Звіт про стан навколишнього природного середовища в Чернівецькій області у 2006 році
| Вид материала | Документы |
- Матеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища, 4184.82kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління, 6929.63kb.
- Про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2009, 7430.66kb.
- Довідка про підсумки роботи Держуправління охорони навколишнього природного середовища, 888.56kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління, 2953.07kb.
- Звіт про стан виконання Національного плану дій з охорони навколишнього природного, 1471.22kb.
- Міністерство освіти І науки України Національний університет водного господарства, 250.93kb.
- Е управління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області, 9.56kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, 3411.24kb.
- Про звіт Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській, 10.67kb.
Табл 9.3. Динаміка заготівлі лікарської сировини, цнт
З метою посилення державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства при заготівлі та реалізації новорічних ялинок у передноворічний період, державним управліннямохорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області щороку видається наказ “Про організацію та проведення операції “Новорічна ялинка”, розробляється “Комплексний план оперативних рейдових перевірок представниками держуправління екоресурсів, управління МВС України у Чернівецькій області, обласного управління лісового господарства, громадських організацій.
Динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур
| | Держком-лісгосп | Мінагро-політики | Мін- оборони | Мін- природи | Інші | Усього |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| Усього за 2004 рік | - | - | - | - | - | - |
| Усього за 2005 рік | 0,7 | - | - | - | -- | 0,7 |
| Усього за 2006 рік | - | - | - | - | - | - |
| у тому числі: | | - | - | - | - | - |
| 1. усього загиблих лісових насаджень, га | 0,7 | - | - | - | - | 0,7 |
| у тому числі від: | | - | -- | - | - | - |
| пожеж | - | - | - | - | - | - |
| несприятливих погодних умов | 0,7 | - | - | - | - | 0,7 |
| хвороб та шкідників лісу | - | - | - | - | - | - |
| господарської діяльності людини (забудова, ЛЕП, кар’єри, газопроводи тощо) | - | - | - | - | - | - |
| 1.1 з них загиблих лісових культур, га | 0,7 | - | - | - | - | 0,7 |
| у тому числі від: пожеж | - | - | - | - | - | - |
| несприятливих погодних умов | 0,7 | - | - | - | - | 0,7 |
| хвороб та шкідників лісу | - | - | - | - | - | - |
| господарської діяльності людини (забудова, ЛЕП, кар’єри, газопроводи тощо) | - | - | - | - | - | - |
| Інше | - | - | - | - | - | - |
З цією метою було створено 13 спеціальних рейдових груп, розроблені графіки проведення рейдів та визначені їх маршрути. На автошляхах, залізничних та автобусних станціях, на в’їзді в місто Чернівці на постах ДАІ були організовані перевірки документів на придбання та перевезення новорічних ялинок. Перевірками були охоплені також всі ринки міста Чернівці та райцентрів, місця стихійної торгівлі новорічними ялинками, всі без винятку юридичні та фізичні особи, які здійснювали торгівлю. Крім обов’язкового вивчення достовірності та правильності виписки відпускних документів на право придбання та перевезення, практикувався суцільний перелік новорічних ялинок призначених для реалізації.
На території лісового фонду області застосування хімічних препаратів для захисту рослин від шкідників та хвороб лісу не здійснювалося, масового ураження лісових масивів не виявлено.
10. Тваринний світ
Ведення мисливського господарства здійснюється у відповідності до Законів України “Про тваринний світ”, “Про мисливське господарство та полювання”. Згідно рішення Чернівецької обласної ради мисливські угіддя загальною площею 634,8 тис. га надані 17 користувачам терміном на 15 років.
Табл.. 10.1 Перелік користувачів мисливських угідь
і закріплена за ними площа угідь.
