Закон України

Вид материала

Подобный материал:

Закон України

Про амортизацію

Стаття 1. Визначення термінів

Для цілей цього Закону наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

основні фонди - сукупність матеріальних цінностей, експлуатаційний період і вартість яких відповідно перевищують один календарний рік та п'ятнадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Залежно від економічного призначення основні фонди поділяються на виробничі та невиробничі;

основні виробничі фонди - фонди, що функціонують у сфері виробництва товарів або надання послуг;

основні невиробничі фонди - фонди, що функціонують у галузях невиробничої сфери і призначені для цілей невиробничого використання;

нематеріальні активи - об'єкти права інтелектуальної власності конкретного підприємства, а також інші аналогічні права, визнані такими в порядку, встановленому законодавством;

амортизація - поступове перенесення на валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) витрат на придбання, введення в експлуатацію, виготовлення або поліпшення основних фондів і нематеріальних активів у межах встановлених норм амортизаційних відрахувань;

амортизаційні відрахування - грошовий вираз розміру амортизації;

норма амортизаційних відрахувань - виражене у відсотках співвідношення встановленого розміру амортизаційних відрахувань за відповідний період часу до балансової вартості основних фондів і нематеріальних активів, розрахованої відповідно до частини третьої статті 3 цього Закону;

прискорена амортизація - повне відшкодування витрат власника на придбання, введення в експлуатацію, виготовлення або поліпшення основних фондів у більш короткі терміни, ніж це передбачено встановленими цим Законом нормами амортизаційних відрахувань.

Стаття 2. Об'єкти для нарахування амортизації

1. Об'єктами для нарахування амортизації є основні фонди і нематеріальні активи підприємств та організацій (далі - підприємства) незалежно від форм власності, що використовуються для власного виробництва.

2. Амортизації підлягають витрати, пов'язані з:

придбанням та введенням в експлуатацію основних фондів і нематеріальних активів для власного виробництва, включаючи витрати на придбання племінної худоби та багаторічних насаджень;

самостійним виготовленням основних фондів для власних виробничих потреб;

проведенням усіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів, за винятком витрат, віднесених на валові витрати згідно зі статтею 6 цього Закону;

поліпшенням якості земель, крім земель, пов'язаних з будівництвом.

3. Не підлягають амортизації та повністю відносяться на валові витрати у звітному періоді витрати підприємства на:

придбання та відгодівлю продуктивної худоби;

вирощування багаторічних насаджень;

придбання основних фондів або нематеріальних активів для їх подальшої реалізації або використання у виробництві (будівництві, спорудженні) інших основних фондів та об'єктів права інтелектуальної власності, призначених для подальшої реалізації;

утримання основних фондів, що знаходяться на консервації.

4. Не підлягають амортизації та здійснюються за рахунок відповідних джерел фінансування витрати на:

будівництво та утримання жилих будинків, споруд загального благоустрою та об'єктів благоустрою міст і селищ міського типу;

будівництво та утримання автомобільних доріг загального користування;

придбання і збереження бібліотечних та архівних фондів.

Стаття 3. Облік основних фондів та нематеріальних активів

1. Основні фонди, що підлягають амортизації, поділяються на такі групи:

група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), та передавальні пристрої;

група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інвентар, інформаційні системи, включаючи електронно-обчислювальні та інші машини для автоматичної обробки інформації, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;

група 3 - основні фонди, що не ввійшли до груп 1 і 2.

Перелік видів основних фондів згідно з цим розподілом встановлює Кабінет Міністрів України.

2. Облік балансової вартості основних фондів групи 1 для цілей амортизації ведеться по кожному об'єкту основних фондів та за сукупною балансовою вартістю групи.

Облік балансової вартості основних фондів груп 2 і 3 для цілей амортизації ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких фондів.

Облік балансової вартості нематеріальних активів ведеться як за первісною, так і за залишковою вартістю окремо по кожному об'єкту нематеріальних активів.

Порядок бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів встановлює Міністерство фінансів України.

