Звіт про стан навколишнього природного середовища в Чернівецькій області у 2006 році
| Вид материала | Документы |
- Матеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища, 4184.82kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління, 6929.63kb.
- Про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2009, 7430.66kb.
- Довідка про підсумки роботи Держуправління охорони навколишнього природного середовища, 888.56kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління, 2953.07kb.
- Звіт про стан виконання Національного плану дій з охорони навколишнього природного, 1471.22kb.
- Міністерство освіти І науки України Національний університет водного господарства, 250.93kb.
- Е управління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області, 9.56kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, 3411.24kb.
- Про звіт Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській, 10.67kb.
12. Екологічні проблеми
Буковина, особливо її Карпатський регіон, здавна славиться багатствами свого рослинного та тваринного світу. Значні лісові масиви, що займають майже сімдесят відсотків території Карпатського регіону, сотні малих річок, озер і ставків, чималі площі луків і полонин створюють належні умови для збереження біологічного різноманіття. Отже є всі передумови для успішного розвитку заповідної справи, мисливського та рибного господарств, раціонального використання й охорони рослинного та тваринного світу. Але ці сприятливі умови необхідно вміло використовувати.
Нажаль, в регіоні в результаті інтенсивного господарювання без врахування специфіки гірських та передгірських умов порушено екологічну рівновагу. У повоєнний період тут велися суцільні рубки лісу, безсистемне будівництво доріг та трельовочних волоків, ліній електропередач, проводилось розорювання крутосхилів, інтенсивний перевипас худоби тощо. Значно вплинули на порушення природоохоронного режиму суттєва зміна вікової структури деревостанів, трансформація мішаних лісів на монокультури на значних площах.
Безсистемне вибирання піщано-гравійної суміші із заплав Черемоша і Прута також призводить до негативних наслідків — порушення заповідних територій, пониження рівня русел рік, значного зменшення запасів води, яка є природним накопичувачем і фільтром чистої води. Адже щороку із заплав цих річок вибирають 1-2 мільйони кубічних метрів гравійної суміші.
В області нараховується 27 видів птахів, 53 – ссавців, 47 – риб, 17 – земноводних, 12 – плазунів. За своїм генезисом фауністичні комплекси мають мішаний характер, оскільки, за зоогеографічним районуванням, регіон належить до перехідної зони лісостепу бореально-лісовової підобласті. Серед хребетних виділяють три фауністичні комплекси: гірський, передгірний та рівнинно-лісостеповий.
Найкраще тваринний світ зберігся у горах, де зустрічаються мешканці як бореально-тайгових, так і змішаних західно-європейських лісів. Типовими представниками є чорний дятел, глухар, шишкар ялиновий, білка карпатська, рись, благородний олень, карпатський тритон, плямиста саламандра та ведмідь. Ведмеді досить непогано почуваються у сусідській близькості з людиною.
Фауністичний комплекс передгірної зони включає види, характерні для листяних і мішаних лісів західної Європи та Східно-Європейської рівнини. Зустрічаються й деякі представники балканської фауни. Цей комплекс репрезентують європейський лісовий кіт, вовчок сірий, ендемічний сліпак буковинський, біла лелека, іволга звичайна. Рівнинно-лісостеповий комплекс немислимий без ховраха рябого, сліпака гірського, хом’ячка сірого, куниці кам’яної, ящірки зеленої. Біля 30 видів тварин краю відносяться до мисливської фауни. Під цю небезпечну для фауни категорію підпадають кріт, тхір, борсук, єнотовидний собака, ласка, видра, лисиця, заєць-русак, білка, ондатра, благородний олень, дикі кози, дикий кабан, нутрія.
З кінця 60-х років ХХ сторіччя на Буковина успішно здійснюється експеримент по реакліматизації зубрів – виду, знищеного полюванням у XVI – XVII сторіччях. Випущені у гірські ліси, вони розмножились і освоїли територію декількох лісництв Сторожинецького держлісгоспу, нині виділену у зоологічний заказник “Зубровиця”. Останніми роками їх кількість знаходиться в межах 80-90 особин, що не перевищує допустиму щільність голів на лісо-пасовищні угіддя, але частково призводить до витіснення з природної кормової бази благородного оленя.
У річках і штучних водоймах водиться біля 40 видів риб. Звичайними є карась, короп, лящ, налим, вирезуб, головень, підуст, рибець, сом, щука. До прохідних відносять дунайського лосося, стерлядь. У гірських потоках ще зустрічається форель.
З врахуванням екологічної обстановки, специфіки природно-кліматичних та географічних умов краю та відповідно до визначених пріоритетів природоохоронної діяльності, в області проводиться робота, спрямована на запобігання та зменшення забруднення навколишнього природного середовища, зменшення техногенного навантаження на природні ресурси, розвиток заповідної справи та збереження біорізноманіття, формування екологічної мережі та її інтегрування в Європейську екомережу. Посилена увага приділялась питанням зменшення забруднення земель і водних об’єктів. В усіх населених пунктах області відведені земельні ділянки під організоване розміщення побутових відходів.
Предметом постійної уваги були питання підвищення ефективності роботи каналізаційно-очисних мереж області, що дало змогу зменшити забруднення стічними водами водних об’єктів.
Проводиться комплекс заходів по збереженню та примноженню об’єктів рослинного світу. Заслуговує на увагу програма ”Репродукція та інтродукція цінних рідкісних і зникаючих видів рослин для відтворення біорізноманіття Карпат”, яка розроблена і виконується малим державним науково-виробничим підприємством “Фонд відродження флори Карпат “Стародуб”. Крім завдань відтворення біорізноманіття та інтродукції нових цінних і рідкісних рослин для збагачення флори Карпатського регіону, програмою передбачено створення плантацій для збору цінних і рідкісних рослин для потреб медицини. Зокрема, закладено плантацію ехінацеї пурпурової.
Для збереження та примноження мисливської фауни проводиться комплекс біотехнічних заходів.
