Geum.ru

Споживацький ринок користувача Бібліотеки І проблема незадоволеного попиту

Вид материалаДокументы

Содержание


Студент-поліглот – користувач львівських наукових бібліотек
Мета та завдання дослідження
Основні завдання дослідження
Подобный материал:
1   2   3   4   5



Студент-поліглот –
користувач львівських
наукових бібліотек


Дослідження Львівської ОУНБ


Основний контингент читачів львівських наукових бібліотек – це студенти, спеціалісти народного господарства, наукові працівники, які володіють іноземними мовами і відповідно користуються літературою цими мовами.

Специфіка розвитку іноземних мов на Львівщині ніколи не вивчалася з погляду інформаційного забезпечення. Кожна бібліотека вирішує самостійно питання придбання іноземної літератури, міжнародних контактів, участі у різних проектах. Вивчення запитів користувачів, котрі володіють іноземними мовами, не проводилося. Таке дослідження сприятиме виникненню нових форм взаємовигідної співпраці наукових бібліотек Львівщини, взаємопідтримці бібліотек, вирішенню деяких спільних проблем комплектування. Дієвим механізмом забезпечення користувача-поліглота могло б стати створення міжбібліотечної ради з питань координації та кооперації комплектування бібліотек іноземними інформаційними ресурсами універсального змісту.

Дана розвідка є першим етапом комплексного дослідження “Поліглот – користувач львівських наукових бібліотек”. Два наступні етапи будуть присвячені вивченню запитів спеціалістів та наукових працівників.
Мета та завдання дослідження

Мета дослідження – виявлення серед користувачів наукових бібліотек регіону студентів-поліглотів, які для оволодіння майбутньою профе-сією чи з інших міркувань мають використовувати під час навчання літературу іноземними мовами, та вивчення їхніх мовних читацьких інтересів. Передбачалося також з’ясувати, яка група мов домінує у сучасному навчальному процесі, яка починає розвиватися. Це може привести у майбутньому до можливих змін напрямів міжнародного книгообміну, активізації міжбібліотечного спілкування, запровадження нових форм бібліотечного та інформаційного обслуговування, включаючи платні послуги.

На основі оцінки складу бібліотечного фонду, аналізу задоволення читацьких мовних потреб, їхньої структури, передбачалося визначити місце відділу літератури іноземними мовами Львівської ОУНБ серед базових наукових бібліотек міста в обслуговуванні користувача-поліглота.

Основні завдання дослідження:

– виявлення ступеня задоволення читацьких потреб студентів – користувачів львівських наукових бібліотек;

– одержання інформації щодо різносторонньої, багатоаспектної оцінки читачем-поліглотом взаємин „читач – бібліотека” і їхнього зворотного зв’язку;

– визначення спільних практичних заходів, спрямованих на удосконалення обслуговування літературою іноземними мовами.
Бази дослідження

Дослідження проводилося на базі провідних львівських наукових бібліотек, які здійснюють обслуговування літературою іноземними мовами: відділу літератури іноземними мовами Львівської ОУНБ (ВЛІМ ОУНБ), Наукової бібліотеки Львівського національного університету
ім. І. Франка (НБ ЛНУ), НТБ Львівського національного університету "Львівська політехніка" (НБ ЛНУ "Львівська політехніка"), НТБ Українського державного лісотехнічного університету (НТД УкрДЛТУ), Львівської державної обласної науково-педагогічної бібліотеки (ЛДОНПБ), Наукової бібліотеки Львівського державного медичного університету
ім. Данила Галицького (НБ ЛДМУ), Наукової бібліотеки Львівської академії мистецтв (НБ ЛАМ). У процесі роботи виявилося, що Наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України не змогла організувати проведення дослідження, хоча іноземний фонд цієї бібліотеки є одним з найстаріших і найцінніших, а отже і запит користувача-поліглота в них, без сумніву, присутній.
Проблематика, об’єкт і предмет дослідження

Основна проблематика дослідження полягає у створенні умов для покращання забезпечення студентів-поліглотів, зокрема в оцінці бібліотечних та інформаційних послуг, а також у пошуку та удосконаленні існуючих форм роботи з користувачами.

Робочі гіпотези:

Гіпотеза 1

Для кращої орієнтації користувача, який здійснює пошук в усіх наукових бібліотеках, необхідна інформація у вигляді проспектів, брошур, картотек тощо про режим роботи і специфіку обслуговування кожної бібліотеки.