3. Балансова вартість окремих основних фондів групи 1 та сукупна балансова вартість основних фондів груп 1, 2 та 3 на початок звітного кварталу визначається як їх балансова вартість на початок попереднього кварталу, скоригована відповідно до статей 4, 6 цього Закону і зменшена на суму амортизаційних відрахувань, нарахованих у попередньому кварталі, з урахуванням офіційного індексу інфляції споживчого ринку попереднього кварталу.

Балансова вартість нематеріальних активів звітного кварталу визначається як їх первісна вартість, збільшена на офіційний індекс інфляції споживчого ринку попереднього кварталу.

Стаття 4. Порядок збільшення та зменшення балансової вартості основних фондів

1. У разі придбання основних фондів сукупна балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму витрат на їх придбання та введення в експлуатацію з урахуванням транспортних, митних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням.

2. У разі самостійного виготовлення (спорудження) основних фондів для власних виробничих потреб сукупна балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму всіх виробничих витрат, пов'язаних з їх виготовленням (спорудженням) та введенням в експлуатацію, а також витрат, що мають інші джерела фінансування.

3. У разі виведення з експлуатації окремих об'єктів основних фондів групи 1 у зв'язку з їх реалізацією сукупна балансова вартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості такого об'єкта.

Сума перевищення виручки від реалізації над балансовою вартістю окремих об'єктів основних фондів групи 1 та нематеріальних активів включається до валових доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над виручкою від такої реалізації включається до валових витрат платника податку.

4. У разі виведення з експлуатації основних фондів груп 2 і 3 у зв'язку з їх реалізацією сукупна балансова вартість відповідної групи зменшується на суму виручки від реалізації таких основних фондів (вартості продукції, робіт, послуг, отриманих підприємством у межах бартерних (товарообмінних) операцій). У разі коли сума виручки від реалізації основних фондів перевищує балансову вартість відповідної групи, її балансова вартість прирівнюється до нуля, а сума перевищення включається до валового доходу підприємства.

5. У разі виведення з експлуатації окремого об'єкта основних фондів групи 1 у зв'язку з його ліквідацією, капітальним ремонтом, реконструкцією, модернізацією або переведенням на консервацію за рішенням власника до закінчення строку амортизації балансова вартість відповідного основного фонду для цілей амортизації прирівнюється до нуля.

6. У разі виведення з експлуатації окремих основних фондів, що входять до груп 2 і 3, у зв'язку з їх ліквідацією, капітальним ремонтом, реконструкцією, модернізацією або переведенням на консервацію за рішенням власника до закінчення строку амортизації сукупна балансова вартість відповідної групи основних фондів не змінюється.

7. Введення в експлуатацію основних фондів після проведення капітального ремонту, реконструкції, модернізації або консервації здійснюється в порядку, встановленому частинами першою та другою цієї статті.

8. Сукупна балансова вартість відповідної групи основних фондів не зменшується на вартість основних фондів, що надаються орендодавцем в оперативну оренду.

9. Сукупна балансова вартість відповідної групи основних фондів зменшується на вартість основних фондів, які надаються орендодавцем у фінансову оренду, в порядку, передбаченому для реалізації основних фондів. При цьому орендар збільшує сукупну балансову вартість відповідної групи основних фондів у порядку, передбаченому для придбання основних фондів.

10. У разі коли на закінчення звітного кварталу група 2 або 3 основних фондів не має матеріальних цінностей, сукупна балансова вартість такої групи відноситься на валові витрати. При цьому сукупна балансова вартість такої групи прирівнюється до нуля.

Стаття 5. Норми амортизації та порядок нарахування сум амортизаційних відрахувань

1. Амортизаційні відрахування на основні фонди нараховуються за нормами, які встановлюються у відсотках до балансової вартості основних фондів за станом на початок звітного кварталу.

2. Встановлюються такі норми амортизаційних відрахувань

(в розрахунку на календарний рік):

група 1 - 5 відсотків;

група 2 - 25 відсотків;

група 3 - 15 відсотків.

3. Зазначені норми застосовуються для нарахування зносу основних невиробничих фондів, у тому числі жилих будинків.

Ці самі норми застосовуються бюджетними установами та організаціями для визначення зносу основних фондів.