З метою відродження форелі в області були збудовані 3 форелеві заводи, два з яких нині ще функціонують у с. Лопушна та в долині р. Стебник Вижницького району. На жаль, молодь штучно вирощеної форелі погано приживається у потоках. З реакліматизованих видів на увагу заслуговують білий амур та товстолобик.
Послідовно ведеться міжнародне співробітництво в сфері збереження біологічного різноманіття та формування регіональної екологічної мережі. Виконувався проект ТАСІS “Міжнародна екологічна мережа Карпат”, метою якого було збереження біологічного різноманіття та екосистем буковинських Карпат. Продовжувалась реалізація проекту Всесвітньої спілки охорони природи IUCN (офіс для країн Центральної Європи) “Підтримка розвитку Національної екологічної мережі України у рамках формування Всеєвропейської екологічної мережі. Задум та втілення в пілотній зоні”.
Характеристика основних екологічних проблем регіону
Особливості природно-кліматичних умов області та стан техногенного навантаження на навколишнє природне середовище характеризують основні екологічні проблеми регіону.
1. Забруднення транскордонних річок (Прут, Сірет, Дністер) недостатньо очищеними стічними водами
Основними джерелами забруднення є підприємства житлово- комунального господарства. Із 49 каналізаційно-очисних споруд області 26 (53,1%) працює неефективно.
Серйозну стурбованість викликає робота каналізаційних очисних споруд в м.м. Новоселиця, Сокиряни, Глибока, Вижниця, Вашківці, Герца, які на сьогоднішній день розвалені, а стічні води на пряму без будь-якої очистки надходять у водні об’єкти.
Потребує активізації робота по реконструкції очисних споруд в м. Чернівці. Викликає занепокоєння і те, що напірний каналізаційний колектор від головної каналізаційної насосної станції до очисних споруд має лише одну нитку, що не дає можливості попередити забруднення довкілля в разі виникнення аварії на ньому.
В результаті реформування Берегометського лісокомбінату, на балансі якого знаходилися всі комунальні мережі, всі комунікації каналізації залишилися безгосподарними. На даний час вони частково пошкоджені, окремі виведені з режиму роботи, стічні води не проходять належної очистки, чим забруднюють землю, підземні водоносні горизонти та р. Сірет.
Гостро ця проблема стоїть на підприємствах переробної промисловості, особливо в районах області. Сирзаводи, м’ясокомбінати і цехи, консервні заводи, не маючи належних очисних споруд каналізації, скидають стічні води з перевищенням встановлених нормативів забруднюючих речовин в десятки, а іноді сотні разів, у водні об’єкти.
2. Поводження з відходами
Серед основних екологічних проблем області залишається стан поводження з побутовими та токсичними відходами. Низький відсоток повторного використання відходів призводить до надмірного розміщення їх у навколишньому природному середовищі, що в комплексі з необлаштованістю загальносільських сміттєзвалищ відповідно до вимог санітарно-екологічної безпеки приводить до засмічення та забруднення землі і водних ресурсів.
Посилення природоохоронного контролю та інші заходи, які проводяться в справі налагодження розміщення відходів, ще не дають відчутних результатів.
3. Шкідлива дія повеней на інфраструктуру населених пунктів, шляхи та сільськогосподарські угіддя
Різкі кліматичні зміни, що спостерігаються за останні роки, породжують часті повені, які не тільки руйнують дороги, мости, будівлі, а й ведуть до порушень рельєфу та ерозії грунтів. Найбільш ймовірні паводки — в травні-липні. В окремі роки за цей період спостерігається по 3-4 паводки. В низинних ділянках річок Прут, Дністер вода може підніматись до 5-6 м.
За період 2002-2006 років матеріальні збитки від паводкових вод становили понад 24 млн. грн.
Табл 12.1. Характеристика паводків у 2002-2006 роках
Табля 12.2. Збитки від паводків гідротехнічним спорудам по актам районних комісій, тис. грн.
4. Деградація земель та розвиток зсувних процесів
Інтенсивний розвиток сільського господарства, хвилястий рельєф території призвів до значної ерозії грунтів: з 92,3 тис. га в 1959 р. до понад 250 тис. га в останні роки. Це більше половини всіх сільськогосподарських угідь області.
На території області нараховується 1612 зсувонебезпечних ділянок площею 732,1 км2, з яких 240 площею 260,4 км2(35,6%) знаходяться в своїй активній формі, 1,8 тис карсто-небезпечних дільниць, а також біля 100 сельонебезпечних потоків.
При зміні природно-кліматичних чинників (бурхливе танення снігу, надмірне випадання дощів), гідрогеологічних та гідрологічних умов, а також внаслідок негативного впливу техногенних факторів на геологічне середовище можлива активізація небезпечних геологічних процесів.
Розвиток карстового процесу, який відмічено на великій території області, пов’язаний з широким розповсюдженням легкорозчинних пород (сульфатних, карбонатних та галогенних). По своїй природі цей процес дуже підступний, так як візуально проявляється тільки при швидкому утворенні западин та провалів земної поверхні, які відмічаються на території області 1 раз в 2-3 роки, підготовчі періоди до нього довготривалі та практично непомітні. Найбільш небезпечна активізація карсту можлива на ділянках, де техногенно порушені існуючі гідрогеологічні умови. Це спостерігається в зонах впливу водовідборів (відкачки води з кар’єрів, водозабори та ін.), при порушенні шляхів природного поверхневого стоку (заглиблення русел рік та струмків, будівництво ставків тощо). На даний час активізація карсту відмічена в районі Шендрянського озера (с. Мамалига Новоселицького району Чернівецької обл.).
