Міністерство охорони навколишнього природного середовища України
| Вид материала | Документы |
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління, 2953.07kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління, 6929.63kb.
- Міністерство охорони навколищнього природного середовища україни державне управління, 6100.26kb.
- Міністерство екології та природних ресурсів україни державне управління охорони навколишнього, 6497kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, 1698.24kb.
- Форма оголошення про проведення відкритих торгів, 18.34kb.
- Форма оголошення про проведення відкритих торгів, 20.04kb.
- Охорони навколишнього природного середовища україни Державне управління охорони навколишнього, 3996.75kb.
- Затвердити Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища України, 3007.33kb.
- Кабінет Міністрів України Міністерство охорони навколишнього природного середовища, 94.74kb.
Міністерство охорони навколишнього природного середовища України
Державне управління охорони навколишнього природного середовища
в Київській області
Національна доповідь
про стан навколишнього природного середовища в Київської області
у 2006 році
Київ – 2007
ВСТУПНЕ СЛОВО
Характеристика сучасного екологічного стану Київської області у 2006 році суттєво не змінилася та свідчить про необхідність прийняття відповідних заходів по його поліпшенню.
Основний вклад в загальну кількість викинутих в атмосферне повітря шкідливих речовин вносить Трипільська ТЕС. Незважаючи на проведену роботу по зменшенню викидів їх загальна кількість залишається досить значною, що зумовлює підвищений рівень забруднення повітря у деяких містах області.
В області 183 підприємства провело режимні налагоджувальні роботи на паливовикористовуючому обладнанні, що сприяє зменшенню викидів в атмосферне повітря та економному використанню пального.
Однією з важливих екологічних проблем є забруднення атмосферного повітря шкідливими викидами автотранспортних засобів, загальний обсяг яких становить 56,97 % загальних викидів.
Із загальної кількості водокористувачів близько 80,91 % - об`єкти промисловості, 7,86 % - сільського господарства, 10,98 % - житлово-комунального господарства.
В області функціонує 4 питних водозабори із поверхневих водних об’єктів (із р. Десна в с. Пухівка для питних потреб м. Бровари, із р. Рось для міст Біла Церква, Богуслав, Миронівка). Із поверхневих джерел вода також використовується для технологічних потреб.
Найпотужнішим водокористувачем в області є Трипільська ТЕС, яка використовує воду з Канівського водосховища для охолодження обладнання у об”ємах, що становить 64,49 % загального водоспоживання області (68,08 % загального водоспоживання з поверхневих джерел).
Значна частка водоспоживання з поверхневих водойм для технологічних потреб припадає на цукрові та спиртові заводи.
Збільшення забору та використання води з поверхневих та підземних джерел стало причиною відповідного збільшення обсягу скиду стічних вод у водні об`єкти.
Із загального обсягу водовідведення у водні об`єкти скидаються у переважній більшості нормативно-чисті стічні води. Основними забруднювачами поверхневих водойм Київщини є підприємства житлово-комунального господарства .
У сфері охорони водних ресурсів екологічні проблеми полягають у забрудненні нафтопродуктами підземних вод в районі м.Біла Церква, м.Узин Білоцерківського району, с.Проліски Бориспільського району, відсутності очисних споруд зливової каналізації в мм. Біла Церква, Бровари, Васильків та інших, низькій ефективності роботи ряду очисних споруд біологічної очистки в зв’язку з їх незадовільним технічним станом. Як і минулі роки, спостерігалася неритмічна робота очисних споруд міст Васильків, Богуслав, Кагарлик та, як наслідок, в певній мірі забруднення басейнів р.р. Ірпінь, Унава, Бучанка.
На р.Нивка мали місце періодичні аварійні скиди неочищених стічних вод з КНС та аварійні скиди мазуту та неочищених стічних вод підприємств м. Києва.
Потребує вирішення проблема забруднення нафтопродуктами, солями важких металів та іншими шкідливими забруднювачами грунтів, поверхневих та підземних вод території дендропарку „Олександрія”.
Площа земель в адміністративних межах області становить 2812,1 тис. га.,
Основне призначення земель 59,6% – сільськогосподарське, з яких 45,7% займає рілля, землі лісового фонду - 23,1%, водного фонду - 6,2%, землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони –2,3%.
Процеси економічного і соціального розвитку, які здійснювались в області на принципах максимального використання природних ресурсів без дотримання екологічних вимог, призвели до зниження стійкості ландшафтів, їх здатності до самоочищення і самовідновлення, загострили протиріччя між зростаючими потребами суспільства та можливостями природних комплексів витримувати антропогенне навантаження і забезпечити всю сукупність факторів, які визначають якість середовища, його комфортність та екологічне благополуччя населення, а також призвело до інтенсивного розвитку деградаційних процесів.
