Вітаміни поділяються на

Вид материалаДокументы

Содержание


Вітаміни поділяються на
Історія відкриття
Джерела надходження
Подобный материал:
Коротка характеристика значення вітамінів і мікроелементів

  • Вітаміни —


Вітаміни, (лат. vitae — життя) — органічні сполуки різної хімічної природи, необхідні в невеликих кількостях для нормального обміну речовин і життєдіяльності живих організмів. Багато вітамінів є попередниками коферментів, які беруть участь у ферментативних реакціях. Людина і тварини не синтезують вітаміни, або синтезують у недостатній кількості, тому повинні одержувати їх з їжею. Нестача вітамінів приводить до порушення обміну речовин. Джерелом вітамінів найчастіше є рослини.

Вітаміни поділяються на


розчинні у воді: В1 (тіамін), B2 (рибофлавін), В3 (нікотинамід, нікотинова кислота), B5 (пантотенова кислота), B6 (піридоксин, піридоксаль, піридоксамін), H (B7) (біотин), B9 (фолієва кислота), B12 (кобаламін), B4 (аденін), B8 (інозитол), B10 (параамінобензойна кислота), B11 (BC) (холін), С (аскорбінова кислота), ;

нерозчинні у воді: А (ретинол), D2 (кальциферол), D3 (холекальциферол), Е (токоферол), К1 (філохінон).

Історія відкриття



У 1912 р. для позначення додаткових харчових факторів, що у малих кількостях ефективні для лікування ряду захворювань, Функ ввів термін вітамін. Тоді виділяли лише 2 вітаміни — А (жиророзчинний), В (водорозчинний), сьогодні їх кількість сягає десятків.

Вітаміни - це біологічно активні низькомолекулярні природні, органічні сполуки, різної хімічної структури, учасники обміну речовин і беруть участь в перетворенні енергії, переважно як компоненти ферментів.

Існування і значення вітамінів відкрив російський лікар М.Лунін у кінці ХІХ ст.. Польський хімік К.Функ назвав біологічно активну речовину вітаміном, бо вона містила у своїй молекулі аміногрупу.

Вітаміни, група незамінних для організму людини і тваринних органічних сполук, що володіє дуже високою біологічною активністю, присутніх у в нікчемних кількостях в продуктах живлення, але що мають величезне значення для нормального обміну речовин і життєдіяльності.

За нормального раціону і зорового способу життя потреба у вітамінах задовольняється природним шляхом. Однак узимку і навесні відчувається нестача вітамінів, що спричиняє гіповітамінози. Надлишок вітаміні - гіпервітаміноз, що буває дуже рідко.

Одноманітне харчування, бідне на натуральні рослинні продукти, призводить до виникнення захворювання - авітамінозу.


• Віт. А – необхідний у процесах розвитку молодого організму. Запобігає захворюванням шкіри та очей. Підтримує у здоровому вигляді зуби, нігті та волосся. Затримує процеси утворення зморшок, дозволяє зберегти молодою та гарною шкіру.


• Віт. В1 – необхідний для правильної роботи серця, нервової системи та м'язів, бере участь у вуглеводному обміні. Нестача цього вітаміну часто пов'язана зі зловживанням алкоголю та цигарок.


• Віт. В2 – необхідний для правильного функціонування нервової системи. Підсилює обмін жирів, білків та вуглеводів. Нестача вітаміну може призводити до тріщин у кутиках вуст (заїда). Рекомендується у стресових ситуаціях, а також людям із захворюваннями шлункового тракту.


• Віт. В6 – відіграє важливу роль у перетворенні амінокислот та білків, регулює функції мозку, бере участь у створенні червоних кров'яних клітин. Нестача вітаміну призводить до анемії, може викликати безсоння, головний біль. Також допомагає при лікуванні мігрені.


• Віт. В12 – регулює діяльність нервової системи. Попереджує анемію. Нестача цього вітаміну може спричинити депресію та виснаження організму.


• Біотин – необхідний для процесів обміну білків та вуглеводів у всіх тканинах. Запобігає надмірному відкладенню жирів, прискорює їх "згоряння". Запобігає посивінню та облисінню.


• Віт. С – відповідає за стан зубів та ясен. Необхідний у процесах синтезу колагену, прискорює процес загоєння ран та опіків. Підсилює захисні функції організму, попереджує його ослаблення.


• Віт. D3 – регулює засвоєння кальцію та фосфору в кишковому тракті. Необхідний для правильного розвитку кісткової тканини. Нестача цього вітаміну у дорослих може призвести до враження м'язової системи.


• Віт. Е – уповільнює процес старіння клітин. Запобігає утворенню тромбів – і, таким чином, зменшує ризик інфаркту міокарда та інсульту.


• Кислота фолієва – забезпечує утворення червоних кров'яних тілець. Їх нестача у жінок може призводити до вроджених захворювань нервової системи немовлят.


• Кислота пантотенова – регулює метаболізм білків, жирів та вуглеводів. Бере участь в імунних реакціях, зменшує ризик захворювань.


• Віт. К1 – необхідний для нормального згортання кров.


• Ніацин (нікотинова кислота) – відомий як вітамін РР. Необхідний для синтезу статевих гормонів, сприяє правильному функціонуванню мозку та нервової системи, а також знижує тиск, полегшує головний біль, знижує рівень холестерину, зберігає здоров'я шкіри.


— Мікроелементи —


Мікроелементи — хімічні елементи, присутні в організмах живих істот в низьких концентраціях (тисячні долі відсотка та нижче).


