Правила безпеки для тютюнового та тютюново-ферментаційного виробництва передмова

Вид материалаДокументы

Содержание


Таблиця 9.1 Періодичність технічного огляду посудин, цистерн
10. ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА 10.1. Загальні вимоги
10.2. Технічна документація
Подобный материал:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   29
9.2. Реєстрація та дозвіл на пуск посудини в експлуатацію

9.2.1. Всі посудини до пуску в роботу повинні бути за­реєстровані у особи, що здійснює нагляд за посудинами на підприємстві, у спеціальному журналі реєстрації та огляду посудин, на які не поширюються Правила будови та безпеч­ної експлуатаії посудин, що працюють під тиском. Форма журналу реєстрації наведена у додатку 19.

9.2.2. Для реєстрації посудини особі, яка здійснює на­гляд за посудинами, повинні бути подані:

- паспорт посудини (за відсутності паспорта заводу-виго-товлювача власником посудини повинно бути складено пас­порт встановленої форми);

- акт, який засвідчує, що монтаж (встановлення) виконані у відповідності з проектом і всі елементи посудини знахо­дяться в справному стані (лише для посудин, встановлених стаціонарно);

- схема включення з наведенням джерела тиску, пара­метрів робочого середовища, арматури, контрольно-вимірю­вальних приладів, запобіжних та блокувальних пристроїв.

9.2.3. Реєстрація та видача дозволу на пуск посудини в експлуатацію повинні виконуватись особою, що здійснює нагляд за посудинами на підприємстві, після подання доку­ментації у об'ємі, вказаному в п.9.2.2 ч.1 цих Правил, та при позитивних результатах технічного огляду.

Про реєстрацію, результати технічного огляду, термін на­ступного огляду та видачу дозволу на пуск посудини в робо­ту особа, яка здійснює нагляд за посудинами, виконує запис у паспорті посудини і журналі реєстрації та огляду посудин.

9.2.4. Після реєстрації паспорт посудини зі всіма вказа­ними вище документами повертається власнику посудини.

9.3. Технічний огляд посудин

9.3.1. Посудини повинні піддаватись технічному оглядові (зовнішньому і внутрішньому оглядові та гідравлічному вип­робуванню) до пуску в роботу (після монтажу) та періодич­но під час експлуатації.

9.3.2. Технічний огляд посудин виконується особою, що здійснює нагляд за посудинами, в присутності особи, яка відповідає за їх справний стан та безпечну експлуатацію.

9.3.3. Гідравлічне випробування посудин здійснюється з попереднім оглядом для виявлення стану внутрішніх та зовнішніх поверхонь та впливу середовища на стінки посудини.

Необхідність повного чи часткового видалення футеров-ки, ізоляції та інших захисних покрить посудин при техніч­ному огляді визначається особою, що здійснює нагляд за посудинами, у залежності від їх технічного стану.

Внутрішній огляд посудин повинен виконуватись з додер­жанням вимог безпеки.

9.3.4. У разі неможливості (через конструктивні особли­вості посудини) здійснення внутрішніх оглядів останні замі­нюються гідравлічним випробуванням пробним тиском з ог­лядом в доступних місцях та замірюванням товщини стінок.

9.3.5. Гідравлічне випробування посудин та їх елементів повинно виконуватись пробним тиском, вказаним на крес­ленні або в паспорті посудини; за відсутності цих даних -відповідно до підрозд. 4.6 Правил будови та безпечної екс­плуатації посудин, що працюють під тиском.

Розрахунок посудин на міцність повинен враховувати на­пругу, яка виникає у металі при проведенні гідравлічних і пневматичних випробувань.

9.3.6. В обгрунтованих випадках, коли гідравлічне випро­бування неможливе (складність видалення води, наявність всередині посудини футеровки, яка перешкоджає заповнен­ню посудини водою), дозволяється замінювати його пневма­тичним випробуванням (повітрям або інертним газом) при такому ж пробному тискові у відповідності з інструкцією, затвердженою власником підприємства.

В інструкції повинні бути передбачені заходи безпеки щодо пневматичного випробування цих посудин.

Пневматичне випробування допускається лише за пози­тивних результатів огляду, товщинометрії та перевірки міц­ності посудини розрахунком.