Остання катастрофічна активізація сельових процесів, яка супроводжувалась масовими виносами кам’яного матеріалу в Карпатах, була зафіксована в 1969-1970рр. Відсутність регіональної активізації селів на протязі 25-30 років привела до значного накопичення кам’яного матеріалу в руслах середніх та малих потоків, який може бути втягнутий в сельові потоки. В весняно-літній період можливе проходження водокам’яних сельових потоків ерозійно-транспортного типу в басейнах річок Путила, Сірет та Серетель. Паводки сельового типу в цих місцях відмічались в 1997, 1999, 2002 роках. Найбільш ймовірною є активізація зсувів у період бурхливого танення снігів у місцях значного впливу на них техногенного чинника. Прикладом цього є зсув, що діє в районі вул. А. Барбюса-Одеської в м.Чернівці. Подібне явище можливе в межах правих схилів ріки Прут (вул. 28 Червня, Нікітіна, Бережанська), струмка Клокучка (вул. Нахімова, Нагірна), а також схилів струмка Мольниця (вул. Орловська, частково вул. Сагайдачного) в м. Чернівці.
Велика щільність та значна інтенсивність екзогенних геологічних процесів на території краю диктує необхідність систематичного контролю за умовами розвитку процесів. Недостатнє фінансування не дає можливості виконувати мінімальний комплекс робіт.
5. Впровадження природоохоронних технологій лісорозробок в Карпатському регіоні
Карпатські ліси характерні високою продуктивністю. Середній запас на 1 га стиглих та перестиглих деревостанів становить 450 і більше м3 проти середнього показника в Україні 237 м3/га. В зв’язку з цим тут проводяться найбільш інтенсивні рубки, заготовляється в межах 80 відсотків всієї деревини області. При заготівлі лісу завдається значна шкода природі — забруднення гірських річок і потоків та ерозія грунтів на гірських схилах. Це пов’язано з тим, що в регіоні заготівля деревини проводиться ще шляхом суцільних вирубок із застосуванням гусеничної техніки.
Враховуючи, що ліси Карпат виконують переважно природоохоронні, водоохоронні та інші важливі функції, при заготівлі необхідно суворо дотримуватись Закону України “Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону”, яким зобов’язано перейти з 2005 року виключно на природоохоронні технології лісорозробок, зокрема трелювання деревини колісними тракторами та повітряними установками. Проте, ці вимоги лісозаготівельними підприємствами області не виконуються у належному обсязі.
13. Деpжавний контpоль у галузі охоpони навколишнього пpиpодного середовища.
У 2006 році продовжувалась діяльність щодо посилення дієвості природоохоронного контролю, який спрямовувався на недопущення погіршення екологічної ситуації в регіоні, раціональне використання природних ресурсів та збереження біологічного різноманіття.
Всього здійснено 4372 перевірки, що на 550 більше попереднього року. Видано 3410 приписів на усунення виявлених порушень. До адміністративної відповідальності притягнуто 2668 осіб на суму 142,8 тис. грн., що на 21,8 тис. грн. більше ніж за 2005 рік, стягнуто 126,5 тис. грн., або 88,8%. На 220 тис. грн. більше, ніж у попередньому році, виставлено позовів за заподіяні збитки та на 20,8 тис. грн. їх більше стягнуто. Як і в попередньому періоді, посилена увага приділялась взаємодії з правоохоронними органами. У прокуратуру для подальшого розслідування передано 130 справ. Для недопущення забруднення довкілля призупинено діяльність 113 підприємств та об’єктів.
В пунктах пропуску через державний кордон здійснено екологічний контроль 1925,6 тис. тонн вантажів, радіологічний — 1650,0 тис. тонн та 112481 одиницю транспортних засобів. За невідповідність вимогам екологічної безпеки 1035,2 тонн вантажів затримано, з яких 40 тонн повернуто вантажовідправникам.
На контролі інспекційних підрозділів перебував весь ресурсний потенціал області. З метою забезпечення раціонального використання природних ресурсів проведено перевірки у сфері водних ресурсів – 611, атмосферного повітря – 478 , земельних ресурсів – 671, надр – 320, поводження з відходами і отрутохімікатами – 1017, рослинного світу – 602, тваринного світу – 162, рибних ресурсів – 76, природно-заповідного фонду – 412, джерел іонізуючого випромінювання – 23.
Активізовано природоохоронний контроль у сфері поводження з відходами, водних , земельних та рибних ресурсів, рослинного світу. У порівнянні з минулим роком збільшено кількість перевірок відповідно на 178, 48, 187, 13 та 112.
Як і в попередні роки, у загальній кількості перевірок, найбільше їх проведено в сфері поводження з відходами. Цьому в значній мірі сприяло виконання розпоряджень обласної та районних державних адміністрацій щодо санітарної очистки та благоустрою населених пунктів. На усунення виявлених порушень видано 934 приписи, з яких 727 виконано, інші у стадії виконання. До адміністративної відповідальності притягнуто 636 осіб, з яких 185 посадових.
Значно більше, ніж у минулому періоді, виявлено заподіяних збитків у сфері рослинного світу – на 217,2 тис. грн., атмосферного повітря – на 14,5 тис. грн., надр (підземні води) – на 31,2 тис. грн., відходів- на 79,5 тис. грн.
Активізації природоохоронного контролю сприяли організація та проведення загальнообласних операцій та акцій: “Чисте повітря” (І-ий та ІІ-ий етапи), “Першоцвіт”, “Нерест”, “Новорічна ялинка” та ін.