Історія досліджень


В живих організмах мікроелементи були знайдені ще в ХІХ сторіччі, але їх роль в організмі залишалась невідомою. Велику роль у вивченні впливу мікроелементів на життєдіяльність зробив В. І. Вернадський. Згідно сучасних досліджень близько 30 мікроелементів є життєво-необхідними для рослин та тварин. Більшість з них — метали (Fe, Cu, Mn, Zn, Mo, Со тощо), а також неметали (I, Se, Br, F, As).

По значенню для організму мікроелементи поділяють на безумовно необхідні (Со, Fe, Cu, Zn, Mn, I, F, Br), умовно необхідні (Al, Sr, Mo, Se, Ni). Значення та локалізація у органах деяких елементів невідомі (Sc, Zr, Nb, Au, La тощо).

В організмі мікроелементи входять до складу різних біологічно-активних речовин: ферментів (Zn — до карбоангідрази, Cu — в поліфенілоксидазу, Mn — в аргіназу, Mo — в ксантиноксидазу; всього відомо біля 200 металоферментів), вітамінів (Со — до складу вітаміну B12), гормонів (I — до тироксину, Zn и Со — до інсуліну), дихальних пігментів (Fe — до гемоглобіну та інші залізовмісні, Cu — до гемоціаніну).

Дія мікроелементів, що входять до складу перерахованих речовин, полягає в зміні інтенсивності тих чи інших процесів життєдіяльності. Деякі впливають на ріст (Mn, Zn, I — у тварин; В, Mn, Zn, Cu — у рослин), розмноження (Mn, Zn — у тварин; Mn, Cu, Mo — у рослин), кровотворення (Fe, Cu, Со) тощо.

Джерела надходження



Головне джерело мікроелементів для людини — їжа рослинного та тваринного походження. Питна вода забезпечує тільки 1 — 10 % добової потреби в таких елементах як I, Cu, Zn, Mn, Со, Mo та тільки для таких як F, Sr є головним джерелом. Вміст різних мікроелементів у харчовому раціоні залежить від геохімічних умов місцевості, в якій були отримані продукти, а також від набору продуктів, що входять до раціону.

Мікроелементи розподіляються в організмі нерівномірно. Підвищене їх накопичення в тому чи іншому органі пов'язане з фізіологічним впливом того чи іншого елементу на життєдіяльність цього органу. Так накопичення Zn у статевих залозах пов'язано з впливом цього елементу на процес утворення статевих клітин.

Рівень вмісту мікроелементів в органах та тканинах може суттєво коливатись в залежності від місця проживання, раціону та від індивідуальних особливостей організму. Також встановлено, що концентрація деяких мікроелементів у крові підтримується на постійному рівні (Со 4—8 мкг %, Cu 80—140 мкг %, Fe 45—60 мкг %). Більшість мікроелементів знаходиться в організмі у зв'язаному з органічними сполуками стані, але деякі можуть бути присутні у вигляді іонів.

Використання мікроелементів в клінічній медицині має обмежений характер. Ефективно використовуються у боротьбі з деякими видами анемій препарати Со, Fe, Cu, Mn. Як фармакологічні засоби використовують препарати Br и I. Також мікроелементи використовуються у галузі гігієни: йодування солі та хліба для попередження ендемічного зобу, фторування води для попередження карієсу тощо.


• Ванадій – зміцнює кістки та зуби, перешкоджає утворенню холестерину в кровоносних судинах.


• Йод – сприяє "згоранню" надмірної кількості жиру, необхідний для гормонів щитовидної залози. Недостача йоду в дитячому віці приводить до відставання в розумовому розвитку.


• Кремній – необхідний для утворення сполучної тканини.


• Магній – потрібен для правильної структури кісток, недостача магнію приводить до підвищення нервозності, бере участь у процесах м'язового скорочення, сприяє роботі серця, допомагає подолати стрес та депресію.


• Марганець – бере участь в білковому та енергетичному обміні речовин, впливає на засвоєння кальцію та фосфору, сприяє правильному обміну глюкози в організмі. Входить в групу антиоксидантів;


• Мідь – бере участь в діяльності мозку. Проявляє антиоксидантну активність. Необхідна для утворення еритроцитів; для нормального функціонування залоз внутрішніх секрецій.


• Молібден – допомагає в вуглеводному і жировому обміні. Є важливою частиною ферменту, який відповідає за засвоювання заліза. Попереджує малокрів'я.


• Нікель – регулює метаболізм гормонів, глюкози, жирів.


• Олово – сприяє процесам росту.


• Селен – запобігає росту злоякісних утворень. Разом з віт. Е забезпечують антиоксидантний захист організму. Недостача селену в організмі проявляється слабістю, розвитком кардіоміопатії.


• Фосфор – регулює енергетичний обмін і бере участь в процесах утворення кісткової тканини та зубів.


• Хлор – сприяє виведенню відпрацьованих продуктів життєдіяльності організму (шлаків).


• Хром – регулює енергетичний обмін та метаболізм інсуліну. Стимулює діяльність ферментів, які приймають участь в використанні глюкози.


• Цинк – сприяє синтезу білків, продукції інсуліну, знижує тиск, допомагає виводити з організму відпрацьовані продукти життєдіяльності (шлаки).


Пам’ятайте!


Вітаміни та мікроелементи постійно необхідні для повноцінного життя людського організму!


Комунальна установа Тернопільської обласної ради

Центр здоров’я”