Програми для 1-4 класів з російською мовою
| Вид материала | Документы |
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання Затверджено, 1225.34kb.
- Завдання для державної підсумкової атестації учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних, 34.18kb.
- Завдання для державної підсумкової атестації учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних, 38.11kb.
- Видавництво, 2246.53kb.
- Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання, 1502.43kb.
- Національна Спілка Письменників України. Необхідні матеріали для участі: книга, 31.18kb.
- Завдання для державної підсумкової атестації учнів 11-х класів загальноосвітніх навчальних, 35.4kb.
- Вивчення російської мови у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням російською, 87.96kb.
- Л. В. Назарова Л. Ф. Георгіаді 14. 01. 11 р. 14. 01. 11 р. Узгоджено заступник директора, 315.75kb.
- Вимоги до написання статей в журнал, 49.04kb.
Додаткові теми
Ознаки подільності на 2 та 5. Ознака подільності на 10.
Розв’язування рівнянь, в яких один з компонентів поданий виразом зі змінною.
Задачі на спільну роботу, в яких продуктивність спільної праці знаходять дією віднімання.
Розв’язування складених сюжетних задач алгебраїчним методом.
Способи раціональних обчислень (множення і ділення на 5, 50; множення і ділення на 25; множення на 9, 99; множення на 11).
Нестандартні задачі. «Магічні фігури». Математичні ребуси.
4 клас
140 год (4 години на тиждень)
| Зміст навчального матеріалу | Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня |
| Числа. Дії з числами | |
| Узагальнення і систематизація навчального матеріалу за 3-й клас Нумерація трицифрових чисел. Арифметичні дії додавання і віднімання, множення і ділення. Прийоми усного додавання і віднімання, множення і ділення в межах 1000. Залежність результатів арифметичних дій від зміни одного з компонентів. Письмове додавання і віднімання у межах 1000. Ділення з остачею | Учень (учениця): знає назви чисел в межах 1000, місце числа в натуральному ряді; визначає розрядний склад числа; замінює число сумою розрядних доданків; порівнює числа в межах 1000; виконує дії додавання і віднімання трицифрових чисел на основі нумерації; застосовує до обчислень правило знаходження невідомого компонента арифметичної дії; встановлює залежність результатів арифметичних дій від зміни одного з компонентів; застосовує алгоритм письмового додавання і віднімання; застосовує алгоритм ділення з остачею; перевіряє правильність виконання ділення з остачею; володіє навичками усного додавання й віднімання, множення й ділення в межах 1000 |
| Письмові прийоми множення та ділення Письмове множення і ділення двоцифрових та трицифрових чисел на одноцифрове Алгоритм письмового множення. Алгоритм письмового ділення. Прикидка результату множення і ділення. Письмове ділення у випадку, коли частка містить нуль в середині запису. Перевірка письмового множення й ділення. | Учень (учениця): застосовує алгоритм письмового множення двоцифрового та трицифрового числа на одноцифрове з розгорнутим поясненням; застосовує алгоритм письмового ділення на одноцифрове число з розгорнутим поясненням; прогнозує кількість цифр у добутку, частці до знаходження результату; перевіряє правильність виконання множення і ділення |
| Письмове множення і ділення двоцифрових та трицифрових чисел на двоцифрові числа Множення й ділення на розрядні одиниці 1, 10, 100. Письмові прийоми множення і ділення на кругле число. Алгоритм письмового множення на двоцифрове число. Алгоритм письмового ділення трицифрового числа на двоцифрове число. Письмове ділення з остачею | застосовує правила множення і ділення чисел на розрядні одиниці; застосовує письмові прийоми множення і ділення на кругле число; застосовує алгоритм письмового множення на двоцифрове число; застосовує алгоритм письмового ділення трицифрового числа на двоцифрове; прогнозує кількість цифр у добутку, частці; перевіряє правильність виконання письмового множення і ділення |
