Верховна Рада України постановля є : Внести до закон
| Вид материала | Закон |
- Верховна Рада України постановля є : I. Внести зміни до таких закон, 108.76kb.
- Верховна Рада України постановля є: I. Внести зміни до Митного кодекс, 6350.21kb.
- Верховна Рада України постановля є : I. До закон, 437.53kb.
- Україні Верховна Рада України постановляє : І. Внести зміни до таких закон, 72.22kb.
- Україні Верховна Рада України постановляє : I. Внести зміни до таких закон, 151.51kb.
- Верховна Рада України постановляє : Внести до закон, 42.05kb.
- Верховна Рада Українипостановля є: I. Внести зміни до таких закон, 530.88kb.
- Верховна Рада України постановляє: Внести зміни до закон, 2655.16kb.
- Верховна Рада України п о с т а н о в л я є : Внести до закон, 369.49kb.
- Верховна Рада Українипостановля є: Внести зміни до закон, 2079.47kb.
Розділ VІI. ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ АДВОКАТА
Стаття 43. Загальні умови дисциплінарної відповідальності адвокатів
Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим законом.
Дисциплінарна справа відносно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем знаходження адвоката (фактичного проживання та реєстрації, знаходження офісу та адвокатського об’єднання, здійснення адвокатської практики).
Стаття 44. Підстава дисциплінарної відповідальності адвоката
1. Підставою дисциплінарної відповідальності адвоката є факт вчинення ним дисциплінарного проступку.
2. Дисциплінарним проступком адвоката є:
1) порушення адвокатом вимог щодо несумісності;
2) порушення адвокатом Присяги;
3) некваліфіковане надання правової допомоги;
4) порушення Правил адвокатської етики;
5) порушення адвокатської таємниці, якщо це призвело до порушення прав та інтересів клієнта;
6) невиконання або невчасне виконання своїх обов’язків, якщо це стало причиною порушення прав та інтересів клієнта;
7) свідоме невиконання рішень органів адвокатського самоврядування, прийнятих в межах своєї компетенції та відповідно до Конституції України, цього Закону та Актів адвокатського самоврядування, не оскаржених адвокатом до суду;
8) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених цим Законом та процесуальним законодавством України, Правилами адвокатської етики, іншими актами адвокатського самоврядування.
3. Не є підставою дисциплінарної відповідальності адвоката винесення судом рішення не на користь клієнта, скасування або зміна судового рішення, винесеного судом у справі, в якій адвокат надавав правову допомогу, здійснив захист, представництво, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.
Стаття 45. Ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката
1. Право ініціювати питання дисциплінарної відповідальності адвоката шляхом подання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури письмової скарги належить клієнту, а також іншим особам, чиї права, свободи чи законні інтереси були порушені адвокатом. Ініціювати питання дисциплінарної відповідальності адвоката може кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за ініціативою не менш як двох третин її членів.
2. Не допускається зловживання правом, зазначеним у частині першій цієї статті, зокрема ініціювання питання відповідальності адвоката без достатніх підстав і використання вказаного права як способу тиску на адвоката у зв’язку з наданням ним правової допомоги, здійснення захисту та представництва.
Стаття 46. Стадії дисциплінарного провадження щодо адвоката
1. Дисциплінарне провадження – це процедура розгляду дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури письмової скарги, в якій містяться відомості про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
2. Дисциплінарне провадження складається з таких стадій:
1) перевірка даних про дисциплінарний проступок адвоката;
2) порушення дисциплінарної справи або відмова в порушенні дисциплінарної справи;
3) розгляд дисциплінарної справи;
4) прийняття рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності і застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення або закриття дисциплінарної справи;
5) оскарження рішення у дисциплінарній справі;
6) перегляд прийнятого рішення Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури в разі його оскарження.
Стаття 47. Порушення дисциплінарної справи
1. Голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом місяця з дня надходження скарги своєю постановою після здійснення відповідної перевірки вирішує питання про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката та визначення дня її розгляду або про відмову в порушені дисциплінарної справи, про що повідомляє адвоката та суб’єкта ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката.
2. Голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури відмовляє в порушенні дисциплінарної справи, якщо скарга не містить інформації про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
3. Рішення про порушення дисциплінарної справи та визначення дати її розгляду або рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається адвокату та суб’єкту ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката.
4. Рішення про відмову в порушенні дисциплінарного провадження може бути оскаржене протягом 30-ти днів з моменту повідомлення заявника до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури лише у випадку порушення встановленого законом порядку розгляду питання.
Стаття 48. Розгляд дисциплінарної справи
1. Дисциплінарна справа щодо адвоката повинна бути розглянута дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом місяця з дня її порушення на засадах: змагальності, презумпції невинуватості, надання адвокату права захищати себе самостійно або за допомогою іншого адвоката, своєчасного, але не пізніше ніж за три тижні, повідомлення адвоката про розгляд його дисциплінарної справи.
