Розділ Поняття, ознаки І правові засади забезпечення екологічної безпеки

Вид материала

Подобный материал:

1 2 3

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.phpl

Висновки

На підставі проведеного дослідження можна зробити наступні висновки.

1. Питання, пов’язані з теорією, регламентацією та застосуванням адміністративно-правових заходів у діяльності міліції по забезпеченню екологічної безпеки, набули в умовах сьогодення особливого значення. Політика демократизації усіх сфер життєдіяльності суспільства не тільки не виключає, а й в обов’язковому порядку передбачає застосування таких дієвих засобів, якими є заходи, спрямовані на забезпечення екологічної безпеки. Разом з тим останні повинні нести нове соціальне навантаження, відмінне від того, яке мало місце у період тоталітаризму.

2. Діяльність міліції у сфері забезпечення екологічної безпеки проводиться не на належному рівні. При цьому недостатньо використовується її організаційно-процедурний потенціал. Причин тут декілька. По-перше, як свідчить практика, в умовах формування ринкового механізму, екологічні проблеми займають між тим другорядне місце, а економіка неспроможна виконувати перспективні екологічні імперативи, які у ряді випадків йдуть далеко попереду економічних. По-друге, звертає на себе “невизначеність” у державному механізмі забезпечення екологічної безпеки в реалізації державного примусу, та обранні методів впливу (економічних або адміністративних).

3. Соціальна девіація постала як фактор, що формує охоронювані правом екологічні інтереси суспільства. Держава у даній ситуації фактично „спізнилася” з реакцією на необхідність захисту та забезпечення екологічно безпечного існування суспільства. Це знайшло прояв у переважанні певного зрештою консервативного підходу при формуванні екологічного правоохоронного захисту. Безсистемність, відсутність належного нормативно-правового забезпечення не дозволяють створити струнку структуру екологічного захисту суспільства.

4. Сам же процес осмислення екологічних проблем виявився досить розтягнутим внаслідок тривалої “закритості” екологічної інформації та відсутності у державі ефективних еколого-виховних інститутів, які дозволяють сформувати стійку екологічну свідомість, та змоделювати суспільство на шляху сталого розвитку. Однак законодавець, на наш погляд, інертно поставив до розробки та введення у дію адміністративно-правових норм, спрямованих на забезпечення екологічної безпеки.

5. Дисертантом подано своє бачення поняття „екологічна безпека”, як складової національної безпеки, під якою розуміється стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства та держави від загроз з боку природних об’єктів, забруднених внаслідок аварій, катастроф, господарської діяльності, природних явищ, надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.

6. Виявлена закритість правоохоронної системи ОВС (міліції), насторожене (іноді виправдане) її ставлення до інноваційних змін. Зокрема, це пояснюється громіздкістю та консерватизмом міліцейської системи радянського періоду. Але головним, на наш погляд, є неналежна розробка у вітчизняній юридичній науці проблем правового регулювання діяльності міліції із забезпечення екологічної безпеки. Не сформульовані також науково обґрунтовані перспективи подальшого розвитку міліцейської системи.

7. Зазначено, що ефективність забезпечення екологічної безпеки у діяльності держави передбачає й активізацію діяльності міліції. У свою чергу, ефективність забезпечення екологічної безпеки входить у загальний комплекс заходів з охорони прав та свобод громадян, які здійснюються міліцією. Одним з напрямів діяльності міліції з підвищення ефективності боротьби з екологічними правопорушеннями є тісна її взаємодія з іншими правоохоронними та природоохоронними органами.

8. Узагальнено на базі чинного законодавства визначення екологічного правопорушення, яке можна визначити як протиправне, як правило, винне діяння (дію чи бездіяльність), що вчинюється суб’єктом та спричиняє або несе реальну загрозу заподіяння екологічної шкоди чи порушення прав і законних інтересів суб’єктів екологічного права.