| Нумерація багатоцифрових чисел Тисяча Лічильна одиниця – тисяча. Лічба тисячами. Розряди – одиниці тисяч, десятки тисяч, сотні тисяч. Клас одиниць, клас тисяч. Лічба розрядними одиницями в межах тисячі, мільйона. | знає назви перших двох класів та розрядів, які входять до них; знає назви розрядних чисел (круглих тисяч); розуміє тисячу як одиницю лічби; лічить тисячами; називає розрядні (круглі) числа в прямому і зворотному порядку, від будь-якого числа до вказаного; називає розрядні одиниці першого та другого класів; встановлює співвідношення між розрядними одиницями кожного класу; визначає розрядний і класовий склад чисел |
| Усна та письмова нумерація багатоцифрових чисел Лічба в межах мільйона. Читання та запис багатоцифрових чисел. Утворення багатоцифрових чисел. Порівняння багатоцифрових чисел. Заміна багатоцифрового числа сумою розрядних доданків. Заміна суми розрядних доданків багатоцифровим числом. Визначення загальної кількості одиниць певного розряду в числі. | читає і записує багатоцифрові числа цифрами; встановлює послідовність чисел в межах мільйона; встановлює позиційне значення цифри в записі багатоцифрового числа утворює багатоцифрові числа шляхом прилічування (відлічування) по 1 до (від) попереднього (наступного) числа; класифікує числа на чотирицифрові, п’ятицифрові, шестицифрові; порівнює багатоцифрові числа різними способами (спосіб порозрядного або покласового порівняння, на основі слідування чисел у натуральному ряді); визначає кількість одиниць кожного розряду та класу; записує багатоцифрове число у вигляді суми розрядних доданків; замінює суму розрядних доданків багатоцифровим числом; визначає загальну кількість одиниць певного розряду та класу в числі |
| Усні обчислення на основі нумерації багатоцифрових чисел Додавання і віднімання на основі нумерації багатоцифрових чисел: 56789 + 1, 56789 – 1, 50000 + 400 + 50 + 9, 6789 – 6000, 6789 – 700, 6789 – 80, 6789 – 9, 6789 – 789 Усне додавання і віднімання круглих чисел способом укрупнення розрядних одиниць (5600 + 3700, 80000 – 64000). Множення і ділення круглих чисел на одноцифрове число: 50000 ∙ 5, 8000 : 4, 3600 ∙ 3, 64000 : 4. Ділення на двоцифрове число: 6400 : 16. Ділення круглого числа на кругле: 8000 : 400, 8400 : 400. | застосовує знання нумерації багатоцифрових чисел для виконання арифметичних дій; виконує усне додавання й віднімання круглих чисел способом укрупнення розрядних одиниць; виконує множення круглих (розрядних) чисел на одноцифрове число на основі укрупнення розрядних одиниць або правила множення добутку на число; виконує ділення круглих чисел на одноцифрове число на основі укрупнення розрядних одиниць або правила ділення добутку на число; виконує ділення круглих чисел на круглі на основі укрупнення розрядних одиниць або правила ділення числа на добуток |
| Арифметичні дії з багатоцифровими числами. Письмове додавання і віднімання багатоцифрових чисел Письмове додавання і віднімання багатоцифрових чисел. Письмове додавання у випадку трьох доданків. Перевірка правильності виконанні дій додавання і віднімання. | виконує додавання у випадку трьох доданків; прогнозує кількість цифр у сумі, різниці; перевіряє правильність виконання арифметичних дій; володіє навичками письмового додавання й віднімання багатоцифрових чисел |
| Письмове множення і ділення багатоцифрового числа на одноцифрове. Письмове множення багатоцифрового числа на одноцифрове. Письмове ділення багатоцифрового числа на одноцифрове. Множення чисел, які містять нуль в середині запису (5608 ∙ 4, 56008 ∙ 4). Множення круглих чисел на одноцифрове (67000 ∙ 7). Ділення на одноцифрове число, коли в записі частки є нулі (3330 : 9, 5648 : 8). Ділення з остачею. Скорочена форма запису письмового ділення. | застосовує алгоритми письмового множення багатоцифрового числа на одноцифрове; виконує і пояснює письмове множення у випадках, коли один множник містить у середині запису нуль (нулі); виконує і пояснює письмове множення у випадку, коли один множник закінчується нулем (нулями); застосовує алгоритми письмового ділення багатоцифрового числа на одноцифрове; виконує і пояснює письмове ділення багатоцифрових чисел, коли в записі частки є нулі; виконує письмове ділення з остачею на одноцифрове число, перевіряє правильність його виконання; планує послідовність виконання дій у письмових обчисленнях; прогнозує кількість цифр у добутку, частці до знаходження результату володіє навичками письмового множення і ділення на одноцифрове число |