Користувачів мисливських угідь зобов’язано привести організацію території угідь у відповідність до внесених змін в матеріали упорядкування, створити спеціалізовані підрозділи для ведення мисливського господарства та укласти з обласним управлінням лісового господарства договори про умови ведення мисливського господарства. Для поліпшення ведення мисливського господарства користувачів мисливських угідь зобов’язано створити сприятливі умови для збереження, відтворення та раціонального використання мисливської фауни, забезпечити належну охорону мисливських угідь. З цією метою в області здійснюється ряд заходів по оптимізації ведення мисливського господарства.
Зокрема, впорядкування мисливських угідь області здійснено Київською лісовпорядкувальною експедицією одночасно з лісовпорядкуванням.
З метою підвищення оптимальної чисельності мисливських тварин у 2006 році в області здійснено комплекс біотехнічних заходів по двох напрямках: забезпечення якісного поліпшення мисливських угідь і росту поголів’я диких тварин та підвищення кормових та захисних властивостей угідь. Створено 115 га кормових біополів (з конюшини, вівса, кукурудзи, топінамбура), заготовлено 164,2 т сіна лісового, 220,5 тис. шт. віників з топінамбура та кропиви, закуплено та заготовлено 53,7 т концкормів, закуплено 25 т солі. Споруджено 54 годівниці для копитних тварин, 21 підгодівельний майданчик для кабана, 73 солонці, 1 навіс для сушки кормових віників, 1 спостережну вежу, відремонтовано 43 годівниці. З метою підвищення захисних властивостей мисливських угідь створено 112 га захисних реміз.
Останнім часом в області здійснено ряд заходів по боротьбі з браконьєрством. Зокрема, з ініціативи держуправління створено 24 обласні та районні рейдові бригади по боротьбі з браконьєрством до складу яких увійшли представники держуправління екології та природних ресурсів, обласних управлінь лісового господарства, УМВС України в Чернівецькій області, обласної ради Українського товариства мисливців та рибалок та їх районних підрозділів.
Табл.. 10.2 Добування основних видів мисливських тварин (голів)
| Рік | Види мисливських тварин | Затверджений ліміт добування | Видано ліцензій | Добуто | Не використано ліцензій | Причина невикористання |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 2004 | Олень благородний | 36 | 40 | 17 | 3 | - |
| 2005 | 31 | 42 | 12 | 0 | - | |
| 2006 | 33 | 36 | 13 | 6 | - | |
| 2004 | Козуля | 236 | 274 | 157 | 8 | - |
| 2005 | 176 | 234 | 136 | 0 | - | |
| 2006 | 236 | 337 | 186 | 6 | - | |
| 2004 | Кабан | 196 | 247 | 94 | 1 | - |
| 2005 | 197 | 305 | 103 | 1 | - | |
| 2006 | 270 | 383 | 110 | 20 | - |
Держуправлінням спільно із зацікавленими організаціями складено план-графік проведення спільних рейдів створеними бригадами по охороні мисливських угідь від браконьєрства в сезон полювання 2005-2006 рр. на території області.
Основними факторами, що негативно впливають на стан відтворення та мешкання диких тварин, є:
- погіршення умов мешкання мисливських тварин у зв’язку з значним посиленням антропогенного фактору, паювання сільськогосподарських угідь, знищення місць відтворення диких птахів та звірів (повсюдне випалювання очерету у весняний період, випас худоби в сезон тиші), недостатня площа захисних реміз тощо.
- погіршення фінансово-економічного стану населення, економічна нестабільність в суспільстві, що різко вплинуло на охорону мисливських угідь та значне поширення такого явища, як браконьєрство, особливо в нічний час.
Протягом 2006 року на території Чернівецької області селекційного та діагностично-вибіркового відстрілу не проводилось, немає також перевищення лімітів добування диких тварин.
В області планується робота по розповсюдженню неаборигенних видів тварин та створення відповідних умов для мешкання рідкісних, зникаючих видів тварин.