9. Обґрунтовано, що головними напрямами взаємодії міліції з іншими природоохоронними та правоохоронними органами повинні стати: запобігання, виявлення та припинення екологічних правопорушень, а також джерел екологічних забруднень об’єктів, які становлять потенційну небезпеку для навколишнього природного середовища; здійснення нагляду за зберіганням, транспортуванням та використанням високотоксичних, радіоактивних й інших небезпечних речовин, що можуть призвести до серйозних змін у навколишньому середовищі; розслідування екологічних злочинів на рівні органу дізнання; оперативно-розшукова діяльність щодо екологічних правопорушень; стягнення штрафів за екологічні правопорушення; контроль за дотриманням юридичними та фізичними особами приписів, які містяться у одержаних ними ліцензіях на використання природних ресурсів; виконання робіт та послуг у галузі охорони навколишнього середовища або пов’язаних з впливом на останнє; загальний санітарно-епідеміологічний контроль за станом населених пунктів; нагляд за спеціальним режимом природокористування особливо охоронюваних територій; оперативне реагування на будь-які екологічні правопорушення з наступною передачею справ за підвідомчістю.

Претензії щодо дублювання та копіювання екологічних функцій інших державних органів є мало аргументованими, оскільки контроль за загальним об’єктом правового регулювання здійснюється за допомогою різних засобів та методів. Навпаки, створюються додаткові гарантії збереження його цілісності і стабільності функціонування. Таким чином, можна вести мову про надання легітимного статусу відносинам, які склалися фактично та походять від життя, і включення їх у загальний природоохоронний процес.

Підтвердження правильності такого підходу знаходимо у історичній аналогії. Так, у наказі Пера І (1721 р.) „Про поліцію” на неї покладався обов’язок „городов и в них улиц сочинение” (маються на увазі плани забудови), „производство чистоты на улицах и домах”, „предостережение все приключившейся болезни”. Правознавець І.Є.Андрієвський теж писав про необхідність існування санітарної поліції, до обов’язків якої входить спостереження за чистотою повітря, подвір’їв та вулиць [23]. Даний історичний досвід не втратив своєї актуальності.

10. Обґрунтовано висновок про те, що діяльність будь-якого державного органу повинна базуватися на системі чітко встановлених прав та обов’язків. Здійснюючи їх, державний орган забезпечує досягнення мети, заради якої він створений. Як і для кожного органу виконавчої влади, права та обов’язки міліції із взаємодії не тільки з правоохоронними, а й з природоохоронними органами мають бути закріплені на підставі чинного законодавства.

11. Доведено, що виконання повноважень у сфері забезпечення екологічної безпеки викликає необхідність внесення доповнень до ст. 10 Закону України “Про міліцію”, яка передбачає обов’язок співробітників міліції здійснювати контроль не тільки у сфері охорони природи, а також із забезпечення екологічної безпеки; до ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення та інші правові акти, які регулюють правозастосовчу та правоохоронну діяльність міліції, що потребують оптимізації та більш чіткої регламентації їх функціонального положення

[109].

12. Обґрунтовано, що існує потреба, у концентрації всіх правових норм, які передбачають відповідальність за екологічні правопорушення, у КУпАП. Нестійкість економічного життя в Україні потребує адекватного реагування права на відповідні зміни, КУпАП постійно змінюється та доповнюється новими складами правопорушень. Нормативні акти з адміністративними санкціями часто суперечать чинному Кодексу. Існує потреба, зокрема, у систематизації всіх правових норм, які передбачають відповідальність за екологічні правопорушення, у КУпАП.

13. Беручи до уваги роботу над підготовкою проекту нового Кодексу України про адміністративні правопорушення, вважаємо за необхідне враховувати вказані нижче пропозиції, що стосуються забезпечення екологічної безпеки. Особливу увагу слід приділити питанню про анулювання органами внутрішніх справ ліцензій та дозволів. Нормалізація становища може бути вирішена при внесенні відповідних доповнень до КУпАП та приведення відомчих нормативно–правових актів у відповідність із законом. Як такі доповнення можемо запропонувати наступне:

- внести до переліку адміністративних стягнень (ст. 24) КУпАП “призупинення дії ліцензій та дозволів”, “анулювання ліцензій та дозволів”; включити їх до ст. 25 КУпАП, адже вони можуть бути використані як головні, так і додаткові стягнення;

- у розділі ІІ КУпАП дати характеристику поняттям “призупинення дії ліцензій та дозволів” і “анулювання ліцензій та дозволів” як заходів адміністративного стягнення;

- внести доповнення до розділу ІV КУпАП “Провадження у виконанні постанови про призупинення дії ліцензій та дозволів”, “Провадження з виконання анулювання ліцензій та дозволів”.

14. Визначено, що з метою підвищення ефективності діяльності співробітників міліції необхідно організувати централізований облік екологічних правопорушень. Введення зазначених правопорушень як оціночних показників діяльності співробітників міліції дозволить більш ефективно здійснювати правову охорону відносин у сфері, що розглядається.

