Верховної Ради України на пленарному засіданні 13 листопада 2010 року. Розглянуто 59 питань порядку денного, за результатами розгляду: прийнято закон
| Вид материала | Закон |
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 4 листопада 2010 року. Розглянуто, 1076.08kb.
- Верховної Ради України на пленарному засіданні 21 вересня 2011 року. Розглянуто, 1108.13kb.
- Верховної Ради України на пленарному засіданні шостого жовтня 2005 року. Розглянуто, 1501.12kb.
- Верховної Ради України в пленарному режимі з 11 по 14 травня 2010 року. Відбулося п’ять, 1099.75kb.
- Верховної Ради України на пленарному засіданні 21 грудня 2011 року. Розглянуто 12 питань, 1013.55kb.
- Верховної Ради України на пленарному засіданні Верховної Ради України 1 березня 2011, 1085.21kb.
- Верховної Ради України на пленарному засіданні 15 грудня 2005 року. Розглянуто 34 питання, 1240.07kb.
- Верховної Ради України на пленарному засіданні 9 лютого 2010 року. Розглянуто 16 питань, 1055.07kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 13 січня 2011 року. Розглянуто 28 питань, 1039.65kb.
- Верховної Ради України на пленарному засіданні восьмого лютого 2006 року. Розглянуто, 1000.57kb.
ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ТРЕТЄ
Сесійна зала Верховної Ради України
1 грудня 2010 року, 10:00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.
10:01:09
Зареєструвалися картками в сесійній залі 420 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошу відкритим.
Шановні народні депутати, сьогодні день народження нашого колеги Каськіва Владислава Володимировича. (Оплески) Прошу привітати Каськіва.
Шановні народні депутати, надаю вам інформацію про результати роботи Верховної Ради України на пленарному засіданні 13 листопада 2010 року. Розглянуто 59 питань порядку денного, за результатами розгляду: прийнято закони, 12 законопроектів прийнято за основу, 2 законопроекти направлено до комітету для підготовки на повторне перше читання, 2 законопроекти повернуто на доопрацювання суб’єкту права законодавчої ініціативи, 12 законопроектів відхилено. Решту законопроектів ми розглядали лише у плані включення до порядку денного, звідси цифра 59.
Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України у середу відводиться 30 хвилин для виступів народних депутатів. Прошу, шановні колеги, здійснити запис на виступи.
Ольга Боднар. Кому? Андрій Сенченко, фракція "БЮТ - "Батьківщина", будь ласка.
Мікрофон чому не працює? Перевірте. Мікрофон, будь ласка, говоріть.
10:03:03
СЕНЧЕНКО А.В.
Уважаемые коллеги! Впервые за 10 месяцев власть изобразила готовность к диалогу с обществом. Если на самом деле есть желание найти решение проблемы Налогового кодекса, важно понять, что людей возмутило не только его содержание, но и то, как действует власть. Выход соответственно нужно искать в обеих плоскостях. Протолкнуть в этом году Налоговый кодекс с косметическими правками не получится. Нужно остановиться и понять несколько простых вещей.
Малый бизнес сегодня состоит из двух условных групп. Первая. Люди, которые, не будучи по духу предпринимателями, вынуждены таким образом прирабатывать к нищенской пенсии, и не имея возможности нормально трудоустроится, не в состоянии выжить на пособие по безработице. Идеальный ответ для них – сильная социальная политика для пенсионеров и рабочие места с нормальной зарплатой для работоспособных. До тех пор, пока власть не в состоянии дать такого ответа, должен быть максимально льготный режим для самозанятости этих людей. Вторая группа – это собственно предприниматели, представляющие малый бизнес. Каждый из них, естественно, мечтает вырасти, но при этом рассчитывает на себя, а не на государственные ресурсы, как власть имущие бизнесмены.
Для малого бизнеса важно, чтобы не били на взлете, дали возможность встать на ноги, поднять бизнес. И через 5, и через 10 лет, всегда будут люди, начинающие свой бизнес, и поэтому всегда должен быть режим благоприятствования этому бизнесу, а не предусмотренная кодексом резервация для его вымирания. При этом верхняя граница объемов для упрощенного ведения бизнеса должна соответствовать уровню, когда переход на общую систему налогообложения и соответственно дополнительные затраты на бухгалтерию, правовое обеспечение становятся оправданными.
Необходимо ответить еще на один вопрос. Как сделать так, чтобы малый бизнес не боялся стать большим, а крупный бизнес перестал маскироваться под малый. Для этого необходимо, во-первых, законодательно закрепить такие правила администрирования налогов, когда не останется места произволу, и власть начнет осознавать, что она нанята народом и существует за счет налогов.
Во-вторых, законодательно закрепить разумный предельный уровень налоговой нагрузки на коммерческую прибыль предприятия. И в-третьих, законодательно закрепить предельный уровень налогообложения труда, то есть разумную границу суммарных начислений на гривну заработной платы. Это позволить бесконфликтно в первом полугодии следующего года принять Налоговый кодекс и с 1 января 2012-го ввести его в действие.
И еще об одном. Как только в правительстве начались переговоры с предпринимателями и на них активно выступил Александр Дудко, предприниматель из Симферополя, тут же в субботу к нему с интервалом в 15 минут явилось 5 бригад: ОБОПом, УБЭПом налоговых…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
СЕНЧЕНКО А.В. Закончу. И хочу сказать, что таким образом вести переговоры нельзя. Так переговоры с обществом не ведутся, это все видят, и никто не забудет.
И, Владимир Михайлович, последнее. Независимо от решений в нашей Комиссии по свободе слова, моих выступлений здесь и ваших обращений исполнительная власть и прокуратура просто начхали на все это и уже пятый месяц арестованы счета Черноморской телерадиокомпании. Только лишь за то, что там имеют право на голос люди с разными взглядами! Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Усаров, фракція Партії регіонів.
Будь ласка, Григорій Калетнік має право на виступ. Потім буде виступати Шишкіна.
10:07:04
КАЛЕТНІК Г.М.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Шановні телерадіослухачі! Я вітаю всіх наших громадян, які 19 років тому на референдумі визначились щодо побудови своєї власної незалежної держави. Хочу з особливим теплом та вдячністю привітати наших трудолюбивим, невтомних, професійних трударів, які своєю працею зуміли і в цьому складному за погодними умовами році забезпечити весь український народ достатньою кількістю продовольства.
Нещодавно ми відзначали професійне свято – День працівників сільського господарства, а тому, користуючись нагодою, хочу від Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин, а також колег народних депутатів привітати наших трударів з цим святом справжніх та дбайливих господарів, які щодня розумом, серцем, невтомними руками зберігають нашу благодатну ниву.
Нехай рясно колосяться щедрими врожаями поля, втілюються в життя плани, а ваші родини живуть у сімейному затишку, щасті, благополуччі та при доброму здоров’ї.
Дійсно, шановні колеги, всі ми пам’ятаємо, які були морози цього року, як і літню спеку, яка в деякі дні була вищою, ніж в африканській Сахарі. Але, завдячуючи праці селян, було зібрано досить високий врожай. Намолочено 41 з половиною мільйонів тонн зерна, цукрових буряків у цьому році зібрано майже з 500 тисяч гектарів, що на 172 тисячі гектарів більше минулого року. І це теж заслуга наших вітчизняних трударів.
Незважаючи на складну фінансову ситуацію, отриману на початок дві тисячі… року, хочу відзначити позитивну роль та розуміння проблем АПК економічним блоком уряду, який не тільки мав вирішити проблему величезних фінансових розривів, але й виконати передбачені програми підтримки сільського господарства. Так, із передбачених на січень-листопад 3 мільярдів профінансовано із загального фонду 100 відсотків, зі спеціального фонду, який складає 4 мільярди, профінансовано 73,7 відсотка.
До справ поточних як позитив можна сказати і про те, що в Податковому кодексі збереглися основні складові для розвитку сільського господарства, зокрема зберегли спецрежим оподаткування для сільськогосподарських товаровиробників.