Повітря може бути використане лише для пневмовипро-бувань посудин, які пройшли ретельне очищення, дегазацію з наступним лабораторним аналізом середовища.

9.3.7. Пневматичне випробування посудин на міцність не дозволяється у діючих цехах, лабораторіях, дільницях.

На час проведення пневматичного випробування посудин слід встановити охоронну зону та наочно її позначити.

Знаходження будь-кого в цій зоні під час підняття тиску в посудині не дозволяється. Огляд посудини дозволяється виконувати лише після того, як випробний тиск буде зниже­ний до робочого.

Герметичність зварних стиків, фланцевих з'єднань перев­іряється галоїдним_и або галієвими течошукачами або шля­хом обмазування їх мильним або іншим розчином.

Не дозволяється обстукування молотком посудин, що пе­ребувають під тиском.

9.3.8. Посудини, що знаходяться в експлуатації, повинні підлягати технічному огляду з періодичністю, вказаною в інструкції з експлуатації підприємства-виготовлювача, а при відсутності таких вказівок - відповідно з табл. 9.1.

Таблиця 9.1

Періодичність технічного огляду посудин, цистерн,

бочок, балонів, що знаходяться в експлуатації та

не підлягають реєстрації в органах

Держнаглядохоронпраці

(витяг з Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском)

Найменування

 

Зовнішній та внутрішній огляд

 

Гідравлічне випробу­вання пробним тиском

 

1

 

2

 

3

 

Посудини, що працюють іІз середови­щем, що викликає руйнування та фізи-ко-хімічне перетворення матеріалу (ко­розія тощо) зі швидкістю не більше 0.1 мм/рік

 

2 роки

 

8 років

 

Посудини, що працюють із середови­щем, що викликає руйнування та фізи-ко-хімічне перетворення матеріалу (ко­розія тощо) зі швидкістю понад 0.1 мм/рік

 

12 міс

 

8 років

 

Цистерни та бочки, в яких тиск понад 0.07 МПа (0.7 кгс/кв.см) створюється періодично для їх спорожнювання

 

2 роки

 

8 років

 

Бочки для зріджених газів, що виклика­ють руйнування та фізико-хімічне пере­творення матеріалу (корозія тощо) зі швидкістю не більше 0.1 мм/рік

 

4 роки

 

4 роки

 

Бочки для зріджених газів, що виклика­ють руйнування та фізико-хімічне пере­творення матеріалу (корозія тощо) зі швидкістю понад 0.1 мм/рік

 

2 роки

 

2 роки

 

Балони, що знаходяться в експлуатації, для наповнення газами, що викликають руйнування та фізико-хімічне перетво­рення матеріалу (корозія тощо):

 

 

 

 

 

- зі швидкістю не більше 0.1 мм/рік;

 

5 років

 

5 років

 

- зі швидкістю понад 0.1 мм/рік

 

2 роки

 

2 роки

 

Балони, що призначені для забезпечен-ня паливом двигунів транспортних засо-бів, на яких вони встановлені: а) для стисненого газу: - виготовлені з легованих сталей

 

 

 

 

 

та металокомпозитних матеріалів;

 

5 років

 

5 років

 

- виготовлені з вуглецевих сталей та металопластикових матеріалів;

 

3 роки

 

3 роки

 

- виготовлені з неметалевих матеріалів

 

2 роки

 

2 роки

 

б) для зрідженого газу

 

2 роки

 

2 роки

 

Продовження табл. 9.1

1

 

2

 

3

 

Балони з середовищем, що викликає руйнування та фізико-хімічне перетво­рення матеріалів (корозія тощо) менше 0.1 мм/рік, в яких тиск понад 0.07 МПа (0.7 кгс/кв.см) створюється періодично для їх спорожнення

 

10 років

 

10 років

 

Балони, які встановлені стаціонарно, а також постійно на рухомих засобах, в яких зберігаються стиснене повітря, кисень, аргон, азот, гелій з температу­рою точки роси мінус 35 °С і нижче, що вимірювалась під тиском 15 МПа (150 кгс/кв.см) та вище, а також бало­ни із зневодненою вуглекислотою

 

10 років

 

10 років

 

9.3.9. Посудини повинні підлягати достроковим технічним оглядам:

- після ремонту з застосуванням зварювання або пайки окремих частин посудини, яка працює під тиском;

- якщо посудина перед пуском у роботу знаходиться у бездії понад один рік;

- якщо посудина була демонтована та встановлена на новому місці;

- якщо такий огляд необхідний за розсудом особи, яка здійснює нагляд, або особи, відповідальної за справний стан та безпечну роботу посудини.