Гіпотеза 2

Справжні поліглоти серед студентів зустрічаються рідко, проте інформація, надана бібліотеками Львівщини, сприяє тенденції до зростання їхньої кількості.

Гіпотеза 3

Студенти змушені користуватися багатьма науковими бібліотеками з таких причин, як:

– вузькопрофільність бібліотечного фонду вищих навчальних закладів;

– недостатня екземплярність навчальних посібників; обмеження обслуговування в деяких з них студентів початкових курсів;

– неукомплектованість бібліотечних фондів потрібною літературою;

– бажання ознайомитися з передовим світовим досвідом стосовно майбутньої професії;

– інше.

Гіпотеза 4

Жодна бібліотека в сучасних умовах не в змозі самостійно задовольнити у повному обсязі читацькі мовні запити респондентів, і тому поліглот шукає потрібної інформації в різних бібліотеках.

Гіпотеза 5

Одна із базових наукових бібліотек є місцем мовної практики відповідного вищого закладу освіти, студенти щорічно проходять в ній архівну практику, тому книжкові та періодичні фонди цієї книгозбірні цілком їх влаштовують.

Гіпотеза 6

Студент звик користуватися якоюсь однією бібліотекою, тому що його влаштовує: її місцезнаходження; зручний графік роботи; доступність потрібної літератури; оперативне та професійне обслуговування, інші причини.

Гіпотеза 7

Студент виконує наукову роботу, яка вимагає дослідження об’єкта в багатьох наукових бібліотеках.

Об’єктом вивчення стали студенти вищих навчальних закладів міста, які інтенсивно вивчають іноземні мови.

Предмет дослідження – організація обслуговування студентів літературою іноземними мовами, ступінь задоволення їхніх мовних читацьких потреб, а також розвиток іноземних мов на Львівщині.
Методи дослідження

У ході дослідження використовувалися такі методи: аналіз статистичної інформації; анкетування; аналіз читацьких формулярів або вимог; бібліографічний метод; експертна оцінка.
Результати дослідження

Дослідники розглядали бібліотеку за схемою британського вченого П. Брофі – у трьох аспектах: бібліотека як фізична система, бібліотека як зібрання документів, бібліотека як інформаційна брама.

Бібліотека як система

Більшість львівських бібліотек – учасниць-дослідження – існують як фізичні системи, оскільки їх можна відвідувати, використовувати для навчання, пошуку інформації і навіть для екскурсій – як до пам’яток архітектури. Їхні приміщення пристосовані для зберігання бібліотечних фондів, доставки літератури, зручні для проведення часу відвідувачів.

За результатами опитування студентської молоді, значна її частина (46%) цінує книгозбірні за комфортні умови праці, доброзичливе і ввічливе ставлення до читачів, професійне та оперативне обслуговування. До негативних чинників, які впливають на імідж установи, на думку респондентів, відносяться: відсутність необхідної періодики (49%), неукомплектованість галузевого фонду (26%), невідповідність каталогів наявним фондам (21%), неоперативність обслуговування (12%), відсутність чергового біля системи каталогів і картотек та байдуже ставлення до читацьких запитів (по 9%), незручний графік роботи (1%).

Визначаючи якість роботи у сфері бібліотечних та інформаційних послуг, підходимо до другої концепції моделі: бібліотеки як книгозбірні.

Безперечним є той факт, що таке визначення є досить обмеженим у порівнянні з комплексом бібліотечних функціональних можливостей, проте для багатьох користувачів обсяг, актуальність і науковість зібрань залишаються пріоритетними. Термін „бібліотечні зібрання” поширюється також і на інформаційні послуги в електронній формі.

Одержані в ході дослідження дані свідчать, що при сумарному обліку за мовами виділяються видання українською, російською та іноземними мовами, за винятком ОУНБ. Облік за окремими мовами дозволяє ВЛІМ ОУНБ вивчати склад бібліотечного фонду та регулювати мовне наповнення галузевих підрозділів.

В усіх базових бібліотеках російські видання складають більше половини зібрання (найвищий показник у НБ ЛДМУ – 86% від загального фонду). Українська література становить від 12 до 33%; література іноземними мовами – від 2 до 30%.

Надходження нової іноземної літератури та періодики досить нерівномірні. Найменша кількість книжкових надходжень за останні три роки спостерігається у НТБ УкрДЛТУ, періодики – у ЛДОНПБ, найбільша частка нових книжок – у ВЛІМ ОУНБ, часописів – у НБ ЛНУ. Книговидача в базових бібліотеках за мовами складає від 0,2 до 31,5% від загальної книговидачі; а у ВЛІМ ОУНБ – 96% від книговидачі цього відділу.