Але хочу висловити і ряд проблем. Не секрет, що саме АПК в період фінансової кризи забезпечив збільшення показників експорту. Вкладена 1 гривня в агропромисловий комплекс, аграрну науку і освіту дає 5 гривень прибутку. Потрібно невідкладно здійснити технічне переоснащення в сільському господарстві, де ми маємо 75 відсотків застарілої техніки, через яку втрати врожаю становлять близько 5 відсотків.
На сьогоднішній день непомірно високі ставки по кредитах: 24-38 відсотків. Це просто жах!
Викликає занепокоєння і фінансування аграрної науки та освіти. Аграрні заклади, в яких частка контингенту сільської молоді становить 80 відсотків, у зв’язку з потребою збільшення кількості висококваліфікованих спеціалістів потребують збільшення фінансування.
Не за горами розгляд та прийняття головного фінансового документу (прошу 10 секунд). Не за горами розгляд та прийняття головного фінансового документу на 2011 рік. Тому хочу звернутись до Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів з проханням зважити на підняті питання, які зараз ми маємо в галузі, зробити висновки та в достатній мірі виділити кошти для розвитку агропромислового комплексу на 2011 рік. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Шишкіна передає право виступ Олександрі Гудимі, фракція «БЮТ – «Батьківщина», будь ласка.
Наступним буде виступати Павленко і Терещук, шість хвилин тоді. Будь ласка.
10:10:49
ГУДИМА О.М.
Гудима, "Блок Юлії Тимошенко", фра…. «Батьківщина».
Шановний Голово, шановні народні депутати! Напередодні 1 грудня, яке дуже є знакове для українських виборців, Партія регіонів вирішила подарувати наступний подарунок. Вчора сотні тисяч киян залишилися без тепла, а 1 грудня – це десятиградусні морози. Що сталося, коли кияни замерзають, а Партія регіонів не може їм дати покращання життя вже сьогодні? Річ в тому, що одна гілка Партії регіонів в особі градоначальника Попова не може повернути кошти компанії «Київенерго», яка належить іншій гілці Партії регіонів. Терпнуть від того сотні тисяч киян.
А запитання: чому пан Попов разом з Кабінетом Міністрів Азарова не може повернути гроші структурам Партії регіонів в особі «Київенерго»? Річ в тому, шановні виборці, що інша частина, гілка Партії регіонів сьогодні всі вільні кошти спрямовує на закупівлю дорогого російського газу, щоб повернути дванадцять мільярдів метрів кубічних газу «РосУкрЕнерго». Кожен місяць НАК «Нафтогаз» витягує до копійчини і повертає Росії, «Газпрому» один мільярд доларів за закупівлю російського газу, в той час, коли минулого року аналогічний період перераховували тільки 500 мільйонів, чого було достатньо для української економіки і населення.
Отже, які пріоритети, яка енергетична стратегія сьогодні є у Партії регіонів? Вона єдина: любими шляхами, на шкоду національним інтересам, на шкоду, на збитки виборців, швидко, поспішно повернути 12 мільярдів метрів кубічних газу «РосУкрЕнерго».
Я наводжу вам жахливі цифри: з початку опалювального сезону НАК «Нафтогаз» продав російського газу українцям, економіці обсягом 1,5 мільярди гривень. Повернули НАК «Нафтогазу» тільки 300 мільйонів, тобто НАТ «Нафтогаз» збанкрутував на 1 мільярд 200 мільйонів тільки за один місяць. НАК «Нафтогаз» бере чергові кредити в Росії, щоб закривати ту велетенську дірку, яка є явно корупційною.
От і сьогодні, 1 грудня, на дворі мороз, а Партія регіонів має одну стратегію: ділити гроші, забирати їх в українців, заробляти на тому шалені гроші, тому що тільки на передачі …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
ГУДИМА О.М. Тільки на передачі «РосУкрЕнерго» 12 мільярдів метрів кубічних газу спільний заробіток на українцях для «Газпрому» і для "РосУкрЕнерго" складає 2,5 мільярди американських доларів. Ганьба!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Так, будь ласка, 6 хвилин… Шість хвилин у вас? І замість Павленка.
Да, будь ласка, Сергій Терещук, фракція Народної партії. Наступний буде Волинець.
10:14:37
ТЕРЕЩУК С.М.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, шановні громадяни України! Сергій Терещук, Блок Литвина, Народна партія, Черкащина.
Користуючись наданою можливістю і тим, ми знаходимося напередодні розгляду Державного бюджету на 2011 рік, маю намір порушити питання великого соціального значення, що стосуються трудівників сільського господарства та й жителів сільської місцевості загалом.
Нещодавно ми не державному рівні відзначили День працівника сільського господарства, бо селяни заслуговують всенародної шани і поваги. Не створивши собі достатку, добробуту, всупереч недолугій державній аграрній політиці, знаходячись у важких побутових умовах, вони годують сьогодні місто і країну, дбають, щоб в кожній сім’ї був хліб і багато чого до хліба. Вони не тільки годують країну, а і сприяють розвитку інших галузей.
Так, на Черкащині, на долю сільського господарства харчової промисловості припадає дві третини валового виробництва продукції. Приріст валової продукції сільського господарства за десять місяців становить більше 8 відсотків, а як же держава віддячує селянам?
Із стабілізаційного фонду на підтримку села виділено лише кілька десятків мільйонів гривень. За великим рахунком, це копійки, тому нагальні соціальні проблеми села так і не вирішуються. Самим актуальним із них залишається газифікація сіл. На Черкащині газифіковано трохи більше п’ятдесяти відсотків сіл. А в таких районах, як Чигиринський, Шполянський – біля 20, Канівський – менше 30 відсотків. Не можу сказати, що нині солодко живеться жителям міст, але вони не можуть уявити свій побут без голубого палива, а селяни вимушені мерзнути або будь-яким шляхом за останню гривню купувати надто дорогі дрова і вугілля.
Мені відомо, що в цьому році фінансування робіт з газифікації сіл на Черкащині практично не проводились. Гірше того, прикро і незрозуміло, що «Нафтогаз України», та й уряд навіть не думають гасити борги перед підрядними організаціями за виконані роботи на об’єктах.
Є такі приклади які взагалі не піддаються здоровому глузду, ось деякі з них. З 2004 року розпочато будівництво газопроводу «Сміла-Тернівка-Куцівка» за рахунок Державного бюджету. За ці роки виділено лише 300 тисяч гривень, в 2009 році 100 тисяч гривень, газифікація зроблена 150 будинків підключено, однак газопровід не введений в дію через борги підрядної організації.
І такі приклади не поодинокі. Газопровід «Вікнене-Катиронопіль», села газифіковані повністю, сільські жителі заощаджуючи на всьому підвели газ до своїх будівель, газифікували свої помешкання, сподіваючись на те, що буде газ вони не заготували собі дрова, не заготували вугілля, газ не подали.
Сьогодні проблеми є в місті, є проблеми в Києві. Але надто гостро ці проблеми відчуваються в сільській місцевості. За даними Управління капітального будівництва обласної державної організації із «Нафтогазом України» укладені договори на фінансування 16-ти об’єктів, де на 90-100 відсотків зроблені роботи, прийняті документи, акти на виконані роботи, однак фінансування не проводяться. Ці звернення залишаються без розгляду або отримуємо формальні відписки. При всіх складнощах уряд повинен знайти можливість вирішити такі питання, які не ставлять на коліна підрядні організації або які не приводять до звернення проблем газифікації сіл.
Одночасно є проблема малих сіл, до яких немає економічного глузду, недоцільно проводити газ. Потрібно врешті-решт запустити проект, який дає можливість отримати отоплення сільських помешкань, віддалених сіл за рахунок електроенергії. Це теж потрібно сьогодні вже робити. Мабуть, в цій залі нікого не потрібно переконувати в тому, що пора робити рішучі кроки щодо підтримки села, якщо ми маємо намір зберегти економічну незалежність держави. Основою таких заходів повинен бути Державний бюджет, а також залучення вітчизняних і іноземних інвестицій. Заради підтримки села нам треба буде від чогось відмовитися, і це ми повинні усвідомити.