| Письмове множення і ділення на двоцифрові та трицифрові числа Множення і ділення на круглі числа: 1290 ∙ 700, 14560 : 70. Письмове множення на двоцифрове число. Письмове ділення на двоцифрове число. Випадки ділення, коли в записі частки є нулі (304500 : 75, 45066 : 74). Письмове множення на трицифрове число. Письмове множення на трицифрове число у випадку, коли другий множник містить нуль в середині запису (483 ∙306). Ознайомлення з письмовим діленням на трицифрове число. | планує послідовність виконання дій під час письмового множення і ділення; прогнозує кількість цифр у добутку, частці; володіє обчислювальними навичками письмового множення на двоцифрове і трицифрове числа; володіє обчислювальними навичками письмового ділення на двоцифрове число |
| Дроби Поняття «дріб». Читання та запис дробів. Чисельник і знаменник дробу. Дроби, які дорівнюють одиниці. Порівняння дробів. Рівні дроби. Знаходження дробу від числа. Знаходження числа за значенням його дробу. | розуміє спосіб одержання дробу; розуміє значення чисельника і знаменника дробу; читає і записує дроби; розрізняє дроби, які дорівнюють 1; порівнює дроби з однаковими знаменниками; застосовує правила знаходження дробу від числа та числа за значенням його дробу під час розв’язування практично зорієнтованих завдань |
| Просторові відношення. Геометричні фігури (протягом року) | |
| Геометричні фігури на площині Кут Види кутів: прямі, гострі, тупі. | Учень (учениця): розрізняє геометричні фігури на площині за їх ознаками; розрізняє прямі й непрямі кути, класифікує кути на прямі й непрямі (гострі, тупі); креслить прямі кути за допомогою косинця |
| Многокутники Діагональ многокутника. Трикутники. Види трикутників за кутами. Види трикутників за сторонами. | знає означення прямокутника, квадрата; знає істотні ознаки прямокутника (квадрата); має уявлення про діагональ многокутника; використовує властивість протилежних сторін прямокутника під час розв’язування практичних задач; класифікує трикутники на прямокутні, гострокутні, тупокутні; різносторонні, рівнобедрені та рівносторонні; будує геометричні фігури, позначає їх буквами латинського алфавіту; конструює геометричні фігури з інших фігур; розбиває фігуру на частини |
| Геометричні фігури у просторі. Геометричні тіла: конус, циліндр, піраміда, куля, прямокутний паралелепіпед (куб). Елементи прямокутного паралелепіпеда: ребро, бічна грань, основа, вершина | розпізнає геометричні фігури у просторі; розпізнає елементи прямокутного паралелепіпеда – ребро, бічну грань, основу, вершину; співвідносить образ геометричної фігури з об’єктами навколишнього світу |
| Математичні вирази. Рівності. Нерівності (протягом року) | |
| Числові вирази Числові вирази, які містять кілька арифметичних дій різних ступенів без дужок і з дужками. Перетворення числових виразів. | Учень (учениця): обчислює значення числових виразів на основі правила порядку виконання дій; виконує перетворення математичних виразів на основі змісту множення, законів додавання і множення, властивостей арифметичних дій |
| Вирази зі змінною Вирази зі змінною (змінними). | обчислює числові значення виразів зі змінною (змінними) при заданому її (їх) числовому значенні |
| Рівняння Рівняння з однією змінною. Рівняння, в яких один із компонентів дії є виразом зі змінною (ознайомлення). Алгебраїчний метод розв’язування сюжетних складених задач (ознайомлення) | розв’язує рівняння з однією змінною, у яких права частина є числовим виразом, один компонент є числовим виразом; розуміє, що складена задача може бути розв’язана за допомогою рівняння; перевіряє корінь рівняння; |
| Нерівність Нерівності з однією змінною. | розуміє, що нерівність із змінною може не мати розв’язків, мати один, кілька або безліч розв’язків; знаходить деякі розв’язки нерівності способом добору; |
| Величини (протягом року) | |
