Споживацький ринок користувача Бібліотеки І проблема незадоволеного попиту
| Вид материала | Документы |
СодержаниеСільський бібліотекар Тернопільщини –у дзеркалі часу Основна мета Базами дослідження Заробітна плата |
- Ринок цінних паперів у ринкових відносинахпла, 1212.17kb.
- Ринок цінних паперів та його роль у суспільному відтворенні”, 880.34kb.
- Правила користування комп’ютером в читальному залі бібліотеки зош №93 Користування, 75.17kb.
- Правила користування бібліотекою Харківської загальноосвітньої школи I-III ступенів, 44.93kb.
- 6. ринок: суть, структура та проблеми переходу ринок це центральне явище економіки, 171.87kb.
- Розробка програми просування товару на ринок Розробка стратегій розвитку підприємства, 24.48kb.
- Реферат на тему: Попит на гроші, 191.01kb.
- Удк 026. 06 Т. М. Костирко, директор бібліотеки, 88.8kb.
- План Економічна природа попиту та пропозиції > Діалектична залежність попиту І пропозиції,, 78.08kb.
- План Товарний ринок як важливий елемент національного ринку. Моделі кругообігу ресурсів,, 54.85kb.
Сільський бібліотекар Тернопільщини –
у дзеркалі часу
(Підсумки обласного соціологічного дослідження)
Дослідження Тернопільської ОУНБ
П
ротягом 2000 року Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека за замовленням управління культури облдержадміністрації провела соціологічне дослідження “Сільський бібліотекар Тернопільщини – у дзеркалі часу”.
Необхідність його була зумовлена:
– підготовкою до проведення науково-практичної конференції “Удосконалення діяльності закладів культури і процеси їхньої трансформації в сучасних умовах”;
– розробкою регіональних програм, зокрема “Комплексної програми збереження та зміцнення матеріально-технічної бази закладів культури сіл Тернопільської області на період до 2005 року”, “Кадри”, “Обласні бібліотеки – бібліотекам села”, “Молодь і дозвілля” та інших документів;
– потребою вироблення стратегії подальшого розвитку сільських бібліотек в регіоні.
Основна мета – вивчення впливу різноманітних факторів на соціально-професійну активність сільського бібліотекаря в умовах трансформації суспільства та визначення шляхів підвищення іміджу, статусу, репутації, соціального захисту сільського бібліотекаря.
Гіпотези дослідження:
– занижений соціальний статус сільського бібліотекаря в суспільстві;
– зростання невдоволеності обраною професією;
– обсяг роботи сільських бібліотекарів значно більший, ніж у колег із міст;
– соціально-економічні негаразди вимагають від жінок-бібліотекарів спрямування максимуму зусиль для вирішення побутових проблем;
– місцеві органи влади і самоврядування соціально пасивні до вирішення проблем життєдіяльності сільського бібліотекаря;
– для забезпечення належного рівня роботи та соціального захисту сільського бібліотекаря необхідно розробити і впровадити на державному та регіональному рівнях комплекс політичних, соціальних, економічних заходів.
Завдання дослідження:
У процесі роботи передбачається дослідити:
– соціально-професійну сферу сіл Тернопільщини;
– діяльність бібліотечної галузі села та особливості статусу сільського бібліотекаря як соціально-професійної групи в регіоні;
– соціально-демографічні та соціально-професійні характеристики сільських бібліотекарів області;
– представництво сільських бібліотекарів у законотворчих органах;
– чинники, які впливають на соціально-професійну та творчу активність фахівця сільської бібліотеки;
– оцінку головами сільських рад та територіальних громад існуючої системи бібліотечного обслуговування жителів села та проведення культурно-просвітницької діяльності.
Методи дослідження:
– статистичний (аналіз документів і матеріалів обласного управління статистики, управління культури облдержадміністрації, облікової та звітної бібліотечної документації за останні 10 років);
– анкетування (“Анкета сільського бібліотекаря”);
– інтерв’ю-зустрічі з головами сільських рад.
Результатом дослідження має стати розробка програм, пропозицій та механізмів їхньої реалізації через місцеві органи державної влади і самоврядування.
Дане дослідження на регіональному рівні повинно сприяти значному підвищенню інтересу владних структур, територіальних громад до стану бібліотечно-інформаційного обслуговування жителів села, вирішенню проблем сільського бібліотекаря, підвищенню його статусу та престижу в суспільстві.
Передбачається розглянути результати дослідження на розширеній колегії управління культури облдержадміністрації та розробити механізми їхнього впровадження.
Тернопільська область має свою специфіку, зумовлену географічними, історичними, економічними та культурними особливостями. За даними управління статистики, на 01.01.2000 р. її населення складало
1 млн. 151 тис. жителів, в тому числі 641,7 тис. (55,7%) – сільське населення.
Кількість сільських бібліотек у районах області
Соціальну сферу села представляють такі основні соціально-профе-сійні групи спеціалістів: 6,6% – освітяни, 4,2% – медики; 1% – працівники культури, з них 0,1% – бібліотекарі.
