Исполнение циркового номера
| Вид материала | Документы |
- Санаторий «Форос», 572.82kb.
- Конкурс проводился по следующим номинациям: Исполнение сольного номера выразительное, 19.32kb.
- Данная программа предлагает размещение в гостиничном комплексе «Селигер», расположенном, 35.86kb.
- -, 4228.14kb.
- -, 4138.23kb.
- Лосевская адрес базы отдыха, 149.42kb.
- Внутренний предиктор СССР, 2559.18kb.
- Внутренний предиктор СССР, 3363.75kb.
- Внутренний предиктор СССР, 1321.6kb.
- Внутренний предиктор СССР, 2555.93kb.
Савік Шустер
Всё, спасибо...
Піскун
Пожалуйста.
Савік Шустер
Мы на этом тему Георгия Гонгадзе заканчиваем... И перейдём к следующей теме. Значит, с которой мы начали программу... Нужны ли Украине её таланты?
(РЕКЛАМА).
(исполнение циркового номера)...
Савік Шустер
Так вот: Татьяне Олифиренко 11 лет и Арсению Храпейчуку 8 лет. Они таланты из Бердича, воспитанники арт-студии "Ризома". Ну что?.. Вот вам доказательство. Надо сделать всё, чтобы эти люди остались и творили, исполняли в Украине. Правильно? Вы этого хотите?.. Ну, к этому и будем стремиться. Спасибо. Итак, у нас в студии сейчас Константин Риттель-Кобылянский: оперный певец, киевлянин, уже 10 лет как живёт в Германии и работает.
Ріттель-Кобилянський
15.
Савік Шустер
Сколько?
Ріттель-Кобилянський
15.
Савік Шустер
15. Тарас Поздняков – режиссёр-постановщик эквилибристических номеров, также живёт и работает... Это вы, да? Работаете в основном за рубежом. Правильно?
Поздняков
Да.
Савік Шустер
Да. По большому счёту, да?.. И Артём Бадалян, которого мы уже слышали в программе... в части программы с Борисом Колесниковым. Елена Коляденко – руководитель шоу-балета "Фридом Баллет". И Юрий Поздняков – декан Киевской муниципальной академии эстрадного и циркового искусства имени Утёсова. Георгий Тихий, а во Львове кто у нас?
Тихий
У нас, у Львові... ви бачите поруч зі мною Оксану Забужко: письменниця, – це Світлана Пиркало: письменниця також – і журналіст "БіБіСі" – і Ярослав Йосипович Грицак: професор Українського католицького університету. Ми чекаємо на розмову і готові включатися.
Савік Шустер
Да. Но вот сейчас я хочу пригласить двух людей... Анатолия Залевского и Сергея Тимофеева. Ребята, остановитесь. Остановитесь. Посмотрите на аудиторию. Вот скажите мне, пожалуйста: кто из вас знает одного из двух? Есть один человек в студии, который знает, кто это? В студии нет ни одного человека, который не знает этих двух воистину легендарных людей. Мага...
Мага
Да. Я Залевського... Боже, я приходив у те, що зараз називається "Фрідом", – хай не кажуть, що це реклама... І я дивився ту симфонію руху, яку він робив, коли людина вставала у шпагат, при цьому з нього знімалася сорочка... і паралельно одягалася назад. І те, що він робив зі своїм тілом... Я думаю, що всі дівчата, які приходили туди, – вони не могли би словами передати ті емоції. Тому що я мужик і абсолютно по мужицьким ділам... Я дивився – і я не міг... Я кажу це абсолютно серйозно.
Савік Шустер
Нам совершенно не интересно, кто ты и по каким делам.
Мага
Я розумію, Савік. Але я буду останній. От. Я дивився. І я просто хочу, якщо можу, зараз висловити свій респект. Анатолій, ви геній. Ви геній володіння свого тіла. І мало того: Анатолій зараз передає свій талант, наскільки я знаю, отаким мацюпурликам, дітям у Бердичі. І за це вам окреме спасибі. Це правда.