15. Доведено, що приведення чинного законодавства у відповідність з умовами та потребами розвитку суспільства, які постійно змінюються, включає необхідність пошуку шляхів взаємодії міліції і всіх спеціально уповноважених державних органів у галузі охорони навколишнього природного середовища та природних ресурсів і можливість прямого та оперативного застосування санкцій за екологічні правопорушення.

Штучне заниження ролі міліції у сфері забезпечення екологічної безпеки та спроби спрямувати процес реформування міліції по шляху загальної боротьби зі злочинністю, на наш погляд, є помилковими і переслідують переважно політичні цілі, а не суспільні інтереси. Необхідно чітко визначити, що міліція входить до системи виконавчих та розпорядчих органів державної влади у силу того, що на різних рівнях вона керує наданими силами та засобами. Необхідність у забезпеченні екологічної безпеки у діяльності міліції обумовлюється тим, що державна влада, крім регулятивної та організаційної функції, має ще й охоронну, досить багатогранну, включаючи й правоохоронну. Міліція є однією з тих державних структур, яка спеціально призначена для реалізації вказаної функції.

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.phpl

Список використаних джерел

”Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води” .// Затв.постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1997 р.
”Концепція створення і діяльності Європейського центру техногенної безпеки (ТЕSЕС) постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 1996 р. – Поточний архів Кабінету Міністрів України за 1996 р. Реєстр № 1259.
”Про затвердження плану заходів щодо демілітарізації, екологічного оздоровлення та подальшого економічного, соціального і культурного розвитку зони Балаклавської бухти м. Севастополя на 2003-2010 роки”: Розпорядження, План Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 р. № 594-р.
„Концепція охорони та відтворення навколишнього природного середовища Азовського і Чорного морів”.// Затв.постановою Верховної Ради України від 10 липня 1998 р., // та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 р. № 110-р „Про заходи щодо поліпшення екологічного стану акваторій Азовського та Чорного морів, та інших водних об’єктів”.
„Перелік видів діяльності та обєктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку” затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 1995 р. № 514 // Урядовий кур’єр. – 1995. – 2 вересня.
Fortbildund zumthema okologie / umweltschuz (Leroanosmaterialen furdie polizei) Band I-IV. UNESKO. Berlin. 1990. S.5-15; 5-41.
Politigues de l’agriculture et de l’environnement (Possibilites d’integration). Paris. OCDE. 1989. – 221 p. P. 101.
Taking a Stand. From Stockholm 1972 to Mnairodi/ 1982/ Declarations of the World Environment. UNEP Pudlication. Undated.
Waling K Das niederlandische Umwelstratresch: Eine untersuchino zu der dogmatischen grundtagen und zur praktischen anwendung. Freidurg im Breisgau: Max – Plank – Institut Fur Austandisches und internationates Stratreht, 1991. – 334 s. (S. 280)/
Адмiнiстративна дiяльнiсть. Частина особлива: Пiдручник / За заг. ред. О.М.Бандурки. - Харкiв: Ун-т внутр. справ, 1998. - 305 с.
Административная деятельность органов внутринних дел: Учебник / Под общ. Ред.Л.Л. Попова. – М.: МВШМ МВД СССР, 1983. –
Административное право. Общая и Особенная части: Учебник / Под ред А.П. Коренева. - М.: МВШМ МВД СССР, 1986. - 487 с.
Закон в переходный период. «Круглый стол» // Государство и право. – 1995. - № 10. – с.40.
Административные проступки и преступления // Вопросы совершенствования уголовно-правовых мер борьбы с преступностью. – Свердловск, - 1983. С.49.
Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ (узагальнені матеріали з загальної та особливої частини курсу) / Укл.: В.І.Олефір, Г.Б.Кузьміних, Г.М.Братель. – К.: НАВСУ, 1999. – 66 с.
Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ України у 2001 року. Аналітично-статистичний збірник: Головного штабу МВС України. – Київ, 2002
Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ України у першому кварталі 2000 року. Аналітично-статистичний збірник: МВС України, Головний штаб управління оперативної інформації Головне управління адміністративної служби міліції Київ. – 2000 – 8
Вісник екологічної адвокатури // Вид. Норма., Львів, 2002 - № 17. – с.23
Акт проголошення незалежності України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 38. – Ст. 502.
Александров Н.Г. Теория государства и права. – М., 1974.
Алексеев С.С. Общая теория права: В 2-х т. – М.: Юрид. лит., – 1981. – Т. І. – 358с. // Алексеев С.С. Общая теория права: В 2-х т. – М.: Юрид. лит., 1982. – Т. 2. - 360 с.
Алексеев С.С. Проблемы теории и права: Т.1. – Свердловск, 1972. -
Андреевский И.Е. Полицейское право. - СПб., 1874. - Т. 1. - 648 с.
Постанова Кабінету Міністрів України “Про впорядкування ввезення в Україну і транзиту через її територію відходів”.
Андрейцев В.І. Екологічне право. Особлива частина. Підручник. – К.:Істина, 2001. – 544 с.
Андрейцев В.І. Екологічне право: Курс лекцій: Навч. посібник для юрид. Фак. Вузів. - К.: Вентурі, 1996.- С.18.,91-100.
Андрейцев В.І. Право екологічної безпеки: Навч. Та наук.-практ.посіб.- К., 2002. - 332 с.
Андрейцев В.І., Лапечук П.І. Екологічна безпека і її конституційне забезпечення // Голос України, 1994.15 квітня.
Арцибасов Н., Жданов Ю. Голубые каски для СНГ? // Красная звезда. - 1992. - 17 апреля.
Баб’як О.С., Біленчук П.Д., Чирва Ю.О. Екологічне право України. Навчальний посібник. – К.:АТІКА, 2000.-С.77,78.
Бабаев В.К. Словарь категорий и понятий общей теории права. – Н. Новгород, 1992. – 100 с.
Бабаев В.К. Советское право как логическая система: Учебное пособие. М., 1978. –
Бабаев В.К., Баранов В.М. Общая теория права: Краткая энциклопедия , - Н.Новгород, 1997.- 165с.
Базові нормативи плати за забруднення природного середовища. Затв. Мінприроди 16 квітня 1993 р. // Рідна природа, 1993 - № 3.
Балюк Г. Правові аспекти понять ядерної та радіаційної (радіоекологічної) безпеки. // Право України. – 1999. - № 12. - С.62.
Бандура О.М., Тищенко М.М. Адміністративний процес: Підручник. – к., 2002. – 228 с.
Баранов В.М. Истинность норм советского права. Проблемы теории и практики. - Саратов: Из-во Саратовского ун-та, 1989. - 400 с.
Бахрах Д.Н. Административные проступки и преступления // Вопросы совершенствования уголовно-правовых мер борьбы с преступностью -Свердловск, 1983. -204 с.
Безсмертний Є.О. Адмінітративно-запобіжні заходи, що застосовуються органами внутрішніх справ: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1997. – 19 с.
Боголюбов С.А. Экология: Учебное пособие. – М.: Знание, 1997. -
Бондар Л.О. Аграрное, земельное и экологическое право Украины. Раздел 3.Гл.10.- Харьков.,2001.-С.521.
Борисов В.В. Правовой порядок развитого социализма. – Саратов, 1977. -
Бринчук М.М. О законодательном обеспечении экологической безопасности // Государство и право. – 1995. - № 2. -
Бринчук М.М. Экологическое право (право окружающей среды): Учебное пособие. – М., Юристъ, 1998. – С.478.
Ведомости Верховного Сонета СРСР. - 1965. - № 44. – Ст.1085. / Ведомости Верховного Сонета СРСР. - 1973. - № 24. – Ст.309.
Блауберг И.В. Становление и сущность системного подхода. – М., 1973. -
Веремеенко И.И. Административно-правовые санкции. - М.: Юрид. лит., 1975.-192 с.
Стручков Н.А. Основы теории исправительно-трудового права. – М., 1967.
Гамбаров Ю.С. Свобода и ее гарантии. – СПб., 1910. –
Гижевский В.К. Меры административного принуждения, применяемые органами внутренних дел на транспорте: Учебное пособие. – К.: МВД СССР, 1986. – 75 с.
Гойман В.И. Правовая информированность граждан: состояние пути улучшения // Советское государство и право. - 1988. - № 9. - С. 29- 32.
Голосніченко І.П. Административное право України ( основні категорії і поняття): Посібник, - Ірпінь, 1998. - 109с.
Голосніченко І.П. Попередження корисливих проступків засобами адміністративного права. - К.: Вища школа, 1991. - 207 с.
