І Спеціальні Директиви’ є предметом періодичного перегляду Комісією, зокрема, з метою визначення необхідності модифікації у світлі розвитку технологій та ринку

Вид материалаДокументы

Содержание


Управління використанням радіочастотного спектру в електронних комунікаційних службах
Перегляд обмежень щодо існуючих прав
Передача або здача в оренду індивідуальних прав на використання радіочастот.
Спільне місцезнаходження та спільне використання елементів мережі і, пов’язаних з ними засобів, для постачальників електронних к
Безпека та цілісність мереж і послуг
Подобный материал:
1   2   3   4   5
Стратегічне планування та координація політики радіочастотного спектру

1. Держави-члени співпрацюють одна з одною та з Комісією у питаннях стратегічного планування, координації і гармонізації використання радіочастотного спектру в Європейській Спільноті. З цією метою, вони приймають до уваги, між іншим, економічні аспекти, аспекти безпеки, здоров`я, громадської зацікавленості, свободи самовираження, культурні, наукові, соціальні та технічні аспекти політики ЄС, а також різні інтереси спільноти користувачів радіочастотного спектру з метою оптимізації використання радіочастотного спектру та запобігання шкідливим завадам.

2. Співпрацюючи одна з одною та з Комісією, Держави-члени стимулюють координацію політичних підходів до радіочастотного спектру в Європейській Спільноті та, в разі доцільності, гармонізованих умов щодо доступності та ефективного використання радіочастотного спектру, необхідного для створення та функціонування внутрішнього ринку електронних комунікацій.

3. Комісія, якнайкраще беручи до уваги точку зору Групи з вивчення політики радіочастотного спектру (RSPG), створеної згідно з Рішенням Комісії 2002/622/ЄС від 26 липня 2002 року, згідно з яким ця група була створена [], може представити законодавчі пропозиції в Європейський Парламент та Раду для підготовки програм з питань політики радіочастотного спектру. В таких програмах будуть викладені політичні напрямки та цілі стратегічного планування та гармонізації використання радіочастотного спектру відповідно до положень цієї Директиви та Спеціальних Директив.

4. При необхідності забезпечення ефективної координації інтересів Європейської Спільноти в міжнародних організаціях, компетентних у питаннях радіочастотного спектру, Комісія, якнайкраще приймаючи до уваги точку зору RSPG, може запропонувати спільні політичні цілі Європейському парламенту та Раді.

10) Стаття 9 замінюється наступним чином:

"Стаття 9

Управління використанням радіочастотного спектру в електронних комунікаційних службах

1. Беручи, належним чином, до уваги той факт, що радіочастоти є суспільним благом, яке має важливу соціальну, культурну та економічну значимість, Держави-члени забезпечують ефективне управління радіочастотами для електронних комунікаційних служб на своїй території у відповідності до Статей 8 і 8a. Вони забезпечують, щоб розподіл спектру, використовуваного для електронних комунікаційних служб та видача загальних дозволів чи індивідуальних прав на використання таких радіочастот компетентними національними органами, базувався на об’єктивних, прозорих, недискримінаційних та пропорційних критеріях.

При застосуванні даної Статті Держави-члени дотримуються відповідних міжнародних угод, включаючи Регламент Радіозв’язку МСЕ, та можуть брати до уваги політику держав.

2. Держави-члени заохочують гармонізацію використання радіочастот в Спільноті та не суперечать потребі забезпечення його ефективного та результативного використання і отримання переваг для споживача, таких як економія від масштабу та здатність до взаємодії служб. Діючи таким чином, вони працюють згідно зі Статтею 8a та Рішенням No 676/2002/ЄС (Радіоспектральне рішення).

3. Якщо не вказаний інший спосіб дій, ніж той, що передбачений в другому пункті, Держави-члени забезпечують, щоб всі типи технологій, використовуваних для електронних комунікаційних служб, могли використовуватись в смугах радіочастот, заявлених як доступних для електронних комунікаційних служб в їхньому Національному Плані Розподілу Радіочастот у відповідності до Закону Європейської економічної спільноти.