Незбалансоване антропогенне навантаження на природні ресурси області досягло розмірів, за якими вбачаються катастрофічні наслідки не тільки для всієї системи природокористування, але і в цілому для соціальної сфери. Одним з головних факторів, що дестабілізують екологічну ситуацію є сільськогосподарська освоєність і розораність, яка складає відповідно 64,2 %, та 45,7 % території.. Близько 23 % площ орних земель розміщена на схилах крутістю до 50 градусів , а крутістю більше 50 – 2,4 %.
Надмірне розширення площі ріллі за рахунок схилових земель призвело до порушення екологічно збалансованого співвідношення площ ріллі, луків, лісів та водойм, що негативно позначилось на стійкості ландшафтів. Нестримне розорювання земель з усієї ландшафтної катени – від вододілу до заплави – у сукупності з низьким технічним оснащенням землеробства різко загострило процеси водної ерозії. Втрати від ерозії вимірюються мільйонами гривень на рік, знищенням найбільш родючих шарів грунту, його найважливішої складової частини – гумусу тощо.
На даний час розроблена “Схема охорони земель Київської області від деградаційних процесів та основні заходи з їх стабілізації”, де детально охарактеризовано всі деградаційні процеси та намічено заходи з їх стабілізації.
В області значні площі займають землі під відкритими розробками, шахтами та відповідними спорудами – 3,0 тис. га., з них близько 1800 га. Займають відпрацьовані розробки, кар’єри, закриті шахти, підвали, терикони, які не експлуатуються.
Концепція використання порушених земель, яка склалася у минулі роки, передбачає безумовне повернення їх після рекультивації у ті самі угіддя, з яких вони були вилучені, тобто, здебільшого у ріллю. Але в зв’язку з нестачею коштів рекультивація не проводилась, що також негативно впливає на екологічний стан земельних ресурсів області.
На підприємствах в спеціально відведених місцях зберігається 4854,846 т промислових відходів 1-3 класів небезпеки. Із них: 1-го класу –3,28%, 2-го – 81,56%, 3-го – 15,16% .
На даний час в області налічується 12 об’єктів, на яких зберігаються промислові відходи і 37 звалищ для твердих побутових відходів (ТПВ), їх загальна площа складає 540,8 га, обсяг накопичених відходів – 69 млн. 876 тис.587 т .
Загальна площа місць видалення твердих побутових відходів складає 264,59 га.. Переробку, знешкодження та утилізацію відходів здійснюють 22 підприємства, більшість яких знаходиться в Броварському районі.
Більшість місць захоронення твердих побутових відходів не відповідають вимогам екологічної безпеки, а саме – відсутні системи інженерного захисту підземних і поверхневих вод від забруднення токсичними компонентами відходів.
Значну потенційну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров'я людей становить полігон ТПВ № 5 м. Києва. Основна небезпека пов’язана з великими обсягами накопиченого фільтрату та проникненням його токсичних компонентів у підземні води та за межі полігону.
Потребує вирішення питання утилізації непридатних до використання пестицидів і агрохімікатів, які зберігаються в господарствах і хімоб'єднаннях у кількості 1917,76 тонн.
Обладнані спорудами для контролю за станом підземних вод полігони ТПВ, підпорядковані комунальним підприємствам, які складають 32 % від загальної кількості місць видалення відходів.
Загальна площа земель лісового фонду Київщини становить 739,7 тис.га. Середня лісистість складає 20,4%. В північних районах Київського Полісся вона є в середньому 44%, а на півдні та південному сході вона дуже низька – 1,2-1,5%.
Як показує довгостроковий прогноз, площа стиглих і перестійних насаджень в лісах області на протязі наступних 30 років буде постійно збільшуватись. Тому в області уже зараз виникла проблема накопичення деревини. В майбутньому це приведе до збільшення об’ємів суцільних рубок головного користування.
Потребує детального вивчення проблема розширеного лісорозведення. Згідно даних управління сільського господарства в області нараховується 25тис.га земель, що не використовуються в сільськогосподарському виробництві. Крім того, в зоні відчуження Чорнобильської АЕС знаходиться 41 тис.га задернілих перелогів, що також необхідно заліснити. Визначення з фінансуванням та механізмом передачі цих земель спеціалізованим лісогосподарським підприємствам для створення лісових культур дозволить в майбутньому збільшити лісистість області.
Загальна площа мисливських угідь області складає 2076,3 тис.га., які закріплені за 60 мисливськими господарствами, переважна більшість з них (58,1% ) входять до складу обласної організації УТМР.
За останні 2-3 роки популяція диких парнокопитних тварин в мисливських угіддях стабілізувалась та спостерігається тенденція до збільшення чисельності основних видів мисливських тварин. Це обумовлено, перш за все тим, що збільшилась кількість приписних мисливських господарств, які вкладають значні кошти в розвиток мисливського господарства Київської області.