Голосніченко І.П Запобігання корисливих правопорушень зсобами адміністративно–правового впливу: актуальні проблеми теорії і практики: Дис. Д-ра юрид. наук. К., 1990. Голосніченко І.П Адміністративне право України (основні категорії і поняття), Ірпінь – 1998 р.
Горбачев А.Н. Некоторые проблемы совершенствования законодательства о зонах экологического неблагополучия // Государство и право. - 1999. - № 2. - С. 48-54.
Государственно-правовое управление качеством окружающей среды. – Киев. Одесса, 1983. – С.176. // Государственное управление охраной окружающей среды в союзной республике / Відп. Ред. Ю.С.Шемшученко. – Київ: Наук. думка, 1990. - С.220.
Гранин А.Ф. Убеждение и принуждение в правоохранительной деятельности органов внутренних дел (теоретические вопросы). – К.: КВШ МВД СССР, 1973. – 122 с.
Даль В. Толковый словарь живого великоруского языка. М., 1989. - Т. 1. - С.67.
Дані наводяться з: Forbildung zum thema okologie umweltschutz (leroanos matersalen furdie polizei) Band 1 – 1V. UNESKO. Berlin, 1990.
Декларація про державний суверенітет України.(Відомості Верховної Ради УССР.1990.№31.Ст..429).
Дмитренко І.А. Екологічне право України. Підручник. - К.: Юрінком Інтер, 2001.- 352 с.
Дмитриев А.Е. Роль ОВД в охране окружающей среды: Учебное пособие. - Хабаровск.: ХВШ МВД СССР, 1984. - 47 с.
Додин Е.В., Шкарупа В.К. Доказывание по делам об административных проступках, связанных с нарушением антиалкогольного законодательства и наркоманией: Учебное пособие. - Киев.: КВШ МВД СССР, 1989.-64 с.
ДСТУ 2156-93. Безпечність промислових підприємств. Терміни і визначення: Видання офіційне .- Держстандарт України, 1994.
Дубовик О.Л. Механизм действия права в охране окружающей среды. - М.: Изд-во Наука, 1984. - 189 с.
Екологія і закон. Екологічне законодавство України. Під.ред. В.І.Андрейцева. – К., Юрінком Інтер. – 1998. – Т.2.- С.518. - Конференція ООН з питаня навколишнього середовища і розвитку 43/53 від 6 грудня 1988р.
Єгупенко В.В. Заходи запобігання та припинення адміністративних правопорушень на транспорті органами Державної автомобільної інспекції МВС України: Автореф. дис. канд. юрид. наук. – Х., 2002. – 19 с.
Желваков Э.Н. О законодательном обеспечении экологической безопасности // Государство и право. – 1995. - № 2. -
Загальна теорія держави і права. / За ред. Проф.. М.В. Цвіка, доц. В.Д. Ткаченка, проф. О.В. Петришина, - Харьков, 2002. – С.387.
Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000 – 2015 р.р. затверджена законом України від 21 вересня 2000 р. - № 1989-ІІІ.
Закон СССР «Об охране природы» от 26 октября 1965 г. // ВВС СССР. – 1965. - № 44. – Ст. 1085.
Закон України "Про міліцію" // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №4. - Ст. 20.
Закон України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” від 8 лютого 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 12. - Ст. 81.
Закон України “Про державну службу” Відомості Верховної Ради України. -1993-№2. –Ст. 490.
Закон України “Про дорожній рух” від 30 червня 1993 р. Відомості Верховної Ради України. – 1993. -№31. – Ст.338.
Закон України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” від 24 лютого 1994 р // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 27. - Ст. 218.
Закон України “Про оголошення окремих районів та міст Вінницької, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Хмельницької та Черкаської областей зоною надзвичайної екологічної ситуації” від 14 грудня 2000 р. - № 2146-ІІІ. /http // zakon.rada.gov/ua.
Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року.// Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991. - № 41.- Ст. 546.
Закон України “Про пожежну безпеку” від 17 грудня 1994 р. Відомості Верховної Ради України. – 1994. -№5. – Ст. 21.
Закон України “Про природно-заповідний фонд України” від 16 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 34. - Ст. 502.
Закон України “Про рослинний світ” від 9 квітня 1999 р. - № 591-ХІV. // Правова база з питань екології та охорони навколишнього природного середовища. – К.: Атіка. – 2001. – 632 с.