Різні форми обліку фондів і книговидачі за галузями знання і мовами не дають можливості для аналізу та порівняння.

Третій аспект функціонального призначення книгозбірні допомагає розглядати бібліотеку як інформаційну браму. Це засіб, за допомогою якого користувачі отримують бажану інформацію, яку не знали, де шукати. Дане поняття включає застосування інформаційних технологій, користування міжбібліотечним абонементом, послугами довідково-бібліо­гра­фіч­­но­го апарату.

На сучасному етапі розвитку бібліотек найбільш поширеним залишається традиційний метод професійного обслуговування: надання споживачам суттєвої допомоги в користуванні бібліотечними фондами, задовольняючи термінові запити, допомагаючи у бібліографічному пошуку, пропонуючи інформаційні джерела та пошукові стратегії, відповідаючи на додаткові запити.

У ході дослідження респондентам для визначення їхніх потреб було поставлено запитання: “Які бібліотечні та інформаційні послуги Ви запропонували б впровадити в бібліотеці (можливо за помірну плату)?”. Споживачі інформації НБ ЛНУ ім. І. Франка висловили побажання поновити бібліотечні платні послуги, в т. ч. “нічний абонемент”, складання інформаційних списків літератури за темою, користування послугами Інтернету, отримання інформації про видання на цифрових полях, користування електронним каталогом, розроблення лінгвістичної системи з можливим використанням відео, інформування про новітню літературу, ксерокопіювання необхідних матеріалів.

Користувачі НБ ЛМУ пропонували запровадити платний кваліфікований бібліографічний пошук, використання фондів бібліотек світу через Інтернет, а дублетну літературу виставляти на продаж.

Найбільше побажань користувачів ЛДОНПБ стосувалися створення електронного каталогу.

Набагато більше пропозицій висловили читачі ВЛІМ ОУНБ, які запропонували створити картотеку електронних адрес бібліотек світу, купувати дорогі закордонні часописи і встановити платне користування ними, запровадити платний переклад і комп’ютерний набір матеріалу, організувати початкові та перманентні курси викладання іноземних мов, створити відеотеку та фонотеку для лінгвістичних вправ та перегляду фільмів іноземними мовами за плату, встановити через Інтернет зв’язок з бібліотеками світу та повідомляти користувачів про нові надходження, підбирати літературу і складати тематичні списки, інформувати читачів абонемента про наявну літературу, зокрема дозвільного характеру, створити електронний каталог.

У користувачів НБ ЛАМ пропозицій було небагато і здебільшого вони стосувалися суто професійних потреб: готувати інформаційні списки літератури на мистецькі теми, організувати фонотеку, надавати доступ до Інтернету за плату.

Аналізуючи відповіді користувачів різних наукових бібліотек, можна відзначити спільне бажання респондентів отримувати висококваліфіковане обслуговування та бібліотечно-інформаційні послуги з використанням сучасних комп’ютерних технологій. Інші пропозиції – суто специфічні для кожної окремо взятої книгозбірні. Варто звернути увагу на те, що користувачів цікавить бібліотека не стільки як фізична система чи книгозбірня, скільки як інформаційна брама. Її функція полягає у пошуку інформації, спрямуванні її до споживача, якого кваліфікований персонал вміло проводить інформаційними лабіринтами. Варто підкреслити, що запит набагато випереджає пропозицію, чого вже не повинно бути при існуючому світовому досвіді забезпечення інформацією та сучасних технологіях.


Студент-поліглот: запити і забезпечення.

У дослідженні „Користувач – поліглот” студенти не є основним об’єктом вивчення, адже вони лише починають оволодівати майбутньою професією. Проте першим етапом формування спеціаліста чи науковця є саме студент, і від того, яку підготовку він отримає за час навчання у вузі, залежить його майбутнє як спеціаліста.

За зведеними даними про склад провідної групи користувачів наукових бібліотек Львова, на 01.01.2000 року базовими бібліотеками користувалися 113 195 читачів. До цієї групи входили 12% науковців, 17,4% спеціалістів, 59,2% студентів.

У процесі дослідження виявилося, що найбільш активними читачами є студенти початкових курсів. На відміну від вузівських, обласні бібліотеки відвідують студенти усіх вузів міста без винятку, а також студенти вищих навчальних закладів інших міст, що свідчить про популярність бібліотек за межами області.