Держави-члени можуть, однак, накласти пропорційні та недискримінаційні обмеження на типи мереж радіозв’язку чи технологію безпроводового доступу, використовуваних для електронних комунікаційних служб, де є необхідність в:

(a) уникненні шкідливих завад;

(b) захисті здоров`я людей від дії електромагнітних полів;

(c) забезпеченні технічної якості обслуговування;

(d) забезпеченні максимізації спільного використання радіочастот;

(e) захисті ефективного використання спектру;

(f) забезпеченні виконання мети, пов’язаної із спільними інтересами, згідно з пунктом 4.

4. Якщо не вказаний інший спосіб дій, ніж той, що передбачений в другому пункті, Держави-члени забезпечують, щоб всі типи електронних комунікаційних служб, могли використовуватись в смугах радіочастот, заявлених як доступних для електронних комунікаційних служб в їхньому Національному Плані Розподілу Радіочастот у відповідності до Закону Європейської економічної спільноти.

Держави-члени можуть, однак, накласти пропорційні та недискримінаційні обмеження на типи передбачуваних електронних комунікаційних служб, включаючи, в разі необхідності, виконання вимог Регламенту Радіозв’язку МСЕ.

Заходи, згідно з якими повинна забезпечуватись електронна комунікаційна служба в конкретній смузі, доступній для електронних комунікаційних служб, обґрунтовуються з метою забезпечення виконання задачі, яка представляє спільний інтерес, як визначено Державами-членами у відповідності до Закону Європейської економічної спільноти, і не обмежуються:

(a) охороною життя;

(b) сприянням соціальній, регіональній чи територіальній єдності;

(c) уникненням неефективного використання радіочастот; чи

(d) сприянням культурній та лінгвістичній різноманітності та плюралізму ЗМІ, наприклад, забезпечуючи служби радіомовлення та телевізійного мовлення.

Захід, згідно з яким забороняється забезпечення будь-якої іншої електронної комунікаційної служби в конкретній смузі, може передбачатись лише в якості оправдання необхідності захисту служб охорони життя. Держави-члени можуть, у виключних випадках, крім того, розширювати такий захід з метою виконання інших задач, які представляють загальний інтерес, як визначено Державами-членами у відповідності до Закону Європейської економічної спільноти.

5. Держави-члени регулярно переглядають необхідність обмежень, на які посилаються в пунктах 3 та 4, і доводять результати цього перегляду до відома громадськості.

6. Пункти 3 і 4 застосовуються для розподіленого спектру, який використовуватиметься в електронних комунікаційних службах, виданих загальних дозволів та індивідуальних прав на використання радіочастот, наданих після 25 травня 2011 року.

Розподіл спектру, загальні дозволи та індивідуальні права на використання, які існували до 25 травня 2011 року, підпорядковуються положенням Статті 9a.

7. Без нанесення збитку положенням Спеціальних Директив та враховуючи відповідні національні обставини, Держави-члени можуть встановлювати правила з метою попередження накопичення спектру, зокрема, встановлюючи чіткі кінцеві строки для ефективної експлуатації прав на використання спектру власником прав та накладанням штрафів, включаючи фінансові стягнення або скасуванням прав на використання у випадку недотримання крайніх строків. Ці правила встановлюються та застосовуються пропорційно, прозоро та без защемлення прав.";

11) Додаються наступні Статті:

"Стаття 9a

Перегляд обмежень щодо існуючих прав

1. На п’ятирічний період, починаючи з 25 травня 2011 року, Держави-члени можуть дозволити власникам прав на використання радіочастот, які були надані до цієї дати та залишаються в силі на період не менше п’яти років після цієї дати, надавати заявку компетентному національному органу на переоцінку обмежень їхніх прав у відповідності до Статті 9(3) і (4).

До прийняття свого рішення, компетентний національний орган сповіщає власника прав про перегляд обмежень, з зазначенням рамок прав після переоцінки, та надає йому прийнятний проміжок часу для відкликання заявки.