| Довжина Одиниці вимірювання довжини: міліметр, сантиметр, дециметр, метр, кілометр. Співвідношення між одиницями вимірювання довжини. Маса Одиниці вимірювання маси: грам, кілограм, центнер, тонна. Співвідношення між одиницями вимірювання маси. Час Одиниці вимірювання часу: секунда, хвилина, година, доба; проміжки часу: місяць, рік, століття. Співвідношення між одиницями вимірювання часу. Розв’язування задач на обчислення тривалості події, дати початку, закінчення події. Вартість Одиниці вартості: гривня, копійка. Співвідношення між одиницями вартості. Перетворення одиниць вимірювання величин. Порівняння іменованих чисел. Арифметичні дії з іменованими числами. | Учень (учениця): знає назви і позначення одиниць величин – довжини (мм, см, дм, м, км), маси (г, кг, ц, т), часу (с, хв, год), вартості (к., грн), співвідношення між одиницями довжини, маси, часу, грошовими одиницями; застосовує співвідношення між одиницями вимірювання величин під час розв’язування пізнавальних і практично зорієнтованих задач перетворює більші одиниці вимірювання величини на менші і навпаки; порівнює іменовані числа (величини); виконує додавання і віднімання іменованих чисел, множення і ділення іменованих чисел, поданих у одиницях вимірювання довжини й маси, на одноцифрове число |
| Швидкість Швидкість об’єктів у прямолінійному рівномірному русі. Одиниці швидкості. Запис та читання іменованих чисел, поданих в одиницях швидкості. Порівняння іменованих чисел, поданих у одиницях швидкості. Залежність між швидкістю об’єкта, часом і пройденим шляхом при рівномірному прямолінійному русі та формули для їх обчислення. | знає назви і позначення одиниць швидкості  ;знає формули для знаходження швидкості, відстані та часу; розуміє швидкість рухомого тіла як шлях, пройдений ним за одиницю часу; розуміє, що рух тіл описується за допомогою трійки взаємопов’язаних величин: шлях, швидкість і час; застосовує формули знаходження швидкості, часу, шляху під час розв’язування практично зорієнтованих задач |
| Площа Площа. Порівняння об’єктів за площею. Одиниці площі – квадратний міліметр, квадратний сантиметр, квадратний дециметр, квадратний метр, квадратний кілометр, ар (сотка), гектар. Співвідношення між одиницями площі. Вимірювання площі палеткою. Формула площі прямокутника. Задачі на знаходження площі прямокутника та обернені до них | знає одиниці площі (мм2 , см2 , дм2 , м2 , км2 , а, га) та співвідношення між ними; розуміє площу як властивість плоских фігур; порівнює предмети за площею способом накладання, «на око», вимірюванням; визначає площу плоскої фігури за допомогою палетки; застосовує формулу для знаходження площі прямокутника; знаходить довжину однієї сторони прямокутника за відомими площею та іншою стороною; розв‘язує практично зорієнтовані задачі на знаходження площі об’єкта прямокутної форми |
| Сюжетні задачі (протягом року) | |
| Прості й складені задачі Складені задачі, які є комбінаціями вивчених видів простих задач на дії різних ступенів. Задачі, що містять знаходження дробу від числа, числа за значенням його дробу. Прості та складені задачі на встановлення залежності між швидкістю, часом і шляхом при рівномірному прямолінійному русі. Прості задачі на обчислення тривалості події, дати її початку, дати закінчення події. | Учень (учениця): розв’язує прості задачі вивчених видів; розв’язує складені задачі на 2–4 дії (на знаходження суми, різницеве і кратне порівняння двох добутків або часток та обернені до них); розв’язує сюжетні задачі на знаходження дробу від числа та числа за значенням його дробу; розв’язує задачі на прямолінійний рівномірний рух; розв’язує прості задачі на обчислення тривалості події, дати початку події, дати закінчення події |
| Типові сюжетні задачі Задачі на знаходження четвертого пропорційного. Задачі на подвійне зведення до одиниці. Задачі на пропорційне ділення. Задачі на знаходження невідомих за двома різницями. Задачі на спільну роботу. Задачі, на рівномірний прямолінійний рух двох тіл в одному та в різних напрямках. | розпізнає типові задачі за їх ознаками; розв’язує задачі різними способами: знаходженням однакової величини; способом відношень; розуміє особливості прямолінійного руху двох тіл в одному напрямку, назустріч та у протилежних напрямках; моделює прямолінійний рух двох тіл; прогнозує результати зміни відстані між тілами за одиницю часу; розуміє сутність способів розв’язування задач на знаходження відстані, швидкості та часу при русі двох тіл в одному та в різних напрямках; розв’язує задачі, в яких описуються процеси спільної праці, одночасного руху в різних напрямках і в одному напрямку |
| Задачі з буквеними даними. | розв’язує задачі з буквеними даними способом складання виразу |
