Родинне свято Мета заходу
| Вид материала | Документы |
- Родинне свято «Пісня – перлина народної творчості», 125.55kb.
- План самоаналізу діяльності вчителя з питань підготовки та проведення виховного заходу, 14.57kb.
- Наркоманія – шлях у безодню, 48.27kb.
- Збережемо пам’ять про подвиг Визволителів, 212.87kb.
- Тема: Яку роль в житті людини відіграє родинне коло, сімейні свята І традиції. Мета, 60.07kb.
- Свято укра ї нського Слова”, 263.79kb.
- Свято української мови, 114.84kb.
- Розробка виховного заходу на тему: «Право людини на життя, свободу, недоторканість»., 552.25kb.
- Расторгуєва Олена Олександрівна, 194.16kb.
- Музичне свято «Пісня – жива душа народу», 37.56kb.
Родинне свято
Мета заходу: виховувати у дітей любов та повагу до найближчих, найрідніших людей та старших членів родини, формувати в дітей почуття обов’язку перед батьками, відроджувати звичаї та обряди нашого народу; розширювати співпрацю позашкільного закладу з батьками гуртківців та залучення їх до роботи гуртків.
Обладнання: запис пісні «Рідна мати моя…»; «диван» (лавка або стільці, накриті покривалом) для сценки; яблука та шарфи для конкурсу «Вітаміни всім потрібні»; подарунки для мам-учасниць конкурсної програми.
(Зал прикрашений квітами та сімейними фотографіями гуртківців)
Звучить запис пісні „Рідна мати моя...”
Ведучі:
- – Гей, заграйте гори,
Зашуміть діброви,
Приберіться, ниви,
Красно та багато,
Зажурчіть потоки,
Заведіть розмову
Про святочну днину,
Про велике свято.
- – Заспівайте гучно в тихім гаю, птиці,
гомоніть з вітрами, польовії квіти,
задзвеніть, дзвіночки, рожі, всі косиці,
заспівайте хором, українські діти!
Разом: - Нині твоє свято, наша рідна мамо,
Будь благословенна нинішньої днини.
Ведучі:
- – Шанування матері – один з найсвятіших обов’язків людини і неоплатних боргів дітей. Вона нас зростила, виховала, навчила добра, леліяла, любила. І як же не відплатити їй пошаною, любов’ю, ласкою і допомогою.
- – Мама! Чи є на світі слово більш прекрасне й ніжне? І материні добрі і ласкаві руки, найвірніше і найчутливіше серце – в ньому ніколи не згасає любов. І скільки б тобі не було років – п’ять чи п’ятдесят, тобі завжди потрібна мати, її ласка, її погляд.
Пісня про маму (на вибір)
СЦЕНКА
Звучить повільна мелодія(під час слів диктора і в кінці сценки)
Голос з-за сцени:
- Мама... Заплющ очі та прислухайся... І ти почуєш її голос. Такий рідний та знайомий. Навіть, коли стаєш дорослим, зовжди пам’ятаєш мамин голос.
Материнство. Святе і прекрасне, оспіване поетами у віршах, у піснях, прославлене в казках і легендах.
(Виходить мама)
Мама: А чого це ви, мої любі любенята ще не в ліжках, га? Ану хутенько до спання!
(Діти обступають маму)
1 дитина: Матуню, почитай нам казочку!
2 дитина: Матусю!
Мама: Ні, дітоньки мої любі, вже пізно. Спати, спати пора.
Діти разом: Ну, мамуню, Ви наша рідненька.
Мама: Гаразд. Зручніше вмощуйтеся на дивані. Тільки одненьку, невеличку. Домовились?
(Діти сідають на диван)
Мама: Отож бо, слухайте уважненько старовинну українську легенду про Неньку.
Був у матері єдиний син. Оженився він на дівчині дивної, небаченої краси. Та серце у дівчини було чорне, недобре.
Привів син молоду жінку в рідну домівку. Не полюбила невістка свекруху, сказала чоловікові: „Хай не заходить мама в хату, посели її в сінях.” Поселив син матір в сінях, заборонив їй заходити в хату. Боялася мати показатися злій невістці на очі. Як тільки невістка йшла через сіни, мама ховалася під ліжко. Та мало невістці і цього. Каже вона чоловікові: „Щоб і духом матері не пахло в хаті.” Поселили її до хліва . поселив син матір до стодоли. Тільки ночами виходила матір із темної стодоли.