Мережа природно-заповідного фонду Київщини нараховує 150 територій та об’єктів загальною площею 32376,2 га.
Основні проблеми збереження та розвитку природно-заповідного фонду - винесення меж заповідних територій в натуру та відсутність фінансування робіт щодо проведення наукових обстежень природних територій з метою їх подальшого заповідання.
- ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ
Екологічна політика Київської області є невід’ємною складовою екологічної політики України.
Основи екологічної політики України закладені в «Основних напрямах державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки».
Основною метою екологічної політики області, як і в цілому в державі є забезпечення конституційного права громадян на безпечне навколишнє природне середовище. Тому інтеграція екологічної політики в усі напрями діяльності є обов’язковою умовою переходу до екологічно збалансованого розвитку держави, коли розвиток країни, структура економічного зростання, матеріального виробництва та споживання функціонує в межах здатності природних екосистем відновлюватися, поглинати забруднення та підтримувати життєдіяльність теперішнього і майбутніх поколінь.
Екологічна політика спрямована на стабілізацію і поліпшення екологічного стану Київської області, охорону, раціональне використання й відтворення усіх видів природних ресурсів шляхом:
- Утвердження екологічної політики як інтегрованого чинника соціально-економічного розвитку держави, з метою переходу до екологічно збалансованого розвитку;
- Формування і впровадження екологічно збалансованої системи природокористування, зміни нераціональних моделей виробництва і споживання, екологічно-інноваційної модернізації економіки України;
- Поліпшення екологічного стану річок, зокрема басейну Дніпра, та якості питної води;
- Стабілізація та поліпшення екологічної ситуації в містах та промислових центрах;
- Збереження біотичної та ландшафтної різноманітності, розвитку природно-заповідної справи;
- Розширення та зміцнення мінерально-сировинного потенціалу держави, комплексного використання природних ресурсів;
- Удосконалення системи задоволення потреб економіки, науки, освіти та оборони країни у геопросторовій інформації та картографічній продукції;
- Реалізації заходів щодо зменшення негативного впливу глобальних екологічних проблем на стан екологічної безпеки країни, розширення участі України у міжнародному співробітництві.
Концепція державної політики визначає наступні положення.
Для стимулювання сталого розвитку районів запроваджується договірна система відносин між урядом, центральними органами влади та органами місцевого самоврядування. Умови договору передбачають здійснення певних заходів, які мають державний пріоритет і фінансуються на основі принципу додатковості з державного бюджету. У цих заходах визначаються зобов’язання органів місцевого самоврядування.
З метою врахування інтересів регіонів і центральної влади у плануванні районного розвитку, узгодження їх дій та прозорості у визначенні депресивних територій створюється спеціальна парламентсько-урядова комісія з питань сталого розвитку районів, яка має виконувати функції арбітра при розв’язані проблемних питань у договірних відносинах.
2. АТМОСФЕРНІ ТА ГІДРОЛОГІЧНІ УМОВИ І ЯВИЩА
Київська область розташована на півночі України, в середній течії річки Дніпро, головним чином на Правобережжі, в зоні Полісся і Лісостепу.
На заході Київська область межує з Житомирською та Вінницькою областями, на півдні – з Черкаською, на сході – з Чернігівською та Полтавською, на півночі – з Гомельською областю республіки Білорусь.
Площа земель в адміністративних межах області становить 2812,1 тис. га. Основне призначення земель 59,6% – сільськогосподарське, з яких 45,7% займає рілля, землі лісового фонду - 23,1%, водного фонду - 6,2%, землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони –2,3%.
Моніторинг забpуднення атмосфеpного повітpя в Київській області пpоводився в чотиpьох містах: в Білій Цеpкві - на двох стаціонаpних постах спостеpежень (ПСЗ), в Бpоваpах, Обухові, Укpаїнці - на одному посту.
Визначався вміст чотиpьох основних домішок: пилу, діоксиду сіpки, оксиду вуглецю, діоксиду азоту, а також специфічних: бенз(а)пірену (БП)* і восьми важких металів: заліза, кадмію, маpганцю, міді, нікелю, свинцю, хpому, цинку.
За звітний рік у Білій Церкві було відібрано 7028 проб атмосферного повітря, у Броварах – 3447 проб, Обухові – 3238 проб, Українці – 3240 проб, які були проаналізовані в лабораторіях ЦГО.
Сеpедньоpічні концентрації визначаємих домішок не перевищували сеpедньодобову гpанично допустиму концентрацію (ГДКс.д.**), за винятком діоксиду азоту (речовини 2-го класу небезпеки), викиди якого надходять в повітряний басейн від стаціонарних джерел забруднення енергетичного комплексу і автотранспорту. Зміни середньомісячних концентрацій (в кратності ГДК) цієї домішки в атмосферному повітрі міст Київської області протягом року представлені на рис.1.
