Geum.ru

Споживацький ринок користувача Бібліотеки І проблема незадоволеного попиту

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5


За результатами опитування, яким було охоплено 276 (31,7%) сільських бібліотекарів області, показник задоволеності обраною професією серед них складав 53%. Цей показник є високим, незважаючи на соціальну незахищеність сільського спеціаліста в умовах економічної та політичної нестабільності. Незадоволених було 20%, частково задоволених – 17%, не змогли відповісти – 10% респондентів.

Спостерігається така тенденція – чим більший стаж роботи сільського бібліотекаря, тим більша задоволеність обраною професією. Про неї бібліотекарі говорять з особливою теплотою, повагою.

Незадоволені обраною професією здебільшого молоді спеціалісти із стажем роботи від 5 до 10 років (10,4%), і пояснюють вони це ситуацією, яка склалася у бібліотечній галузі в останні роки: поганими умовами праці, низькою заробітною платою та несвоєчасною її виплатою, фактичним припиненням комплектування фондів і передплати періодичних видань, особливо галузевих часописів, відсутністю можливості професійного зростання. Все це приводить до зниження престижу бібліотеки як культурно-освітньої інституції на селі.

Серед частково задоволених є молоді спеціалісти (5,1%), які вчилися за направленням, повернулися до свого рідного села і мають житло та відносну матеріальну стабільність.

Значна кількість опитаних (35,3%) звертають увагу на те, що обсяг їхньої суто бібліотечної роботи значно перевищує той, який виконують їхні колеги з міст та інших видів бібліотек. Причому 20% бібліотекарів наголошують також на збільшенні навантаження через зменшення робочого часу (працювали 3 дні на тиждень по 4 год.), 25,3% – на виконанні великої кількості суспільно корисної роботи поза межами бібліотеки, яка ніде не враховується, не обліковується і тим більше не оплачується. Тому не дивно, що респонденти вказали на додаткові фактори, котрі впливають на зменшення їхньої професійної активності: необхідність прибирання приміщення бібліотеки та підтриманням його в належному стані (33%), виконання різних завдань місцевої влади (26,1%), участь у громадських організаціях “Просвіта”, ”Союз українок”, ”Рух” та місцевих аматорських колективах (15,3%). А тому 35% опитаних пропонують розробити і затвердити відповідні підзаконні нормативні акти, які б визначали обсяги діяльності сільського бібліотекаря у складних умовах роботи на селі, зокрема при зарплаті 0,25; 0,5 та 0,75 ставки.

Щодо відмінностей сільської бібліотеки від міської 118 респондентів із Теребовлянського та Підволочиського районів назвали такі: більш слабка матеріальна база (32%); нерівність у фінансуванні (22,1%); незадовільне інформаційне забезпечення (18,9%); відсутність умов для підвищення професійного рівня і організації культурно-дозвільної діяльності (14,2%); нижча кваліфікація сільського фахівця (12,8%). Типовою відмінністю, яку відзначили всі, є значно нижчий попит на бібліотечно-інформаційні послуги.

Результати соціологічного дослідження також показали, що в умовах трансформації суспільства в числі найгостріших постали і проблеми жінки-бібліотекаря. Серед об’єктивних чинників, які стримують її активну діяльність, – побутові проблеми, необхідність суміщення материнських обов’язків та ведення домашнього господарства, нерозвиненість соціально-культурної та побутової сфери на селі (відсутність магазинів, дитячих садочків, шкіл, транспортного зв’язку із районом), праця в колективних господарствах з метою одержання додаткового заробітку.

Можна зробити висновок, що суто матеріальні негаразди суттєво впливають на ефективність роботи сільських книгозбірень і спричиняють почуття невпевненості у завтрашньому дні та неперспективності професії бібліотекаря.

Що ж до планів на майбутнє сільських бібліотекарів, то 82% хочуть працювати на повну ставку, мати соціальні гарантії, визначені Законами України – “Основами законодавства про культуру” та Законом “Про бібліотеки і бібліотечну справу” (у редакції 2000 р.); 14% – змінити місце роботи або виїхати за кордон.

Незважаючи на те, що бібліотекарі Тернопільщини беруть досить активну участь у громадському житті області, представництво сільських бібліотекарів у законотворчих та виконавчих структурах регіону складає всього 7%. Наприклад, у 1998 році 7 сільських бібліотекарів (0,8%) були депутатами районних, 54 (6,2%) – сільських рад і жодного – Тернопільської обласної ради.

На думку 47% респондентів, така ситуація потребує покращання. Вони стверджують, що участь жінки-бібліотекаря в представницьких органах місцевої влади і самоврядування створить реальні можливості для суттєвого впливу на розв’язання існуючих проблем та зміну стереотипів, які склалися в регіоні щодо подальшого розвитку бібліотек, підвищення статусу сільського бібліотекаря.

Проведене інтерв’ювання голів сільських рад показало, що роз­в’я­зання проблем бібліотеки для них не є пріоритетним. Так, 32 голови сільських рад Зборівського, Кременецького, Підгаєцького, Теребовлянського, Шумського районів віддають перевагу розвитку інших соціальних сфер, зокрема освіти, охорони здоров’я. Через відсутність належного фінансування вони не можуть суттєво допомогти бібліотекам.

Щодо проведення дозвілля мешканцями села, керівники сільських рад вважають, що їхні односельці майже не мають вільного часу через необхідність працювати у господарстві. А серед закладів відпочинку опитані все ж таки віддають перевагу бібліотекам, будинкам культури, клубам.

Оцінюючи рівень роботи сільської бібліотеки та її кадри, 31% респондентів вказав, що вони задоволені їхньою діяльністю, 8,2% – незадоволені, 5,3% наголосили, що культурно-просвітницька робота на селі тримається на ентузіазмі й зусиллях бібліотечних працівників.

На запитання: “Якщо в бібліотеках існують проблеми, то що робиться для їхнього вирішення?” представники місцевої влади села зазначили, що в основному вони сприяють у придбанні палива, проведенні ремонтів, організації культурно-дозвільної діяльності. Решту проблем можна вирішити лише на загальнодержавному та регіональному рівнях.

Підсумовуючи сказане, можна визначити чинники, які стримують професійну і творчу активність сільського бібліотекаря.