4. Підприємство може самостійно прийняти рішення про застосування прискореної амортизації основних фондів групи 3, придбаних після набрання чинності цим Законом, за нормою, яка не перевищує більше ніж у два рази встановлену для цієї групи норму амортизаційних відрахувань.

У разі коли підприємство випускає продукцію (виконує роботи, надає послуги), ціни (тарифи) на яку встановлюються (регулюються) державою, рішення про застосування прискореної амортизації погоджується з Кабінетом Міністрів України.

Облік основних фондів, щодо яких прийнято рішення про прискорену амортизацію, ведеться по кожному об'єкту таких фондів.

Підприємство має право припинити застосування прискореної амортизації, при цьому балансова вартість основних фондів, щодо яких прийнято таке рішення, включається до сукупної балансової вартості групи 3 та амортизується в установленому порядку.

5. Нарахування амортизаційних відрахувань на основні фонди та нематеріальні активи починається з кварталу, наступного за кварталом зарахування їх на баланс підприємства.

6. Сума амортизаційних відрахувань по основних фондах групи 1 визначається як добуток балансової вартості окремих основних фондів групи 1 за станом на початок звітного кварталу та норми амортизаційних відрахувань, встановленої для цієї групи основних фондів згідно з частиною другою цієї статті з розрахунку на квартал.

7. Сума амортизаційних відрахувань по основних фондах груп 2 і 3 визначається як добуток сукупної балансової вартості відповідної групи основних фондів за станом на початок звітного кварталу та норм амортизаційних відрахувань, встановлених для цих груп згідно з частиною другою цієї статті з розрахунку на квартал.

8. Нарахування амортизаційних відрахувань на основні фонди групи 1 провадиться до досягнення окремим об'єктом групи балансової вартості, що дорівнює ста неоподатковуваним мінімумам доходів громадян. Залишкова вартість таких основних фондів відноситься на валові витрати звітного періоду, в якому досягнута така вартість.

9. Нарахування амортизаційних відрахувань на основні фонди груп 2 і 3 провадиться до досягнення сукупною балансовою вартістю групи нульового значення.

10. Норми амортизаційних відрахувань на нематеріальні активи встановлюються підприємством самостійно виходячи з строку їх корисного використання, але не більше 10 років безперервної експлуатації або строку діяльності підприємства.

11. Сума амортизаційних відрахувань на нематеріальні активи визначається як добуток норми амортизації, встановленої згідно з частиною десятою цієї статті, та балансової вартості нематеріальних активів, визначеної згідно з частиною третьою статті 3 цього Закону.

12. Нарахування амортизаційних відрахувань на нематеріальні активи провадиться до досягнення їх залишковою вартістю нульового значення.

Стаття 6. Поточний і капітальний ремонт, реконструкція, модернізація, технічне переоснащення та інші види поліпшення основних фондів

1. Підприємства мають право протягом звітного року віднести на валові витрати частину фактичних витрат на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації, технічного переоснащення та інших видів поліпшення основних фондів у сумі, що не перевищує 5 відсотків сукупної балансової вартості основних фондів за станом на початок звітного року.

Зазначена норма може бути збільшена до 10 відсотків для окремих галузей за рішенням Кабінету Міністрів України.

2. Витрати, що перевищують зазначену суму, відносяться на збільшення сукупної балансової вартості основних фондів груп 2 і 3 (балансової вартості кожного об'єкта групи 1).

Стаття 7. Використання амортизаційних відрахувань

1. Амортизаційні відрахування є джерелом фінансових ресурсів підприємств і не підлягають вилученню.

Стаття 8. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 1998 року.

2. Балансова вартість окремих основних фондів групи 1 або сукупна балансова вартість основних фондів груп 2 і 3, введених в експлуатацію до набрання чинності цим Законом, визначається на рівні їх залишкової вартості.

3. Порядок віднесення витрат, пов'язаних з нарахуванням (сплатою) податку на додану вартість при здійсненні операцій з основними фондами, визначається Законом України "Про податок на додану вартість".

4. Кабінету Міністрів України:

прийняти відповідні рішення, необхідні для реалізації цього Закону;

привести рішення Кабінету Міністрів України у відповідність із цим Законом.

Президент України Л.КУЧМА

м. К и ї в

2 грудня 1997 року

Blog

Закон України