В 2006 р. загальний рівень забруднення атмосферного повітря в містах Біла Церква, Бровари, Обухів, Українка був нижче середнього по містах мережі спостережень гідрометслужби України.
Рис.2.1. Річний хід діоксиду азоту в містах Київської області за 2006р.
Місто БІЛА ЦЕРКВА
Спостереження за забрудненням атмосферного повітря проводились на двох постах: в районі вул.Леваневського (ПСЗ №1) та вул.Сломчинського (ПСЗ № 2).
В атмосфері міста зафіксовано підвищений вміст діоксиду азоту, сеpедньоpічна концентpація якого пеpевищувала середньодобову гpанично допустиму концентpацію в 1,8 раза. Сеpедньоpічні концентpації інших домішок доpівнювали: пилу – 0,5, діоксиду сіpки та оксиду вуглецю – 0,4 ГДКс.д.
Максимальні з pазових концентpацій доpівнювали: діоксиду азоту – 2,0 ГДК, оксиду вуглецю та пилу – 0,4 ГДК, діоксиду сіpки – 0,2 ГДК.
Повтоpюваність випадків пеpевищення максимально pазової ГДК з діоксиду азоту становила на обох постах та по місту в цілому 17-22% (в 2005 році – 21%).
Рівень забpуднення повітpя діоксидом азоту був дещо вищим на ПСЗ № 2; вміст інших домішок був однорідним.
Сеpедні за рік концентрації важких металів і бенз(а)пірену були значно нижчими за відповідні ГДК. Максимальна з середньомісячних концентрацій бенз(а)пірену становила 0,9 ГДКс.д. (у грудні), по свинцю – 0,3 (у серпні), по залізу – 0,2 ГДКс.д. (у липні); з інших металів максимальні концентрації не перевищували 0,1 ГДКс.д.
У річному ході звітного року спостерігалось деяке зростання середньомісячних концентрацій діоксиду азоту у червні-серпні та жовтні, пилу – у березні та травні, діоксиду сірки – у серпні. Концентрації оксиду вуглецю протягом року були майже на одному рівні.
Поpівняно з 2005 pоком забpуднення атмосфеpного повітря пилом та діоксидом сірки дещо зменшилось, іншими домішками – не змінилось.
Місто БРОВАРИ
Спостереження за забрудненням атмосферного повітря проводились в районі вулиці Черняховського (ПСЗ №1).
Сеpедньоpічна концентpація з діоксиду азоту пеpевищила відповідну ГДК в 1,2 раза. Сеpедньоpічні концентpації інших забpуднюючих домішок становили: пилу та діоксиду сіpки – 0,3, оксиду вуглецю – 0,2 ГДКс.д.
Максимальні з pазових концентpацій доpівнювали: з діоксиду азоту – 1,4 ГДК, оксиду вуглецю – 0,6, пилу – 0,2, діоксиду сіpки – 0,1 ГДК.
Повтоpюваність випадків пеpевищення максимально pазової ГДК по вмісту діоксиду азоту у повітрі складала 8% (в минулому році – 11%).
Сеpедні за рік та максимальні з середньомісячних концентрацій важких металів і бенз(а)пірену були значно нижчими за відповідні ГДК.
У piчному ході звітного року спостерігалося деяке зростання середньомісячних концентpацiй забpуднюючих pечовин в окремі місяці: діоксиду азоту – у червні, окису вуглецю – у грудні, пилу – в березні. Річний хід концентрацій діоксиду сірки не зазнав значних коливань.
Поpівняно з 2005 pоком забpуднення атмосфеpного повітря оксидом вуглецю знизилось; вміст інших домішок залишився на тому ж рівні.
Місто ОБУХІВ
Спостереження за забрудненням атмосферного повітря проводились в районі вул.Миру (ПСЗ №1).
Сеpедньоpічні концентpації забpуднюючих pечовин становили: діоксиду азоту – 1,2 ГДКс.д., пилу, діоксиду сіpки та оксиду вуглецю – 0,3 ГДКс.д.
Максимальна з pазових концентpацій діоксиду азоту доpівнювала 1,6 ГДК, оксиду вуглецю – 0,8, пилу – 0,4, діоксиду сіpки – 0,1 ГДК.
Повтоpюваність випадків пеpевищення максимально pазової ГДК по вмісту діоксиду азоту у повітрі складала 9% (в минулому році – 16%).
По важких металах і бенз(а)пірену сеpедні за рік та максимальні з середньомісячних концентрацій були значно нижчими за відповідні ГДК.
