Тема Живлення І травлення
| Вид материала | Документы |
- Лекція. Вікові особливості системи травлення. Травна система складається з органів,, 203.51kb.
- 1. Назва модуля: Конструкція та динаміка двигунів внутрішнього згорання Код модуля, 20.12kb.
- Реферат на тему: " Суть І значення травлення. Характеристика харчових речовин", 54.45kb.
- План лекцій з пропедевтики педіатрії для студентів ІІІ курсу 1-4 груп, 30.81kb.
- Ензимна терапія при хронічній патології органів травлення у дітей, 159.04kb.
- Лекції для студентів гр. Гг-09 вчення про грунт, 641.32kb.
- Уроків по темі: «Травлення. Обмін речовин» Тема. Значення обміну речовин та енергії, 565.66kb.
- Реферат на тему: Найпростіші, саркодові. Загальна характеристика, анатомія тіла, класифікація,, 81.69kb.
- Реферат на тему: "Травлення", 663.06kb.
- 1 11 Тема 2 12 тема 3 13 Тема 4 14 Тема 5 15 Тема 6 17 Тема 7 20 Тема 8 22 Тема, 284.17kb.
Розвиваюча.
- Розвивати вміння учнів працювати на комп’ютерах,
- створювати мультимедійні презентації,
- уміння порівнювати та робити висновки та узагальнення.
- розвивати логічне мислення, уяву, навички самостійного пошуку знань;
- сприяти розумінню учнями переваг здорового способу життя та заохочувати до здобуття знань, умінь і навичок здорового способу життя;
- стимулювати до самостійного й усвідомленого вибору життєвої позиції;
- порівнювати, працювати в колективі
Виховна.
- виховувати в підлітків бережливе, дбайливе та усвідомлене ставлення до власного здоров’я як однієї з найвищих людських цінностей, та ведення здорового способу життя;
Тип уроку. Комбінований.
Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, м\медійна дошка.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань,
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем.
Матеріали та обладнання: малюнки, таблиці, слайди, м/медійна дошка.
Основні поняття та терміни : тонкий та товстий кишечник, печінка, підшлункова залоза, дванадцятипала кишка.
Зміст уроку:
І. Організаційний момент. Привітання класу. Психологічний настрій.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Усне опитування біля м/м дошки:
- Які типи залоз має шлунок?
- Що відбувається з їжею в шлунку?
- Який склад має шлунковий сік?
- Як відбувається регуляція соковиділення?
- Хвороби шлунка та їх профілактика.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
П
оміркуйте! Чому печінку називають «біохімічною фабрикою»?ІV. Вивчення нового матеріалу.
- Будова та функції тонкого кишечника.
Тонкий кишечник поділяється на три відділи: дванадцятипалу, порожнисту та клубову кишки. Частково перетравлена в шлунку їжа, завдяки скороченню м'язів шлунка через пілоричний сфінктер надходить порціями до дванадцятипалої кишки. Дванадцятипалою кишкою починається тонкий кишечник, довжина якого у дорослої людини становить 4,5 - 5,0 метрів. До дванадцятипалої кишки відкриваються протоки підшлункової залози та жовчного міхура. Основними функціями тонкого кишечника є остаточне розщеплення частково розщеплених у шлунку поживних речовин і всмоктування продуктів розщеплення в кров.
2.Травлення в тонкому кишечнику
У дванадцятипалій кишці харчові маси затримуються недовго, але саме тут на них діє велика кількість ферментів травних соків підшлункової залози і слизової оболонки дванадцятипалої кишки. Кількість виділення цих соків залежить від характеру їжі. На виділення підшлункового соку впливають безумовно- і умовнорефлекторні сигнали. Центр рефлексу виділення соку підшлункової залози міститься в довгастому мозку. Виділення його залежить також від надходження до дванадцятипалої кишки шлункового соку й соляної кислоти. Це свідчить про гуморальну регуляцію функції підшлункової залози. Усі соки дванадцятипалої кишки продовжують свою діяльність і в нижчих відділах тонкого кишечника. Ферменти підшлункової залози і тонкого кишечника розщеплюють майже всі поживні органічні сполуки. Білки розщеплюються до амінокислот, жири -до гліцерину й жирних кислот, а вуглеводи - до глюкози.
3.Підшлункова залоза розташовується позаду шлунка, біля задньої черевної стінки і складається з голівки, тіла і хвоста. Підшлункова залоза є складною трубчасто-альвеолярних залозою часточкової будови. Залозисті клітини продукують підшлунковий сік, який через систему вивідних проток надходить у головний вивідний протік, що йде уздовж залози і відкривається в дванадцятипалу кишку. У товщі підшлункової залози є групи клітин, так звані острівці Лангерганса. Вони виділяють секрет (гормон інсулін) безпосередньо в кров.