В разі відкликання власником прав своєї заявки, право залишається незмінним до кінця свого терміну дії або до кінця п’ятирічного періоду, залежно від того, що з них наступає раніше.

2. Після закінчення п’ятирічного періоду, на який посилаються в пункті 1, Держави-члени приймають всі необхідні міри для того, щоб Стаття 9(3) та (4) використовувалася для всіх залишених загальних дозволів чи індивідуальних прав на використання розподілу спектру, використовуваного для електронних комунікаційних служб, які існували станом на 25 травня 2011 року.

3. При застосуванні даної Статті, Держави-члени здійснюють відповідні заходи з метою сприяння чесній конкуренції.

4. Заходи, прийняті при застосуванні даної Статті, не забезпечують надання нових прав на використання і, тому, не підпорядковані відповідним положенням Статті 5(2) Директиви 2002/20/ЄС (Директива про дозвіл).

Стаття 9b

Передача або здача в оренду індивідуальних прав на використання радіочастот.

1. Держави-члени забезпечують право підприємств на можливість передачі або здачі в оренду іншим підприємствам згідно з умовами, прикріпленими до прав на використання радіочастот, та у відповідності до національних процедур, індивідуальних прав на використання радіочастот у смугах, для яких це передбачено, в імплементаційних заходах, прийнятих згідно з пунктом 3.

У інших смугах, Держави-члени можуть також забезпечити підприємствам можливість передачі чи здачі в оренду індивідуальних прав на використання радіочастот іншим підприємствам згідно з національними процедурами.

Умови, пов’язані з індивідуальними правами на використання радіочастот, продовжують застосовуватись після передачі чи здачі в оренду, до тих пір, доки компетентним національним органом не буде прийняте інше рішення.

Крім того, Держави-члени можуть також визначити, що положення даного параграф пункту не застосовуються, якщо індивідуальне право підприємства на використання радіочастот на первинному етапі було отримане безкоштовно.

2. Держави-члени забезпечують, щоб намір підприємства щодо передачі прав на використання радіочастот, а також їх ефективна передача відбувались у відповідності до національних процедур і щоб про це було сповіщено компетентний національний орган, відповідальний за надання індивідуальних прав на використання, і щоб про це було сповіщено громадськість. Якщо використання радіочастот було гармонізоване шляхом застосування Рішення No 676/2002/ЄС (Радіоспектральне рішення) чи інших заходів Спільноти, то будь-яка передача підпорядковуватиметься такому гармонійному використанню.

3. Комісія може приймати відповідні імплементаційні заходи з метою ідентифікації смуг, для яких права на використання радіочастот можуть передаватись чи здаватись в оренду між підприємствами. Ці заходи не зачіпають частоти, які використовуються для мовлення.

Ці технічні імплементаційні заходи, розроблені для удосконалення неосновних елементів цієї Директиви шляхом її доповнення, приймаються у відповідності до правової процедури, на яку посилаються в Статті 22(3).";

12) Стаття 10 доповнюється наступним чином:

(a) пункти 1 і 2 замінюються наступним чином:

"1. Держави-члени забезпечують контроль національними регуляторними органами надання прав на використання всього національного номерного ресурсу та управління національними планами нумерації. Держави-члени передбачають забезпечення відповідних номерів та номерних діапазонів для загальнодоступних електронних комунікаційних служб. Національні регуляторні органи встановлюють об’єктивні, прозорі та недискримінаційні процедури для надання прав на використання національних номерних ресурсів.

2. Національні регуляторні органи забезпечують застосування планів нумерації та процедур таким чином, щоб надати рівний режим всім постачальникам загальнодоступних електронних комунікаційних служб. Зокрема, Держави-члени гарантують, щоб підприємство, якому надане право на використання діапазону номерів, не дискримінувало інших постачальників електронних комунікаційних служб, що стосується послідовностей номерів, використовуваних для надання доступу до їх служб.";

(b) пункт 4 замінюється наступним чином:

"4. Держави-члени підтримують гармонізацію спеціальних номерів або діапазонів нумерації в рамках Спільноти, якщо вона сприяє як функціонуванню внутрішнього ринку, так і розвитку пан-Європейських служб. Комісія може прийняти відповідні технічні імплементаційні заходи по даному питанню.

