуватись єдиної термінології. Вона не має бути перевантажена мало інформативним матеріалом, описом загальновідомих методів, виводами формул тощо. В даному випадку необхідно посилатися на джерела інформації. В тексті пояснювальної записки має бути наведений використаний аналітичний апарат та результати виконаних розрахунків за допомогою ПЕОМ. Необхідно запобігати повторення однотипних розрахунків. При їхній наявності результати необхідно подавати у вигляді таблиць.
Текст пояснювальної записки не слід викладати від першої особи, переважніше безособова форма (наприклад «обчислюємо», «знаходимо») за всім текстом у визначеному відмінку й часі.
Посилання в тексті пояснювальної записки на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «…показано [5], що …». Не рекомендується оперувати номерними посиланнями на джерела як словами для побудови речення, наприклад «…показано в [5], що…».
Текст пояснювальної записки має бути стислим, чітким, добре відредагованим, з формулюваннями, які не допускають неоднозначності їхнього тлумачення. При викладі обов’язкових вимог мають застосовуватися слова «повинний», «випливають», «необхідно» і похідні від них.
У тексті записки не допускається:
- застосовувати для того самого поняття різні науково-технічні терміни, близькі за змістом (синоніми);
- скорочувати позначення фізичних одиниць, якщо вони вживаються без цифр, за винятком одиниць фізичних величин у головках і боковиках таблиць і в розшифровках літерних позначень, що входять у формули;
- використовувати математичний знак мінус (-) перед негативними значеннями величин. Замість математичного знака (-) слід писати слово “мінус”;
- вживати математичний знак без цифр, наприклад, (менше або дорівнює), (більше або дорівнює), (не дорівнює), а також знаки № (номер), % (відсоток);
- застосовувати індекси стандартів (ДСТУ, ГОСТ, ОСТ тощо) без реєстраційного номера. В даному випадку потрібно писати «згідно зі стандартами, нормативними документами тощо».
Текст пояснювальної записки часто безпідставно поділяють на абзацні відступи після кожної фрази. Зустрічаються і такі роботи, в яких декілька сторінок підряд написані без абзаців. Неправильний поділ тексту пояснювальної записки на абзаци заважають перевірці і сприйняттю тексту.
Абзацними відступами необхідно виділяти приблизно однакові і відокремлені за змістом частини тексту, але які пов’язані між собою загальною логікою оповідання.
6.5 Розробка графічної частини дипломного проекту
Графічна частина дипломного проекту має обов’язково бути результатом роботи, яка виконана безпосередньо студентом.
Перелік обов'язкового графічного матеріалу наводиться в завданні на дипломне проектування.
Графічна частина дипломного проекту має бути оформлена згідно з діючою нормативною документацією.
Графічні матеріали можуть бути виконані в електронному вигляді з наступним роздрукуванням.