Передмов а

«Чорна Рада»

1845 р. — 165 років від початку написання першого україномовного історичного роману «Чорна Рада» Пантелеймона Куліша. У цій «хроніці історичних подій» автор відтворив відомі історичні події — чорну раду у Ніжині, яка відбулася 1663 року. Героями роману стали: полковник Сомко, запорізький кошовий Іван Брюховецький, священик Шрам, запорожці Кирило Тур та Богдан Чорногор, хуторний козак Черевань та ін.


Народи славились великими мужами

Війни й політики, науки і іскуства,

А ми пишаємось дівчатами й жінками,

Вінцями красоти, скарбівницями чувства.

Пантелеймон Куліш


Бібліографія видань з фондів ДОУНБ:

1. Кулiш П. Чорна Рада [Текст] / Пантелеймон Кулiш. – Нью-Йорк, 1955. – 212 с.
   
2. Куліш П. Чорна Рада. Поезія [Текст]: Посібник для 9 класу / Пантелеймон Куліш; Автор-укладач В.В. Паращич. – Харків : Ранок, 2000. – 80 с. – (Літературна крамниця).
   
3. Куліш П. О. Чорна Рада [Текст]: Роман / П. Куліш. – К.: ВАТ "Вид-во "Київська правда", 2003. – 182 с.
   
4. Куліш П. О. Чорна Рада. Хроніка 1663 року [Текст]: Оповідання / П. Куліш. – К.: Таст-М; Харків: Євроекспрес, 2000. – 382 с. – (Історія України в романах).
   
5. Куліш П. Твори в 2-х томах [Текст]: Том 2 / П.О. Куліш. – К.: Дніпро, 1989. – 587 с.
   
6. Куліш П. Чорна Рада: Хроніка 1663 року [Текст]: Оповідання / П.О. Куліш; Післямова Л.Г. Бикової. – Х.: Вид-во "Основа" при Харк. ун-ті, 1990. – 272 с.
   
7. Куліш П. Чорна Рада [Текст]: Хроніка 1663 року та оповідання / П.О. Куліш; Передм. М.Я. Олійника. – К.: Веселка, 1990. – 256 с. : іл.
   
8. Куліш П. Чорна Рада [Текст]: Хроніка 1663 року: Роман / П. Куліш. – К.: Котигорошко, 1993. – 160 с.
   
9. Куліш П. Чорна Рада [Текст]: Роман, оповідання, вірші / П. Куліш. - Харків: Фоліо, 2006. – 287 с. – (Українська класика).
   
10. Куліш П. «Чорна Рада». Історична повість – хроніка 1663 р. [Текст]: (Виїмка) / Пантелеймон Куліш. – Нью-Йорк: Видання шкільної Ради УККА, 1968. – 48 с. – (Шкільна бібліотека).
    

«Кобзар»


1860 р. – 150 років від виходу найповнішого прижиттєвого видання збірки віршів «Кобзар» Т.Г. Шевченка, в яку увійшли 16 творів: «Причинна», «Катерина», «Сон», «Кавказ», «Марія», «Неофіти», «Наймичка», «Тополя», «Утоплениця», «Гайдамаки», «Інтродукція», «Великий льох», «Мар’яна-черниця», «Сліпа», «До Основ’яненка», «Заповіт».


Бібліографія видань з фондів ДОУНБ:

1. Шевченко Тарас Григорович. Кобзарь [Текст] / Тарас Григорович Шевченко; В переводе Н.А. Чмырева. - М.: Изданіе Н.И. Мамонтова, 1874. - 162 с.
   
2. Шевченко Тарас Григорович. Кобзарь [Текст] / Тарас Григорович Шевченко. - Фототипія позацензурного примірника видання 1840 р. - СПб.: Въ типографии Е. Фишера, 1840. - 115 с.
   
3. Шевченко Тарас Григорович. Кобзарь [Текст] / Тарас Григорович Шевченко; В переводе И.А. Белоусова. - М.: Типо-литогр.Т-ва И.Н. Кушнеревь и К., 1911. - 161 с.
   