Табл 13.1. Основні показники природоохоронного контролю
| № з/п | Назва заходу | Одиниця виміру | | Роки | |
| 2004 | 2005 | 2006 | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1 | Кількість перевірених об’єктів | од. | 119461 | 105516 | 117087 |
| 2 | Складено актів перевірок | од. | 2987 | 3121 | 3348 |
| 3 | Кількість складених протоколів про адміністративне правопорушення | од. | 2172 | 2168 | 2646 |
| 4 | Притягнуто до адміністративної відповідальності | чол./грн | 2152/109789 | 2133/121003 | 2618/142766 |
| 5 | Стягнуто адміністративних штрафів | чол./грн | 1827/93203 | 1941/110136 | 2345/126541 |
| 6 | Пред’явлено претензійно-позовних матеріалів | од./грн. | 145/412399 | 167/551560 | 195/772369 |
| 7 | Стягнуто претензійно-позовних матеріалів | од./грн. | 111/114618 | 127/136156 | 153/158304 |
| 8 | Прийнято рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності | од. | 113 | 166 | 113 |
| 9 | Прийнято рішень про призупи-нення фінансування будівництва (реконструкції) об’єктів | од. | - | - | - |
| 10 | Кількість дозволів, виданих на відновлення господарської діяльності та фінансування | од. | 10 | 5 | 6 |
| 11 | Кількість об’єктів, на яких виявлено перевищення встановлених екологічних нормативів, дозволів або лімітів | од. | - | - | - |
| 11.1 | на спеціальне водокористування | од. | 3 | 2 | 2 |
| | у тому числі на скиди у водні об’єкти | од. | 25 | 26 | 42 |
| 11.2 | на викиди в атмосферне повітря | од. | 4 | 1 | 1 |
| 11.3 | на утворення та розміщення відходів | од. | - | - | - |
| 12 | Внесено подань про припинення дії виданих дозволів | од. | 7 | - | 1 |
| 13 | Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в правоохоронні органи (прокуратури, внутрішніх справ, СБУ) | од. | 21 | 28 | 22 |
Забезпечувався моніторинг та контроль за станом навколишнього природного середовища. Проведено 209 лабораторних перевірок по дотриманню нормативів гранично допустимих скидів та викидів. Відібрано 1518 проб промвикидів та 215 проб води, проведено 3435 визначень забруднюючих речовин у промвикидах та 3743 — у воді. Здійснювались щомісячні визначення якості води в річках Прут і Сірет в прикордонних створах спільно з представниками екологічних служб Ботошанського та Сучавського повітів Румунії. За результатами контрольних визначень якість води відповідає нормативам ГДК.
В природоохоронній роботі держуправління співпрацює з громадськими екологічними організаціями, вдосконалюється організація роботи з громадськими інспекторами з охорони довкілля. Ними (49 осіб) спільно з державними інспекторами проведено 69 перевірок, за результатами яких видано 60 приписів на усунення виявлених порушень, 38 осіб притягнуто до адміністративної відповідальності (накладено 0,9 тис. грн. штрафів).
Спостереження за станом ґрунтів
(табл. 13.2)
Моніторинг стану ґрунтів для обласної системи моніторингу довкілля здійснюють Чернівецька обласна санітарно-епідеміологічна служба та Чернівецьке відділення “Облдержродючість”.
Для обласної системи моніторингу довкілля надійшли дані з результатами дослідження в 17 точок спостереження. Контрольні точки розташовані в районах житлових масивів, на територіях промислових підприємств, які знаходяться поблизу житлових масивів або уздовж головних автомобільних магістралей міста. Одна точка спостереження знаходиться на звалищі побутових відходів “Чорнівка”. Перевищень ГДК не виявлено.
На території області відбір проб ґрунтів здійснювався в липні-листопаді звітного року в 33 контрольних точках земель сільськогосподарського призначення в мережі постійного моніторингу по наступних показниках: радіологічне забруднення (ПЕД, активність стронцію-90, щільність забруднення стронцієм-90, активність цезія-137, щільність забруднення цезієм-137), залишкова кількість пестицидів (ДДТ, ГХЦГ, атразин, прометрин, сімазин). Відбір проб проводився з двох горизонтів: 0-20 см та 20-40 см. Також визначалися агрохімічні показники грунту (рН, гумус%, рухомий фосфор, обмінний калій, гідрол. кислотність, сума погл. основ, азот по Корнфілду).
В мережі ретельного обстеження якості земель сільськогосподарського призначення проводився моніторинг ділянок, згідно плану, в районах області по наступних показниках: вміст залишкової кількості пестицидів (гептахлор, ДДТ та його метаболіти, ГХЦГ, 2,4 Д аміна сіль, діален, прометрін, атразин, сімазин, Бі-58, альтекс, байлетон, моспілан, превікур, ТАТТУ), щільність забруднення радіонуклідами цезію-137, вміст важких металів (мідь, свинець, цинк, кадмій).
По мережі точок постійного спостереження відібрано 33 проби ґрунтів з двох горизонтів (0-20 і 20-40), відбір проводився в період з кінця травня до початку жовтня звітного року. Аналіз результатів показав, що залишкова кількість пестицидів (ДДТ) виявлена лише в одній пробі (в с. Шишківці, Кіцманського району, ТзОВ “Шишківецьке”), вона встановлює 0,2 ГДК, тобто не перевищує встановлених нормативів.
Активність Sr-90 знаходилась в межах 1,71–13,39 Бк/кг, активність Cs-137 – в межах 31,4-397,7 Бк/кг.
Щільність забруднення Sr-90 знаходилась в межах 0,011-0,102 Кі/км2, щільність Cs-137 – в межах 0,20-2,58 Кі/км2.
Відносно високі значення показників радіологічного забруднення відмічені в контрольних точках, які розташовані виключно на території Кіцманського району (так за Cs-137: ТзОВ “Шишківецьке” — 2,48 Кі/км2 і 2,35 Кі/км2, СГВК “Киселівське” — 2,49 Кі/км2) та Заставнівського району (СВК “Урожай”: 1,83 Кі/км2), що відносить ці землі до зони підвищеного радіаційного контролю.
По мережі ретельного обстеження сільськогосподарських угідь в звітному році відбирались проби ґрунтів в таких районах області: Заставнівському, Кіцманському (щільність забруднення радіонуклідами цезію, важкі метали, залишкова кількість пестицидів), Новоселицький (важкі метали, залишкова кількість пестицидів), Вижницький, Глибоцький, Хотинський і м. Чернівці (залишкова кількість пестицидів).
В пробах ґрунту з сільськогосподарських угідь районів області були знайдені сліди двох видів пестицидів: ДДТ з метаболітами (всього 78 випадків) та ГХЦГ (всього 1 випадок), але перевищень ГДК не було.
Вміст важких металів в трьох пробах перевищував ГДК по міді, всі – на території дослідної станції садівництва в с. Прилипче, Заставнівського району.
За показником щільності забруднення радіонуклідами цезію всього було обстежено 41803,9 га сільськогосподарських угідь, з них 33492,7 га – відносяться до зони чистих земель (80,12%) і 8311,2 – до зони підвищеного радіаційного контролю (19,88%).