9.3.10. Посудина визнається як така, що витримала вип­робування, якщо:

- в ній не виявлено ознак розриву;

- під час випробувань не помічається падіння тиску за манометром, течії, крапель, потіння чи пропускання води крізь зварні шви;

- після випробування не помічені видимі залишкові де­формації.

9.3.11. Посудини, що працюють під тиском, з вибухопо-жежонебезпечними або токсичними газами або рідинами, повинні підлягати товщинометрії та додатковому пневматич­ному випробуванню на щільність (герметичність) з визначен­ням падіння тиску за час випробування (за наявності відпо­відних вказівок у проекті).

9.3.12. На кожній посудині після її встановлення повинні бути нанесені фарбою на видному місці або на спеціальній табличці:

- реєстраційний номер;

- номер позиції, що відповідає номеру за технологічною схемою;

- дозволений (робочий) тиск (Рр) МПа (кгс/кв.см), дата (місяць, рік) наступного внутрішнього огляду (ВО) та гідрав­лічного випробування (ГВ).

9.3.13. Нагляд за технічним станом посудин в період їх експлуатації шляхом зовнішнього огляду та за показанням контрольно-вимірювальних приладів та засобів автоматики повинен здійснюватись:

- щозмінно обслуговуючим персоналом з записом у вах­товому журналі;

- щоденно посадовими особами цеху, дільниці з підпи­сом та відображенням відмічених зауважень у вахтовому журналі;

- періодично (не рідше одного разу на рік) особою, що здійснює нагляд за посудинами на підприємстві, разом з особою, відповідальною за їх справний стан та безпечну дію.

Ця перевірка поєднується з оглядом посудин інших ка­тегорій.

9.3.14. При періодичному обстеженні перевіряється:

- стан посудини шляхом зовнішнього огляду;

- усунення зауважень попереднього обстеження та вико­нання заходів щодо безпечної експлуатації, визначених ак­тами розслідування аварій, протоколами технічних нарад та наказами.

9.3.15. Висновки періодичного зовнішнього огляду по­винні бути відображені в акті обстеження цеху, дільниці, виконаному в двох примірниках, з наведенням терміну усу­нення виявлених несправностей за підписом осіб, що здій­снювали огляд, при чому один примірник передається кер­івнику цеху, дільниці, а другий примірник зберігається у осо­би, яка здійснює нагляд за посудинами.

9.3.16. У разі виникнення сумнівів щодо справності по­судини підприємство повинне зупинити її роботу, виконати ремонт посудини з наступною дефектоскопією зварних швів та технічним оглядом.

9.3.17. Експлуатація посудин не допускається:

- після закінчення терміну чергового огляду, якщо немає дозволу на його перенесення;

- при відсутності в паспорті посудини дозволу на експ­луатацію;

- якщо тиск та температура стінки посудини перевищу­ють дозволені, незважаючи на додержання всіх вимог, що вказані в інструкції з обслуговування;

- при виявленні в елементах посудини, що визначають її міцність, тріщин, випинів, пропускань або потіння в зварних швах, протікань у фланцевих, різьбових та інших з'єднаннях, при неповній кількості кріпильних деталей;

- при виникненні пожежі, яка безпосередньо загрожує посудині;

- при несправності КВП та А, запобіжних та блокуваль­них пристроїв;

- у разі зниження рівня рідини нижче допустимого у по­судинах з вогневим обігрівом. Про заборону експлуатації посудини повинен бути зроб­лений запис у паспорті посудини з наведенням причини та повідомлено власника підприємства.

9.3.18. Ревізія, відбраковка та ремонт елементів посуди­ни повинні здійснюватись у відповідності з діючими норма­тивно-технічними актами.

10. ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА 10.1. Загальні вимоги

10.1.1. Електробезпека електроустановок споживачів, які щойно будуються або реконструюються, повинна відповідати вимогам ПУЕ.

Електроустановки споживачів, що експлуатуються, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації електро­установок споживачів і Правил техники безпеки під час екс­плуатації електроустановок споживачів, а також діючих стан­дартів безпеки праці та інших нормативних документів.