| Задачі міжпредметного змісту на роботу з даними | розуміє і використовує у навчальних і життєвих ситуаціях інформацію з таблиць та лінійних діаграм; упорядковує дані описаних подій |
| Загальні прийоми розв’язування задач Аналіз змісту задачі. Складання допоміжної моделі задачі: короткого запису (схема, таблиця, креслення), схематичного рисунка. Прикидка очікуваного результату. Пошук розв’язувальної моделі задачі. Математична модель задачі. Відповідь на запитання задачі. Перевірка правильності розв’язання: пряма й непряма. Дослідження задачі, творча робота над задачею | здійснює аналіз змісту задачі; використовує схематичні рисунки, різні варіанти короткого запису задач (схеми, таблиці, креслення); виконує аналітичні, синтетичні міркування у процесі розв’язування задачі; моделює описану в задачі ситуацію для спрощення пошуку розв’язку задачі; прогнозує очікуваний результат; розпізнає типову задачу та актуалізує спосіб її розв’язання; планує послідовність розв’язування задачі; використовує різні форми запису розв’язання задачі (по діях, виразом або рівнянням); розв’язує задачі різними способами; перевіряє правильність розв’язку задачі різними способами (складанням і розв’язанням обернених задач, розв’язанням іншим способом, на основі відповідності одержаного результату прикидці); складає задачі за виразом. |
Додаткові теми
Ознаки подільності на 3 або 9.
Знаходження значень числових і буквених виразів на основі знання нумерації в межах мільярда.
Раціональні прийоми обчислень. Усне множення і ділення на 5, 50, 500. Усне множення і ділення на 25, 250, 2500. Множення на 11, 101, 1001. Множення на 9, 99, 999.
Дроби. Дроби, більші за одиницю. Дріб, як частка двох натуральних чисел
Сегмент і сектор круга. Геометричні фігури у просторі: обчислення площі повної поверхні куба та прямокутного паралелепіпеда.
Залежність швидкості від зміни відстані при сталому часі; від зміни часу при сталій відстані.
Перетворення іменованих чисел, поданих у одиницях площі.
Задачі на рух тіл за течією та проти течії річки.
Елементи математичної логіки.
Умовиводи, істинні та хибні умовиводи.
Нестандартні задачі, задачі логічного характеру.
Авторський колектив:
Онопрієнко Оксана Володимирівна, керівник творчого колективу; кандидат педагогічних наук, завідувач лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки НАПН України;
ПРОГРАМА
ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ “ПРИРОДОЗНАВСТВО”
1–4 КЛАСИ
Загальна характеристика навчального предмета
Програма навчального предмета „Природознавство” розроблена на основі Державного стандарту початкової загальної освіти, її зміст структурований за спірально-концентричним принципом, який передбачає неперервне розширення і поглиблення знань та повторне вивчення певних тем з метою глибшого проникнення в сутність явищ та процесів відповідно до вікових особливостей дітей. Вона має інтегрований зміст, поєднує пропедевтику біології та екології, географії, фізики, астрономії, хімії.
Основна мета навчального предмета “Природознавство” – формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, опанування способами навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставлення до природи.
Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення таких основних завдань:
формування базових, загальнопредметних і предметних компетентностей;
формування цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, уявлень про закономірності у природі та місце людини в ній;
формування елементарних уявлень і понять про об’єкти та явища природи, їхні взаємозв’язки у системі “жива – нежива природа”, “природа – людина”, усвідомлення свого місця у навколишньому світі;
формування дослідницьких умінь та умінь учнів спостерігати за об’єктами та явищами живої і неживої природи;
формування досвіду навчально-пізнавальної й практичної природоохоронної діяльності учнів;
формування способів навчально-пізнавальної діяльності учнів; мисленнєвих дій та операцій шляхом аналізу, порівняння, узагальнення й класифікації природних об’єктів; вироблення уміння розкривати причинно-наслідкові зв’язки у природі;
формування навиків самостійної роботи учнів з інформацією;
засвоєння норм етичного, естетичного, морального ставлення людини до природи.