Підшлунковий сік являє собою безбарвну, прозору рідина лужної реакції (рН 7,8 -8,4). У підшлунковій соку містяться такі ферменти: трипсин, хімотрипсин і панкрепептідаза Е (еластаза), розщеплюють білки .
Трипсин і хімотрипсин розщеплюють як білки, так і високомолекулярні поліпептиди до низькомолекулярних поліпептидів та амінокислот. У дванадцятипалій кишці відбувається повне розщеплення білків, розпочате в шлунку.
Ліпаза розщеплює жири на гліцерин і жирні кислоти. Діє в лужному середовищі і її активність підвищується під впливом жовчі, що виливається в дванадцятипалу кишку.
Амілаза розщеплює крохмаль до глюкози і мальтози.
Відносний вміст різних ферментів у підшлунковій соку може змінюватися в залежності від характеру прийнятої їжі. При прийомі жирної їжі, збільшується кількість ліпази, при вуглеводної - амілази, а при білковій вміст трипсину.
Підшлунковий сік виділяється в дванадцятипалу кишку при рефлекторної та нейрогуморальної стимуляції підшлункової залози.
Встановлено, що підшлунковий сік відділяється через 2-3 хвилини від початку годування. Він виділяється також при вигляді і запаху їжі. Це доводить, що відділення соку відбувається безусловнорефлекторном і умовнорефлекторних шляхом. У тому і іншому випадку секреторне нервом для підшлункової залози, як і для шлунку, є блукаючий нерв.
5. Будова і функції печінки. Склад і властивості жовчі. Регуляція процесів жовчоутворення і жовчовиділення
Печінка найбільша заліза тіла людини. Її маса становить близько 1500г. Вона виконує кілька головних функцій: травну, утворює білок, знешкоджують, кровотворну, здійснює обмін речовин.
Жовч утворюється в клітинах печінки безперервно. Але надходить у дванадцятипалу кишку тільки під час травлення. Коли травлення припиняється жовч збирається в жовчний міхур.
За добу у людини утворюється 500 - 700 мл жовчі. До складу жовчі входить вода (90%), органічні і неорганічні речовини. До органічних речовин відносяться жовчні кислоти і жовчні пігменти, а також лецитин, холестерин, жири, мила і муцин.
6.Всмоктування поживних речовин
Поживні речовини всмоктуються в кров і лімфу головним чином у тонкому кишечнику. Невелика кількість води, глюкози, мінеральних речовин, алкоголь всмоктується в шлунку. Слизова оболонка тонкого кишечника має велику кількість складок та вигинань - ворсинок. Всередині ворсинок містяться кровоносні й лімфатичні капіляри. Ворсинки складаються з війок - ниткоподібних відростків. Завдяки такій будові всмоктуюча поверхня тонкої кишки сягає 500 м2. Всмоктування - це складний фізіологічний процес, у якому важливе значення мають активна діяльність клітинних мембран, явища дифузії, фільтрації та осмосу . Амінокислоти й глюкоза всмоктуються в кров, жири - переважно в лімфу.
6.Товстий кишечник. Загальна довжина кишечника дорівнює 1.5-2 м. Його слизова оболонка не має ворсинок. Складається зі сліпої ,ободової сигмоподібної і прямої кишок .Низький рівень ферментативної активності пов'язаний з тим, що надходить у цей відділ травного тракту химус бідний неперетравленими харчовими речовинами. Однак товста кишка, на відміну від інших відділів кишечника, багата мікроорганізмами. Під впливом бактеріальної флори відбувається руйнування залишків неперетравленої їжі і компонентів травних секретів, в результаті чого утворюються органічні кислоти, гази та токсичні для організму речовини. Частина цих речовин знешкоджується в печінці, інша - виводиться з каловими масами. Велике значення мають ферменти бактерій, що розщеплюють целюлозу, гемицеллюлозу і пектини на які не діють травні ферменти. Ці продукти гідролізу всмоктуються товстою кишкою і використовуються організмом. У товстому кишечнику інтенсивно всмоктується вода, мікроорганізмами синтезуються вітаміни групи В і вітамін К. Наявність у кишечнику нормальної мікрофлори захищає організм людини і підвищує імунітет. Залишки неперетравленої їжі і бактерії, склеєні слизом соку товстої кишки, утворюють калові маси. При певній мірі розтягування прямої кишки виникає позив до дефекації і відбувається довільне спорожнення кишечника; рефлекторний мимовільний центр дефекації знаходиться в крижовому відділі спинного мозку.