4. Шевченко, Тарас. Кобзар [Текст] / Тарас Шевченко. - К.: АН УРСР, 1944. - 203 с.
   
5. Шевченко Тарас Григорович. Кобзар [Текст] / Т. Г. Шевченко; Авт. передм. М. Т. Рильський. - К.: Худ. лiт., 1956. - 591 с.: іл.
   
6. Шевченко Тарас Григорович. Кобзар [Текст] / Шевченко Тарас Григорович; Вст. ст. Івана Пільгука . – К.: Молодь, 1967. - 699 с. - (Шк. б-ка).
   
7. Шевченко Тарас Григорович. Кобзар [Текст] / Тарас Григорович Шевченко. - Сімферополь: Крим, 1969. - 622 с.
   
8. Шевченко Тарас Григорьевич. Кобзарь [Текст]: Стихотворения и поэмы: Пер. с укр. / Тарас Григорьевич Шевченко. - М.: Худож. лит., 1972. - 654 с. : ил.
   
9. Шевченко Тарас Григорович. Кобзар [Текст]: Передрук з видання 1840 року / Тарас Григорович Шевченко. - К.: Дніпро, 1974. - 114 с.
   
10. Шевченко Тарас. Кобзар [Текст] / Тарас Шевченко; Вступ. стаття О.Т. Гончара; Примітки Л.Ф. Кодацької. - К.: Дніпро, 1980. - 613 с.
    
11. Шевченко Тарас. Кобзар [Текст] / Тарас Шевченко; Вступ. ст. Олеся Гончара, примітки Л.Ф. Кодацької. - К.: Рад. письменник, 1983. - 595 с.: іл.
    
12. Шевченко Тарас. Кобзар [Текст] / Тарас Шевченко. - К.: Радянська школа, 1986. - 607 с.
    
13. Шевченко Тарас Григорович. Кобзар [Текст] / Шевченко Тарас Григорович; Вступ. ст. О. Гончара, приміт. Л. Кодацької, іл. худож. О.Г. Данченка. - К.: Дніпро, 1988. - 774 с. - (Б-ка укр. класики "Днiпро").
    
14. Шевченко Тарас Григорьевич. Кобзарь [Текст] / Шевченко Тарас Григорьевич; Послесловие В.С. Бородина. - М.: Книга, 1989. - 231 с.
    
15. Шевченко Тарас Григорович. Кобзар [Текст] / Шевченко Тарас Григорович; Худож. В. Лопата. - К.: Просвіта, 1993. - 510 с. : іл.
    
16. Шевченко Тарас Григорович. Кобзар [Текст] / Тарас Григорович Шевченко; Вступ. ст. О. Гончара. - К.: Варта, 1993. - 632 с.
    
17. Шевченко Тарас Григорович. Кобзар [Текст] / Шевченко Тарас Григорович. - К.: Дніпро, 1999. - 672 с.
    
18. Шевченко Тарас Григорович. Кобзар [Текст]: [Мовами народів світу] / Тарас Григорович Шевченко. - К.: Голов. спеціаліз. ред. літ. мовами нац. меншин України, 2004. - 254 с.: іл.
    

«Хіба ревуть воли, як ясла повні ?»


1880 р. — 130 років від написання роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні ?» П. Мирного, в якому відображено життя українського селянства протягом кількох поколінь – від заселення південних степів і закріпачення сіл до реформи 1861 р. і введення пореформених порядків.


Найбільше ж уваги автор приділив висвітленню передреформеного періоду, самого процесу розкріпачення селян і введенню земських порядків у країні. Письменник переконливо показав, що селяни були обдурені, що реформа не принесла справжньої волі, її було здійснено в інтересах поміщиків та капіталістів. Це й привело народні маси до шукання виходу з нестерпного становища, викликало стихійний протест, який вилився в численні повстання проти безправ'я і нового гноблення.

