Лекція №1 Тема: Індоєвропейські мови. Техніка лінгвістичної реконструкції. Індоєвропейська прамова

Вид материала

Лекція

Содержание Кентум-сатем” поділ індоєвропейських мов. Розподіл за велярними та лябеовелярними звуками. Мета вивчення Класифікація германських племен. Мета вивчення

Подобный материал:

• Лекція 3 Тема: Основи культури української мови, 451.43kb.
• Лекція 18 "Інформатика та комп'ютерна техніка" Тема Мова програмування Visual Basic, 127.14kb.
• Лекція 6 "Інформатика та комп'ютерна техніка" Тема Сервісні та прикладні програми Види, 55.04kb.
• Лекція 4 "Інформатика та комп'ютерна техніка" Тема Системне програмне забезпечення, 99.46kb.
• Співробітництво України з Міжнародним банком реконструкції та розвитку Міжнародний, 231.01kb.
• Лекція 21 "Інформатика та комп'ютерна техніка" Тема Бази даних та системи керування, 106.88kb.
• Лекція 5 "Інформатика та комп'ютерна техніка" Тема Операційна система microsoft windows, 51.8kb.
• Лекція 3 "Інформатика та комп'ютерна техніка" Тема Основи побудови та функціонування, 125.34kb.
• Лекція 9 "Інформатика та комп'ютерна техніка" Тема Комунікаційні можливості Windows, 43.67kb.
• Лекція 1 хф (лекція) Тема Загальні властивості неметалів, 1201.72kb.

План

4. Часові рамки розвитку індоєвропейської цивілізації
   
5. Перші згадки про хетів
   

Питання для самостійної роботи

3. „Кентум-сатем” поділ індоєвропейських мов
   
4. Розподіл за велярними та лабеовелярними звуками
   
5. Особливості східної та західної груп. 
   

Часові рамки розвитку індоєвропейської цивілізації. Ряд закономірностей і процес розгалуження безлічі етнічних і культурних стовбурів і окремих гілочок є метою і засобом розкриття індоєвропейської історії Євразії, цілісна картина якої малює шлях розвитку не тільки слов'янської спільності, але і всього західного крила індоєвропейського світу (германці, кельти, латини, етруски, іллірійці, елліни, фракійці, балти) і східного арійського крила індоєвропейців (хети, індоарії, іранці, тохари).

„ Кентум-сатем” поділ індоєвропейських мов. Розподілом Кентум-Сатем називається ссылка скрыта (лінія на лінгвістичній карті, яка вказує на територіальне розповсюдження того чи іншого мовленнєвого явища) у родині ссылка скрыта, яка стосується еволюції трьох рядів ссылка скрыта реконструйованих для ссылка скрыта, *kʷ (лабіовелярний – який сполучує задньопіднебінну артикуляцію з лабіалізацією), *k (велярний – задньопіднебінний), і *ḱ; (палато велярний – піднебінний).

Розподіл за велярними та лябеовелярними звуками. Ізоглоса кентум-сатем пояснює еволюцію трьох рядів дорсальних (що артикулюються передньою частиною спинки язика, яка піднімається горбом до піднебіння) приголосних, реконструйованих для праіндоєвропейської мови, *kʷ, *gʷ, *gʷʰ (лабіовелярні), *k, *g, *gʰ (велярні), і *ḱ, *ǵ, *ǵʰ; (палатовелярні) у дочірніх мовах. Розподіл на групи кентум і сатем тільки дає загальне уявлення про батьківську мову, що мала повний набір дорсальних звуків. Більш пізні зміни в окремих групах індоєвропейських мов, такі як схожі з описаними вище палаталізація латинського k у s у деяких романських мовах або злиття *kʷ с *k у галльських, не мали ефекту відокремлення.


Лекція № 3

Тема: Історія давніх германців

Мета вивчення: ознайомити студентів з першими відомостями про давніх германців; з класифікацією германських племен;  із суспільним ладом та традиціями; відомостями про велике переселення народів.

Література

25. Арсеньева М.Г., Балашова С.П., Берков В.П., Соловьева Л.Н. Введение в германскую филологию: Учебник для филологических факультетов. – М.: ГИС, 2000. – 314 с.
    
26. ссылка скрыта. Введение в германистику [Текст] : учеб. для ун-тов / В. П. Берков. - М. : Высш. шк., 2006. - 199, [1] с.
    
27. ссылка скрыта Современные германские языки [Текст] : учебник / В. П. Берков. - 2-е изд., испр. и доп. - М. : Астрель; АСТ, 2001. - 336 с.
    
28. Введение в германскую филологию [Текст] : учеб. для филол. фак. / М. Г. Арсеньева [и др.]. - 4-е изд., испр. и доп. - М. : ГИС, 2003. - 318, [2] с.
    
29. Гамкрелидзе Т.В., Иванов В.В. Индоевропейский язык и индоевропейцы. Реконструкция и историко-типологический анализ праязыка и протокультуры. - Б., 1998.
    
30. Левицький В.В., Кійко С.В. Практикум до курсу «Вступ до германського мовознавства». – Вінниця , НОВА КНИГА, 2003. – С. 16.
    
31. Левицький В.В. Основи германістики. – Вінниця, Нова книга, 2006. – С. 10-28
    
32. Мейе А. Основные особенности германской группы языков: Пер. с фр. / Под ред., с предисл. и примеч. В.М. Жирмунского. Изд. 2-е, стереотипное. М.: Едиториал УРСС, 2003. – 168 с.
    
33. Хлебникова И.Б. Введение в германскую филологию и история английского языка (фонология, морфология): Учеб. Пособие. – 3-е изд., исправ. – М.: 2001. – 184 с.
    