Закон України „Про ветеринарну медицину”. № 2498-12
Закон України „Про відходи” від 5 березня 1998 р. № 187/98 – ВР.
Закон України „Про екологічну експертизу” від 9 лютого 1995 р. Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 52. - Ст. 254.
Закон України „Про місцеве самоврядування” від 21 травня 1997 р.// Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 24. - Ст. 170.
Закон України „Про основи містобудування” від 16 листопада 1992 р. - № 2780 – ХІІ.
Закон України „Про основи націнальної безпеки України” від 19.06.2003р., № 964-ІV.
Закон України „Про планування і забудову територій” ” від 20 квітня 2000 р. - № 1699 – ІІІ
Закон України „Про правовий режим територій, що зазнали радіактивного забруднення в наслідок Чорнобильської катастрофи” від 27 лютого 1991 р. // ВВР України. – 1991. - № 16. – Ст.198.
Закон України „Про Раду національної безпеки і оборони України” від 5 березня 1998 р. №183 - Голос України. – 1998. – 3 квітня.
Закон України від 21 вересня 2000 р. „Про Загальнодержавну програму формування національної екологфчної мережі в України на 2000 – 2015 роки” // ВВР України. – 2000. - № 47. – Ст. 405.
Закон України від 6 березня 1992 р.№ 2171-ХІІ ”Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” // ВВР. – 1992. - № 24. – Ст.350.
Закон України від 4 березня 1992 р. № 2163-ХІІ “Про приватизацію майна державних підприємств” // ВВР. – 1992. - № 24. – Ст.348.
Законодавство України про адміністративну відповідальність// Бюллетень законодавствамі юридичної практики України. – 1997. – № 3. – 240 с.
Заржицький О. Правові засади регіональної екологічної політики. // Право України. – 2001. - № 4. – с.75-78.
Земельний Кодекс України. // Ком'ютерна БД "Право".
Зозуля І.. Українська нація та її безпека: новий погляд на національну безпеку України // Право України. 2004 р. - № 5.
Ильин И.А. О сущности правонарушения. - М., 1993. – С.16.
Институты административного права России / Под ред. М.М. Славина. - М.: ИГ и П РАИ, 1999. - 246 с.
Інструкція про порядок обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реестраційних документів, номерних знаків на них та проведення перевірок в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції МВС України, затверджено наказом МВС України № 599 від 1994.
Казанник А.И. Региональные проблемы правовой охраны в СССР:Авторесф. дис. д-ра. юрид. наук. - М., 1991. - 38 с.
Качинський А.Б. Про екологічну безпеку України: в пошуках нової концепції // Розбудова держави. – 1994. - № 5. – С. 7-13.
Качинський А.Б. Сучасні проблеми екологічної безпеки / Нац. інститут стратегічних досліджень. –К.,1994.-с.48.
Качинський А.Б., Хміль Г.А.Екологічна безпека України: аналіз, оцінка та державна політика. / Нац. інститут стратегічних досліджень. –К., 1997.- Вип.3.с.8.,с.111.
Керимов Д.А. Филосовские проблемы права. - М., 1972. - 472 с.
Кисин В.Р. Меры административно-процессуального принуждения, применяемые милицией:Учебное пособие. - М.:МВШМ МВД СССР, 1987. - 60 с.
Клейменов М.Н. Уголовно-правовое прогнозирование: Автореф. дис. д-ра. Юрид. наук. - Екатеринбург, 1992. - 36 с.
Клюшнеченко А.П. Меры административного принуждения, применяемые милицией (Особенности. Классификация. Системовыражение):Учебное пособие. - Киев.: КВШ МВД СССР, 1979. - 88 с.
Кодекс України про адміністративні правопорушення: Науково-практичний коментар. - Харків: ООО "Одиссей". - 2002. - 1040 с.
Кримінальний Кодекс України // Ком'ютерна БД "Право".
Кожевников С.Н. Правовая активность граждан: Учебное пособие. -Н. Новгород, 1994.
Козлов Ю.М. Основы административного права. - М.: Знание, 1975. -174с.
Колбасов О.С. Конференция ООП по окружающей среде и развитию // Государство и право. - 1992. - № 5. - С.58-92.
Колбасов О.С. Концепция экологической безопасности (Юридический аспект) // Сов. Государство и право. 1988. - № 12. – С.43-55.
Колпаков В.К. Адміністративне право. Підручник. - К.: Юрінком Інтер, 1999 р. 736 c.