Відповідно до базового навчального плану навчальний предмет “Природознавство” вивчається з 1 по 4 клас по дві години на тиждень у кожному класі. Загальний обсяг навчального часу становить 270 годин, з них 18 – резерв навчального часу, який може бути використаний учителем на власний розсуд для організації різноманітних форм навчального процесу: екскурсій, проектної та дослідницької діяльності учнів, роботи з додатковими джерелами інформації.
Відповідно до змісту початкової загальної освіти, затвердженої Державними стандартами, у програмі предмета “Природознавство” визначені такі змістові лінії: “Об’єкти природи”, “Взаємозв’язки у природі”, “Земля – планета Сонячної системи”, “Україна на планеті Земля”, “Рідний край”, “Охорона і збереження природи”, “Методи пізнання природи”.
Кожний розділ програми передбачає проведення дослідницького практикуму, мета якого – вироблення дослідницьких вмінь учнів у процесі розв’язання задач практичного спрямування.
При виконанні низки завдання учитель співпрацює з батьками (спостереження зоряного неба, з’ясування властивостей речовин, що використовуються у побуті, застосування знань для збереження тепла та електроенергії у побуті). Такі завдання у програмі мають примітку “Запитай у батьків”.
Для узагальнення вивченого матеріалу програма кожного класу містить розділ “Запитання до природи”. У цьому розділі запропоновані орієнтовні запитання, пошук відповіді на які вимагає інтеграції знань і передбачає застосування активних методів навчання та впровадження елементів проектної діяльності.
Тематика завдань може змінюватись учителем відповідно до матеріально-технічного забезпечення, наявності власних цікавих дидактичних розробок, підготовленості класу.
Особливості організації вивчення програмового матеріалу
Навчально-пізнавальний процес рекомендується базувати на компетентнісно орієнтованих завданнях з використанням сучасних освітніх технологій (розвиток критичного мислення та креативності, проблемний підхід, проектні технології). У навчальних цілях варто використовувати місцевий природознавчий та краєзнавчий матеріал, проводити регулярні екскурсії у природу, населеним пунктом, у краєзнавчий або природничий музей, будинок природи, планетарій, обсерваторію. Важливе значення для емоційно-естетичного сприйняття природи відіграють спостереження за природою, дидактичні ігри, уроки, проведені у формі подорожі, усного журналу, репортажу з місця подій, святкування дня Землі, космонавтики, прильоту птахів і т. і., власні дослідження, творчі завдання, екологічні акції тощо. Такі форми проведення навчальних занять позитивно впливають на емоційну сферу дитини, сприяють розвитку уяви, фантазії, мислення, уваги.
Поряд із фронтальними та індивідуальними формами роботи необхідно залучати молодших школярів до колективної діяльності (парна, групова робота) із застосуванням інноваційних методик, використанням інформаційно-комунікаційних засобів (наприклад, електронний планетарій, короткотривалі ролики про тіла Сонячної системи, Всесвіт).
Урізноманітнюючи методи, прийоми і засоби навчання, першорядне значення учитель надає спостереженням у природі, власним дослідженням учнів, практичним роботам, демонстраційним і фронтальним дослідам, виготовленню моделей явищ природи та вмінням користуватися ними, екологічному моделюванню та прогнозуванню, вирішенню ситуативних завдань, роботі з інформаційними джерелами, а також практичній діяльності з охорони природи.
Значна увага приділяється проектній технології, впровадження якої спрямоване на стимулювання інтересу учнів до нових знань, розвиток дитини шляхом вирішення проблем і застосування здобутих знань у конкретній практичній діяльності Усі запропоновані проекти мають, як правило, короткотерміновий характер та інтегрований зміст.