Я прошу мій виступ вважати депутатським зверненням до уряду. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Григорович Кириленко передає право на виступ Михайлу Волинцю, фракція «БЮТ - «Батьківщина». Наступним буде виступати Горбатюк. А Горбатюк передає право на виступ Івану Попеску.
10:19:19
ВОЛИНЕЦЬ М.Я.
Шановні телеглядачі, шановні колеги, шановні радіослухачі! Сьогодні вся увага суспільства України привернута до Податкового кодексу. Ми бачимо на Майдані людей, ми бачимо в регіоні людей, які протестують і парламент зараз почав реагувати на цю ситуацію разом з Президентом, органами влади.
Але на другий план відійшло дуже важливе питання – це Трудовий кодекс. Ми ні в якому разі не можемо погодитися з тим, що пропонують найманим працівникам в статті 143 Трудового кодексу збільшувати робочий тиждень з 40 до 48 годин. Але в другій частині цієї статті передбачено, що можна збільшити значно вище і більше час робочого дня у тому випадку, якщо працівник знаходиться в режимі очікування до виконання роботи або має нібито можливість відпочивати під час робочої зміни. Ні в якому разі не можна погодитись із статтею 13 частиною другою, де передбачено, що всі нормативно-трудові відносини в колективі можуть регулюватися виключно виданням роботодавцем внутрішніх нормативних актів. Тоді не потрібні колективні договори, тоді не потрібні угоди. Але як бути з тим, що 9 листопада в цьому році роботодавці, старі профспілки, органи влади підписали генеральну угоду без тарифної частини, де випала сітка тарифних ставок посадових окладів, які були введені в дію в попередній угоді при уряді Тимошенко.
І в такому випадку, якщо не потрібні колективні договори і угоди галузеві, регіональні, тоді ці питання абсолютно не будуть врегульовані, і прибиральниця і лікар першої категорії буде отримувати однакову заробітну плату.
Наступне питання. В 48 і 49 статті проекту передбачено, що випробувальний термін може збільшуватися до 6 місяців. Якщо це відбудеться, то ми бачимо сьогодні ситуацію, коли в фінансовому секторі молоді люди працюють по три місяці, і потім їм пояснюють, що вони не пройшли випробувальний термін і їх звільняють.
В даному випадку вони безплатно будуть в одному банку 6 місяців, і їх без попередження будуть звільняти через 6 місяців, і в іншому банку вони теж відпрацюють 6 місяців. То тоді питається, де держава? Навіщо потрібно такий Трудовий кодекс, який сьогодні проштовхують представники від Партії регіонів?
Наступне питання – 28 стаття, де передбачено для контролю на робочому місці право роботодавця застосовувати камери відеоспостереження, застосовуючи підслуховуючі пристрої і таке інше.
Соціальний діалог. Передбачено, що старі профспілки повністю будуть тримати контроль у соціальному діалозі, і представляти найманих працівників за кордоном. І також підписувати колективні договори і угоди, контролювати Фонди соціального страхування, а це лікарняні, оздоровлення і таке інше.
Тоді питається, наскільки сьогодні оздоровлені якісно працівники? Коли Федерація профспілок сьогодні отримує з бюджету одного з фондів соціального страхування щорічно 1 мільярд 200 мільйонів гривень. То питається як ці кошти використовуються в даному випадку? Все воно пов’язано з діючою…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
ВОЛИНЕЦЬ М.Я. …ситуацією і потім передбачається перенести в кабальний* новий Трудовий кодекс.
Володимире Михайловичу! Також звертаюся до вас, давайте разом з вашою Народною партією боротися проти такого ганебного Трудового кодексу. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, в зв’язку з тим, що дуже часто звучить тема Трудового і Житлового кодексів, – немає цієї теми і в найближчій осяйній перспективі її не буде. Тому боротися з «вітряками» немає підстав.
Я сприймаю ваш заклик. Але для всіх і для тих, хто нас слухає, висловлюю волю Верховної Ради України: давайте ми хоча б розберемось з Податковим кодексом. Трудовий і Житловий кодекси не розглядаються і немає в планах Верховної Ради України розглядати ці документи. Домовились? Все.
Будь ласка, Іван Попеску.
10:23:29
ПОПЕСКУ І.В.
Дякую, Попеску, фракція Партії регіонів.
Шановні колеги, шановні виборці! Події останніх тижнів дають нам підстави стверджувати, що наші європейські партнери схильно ставляться до України. Так, 5 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи у своїй Резолюції вітала появу політичної стабільності в Україні та консолідацію влади як передумову проведення демократичних та економічних реформ.
Потім, 22 листопада під час саміту «Україна – ЄС» був схвалений план дій, щодо введення безвізового режиму для короткострокових поїздок громадян України «Україна – ЄС», що насправді є першим реальним кроком для створення умов вільного пересування наших співвітчизників по Європі. Було підписано також протокол до Угоди про партнерство та співробітництво, про загальні принципи участі України у програмах ЄС.
Спільний звіт про ви конання Меморандуму між Україною та ЄС про розуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі протягом 2010 року та четверний спільний звіт про прогрес, досягнутий у переговорах стосовно поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі як ключового елементу угоди про асоціацію. Ці документи відкривають реальні перспективи щодо вільного пересування українських громадян, товарів, послуг та капіталів, що в свою чергу є свідченням згоди ЄС з політикою нової української влади та потенційної готовності до прийняття України в Європейське Співтовариство.
Завдяки Конструктивному, прагматичному підходу сторін у 2010 році сторонам вдалось досягнути порозуміння стосовно більшості розділів угоди та погодити на експертному рівні тексти преамбули, розділів про політичний діалог, юстицію, свободу і безпеку, а також секторальне та економічне співробітництво.
Незначна кількість питань, які залишаються для подальшого обговорення на більш пізньому етапі, дають підстави стверджувати, що Україна та ЄС розглядають завершення переговорів своїм ключовим завданням на короткострокову перспективу. У підтримку цього 25 листопада Європарламентом була прийнята Резолюція, в якій вперше за всю історію взаємовідносин між ЄС та Україною прямо вказано, що у відповідності до статті 49 Угоди про Європейський Союз Україна може подати заяву на членство в ЄС. Це безперечний успіх української влади на чолі з Президентом Віктором Януковичем, який разом із Партією регіонів послідовно втілюють в життя положення своєї передвиборчої програми. В тому числі і в галузі зовнішньої політики і, зокрема в сфері європейської інтеграції. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Ткач передає право на виступ Ярославу Кендзьору. Наступним буде виступати Антоніна Болюра.
10:26:21
КЕНДЗЬОР Я.М.
Ярослав Кендзьор, депутатська група “За Україну!”, партія “За Україну!”
Шановний Голово, шановні колеги народні депутати! Україна ось кілька днів тому як відзначила день пам’яті жертв голодоморів і політичних репресій.
Але я хочу згадати сьогодні трошки про іншу репресію такого масштабу міждержавного. Верховний Суд Російської Федерації за поданням Міністерства юстиції Російської Федерації от недавніми днями призупинив діяльність національно-культурного автономії України, тобто єдиної всеукраїнської громадської організації, якою є Об’єднання українців в Росії, яка гуртує у своїх рядах десь біля 10 мільйонів українців. Отже, вона припинила свою діяльність. Ні реакції Президента України, ні реакції Кабінету Міністрів, ні Адміністрації Президента, на превеликий жаль, і парламент - оце вперше з трибуни Верховної Ради озвучується ця проблема, ця репресія, ця зневага до великої української діаспори, яка проживає у Російській Федерації. І як це, шановні колеги, співставляється із тим, що мають росіяни в Україні. Ми не один раз чуємо цей лемент всесвітній щодо приниження, притискання, утисків російської мови і так далі, і так далі.