За даними обстеження по мережі контрольних точок та мережі ретельного обстеження всі землі, що віднесені до зони підвищеного радіаційного контролю (1 – 5 Кі/км2) знаходяться на території 11 населених пунктів Заставнівського району (всього 14 відборів проб) та 12 населених пунктів Кіцманського району (всього 17 відборах проб).
Спостереження за якістю води
(табл. 13.3)
ДНІСТЕР
Відбір проб для аналізу якості води р. Дністер здійснювався в 36 пунктах спостереження, які розташовані на всьому протязі річки і включав хімічний, біологічний та бактеріологічний аналізи всього по 36 показниках (див. таб.14.4).
У звітному році в 25 пунктах контролю було виявлено 268 перевищень нормативів ГДК в поверхневих водах по 10 показниках.
В Чернівецькій області р. Дністер проходить через 4 райони: Заставнівський, Хотинський, Кельменецький та Сокирянський. Найбільша кількість показників, з абсолютними значеннями по яких отримано перевищення ГДК, спостерігається в Заставнівському районі. Відносна частка перевищень ГДК зменшується від Заставнівського району до Хотинського, потім, в Кельменецькому районі, спостерігається незначне підвищення і далі за течією, в Сокирянському районі її суттєве зменшення. Ймовірною причиною підвищення значення цього показника в Кельменецькому районі є змиви із земель сільськогосподарського призначення під час дощів та танення снігів, надходження умовно забруднених поверхневих вод малих річок, які до впадання в Дністер проходять через сільськогосподарські угіддя, приймають скиди недостатньо очищених вод працюючих підприємств.
У цілому вода в пункті спостереження на виході з області значно чистіша, ніж на вході, що пяснюється здатністю річки до самоочищення та акумулюючими здібностями Новодністровського водосховища.
В контрольних пробах в звітному році в більшості пунктів спостереження фіксувалися наднормативні значення по таких показниках: БСК5, амоній, нітрити, мідь, цинк.
ПРУТ
Відбір проб для аналізу якості води р. Прут здійснювався на протязі звітного року в 16 пунктах спостереження, які розташовані вздовж всієї річки і включав хімічний, біологічний та бактеріологічний аналізи.
У звітному році в 13 пунктах контролю було виявлено 245 перевищень нормативів ГДК в поверхневих водах по 9 показниках.
В Чернівецькій області р. Прут проходить через обласний центр м. Чернівці та 2 райони: Кіцманський і Новоселицький.
В контрольних пробах звітного року в більшості пунктів спостереження фіксувалися наднормативні значення по показнику БСК5, що означає біологічне забруднення поверхневих вод. На вході в область відносно забруднена поверхнева вода (Оршівці) поступово очищується до пункту спостереження біля смт. Неполоківці. Незначний пік в смт. Лужани пов’язаний з роботою очисних споруд Лужанського експериментального заводу. В межах обласного центру м. Чернівці спостерігається поступове підвищення середньорічних концентрації (ймовірними причинами цього є забрудненість малих річок, що проходять через м. Чернівці, в першу чергу Клокучки та Мольниці, захаращеність берегів), далі за течією підвищення забруднення спостерігається в пункті спостереження біля с. Магала, що пов’язано з незадовільною роботою Чернівецьких міських очисних споруд. Після Магали відмічається тенденція до поступового зниження середньорічних концентрацій.
Порівняно з попереднім звітним роком кількісний і якісний склад речовин, по яких фіксувалися перевищення ГДК в поверхневих водах р. Прут не змінився. В цілому якість поверхневої води р. Прут залишилася на рівні минулого року.
СІРЕТ
Відбір проб для аналізу якості води р. Сірет здійснювався на протязі звітного року в 11 пунктах спостереження, які розташовані вздовж всієї річки. Хімічний, біологічний та бактеріологічний аналізи забруднення проводилися по тих самих показниках та речовинах, як і для р.р. Дністер та Прут.
У минулому році в 11 пунктах контролю було виявлено 39 перевищень нормативів ГДК по 9 показниках.
У пункті контролю на виході з області зафіксовано 22 перевищення ГДК по 5 показниках: БСК5, та групі металів (залізо загальне, марганець, нікель, свинець). Ймовірною причиною перевищень ГДК по групі металів є незадовільна робота очисних споруд ст. Вадул-Сірет, можливий вплив змиву з грунтів під час повені.
У Чернівецькій області р. Сірет проходить через 3 райони: Вижницький, Глибоцький, Сторожинецький. Відносна частка перевищень показників ГДК зростає від Вижницького до Сторожинецького районів – фактично за течією річки. В Глибоцькому районі цей показник зменшує своє значення завдяки здатності поверхневих вод до самоочищення. Кількість показників, по яких в звітному році фіксувалися перевищення ГДК також зростають за течією річки.
В контрольних пробах звітного року в більшості пунктів спостереження фіксувалися наднормативні значення по показнику БСК5, вони незначно перевищують рівень ГДК на всьому протягу річки, що означає біологічне забруднення її поверхневих вод. В пунктах спостереження в середній течії річки був зафіксований приблизно однаковий наднормативний рівень.
Порівняно з попереднім звітним роком, кількісний і якісний склад речовин, по яких фіксувалися перевищення ГДК не змінився, відносна частота виникнення показників з перевищенням ГДК зменшилася. В цілому якість поверхневої води р. Сірет залишилася на рівні минулого року.
ЧЕРЕМОШ
Відбір проб для аналізу якості води р. Черемош здійснювався на протязі звітного року в 5 пунктах спостереження, які розташовані на всьому протязі річки і включав хімічний, біологічний та бактеріологічний аналізи, які проводилися по таких самих показниках та речовинах, як і для річок Дністер, Прут та Сірет.
У звітному році в 5 пунктах контролю було виявлено 18 перевищень нормативів ГДК в поверхневих водах по 3 показниках.