2. Під час розгляду справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури повинна заслухати пояснення адвоката, щодо якого порушено дисциплінарну справу, а також суб’єкта ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката, якщо він наполягає на своїй участі в розгляді справи. Зазначені особи мають право подавати докази на підтвердження своїх доводів.
3. На засіданні можуть бути заслухані повідомлення інших осіб, запрошених за клопотанням адвоката, суб’єкта ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката, або за ініціативою дисциплінарної палати, оголошені документи та розглянуті інші матеріали, що є у справі або додатково подані під час засідання.
4. Неявка адвоката чи суб’єкта ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката на засідання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин, за умови наявності доказів про направлення цим особам повідомлення про дату та час засідання, не перешкоджає розгляду справи.
5. Під час засідання ведеться протокол, який підписується головуючим на засіданні та особою, яка вела цей протокол.
Стаття 49. Види дисциплінарних стягнень, строки їх застосування та зняття
1. За вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано тільки одне з таких дисциплінарних стягнень:
1) попередження;
2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від 1 місяця до 1 року;
3) позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
2. Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності не пізніше одного року з дня виявлення проступку, не враховуючи часу тимчасової непрацездатності адвоката або перебування його у відпустці.
3. Якщо протягом трьох років з дня накладення дисциплінарного стягнення адвоката не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення. Поновлення права на заняття адвокатською діяльністю відбувається шляхом внесення відповідної інформації до Єдиного реєстру адвокатів України.
Стаття 50. Прийняття рішення у дисциплінарній справі
1. За результатом розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів від загальної кількості членів палати приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення або закриття дисциплінарної справи.
2. Рішення приймається в режимі закритого засідання, та оголошується адвокату під розписку. Копія рішення надається адвокату та суб’єкту ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката протягом 3 днів з дня винесення рішення або подання відповідного звернення.
3. Рішення у дисциплінарній справі повинно містити:
1) назву комісії;
2) час та місце прийняття рішення;
3) прізвища та ініціали членів комісії;
4) прізвище, ім’я, по батькові адвоката, щодо якого проводилося дисциплінарне провадження;
5) обставини справи;
6) пояснення адвоката та відомості, що характеризують його особу;
7) пояснення суб’єкта ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката;
8) обґрунтування прийнятого рішення з посиланням на докази (зокрема, дії, що тягнуть дисциплінарну відповідальність, вказівку на міру дисциплінарної відповідальності, застосовану до адвоката, або підстави закриття справи).
9) порядок і строк оскарження рішення.
4. При обранні виду дисциплінарного стягнення враховуються характер проступку, його наслідки, особа адвоката, ступінь та вид його вини, обставини, які її пом’якшують або обтяжують, інші обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.
Стаття 51. Оскарження рішення у дисциплінарній справі
1. Адвокат чи суб’єкт ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката має право оскаржити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом 30-ти днів з дня прийняття такого рішення до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури.
2. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури протягом 10 днів з дня отримання скарги витребує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури і розглядає їх у порядку, передбаченому цим Законом.
3. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду.
Розділ VIІI. АДВОКАТСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ
Стаття 52. Засади адвокатського самоврядування
1. З метою забезпечення незалежності адвокатури, належного виконання адвокатурою її конституційних завдань, забезпечення умов для ефективного виконання адвокатами своїх професійних обов’язків, розширення можливостей корпоративного впливу адвокатури на стан фахового право захисту в країні, захисту професійних прав адвокатів, представництва адвокатів України у відносинах з державними органами та органами місцевого самоврядування, а також між державними і закордонними організаціями і установами, забезпечення залучення адвокатури до законотворчого процесу діє адвокатське самоврядування.
2. Адвокатське самоврядування здійснюється на засадах:
1) дотримання органами самоврядування принципу незалежності адвокатської діяльності;
2) рівності прав усіх адвокатів, залучення всіх адвокатів до самоврядування адвокатів через механізми виборів виконавчих органів адвокатського самоврядування, делегатів на З’їзд адвокатів України та безпосередньої участі у роботі зборів адвокатів;
3) заборони для всіх виконавчих органів самоврядування перебирати на себе функції органів безпосереднього самоврядування;
4) заборони для органів адвокатського самоврядування втручатися в будь-якій формі у професійну діяльність адвоката по конкретних справах;
5) обов’язковості рішень органів самоврядування, прийнятих в межах своєї компетенції та відповідно до Конституції України, цього Закону та Статуту Національної асоціації адвокатів України;
6) можливості для кожного адвоката оскаржити рішення органу самоврядування, які, на його думку, прийняті за межами повноважень органів самоврядування та на порушення принципів, передбачених цим Законом, або процедури, передбаченої цим Законом, або актами самоврядування;
7) підзвітності делегатів З’їзду адвокатів України зборам адвокатів, які їх обрали, обов’язковості рішень цих зборів для делегатів З’їзду адвокатів України;
3. До участі у роботі та формуванні органів адвокатського самоврядування залучаються всі адвокати, які внесені до Єдиного реєстру адвокатів України, в порядку визначеному цим Законом та актами Національної асоціації адвокатів України.