Органами рибоохорони неодноразово порушувалось питання про складні умови для відтворення водних живих ресурсів, які склались на Дністровському водосховищі. Погані умови для відтворення фітофілів, а саме: відсутність нерестових площ та коливання рівня води в нерестовий період, призводять до зменшення чисельності ляща, коропа. Щодо відтворення білизни, клепця, рибця то нерестилища цих видів знаходяться за межами водосховища, де коливання рівня води не відчутні. За останні роки залишаються стабільними обсяги вилову білизни, коропа, сома. Умови відтворення для судака у водосховищі набагато кращі відносно нерестового субстрату ніж у риб-фітофілів. Крім того перепади рівня води завдають ікрі та молоді судака набагато меншої шкоди, так як він нереститься на більшій глибині.
Значну увагу в поточному році органи рибоохорони приділяли контролю за засобами вилову. Так, в літній період перевіркою було встановлено значний прилов молоді ляща (до 90%) дрібновічковими сітками, використання яких на деякий період було заборонено. В подальшому здійснювався чіткий контроль за приловом молоді з боку іхтіологічної служби.
У результаті численних перевірок діяльності користувачів, встановлено, що коефіцієнт вилову ставних сіток з розміром вічка 70-100 мм досить низький, що говорить про зменшення чисельності особин старших вікових груп в промислових стадах ляща, коропа, сома, білизни та інших видів.
Обласною екологічною інспекцією розроблений та затверджений план-графік проведення спільних перевірок по охороні та збереженню рибних запасів, під час проведення акції “Нерест”.
За період 2004-2006 років пророблено значну роботу в плані штучного відтворення водних живих ресурсів у водоймах області.
З цією метою форелевим заводом “Лопушна” випущено в гірські річки та р. Дністер 241 тис. шт. малька райдужної форелі. Випуск личинки проводили згідно з графіком, затвердженим Головрибводом, в присутності комісії, створеної згідно наказу Головрибводу.
11. Екомережа та біорізноманіття
Чернівецькою обласною державною адміністрацією, держуправлінням охорони навколишнього природного середовища спільно з місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, іншими природоохоронними організаціями області проводиться відповідна робота по формуванню екомережі. Працйює координаційна рада з питань формування національної екологічної мережі області. Вимоги загальнодержавної програми формування національної екомережі України до 2015 року доведено до безпосередніх виконавців. Дане питання обговорено на розширеному засіданні колегії держуправління, що відбулася на базі НПП “Вижницький” за участю представників районної державної адміністрації, районної ради та обласних управлінь лісового і сільського господарства. На засіданнях координаційної ради розглянуті питання: “Про основні напрямки реалізації Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України в Чернівецькій області” та “Про утворення робочої групи по обгрунтуванню рекомендованих територій та об’єктів для заповідання”.
Розвиток екомережі є одним з важливих пріоритетів в діяльності держуправління. В даний час площа природно-заповідного фонду області становить 10,5 % її території, що майже в два з половиною рази більше середнього показника в Україні. Потрібно зазначити, що цей показник досягнуто в значній мірі завдяки спільній і цілеспрямованій діяльності держуправління, в першу чергу з Путильською, Сторожинецькою, Вижницькою та Заставнівською районними державними адміністраціями. Відсоток заповідності території цих районів в 1,5-2,5 рази перевищує загальнообласний показник.
Надмірна розораність земель, лісорозробки ускладнюють забезпечення територіальної єдності ділянок з природними ландшафтами, а інтенсивна господарська діяльність призводить до великого навантаження на природне середовище і, відповідно, до зміни ландшафтів, збіднення рослинного і тваринного світу. Запобігти цьому можна в значній мірі шляхом заповідання, взяття цих об’єктів під спеціальну охорону держави. Проте не скрізь цьому надають практичного значення. Наприклад, відсоток заповідності Герцаївського району становить лише – 0,3, Новоселицького – 1,3, Хотинського – 1,8, Сокирянського – 2,2, хоч у цих районах є немало об’єктів і територій, які потребують заповідання.