В Чернівецькій області р. Черемош проходить через 2 райони: Путильський та Вижницький. Відносна частка перевищень ГДК в пробах і абсолютна кількість показників, по яких фіксувалися перевищення, зменшується за течією річки від Путильського району до Вижницького. Ймовірною причиною більших значень вказаних показників в Путильському районі є сезонні чинники, коли за рахунок дощів має місце стік води з високогірних тваринницьких господарств, які знаходяться поблизу берегів.
У цілому якість поверхневої води р. Черемош залишилася на рівні попереднього року.
Спостереження за станом атмосферного повітря
(табл. 14.5).
Інструментально-лабораторним контролем за джерелами викидів забруднюючих речовин встановлені такі перевищення на підприємствах області:
— оксидів азоту ( сума в перерахунку на NO 2): ГКС «Хотин» м. Хотин (одне джерело) — перевищення до 2-х разів;
— оксиду вуглецю: ГКС «Хотин» м.Хотин (одне джерело) — до 2-х разів;
— пилу: 1) Чернівецький військовий лісгосп м. Чернівці (два джерела) – від 2 до 5, від 5 до 10 разів;
2) Завод ДСП смт. Берегомет (два джерела) – до 2-х разів;
3) ТзОВ «Агробудсервіс» с. Млинки, Хотинського р-ну (одне джерело) — до 2-х разів;
Встановлено цілий ряд підприємств у м.Чернівці (4) та по районах області: Вижницький (1), Герцаївський (1), Глибоцький (3), Кіцманський (1), Новоселицький (1), Путильський (1), Сокирянський (1), Сторожинецький (1), Хотинський (1), де виявлені невраховані джерела викидів забруднюючих речовин.
14. Управління в галузі охорони довкілля
У 2006 році продовжувалась діяльність по удосконаленню управління в галузі охорони довкілля.
Відбулося ряд нарад в обласній та районних державних адмі-ністраціях, в підготовці та проведенні яких активну участь взяли представники держуправління.
Одним з важливих засобів забезпечення координації дій відіграє колегія держуправління охорони навколишнього природного середовища, яка представлена керівниками різних сфер природоохоронної діяльності та головою громадської екологічної ради при держуправлінні. Розгляд питань дозволяє співставляти різні позиції у вирішенні конкретних справ. Ввійшло в практику проведення виїзних колегій спільно з районними державними адміністраціями за участю сільських, селищних та міських голів, представників природоохоронних та правоохоронних органів.
Проведено спільне засідання колегії держуправління та Хотинської районної державної адміністрації з порядком денним “Про стан дотримання вимог природоохоронного законодавства суб’єктами господарювання Хотинського району”, спільно з Кіцманською РДА «Про стан дотримання вимог водоохоронного законодавства суб’єктами господарювання Кіцманського району».
В організації природоохоронної діяльності забезпечувалась міжвідомча координація, зокрема, проведення нарад керівників органів, які здійснюють державний екологічний контроль в обласній та міжрайонній природоохоронній прокуратурах, в обласній державній адміністрації.
В межах наданих повноважень держуправлінням спрямовувалась діяльність на:
- реалізацію пріоритетів природоохоронної роботи;
- розробку, реалізацію та контроль за виконанням місцевих екологічних програм;
- організацію моніторингу навколишнього природного середовища та забезпечення діяльності географічної інформаційної системи;
- регулювання природокористування та впровадження екологічного механізму забезпечення охорони навколишнього природного середовища;
- забезпечення еколого-просвітницьких заходів та посиленням зв’язків з громадськістю;
- продовження міжнародного співробітництва у сфері екології.
У ході формування та утвердження засад екологічної політики в області, управлінням розроблялись і подавались відповідні проекти організаційних заходів та пропозиції обласній та районним державним адміністраціям, обласній та місцевим радам, органам прокуратури, міністерству екології та природних ресурсів з питань вдосконалення управління лісами агропромислового комплексу, розвитку природно-заповідної справи, формування та використання фондів охорони навколишнього природного середовища та інші. Зокрема, розроблялись проекти і приймались розпорядження обласною та районними держадміністраціями щодо поводження з відходами, лісокористування, заготівлі лікарських рослин тощо.
Проводився контроль за виконанням прийнятих рішень та розпоряджень місцевих органів влади, постанов Кабінету Міністрів, Указів Президента та законів України з екологічних питань.
Спільно з органами податкової служби продовжувалась робота по організації збору коштів за забруднення навколишнього природного середовища. За 2006 рік профінансовано природоохоронних заходів на суму 491,5 тис. грн.
Табл 14.1. Надходження та використання грошових коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, тис. грн.
За звітний період на державну екологічну експертизу було представлено 86 проектних матеріалів, з яких 15 повернуто на доопрацювання як такі, що не відповідають вимогам чинного природоохоронного законодавства.
Державна екологічна експертиза здійснювалась тільки з екологічних питань щодо відповідності проектних матеріалів вимогам чинного природоохоронного законодавства, підзаконних актів, нормативно-технічних документів.
Одним з основних недоліків проектних матеріалів, як і в попередні роки, залишається недостатня якість та повнота виконання розділу оцінки впливу запланованої діяльності на стан навколишнього середовища.
Державна екологічна експертиза, яка проводилась у складі комплексної державної експертизи на договірних засадах з Чернівецькою обласною службою Укрінвестекспертизи, складає 46,8%.
В основному на державну екологічну експертизу надавались робочі проекти будівництва та реконструкції за такими видами діяльності:
- надання послуг автотранспортним засобам (АЗС, СТО, автостоянки, автомийки);
- переробка деревини (майстерні, цехи);
- торгівельні послуги (кафе, магазини, торгові центри та інші).
Держуправління охорони навколишнього природного середовища періодично повідомляло через засоби масової інформації про найбільш важливі об’єкти, проектна документація яких пройшла державну екологічну експертизу та отримала позитивний висновок.
Таблиця 14.3. Еколого-експертна та погоджувальна діяльність у 2006 р.
ПЕРЕЛІК
найбільш важливих об’єктів, які отримали позитивну оцінку в 2004-2006
1. Робочий проект: “Полігон твердих побутових відходів в м. Герца Чернівецької області”.