ПРОГРАМА
1 клас
(68 год., 2 год. на тиждень, резерв – 6 год.)
| Зміст навчального матеріалу | Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
| ВСТУП (1 год.) | |
| Для чого ми вивчаємо природознавство. | Учень: розповідає що вивчає предмет природознавство. |
| РОЗДІЛ І. СВІТ, У ЯКОМУ ТИ ЖИВЕШ (14 год.) | |
| Що треба знати про природу. Жива і нежива природа. Як людина пізнає світ. Спостереження та досліди. Природні та рукотворні об’єкти (тіла). Живі організми, їхні ознаки та умови, необхідні для життя, різноманітність. Значення природи для життя людини. Бережливе ставлення до природи. Екскурсії. Ознайомлення з об’єктами неживої та живої природи. Спостереження за осінніми змінами в живій і неживій природі. Практична робота. Дослідження дрібних деталей предметів за допомогою лупи. Дослідницький практикум. З чого це виготовлено? (“Запитай у батьків”). | Учень: наводить приклади об’єктів живої та неживої природи; об’єктів створених руками людини; природних матеріалів, з яких людина виробляє предмети вжитку; називає органи чуття людини; має уявлення про: спостереження та досліди як методи вивчення природи; ознаки живих організмів; прилади, за допомогою яких досліджують природу; групує об’єкти неживої і живої природи, природи і рукотворні об’єкти за суттєвими ознаками; спостерігає в групі за об’єктами живої та неживої природи; досліджує природні об’єкти та об’єкти, створенні людиною; порівнює об’єкти (тіла) неживої і живої природи; знає правила поведінки в природі; аналізує ілюстрації у підручнику і здобуває з них необхідну інформацію; працює в групі: обговорює в групах і складає розповідь про екскурсію; дотримується правил поведінки під час екскурсій. |
| РОЗДІЛ ІІ. СВІТ НЕЖИВОЇ ПРИРОДИ (7 год.) | |
| Сонце та його значення для життя на Землі. Вода та її властивості. Вода в природі та в житті людини. Повітря та його властивості. Значення повітря для живої природи. Ґрунт. Значення ґрунту для живої природи і господарської діяльності людини. Гірські породи, їх значення для людини. Практична робота. Ознайомлення з колекцією гірських порід рідного краю. Демонстрація властивостей води (безбарвна, прозора, приймає форму посудини, тече). Демонстрація властивостей повітря (існує навколо нас, без запаху, прозоре, намагається зайняти увесь доступний простір). Дослідницький практикум. Куди зникає вода з калюжі? | Учень: називає складові неживої природи; має уявлення про значення Сонця для живої природи; називає властивості повітря, води, склад ґрунту; спостерігає: досліди, які демонструють властивості повітря, води та ґрунту; досліджує властивості повітря; розпізнає 2-3 види гірських порід своєї місцевості; розповідає: про значення повітря, води, ґрунту для життя рослин, тварин, людини; про використання людиною гірських порід (2-3 приклади); про економне використання води; дотримується інструкцій і правил техніки безпеки при проведенні демонстраційних дослідів, практичних робіт. |
| РОЗДІЛ ІІІ. СВІТ ЖИВОЇ ПРИРОДИ (17 год.) | |
| Рослини, їхня будова. Дерева, кущі, трав’янисті рослини. Листяні та хвойні рослини. Дикорослі і культурні рослини. Кімнатні рослини. Догляд за кімнатними рослинами. Тварини. Дикі і свійські тварини. Комахи. Риби. Птахи. Звірі. Тварини живого куточка, домашні улюбленці. Практична робота. Вивчення будови рослин. Практична робота. Догляд за кімнатними рослинами. Екскурсії: у сад (парк, сквер, ліс). Правила поведінки у природі. у краєзнавчий музей, шкільний живий куточок, зоопарк (на вибір). Дослідницький практикум. Як живуть мурахи? | Учень: називає частини (квіткової) рослини; ознаки комах, птахів, звірів; знає правила поведінки в природі; порівнює дерева, кущі, трав’янисті рослини; листяні і хвойні рослини; будову різних видів комах, риб, птахів, звірів; групує зображення дикорослих і культурних рослин, пояснюючи сутність групування; класифікує зображення комах, риб, птахів, тварин, пояснюючи сутність класифікації; розглядає ілюстрації підручника і здобуває з них необхідну інформацію; працює в парі: доглядає за кімнатними рослинами; за тваринами в живому куточку; піклується про птахів взимку; працює в групі: аналізує малюнки підручника, розповідає про отриману інформацію, про результати спостережень за тваринами; спостерігає за життям тварин у природі, в живому куточку; допомагає птахам узимку; дотримується інструкцій і правил техніки безпеки при проведенні спостережень, практичних робіт, екскурсій; оцінює конкретні приклади поведінки в природі, власну діяльність. |