Савік Шустер
А Сергей Тимофеев работает в новом жанре совершенно, да? Это пластический эквилибр. Что это такое?
Тимофєєв
Смесь...
Савік Шустер
Смесь? Вот-вот-вот посмотрите. Вот на экранах... Вот, пожалуйста. Вот это вот и есть пластический эквилибр.
Тимофєєв
То, что здесь, – это смесь классического эквилибра с каучуком. Каучук, насколько я могу так быстро объяснить, – это когда человек стоит и гнётся... гнёт своё тело в разные позы. Как проще... не знаю, как объяснить. Это нужно видеть. И каждый понимает это без слов.
Савік Шустер
Так вот: Сергей на фестивале циркового искусства с завтрашнего дня в Париже получил золотую медаль. А это высшая награда. То есть то же самое, как уже говорилось в этой студии... Это то же самое, что и выиграть олимпийскую медаль, да?.. А видите, никто никого не знает. Вот это – великая беда. Садитесь, пожалуйста. Мы задали вопрос нашей аудитории... Значит, вопрос у нас звучал так: "Где больше шансов для ваших детей добиться успеха? В Украине или за рубежом?" Вот для их детей, для детей, которые будут... В принципе, почти половина на половину. Большинство считает, что больше шансов на успех в Украине, да?.. А вот в этой студии большинство людей считает, что в Украине сложно. Что на эту тему вам скажут во Львове?..
Тихий
Пані Оксано, як ви вважаєте, от дійсно важко молодим людям талановитим і взагалі людям талановитим тут пробитися?
Забужко
Ви знаєте, от я тут, у Львові, на книжковому форумі щойно мала вечір, на якому поставила до аудиторії в 600 чоловік питання таке саме, яке щойно поставив Савік Шустер до своєї аудиторії. Бо я розповідала про книжку, над якою я зараз працюю: своє "Вибране листування" з Юрієм Шевельовим... І я спитала: "Чи знаєте ви, хто такий Юрій Шевельов?" Так от серед 600-т читачів – відданих читачів – двоє тільки знали, хто це. А це, між тим, найвидатніший український мовознавець 20-го століття і один з найвидатніших славістів 20-го століття. Якраз одне з тих імен, якими Україна повинна пишатися. Українці не знають, чим їм пишатися. І це типово для всіх колоніальних і постколоніальних народів. Тому що всі народи, котрі не є захищені своєю національною державою, постачають свої мізки і таланти на чужину. В Україні поки що не відбулося становлення національної держави, яка захищала би свій народ... і який повинен реалізовувати себе у своїх національних продуктах від наукової творчості і до ракет, високих технологій. Українська держава не захищає українського народу. І доти, доки не відбудеться оцей процес становлення національної держави... доти матимемо те, що маємо.
Тихий
Спасибі. Савік, у нас є ще люди. Якщо ви готові говорити далі, ми можемо...
Савік Шустер
Я хочу просто другой аргумент предъявить Оксане Забужко. Вот этот... в студии был разговор, был задан вопрос "сколько стоит билет на "Цирк дю Солей"?"... 75-150 долларов. В принципе, никто в Украине не может себе позволить – ну, практически – мы говорим сейчас о большинстве людей... не может себе позволить увидеть такое зрелище. Поэтому это могут себе позволить те страны, где уже настолько развиты, что у них средняя зарплата даёт возможность идти по крайней мере раз в месяц на серьёзное, большое культурное зрелище.
Забужко
Я можу відповідати? Чи ні?
Савік Шустер
Так.
Забужко
Я можу відповідати? Чи ні?
Тихий
Я думаю, так.
Савік Шустер
Так.
Забужко
Савік, з другого боку, подивіться на палац "Україна", коли туди приїжджають усі ці Кіркорови і Аллегрови... і подивіться на людей, котрі приїздять на джипах і платять 5 тисяч гривень за місце в першому ряду. Це не є питання тільки ціни квитка. Це є питання тої розрухи, котра все ж таки у головах от того прошарку, котрий в Україні вважає себе правлячим класом і котрий не має і найменшого поняття, чим Україні справді треба пишатися.