Ці заходи, які мають на меті внесення неосновних елементів в цю Директиву з метою її доповнення, приймаються згідно з правовою процедурою, на яку докладно посилаються в Статті 22(3).";

13) Стаття 11 доповнюється наступним чином:

(a) пункт 1, другий підпункт, перший абзац замінюється наступним чином:

- "— діє на основі простих, ефективних, прозорих та загальнодоступних процедур, застосовуваних на недискримінаційній основі та без зволікань, і так чи інакше, виносить своє рішення протягом шести місяців з моменту подання заявки, за винятком випадків відмови, та";

(b) пункт 2 замінюється наступним чином:

"2. Держави-члени забезпечують, що органи державної влади чи місцева влада зберігають власність чи контроль над підприємствами, які експлуатують електронні комунікаційні мережі загального користування і/чи загальнодоступні електронні комунікаційні служби, існує ефективне структурне розмежування функцій, пов’язаних з наданням прав, на які посилаються в пункті 1, від діяльності, пов’язаної з власністю чи контролем.";

14) Стаття 12 замінюється наступним чином:

"Стаття 12

Спільне місцезнаходження та спільне використання елементів мережі і, пов’язаних з ними засобів, для постачальників електронних комунікаційних мереж

1. Якщо підприємство, яке надає електронні комунікаційні мережі, має право, згідно з національним законодавством, на інсталяцію засобів на над або під державною чи приватною власністю, або може користуватися перевагою процедури відчуження чи використання власності, національні регуляторні органи, повністю враховуючи принцип пропорційності, повинні мати можливість нав’язування спільного використання таких засобів чи власності, включаючи споруди, електропроводку в спорудах, щогли, антени, вежі та інші підтримуючі конструкції, трубопроводи, кабелепроводи, люки, стійки.

2. Держави-члени можуть вимагати від власників прав, на які є посилання в пункті 1, спільного використання засобів чи власності (включаючи фізичне місцезнаходження) або прийняття заходів щодо полегшення координації громадських робіт з метою захисту навколишнього середовища, охорони здоров`я, громадської безпеки чи з метою задоволення потреб, пов’язаних з плануванням розвитку міст і сіл і лише після відповідного періоду публічних консультацій, під час якого всі зацікавлені сторони отримують можливість висловлювати свої точки зору. Такі заходи, пов’язані з спільним використанням та координацією, можуть включати правила пропорційного розподілу витрат на спільне використання засобу чи власності.

3. Держави-члени також забезпечують національним органам, після відповідного періоду публічних консультацій, під час яких всі зацікавлені сторони отримують можливість висловити свої точки зору, повноваження на накладення зобов’язань щодо спільного використання проводки всередині будівель або до першого пункту зосереджування чи розподілення, якщо він розташований за межами будівлі, на власників прав, на яких посилаються в пункті 1, і/чи на власника такої проводки, якщо буде обґрунтовано підтверджено, що дублювання такої інфраструктури буде економічно неефективним чи фізично нереалізованим. Такі заходи, пов’язані з спільним використанням та координацією, можуть включати правила пропорційного розподілу витрат на спільне використання засобу чи власності, з поправкою на ризик, в разі необхідності.

4. Держави-члени надають можливість національним компетентним органам вимагати від підприємств надання необхідної інформації, якщо її вимагають компетентні органи, з тим щоб такі органи, разом з національними регуляторними органами, мали змогу детально обґрунтувати характер, наявність та географічне місцезнаходження засобів, описаних в пункті 1, та зробити їх доступними зацікавленим сторонам.