Поштовхом до написання роману стала подорож Панаса Мирного від Полтави до Гадяча. 1874 року в журналі «Правда» письменник опублікував нарис «Подоріжжя од Полтави до Гадяча», який і був покладений в основу майбутнього роману. Почута від візника розповідь про «відомого чи не на всю губернію розбишаку» Гнидку, що був засуджений на каторжні роботи, зосталася в пам'яті «як здоровенний іржавий цвях, забитий в білу стіну його споминів». Найбільше ж дивувало Панаса Мирного те, що люди не засуджували вчинків Гнидки, а навпаки співчували йому, називали його нещасним чоловіком.

Робота над романом тривала чотири роки: з 1872 до 1875. Немає жодних свідчень про те, чи збирав Панас Мирний додаткові відомості про Василя Гнидку. Вочевидь, головний персонаж твору – Нечипір Вареник (Чіпка) – вигаданий персонаж, якого автор поселив у селі Піски Гетьманського повіту на Полтавщині. Село Піски існувало насправді, проте знаходилося воно у Гадяцькому повіті, а Гетьманський  – вигаданий письменником.

Остаточний варіант роману не зміг вийти друком в Україні. Він був надрукований лише 1880 року у Женеві за сприяння Михайла Драгоманова.


Бібліографія видань з фондів ДОУНБ:

1. Мирний П. Хіба ревуть воли, як ясла повні? [Текст]: Роман з народного життя / Панас Мирний. - К. : Радянський письменник, 1968. - 335 с.
   
2. Мирний П. Хіба ревуть воли, як ясла повні? [Текст]: Роман з народного життя / Панас Мирний. - К.: Дніпро, 1974. - 335 с.
   
3. Мирний П. Хіба ревуть воли, як ясла повні? [Текст]: Роман з народного життя / П. Мирний; Вст. ст. М. Грицая; іл. худож. Н. Лопухової. - К.: Дніпро, 1986. - 445 с. - (Б-ка укр. класики "Днiпро").
   
4. Мирний П. Хіба ревуть воли, як ясла повні? [Текст]: Роман з народного життя / П. Мирний. – Харків: Фоліо, 2005. - 350 с. - (Українська класика).
   
5. Мирний П. Хіба ревуть воли, як ясла повні? [Текст] / П. Мирний. - Донецьк: Бао, 2007. - 416 с.
   

«Хазяїн»


1900 р. – 110 років від написання п’єси «Хазяїн» І.К. Карпенка-Карого.


Комедiя «Хазяїн» вважається вершиною творчостi І.К. Карпенка-Карого. Центральна постать комедiї - Пузир, що, наживаючись на чужiй бiдi, без усякого жалю i спiвчуття переслiдує одну мету: "З усього... треба користь виймать, хоч би зубами прийшлось тягнуть - тягни!" Серед пiдручних хазяїна - його права рука Феноген, таке собi поєднання лакейства з грабiжництвом, плазування з презирством, лицемiрства з блюзнiрством. Iнший підручний - Лiхтаренко, який керується принципами: "не ти вiзьмеш - у тебе вiзьмуть", "крадь умiючи", "кради сам i не заважай другому". Цим пузиревим прислужникам автор протиставляє представникiв культурної iнтелiгенцiї, що не здатна зламати "дику, страшенну силу". I помiщик Золотницький, i учитель Калинович, i дочка Пузиря Соня не подiляють методiв наживи, але й нiчого не роблять, щоб протистояти хижацтву.


Бібліографія видань з фондів ДОУНБ:

1. Карпенко-Карий І. К. Твори в 3-х томах [Текст] Т. 2: Твори / Іван Карпович Карпенко-Карий. - К.: Державне видавництво художньої літератури. – 1960. - 403 с.
   
2. Карпенко-Карий І. Сто тисяч [Текст]: Драматичні твори / І. Карпенко-Карий. - Х.: Важпромавтоматика: Формат, 2007. - 352 с. - (Грамота).
   