2. Індивідуальний робочий проект на будівництво пошукової свердловини №10 Лопушнянського родовища.
3. Робочий проект реконструкції каналізаційних очисних споруд в м. Новоселиця.
4. Робочий проект: «АЗС на 750 заправок на добу в с. Тарашани Глибоцького району».
5. Робочий проект: «АЗС на 750 заправок на добу в с. Хрещатик Заставнівського району».
6. Робочий проект часткового переоснащення ковбасного цеху по вул. Незалежності, 37 в м. Хотині».
7. Робочий проект розробки Онутського родовища будівельних пісків в Заставнівському районі Чернівецької області.
ПЕРЕЛІК
найбільш важливих об’єктів, які повернуто на доопрацювання та оцінено негативно позитивну оцінку в 2004-2006
1. Робочий проект цеху по переробці молока та виробництва соєвого молока в с. Строїнці Новоселицького району.
2. Робочий проект цеху по утилізації та переробці вторинної сировини – полімерів та ПЕТ-тари в м. Чернівці.
3. Робочий проект реконструкції власних приміщень з добудовою боксів для ремонту автомобілів по вул. М.Олімпіади, 34-В, м. Чернівці
4. Робочий проект газопроводу до с. Могилівка Герцаївського району
15. Моніторинг довкілля
Стан та розвиток регіональної системи моніторингу довкілля
Екологічний моніторинг навколишнього природного середовища в Чернівецькій області проводиться обласним державним управлінням екології та природних ресурсів у відповідності з п 4.9. Положення про державне управління екології та природних ресурсів в областях, містах Києві та Севастополі, а саме: "Управління відповідно до покладених на нього завдань організовує регіональний моніторинг навколишнього природного середовища, забезпечує діяльність національної екологічної інформаційної системи, здійснює спостереження та інструментально-лабораторний контроль за забрудненням навколишнього природного середовища", на виконання Постанови КМУ від 30.03.1998р. № 391 “Положення про державну систему моніторингу довкілля” (із змінами), та у відповідності з керівними документами Мінприроди.
Роботи з організації та забезпеченню надійного функціонування регіональної система моніторингу довкілля (ОСМД) виконуються на основі Положення “Про обмін інформацією та взаємодію обласних органів в проведенні екологічного моніторингу”, яке узгодили 9 організацій - суб’єктів цієї системи і яке затверджене першим заступником голови Чернівецької облдержадміністрації 25.05.2001р. Перелік організацій суб’єктів обласної системи моніторингу довкілля наведений в табл. 2.1.
ОСМД діє на основі Положення “Про обласну систему моніторингу довкілля” і створена в секторі моніторингу та ГІС – структурному підрозділу державного управління екології та природних ресурсів в Чернівецькій області.
На даний час в рамках ОСМД організований збір даних за екологічним станом по наступних напрямках:
- моніторинг водних ресурсів, який включає збір результатів аналітичних спостережень за якістю поверхневих, питних, стічних та ґрунтових вод;
- моніторинг атмосферного повітря, який включає збір результатів аналітичних спостережень за станом атмосферного повітря в м. Чернівці і промислових викидів основних підприємств – забруднювачів повітря в області;
- моніторинг земельних ресурсів, який включає збір результатів аналітичних спостережень за станом земель сільськогосподарського призначення, земель в місцях проживання та відпочинку населення, земель в межах санітарно-захисної зони працюючих промислових підприємств;
- моніторинг біоресурсів, який включає збір результатів аналітичних спостережень за станом здоров’я населення, чисельності основних видів мисливської фауни, стану сільськогосподарських рослин та продуктів харчування з них;
- моніторинг екзогенних процесів, який включає спостереження за розвитком найбільш характерних для Чернівецької області їх проявів: зсувів, карстових явищ, сельових процесів;
- екологічний моніторинг промислових підприємств, що мали значні обсяги виробництва в звітному році, який включає збір результатів аналітичних спостережень за станом природних ресурсів, що використовуються в технологічних процесах.
Збір екологічної інформації від організацій – суб’єктів ОСМД здійснюється на основі укладених з ними держуправлінням екоресурсів двосторонніх угод.
В залежності від виду інформація надходить з періодичністю від 1 разу на місяць (моніторинг водних ресурсів, атмосферного повітря) до 1 разу на рік (моніторинг ґрунтів). Це обумовлює її узагальнення в ОСМД, яке проводиться у вигляді квартальних та річного звітів про стан природних ресурсів, інформаційних довідок в органи державної влади, інформаційних повідомлень в ЗМІ, а також надання інформації на Інтернет-портал Мінприроди про створення нового інформаційного ресурсу.
В рамках ОСМД контролюється виконання комплексної довгострокової обласної програми екологічних спостережень на території Чернівецької області “Еко-Моніторинг”, програм спостереження за транскордонними природними об’єктами, як за міжобласними, так і за міжнародними угодами, а також враховуються дані, які отримані від інших екологічних програм, що впроваджуються на території регіону.
Регіональна система моніторингу навколишнього природного середовища в Чернівецькій області є динамічною системою, що постійно розвивається. Це відбувається за рахунок участі в різних екологічних програмах, удосконалення регіональної бази нормативних документів з екологічного моніторингу, укріплення зв’язків з аналогічними системами в інших, переважно сусідніх з Чернівецьким регіонах. Поступово збільшується кількісний склад її учасників, що в свою чергу дозволяє поступово впроваджувати принципи комплексності в узагальненні та аналізі даних екологічних спостережень та оптимальності їх проведення.
Подальший розвиток ОСМД передбачає її перехід на якісно новий програмно-технічний рівень при зборі, передачі, обробці та аналізі екологічної інформації, а при накопиченні достатнього обсягу аналітичних даних - розробки прогнозних оцінок стану природних ресурсів.
Суб’єкти державної системи моніторингу та їх діяльність у розрізі середовищ контролю
Суб’єктами регіональної системи моніторингу навколишнього природного середовища є організації, на які покладені функції екологічних спостережень у відповідності з вищезгаданою Постановою КМУ (п. 2.1).