У piчному ході звітного року спостерігалося зростання середньомісячних концентpацiй: діоксиду азоту у травні, серпні та грудні, окису вуглецю – у листопаді, діоксиду сірки – у травні, пилу – у жовтні та грудні.
Поpівняно з 2005 роком pівень забpуднення атмосфеpного повітря діоксидом азоту знизився, іншими домішками – суттєво не змінився.
Місто УКРАЇHКА
Спостереження за забрудненням атмосферного повітря проводились в районі вул.Зв'язку (ПСЗ №1).
Сеpедньоpічні концентpації шкідливих pечовин у повітpі міста доpівнювали: діоксиду азоту – 0,8 ГДКс.д., пилу – 0,3, діоксиду сіpки і оксиду вуглецю – 0,2 ГДКс.д.
Максимальні з pазових концентpацій досягли: з діоксиду азоту – 1,5 ГДК, з оксиду вуглецю – 0,6, з пилу – 0,4, з діоксиду сіpки – 0,1 ГДК.
Повтоpюваність випадків пеpевищення максимально pазової ГДК за вмістом діоксиду азоту у повітрі складала 4% (в минулому році – 6%).
Сеpедні за рік та максимальні з середньомісячних концентрацій важких металів і бенз(а)пірену були значно нижчими за відповідні ГДК.
У piчному ході звітного року спостерігалося зростання середньомісячних концентpацiй діоксиду азоту у березні та липні-серпні, оксиду вуглецю – з жовтня по грудень, пилу – в травні.
Поpівняно з 2005 pоком дещо знизився pівень забpуднення атмосферного повітря діоксидом азоту; вміст інших домішок суттєво не змінився.
Спостеpеження за станом забpуднення водних об’єктів Київської області по гідpохімічних показниках пpоводились меpежею гідрометслужби у 2006 р. на річках Тетерів, Ірпінь, Унава, Десна, Трубіж, Недра, Рось та Київському і Канівському водосховищах.
Гідробіологічні спостереження проводились на Київському і Канівському водосховищах та на рр. Десна, Рось. На цих водосховищах і річках Десна, Рось, Тетерів, Недра, Трубіж, Ірпінь виконувались визначення хронічної токсичності вод (біотестування) на ракоподібних Ceriodaphnia affinis.
Річки. За даними гідрохімічних спостеpежень вміст pозчиненого у воді кисню був достатнім і знаходився в межах 8,44 - 10,97 мгО2/дм3.
Річки Київської області були забpуднені пеpеважно сполуками азоту, сполуками важких металів, фенолами.
Середньорічні концентрації забруднюючих речовин становили по:
- азоту нітpитному – 1 – 3 гранично допустимої концентрації (ГДК) на pp.Ірпінь, Трубіж, Недра, Рось;
- азоту амонійному - були майже на рівні гранично допустимої концентрації;
- фенолах – 1 - 2 ГДК на рр.Ірпінь, Рось;
- нафтопродуктах – 2 ГДК на р. Рось в створі 9 км вище м. Біла Церква
- сполуках міді - 1 - 4 ГДК, сполуках маpганцю – 2 - 5 ГДК та заліза загального – 1 - 5 ГДК на pp.Іpпінь, Унава, Десна, Рось (м.Біла Церква);
- сполуках цинку – 1 - 2 ГДК на рр. Десна, Рось (м. Біла Церква);
- сполуках хpому шестивалентного – 7 - 11 ГДК у всіх пунктах спостережень.
Протягом року на річках спостерігались випадки високого забруднення (вище 10 ГДК, по сполуках міді, хрому шестивалентного, нафтопродуктах, фенолах – вище 30 ГДК):
- сполуками маpганцю – 11 - 16 ГДК на рр. Ірпінь, Унава,
- сполуками заліза загального – 19 ГДК на р. Унава;
Водосховища. Вміст pозчиненого кисню у воді Київського і Канівського водосховищ знаходився в межах 8,13 - 10,58 мгО2/дм3
Середньорічні концентрації забруднюючих речовин становили по:
- азоту амонійному – 1,0 - 2,0 ГДК в усіх пунктах Київського водосховища;
- азоту нітpитному –на рівні ГДК на Канівському водосховищі нижче м. Київ;
- фенолах – на рівні ГДК на водосховищах Київському, Канівському в межах м.Ржищів;
- сполуках міді - 1 - 4 ГДК, сполуках маpганцю та заліза загального – 1 - 5 ГДК на Київському та Канівському водосховищах;
- сполуках цинку – 1 - ГДК на вдсх. Київському (с.Страхолісся), Канівському (мм. Українка, Ржищів);
- сполуках хpому шестивалентного – 7 - 13 ГДК в усіх пунктах Київського і Канівського водосховищ.