34. Baugh, Albert C. and Thomas Cable. A History of the English Language. 5th Ed. London and New York: Routledge, Taylor and Francis Group. 2003. – 448 p.
    
35. Reznik, R.V. and Sorokina T.S. A History of the English Language. Moscow: Flint Publishing House. 2001. – 496 p.
    
36. Verba, L. History of the English Language. Vinnytsya: Nova Knyha, 2004. – 304 p.
    

План

6. Перші відомості про давніх германців
   
7. Класифікація германських племен
   
8. Велике переселення народів.
   

Питання для самостійної роботи

6. Тацит про германців
   
7. Суспільний лад та традиції  германських племен
   

Перші відомості про давніх германців. Передбачуваний поступовий, що тривав протягом багатьох сторіч, розпад індоєвропейської мовної спільності, відбувався нерівномірно й неоднаково у різних частинах тієї великої території, яку займали індоєвропейські племена, котрі володіли досконалішою зброєю, зробленою з металу (бронзи), і верховим або запряженим конем. При цьому відбувалося постійне зіткнення, змішання різних племен, зникнення одних і поява інших етнічних угруповань, а разом з тим і мов. Припускається, що відокремлення германців в окрему мовну спільність відбулося в другому тисячолітті до нашої ери (приблизно близько 1200 року). Мову германців в епоху, що передувала її розпаду на окремі давньогерманські діалекти, прийнято називати (слідом за В. Штрайтбергом, Г. Хіртом та іншими германістами) прагерманською (Urgermanisch) або просто германською. Деякі лінгвісти (наприклад, В. Краузе), крім поняття "прагерманська", розрізняють ще поняття "спільногерманська", розуміючи під ним такий стан германської мови. коли вона почала розпадатися на окремі діалекти, що мали, проте, цілий ряд спільних рис. Інакше кажучи, "прагерманська" й "спільногерманська" розуміють у цьому випадку як дві стадії розвитку германської мови. Прагерманська - як раніша стадія - існувала, на думку В. Краузе, до 1500-1000 р. до н. е.

Класифікація германських племен. У період між 1200 й 800 роками до нашої ери германці жили на півдні Скандинавського півострова, на півострові Ютландія і на південному узбережжі Балтійського моря, поширюючись поступово з півночі на південь і схід. Частина германських племен відокремилася від скандинавської (північної) мовної спільності й розселилася (приблизно між VІІ-VІ й III століттями до н. е.) у басейні Одеру, просуваючись потім на захід до Ельби й Рейну. Ці германці утворили пізніше західногерманську групу племен, до яких відносилися інгвеони (германці, що жили на узбережжі Північного моря, - Nordseengermanen "приморські германці"), іствеони (Rhein-Wesergermanen "рейнсько-везерські германці") і герміони (інакше - ерміони, яких називають також Elbgermanen "приельбські германці") – це класифікація за Корнелієм Тацитом (римський письменник-історик 55-120 р. н. е.). Крім того, Тацит використав відомості, зібрані до нього іншими античними авторами (Пліній, Геродот, Цезар). Варто враховувати, що праця Тацита «Germania» написана у відомій мірі тенденційно: протиставляючи звичаї і спосіб життя германців звичаям, що панували у Римі, Тацит ідеалізує германців, засуджуючи в такий спосіб оточуючу його дійсність.

Лекція № 4

Тема: Давньогерманські племена та їх мови. Історія германської писемності.


Мета вивчення: ознайомити студентів з шістьма основними групами германських племен за Плінієм Старшим, класифікацією давньогерманських племінних мов, свідченнями про германські мови у дописьменний період, латинським письмом.


Література

37. Арсеньева М.Г., Балашова С.П., Берков В.П., Соловьева Л.Н. Введение в германскую филологию: Учебник для филологических факультетов. – М.: ГИС, 2000. – 314 с.
    
38. ссылка скрыта. Введение в германистику [Текст] : учеб. для ун-тов / В. П. Берков. - М. : Высш. шк., 2006. - 199, [1] с.
    
39. ссылка скрыта Современные германские языки [Текст] : учебник / В. П. Берков. - 2-е изд., испр. и доп. - М. : Астрель; АСТ, 2001. - 336 с.
    
40. Введение в германскую филологию [Текст] : учеб. для филол. фак. / М. Г. Арсеньева [и др.]. - 4-е изд., испр. и доп. - М. : ГИС, 2003. - 318, [2] с.
    
41. Гамкрелидзе Т.В., Иванов В.В. Индоевропейский язык и индоевропейцы. Реконструкция и историко-типологический анализ праязыка и протокультуры. - Б., 1998.
    
42. Левицький В.В., Кійко С.В. Практикум до курсу «Вступ до германського мовознавства». – Вінниця , НОВА КНИГА, 2003. – 192 с.
    
43. Левицький В.В. Основи германістики. – Вінниця, Нова книга, 2006. – С. 10-28
    
44. Мейе А. Основные особенности германской группы языков: Пер. с фр. / Под ред., с предисл. и примеч. В.М. Жирмунского. Изд. 2-е, стереотипное. М.: Едиториал УРСС, 2003. – 168 с.
    
45. Хлебникова И.Б. Введение в германскую филологию и история английского языка (фонология, морфология): Учеб. Пособие. – 3-е изд., исправ. – М.: 2001. – 184 с.
    
46. Baugh, Albert C. and Thomas Cable. A History of the English Language. 5th Ed. London and New York: Routledge, Taylor and Francis Group. 2003. – 448 p.
    
47. Reznik, R.V. and Sorokina T.S. A History of the English Language. Moscow: Flint Publishing House. 2001. – 496 p.
    
48. Verba, L. History of the English Language. Vinnytsya: Nova Knyha, 2004. – 304 p.