В таблиці 15.1 наведені дані про суб’єктів державного екологічного моніторингу, які представлені в області, природні ресурси та число точок спостережень по кожній організації.
Таблиця 15.1. Суб’єкти державного екологічного моніторингу за галузями середовища
та число точок спостережень
| № п/п | Суб’єкти екологічного моніторингу | Середовище, що контролюється, та кількість точок спостережень | |||||||
| | | атмосферне повітря | промислові викиди в атмосферу | поверхневі води | підземні води | ґрунти | |||
| річки та водоймища | морські води | ||||||||
| джерел скидів стічних вод | решта | джерел скидів стічних вод | решта | ||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| 1. | Міністерство охорони навколишнього природного середовища | 2 | 155 | 33 | 12 | - | - | 12 | - |
| 2. | МНС | - | - | - | - | - | - | - | - |
| 3. | МОЗ | 3 | - | - | 36 | - | - | 24 | 29 |
| 4. | Міністерство аграрної політики | - | - | - | - | - | - | - | 262 |
| 5. | Держкомлісгосп | - | - | - | - | - | - | - | - |
| 6. | Держводгосп | - | - | 14 | - | - | - | - | - |
| 7. | Держкомзем | - | - | - | - | - | - | - | - |
| 8. | Держжитлокомунгосп | - | - | 9 | 11 | - | - | - | - |
| 9. | НАК “Надра України” дочірнє підприємство “Західукргеологія” Львівська геологорозвідувальної експедиції | - | - | - | - | - | - | 11 | - |
Регіональні системи моніторингу довкілля
В Чернівецькій області продовжується створення регіональної системи моніторингу довкілля. В минулому році згідно календарного плану заходів були розроблені положення та технічні завдання на центри екологічного моніторингу районного, обласного та регіонального рівнів.
Таблиця152.2. Створення регіональних (локальних) систем екологічного
моніторингу
| № п/п | Назва регіональної (локальної) системи екологічного моніторингу | Стадія розробки (технічне завдання, технічний проект, впровадження) | Джерела та обсяги фінансування, тис. грн. | Результати (впроваджені системи, підсистеми та їх назви) |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1. | Обласна система моніторингу довкілля в Чернівецькій області | складання технічного завдання | фонди охорони навколишнього природного середовища | технічне завдання |
Державне управління екології та природних ресурсів у Чернівецькій області виконує або приймає участь в виконанні програм, спрямованих на здійснення регіонального екологічного моніторингу за міжнародними, обласними та міжобласними програмами. Перелік програм наданий у таблиці 15.3.
Таблиця 15.3. Здійснення екологічного моніторингу за регіональними (місцевими) програмами природоохоронних заходів
| № п/.п | Назва регіональної (локальної) програми моніторингу довкілля | Суб‘єкти моніторингу довкілля, що залучені до виконання програм | Основні рекомендації, що надаються за результатами впровадження регіональних програм |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1. | “Декларація співробітництва придунайських держав з питання водогосподарського використання вод Дунаю і охорони вод ріки від забруднення” (Бухарест, 1985) | -Державне управління екології та природних ресурсів; -Ботошанське управління водного господарства, Румунія; -Сучавське управління водного господарства, Румунія | Взаємне інформування та обмін протоколами про результати екологічного моніторингу за транскордонними водними об’єктами рр. Прут та Серет. |
| 2. | Програма екологічного моніторингу навколишнього природного середовища в Чернівецькій області на 2003-2015 рр. “Еко-Моніторинг” |
| 1. Інформування суб’єктів ОСМД про екологічний стан поверхневих вод основних річок області; 2. Інформування обласної державної адміністрація про екологічний стан поверхневих вод основних річок області; 3. Інформування суб’єктів ОСМД і органи державної влади про загальний екологічний стан в області по напрямкам, що контролюються |
| 3. | Програма спільних спостережень за транскордонними природними об’єктами між Чернівецькою та Івано-Франківською, Тернопільською, Хмельницькою та Вінницькою областями |
| Взаємне інформування та обмін протоколами про результати екологічного моніторингу транскордонних природних об’єктів, що контролюються |
У відповідності з пунктами обласної програми “Еко-Моніторинг” та на виконання розпоряджень Мінприроди при секторі екологічного моніторингу та ГІС державного управління екології та природних ресурсів створений регіональний центр моніторингу довкілля. Центр функціонує на підставі наступних документів, які були розроблені та затверджені начальником держуправління:
- Положення “Про регіональний центр екологічного моніторингу в Чернівецькій області”;
- Технічне завдання на організацію регіонального центру екологічного моніторингу в Чернівецькій області.
Взаємодія організацій - суб’єктів обласного екологічного моніторингу ґрунтується на взаємоузгодженому Положенні “Про обмін інформацією та взаємодію обласних органів в проведенні екологічного моніторингу”, яке затверджено першим заступником голови Чернівецької облдержадміністрації 25.05.2001р. Обмін інформацією між ними і держуправлінням екоресурсів відбувається на основі двосторонніх угод.
На даний час суб’єктами ОСМД є 9 організацій обласного рівня і 17 промислових підприємств області.
Інформаційне забезпечення держуправлінням екоресурсів суб’єктів ОСМД відбувається за рахунок:
- своєчасного надання суб’єктам ОСМД, органам державної влади, ЗМІ узагальнених даних про екологічний стан природних ресурсів і загальний стан екології в Чернівецькій області за результатами аналітичних та інших даних, що надходять від членів ОСМД;
- своєчасного інформування про зміни в державному законодавстві щодо моніторингу довкілля;
- розробки та впровадження документів регіонального рівня, направлених на удосконалення ОСМД, подальшої організаційної інтеграції її суб’єктів.
Інформація про роботу ОСМД, діяльність регіональної комісії з питань моніторингу довкілля, виконання обласної програми “Еко-Моніторинг” друкувалась на Інтернет-порталі Мінприроди в рубриці “Державний екологічний моніторинг” і висвітлювалась на Веб-сторінці держуправління.