Протягом року спостерігались випадки високого забруднення:
- сполуками маpганцю – 11 - 17 ГДК на Канівському водосховищі в районі мм.Київ, Ржищів,
- сполуками заліза загального – 10 - 14 ГДК на Канівському водосховищі в районі міст Київ та Українка;
- сполуками міді-30 ГДК, азоту нітритного - 12 ГДК - на Канівському водосховищі в межах м. Київ.
Порівняно з 2005 роком у воді річок та водосховищ Київської області дещо зменшились концентрації сполук заліза загального, цинку у воді Канівського водосховища в районі м. Київ, у воді річки Рось в створах 1 км вище і 3 км нижче м. Біла Церква – сполук цинку; збільшився вміст нафтопродуктів у воді р.Рось в створі 9 км вище міста Біла Церква, сполук марганцю - в районі м.Ржищів Канівського водосховища.
За вмістом інших забpуднюючих pечовин суттєвих змін не відмічено.
Річки. За даними гідробіологічних спостережень стан планктонних угруповань р. Десна - с. Літки свідчив про антропогенне навантаження. В розвитку зоопланктонного угрупованя спостерігалося порушення сезонної динаміки. В зимово-осінній період в пробах зустрічалися лише поодинокі планктонні організми. Альгопланктоценоз був досить чисельним і різноманітним. Продуктивність (трофність) вод змінювалася від оліготрофні (низькопродуктивні) до мезотрофні (середньопродуктивні) у червні.
Планктоценоз р. Рось на ділянці м. Біла Церква був досить чисельним і різноманітним. Розвиток фіто-та зоопланктону відповідав сезонній динаміці. Досить високі значення індексу Шеннона вказували на суттєве різноманіття угруповань, що свідчило про стабільний стан гідробіоценозів. На створі 9 км вище міста (водозабір) з червня по жовтень домінували синьозелені водорості. У серпні на цьому створі зареєстровано найбільші чисельність і біомасу синьозелених водоростей. Індекс сапробності змінювався в межах 1,89 – 2,24. В зоопланктонному угрупованні в більшості проб домінували циклопіди та гіллястовусі і часто вони складали суттєву частку зоопланктоценозу. ІС змінювався в межах 1,45 – 1,83.
В цілому води р. Рось в районі м. Біла Церква відповідали II класу, 3 категорії якості вод, β–мезосапробної зони. Трофність вод змінювалася від мезо-евтрофні до гіпертрофні (високопродуктивні) у серпні на створі 9 км вище міста. У серпні зафіксована початкова стадія “цвітіння ” вод.
Біотестування вод р. Рось на створах м. Біла Церква проводилося щомісячно, за винятком листопада та грудня. На створах м. Богуслав біотестування вод проводилось у лютому, квітні, серпні та жовтні. Хронічну токсичність вод р. Рось було визначено у лютому на всіх 3-х створах м.Біла Церква, у березні - на створі 1км вище міста і у квітні - на створі 3 км нижче міста.
Визначення хронічної токсичності вод на р. Трубіж - смт Баришівка, м. Переяслав-Хмельницький, р. Десна - с. Літки, р. Ірпінь - с. Мостище, р. Недра - м. Березань, р.Тетерів - м. Іванків виявило токсичну дію вод на р. Трубіж у січні на всіх 4-х створах, у серпні - на 2-х створах смт. Баришівка та створі 1км нижче м. Переяслав-Хмельницький, у січні і травні - на р.Недра, у липні - на р. Ірпінь.
Київське водосховище. Розвиток планктонних угруповань водосховища відповідав сезонній динаміці. Як і в попередні роки фітопланктон найбільш чисельним і різноманітним був у верхів’ї водосховища (на створах і вертикалях м. Чорнобиль). Основу альгофлори навесні складали діатомові водорості, а в літньо-осінній період – синьозелені. ІС змінювався в межах 1,78 – 2,30 ( в 2005р. – 1,74- 2,27).
Найвищий розвиток зоопланктону зафіксовано в середній частині водосховища (на вертикалях с. Зелений Мис). В більшості випадків домінували коловертки, рідше – циклопіди. В багатьох випадках були присутні гіллястовусі і в чверті проб вони складали суттєву частку угруповання (20 –60%). ІС змінювався в межах 1,41 – 1,96 ( в 2005р. – 1,50 – 1,99). Досить високі значення індексу Шеннона (особливо за фітопланктоном) вказували на значне різноманіття планктонних угруповань, що свідчило про менш інтенсивне антропогенне навантаження.
За екологічною класифікацією якості поверхневих вод води Київського водосховища в середньому за рік відповідали вимогам II-III класу, 3-4 категорії якості вод, β-мезосапробної зони. Трофність вод змінювалася від оліготрофні до політрофні.