Савік Шустер
Георгий, пожалуйста. Можете продолжать.
Тихий
Так. Поруч зі мною – ви бачите – Світлана Пиркало. І це людина, яка починала в Україні, але виїхала за кордон дев’ять років тому і там досягла, ну, можна сказати, успіху. Вона стала журналістом "БіБіСі". І, власне, Світлана знає безпосередньо, як українці за кордоном добиваються успіху і наскільки це можливо. Розкажіть.
Пиркало
Я добилася того невеликого успіху, якого я добилася, як український журналіст чи українська письменниця. Тому за кордоном я би про свій успіх не говорила. Але скажу буквально два слова про переваги життя за кордоном. На відміну від багатьох моїх співгромадян в Україні, я на "Цирк дю Солей" ходила двічі за 15 фунтів стерлінгів. Це трошки більше 150-ти гривень. А в Королівську оперу ходжу за 10. Тому переваги цілком очевидні. Чому постколоніальне чи якесь там інше суспільство так побудоване, що люди змушені платити, як англійці кажуть, через носа за елементарні культурні потреби, – це інша справа. Українцям адаптуватися складно, але набагато легше, ніж багатьом іншим народам. Принаймні у Британії багато інших емігрантів: наприклад, індуси, пакистанці чи бангладешці – утворюють свої громади, вони живуть разом один з одним, вони говорять своєю мовою, вони їдять свою кухню... Українці, поляки і інші наші люди з регіону адаптуються дуже добре, в принципі. І вивчають мову, вливаються у суспільство... Багато з них пам’ятають, хто вони є. Багато з них досягають успіху в нових країнах. Таким людям, як я, це дещо важче, тому що моя робоча мова – українська і рідна мова моя – це суржик полтавський. Але робоча мова моя – це українська. Тому перейти на англійську мову мені як автору буде дуже важко. І якщо це колись станеться... Але все одно моя фактично робота – це книжкова премія "Книга року "БіБіСі"" – яку ми сьогодні, до речі, тут, у Львові, на форумі запустили. У нас понад 30 книжок дуже цікавої української літератури. Тобто дивлячись на українську літературу, я, звичайно, розумію, що такої ролі, як я відіграю навіть у цій нашій премії, я у британській літературі відігравати не буду. Тому жити там, а працювати і мати значення тут – це той вихід, який зараз я для себе знайшла.
Тихий
Савік?..
Савік Шустер
Секундочку. Георгий, секундочку. Я хочу дать Константину слово, а потом опять верну вам.
Ріттель-Кобилянський
Во-первых, огромное спасибо вот умным и совершенно потрясающим женщинам... Первая выступающая дама мне очень понравилась. Во-первых, воспитанный и интеллигентный человек...
Савік Шустер
А вы... Простите, пожалуйста, Константин. А вы знаете, кто это такая?
Ріттель-Кобилянський
Нет, к сожалению. Но я получил удовольствие...
Савік Шустер
Вот видите... Вы – 101-й зритель этой программы.
Ріттель-Кобилянський
И главное – как сказано: трезво, грамотно, не ля-ля-ля ни о чём, а правильно. Отсутствует национальная защита. Вот то, о чём было сказано. И я случайно в Киеве год назад видел этого гениального человека – Анатолия. Когда я пришёл на совершенно порнографическое зрелище: конкурс красавиц во дворце "Украина", – где... Нет, были красивые женщины. Но вот эти люди с бритыми головами, которые так вот ходят... Они вот так вот ходят – это ужас – во время выступления... Бедные эти девочки... И вот выступали какие-то звездульки, звёздочки за сумасшедшие деньги. И вышел этот человек. Вы знаете, о каком выступлении я говорю. Вы выступали... Его никто не знает. И вот эта публика – вы... как вы реагировали на настоящее – не на суррогат, барахло, которое ничего не стоит... а настоящего талантливейшего артиста и труженика. Спасибо вам большое.
Савік Шустер
Георгий?..