Базами дослідження стали сільські бібліотеки області, а респондентами – 522 їхні працівники (60% від загальної кількості бібліотекарів, які працюють і проживають у селах Тернопільщини).
Дані статистичного аналізу діяльності бібліотечної галузі в регіоні показали, що найбільш чисельною і розгалуженою залишається мережа сільських бібліотек (86,7% від загального кількості книгозбірень області), якими обслуговуються понад 65,3% усіх користувачів регіону (див. карту на с. 69). Їхні фонди становлять 60% усіх документів, що зберігаються у бібліотечних закладах краю.
Реальна економічна ситуація внесла серйозні корективи у прогнози щодо розвитку сільських бібліотек. Їхнє мізерне фінансування призвело до різкого зменшення усіх показників роботи, значно вплинуло на імідж цих закладів та престиж бібліотечної професії, а також на соціально-професійну активність бібліотечного працівника.
Так, за останні десять років мережа сільських бібліотек скоротилася на 27 установ, бібліотечні фонди зменшились на 2 408 884 примірники документів, кількість користувачів – на 34 525, книговидача – на 1 565 323 примірники.
Капітального ремонту потребують 87 бібліотек, 12 – знаходяться в аварійному стані.
На 1 березня 2000 року із 1 017 сільських населених пунктів області 108 не обслуговувалися ні стаціонарними, ні пересувними бібліотеками. Ці приклади є у кожному районі, та найбільше їх у Гусятинському, Збаразькому, Зборівському, Кременецькому районах. Така ситуація потребує розробки окремої програми обслуговування населення книгою неперспективних сіл.
Аналіз соціально-демографічних та соціально-професійних характеристик кадрового складу свідчить, що у сільських бібліотеках області сьогодні працюють 870 фахівців, 835 з яких – жінки (96% від загальної кількості).
Найчисельнішою є група бібліотекарів від 28 до 55 років – 76,2%. Працівників до 28 років – 18%, пенсіонерів – 5,8%. Проведені комплексні вивчення діяльності ЦБС області та опитування 242 (27,8%) сільських бібліотекарів Гусятинської, Заліщицької, Зборівської, Кременецької, Монастириської, Підволочиської, Підгаєцької, Чортківської та Шумської ЦБС показали, що найбільш активними, працездатними і професійно-свідомими є бібліотекарі у віці понад 40 років. Вони сумлінно працюють, мають великий досвід роботи, дорожать своїм робочим місцем, поважають свій фах, проявляють патріотизм у виконанні своєї місії в складних умовах сьогодення.
Кількість сільських бібліотек у районах Тернопільської області
Різко зменшився прихід молодих, енергійних та творчих спеціалістів, відбувається процес старіння кадрів. Так, за п’ять останніх років на селі оновлення спеціалістів складає 11%, стільки ж становить плинність кадрів, що пов’язано з недофінансуванням галузі, низькою заробітною платою, соціальною незахищеністю. За цільовим призначенням працюють 11 бібліотекарів, в основному це випускники Теребовлянського училища культури.
Порівняльний аналіз бібліотечної статистики за 1996-2000 роки дає підставу говорити про тенденцію до зменшення бажаючих продовжувати навчання. Так, на момент дослідження вищу повну освіту мали всього 5,7% сільських бібліотекарів, в т.ч. за фахом – 3,4%; вищу базову – 85,7%, за фахом – 73,9%; лише загальну середню освіту – 8,5%. Навчалися заочно у вищих навчальних закладах культури і мистецтва 9,1% фахівців.
Сьогодні з усіх соціальних груп населення регіону сільські бібліотекарі мають найнижчу заробітну плату, працюючи в режимі неповного робочого дня вже протягом 4 років (див. табл. 1). Так, у 1997 році на повну ставку працювали лише 8 сільських бібліотекарів (0,9%), 1998 р. – 13 (1,4%), 1999 р. – 52 (5,9%), 2000 р. – 16 (1,8%). Середня заробітна плата на Тернопіллі складала 113 грн.
Таблиця 1
Заробітна плата | ||||||||
| | 1997 р. | 1998 р. | 1999 р. | 2000 р. | ||||
| ВСЬОГО | ||||||||
| | Працівників | Ставок | Працівників | Ставок | Працівників | Ставок | Працівників | Ставок |
| На ставку | 8 | 8 | 13 | 13 | 52 | 52 | 16 | 16 |
| 0,75 ставки | 18 | 13,5 | 18 | 13,5 | 11 | 8,25 | 82 | 61,5 |
| 0,5 ставки | 347 | 173,5 | 400 | 200 | 382 | 191 | 530 | 265 |
| 0,25 ставки | 514 | 128,5 | 446 | 111,5 | 380 | 95 | 239 | 59,75 |
| Менше 0,25 | 3 | | | | | | | |
| Середня заробітна плата на одного працюючого: 0,36 ставки | 0,38 ставки на одного працюючого | 0,39 ставки на одного працюючого | 0,46 ставки на одного працюючого |