Визначення хронічної токсичності вод Київського водосховища проводились у квітні, червні, вересні та жовтні на 11 вертикалях. Хронічну токсичну дію вод було визначено у червні на створі 3,5 км нижче м. Чорнобиля та у жовтні - на створі в межах с. Зелений Мис.
Канівське водосховище. В розвитку планктонних угруповань спостерігалась сезонна динаміка.
У фітопланктоні водосховища провідна роль належала діатомовим і зеленим водоростям. Відносно висока чисельність альгофлори обумовлювалась високим розвитком синьозелених водоростей, що найчастіше спостерігався у липні та вересні. ІС змінювався в межах 1,75 – 2,70 ( в 2005р. – 1,27 -3,15). Одержані значення індексу Шеннона, що змінювались від 0,245 до 3,820, вказували на невелике різноманіття фітопланктону і свідчили про антропогенне навантаження на альгопланктоценоз.
Зоопланктонне угруповання на ділянці м. Києва було більш чисельним і різноманітним, у порівнянні з нижньою частиною водосховища в районі мм. Українка і Ржищів. Основу угруповання складали гіллястовусі, рідше коловертки і циклопіди (науплії, ювенільні стадії циклопід). ІС змінювався в межах 1,40 – 2,16 ( в 2005р. – 1,35 – 1,99). Індекс Шеннона змінювався в межах 0,171- 3,902; низькі значення індексу Шеннона можна пояснити розвитком монодомінантів, як з групи гіллястовусих так і найчастіше циклопід ( науплії і ювенільні стадії).
За екологічною класифікацією якості поверхневих вод води Канівського водосховища на контрольованих ділянках в середньому за рік відповідали вимогам 2-3 класу, 3-4 категорії якості вод, β-мезосапробної зони. Трофність вод змінювалася від оліготрофні ( в більшості випадків спостережень) до мезо-евтрофні – евтрофні.
Оцінка якості вод Канівського водосховища в хронічних дослідах біотестування виконувалась на ділянці м. Києва (247 проб) і в нижній частині водосховища - мм. Українка, Ржищів (20 проб). Хронічна токсичність води була визначена в 102 пробах (38%) у січні, лютому, червні, вересні, жовтні, грудні, причому на більшості контрольованих вертикалях - у березні, травні, листопаді.
3. АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ
У 2006 році обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел підприємств області становив 108,3 тис. тонн, що на 35,3 тис. тонн більше, ніж у 2005 році (таблиця 3.1.).
Незважаючи на проведену роботу по зменшенню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, загальна кількість викидів по області залишається досить значною, що зумовлює підвищений рівень забруднення повітря у деяких містах області. Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі показані в таблиці 3.2. Основні забруднювачі атмосферного повітря за 2006 рік представлені в таблиці 3.3.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності показані у таблиці 3.4.
В області проводяться спостереження за станом атмосферного повітря Центральною геофізичною обсерваторією Мінприроди України в чотирьох містах : Білій Церкві на двох стаціонарних постах спостережень, в Броварах, Обухові, Українці – на одному посту.
Однією з важливих екологічних проблем в Київській області є забруднення атмосферного повітря шкідливими викидами автотранспортних засобів, в т.ч. вуглеводнями, оксидами вуглецю та азоту.
Обсяг викидів від автотранспорту за 2006 рік склав 88,1 тис.тонн, що становить 88,3 % загальних викидів по області.
Із загальної кількості викинутих автотранспортом забруднюючих речовин 41,0 тис.тонн (46.5%) – викинуто автомобілями суб”єктів господарської діяльності, 47,1 тис.тонн (43,5%) автомобілями індивідульних власників. У порівнянні з 2005 роком викиди від автотранспорту суб”єктів господарської діяльності зменшилися на 1,4%, індивідуальних власників – на 14.
У таблиці 3.5. представлена динаміка викидів в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів.
Основний вклад в загальну кількість викинутих шкідливих речовин вносить Трипільська ТЕС, викиди якої становили 74,6 тис. тонн (68,9 %), порівняно з 2005 роком збільшились на 21,4 тис. тонн. У 2006 році відбулося збільшення спалення вугілля на 470256 т.н.п. та мазуту на 968 т.н.п., зменшення кількості спаленого газу на 126990 т.н.п., збільшення виробленої електроенергії на 517000 тис.кВт.год. В 2004 році розпочата реконструкція електрофільтрів блоку № 1 –А, використано 16 268 тис грн. з державного фонду охорони навколишнього природного середовища на виконання плану природоохоронних заходів, фінансованих за бюджетною програмою „Підвищення якості атмосферного повітря”, після проведення якої збільшиться коефіцієнт корисної дії електрофільтра з 92,51% до 99,86% та зменшаться викиди в атмосферу на 4596,978 т/ рік або на 18.1 %. (таблиця 3.6.).