Реальну картину запитів студента-поліглота за мовно-галузевою ознакою відображено у картах аналізу читацьких формулярів/вимог. У середньому за рік один респондент читав від 2 до 56 книжок, від 3 до 79 журналів і 3 газети.

Аналіз читацьких формулярів/вимог найактивнішої частини відвідувачів, які володіють іноземними мовами, показав, що в основному респонденти звертаються до профільної літератури іноземними мовами.

Дані дослідження дають можливість зробити висновок про досить активне застосування разом з найбільш уживаними на Львівщині англійською, німецькою, польською, французькою мовами, іспанської та італійської. У чотирьох бібліотеках з шести активно користуються літературою словацькою та чеською мовами. Спостерігається і підвищення інтересу до східних мов. Зменшились показники використання видань угорською та румунською мовами через відсутність попиту і літератури цими мовами у книготоргах. Тепер книготорг і бібколектор пропонують переважно тільки навчальну літературу і довідкові видання.

Результати дослідження підтвердили гіпотезу про відсутність справжніх поліглотів серед студентів, які тільки опановують обрану професію. З усіх опитаних лише 1 студент володіє чотирма мовами, три мови опанували 8, дві – 47 користувачів. Студенти-поліглоти володіють і маловживаними у Львові мовами – болгарською, іспанською, італійською, чеською, білоруською, угорською, китайською, нідерландською, португальською та ін. Ці користувачі, як правило, не можуть задовольнити свої мовні запити у вузівських бібліотеках.

Під час навчання студенти розширюють мовні знання: одну мову вивчають 85 респондентів, дві мови – 36, три – 23, чотири – 5, шість мов – 2 особи.

Багатьом студентам недостатньо знати мови, які вивчалися у школі та вузі, тому вони планують вивчати мови самостійно. Цей контингент респондентів і є майбутніми поліглотами.

До вивчення іноземних мов респондентів спонукає майбутня професія, можливе влаштування на роботу за кордоном, пізнавальні інтереси, наукова та перекладацька діяльність, стажування за кордоном, спілкування в мережі Інтернет.

Щоб опанувати декілька іноземних мов, необхідно користуватися хоча б навчальною літературою, якої у вузівських книгозбірнях не вистачає, і студенти продовжують свій пошук в інших наукових бібліотеках міста. Як свідчить статистика, найчастіше вони звертаються до ЛНБ
ім. В. Стефаника НАН України (яка не взяла участі у дослідженні). Наступними за популярністю названо бібліотеку Львівського національного університету та ОУНБ. В інших бібліотечних закладах показники відвідування невисокі і майже однакові. Показовим є користування певної частини респондентів Інтернетом.

Для задоволення своїх читацьких потреб 114 респондентів користувалися іноземними книжками, 93 – журналами, 36 – газетами, щоб задовольнити свій, насамперед, професійний (92 респонденти), пізнавальний (82), науковий (66) інтерес, а 35 опитаних звертаються до книгозбірні за літературою для відпочинку; 72% респонденти надають перевагу оригінальним, 26% – перекладним виданням.

За даними анкетування, 67 респондентів із 151-го не мають можливості передплатити дорогі закордонні часописи, тому звертаються до послуг бібліотек. Проте лише 24 опитаних знаходять у книгозбірнях потрібні періодичні видання, 10 – продовжують пошук у Британській Раді, в Інтернеті, 66 – у друзів та знайомих, 49 – час від часу самі купують періодику. Звісно, що всі способи пошуку прийнятні для поліглотів, але в інтересах книгозбірень збільшити кількість користувачів.

Основною причиною звертання до декількох наукових бібліотек, як вказала більшість респондентів, залишається відсутність необхідних видань в одній установі: 63% опитаних отримують у бібліотеці свого вузу лише деяку частину запитуваної літератури, 30,5% – майже всю, 4,6% – всю. Існують також інші мотиви звернення до кількох книгозбірень: різносторонні інтереси користувача, науковий пошук, зручні розташування бібліотеки та графік роботи, комфортні умови праці, професійне та ввічливе обслуговування в одних бібліотеках та погане в інших. Звісно, сучасний запит важко забезпечити фондами однієї книгозбірні, але й стверджувати, що потреби поліглота вивчено, а література іноземними мовами належно комплектується і пропагується не може жодна наукова бібліотека регіону.