І коли ми порівняємо умови, в яких проживають українці у Російській Федерації, і як проживають, і як почуваються себе росіяни в Україні, мені здається тут не може бути, так мовити, ніякого співставлення.
Ще одне. 26 листопада цього року Дума Російської Федерації прийняла заяву, в якій визнала факт розстрілу польських офіцерів під Катинню.
Ми знаємо, що до недавнього часу російська влада заперечувала факт причетності Сталіна і НКВС до цього злочину. От. І це добрий крок Російської Думи. Але як у цьому плані ми маємо розглядати, наприклад, Бикивню, де до 1990 чи 1989 року стояв камінь, де адресувався цей злочин, де розстріляно тут поруч із Києвом десь 150 – 200 тисяч українців і не тільки українців. І цей злочин, так би мовити, адресувався німцям. Потім виявилося хто автор цього злочину. А Дем’янів Лаз, а Сандермох, а львівські тюрми, на Лонцького, Бригідки, Замарстинівська ...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
КЕНДЗЬОР Я.М. Завершую. І тисячу тюрем і таборів по цілому Радянському Союзу.
Отже, шановний український парламент і колеги, давайте відреагуємо на ці події і будемо вимагати визнання того, що має бути визнаним. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Волинець, фракція “БЮТ-“Батьківщина”.
Кому ви передаєте? Степан Купіль, будь ласка, фракція “БЮТ-“Батьківщина”.
10:30:05
КУРПІЛЬ С.В.
Степан Курпіль, «Блок Юлії Тимошенко», партія «Батьківщина».
Шановні народні депутати! У щоденних клопотах, у такому дуже часто бездумному натисканні на ґудзики не всі напевно помітили, що бульдозер забуксував. Що я маю на увазі? Теперішню українську владу дуже часто порівнюють із бульдозером, натякаючи на неймовірну силу, на те, що ця влада, не зважаючи ні на що, усе змітає на своєму шляху. Так от, очевидно, так захопилися силою, що забули, що потрібно ще і розум включати, навіть керуючи бульдозером. Так уже захопилися закручуванням гайок, що різьбу поскручували. І треба було, щоб піднялися підприємці і вказали, що до сили потрібен ще інтелект.
Я думаю, що якщо вже немає бажання прислухатися до людей, до яких нова влада начебто зобов’язувалася будувати країну, немає бажання прислухатися до слушних думок опозиції, а їх звучало дуже багато під час обговорення Податкового кодексу. Все відміталося з таким, знаєте, якимось натхненням, з насмішками, з глузуванням. Тепер хто з кого глузує? Поглузуйте самі із себе, тому що ви абсолютно недолугий прийняли документ.
Тут мій колега Іван Попеску тільки що звітував про начебто величезні успіхи української влади на міжнародній арені. Я хотів би його трошки ну якось приземлити і звернути увагу на вчорашню заяву представника Європейського парламенту. Зокрема я хотів би послатися на заяву голови Комітету парламентської співпраці Україна – ЄС у Європейському парламенті Павла Коваля про те, що Резолюція щодо України, яка була прийнята Європейським парламентом 25 листопада, це є останній шанс українській владі. Крім того, була дуже резонансна заява Секретаря Венеціанської комісії Томаса Маркерта про те, що все в Україні має відбуватися відповідно до Конституції. Він звернув увагу, що зміни, які відбулися в Конституції, відбулися в неправильний спосіб. Тому що, цитую: «Такі процедури змінюються демократичним шляхом…»
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте будь ласка.
КУРПІЛЬ С.В. Тобто Верховна Рада повинна затвердити зміни до Конституції двома третинами голосів. В Україні відбулося не так. А Конституція була змінена рішенням Конституційного Суду.
Отже, на бульдозері, шановні колеги, ми ні в Європі, ні в Україні далеко…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.
Шановні народні депутати! Виступи завершено. З приводу пропозицій, які потребують вивчення і прийняття відповідних рішень в державних інституціях, прошу Секретаріат підготувати належні доручення.
Оскільки згадувалось прізвище Івана Попеску, він має право на репліку. Будь ласка, мікрофон.
10:33:55
ПОПЕСКУ І.В.
Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів.
Вельмишановні колеги! Попередній виступаючий згадав мене і через цю призму він звернув увагу на виступи одного з наших колег, який працює в Європарламенті і його оцінку. Але в своєму виступі я звернув увагу на те, що вперше за всю історію взаємовідносин Європейського Союзу та України депутати Європарламенту, я маю на увазі не окремого депутата, а весь загал Європейського парламенту, вперше було зроблено запрошення нашої держави до вступу в Європейський Союз! Чому попередня влада цього не робила? Не досягала цього? Ми цього досягли. Цей наш спільний успіх, української держави. І на це треба звертати увагу, а не чіпати деякі там коми.
І я знаю, що представники нашої опозиції постійно їздять до Європейського Парламенту і намагаються привнести туди негатив. Якщо ми одна держава, ми разом повинні працювати задля того, щоб Україна стала членом Європейського співтовариства. Дякую. Якщо ви європейці, ви так будете поступати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, переходимо до розгляду питань, визначених розкладом на середу, 1 грудня.
Ми маємо зараз розглянути з вами три документи, які стосуються ратифікації: це проект Закону про ратифікацію Угоди між Україною та Іспанією щодо врегулювання та впорядкування трудових міграційний потоків між двома державами (реєстраційний номер 0187). Є пропозиція розглядати це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.
10:35:47
За-267
Рішення прийнято.
Доповідач – заступник міністра праці та соціальної політики Коломієць В’ячеслав Миколайович. Співдоповідач – перший заступник голови Комітету з питань європейської інтеграції Вечерко Володимир Миколайович.
КОЛОМІЄЦЬ В.М. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, на ваш розгляд вноситься проект Закону України про ратифікацію Угоди між Україною та Іспанією щодо врегулювання та впорядкування трудових міграційний потоків між двома державами.
Проект закону України підготовлено з метою ратифікації Угоди між Україною та Іспанією щодо врегулювання та впорядкування трудових міграційних потоків між двома державами, яка була підписана 12 травня 2009 року у Мадриді.
Угоду укладено, як я вже сказав, для врегулювання трудових міграційних потоків, які існують між двома державами, створення правових гарантій, ефективної реалізації прав трудових мігрантів, запобігання незаконній трудовій міграції, а також поглиблення співробітництва між двома країнами та встановлення дружби.
Угодою визначається: категорії працівників, які матимуть право на працевлаштування, порядок повідомлення пропозицій з працевлаштування; порядок відбору та найму працівників; отримання ними необхідних візових документів та дозволів на проживання і працевлаштування; умови праці та соціальних гарантій працівників; порядок працівників у держави походження; спеціальні положення, які стосуються сезонних працівників; а також порядок співробітництва компетентних і уповноважених органів договірних сторін в процесі реалізації угоди.
Органами реалізації цієї угоди з української сторони визначено: Міністерство праці та соціальної політики України, Державний центр зайнятості, Міністерство закордонних справ України. Набрання чинності угодою сприятиме законному працевлаштуванню та посиленню соціального захисту громадян України, які працюють на території Іспанії, громадян Іспанії, які працюють на території України, а також розширенню співробітництва між компетентними і уповноваженими органами України та Іспанії в сфері трудової міграції.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Від комітету – перший заступник голови Комітету з питань євроінтеграції Вечерко Володимир Миколайович. Та ні, це інший комітет.
Шановні колеги, є тут позитивний висновок комітету, який пропонує підтримати даний законопроект. Є необхідність обговорювати? Запишіться. Два – «за», два – «проти». Будь ласка, Зарубінський.
10:39:23
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Дякую, Адаме Івановичу. Олег Зарубінський, фракція Народної Партії.