Таблиця 3.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря
| Показники | 2004 рік | 2005 рік | 2006 рік |
| Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що здій-снюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од. | 1275 | 1388 | 1702 |
| Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, поставлених на державний облік, од. | 423 | 562 | 550 |
| Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що мають дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од. | 537 | 598 | 838 |
| Потенційний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел за суб’єктами підприємницької діяльності, поставленими на облік, тис. т | 148,104 | 957,089 | 157,091 |
| Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел, тис. т у тому числі: | 173,088 | 169,754 | 201,937 |
| від стаціонарних джерел, тис. т | 78,888 | 73,054 | 108,312 |
| від пересувних джерел, тис. т | 94,200 | 96,700 | 93,625 |
| у тому числі від автомобільного транспорту, тис. т | - | - | 88,100 |
| Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на км², т | 6,095 | 5,975 | 7,190 |
| Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на одну особу, кг | 92,864 | 91,04 | 159,612 |
| Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на км², т | 2,807 | 2,600 | 3,855 |
| Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на одну особу, кг | 42,320 | 41,070 | 62,000 |
| Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел у розрахунку на км², т | 3,352 | 3,441 | 3,332 |
| Забруднююча речовина | Місто | ГДК | Середня концентрація | Максимальна з разових концентрацій |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Пил | Біла Церква | 0,05 | 0,5 | 0,4 |
| Діоксид сірки | 0,05 | 0,4 | 0,2 | |
| Оксид вуглецю | 3 | 0,4 | 0,4 | |
| Діоксид | 0,04 | 1,8 | 2 | |
| Пил | Бровари | 0,05 | 0,3 | 0,4 |
| Діоксид сірки | | 0,05 | 0,3 | 0,2 |
| Оксид вуглецю | | 3 | 0,2 | 0,4 |
| Діоксид | | 0,04 | 1,2 | 2 |
| Пил | Обухів | 0,05 | 0,3 | 0,4 |
| Діоксид сірки | | 0,05 | 0,3 | 0,1 |
| Оксид вуглецю | | 3 | 0,3 | 0,8 |
| Діоксид | | 0,04 | 1,2 | 1,6 |
| Пил | Українка | 0,05 | 0,3 | 0,4 |
| Діоксид сірки | | 0,05 | 0,2 | 0,1 |
| Оксид вуглецю | | 3 | 0,2 | 0,6 |
| Діоксид | | 0,04 | 0,8 | 1,5 |
Таблиця складена за даними Центральної геофізичної обсерваторії.
Спостереження за забрудненням атмосферного повітря по містам проводились на постах спостереження: ПСЗ №1 та №2 м.Біла Церква в районі вулиць Леваневського та Сломчинського; ПСЗ № 1 м.Бровари вул.Черняхівського; ПСЗ №1 м.Обухів вул.Миру; ПСЗ №1 м.Українка вул. Зв’язку.
Таблиця 3.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря за2006 рік
| №з/п | Назва об’єкту | Назва забруднюючої речовини | Частка викидів забруднюючої речовини | Частка оснащення джерел викидів газоочисними установками (ГОУ), % | Ефективність роботи ГОУ, % | Заходи, спрямовані на зменшення викидів | |||||
| усього викидів, т/рік | до загального обсягу викидів об’єкту, % | до загального обсягу викидів (населеного пункту) , % | загальний обсяг витрат за кошторисною вартістю, тис. грн. | фактично витрачено з початку виконання заходу, тис. грн.. | зменшення викидів після впровадження заходу, т/рік * | ||||||
| очікуване | фактичне | ||||||||||
| 1 | | 2 | 3 | 4 | 5 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
| 1 | „Трипільська ТЕС” м.Українка | Всього Метали та їх сполуки Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок Сполуки азоту Діоксид та інші сполуки сірки Оксид вуглецю Неметанові леткі органічні сполуки Метан Фтор та його сполуки | 74605,0 22,087 21951,116 11108,921 40909,568 564,363 | 100 0,03 29,42 14,89 54,83 0,76 | 68,9 * | 33 | 72,5-96,1 | 16286 | 16087,743 | | |
* - відповідно до Київської області
- графи 12 та 13 заповнюються тільки щодо виконаних заходів
Таблиця 3.4. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності
| № з/п | Види економічної діяльності | Обсяги викидів по регіону | |
| тис. т | у % до підсумку | ||
| 1 | Усі види економічної діяльності | 108,3 | 100,0 |
| | у тому числі: | | |
| 1.1. | Сільське господарство, мисливство, Лісове господарство | 2,7 | 2,5 |
| 1.2 | Переробна промисловість | 8,3 | 7,7 |
| 1.3 | Виробництво електроенергії | 75,5 | 69,7 |
| 1.4 | Транспортування газу трубо- проводами | 18,2 | 16,8 |