V. Закріплення матеріалу.
1. Протоки яких залоз відкриваються до дванадцятипалої кишки?
2. Які основні функції тонкого кишечника?
3. Яка функція печінки в організмі?
4. Які функції товстого кишечника?
Домашнє завдання. § 31
Середній рівень: завдання 1-2.
Достатній рівень: запитання № 1-4
Високий рівень : запитання № 5-6
Творче завдання: підготувати презентацію про вітаміни
Урок 5. Вітаміни.
Мета.
Освітня.
- Закріпити знання про значення,функції та будову травної системи;
- Закріпити знання про травлення в кишечнику;
- Вивчити основні вітаміни та їх значення для людини.
Розвиваюча.
- Розвивати вміння учнів працювати на комп’ютерах,
- створювати мультимедійні презентації,
- уміння порівнювати та робити висновки та узагальнення.
- розвивати логічне мислення, уяву, навички самостійного пошуку знань;
- сприяти розумінню учнями переваг здорового способу життя та заохочувати до здобуття знань, умінь і навичок здорового способу життя;
- стимулювати до самостійного й усвідомленого вибору життєвої позиції;
- порівнювати, працювати в колективі
Виховна.
- виховувати в підлітків бережливе, дбайливе та усвідомлене ставлення до власного здоров’я як однієї з найвищих людських цінностей, та ведення здорового способу життя;
Тип уроку. Комбінований.
Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, м/медійна дошка.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань,
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем.
Матеріали та обладнання: малюнки, таблиці, слайди, м/медійна дошка.
Основні поняття та терміни : вітаміни, авітаміноз, гіповітаміноз, гіпервітаміноз
Зміст уроку:
І. Організаційний момент. Привітання класу. Психологічний настрій.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Індивідуальне опитування біля м/м дошки:
1.Протоки яких залоз відкриваються до дванадцятипалої кишки?
2. Які основні функції тонкого кишечника?
3. Яка функція печінки в організмі?
4. Які функції товстого кишечника?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Чи правильне твердження: «Чим більше вітамінів вживаєш, тим здоровішим будеш?ІV.Вивчення нового матеріалу.
1.Історія відкриття вітамінів.
Уперше необхідність вітамінів для харчування була доведена російським лікарем Миколаєм Івановичем Луніним у 1881 році.
Група тварин одержувала штучно приготовлену їжу. При такому харчуванні тварини гинули. Коли в штучно приготовлену їжу додавали молоко, то вони залишалися здоровими. Так експериментально було доведено, що в раціоні харчування повинні бути ще якісь речовини.
Через 6 років після цього відкриття сталася ще одна подія.
У 1890 році голландський лікар Ейкман приїхав на острів Ява, жителі якого хворіли на важку хворобу, яку називали «кайдани ніг». Хвороба починалася з ніг, потім розвивалися судоми, з’являвся паралічі.
Лікар звернув увагу на те, що кури в курятнику, яких годували очищеним рисом, також хворіли. Кури, які ходили на волі, були здоровими. Ейкман дійшов висновку, що в їжу необхідно додавати лузгу риса.
Загадкове явище цікавило хіміка Казиміра Функу. У його лабораторії з’явилися клітки з голубами. Він годував їх виключно очищеним рисом, і через деякий час голуби захворіли.
Але тільки-но хворим голубам вводили жовту кристалічну речовину, одержану з висівок, птахи одужували.
Цій жовтій кристалічній речовині він дав назву «вітамін», з’єднавши одному слові латинське vita – «життя» та грецьке амін – «належність до амінокислот».
Так зусиллями Луніна, Ейкмана та Функу була відкрита таємниця життя.
2.Вітаміни – це органічні речовини, які необхідні в незначних кількостях живим організмам (записати визначення в робочому зошиті).
3.Групи вітамінів.
На сьогоднішній день відомо більш ніж 30 вітамінів. Всі вони позначаються на письмі великими латинськими літерами. Їх поділяють в залежності в чому вони розчиняються на дві групи:
- водорозчинні ( С, В, Н, РР та ін.)
- жиророзчинні (А, D, К,Е та ін.) – для кращого запам’ятовування КЕDА.
З наведених прикладів, ми з’ясували, що при нестачі вітамінів в організмі виникають певні хвороби ,які можуть ,навіть, призвести до смерті. При відсутності вітамінів виникає хвороба – авітаміноз; при нестачі – гіповітаміноз; при надлишку (а буває й таке) – гіпервітаміноз.
4. Значення вітамінів.
Ну, а зараз розберемо деякі вітаміни:
- Про зір та ріст піклується.