Проблемні питання формування екомережі на Буковині розглядалися на семінарі, що проходив на базі еколого-просвітницького центру НПП “Вижницький” та міжнародній науково-практичній конференції на базі ЧНУ ім. Ю. Федьковича, регулярно висвітлювалися в теле- радіопередачах під рубриками “Природа і ми”, “Відповідаємо на Ваші запитання”, “З цілющих джерел” тощо На сторінках місцевої преси публікуються статті з даної тематики. Видано інформаційно-довідкові ілюстровані журнали “Зелений пояс Чернівців” та “Буковина для всіх”, випущено плакати “Рослинний і тваринний світ Карпатського регіону” в рамках проекту “Популяризація Червоної книги”.
З врахуванням прикордонного розташування Буковини, вивчається можливість організації транскордонних заповідних об’єктів — білатерального міждержавного природного українсько-румунського резервату на базі РЛП “Черемоський” (Чернівецька обл.), прилеглого ландшафтного заказника “Чивчино-Гринявський” (Івано-Франківська область) та окремих територій національного парку “Родна” (Румунія).
Цілеспрямованої практичної роботи по створенню обласної кадастрової бази даних флори та фауни не здійснюється через відсутність відповідних інструкцій та фінансування. Вона ведеться на рівні окремих наукових розробок у ВУЗах області.
Розвиток природно-заповідного фонду, формування екомережі області є приорітетними напрямками роботи держуправління охорони навколишнього природного середовища Чернівецькій області.
Розвиток природно-заповiдного фонду
На території області на кінець 2006 року під охороною перебувало 322 об’єкти природно-заповідного фонду загальною площею 85,814 тис. га, що становить 10% території області. З них 23 об’єкти загальнодержавного значення, загальною площею 9.8 тис. га. В межах цих об’єктів зростає понад 1600 видів судинних рослин, з них до Червоної книги України занесено 106 видів, що складає четверту частину “червонокнижних” видів України. Також виявлено 392 види хребетних тварин, фауна безхребетних налічує більше 1500 видів, з яких до Червоної Книги України занесено 118 видів (31%), що зустрічаються у нас на Буковині. Більшість “червонокнижних” видів забезпечені охороною в межах об’єктів природно-заповідного фонду Буковинських Карпат і Передкарпаття.
Табл.. 11.1 Стан мережі природно-заповідного фонду Чернівецької області
Табл. 11.2. Мережа природно-заповідного фонду області в розрізі районів
Протягом 2006 року спеціалістами держуправління спільно з науковцями краю з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу, на території області обстежено природні території та об’єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та інші цінності. В результаті чого планується створення Нацонального природного парку “Хотинський” площею до 20 тис. га, основою якого буде Дністровське водосховище, р. Дністер та прилеглі території, а також створення ще 7 заказників місцевого значення площею близько 30 га та 10 пам’яток природи місцевого значення площею близько 30 га.
В ході виконання обласної програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки «Екологія» протягом минулих років в області започатковано та проведено “Рік заповідних об’єктів Буковини” , “Рік екологічного порядку в карстових регіонах Буковини”. До реалізації цих програм широко залучалися органи місцевого самоврядування, державні установи, заклади освіти та науки, громадські організації, засоби масової інформації. Започатковано проведення обласних конкурсів на виконання кращих проектів з розширення, збереження та оптимізації використання об’єктів
ПЗФ.
Спільно з дирекцією НПП “Вижницький”, науковцями ЧНУ ім. Ю. Федьковича та інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України проводиться робота по інвентаризації об’єктів та територій природно-заповідного фонду краю.
З метою збереження рідкісних видів рослинного світу держуправлінням організовано та проведено операцію «Першоцвіт-2006». Відповідна оперативна робота здійснювалася в місцях збору, шляхах перевезення та ринках збуту, пунктах пропуску на державному кордоні.
Для забезпечення ефективної роботи в рамках операції «Першоцвіт» був розроблений та погоджений із зацікавленими службами робочий план заходів по збереженню та недопущенню знищення ранньоквітучих «червонокнижних» рослин, складений і затверджений графік спільних рейдових перевірок проведення операції «Першоцвіт-2004» з залученням працівників МВС, лісової охорони, засобів масової інформації та громадськості. В обласній, міській та районних екологічних інспекціях організовані рейдові бригади для перевірки місць зростання та ймовірної торгівлі ранньоквітучими рослинами згідно затвердженого графіку.