Тихий
Савіку, тепер я хочу звернутися до Ярослава Йосиповича Грицака. Я хочу у вас запитатися: якщо є такий процес, що молоді люди виїжджають, якщо є зневіра, то яка є загроза такому процесу у майбутньому? І чи є якісь можливості їй зарадити? Чи ви бачите?.. Чи у вас... історичним відчуттям ви чуєте, що можна якось зарадити цьому?
Грицак
Якщо можна з чимсь порівняти еміграцію, то, може, з війною. Війна має той самий ефект. Війна знищує найбільш молоде населення, найбільш активне населення. І втрати ці невідворотні. Різниця між війною і еміграцію – це тільки те, що при еміграції все ж таки можна когось повернути. Причому не йде мова про конче те, щоб повертати фізично, тілами, умовно кажучи. Усе ж таки ми живемо у тому світі, де мільйони людей мігрують, кордони відкриті... і не конче, скажемо, займатися Україною, сидячи у Києві. Можна займатися Україною, сидячи у Нью-Йорку чи навіть в Аделаїді. Гірше питання те, що маса людей, які виїжджають з України, – причому це і молоді люди, молоді таланти... Талановиті люди, амбітні люди не бачать застосування своїх талантів тут, саме в цьому місці. І це неначе функція... згоден із пані Оксаною, що це є функція національної держави... Це також функція недорозвиненості і браку політичних і економічних реформ. У країні, де ти не маєш шансів для успіху... якщо ти – я перепрошую – не є сином Януковича або дочкою Тимошенко, ця країна не може повертатися до еміграції.
Тихий
Студія?..
Савік Шустер
Лена, вы же тоже не очень так, сильно, в Украине работаете...
Коляденко
Нет, только в Украине и работаю, в общем-то. Но собираюсь... тоже пригласили меня попробовать себя, попробовать за рубежом поработать... Это в Нью-Йорке будет шоу. И нас пригласили хореографами-постановщиками. Меня и моего коллегу. Да. Но вот это... впервые в моей практике такое. Но для меня это очень интересно и увлекательно. Я считаю, что для меня это какое-то... некое развитие будет.
Савік Шустер
Так это, наоборот, другой случай. Вы не вынуждены. Вы здесь работаете... Вы не вынуждены, но вас приглашают...
Коляденко
Да. Я здесь выросла...
Савік Шустер
И это хорошо.
Коляденко
Да. Я здесь, вопреки всему, наверное, вопреки всему, чему... с какими сложностями мы столкнулись... Да, у меня наоборот.
Савік Шустер
Артём Бадалян, вот вы согласны с тем, что говорит профессор Грицак? Что эмиграция сродни войне...
Бадалян
Ну, я хотел вернуться к теме... Лена немножко – знаете как? – сказала, что всё-таки она работает за границей... Можно, я вернусь к теме Лены Коляденко? Она работает за границей. И едет она в "Цирк дю Солей" делать шоу, постановки. И что я хочу вам сказать?.. Она делает гениальные шоу на Украине, которые нравятся зрителю киевскому. Но дело в том, что... а где показать это шоу в Киеве? Скажите, пожалуйста: где есть место, где можно показать полноценное шоу? В Европе... в Германии, например, в каждом городе есть по несколько театров. В каждом городе. А где... Назовите мне в Киеве или по Украине... Вот я знаю один театр: в Бердичеве, – который сделал Анатолий Залевский. И там идут шоу.
Савік Шустер
Хорошо. Ладно. Вы хотите посмотреть "Фридом Баллет"? Вы не знаете где? Вот, пожалуйста... (исполнение танцевального номера)... Короткая реклама – и мы продолжим.
(РЕКЛАМА).
Савік Шустер
Константин Риттель-Кобылянский – киевлянин. Уже 15 лет как работает в Европе Западной. Ну учился, потом работал.
Ріттель-Кобилянський
Сначала учился.
Савік Шустер
Тарас…
Ріттель-Кобилянський
Два слова буквально. Я очень рад, что я родился именно в этой стране, потому что самая лучшая публика здесь. Самая лучшая публика! Это вы. Это не дурацкие комплименты.