10.1.2. Новозбудовані електроустановки та такі, що ре­конструюються, повинні бути піддані приймально-здавальним випробуванням та вводитись до промислової експлуатації лише після прийняття приймальними комісіями з обов'язко­вим оформленням відповідних актів та протоколів.

Вся технічна документація, у відповідності з якою елект­роустановку було допущено до експлуатації, повинна збері­гатись у особи, що відповідає за електрогосподарство.

10.1.3. Виконання електродвигунів, пускової та захисної апаратури, електроосвітлювальної апаратури та електричних мереж повинні відповідати виду виробництва, категорії його приміщень та зон щодо вибухопожежної небезпеки та умо­вам оточуючого середовища відповідно до додатків 4, 12.

У вибухопожежонебезпечних виробничих приміщеннях електропроводка, кабельні лінії та виконання електроустат­кування щодо ступеню захисту оболонок повинні відповіда­ти вимогам ПУЕ.

10.1.4. Електродвигуни, які встановлюються на відкрито­му повітрі, повинні мати виконання не менше ІР44 або спец­іальне, що відповідає умовам їх роботи (наприклад, для хімічних установок тощо).

10.1.5. Електродвигуни, які встановлюються в приміщен­нях, де можливе осідання на їх обмотках пилу та інших речовин, що порушують їх природне охолодження, повинні мати виконання не менше ІР44 або продувне з підведенням чистого повітря.

10.1.6. Електродвигуни, які встановлюються у сирих та особливо сирих місцях, повинні мати виконання не менше ІР43 та ізоляцію, розраховану на дію вологи та пилу (зі спец­іальною обмазкою, вологостійку тощо).

10.1.7. Встановлені пускові прилади повинні бути розра­ховані на максимальну силу струму електродвигуна. Рубиль­ники, призначені для вмикання-вимикання струму наванта­ження, повинні бути захищені кожухами, які не горять, без отворів та щілин або мати дистанційне керування. Напруга в колах керування устаткуванням, що встановлено у приміщен­нях особливо небезпечних і з підвищеною небезпекою, а також зовні приміщення, не повинна перевищувати 42 В.

10.1.8. Комплектні пристрої (щити, шафи тощо), що при­значені для робіт при напрузі до 1000 В, повинні відповіда­ти вимогам ГОСТ 12.2.007.7-83.

Дверцята шаф або ящиків з електроапаратурою повинні замикатись за допомогою спеціального ключа або замка. Ключі повинні вийматись та знаходитись у чергового елект­ротехнічного персоналу. Ввідні, відгалужувальні, протяжні і інші коробки електроустаткування і мережі повинні бути щільно закриті накривками.

10.1.9. Незалежно від засобу захисту на всіх дверцятах (накривках) шаф, ніш тощо з електроустаткуванням напругою понад 42 В, а також на огорожах, які закривають електроапа­ратуру, повинні бути нанесені попереджувальні знаки елект­ричної напруги, виконані у відповідності з ГОСТ 12.4.026-76. На дверцятах повинен також бути наведений перелік устатку­вання, що відповідає електроапаратурі.

10.1.10. Для освітлення закритих місць устаткування, що потребують періодичного огляду та налагодження, на шафах, пультах або нішах повинні бути поставлені штепсельні ро­зетки на напругу не більше 12 В для ввімкнення перенос­них електросвітильників. Місця ввімкнення переносних сві­тильників до електромережі необхідно позначити написом "Місцеве освітлення".

10.1.11. Розподільні пристрої повинні мати чіткі написи, що вказують призначення окремих ланцюгів та панелей.

Написи повинні виконуватись на лицьовій поверхні при­строю, а при обслуговуванні з обох боків - також на його задній поверхні.

10.1.12. В розподільних пристроях повинна бути забез­печена можливість встановлення переносних заземлень.

10.1.13. Розкопка кабельних трас або земляні роботи повинні виконуватись лише з письмового дозволу власника підриємства, при цьому наказом по підприємству повинна бути виділена особа з числа електротехнічного персоналу, що відповідає за цілість кабеля на весь період проведення робіт, а розкритий кабель повинен бути закріплений для по­передження провисання та захисту _від механічних пошкод­жень. На місці робіт встановлюються сигнальні вогні та по­переджувальні плакати.