Якось вже під вечір відпочивала молода красуня під розквітлою яблунькою і побачила, як мама вийшла із стодоли. Розсердилася, розлютувалася дружина, прибігла до чоловіка: „Якщо хочеш, щоб я жила із тобою, то убий свою матір, вирви із її грудей серце і принеси мені.” Не заперечило серце сина, причарувала його небачена краса дружини. Каже він до мами: „Ходімо, мамо, скупаєтеся в річці.”
Ось ідуть вони до річки кам’янистим берегом. Зашпорталася матір за камінь, розсердився син: „Що ти, мамо, шпортаєшся? Чого не дивишся під ноги? Так ми до вечора будемо іти до річки!”
Прийшли. Син убив маму, вирвав з її грудей серце, поклав на кленовий листок, несе. Тріпочеться материне серце. Зашпортався син об камінь, упав, вдарився коліном, упало материнське серце на гострий камінь, закривавилось, затремтіло і зашепотіло: „Синочку мій рідний, не боляче ти побив коліно? Присядь, відпочинь, потри долонею вдарене місце.”
Заплакав, заридав син, схопив гаряче материнське серце долонями, притис до грудей. Вернувся до річки, вклав серце в розшматовані груди, облив гарячими слізьми. Зрозумів він, що ніхто ніколи не любив його так віддано і безкорисливо, як рідна мати. І настільки величезним і всесильним було бажання материнського серця бачити сина радісним і безтурботним, що ожило воно, закрилися пошматовані груди. Встала мама і притисла кучеряву голову сина до своїх грудей.
Не міг після цього син повернутися до дружини-красуні, знедобріла вона йому. Не повернулася додому і мати.
Пішли вони в степ і стали двома курганами. І кожен ранок сонце першими своїми променями висвітлює вершини курганів.
Така легенда створена народною мудрістю.
1 дитина: МАМА! Найдорожче слово в світі!
Де б не був ти, що б ти не робив,
Та вона твій шлях завжди освітить
Ніжним серцем, відданим тобі!
2 дитина: В дні сумні та в дні, на щастя щедрі,
Мама буде у житті твоїм.
Тож живи, як мама, щиро й чесно,
І як мама лиш добро твори.
Діти разом: Дай же, Боже, мамі вік погожий,
Так щоранку молимося ми,
А кохану нашу матір, Боже,
Ущаслив ти вдячними дітьми.
Мама: А Господь, що з неба всім керує,
Щастя дасть і втіху мамі тій,
Що дітей розумних подарує
Україні нашій дорогій.
Пісня (на вибір)
Звучать позивні.
Ведучі:
- А зараз починаймо,
Настав жаданий час,
І Ваші щирі вміння
Хай подивують нас.
2. Ми розпочинаємо нашу конкурсну програму, протягом якої ми зможемо ближче познайомитися з мамами наших гуртківців, а також цікаво провести свій час.
- Але скажіть будь-ласка, який конкурс може обійтися без вельмишановного журі? А оскільки ми не є винятком, то зараз ми представимо Вам членів нашого журі:
1._______________________________________________________
2._______________________________________________________
3._______________________________________________________
4._______________________________________________________
5._______________________________________________________
(Звучить марш)
Ведучі:
- - Отож запрошуємо на сцену наших дорогих матусь. Привітаємо їх оплесками.
(Діти заводять мам за стіл)
2. - Перший конкурс називається „Візитка”. Я пропоную мамам розповісти про себе та свою сім’ю.
(Учасниці конкурсу розповідають про себе)
Після завершення першого конкурсу – музична пауза.
Ведучі:
1. - Здавна народ України славився своєю гостинністю, бо „веселий гість – дому радість”. Споконвіку на столі, застеленому барвистим вишитим рушником, лежав хліб, а поруч нього – сіль. За старовинним звичаєм хліб-сіль підносили дорогим гостям в знак пошани. Запрошували до столу колись теж хлібом-сіллю. А зараз ми з Вами побачимо, як це зуміють зробити наші мами.
2. - Отож завдання другого конкурсу – запрошення гостей до столу. (учасниці запрошують членів журі скуштувати страви, які вони приготували)
Після завершення другого конкурсу – номер художньої самодіяльності.
Ведучі:
- - Назва третього конкурсу говорить сама за себе – „Вітаміни всім потрібні”. Завдання: якомога швидше з’їсти яблуко із зв’язаними руками.
Музична пауза
Ведучі:
1. - Кожен з Вас, дорогі мами, хоча б раз у своєму житті здавав екзамен. Зараз ми проведемо своєрідний екзамен, складати який кожна мама буде одночасно із своєю дитиною.