Стаття 53. Організаційні форми адвокатського самоврядування
1. Для забезпечення реалізації адвокатського самоврядування в Україні створюються і діють відповідно до Конституції України, цього Закону та актів адвокатського самоврядування:
1) Національна асоціація адвокатів України, найвищим органом якої є З’їзд адвокатів України та обрані З’їздом виконавчі органи – Рада Національної асоціації адвокатів України і Ревізійна комісія Національної асоціації адвокатів України;
2) Асоціації адвокатів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, вищими органами яких є відповідні регіональні Збори адвокатів та обрані ними виконавчі органи – Ради регіональних асоціацій адвокатів та Ревізійні комісії регіональних асоціацій адвокатів;
3) Вища кваліфікаційна комісія адвокатури;
4) Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;
Стаття 54. Національна асоціація адвокатів України
1. Національна асоціація адвокатів України – незалежна, самоврядна організація, що об’єднує всіх адвокатів України.
2. Національна асоціація адвокатів України:
1) представляє адвокатуру України у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, установами, підприємствами незалежно від форм власності, міжнародними організаціями, фізичними особами;
2) захищає професійні, соціальні, громадянські права адвокатів та сприяє дотриманню гарантій адвокатської діяльності;
3) забезпечує виконання адвокатами захисту за призначенням та надання безоплатної правової допомоги у випадках, передбачених законодавством України;
4) забезпечує високий кваліфікаційний рівень адвокатів України;
5) забезпечує відкритість та безкоштовний доступ до інформації з Єдиного реєстру адвокатів України;
6) сприяє залученню адвокатури до процесу законотворення та інших процесів, пов’язаних з розбудовою правової держави, впровадженням судово-правової реформи;
7) затверджує форму свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, посвідчення адвоката, ордера;
8) затверджує Положення про порядок проходження стажування для отримання права на заняття адвокатською діяльністю та Програму проходження стажування для отримання права на заняття адвокатською діяльністю;
9) затверджує розмір та порядок сплати внеску на організаційно-технічне забезпечення діяльності кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, передбаченого статтею 13 цього Закону;
10) затверджує Положення про офіційні друковані органи Національної асоціації адвокатів України та регіональних Асоціацій адвокатів;
11) скликає З’їзди адвокатів України;
12) здійснює організаційне та матеріально-технічне забезпечення проведення З’їздів адвокатів України, діяльності Ради, Ревізійної комісії Національної асоціації адвокатів України, Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури та робочих органів Національної асоціації адвокатів України;
13) виконує інші функції відповідно до цього Закону.
3. Національна асоціація адвокатів України реалізує свої повноваження через постійно діючі виконавчі органи адвокатського самоврядування, визначені цим Законом, та робочі органи, створені за рішеннями З’їзду адвокатів України або Ради Національної асоціації адвокатів України.
4. Рішення органів Національної асоціації адвокатів України з питань, що віднесені до їх компетенції, є обов’язковими для всіх адвокатів України.
5. Діяльність органів Національної асоціації адвокатів України фінансується за рахунок членських внесків та з інших не заборонених законодавством джерел.
6. Національна асоціація адвокатів України створюється установчим З’їздом адвокатів України, який скликається та проводиться відповідно до цього Закону.
7. Національна асоціація адвокатів України є юридичною особою та реєструється Міністерством юстиції України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
8. Національна асоціація адвокатів України має статус неприбуткової організації.
9. Національна асоціація адвокатів України має печатку, штампи, бланки, розрахункові рахунки в банківських установах як в національній, так і в іноземній валюті.
10. Державна реєстрація Національної асоціації адвокатів України та державна реєстрація змін до Статуту Національної асоціації адвокатів України здійснюється Міністерством Юстиції України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 55. З’їзд адвокатів України
1. З’їзд адвокатів України є найвищим органом Національної асоціації адвокатів України.
2. З’їзд адвокатів України формується з адвокатів (делегатів З’їзду), які обираються зборами адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя шляхом прямого таємного голосування на альтернативній основі більшістю голосів присутніх на зборах, але не менше як однією третиною адвокатів відповідного регіону, де кількість адвокатів не перевищує тисячу адвокатів, та однією п’ятою адвокатів регіону, де кількість адвокатів перевищує тисячу осіб, включених до Єдиного реєстру адвокатів України.
3. Норма представництва на З’їзд адвокатів України встановлюється Радою Національної асоціації адвокатів України, а на установчий З’їзд адвокатів України – “Прикінцевими та перехідними положеннями” цього Закону.