10.1.14. Місця прокладання кабелів у землі (кабельні траси) повинні бути ретельно позначені розпізнавальними знаками та нанесені на генплан підприємства. Кабелі повинні прокладатись на встановленій глибині та бути захищені від механічних пошкоджень у відповідності з вимогами ПУЕ.

10.1.15. Для виконання робіт на кабельних лініях не до­пускається користування переносними лампами напругою понад 12 В.

10.1.16. Заміна плавких вставок запобіжників під напру­гою та встановлення некаліброваних вставок без маркіруван­ня величини номінального струму не дозволяється.

10.1.17. Під час грози або при її наближенні всі роботи на лініях високої та низької напруги повинні бути припинені.

10.1.18. Роботи по ремонту електроустаткування та ме­ханізмів повинні виконуватись лише після повного вимкнен­ня від електромережі з обов'язковим вивішуванням на місцях вимкнення попереджувальних плакатів "Не вмикати! Працю­ють люди!"

10.1.19. До вмикання у мережу електроустаткування,яке не діяло більше 1-го місяця, повинно бути проведено його огляд та перевірку опору ізоляції.

10.1.20. У приміщеннях категорій А, Б, В за вибухопожеж-ною та пожежною небезпекою повинна забезпечуватися елек­тростатична іскробезпека відповідно до ГОСТ 12.1.018-93, ГОСТ 12.4.124-83.

10.2. Технічна документація

10.2.1. На кожному підприємстві .повинна зберігатись технічна документація, у відповідності з якою електроуста­новки підприємства були допущені до експлуатації. До її складу відносяться:

- акти приймання окритих робіт;

- генеральний план ділянки, на який нанесені споруди та підземні електротехнічні комунікації;

- затверджена проектна документація з усіма наступни­ми змінами; •

- акти випробувань та налагодження устаткування;

- акт приймання електроустановок до експлуатації;

- виконавчі робочі схеми первинних та вторинних елект­ричних сполучень;

- технічні паспорти основного устаткування;

- інструкції з обслуговування електроустановок, а також посадові інструкції щодо кожного робочого місця та інструкції з охорони праці.

10.2.2. По кожному цеху або самостійній виробничій діль­ниці необхідно мати:

- паспортні карти або журнали з переліком електроус­таткування і засобів захисту та наведенням їх технічних да­них, а також інвентарних номерів;

- креслення електроустаткування, електроустановок і спо­руд, комплекти креслень запасних частин, виконавчі крес­лення повітряних кабельних трас та кабельні журнали;

- креслення підземних кабельних трас та заземлюючих пристроїв з прив'язками до будівель та стаціонарних споруд, а також наведенням місць встановлення з'єднувальних муфт та перетинів з іншими комунікаціями;

- загальні схеми електропостачання, складені по підприє­мству в цілому та по окремих цехах та дільницях;

- комплект експлуатаційних інструкцій з обслуговування електроустановок цеху, дільниці, комплект посадових інструкцій по кожному робочому місцю та інструкцій з охорони праці. Перелік таких інструкцій затверджує власник підприємства.

10.2.3. Всі зміни в електроустановках, що вносяться під час екслуатації, повинні відображатись у схемах та креслен­нях негайно за підписом особи, що відповідає за електро­господарство, з наведенням її посади та дати внесення змін.

10.2.4. На підстанціях, РУ або в приміщеннях, що відве­дені для персоналу, який обслуговує електроустановки, має знаходитись така оперативна документація:

- оперативна схема або схема-макет;

- оперативний журнал;

- бланки наряд-допусків на виконання робіт на електро­установках;

- бланки переключень;

- журнал дефектів та несправностей на електроустатку­ванні;

- відомості показань контрольно-вимірювальних приладів та електролічильників;

- журнал перевірки знань персоналу;

- журнал обліку виробничого інструктажу;

- списки осіб, які мають право одноосібно оглядати елек­троустановки і віддавати оперативні розпорядження, та інших відповідальних чергових вищої енергозабезпечуючої організації.

10.2.5. Оперативну документацію періодично (у встанов­лені на підприємстві терміни, але не рідше одного разу на місяць) повинен переглядати вищий електротехнічний або адміністративно-технічний персонал, зобов'язаний вживати заходів до усунення дефектів та порушень в роботі елект­роустаткування.