2. - Для цього я попрошу дітей теж піднятися на сцену. Отож, я зачитую Вам життєві ситуації, а Ви повинні обрати варіант Ваших дій у тому чи іншому випадку і позначити на листочку, який є у кожного в руках. Після екзамену ми звіримо, чи співпали відповіді мам і дітей.
Ведучі:
1. - Жодне свято не може обійтися без танців, адже без них сумно і нецікаво, тому наступний наш п’ятий конкурс так і називається – „Танцювати і ми вміємо”.
2. - Але це буде не просто танець, а танець із завданням: поки грає музика, наші мами тунцюють довкола ведучого, а коли музика зупиниться, їм потрібно якомога швидше взяти квітку з рук ведучого. Хто залишиться без квітки – вибуває з гри.
Музична пауза
Ведуча:
- Для підведення підсумків нашого свята я запрошую на сцену голову журі.
(Нагородження учасниць конкурсу)
Звучить фонограма пісні „Рідна мати моя...”
Діти заходять на сцену з квітами.
1-дитина: Мамо рідна! Квіти ці тобі,
Щоб не гасло сонце у журбі!
Кожну крапельку душі до дна,
Щоб ніколи не була одна.
2-дитина: Повертаючись з віддалених країв,
Після тривожних мандрів і розлуки
Цілуйте руки наших матерів,
Натруджені, ласкаві, ніжні руки.
(Діти дарують мамам квіти і запрошують їх на танець)
- Матуся і тато з давніх давен були, є і будуть немов два сонця гарячих, що дарують нам тепло, ласку і надію. Тож ніколи не скривдьмо їх, не зрадьмо. Нехай вони якнайдовше оберігають нас і зігрівають своїм теплом.
- Вам усім нехай насняться різні дива: чиста тепла вода у річці; рожеві яблука на блакитних гілках; соняшники, що ясним світлом освітлюють не лише землю, а й небо; мамина усмішка і татове плече.
- Хай усе буде так насправді: соняшники – жовтими, мамина усмішка – доброю, татове плече – надійним, а світ – затишним.
Пісня „Чорнобривці”
Ведучі:
- Ми любим Вас, кохані дівчата, мами, бабці,
Ми Вам бажаємо здоров’ячка багато,
Ми хочемо, щоб завжди Ви раділи,
І щою в житті ніколи не хворіли.
- Хай Бог охороняє Вас від злого,
Хай світить сонце і колосяться жита,
Щоб були Ви щасливі і здорові
Разом: На многії і благії літа.
Пісня „Многая літа”.
Додаток (питання для конкурсу „Екзамен”)
І. Дитина принесла щоденник з оцінками. Вони гірші, ніж минулої чверті.
А – Ну, тепер все, поки не виправишся, забороняю дивитись телевізор!
Б – Ось підожди, доберусь я до твоєї вчительки!
В – Ти мене засмучуєш. Давай разом повторимо те, що ви вчили.
Г – Я цілий день працюю, а ти? Ось вона – твоя вдячність матері!
ІІ. Дитина завжди повертається зі школи о 14-тій годині. Сьогодні він(вона) прийшов(ла) пізніше.
А – Нарешті! Яке щастя, що з тобою нічого не трапилося.
Б – Безсовісний(а)! Я хвилююся, а ти...?!
В – Бачиш, котра година? Не думай, що це пройде тобі безкарно!
Г – Де ти пропадала(в)? Якщо заходиш до товаришів – попереджай заздалегіть.
ІІІ. Ваша дитина завжди накриває стіл перед обдом чи вечерею. І раптом син(дочка) сказав(ла), що йому(їй) не хочеться.
А – Шо з тобою, може тебе щось болить?
Б – Але ж я роблю не тільки те, що мені подобається. Ти просто повинен(на) це зробити.
В – Поки не накриєш – ми не сядемо за стіл.
Г – Потрібно вміти накривати на стіл. Вчись бути гобрим господарем (господинею).
Використана література
- Г. «Виховна робота в школі» №2'2006, с.30
- Г. «Позакласний час» №7-'2004, с.93, 97
- Г. «Позакласний час» №5-6'2005, с.75
- Г. «Шкільний світ» №46'2005, с.8
Матеріал підготували: Галюк Л.В., культорганізатор, Петрів С.І., керівник театру-студії «Талант» Долинського районного будинку дитячої та юнацької творчості