4. З’їзд адвокатів України скликається кожні два роки Радою Національної асоціації адвокатів України. Позачерговий З’їзд адвокатів України скликається у місячний строк за ініціативою Ради Національної асоціації адвокатів України, або на вимогу не менш як однієї третини від загальної кількості адвокатів, включених до Єдиного реєстру адвокатів України, або не менш як однієї третини регіональних Асоціацій адвокатів.
5. З’їзд адвокатів України є повноважним, якщо в ньому бере участь не менше двох третин від загальної кількості обраних делегатів, що представляють не менше чотирьох п’ятих регіональних Асоціацій адвокатів.
6. Рішення З’їзду адвокатів України приймаються простою більшістю голосів делегатів, які беруть участь в його роботі.
7. До компетенції З’їзду адвокатів України відноситься:
1) затвердження Статуту Національної асоціації адвокатів України, інших актів адвокатського самоврядування;
2) затвердження Регламенту З’їзду адвокатів України, Положення про Раду Національної асоціації адвокатів України, Положення про Ревізійну комісію Національної асоціації адвокатів України, Положення про постійні та тимчасові комісії, інші робочі органи Національної асоціації адвокатів України (з питань етики, захисту прав адвокатів, підвищення кваліфікації адвокатів тощо), внесення змін і доповнень до них;
3) затвердження Типового положення про регіональну асоціацію адвокатів, Типового положення про Ревізійну комісію регіональної асоціації адвокатів, внесення змін і доповнень до них;
4) затвердження Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, внесення змін і доповнень до них;
5) внесення змін і доповнень в чинні Правила адвокатської етики;
6) затвердження штатного розкладу Ради Національної асоціації адвокатів України, Ревізійної комісії Національної асоціації адвокатів України, Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури;
7) затвердження членів Ради Національної асоціації адвокатів України та Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, обраних регіональними зборами адвокатів, обрання прямим таємним голосуванням на альтернативній основі трьох членів Ради Національної асоціації адвокатів України; прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень
8) обрання прямим таємним голосуванням на альтернативній основі голів Ради Національної асоціації адвокатів України та Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, їх заступників, прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень;
9) обрання прямим таємним голосуванням на альтернативній основі членів Ревізійної комісії Національної асоціації адвокатів України, прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень;
10) обрання прямим таємним голосуванням на альтернативній основі членів Вищої ради юстиції, відповідно до статті 131 Конституції України та Закону про Вищу раду юстиції;
11) затвердження висновків щодо проведених Ревізійною комісією Національної асоціації адвокатів України перевірок;
12) затвердження звітів про результати фінансово-господарської діяльності Ради Національної асоціації адвокатів України, у тому числі про виконання кошторису Національної асоціації адвокатів України;
13) встановлення мінімального і максимального розміру та порядку сплати і розподілу внесків адвокатів на забезпечення реалізації функцій адвокатського самоврядування;
14) визначення розміру відрахувань регіональних асоціацій адвокатів до Національної асоціації адвокатів України;
15) затвердження кошторису Національної асоціації адвокатів України;
16) затвердження Положення про Єдиний реєстр адвокатів України, внесення змін і доповнень до нього;
17) затвердження Положення про порядок здійснення дисциплінарного провадження відносно адвоката, внесення змін і доповнень до нього;
18) затвердження Положення про порядок проходження стажування для отримання права на заняття адвокатською діяльністю, Програми проходження стажування для отримання права на заняття адвокатською діяльністю та Положення про порядок підвищення кваліфікації адвокатів;
19) затвердження Типового положення про адвокатський кабінет, адвокатське бюро;
20) затвердження розміру та порядку сплати внеску на організаційно-технічне забезпечення діяльності кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, передбаченого ст.13 цього Закону;
21) затвердження рішень про вступ Національної асоціації адвокатів України до міжнародних та інших об'єднань, приєднання до міжнародних угод;
22) затвердження мінімального денного розміру оплати праці адвоката за рахунок бюджету на підставі цього Закону з щорічним врахуванням індексу інфляції;
23) затвердження основних напрямів діяльності Національної асоціації адвокатів України на період повноважень новообраних виконавчих органів;
24) заслуховування звіту Ради Національної асоціації адвокатів України про виконання завдань органів адвокатського самоврядування;
25) підготовка Положення про офіційні друковані органи Національної асоціації адвокатів України та регіональних Асоціацій адвокатів;
26) затвердження Положення про здійснення адвокатської діяльності в Україні адвокатом іноземної держави;
27) затвердження форми мантії адвоката України.
8. Рішення з питань, визначених у пунктах 1–5, 11–15, 17, 19 частини сьомої цієї статті, приймаються двома третинами голосів від кількості делегатів, які беруть участь в роботі З’їзду адвокатів України.