Шановні колеги, ми ратифікуємо часто угоди, які є паритетними в плані вигоди. Мені здається, що ця угода є вигідна Україні більшою мірою, ніж Іспанії, бо тут фактично в рівні умови, а саме по зарплаті, по недискримінації ставляться робітники іншої країни відповідно до того, які є умови в приймаючій країні. І зрозуміло, коли в Іспанії є багато громадян України, які працюють і набагато менше іспанців працюють в Україні, то для нас це угода вигідна.
І я хотів би наголосити на двох позиціях, які, мені здається, дають нам право беззастережно її підтримати. Це стаття 6 Угоди звучить так: «Працівники користуються правами і пільгами, які надаються законодавством приймаючої держави, при цьому не допускається жодна форма дискримінації».
І друга позиція: «Оплата праці працівників та умови їх праці визначаються у кожному трудовому контракті відповідно до положень чинних колективних договорів або у разі їх відсутності відповідно до законодавства, яке застосовується до працівників тієї ж професії та кваліфікації, які є громадянами приймаючої сторони».
Для нас це дуже вигідно, бо ви прекрасно розумієте, що люди, які працюють на тій же роботі, мають ті ж кваліфікації, але за рахунок того, що це громадянин іншої держави (наприклад, чи в Іспанії, чи в Італії, чи в Греції) вони мають значно меншу зарплату. Ця угода примушує роботодавця платити нашим працівникам таку ж само зарплату, яка визначається і для резидента, для громадянина тієї країни. В даному випадку Іспанії. Думаю, що це абсолютно позитивні речі і варто підтримати цю угоду. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Іван Попеску.
10:41:27
ПОПЕСКУ І.В.
Дякую. Попеску, фракція Регіонів.
Вельмишановні колеги, у законопроекті пропонується ратифікувати Угоду між Україною та Іспанією щодо врегулювання та упорядкування трудових міграційних потоків між двома державами.
Угода передбачає встановлення категорій працівників, які матимуть право на працевлаштування, порядок взаємодії уповноважених органів сторін з працевлаштування, порядку відбору та найму працівників, отримання ними необхідних документів для проживання і працевлаштування, закріплення умов праці та соціальних гарантій працівників, порядку їх повернення у держави походження, спеціальних положень щодо сезонних працівників.
На нашу думку, а я можу сказати дуже чітко, оскільки у мене на окрузі дуже багато людей працюють самі у Іспанії та Португалії, прийняття Угоди сприятиме легальному працевлаштуванню та забезпечення гарантій, в першу чергу, наших громадян – громадян України. Звичайно, і будуть забезпечені і права громадян Іспанії, які працюють у нас, на території України. Але, як правило, громадяни Іспанії, вони займаються бізнесом. І це також є нашим підходом для того, щоб забезпечити їх права.
Узагальнюючий висновок. За результатами розгляду проекту Закону України про ратифікацію Угоди між Україною та Іспанією щодо врегулювання та упорядкування трудових міграційних потоків між двома державами Партія регіонів вважає за доцільне підтримати і пропонує проголосувати в цілому. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення питання завершено.
Я ставлю на голосування: про прийняття Закону щодо ратифікації Угоди між Україною та Іспанією щодо врегулювання та упорядкування трудових міграційних потоків між двома державами (реєстраційний номер 0187). Прошу голосувати.
10:43:29
За-294
Закон прийнято.
Розглядається проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Екваторіальна Гвінея про взаємну охорону секретної інформації (реєстраційний номер 0184). Є пропозиція: за скороченою процедурою. Прошу підтримати.
10:44:05
За-281
Дякую. 281, рішення прийнято.
Доповідає заступник Голови Служби безпеки Породько Володимир Михайлович.
Будь ласка. Підготуватись Чорноволу.
ПОРОДЬКО В.М. Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! На розгляд парламенту подається проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Екваторіальна Гвінея про взаємну охорону секретної інформації. Проект даного міжнародного договору був підготовлений Службою безпеки України як спеціально уповноваженим органом державної влади у сфері забезпечення охорони державної таємниці на підставі доручення Кабінету Міністрів України від 14 березня 2007 року з метою створення умов для подальшого розвитку співробітництва між Україною та Екваторіальною Гвінеєю в економічній, науково-технічній, військовій та правоохоронній сферах шляхом взаємного захисту секретної інформації сторін.
Угоду підписано 17 грудня 2009 року в місті Києві, за своїм змістом вона відповідає міжнародній практиці, забезпечує рівноправний партнерський характер взаємовідносин між сторонами, зобов’язує вживати необхідних заходів щодо охорони отриманої в ході співробітництва секретної інформації.
Відповідно до положень статей 2 і 32 Закону України про державну таємницю та статті 9 Закону України про міжнародні договори України ця угода для набрання чинності підлягає ратифікації Верховною Радою України. Вона погоджена всіма зацікавленими міністерствами і відомствами та отримала позитивний висновок Міністерства юстиції України на відповідність Конституції і законодавству України. Розпорядженням Кабінету Міністрів від 29 вересня поточного року зазначений міжнародний договір подано на ратифікацію Верховною Радою України. Ратифікація угоди не тягне за собою прийняття нових, або корегування існуючих законодавчих актів України і після набрання чинності буде сприяти підвищення ефективності взаємовигідного співробітництва України з Республікою Екваторіальна Гвінея.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Прошу Тарас Чорновіл, перший заступник голови Комітету в закордонних справах.
10:46:48
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги народні депутати України, що стосується Закону про ратифікацію даної угоди, Комітет у закордонних справах розглянув це питання і одноголосно рекомендував Верховній Раді України підтримати даний законопроект.
Стосовно всієї сфери цих законів, цих договорів щодо взаємного захисту інформації, секретної інформації, інформації обмеженого доступу. Ми свого часу на засіданні комітету звернулися до Служби безпеки України з пропозицією, щоб ми встановили повністю рамки, кількість країн, основні суб’єкти, з якими Україні варто підписати такі угоди, де в нас виникають відповідні питання, які можуть передаватися саме конфіденційними способами зв’язку. І Служба безпеки України надала свого часу цю інформацію Верховній Раді, і сьогодні ми можемо із задоволенням сказати, що ми поступово, крок за кроком повністю опановуємо цей сектор, цей напрямок, і тотально заповнюємо по світовій карті з тими країнами, де у нас відбувається обмін такої документацією, повністю ці угоди.
У даному випадку щодо Екваторіальної Гвінеї можуть виникати питання, чи такий великий об’єм у нас інформації? Очевидно, не великий, але навіть окремі договори, які готуються, окремі візити, окремі обміни торговою інформацією державних структур, безумовно, вимагають… плюс консульською інформацією, вимагають відповідного захисту і відповідних умов поводження з такими документами, які мають взяти… ці зобов’язання на себе обидві сторони.
У даному випадку, не зважаючи на невеликий об’єм обміну інформацією, це так чи інакше необхідний договір, він погоджений Головним науково-експертним управлінням без зауважень. Комітет з питань національної безпеки і оборони рекомендує підтримати, регламентний комітет не бачить до нього жодних застережень, бюджетний комітет не бачить витрат додаткових коштів, плюс однозначно, так Служба безпеки України підтверджує, що залучень додаткових коштів бюджету немає. Просимо підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будемо голосувати? Я ставлю на голосування про прийняття Закону України "Про ратифікацію угоди між Кабінетом Міністрів України та урядом Республіки Екваторіальна Гвінея про взаємну охорону секретної інформації», реєстраційний номер 0184. Прошу голосувати.
10:49:23
За-308
Закон прийнято.
Розглядається проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабміном та Великою Соціалістичною Народною Лівійською Арабською Джамагирією про взаємну охорону секретної інформації, реєстраційний номер 0185. Є пропозиція за скороченою процедурою. Прошу підтримати.
Голосуємо за скорочену процедуру.
10:49:56
За-219
Підтримана пропозиція.
Будь ласка, заступник голови Служби безпеки Володимир Михайлович Породько. Підготуватись Чорноволу.