Щодо видів видань, які не вдається одержати в бібліотеці, 45% респондентів назвали журнали, 36% – книги і 31% – газети іноземними мовами. Тому студенти висловили побажання щодо поповнення галузевих підрозділів бібліотек літературою іноземними мовами з суспільних, природничих, філологічних наук, техніки, сільського господарства, охорони здоров’я, освіти, науки, культури, мистецтва, релігії, довідкової та художньої літератури.

Здійснене анкетування дозволило отримувати широкі відомості щодо поточного комплектування та доукомплектування фондів як у галузевому, так і мовному аспекті. Користувачами кожної базової бібліотеки було названо конкретні книжкові та періодичні видання певними мовами, які, на їхню думку, необхідно придбати.

Однак внаслідок нестабільного фінансового забезпечення бібліотеки Львівщини неспроможні здійснювати повноцінне наукове комплектування. За умови спільного розв’язання цими закладами питання придбання періодичних видань (координація та кооперація), можна реально уникнути дублювання в комплектуванні та розумніше використовувати наявні кошти.
Висновки

Матеріали дослідження показали, що львівські наукові бібліотеки мають багатий універсальний фонд іноземними мовами. Кожна книгозбірня комплектує його відповідно до свого профілю. Обсяг фонду літератури іноземними мовами семи базових бібліотек становить 1 460 830 документів, що складає 25% їхнього сукупного фонду.

Відсутність галузевого і мовного обліку літератури іноземними мовами в усіх наукових бібліотеках, крім обласної, порушує процес регулювання запиту та пропозиції, виявлення і ліквідації мовно-галузевих лакун.

Аналіз книговидачі дозволив з’ясувати певні мовні пріоритети кожної книгозбірні. Так, попит на літературу англійською мовою переважає в НБ ЛНУ, НБ ЛАМ, НТБ УкрДЛТУ, НБ ЛДМУ; польською – у ВЛІМ ОУНБ, німецькою – в НТБ УкрДЛТУ, французькою – НБ ЛНУ, НБ ЛАМ; чеською та словацькою – у ВЛІМ ОУНБ та нтб УкрДЛТУ. Крім названих мов у бібліотеках ЛНУ, УкрДЛТУ, ВЛІМ ОУНБ користуються попитом видання болгарською, іспанською, італійською, китайською, румунською, угорською та іншими мовами. Значно зросла популярність алтайської та китайсько-тібетської сімей мов.

Загальна книговидача базових бібліотек у 1999 році становила
4 155 314 документів, з них іноземними мовами видавалося 5%, українською мовою – 30%, російською 65% документів. Невелика частка літератури державною та іноземними мовами у книгозбірнях робить недоступним національний інформаційний ресурс для вітчизняного користувача, котрий повинен вивчати російську мову, щоб оволодіти обраною професією.

Можна стверджувати, що попит і пропозиція документів іноземними мовами у львівських наукових бібліотеках належним чином не досліджено, а відсутність чіткого обліку книговидачі за мовами веде до втрати елемента науковості у комплектуванні. Фонди поповнюються в основному за рахунок дарів, а комплектування відбувається хаотично, хоча й з урахуванням галузевого профілю бібліотек. Про це свідчать не тільки аналіз складу фондів, а й анкетування.

Існуючий у книгозбірнях і запропонований респондентами мовний ряд примушує шукати нові джерела комплектування літературою романськими мовами, адже разом з іспанською, італійською, португальською респонденти висловлюють бажання вивчати, наприклад, такі мови, як ретороманська. Потяг до маловживаних раніше мов пов’язаний з можливістю одержання роботи за кордоном, відкриттям нових кафедр в університетах, нових консульств в Україні. Особливо підвищився інтерес до східних мов. Тому без активізації міжбібліотечної кооперації, зокрема у придбанні іншомовних видань і періодики, рівень забезпечення студента-поліглота не зростатиме.

Підтвердилася одна з робочих гіпотез, що для кращої орієнтації користувача необхідно на пунктах видачі документів представляти інформацію про режим і специфіку обслуговування кожної бібліотеки у вигляді проспектів, брошур, картотек тощо. Хорошим прикладом популяризації періодичних інформаційних ресурсів був „Зведений покажчик періодичних видань, що зберігають наукові бібліотеки Львова”, який, на жаль, припинив своє існування.

Користувач-поліглот львівських наукових бібліотек, інтереси якого вивчались у дослідженні, звертався до послуг декількох книгозбірень з ряду причин: бажаючи ознайомитись зі світовим досвідом у царині обраного фаху, через вузькопрофільність бібліотечного фонду, неукомплектованість бібліотек необхідною іноземною літературою, недостатню дублетність навчальних посібників, обмеження в обслуговуванні студентів початкових курсів, невідповідне обслуговування.