Комзюк А.Т. Адміністративні стягнення та загальні правила їх накладення // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. – Юридичні науки. – 1998. – № 11. – С. 45-49.
Комзюк А.Т. Законність застосування міліцією доставлення і адміністративного затримання правопорушників // Державна служба і громадянин: реалізація конституційних прав, свобод і обов’язків: Науковий збірник. – Х.: Українська академія управління при Президентові України (Харківський філіал), 2000. – С. 151-156
Комзюк А.Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції: поняття, види та організаційно-правові питання реалізації: Монографія / За заг. ред. О.М. Бандурки. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – 345 с.
Комзюк А.Т. Правові засади застосування міліцією заходів адміністративного примусу // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2000. – Вип. 45. – С. 127-132.
Конвенція про біологічне різноманіття. Прийнята 11 червня 1992 р. (РІО – де – Жанейро, Бразилія). // Екологія і закон. Екологічне законодавство України. Під.ред. В.І.Андрейцева. – К., Юрінком Інтер. – 1998. – Т.2.- С.518. -
Конституційні права і свободи людини та громадянина ("круглий стіл") // Право України. - 1997. - №9.
Конституція України. (Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст.141).
Концепція (основи державної політики) національної безпеки України. Схвалена Верховною Радою України.16 січня 1997 року. // Голос України. – 1997. – 4 лютого.
Копейчиков В. В., Колодий А.Н., Слюсаренко Е.Л. Система правовых актов, регламентирующих правоохранительную деятельность в Украине: Правовая система Украины: теория и практика // Тезисы докладов и научных сообщений научно-практической конференции. - К. - 1993.
Коренев А.П. Кодификация советского административного права. -М.: Юрид. лит., 1970. - 136 с.
Костицький В.В. Екологія перехідного періоду: права, держава, економіка (економіко-правовий механізм охорони навколишнього природного середовища в Україні).2-е вид. – К., 2001. – 390.с.
Красовский и др. Товар и его экспертиза. - М.: Центр экономики и маркетинга, 1999. - 240 с.
Кримінальний Кодекс України.
Кузнецов К.К. Административно-правовая охрана рыбных запасов внутренних водоемов СССР: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. - Саратов, 1981.-15с.
Курицын В.М. Становление социалистической законности. – М.: Наука, 1982. – С.93.
Кучма Л.Д. Гарантувати екологічну безпеку планети // Урядовий кур’єр. – 1997. – 26 червня.
Лазарев В.В., Попов Л.Л., Розин Л.М. Правовые основы обеспечения общественного порядка. – М.: Академия МВД СССР, 1987. – 96 с.
Лесков М.А. Гомеостатические процессы и теория безопасности // Безопасность. Информационный сборник. – 1994. - № 4
Лефер В.А. От психофизики к моделированию души // Вопросы философии. – 1990. - № 7.
Листков А.П. Уголовно-правовое законодательство об охране окружающей среды и практика его применения: Учебное пособие. - Горький: ГВЦ! МВД СССР, 1989. - 115 с.
Ліпкан В. Націобезпекознавча парадигма // Право України. – 2003. - № 2. – С. 120 - 123.
Ліпкан В. Неопарадигма національної безпеки // Право України. – 2002. № 11. – С. 19-23.
Ліпкан В.А. Міждисциплінарний підхід до формування націобезпекознавств // Право України, 2005. - № 1.- С.12.
Лопашенко Н.А. Экологические преступления. Научно-практический комментарий. – Санкт – П. Юридический центр Пресс, 2002. - С.36.
Лунев А.Е. Административная ответственность за правонарушения. – М.,1961. – С.1,46.
Малишко М.І. Екологічне право України: Навч. Посібник. – К.: Видавничий Дім „Юридична книга”, 2001. – С.331 – 335.
Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – Т.1.
Международное право в документах - М., 1982. - 587 с.
Мельник І.В. Застосування заходів адміністративного примусу в умовах розбудови правої держави.: Автореф. Дис.канд.юрид.наук – К., 2004.
Мельник М.І., Хавронюк М.І. Правоохоронні ограни та правоохоронна діяльність. Навч. посібник. – К.: Атіка., 2002. – 575 с.
Меркушов А.Е. О некоторых проблемах борьбы с экологическими правонарушениями (по материалам всероссийского совещания) // Государство и право.-1997.-№ 1.-С. 109-111.