| РОЗДІЛ ІV. РІДНИЙ КРАЙ (10 год.) | |
| Природа в місті/селі та її околицях. Водойми рідного краю. Охорона водойм. Дикорослі рослини рідного краю. Лікарські рослини. Охорона рослин. Червона книга. Червонокнижні рослини рідного краю. Культурні рослини рідного краю. Тварини рідного краю. Охорона тварин. Свійські тварини рідного краю. Праця людей в місті/селі. Екскурсія до водойми (у ліс). Правила поведінки поблизу водойми (у лісі). Міні-проект. Моє улюблене місце відпочинку на природі в місті (селі). Дослідницький практикум. Чим славиться моє місто (село). | Учень: знає назву свого міста (села); домашню адресу; називає водойми рідного краю; пам’ятки природи в рідному краї; 2-4 представники вивчених систематичних груп об’єктів живої природи своєї місцевості (дикорослі (лікарські рослини), культурні рослини; дикі, свійські тварини; гриби; рослин і тварин, занесених до Червоної книги України; дотримується правил поведінки поблизу водойм; пояснює господарське значення лісів, культурних рослин, свійських тварин своєї місцевості; значення праці людей своєї місцевості; знаходить необхідну інформацію з додаткових джерел знань про природу свого краю та обговорює отриману інформацію; формулює висновки про необхідність захищати рослин і тварин рідного краю; працює в парі: аналізує інформацію, висуває пропозиції, аргументи, судження щодо розв’язання сумісного завдання; працює в групі: аналізує розповідь вчителя, малюнки, текст підручника, розповідає про отриману інформацію; про результати спостережень у природі; презентує міні-проект; спостерігає за життям тварин; дотримується інструкцій і правил техніки безпеки при проведенні спостережень, екскурсій; досліджує особливості природи рідного міста (села); оцінює власну діяльність. |
| РОЗДІЛ V. МОЯ КРАЇНА – УКРАЇНА (8 год.) | |
| Україна – моя Батьківщина. Карта України. Умовні позначення на карті (рівнини, гори, водойми). Водойми України. Найбільші річки та озера України їх значення для людини. Чорне та Азовське моря. Значення морів. Гори України. Природа Українських Карпат. Природа Кримських гір. Міні-проект. Як облаштувати джерело? Дослідницький практикум. Мандрівка Україною, про яку ти мрієш. | Учень: має уявлення про карту України та умовні позначення на ній рівнин, гір, річок, морів; знає: назву Батьківщини, столицю України, назви(2-3) морів, гір та найбільших річок України; знаходить на карті України рівнини, гори, водойми; пояснює господарське значення водойм; наводить приклади позитивного і негативного ставлення людини до природи; моделює в процесі навчальної гри оптимальні форми поведінки у взаємовідношеннях з природою; працює в парі: аналізує інформацію, висуває пропозиції, щодо розв’язання сумісного завдання; працює в групі: аналізує розповідь вчителя, малюнки, текст підручника, розповідає про отриману інформацію; оцінює власну діяльність. |
| РОЗДІЛ VІ. Запитання до природи (5 год., впродовж року, тематика за вибором учителя) | |
| З чого виробляють папір? Звідки береться рослинне масло? За що нам вдячні домашні улюбленці (рослини, тварини)? Як економно використовувати воду вдома? Чи розуміють тварини одне одного? Чому малює твій олівець? Чому підстрибує м’яч? Чим снідає їжачок? | Учень: працює з інформацією: читає, переказує тексти про природу, ставить запитання до прочитаного; дотримується правил екологічної поведінки у побуті (економія води); знаходить (за завданням вчителя) в підручнику і додаткових джерелах знань інформацію, яка допомагає шукати відповіді на запитання до природи (про рослин, тварин, явища у живій та неживій природі), готує розповіді та обговорює їх. |
| РЕЗЕРВ 6 год. | |