ПОРОДЬКО В.М.
Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! З метою створення правових засад для поглиблення співпраці між Україною та Лівією в економічній, науково-технічній, військовій та правоохоронній сферах 26 травня 2009 року в Тріполі підписано Угоду між Кабінетом Міністрів України та Великої Соціалістичної Народної Лівійської, Арабської Джамагирією про взаємну охорону секретної інформації. Підготовка проекту зазначеного міжнародного договору здійснена на підставі доручення Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 року.
Угода зобов’язує сторони вживати необхідних заходів щодо охорони отриманої в ході співробітництва секретної інформації та заперечує рівноправний партнерський характер взаємовідносин між сторонами.
Відповідно до законодавства України вона підлягає ратифікації вищим законодавчим органом нашої держави, пройшла погодження всіх зацікавлених міністерств та відомств та отримала позитивний висновок Міністерства юстиції України на відповідність Конституції та законодавству України.
На ратифікацію подається Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 вересня поточного року. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тарас В’ячеславович, прошу.
10:51:44
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Шановний Адам Іванович! Шановні колеги, народні депутати України!
Закон про ратифікацію договору, який виноситься на вашу увагу, практично повністю повторює попередній договір за винятком окремих дрібних нюансів, де ми мусимо узгоджувати питання також з національними законодавствами країн, з якими підписуємо договори. Але договір повністю відповідає принципам міжнародного права, принципам українського національного законодавства і національним інтересам України.
Якщо попередній договір був потрібний більше для перспективи потенційно, оскільки Україна так чи інакше буде просуватися в напрямку Екваторіальної Африки і матиме там свої економічні і політичні інтереси, то Договір з Великою Соціалістичною Народною Лівійською Арабською Джамагирією, безумовно, має колосальне значення. Ми там маємо дуже серйозні інтереси економічні. Ми зацікавлені в тому, що інформація, якою ми обмінюємось з цією країною, не попадала до третіх осіб, щоб вона не була використана в конкурентних цілях нашими опонентами в тій ситуації. Ми також проводимо певний обмін по озброєннях, ми проводимо значну кількість візитів, і тому в нас є прямий інтерес в тому, щоб інформація була належним чином захищена, щоб не була використана в спекулятивних цілях. Тому цей договір, дійсно, носить особливу важливість не тільки в питанні юридичного забезпечення наших відносин, але і в питанні наших економічних інтересів.
Тому Комітет у закордонних справах просить підтримати ратифікацію і цей договір. Ми маємо висновки позитивні Комітету з питань національної безпеки і оборони, Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України, Головного науково-експертного управління. Так само є заключення, що прийняття Закону про ратифікацію не потребує задіювання додаткових коштів державного бюджету. Дякую за увагу. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Голосуємо?
Ставлю на голосування Закон про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Великою Соціалістичною Народною Лівійською Арабською Джамагирією про взаємну охорону секретної інформації. Законопроект за номером 0185. Прошу голосувати.
10:54:15
За-315
Рішення прийнято.
Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження позапланових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Законопроект за номером 7075.
Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Прошу голосувати.
10:54:55
За-194
Підтримана пропозиція.
Запрошую представляти законопроект Анатолія Гриценка, автора законопроекту. Підготуватися Королевській.
10:55:08
ГРИЦЕНКО А.С.
Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги!
Одна із причин, чому зараз люди стоять на Майдані – це не тільки розміри оподаткування і так далі, але і ганебна практика репресивних органів, зокрема, податкової адміністрації і податкової міліції. І це збурює найбільше. Ми будемо виправляти помилки, які закладені в Податковий кодекс. Але зараз пропонується законопроект, який вирішує це питання системно. І якщо була б добра воля у більшості, то вони б зрозуміли, чому він потрібен? Позапланові перевірки бізнесу фактично знищують бізнес. І цей законопроект пропонує три речі: перше, встановити вичерпний, повторюю вичерпний перелік підстав для позапланових перевірок, щоб не було жодних інших підстав, коли можна тиснути на бізнес.
Друге. Відмовитися від рейдерських схем, коли беруть людину з вулиці, неважливо фізичну, юридичну особу, яка стверджує, що хтось якийсь підприємець порушує законодавство, і це є підставою для проведення позапланової перевірки - це робиться масово сотнями тисяч.
І третє. Встановлюється адміністративна відповідальність для чиновника, який порушив закон при проведенні позапланової перевірки, або перевищив термін, або не надав документи, які підтверджують право на перевірку, або перевіряв не те, що було записано в направленні. Три простих речі, за які люди, які ведуть бізнес, створюють робочі місці були б нам вдячні. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолію Степановичу.
Королевська Наталя Юріївна голова Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва.
10:57:04
КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.
Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые коллеги!
Фискальные органы в Украине превратились, действительно, из контролирующих в карательные органы. И, к сожалению, формально такое право сегодня им предоставляет наше украинское законодательство.
Поскольку в законодательных нормах умышленно заложены «дырки», благодаря которым налоговики имеют право делать с предпринимателями все, что угодно: заказные проверки, тотальная коррупция, беспредел – вот основные принципы, на которых во многих случаях основывается работа сборщиков налогов.
Одним из любимейших методов давления на предпринимателей являются так званые законодательно урегулированные, позаплановые проверки. Сегодня, де-факто, налоговая может использовать этот механизм когда-либо, где-либо и против кого-либо. Все зависит от конкретного интереса и желания чиновника, желания «покошмарить» бизнес, и у сборщиков налогов всегда хватает на это законодательных оснований.
Считаю, что Верховная Рада обязана проводить системное противодействие данным бесчинствам чиновников. К сожалению, мы так и не увидели от Кабинета Министров комплексный антикоррупционный законопроект, который бы создал единые и равные условия для всех субъектов предпринимательства на нашем бизнес и экономическом поле страны. К сожалению, сегодня мы и видим, что в будущем Налоговом кодексе так же заложена масса коррупционных мер и масса полномочий чиновников, которые позволяют им оказывать коррупционные действия.
Данный законопроект не является системным, но является полезным и он нужен для того, чтобы хотя бы частично урезать объемы желаний и полномочий, которые сегодня есть у наших «карательных» органов и также хотя бы частично привлечь их к ответственности. Комитет рекомендует поддержать данный законопроект в первом чтении и ко второму чтению его системно доработать. Спасибо за внимание!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є бажаючі обговорювати питання? Немає? Є. Запишіться, будь ласка. Так, Карпук, прошу.
10:59:33
КАРПУК В.Г.
Володимир Карпук "Наша Україна".
Я розумію, що в цьому залі законопроект надто важливий, Анатолія Степановича Гриценка, не знайде підтримки в силу різних причин. Але це є разом з тим іспитом, наскільки влада готова дійсно боротися з корупцією і наскільки готова сприяти підприємницькій діяльності. Законопроект надто важливий з того, що до Закону про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності чітко регламентує підстави для проведення позапланових перевірок.
Разом з тим, виключається з законодавства звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства як підстава для позапланових перевірок. Тому що зрозуміло, що для великої чисельності контролюючих органів, яких налічується кілька десятків немає якихось складностей для того, щоб знайти чергового скаржника. Тобто одного ж піймали, заставили його написати заяву на іншого. І тому надто важливий законопроект.
Крім того, законопроектом вноситься зміст до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності посадових осіб за порушення законодавства про проведення позапланових перевірок. Це також є добрий момент, добра диспозиція для боротьби і як з корупцією, так і зі зловживаннями у цій сфері. Загалом треба приймати закон за основу, доопрацьовувати і це буде дійсно дієва допомога підприємцям, які зараз бастують на Майдані і боротьби з позаплановими перевірками, як засобами тиску на підприємництво. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Від фракцій, які не записалися.
Чечетов, одна хвилина.