Савік Шустер
Ну чего вы хлопаете? Вот этих двух людей вы же не знали. "Самая хорошая публика здесь" – и аплодисменты.
Ріттель-Кобилянський
Вы знаете, чтобы понимать в настоящем или в суррогате, не надо заканчивать университетов. Иногда люди подходят после концерта… Вот я же видел реакцию этих интеллектуальных целок – извините, простите...
Савік Шустер
Вы сейчас о ком?
Ріттель-Кобилянський
Которые ходили по залу во время выступления Анатолия. Но даже они, когда он выступал, – они не знают, как это назвать. "Ой, ой, это…" Междометия, а реакция происходит. Всё остановили, микрофоны свои… мобильные телефоны выключили, потому что это гениальный совершенно артист. Браво! Ещё раз.
Савік Шустер
Тарас, я… ведь нормально, что актёр стремится сыграть в Голливуде, потому что, в принципе, это и престижно, и зарабатываешь хорошо, и весь мир о тебе знает. Оперный певец стремится… Раньше это был "Ла Скала", сегодня больше театров, конечно же. Но у каждого артиста есть своя цель. И ничего странного, если у него нет национальной принадлежности. И страна гордится таким человеком, который достигает успеха в центрах мировой культуры. И это как бы есть символ для той же успешности страны. Что в этом такого плохого?
Тарас Позняков
Вы знаете, Савик, у меня сегодня целый день крутится в голове такая фраза… Ещё с советских времён была такая фраза: "Утечка мозгов". А тут получается ситуация намного более сложная, потому что здесь утечка целых тел, включая мозги и тому подобное. Тел красивых, умных, интеллигентных, воспитанных, креативных. Они все действительно утекают. Никто об этом сейчас ничего не говорит. Что касается вашего вопроса – я немножко поправлю информацию обо мне, которую вы сказали. Вы сказали, что я работаю в основном за границей. За границей я работал тогда, когда я был артистом. Как режиссёр я работаю здесь – исключительно здесь, – в Киевской цирковой академии. Я создал проект под названием "альтернативный цирк "Ру-арт"", два номера их вы сегодня уже видели. Я очень хочу, чтоб это было показано здесь. Да, естественно, я хотел бы отработать на "Уэмбли" стадионе, где-то ещё, где выступали рок-группы, которые я люблю и уважаю, и ценю, но точно так же я хотел бы, чтобы тот же Серёжа Тимофеев, Саша Кобликов, которого сегодня ещё не упоминали, – это тоже молодой очень и перспективный жонглёр. Кстати, вот педагог его присутствует: Юрий Позняков, мой отец тоже. Он тоже победил, выиграл конкурс в Париже. Его там знают. Действительно знают. Его видео в "Ютюбе" расходятся миллионными тиражами. Здесь он известен, пожалуй, только Петру Маге.
Мага
Савік, я перепрошую. У нас Кобліков пов’язаний з політикою, і я скажу чому. Кобліков у нас виграв "Хвилину слави" у Москві й там сидів товаріщ Жиріновський, який йому сказав: "Ага, вот ты выступаешь в натовской шапочке! А почему?" Кобліков подивився на Володимира Вольфовича, подумав і каже: "Ви знаєте, це шапочка французького моряка. Вона зручна для виступу, тому що в мене кулька катається. У французькій шапочці іншій вона просто не катається". Він каже: "А вот ты из Украины. Тебя же заставляют постоянно говорить на украинском языке и учиться в украинской школе?" Кобліков сказав: "Нет, я с Донбасса, я учился в русской школе". І тоді Владімір Вольфович поймал свій звьоздний час, він встав і сказав: "Друзья, посмотрите: последний выпускник последней русской школы в Украине". Кобліков стояв – він не знав, що робити. Після того він повернувся сюди. Я чесно скажу: я мав велику честь працювати з цим артистом десь півроку. Зараз він за кордоном, його просто немає. Ми втрачаємо їх не те що десятками – сотнями. Ви сказали, Савік, що дуже приємно, коли наші артисти…