В томатах є та й в моркві теж … віт. А.
На добу потрібно 1 – 2 мг вітаміну.
Міститься в вершковому маслі, молоці, печінці, моркві, помідорах, абрикосах. Регулює зір, психічний та фізичний розвиток у дітей, стан волосся та шкіри.
При авітамінозі – куряча сліпота, випадає волосся, затримується ріст та розвиток у дітей.
- Кефір та жир риб’ячий –
Це вітамін дитячий …. Віт. D.
На добу потрібно 2,5 – 1,25мг вітаміну.
Міститься в риб’ячому жирі, кефірі, яєчному жовтку, синтезується в шкірі під дією ультрафіолетових променів.
Авітаміноз – рахіт (порушення процесів утворення кісток і м’язова слабкість).
3. Їжте більше соняху й кукурудзи
І не будете ви мати проблем із статевою системою … віт. Е.
На добу потрібно 10 – 15 мг вітаміну.
Міститься в насінні соняху, кукурудзі, петрушці.
Авітаміноз, гіповітаміноз – безпліддя, порушення репродуктивної
системи.
- Ось чорний хліб на столі,
І гречка, й риба – всі.
Мабуть це вітамін чудовий…. Віт. В.
Добова норма – 2 – 4 мг.
До цього вітаміни належать декілька різновидів і тому їх об’єднують у групу і групу цю називають – вітаміни групи В.
Цей вітамін знаходиться в чорному хлібі, рибних продуктах, печінці, молочних продуктах, крупах.
Авітаміноз – бері – бері (дратівливість, порушення нервової системи), дерматити (захворювання шкіри), порушується видільна система, слизові оболонки.
- Лимон, грейфрукт, шипшина
Цей містять вітамін… віт. С.
Добова норма – 75 – 100 мг (найбільше з усіх).
Міститься в чорній смородині, шипшині, цибулі, цитрусових.
Вітамін С підвищує імунітет (стійкість до хвороб).
Авітаміноз – цинга (кровотеча з ясен).
А зараз з’ясуємо як потрібно зберігати вітаміни в харчових продуктах, бо вітамінам властиве руйнування при зберіганні та кулінарній обробці:
- Всі овочі та фрукти мити і чистити тільки перед самим варінням або
споживанням.
- Якщо овочі потрібно відварити то їх потрібно класти лише в емальовану каструлю з гарячою водою. При цьому каструлю потрібно закривати кришкою.
- Деякі овочі та фрукти краще зберігати взимку в морозильні камері (найбільш всього зберігаються вітаміни).
V. Узагальнення та систематизація знань.
- Вітамін С міститься:
а) у полуниці;
б) у лимоні;
в) у банані.
2. У разі нестачі вітаміну А порушується:
а) гострота зору;
б) робота серця;
в) обмін речовин.
3. Вітамін D міститься:
а) у хлібі;
б) у маслі;
в) у риб’ячому жирі.
4. У разі нестачі вітаміну групи В виникає захворювання:
а) нервової системи;
б) шлунка;
в) легень.
Робота в робочому зошиті при допомозі підручника (самостійно).
Заповнити таблицю:
| Вітамін | Продукти в яких міститься | Значення для організму | Авітаміноз |
| | | | |
Домашнє завдання : опрацювати таблицю 1 на форзаці підручника,
Творче завдання: підготувати презентацію про раціональне харчування.
Урок 6. Харчування і здоров’я
Мета.
Освітня.
- Закріпити знання про будову травної системи;
- вивчити основні аспекти раціонального харчування.
- Дати поняття про значення вітамінів та мінеральних речовин для обміну речовин
- Навчити складати індивідуальний добовий раціон
Розвиваюча.
- Розвивати вміння учнів працювати на комп’ютерах,
- створювати мультимедійні презентації,
- уміння порівнювати та робити висновки та узагальнення.
- розвивати логічне мислення, уяву, навички самостійного пошуку знань;
- сприяти розумінню учнями переваг здорового способу життя та заохочувати до здобуття знань, умінь і навичок здорового способу життя;
- стимулювати до самостійного й усвідомленого вибору життєвої позиції;
- порівнювати, працювати в колективі
Виховна.
- виховувати в підлітків бережливе, дбайливе та усвідомлене ставлення до власного здоров’я як однієї з найвищих людських цінностей, та ведення здорового способу життя;
Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, м/медійна дошка.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань,
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем.
5. Сугестивний: застосування відео.
Матеріали та обладнання: малюнки, таблиці, слайди, м/медійна дошка.
Основні поняття та терміни : раціональне харчування, вітаміни, обмін білків, жирів, вуглеводів.
Конспект уроку