5. Заходи, здійснені національним регуляторним органом у відповідності до цієї Статті, повинні бути об’єктивними, прозорими, недискримінаційними та пропорційними. Там, де доречно, такі заходи виконуються, погоджуючи дії з органами місцевого самоуправління.";

15) Додається наступний розділ:

"РОЗДІЛ IIIa

БЕЗПЕКА ТА ЦІЛІСНІСТЬ МЕРЕЖ І ПОСЛУГ

Стаття 13a

Безпека та цілісність

1. Держави-члени забезпечують прийняття підприємствами, які забезпечують комунікаційні мережі загального користування чи публічно доступні електронні комунікаційні послуги, відповідних технічних та організаційних заходів для належного управління ризиками, встановленими для забезпечення безпеки мереж та послуг. Враховуючи сучасний стан справ, ці заходи забезпечуватимуть рівень безпеки відповідний представленому ризику. Зокрема, заходи прийматимуться з метою попередження і мінімізації впливу випадків порушення безпеки на користувачів та взаємозв’язані мережі.

2. Держави-члени забезпечують прийняття підприємствами, які забезпечують комунікаційні мережі загального користування, відповідних кроків з метою гарантування цілісності своїх мереж і забезпечення, таким чином, безперервності надання послуг, які надаються завдяки цим мережам.

3. Держави-члени вимагають від підприємств, які забезпечують комунікаційні мережі загального користування чи публічно доступні електронні комунікаційні послуги, сповіщення компетентного національного регуляторного органу про порушення безпеки чи втрати цілісності, що має значний вплив на роботу мереж та послуги.

В разі доцільності, відповідний національний регуляторний орган інформує національні регуляторні органи в інших Державах-членах і Європейську Агенцію з Безпеки Мереж та Інформації (ENISA). Відповідний національний регуляторний орган може інформувати громадськість чи вимагати від підприємств зробити те ж саме, якщо виявляється, що розголошення про порушення є корисним для суспільних інтересів.

Раз на рік відповідний національний регуляторний орган подає підсумковий звіт в Комісію і ENISA стосовно отриманих повідомлень та дій, прийнятих згідно з даним пунктом.

4. Комісія, якнайкраще беручи до уваги точку зору ENISA, може приймати відповідні технічні імплементаційні заходи з наміром гармонізувати заходи, на які посилаються в пунктах 1, 2 та 3, включаючи заходи, в яких визначені обставини, формат та процедури, використовувані для вимог до повідомлень. Ці технічні імплементаційні заходи повинні, якнайбільш можливо, базуватись на Європейських та міжнародних стандартах і не заважати Державам-членам приймати додаткові вимоги з метою задоволення задач, викладених в пунктах 1 і 2.

Ці імплементаційні заходи, які мають на меті покращення неосновних елементів даної Директиви, доповнюючи її, приймаються у відповідності до правової процедури, на яку детально посилаються в Статті 22(3).

Стаття 13b

Імплементація та примусові заходи

1. Держави-члени забезпечують надання повноважень компетентним національним регуляторним органам, з метою імплементації Статті 13а, на видачу обов’язкових для виконання інструкцій, включаючи ті, що мають відношення до ліміту часу на імплементацію, підприємствам, які надають комунікаційні мережі загального користування або загальнодоступні електронні комунікаційні послуги.

2. Держави-члени забезпечують надання повноважень компетентним національним регуляторним органам вимагати від підприємств, що забезпечують комунікаційні мережі загального користування або надання загальнодоступних електронних комунікаційних послуг:

(a) надання інформації, необхідної для оцінювання безпеки і/або цілісності їх послуг та мереж, включаючи документально підтверджену політику безпеки; і

(b) підпорядкування аудиту з безпеки, який виконується кваліфікованим незалежним органом або компетентним національним органом, та представлення його результатів національному регуляторному органу. Витрати на аудит сплачує підприємство.

3. Держави-члени забезпечують надання повноважень національним регуляторним органом, необхідних для дослідження випадків невідповідності та їх впливу на безпеку та цілісність мереж.