3. Карпенко-Карий І. Хазяїн [Текст]: Драматичні твори / І. Карпенко-Карий. - Харків: Фоліо, 2006. - 317 с. - (Українська класика).
   

«Мойсей»


1905 р. — 105 років від написання поеми «Мойсей» І.Я. Франка.


Багато автобіографічного вклав Франко у свою найвизначнішу поему «Мойсей», в якій на матеріалі біблійного сюжету показано конфлікт вождя з народом, засуджується зрада національних інтересів та проголошується ідея служіння рідному народові.

Поема "Мойсей" - вершинний твiр Iвана Франка, окраса i гордiсть вiтчизняної лiтератури. Це глибокий фiлософський твiр про майбутнє українського народу, про взаємини вождя i народу в процесi наполегливого шукання "обiтованої землi", про майбутнi сили мас, здатних висунути iз свого середовища в процесi революцiйного руху проводирiв, що приведуть до перемоги. Поема писалася одним подихом, на великому творчому пiднесеннi. Цьому значною мiрою сприяли тогочаснi революцiйнi подiї, що животворною силою наснажували думку поета.


Бібліографія видань з фондів ДОУНБ:

1. Франко І. Мойсей [Текст] / Iван Франко. - Париж, 1945.
   

«Свіччине весілля»


1930 р. — 80 років від написання драми «Свіччине весілля» І.А. Кочерги.


Віршована драматична поема «Свіччине весілля» – це досягнення Івана Кочерги, якому вдалося широко показати засобами сценічної дії народний рух та його героїв. Крізь усю п'єсу лейтмотивом проходить образ свічки, антитеза світла і темряви. У символічній боротьбі за світло під проводом героя п'єси Івана Свічки драматург відтворює віковічну боротьбу трудового українського народу за своє визволення з-під ярма гнобителів, за світле, щасливе життя. З появою «Свіччиного весілля» на сцені вперше в історії українського театру була розкрита хвилююча сторінка минулого життя нашого народу, до того майже не відбита в драматургії.


Бібліографія видань з фондів ДОУНБ:

1. Кочерга І. Ярослав Мудрий. Свіччине весілля [Текст] / Кочерга Іван. - К.: Держ. вид. Художньої літератури, 1963. – 356 с.
   
2. Кочерга І. Ярослав Мудрий. Свіччине весілля [Текст]: посібник для 11 класу / Іван Кочерга; Автори-укладачі Г.Г. Корницька, Л.Г. Морозова. - Харків: Ранок, 2000. - 64 с. - (Літературна крамниця).
   

«Вершники»


1935 р. — 75 років від написання роману «Вершники» Ю.І. Яновського. "Вершники" - роман у новелах, кожна з яких є розповіддю про громадянську війну, про політичні сили, які були в ті буремні роки. Те, що новели не пов'язані одним сюжетом, дало змогу авторові сказати все, що було на серці і не відійти від історичної правди. У своєму творі Ю. Яновський показує трагедію українського народу 20-х років XX століття, яка полягала в зміні родинних і народних цінностей заради якихось нових, невідомих, трагедію братовбивчої війни. Ця війна, наголошує автор, пройшла не лише територією України, а й по людських долях.


Роман "Вершники" найменший за обсягом та найзмістовніший за тематикою роман про громадянську війну на Україні.


Бібліографія видань з фондів ДОУНБ:

1. Яновський Ю. І. Вершники [Текст]: Роман / Яновський Юрій Іванович. - К.: Худож. літ., 1958. – 84 с.
   
2. Яновський Ю. І. Вершники. Мир [Текст] / Яновський Юрій Іванович. - К.: Рад. письменник, 1976. – 287 с. - (Шкільна бібліотека).
   
3. Яновський Ю. І. Вершники [Текст]: Романи, оповідання / Ю.І. Яновський. - Харків: Фоліо, 2006. - 318 с. - (Українська література).
   
4. Яновський, Ю. І. Вершники [Текст]: Роман / Ю.І. Яновський; Ілюстрації О.В. Овчинникової. - К.: Дніпро, 1987. - 144 с.
   