Активізована робота екологічних служб на кордоні по недопущенню вивезення за межі області рідкісних ранньоквітучих рослин, занесених до Червоної книги України.
На авто- та залізничних станціях організовані спільно з працівниками МВС цільові перевірки на предмет виявлення фактів перевезення ранньоквітучих «червонокнижних» рослин з їх подальшим вилученням у порушників.
Хід та результати проведення операції «Першоцвіт» висвітлювались обласними телерадіокомпаніями, місцевою пресою. Проведені відповідні агітаційно-пропагандистські та просвітницькі заходи в початкових, середніх та вищих учбових закладах із залученням профільних фахівців-освітян.
До участі в заходах в рамках операції «Першоцвіт» залучались студенти Чернівецького національного університету, природоохоронна дружина Чернівецького факультету Національного технічного університету «Харківський політехнічний університет», члени громадських екологічних організацій «Паросток», «Зелений світ Буковини», буковинської філії Національного екоцентру «Крона», екотурклубу «Сталкер», «Буквиця» та ін. Проведено більше 30 рейдів, 2 справи передано в облекоінспекцію для притягнення винних до адміністративної відповідальності.
До участі в рейдових перевірках активно залучались громадські інспектори. Всього в ході проведення операції «Першоцвіт-2004», організовано та здійснено 142 цільові та рейдові перевірки, до адміністративної відповідальності притягнуто 17 громадян, попереджено 48 неповнолітніх осіб.
Відрадно, що намітилась тенденція щодо зменшення фактів вилучення рідкісних ранньоквітучих видів рослин з природного середовища на території області, одним із головних чинників якої є відповідно запланована пропагандистська і безпосередньо інспекційна оперативна робота, з широким залученням контролюючих органів, громадськості краю, та проведена виховна роботіа навчальних закладах області.
Cтан рекреацiйних ресурсiв та розвиток курортних зон
Буковина щедро обдарована цінними геологічними пам’ятками, геоморфологічними витворами природи — скелями, водоспадами, печерами, каньйонами, різного роду реліктами, вирізняється багатством і різноманітністю мінеральних вод. Розсоли хлоридно-натрієвого типу (соляні джерела) поширені у підгірній смузі (Красноїльськ, Стара Красношора, Банилів-Підгірний, Мигове, Черешенька, Вижниця) і вирізняються високою мінералізацією – до 300–400 г/л. Сірководневі води приурочені до відкладів гіпсо-ангідритів і поширені у Припрутті (Брусниця, Чернівці, Новоселиця, Щербинці). Динамічні запаси їх значні, а тому здавна використовуються для санаторно-бальнеологічних потреб. Особливий інтерес становлять залізистосульфатноалюмінієві води джерела “Лужки”, хлоридні води високої мінералізації типу “Моршин”, а також аналоги типу “Нафтуся”, “Єсентуки”, “Мацеста” та інші.
Значна частина території області вкрита лісами широколистяними у рівнинному та передгірному регіонах. У складі лісів східних районів переважають дуб та граб з домішками інших культур. Бук починає переважати у західній частині Прут – Дністровського межиріччя. У лісах передгір’я панують бук, дуб і граб. Мішані ліси переважають у низкогір’ї та хвойні — у середньогір’ї.
У Прут – Дністровському межиріччі і його західній частині в місцях близького залягання гіпсів та вапняків ареалами зберігалась степова рослинність.
У розчленованому передгір’ї незначні нелісові площі по долинах річок займає лучна рослинність.
На Буковині сприятливі для відпочинку міждобові зміни температури, великий потенціал ультрафіолетових променів, є всі умови для розвитку літніх і зимових видів спорту. Проте наявний природно-рекреаційний потенціал краю сьогодні використовується ще не сповна, малоефективно.