4. Ці положення не наносять шкоди Статті 3 даної Директиви.";

16) в Статті 14, пункт 3 замінюється наступним чином:

"3. Якщо підприємство має значну ринкову перевагу на конкретному ринку (першому ринку), воно може також, вважатись таким, яке має значну ринкову перевагу над тісно пов’язаним з ним ринком (другий ринок), якщо взаємозв’язки між двома ринками дозволяють ринковій перевазі на першому ринку переноситись і на другий ринок, зміцнюючи, таким чином, ринкову перевагу підприємства. Тому, заходи, які мають на меті попередження такого перенесення, можуть застосовуватись на другому ринку у відповідності до Статей 9, 10, 11 та 13 Директиви 2002/19/ЄС (Директива про доступ), та якщо такі відновлюючи заходи доведуть свою неефективність, в цьому випадку можуть накладатись відновлюючі заходи згідно зі Статтею 17 Директиви 2002/22/ЄС (Директива про універсальні послуги).";

17) Стаття 15 доповнюється наступним чином:

(a) заголовок замінюється на наступний:

"Процедура ідентифікації та визначення ринків";

(b) в пункті 1 перший підпункт замінюється наступним чином:

"1. Після проведення публічних консультацій, включаючи національні регуляторні органи, та беручи, якнайкраще, до уваги точку зору BEREC, Комісія, згідно з консультаційною процедурою Статті 22(2), приймає Рекомендацію щодо Відповідних Ринків Товарів та Послуг (Рекомендація). В Рекомендації будуть визначені ті ринки товарів та послуг в секторі електронних комунікацій, характеристики яких можуть бути такими, щоб засвідчити покладання правових зобов’язань, представлених в Спеціальних Директивах, без нанесення шкоди ринкам, які можуть визначатись в конкретних випадках згідно з конкурентним правом. Комісія визначає ринки у відповідності до принципів конкурентного права.";

(c) пункт 3 замінюється наступним чином:

"3.Національні регуляторні органи, якнайкраще беручи до уваги Рекомендацію та Настанови, визначають відповідні ринки, які відповідають національним особливостям, зокрема, відповідним географічним ринкам у межах своєї території, згідно з принципами конкурентного права. Національні регуляторні органи слідують процедурам, викладеним в Статтях 6 і 7, перед визначенням ринків, які відрізняються від тих, що визначені в Рекомендації.";

(d) пункт 4 замінюється наступним чином:

"4. Після консультації, включаючи консультації з національними регуляторними органами, Комісія може, якнайкраще беручи до уваги точку зору BEREC, прийняти Рішення, в якому визначені транснаціональні ринки, діючи у відповідності до правової процедури, на яку детально посилаються в Статті 22(3).";

18) Стаття 16 доповнюється наступним чином:

(a) пункти 1 і 2 замінюються наступним чином:

"1. Національні регуляторні органи проводять аналіз відповідних ринків, беручи до уваги ринки, визначені в Рекомендації та в максимальній мірі враховуючи Настанови. Держави-члени забезпечують проведення такого аналізу, в разі його доцільності, у співробітництві з національними органами, які займаються питаннями конкуренції.

2. Якщо національний регуляторний орган, згідно з пунктами 3 чи 4 даної Статті, Статті 17 Директиви 2002/22/ЄС (Директива про універсальні послуги) чи Статті 8 Директиви 2002/19/ЄС (Директива про доступ), повинен визначити необхідність накладення, збереження, доповнення чи зняття зобов’язань щодо підприємств, він повинен, на основі аналізу ринку, на який є посилання в пункті 1 цієї Статті, визначитись, чи є відповідний ринок ефективно конкурентноздатним.";

(b)пункти 4, 5 і 6 замінюються наступним чином:

"4. Якщо НРО визначає, що відповідний ринок не є ефективно конкурентноздатним, він визначає підприємства, які самостійно чи разом, мають значну ринкову перевагу на цьому ринку згідно зі Статтею 14, НРО накладає на такі підприємства відповідні конкретні правові зобов`язання згідно з пунктом 2 цієї Статті або зберігає чи доповнює такі зобов`язання, якщо вони вже існують.

5. У випадку транснаціональних ринків, визначених в Рішенні, на яке посилаються в Статті 15(4), відповідні національні регуляторні органи спільно проводять аналіз ринку, якнайкраще беручи до уваги Настанови, та в узгодженому порядку, приймають рішення щодо накладення, збереження, внесення правок чи зняття правових зобов’язань, на які посилаються в пункті 2 цієї Статті.