Дослідження дозволило з’ясувати, що переважна більшість (61%) респондентів звертаються до бібліотеки, щоб задовольнити свої професійні інтереси, 54% – пізнавальні, 44% – наукові, 42% – дозвільні, близько 2% – удосконалюють знання мови.

Анкетування показало, що багатьом студентам недостатньо знати мови, які в вивчалися в школі, тому вони планують оволодіти ними за роки навчання у вузах. До цього повинні бути готові бібліотеки вже сьогодні.

Для здійснення повноцінного наукового комплектування, забезпечення користувачів сучасною інформацією з використанням новітніх технологій наукові бібліотеки Львівщини вже здійснили перший крок у напрямі співпраці з владними структурами, участі у спільних проектах, складанні програм, пошуку спонсорів.

Необхідною умовою плідної співпраці наукових книгозбірень з користувачами-поліглотами є, передусім, усвідомлення адміністрацією бібліотек ролі, яку виконують іноземні мови в сучасному суспільстві.

Значна частина іноземної літератури в бібліотеках не використовується. Так, її обсяг у базових бібліотеках становить 25% від сукупного фонду, а книговидача – всього 5% від загальної книговидачі. А для цього необхідно вивчати читацькі запити студентів різними методами (аналіз статистичного обліку складу фонду, різні форми опитування користувачів), а не обмежуватися лише картотеками незадоволеного попиту і доукомплектування. Відсутність наукових досліджень у книгозбірнях перериває зв’язок "бібліотека – користувач", негативно впливає на імідж цих установ.

Низький рівень забезпечення іншомовними інформаційними ресурсами студента-поліглота у вузівських бібліотеках і недостатнє наповнення універсального фонду обласних бібліотек спричиняють слабкий ефект функціонального аспекту бібліотек як інформаційної брами, гальмують розвиток сучасного спеціаліста і науковця, а отже і розвиток мов на Львівщині.

Серед львівських наукових бібліотек ВЛІМ Львівської ОУНБ створив необхідні умови для вивчення попиту користувача-поліглота, аналізу і оцінки бібліотечних та інформаційних послуг, забезпечення наявними інформаційними ресурсами 41 мовою народів світу студентів-поліглотів 13 вищих навчальних закладів Львівщини. Колишня Львівська бібліотека іноземної літератури у складі Львівської ОУНБ стала методичним центром для вчителів та викладачів іноземних мов, депозитарієм видань з освіти, науки, культури паризького прес-центру ЮНЕСКО, а також художньої іноземної книги краєзнавчого значення. Отже, в мережі львівських наукових бібліотек ВЛІМ Львівської ОУНБ займає нішу краєзнавчого депозитарію, забезпечує літературою іноземними мовами універсального характеру все доросле населення без категорійних обмежень, сприяє розвиткові іноземних мов у регіоні.

Перевіривши ряд робочих гіпотез та здійснивши експертну оцінку результатів дослідження, дослідники рекомендують:

– бібліотекам, де облік іноземного фонду за галузями знання і мовами не здійснюється, розробити методику статистичного аналізу обслуговування літературою іноземними мовами;

– створити Міжбібліотечну координаційну раду з питань комплектування літературою іноземними мовами, що сприятиме появі нових форм взаємовигідної співпраці наукових бібліотек, вирішенню деяких спільних проблем комплектування;

– розширити форми міжбібліотечної співпраці у питаннях координації комплектування періодики, ліквідації перешкод на шляху міжнародного книгообміну, кооперування у рекламній та видавничій сферах діяльності;

– запровадити в львівських наукових бібліотеках різних форм власності (академічних, вузівських, обласних) проведення наукових досліджень іншомовної книги, започаткувавши науковий підхід до проблеми розвитку іноземних мов на Львівщині у сфері бібліотечних та інформаційних послуг;

– продовжувати і надалі діяльність з розкриття репертуару, комплектування, зберігання рідкісної та цінної літератури іноземними мовами, впровадження доброчинних проектів зарубіжних країн, видавничої діяльності у перманентній конференції „Іноземна книга у Львові”, що сприятиме кращій співпраці львівських наукових бібліотек у забезпеченні користувача-поліглота іноземними інформаційними ресурсами в контексті новітніх форм і методик кооперування.