Туризм як фактор впливу
на довкілля
На території Чернівецької області є 783 пам’ятки архітектури та містобудування, 112 із них включено в реєстр національного надбання.
До пам’яток містобудування національного значення відноситься Музей народної ар-хітектури та побуту, який займає територію 16,43 га, що представляє собою етнічну територію Буковини. Природний ландшафт зберігається належно. Біля садиб-експонатів висаджені зелені насадження, характерні для них.
Територія комплексу споруд Хотинської фортеці займає 21,0 га. Природний ландшафт зберігається первозданним.
В охоронних зонах пам’яток архітектури в основному ростуть сади, а також території культових споруд обсаджені хвойними деревами, які зберігаються і створюють цілісність комплексу із архітектурою.
Мальовниче оточення скального Миколаївського монастиря в с. Галиця Сокирянського району не порушується.
Власниками і користувачами пам’яток архітектури природні ландшафти в охоронних зонах належно охороняються.
Туристична галузь області є важливим чинником стабільного й динамічного збільшення надходжень до бюджету, істотного позитивного впливу на стан справ у багатьох галузях економіки (транспорт, торгівля, зв’язок, будівництво, сільське господарство тощо). Туризм сприяє підвищенню зайнятості населення, розвитку ринкових відносин, міжнародному співробітництву, залученню громадян до пізнання багатої природної та історико-культурної спадщини краю, збереженню екологічної рівноваги.
Рішенням Чернівецької обласної ради прийнята Програма розвитку туризму в Чернівецькій області на 2004-2010 роки. Обстежені і визначенні 59 інвестиційно-привабливих земельних ділянок під розміщення об’єктів туризму.
Особливо важливим є реалізація другого розділу Програми “Розвиток матеріальної бази та туристичної інфраструктури” Вже в січні 2003 року були введені в дію перші гірськолижні центри на Буковині – на горі Цецино в Чернівцях (сьогодні йде процес інфраструктурного облаштування) та на перевалі Німчич на Путильщині (тут до існуючих двох витягів додався ще один, довжиною 400 м та відповідна інфраструктура). Влітку відкрилися два туристичні комплекси в Сторожинецькому районі – база відпочинку “Аква плюс” та перша черга готельно-ресторанного комплексу “Колиба. Друзі мої”). Введено перші черги лижного комплексу “Кичера” у с. Мигово Вижницького району (встановлені 2 лижні витяги довжиною 1100 і 250 м) та комплекс “Лижний парк “Горбово” в с. Горбово Герцаївського району (встановлено витяг бугельного типу, прокат спорядження).
В області формується розуміння сільського туризму, як специфічної форми відпочинку на селі з широкою можливістю використання природного, медіального і культурного потенціалу регіону. Але він потребує на сьогоднішній день підтримки з боку обласної влади шляхом надання фінансової допомоги на облаштування будинку, його ремонт, приведення в порядок прилеглої території, надання рекламних послуг, підвищення рівня обслуговування тощо. З розумінням цього Координаційною радою з питань туризму в Чернівецькій області була прийнята Концепція розвитку сільського туризму в області. За останніми даними в сфері сільського туризму працюють понад 80 сімей з різним ступенем якості в обслуговуванні відпочиваючих, що напряму залежить від фінансової допомоги. З метою підтримки розвитку сільського зеленого туризму продовжується анкетування бажаючих займатися цим видом туризму.
Управлінням з питань туризму укладено угоду з Обласним центром зайнятості, предметом якої є координація зусиль шляхом орієнтації безробітних на відкриття власної справи в галузі туризму, в тому числі сільського туризму; здобуття туристичної освіти безробітними шляхом їх перепідготовки та перекваліфікації; забезпечення надання інформаційної, правої та консультативної допомоги з питань зайнятості в сфері туризму; участі в організації спільних заходів: семінарів, круглих столів з питань розвитку туризму, спільна розробка та виготовлення рекламної продукції щодо розвитку туризму в Чернівецькій області, стану ринку праці тощо.