11:01:37
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги! Президент имеет ряд замечаний по законопроекту по Налоговому кодексу. Но нужно высказать позитив в части того, что на сегодняшний день появилась площадка для компромиссных замечаний и принятия их непосредственно в сессионном зале, поскольку представителей малого бизнеса в своем большинстве стали выступать не только со своей ниши малого бизнеса, а видеть всю страну.
Я думаю, это нормальная площадка для компромисса и сейчас формируются те замечания, которые должны поступить от Президента в зал. Там участвуют и представители малого бизнеса и предпринимательства. Поэтому, чтобы ми не делали какие-то локальные законы, а в теле большого одного закона Налогового кодекса как раз найдет отражение и решение той проблемы, которая, спасибо Анатолию Ивановичу, она поднята, она действительно должна решаться.
Я думаю, в Налоговом кодексе мы вместе с предпринимателями, сессионный зал позитивно отреагирует на замечания Президента. Мы проголосуем, и проблема будет разрешена. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ляшко, будь ласка. Хвилина.
11:02:55
ЛЯШКО О.В.
Олег Ляшко. Я думаю, що Податковий кодекс, який ми, очевидно, завтра будемо розглядати із зауваженнями Президента, там будуть не лише косметичні зміни і зауваження, які по суті нічого не вирішуватимуть, але й такі, які насправді дадуть можливість працювати людям, які задіяні в малому і середньому бізнесі.
Закон, який ми зараз розглядаємо якраз дає цю можливість. Бо мільйони людей, які постали по всій країні вони протестують не лише проти підвищення нинішнім урядом податків для малого і середнього бізнесу. Вони в першу чергу протестують проти тієї кабальної системи, в якій вони вимушені працювати. Де хабарі, в тому числі і податківцям значно більше ніж податки, які ці люди сплачують до бюджету.
Я думаю, що взагалі потрібно виключити таке поняття із нашого законодавства як «позапланові перевірки» представників малого і середнього бізнесу. Людина має заплатити раз на рік податок і забути про всіх на світі: про пожежників, про податківців, про санстанцію і про чорта лисого, які разом з ними ходять. Оце називається спрощена система оподаткування. Все інше – від лукавого.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення завершено.
Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження позапланових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності. (Реєстраційний номер 7075). Прошу визначатися.
11:04:40
За-105
Рішення не підтримано. Законопроект відхилений.
Розглядається проект Закону про Національну комісію з питань регулювання зв'язку України (реєстраційний номер 3043). Є пропозиція за скороченою процедурою. Прошу підтримати.
11:05:12
За-209
Підтримана пропозиція.
Доповідає Віталій Терентійович Корж, будь ласка. Підготуватись від комітету Мороко.
11:05:24
КОРЖ В.Т.
Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати України! Виноситься на розгляд проект Закону України про Національну комісію з питань регулювання зв'язку України (реєстраційний номер 3043) від 6 серпня 2008 року.
Цим проектом закону пропонувалося визначити принципи роботи, повноваження та відповідальність Національної комісії з питань регулювання зв'язку України. Але це було гостро актуальним станом на час розробки і реєстрації законопроекту, тобто на середину 2008 року. За час, що минув, деякі положення законопроекту розглянуті в інших законопроектах, які прийняті Верховною Радою України. На актуальність та концептуальну спрямованість його вплинуло також нещодавнє рішення Конституційного Суду України про скасування політичної реформи від 8 грудня 2004 року. Крім того, у своєму висновку від 27 листопада 2009 року Комітет з питань транспорту і зв'язку вважає за доцільне рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні повернути цей законопроект авторам на доопрацювання.
Враховуючи викладене, я як один з авторів цього законопроекту цілком погоджуюсь із таким висновком. І прошу Верховну Раду повернути цей законопроект на доопрацювання. Тобто повторне перше читання. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте.
Від комітету – голова підкомітету з питань транспорту і зв’язку Юрій Миколайович Мороко. Будь ласка.
11:07:27
МОРОКО Ю.М.
Уважаемые коллеги! Комитет по вопросам транспорта и связи рассмотрел на своем заседании проект Закона о Национальной комиссии по вопросам регулирования связи Украины, регистрационный номер 3043, подан народными депутатами Коржом Виталием Терентьевичем и Звиричем Романом Михайловичем.
В проекте предлагается на законодательном уровне регламентировать статус Национальной комиссии, в том числе ее полномочия, состав и порядок формирования. На заседании было отмечено, что с момента регистрации законопроекта прошло 2 года. Изменились многие реалии и актуальность законопроект в данном случае потерял, его надо доработать. С этим согласились и Кабинет Министров, НКРЗ, Министерство транспорта и связи, Главное научно-экспертное управление.
Комитет с учетом выше сказанного рекомендует Верховной Раде направить законопроект авторам на доработку. Прошу поддержать решение комитета. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Як бачимо, позиція зрозуміла. Давайте, мабуть, дослухаємося і до пропозиції авторів законопроекту, і до висновку комітету. Такий же висновок Головного науково-експертного управління. І приймемо рішення направити законопроект за номером 3043 «Про Національну комісію з питань регулювання зв’язку України» на доопрацювання авторам. Прошу голосувати.
11:09:09
За-274
Рішення прийнято.
Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо встановлення додаткових гарантій громадянам на отримання інформації у разі звернень до органів державної влади і місцевого самоврядування). Реєстраційний номер 7015.
Є пропозиція за скороченою процедурою. Прошу проголосувати.
11:09:46
За-203
Підтримана пропозиція.
Арсеній Петрович Яценюк, прошу, 2 хвилини. Павленко, підготуватись.
11:09:56
ЯЦЕНЮК А.П.
Доброго дня, шановні народні депутати! Я поглянув на сьогоднішній порядок денний і дуже цікавий порядок денний, коли ми ратифіковували дві угоди щодо захисту секретної інформації, що з огляду на те, що з минулого тижня почалась публікація на відомому сайті Wikileaks всієї секретної таємної інформації в обсязі 252 тисяч різного роду документів, тисяча з яких буде стосуватися України.
Власне кажучи, мій законопроект так само стосується інформації, тієї інформації, яку не може отримати жоден громадянин України; тієї інформації яку навіть не можуть отримати народні депутати України.
Вчора парламент схвалив у першому читанні Закон про захист публічної інформації. Мій законопроект, який був внесений п’ять місяців тому, дещо перекликається з положеннями цього закону.
Але в чому є ключова відмінність? Погляньте, чи може рядовий громадянин України дізнатися про статки чиновників, про їхні маєтки, про будь-яку інформацію, яка стосується видатків Державного бюджету України, якщо навіть на запит народного депутата України урядові відомства відмовляються надавати таку інформацію. Сьогодні для опозиції це чи не єдиний інструмент контролю за чинною владою. Нас позбавили будь-яких засобів контролю: рахункова палата влади, Генеральна прокуратура влади, правоохоронна система влади. Все належить владі, вони самі себе контролюють.
І тому доступ до публічної інформації – це є питання номер один, як для громадян України, так і для того,щоб народні депутати виконували свої повноваження.
З огляду на це я прошу підтримати цей законопроект, а частину положень даного законопроекту прошу врахувати при прийнятті до другого читання Закону про доступ д публічної інформації. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Едуард Іванович Павленко, Комітет з прав людини, національних менших і міжнаціональних відносин.
11:11:58
ПАВЛЕНКО Е.І.
Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! 3 листопада 2010 року на своєму засіданні комітет розглянув проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо встановлення додаткових гарантій громадянам на отримання інформації у разі звернень до органів державної влади і місцевого самоврядування) (реєстраційний номер 7015), внесений народним депутатом України Яценюком. Проектом передбачається внесення змін до Законів України «Про звернення громадян», «Про боротьбу з корупцією», «Про статус народного депутата України» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Члени комітету підтримали ідею установлення додаткових гарантій громадянам на отримання інформації у разі звернення до органів державної влади і місцевого самоврядування, разом з тим, висловили ряд зауважень до запропонованих змін. Зокрема, зверталась увага, що запропоновані законопроектом новели не завжди спрямовані на встановлення додаткових гарантій забезпечення реалізації громадянами конституційного права на звернення. Серед змін, що пропонуються законопроектом, доволі часто зустрічаються такі, які вже передбачені в чинному законодавстві. Тому законопроект потребує доопрацювання з урахуванням вимог законодавчої техніки, а саме з метою уникнення дублювання однакових за змістом положень у різних законах. Також члени комітету зауважили, що запропоновані зміни до Закону України «Про боротьбу з корупцією» є недоцільними, оскільки цей закон з 1 січня наступного року втратить свою чинність.