5. Яновський Ю. І. Вершники [Текст] / Юрій Яновський; Автор-укладач В.О. Казакова, В.В. Паращич. - Харків: Ранок, 2000. - 32 с. - (Літературна крамниця).
   
6. Яновський Ю. І. Твори в 5-ти томах [Текст]: Том 2: Романи / Ю.І. Яновський. - К.: Худ. лiт., 1958. - 453 с.
   
7. Яновський Ю. І. Твори в 5-ти томах [Текст]: Том 2: Романи / Ю.І. Яновський; післям. М. Пархоменка. - К.: Дніпро, 1983. - 424 с.
   

«Ротонда душогубців»


1955 р. — 55 років від початку написання повісті «Ротонда душогубців» Т.С. Осьмачки.


У творі Тодося Осьмачки «Ротонда душогубців» зображено глибокий трагізм долі українського народу напередодні великого голодомору 1932-1933 років, подано художньо-психологічний аналіз організації цього штучного голодомору правлячою тоді тоталітарно-терористичною сталінською клікою.


«Вир»

(в деяких джерелах «Вихор»)


1960 р. — 50 років від написання роману «Вихор» Г.М. Тютюнника.


Роман Григорія Тютюнника «Вир» посідає особливе місце як у творчості прозаїка, так і в історії українського письменства. Його поява стала справжньою подією в літературному житті, засвідчила поступове, але неухильне одужання і відродження національної словесності після того удару, якого завдали їй десятиліття сталінського фізичного та ідеологічного терору.

Г. Тютюннику вдалося створити широке епічне полотно, густо населене різноманітними персонажами, в межах якого порушувались як гостро актуальні, так і вічні проблеми людського буття. Автор відмовився від утверджуваної десятиліттями практики схематизованого, одноплощинного зображення людини, натомість представив своїх героїв насамперед індивідуально неповторними особистостями.


Бібліографія видань з фондів ДОУНБ:

1. Тютюнник Г. Вир [Текст]: Роман / Г. Тютюнник. - К.: Днiпро, 1954. - 543 с.
   
2. Тютюнник Г. Вир [Текст]: Роман / Г. Тютюнник. - К.: Дніпро, 1964. – 543 с.
   
3. Тютюнник Г. М. Вир [Текст]: Роман / Григорій Михайлович Тютюнник. - К.: Дніпро, 1995. – 565 с.
   

«Сіроманець»


1975 р.– 35 років від написання повісті «Сіроманець» М.С. Вінграновського.


Сфера життя істот різного плану завжди взаємозалежна, і треба дуже шанобливо ставитися до грані, яка відділяє їх, з порозумінням та замилуванням сприймати світ тварин, рослин і комах, без якого неповноцінним є світ людини, - такий творчий підхід М. Вінграновського у зображенні оточуючого світу. Неординарний світ художнього слова М. Вінграновського вабить читача і приворожує в повісті «Сіроманець».


Бібліографія видань з фондів ДОУНБ:

1. Вінграновський М. П'ять повістей [Текст]: Повісті / М.С. Вінграновський. - К.: Дніпро, 1987. - 168 с. - («Романи й повісті»; №12).
   

До книги увійшли повісті «Сіроманець», «Первінка», «Літо на Десні» та «Пересадка», а також оповідання «Козак Петро Мамалига» та «Гусенятко».


«Озерний вітер»


2000 р. – 10 років від написання повісті «Озерний вітер» Ю.В. Покальчука.


Повість «Озерний вітер» заводить читача у химерний світ дохристиянської міфології України. Озерний княжич Волин, що живе у світі русалок і змієлюдів, перелесників і вовкулаків та інших лісових демонів, торкнувшись людського кохання, проходить складний шлях утверджень і втрат.

Любов і війна, різноманітні перебіги сьогоденного життя від Галичини до Ріо-де-Жанейро переплетені у напружних, фантастичних сюжетних поворотах і в інших творах цього автору.