6. Заходи, прийняті згідно з положеннями пунктів 3 і 4, підпорядковуються процедурам Статей 6 і 7. Національні регуляторні органи здійснюють аналіз відповідного ринку і сповіщають про відповідний проект заходу згідно зі Статтею 7:

(a) протягом трьох років з моменту прийняття попереднього заходу, що має відношення до ринку. Проте, у виключних випадках, цей період може бути подовжений на три додаткові роки, якщо НРО повідомив про розумно обґрунтоване подовження терміну Комісію, а Комісія заперечила на протязі одного місяця з моменту повідомлення про таке подовження терміну;

(b) протягом двох років з моменту прийняття переглянутої Рекомендації по відповідних ринках, для ринків, про які Комісію попередньо не повідомляли; чи

(c) протягом двох років з моменту їх приєднання, для Держав-членів, які недавно приєднались до ЄС.";

(c) додається наступний пункт:

"7. Якщо НРО не завершив аналіз відповідного ринку, визначеного в Рекомендації, на протязі певного проміжку часу, визначеного і пункті 6, BEREC, на запит, надає допомогу відповідному НРО в завершенні аналізу відповідного ринку та відповідних зобов’язань, що необхідно накласти. Завдяки такій допомозі, протягом шести місяців відповідний НРО повідомляє про проект заходу Комісію, згідно зі Статтею 7.";

19) Стаття 17 доповнюється наступним чином:

(a) у першому реченні пункта 1, слово "стандарти" замінюється на "необов’язкові стандарти";

(b) третій підпункт пункта 2 замінюється наступним чином:

"В разі відсутності таких стандартів та/чи специфікацій, Держави-члени сприяють імплементації міжнародних стандартів чи рекомендацій, прийнятих Міжнародним Союзом Електрозв’язку (МСЕ), Європейською Конференцією Адміністрацій пошт та зв’язку (СЕПТ), Міжнародною організацією зі Стандартизації (ІСО), Міжнародною Електротехнічною Комісією (МЕК).";

(c) пункти 4 і 5 замінюються наступним чином:

"4. В разі якщо Комісія має намір імплементувати деякі стандарти та/чи специфікації примусово, вона публікує повідомлення в Офіційному віснику ЄС та запрошує всі зацікавлені сторони до надання відкритих коментарів. Комісія приймає відповідні імплементаційні заходи та впроваджує відповідні стандарти примусово, роблячи посилання на них як на обов’язкові стандарти у переліку стандартів та/чи специфікацій, опублікованих В Офіційному Віснику ЄС.

5. Якщо Комісія вважає, що ці стандарти та/чи специфікації, на які посилаються в пункті 1, більше не сприяють наданню гармонізованих електронних комунікаційних послуг, чи вони більше не задовольняють потреб споживачів або перешкоджають технологічному розвитку, вона діє у відповідності до консультаційної процедури Статті 22(2), вилучаючи їх з переліку стандартів і/чи специфікацій, на які є посилання в пункті 1.";

(d) в пункті 6, слова "діючи у відповідності до процедури Статті 22(3), вилучає їх з переліку стандартів і/чи специфікацій, на які є посилання в пункті 1" замінюють словами "приймають відповідні імплементаційні міри та вилучають ці стандарти і/та специфікації з переліку стандартів і/чи специфікацій, на які є посилання в пункті 1";

(e) додається наступний пункт:

"6a. Імплементаційні заходи, розроблені з метою покращення неосновних елементів цієї Директиви, шляхом її доповнення, на які є посилання в пунктах 4 і 6, приймаються згідно з правовою процедурою, на яку детально посилаються в Статті 22(3).";

20) Стаття 18 доповнюється наступним чином:

(a) пункті 1, доповнюється пунктом (c):

"(c) постачальникам послуг цифрового телебачення та обладнання з метою співробітництва при наданні взаємопов’язаних послуг телебачення для недієздатних кінцевих користувачів.";

(b) пункт 3 вилучається;

21) Стаття 19 замінюється наступним чином:

"Стаття 19