Головне науково-експертне управління у своєму висновку висловлює низку зауважень до законопроекту та рекомендує за результатами розгляду на пленарному засіданні законопроект відхилити.
У висновку Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України вказується на деякі порушення правил оформлення проектів законів та основних вимог законодавчої техніки.
Наш комітет вважає, що законопроект…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
ПАВЛЕНКО Е.І. …не може бути підтриманий.
Разом з тим, мета законопроекту: запровадження більш дієвого механізму забезпечення права громадян на звернення, безумовно, заслуговує на увагу. З оглядом на це, Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин пропонує Верховній Раді України зазначений законопроект за результатами розгляду у першому читанні повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Є бажання обговорювати? Записуємося. Так, будь ласка, Стешенко.
11:14:51
СТЕШЕНКО О.М. Я прошу передати слово Миколі Володимировичу Томенку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Володимирович, прошу.
11:15:05
ТОМЕНКО М.В.
Шановні колеги, хотів би підтримати даний законопроект як документ, який стратегічно продовжує лінію Верховної Ради і, зокрема, законопроекту Андрія Шевченка, групи інших депутатів на те, щоби органи державної влади і місцевого самоврядування не просто давали інформацію на звернення громадян, а несли відповідальність за ненадання такої інформації і так само прекрасно розуміли, що спроба знайти якусь іншу формулу не реагувати на звернення громадян було би персоніфіковано і адміністративно належним чином оцінено.
От я вам приводжу два приклади. Коли я був головою слідчої комісії про діяльність молодої команди Черновецького, я в статусі, за який проголосувала більшість Верховної Ради України тільки коли доходив до прокуратури, тобто я пишу звернення, мені відповіді немає, я звертаюся ще раз. Відповіді немає. То я звертаюся в прокуратуру і тільки після цього мені давали інформацію. Наприклад, про штатний розклад КМДА – скільки людей там працює. Я не міг дізнатися скільки людей працює в обслузі Черновецького, на бюджетні кошти. Я не міг дізнатися елементарні речі, які сьогодні прокуратура розслідувала, бо 2 роки їй не давали вказівок розслідувати, вони мовчали, а тепер дали вказівки розслідувати: про земельні питання; про, я перепрошую, вбивства людей фактично. Бо керівники книжкових магазинів… у нас жінка померла, дали свідчення, що він неї вимагали… їй погрожували. Я передав в прокуратуру свідчення, що депутати від блоку Черновецького погрожували, і жінка померла, мені районна прокуратура відповіла, що «тут нема за що зачепитися».
Тому, друзі, кожен державний службовець повинен розуміти, що це він не в забавки грає, коли дає присягу державного службовця, а несе відповідальність за те, що він робить, і звернення громадянина, це така сама відповідальність, як будь-яка дія, яку він повинен робити.
Тому, я думаю, ідея тут правильна. Ми зараз в першому читанні законопроект Арсенія Яценюка підтримуємо, а потім до другого читання компонуємо законопроект про доступ до інформації – і в цілому голосуємо базовий законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Карпук. Князевичу мікрофон.
11:17:17
КАРПУК В.Г.
Прошу передати слово Руслану Князевичу.
11:17:22
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Шановні колеги, ну, я, відверто кажучи, дуже здивований позицією комітету. Знаєте, ну насправді те, що стосується громадян не підтримувати, це уже звикли чути в сесійній залі. Але навіть те, що стосується народних депутатів, комітет вирішив не підтримувати.
Тут насправді про що йдеться? Йде мова про три основні положення цього законопроекту. Перше стосується звернень громадян, інше стосується відповідальності недолугих чиновників, які собі дозволяють або неналежним чином, або абсолютно відверто, нахабно ігнорувати звернення громадян; і третє – про звернення народних депутатів.
Що стосується простих громадян, шановні колеги, ну, навіть в Законі «Про публічну інформацію» все не вирішиш. У нас є спеціальний Закон «Про звернення громадян». Ну, ми ж не можемо зараз відмовитися від того закону і просто-на-просто думати, що ми в якось новому законі будемо формувати нові норми, залишаючи старі норми в старому законі. Або треба їх радикально міняти, або треба, умовно кажучи, тоді взагалі сам закон скасовувати.
Зважаючи на ці обставини, я думаю, що перший пункт повинен бути абсолютно точно відтворений в Законі «Про звернення громадян».
Що стосується закону про, скажімо, відповідальність, про боротьбу з корупцією, так, я погоджуюсь: з 1 січня ми повинні мати новий пакет антикорупційного законодавства. Але, шановні, ми ж його минулого року повинні були мати! І ще невідомо, чи ми будемо мати його 1 січня, і якого 1 січня, якого року.
І, врешті-решті, останнє: що стосується народних депутатів. Хто з нас в сесійній залі не стикався з абсолютно відвертими відписками від державних органів? Коли навіть не керівник органу, а якийсь п’ятий заступник, пише загальну відписку, штампуючи для кожного народного депутата, навіть, умовно кажучи, прізвища плутаючи, бо є загальна калька, знаєте: всім відписують, не встигають всім відписувати, і одному народному депутату приходить відповідь замість іншого народного депутата.
Щоб цього не траплялося, то давайте хоча би по відношенню до себе будемо уважними. І ті зобов’язання, які ми повинні перед нашими виборцями виконувати, цей законопроект…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухий передає слово Папеску Івану, будь ласка, мікрофон.
11:19:34
ПОПЕСКУ І.В.
Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів.
Вельмишановні колеги! Ідея, яку запропонував наш колега Яценюк, звичайно, вона є хороша, але є деякі зауваження.
З аналізу запропонованих приписів законопроекту вбачається, що деякі з них дублюють положення Закону України «Про звернення громадян». Але є одна позиція, на яку я б хотів звернути увагу всіх наших колег. Не можна підтримувати вимогу, яка зобов’язує надавати по кожному пункту частині заяви, чи скарги окрему відповідь позицію з такою ж нумерацією і послідовністю. Це є абзац четвертий статті… частини першої статті 19. Адже вона більше нагадує методичну рекомендацію, а не нормативний припис і створює для тих, хто надає відповіді, невиправдане обмеження при оформленні письмового тексту відповіді на звернення.
Кожен з нас, хто особисто читає свою пошту, отримав звернення від, так званих, адвокатів, в яких є по 10, 15 і навіть 20 зразу прохань: звернутись з депутатським зверненням до прокуратури, СБУ і так далі, і так далі. Якщо ми приймемо цей пункт, то кожен з нас і наші помічники перетворяться в апарат по відписках.
Є і інші моменти. Те, що стосується і Закону про внесення змін до Закону про статус народних депутатів. Але нюанс такий, що пропонується внести зміни до Закону по боротьбі з корупцією. Я хочу нагадати, що вже набрав чинність Закон України про засади запобігання та протидії корупції. І він був введений в дію з першого…. І буде введений в дію в 2011 року. Тому тут іде далі дублювання. Враховуючи рекомендації Комітету з питань прав людини та національних меншин, міжнаціональних відносин, який рекомендує відправити на доопрацювання, а також висновок науково-експертного управління Партія регіонів не буде голосувати за цей законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено, давайте будемо визначатися.
Ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення додаткових гарантій громадянам на отримання інформації у разі звернень до органів державної влади і місцевого самоврядування. Реєстраційний номер 7515. Прошу визначатися.
11:22:07
За-93
Законопроект…