Мицкевич А.В. Закон в переходный период: опыт современной России. "Круглый стол" // Государство и право. - 1995. - № 10. - С. 37-39.
Мышко Ф.Г. Административно-правовая охрана природы и роль в ней милиции: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. - М., 1999. - 21 с.
Наказ МВС України „ Про створення Департаменту Державної служби охорони при МВС України” від 10 серпня 2002 р. №813.
Наказ МВС України № 147 від 16.03.92 року Про затвердження Настанови по організації професійної підготовки рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України.
Наказ МВС України № 404 від 28 липня 1994 року. Про затвердження Статуту патрульно-постової служби міліції України.
Наказ МВС України № 42 від 28 січня 1993 року. Про затвердження Положення про спеціальний підрозділ міліції охорони "Титан".
Наказ МВС України № 45 від 3 лютого 1992 року. Настанова про дорожньо-патрульну службу державної автомобільної інспекції МВС.
Наказ МВС України № 790 від 20 листопада 1997 року. Положення про ГУАСМ МВС України.
Наказ МВС України № 802 від 14 жовтня 1999 року Про затвердження Інструкції з організації роботи дільничного інспектора міліції.
Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 24 березня 2000 року № 5 „Про структуру центрального апарату Мінекоресурсів України”.
Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 29 січня 2001 р. № 13/21 „Про затвердження Порядку взаємодії органів Державного комітету України по водному господарству і Міністерства екології та природних ресурсів України з питань здійснення контролю за раціональним використання, охороною та відтворенням водних ресурсів”. // Зареєстровано Мін’юст України від 9 лютого 2001 р.№ 125/5316.
Правила дорожнього руху. Затв. Постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 р.
Науково-практичний коментар до Закону України “Про міліцію” / Відп. ред. Я.Ю. Кондратьєв, І.П. Голосніченко. – К.: УАВС, 1996. – 140 с.
Національна безпека України, 1994-1996рр.: Наукова доповідь НІСД.: - К., 1997. - 196 с.
Національна доповідь про стан навколишнього середовища в Україні у 1996 році. Скорочкний виклад. – К., 1998 – С.73.
Ноосферогенез ігармонійний розвиток. За ред. В.Я. Шевчука. – К.,2002
Общая теория права и государства. Учебник / Под ред.В.В. Лазарева. – М., 1994.С. – 180;Самощенко И.С. Охрана режима законности советского государства. – М.,1960. – С.11.
Ожегов С.И. Словарь русского языка. - М., 1978. - 797 с.
Охорона праці в Україні // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1999. - № 12. - С.15.
Петров В.В. Экологическое право России: Учебник. - М.: Изд-во БЕК, 1995.-557 с.
Печеницин В.А. Состав административного проступка и его значение в юрисдикционной деятельности органов внутренних дел: Учебное пособие. – Хабаровск, 1988. – С.6,8.
Поленина С.В. Теоретические проблемы системы советского законодательства. - М.: Наука, 1979. - 205 с.
Политическая энциклопедия: В 2 т. – Т.1.А-М / Нац.обществ.-науч. Фонд; рук.проекта Г.Ю.Семигин; Науч.-ред. Совет: пред. Совета Г.Ю.Семигин. – М.: Мысль, 2000. – 750с.
Полиция особого назначения // Известия. - 1989. - 28 сентября.
Поліщук Г.С. Чинники, що зумовлюють латентність злочинів проти довкілля. // Науковий вісник. НАВСУ., 2004. - № 5. – 328 с.
Калюжний Р.А., Забарний Г.Г., Шкарупа В.К. Основи теорії держави і права. / Навч. посібник, - К., 2002. – 384 с.
Положение о Советской милиции. Утверджено постановленим Сонета Министров СРСР от 8 июня 1973 г. № 385 // Собрание Правительства СРСР. – 1973. - № 16. – Ст. 89.
Положення „Про екологічні фонди природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків та зоологічних парків”. Затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 26 лютого 1993 р. // Правова база з питань екології та охорони навколишнього природного середовища. – К.: Атіка. – 2001. – 632 с.
Положення про Міністерство сільського господарства та продовольства України// ссылка скрыта

Blog

Розділ Поняття, ознаки І правові засади забезпечення екологічної безпеки