Виконав: ст. 5-го курсу фіот

Вид материалаРеферат

Содержание


2. Лізингова діяльність в Україні: розвиток, особливості, законодавча база
1. Сутність лізингу і його основні форми
У залежності від складу учасників
Оперативний лізинг
Фінансовий лізинг
Порівняльний аналіз купівлі і лізингу
Графік амортизаційних відрахувань
Графік платежів по позичці
Оподаткована вартість покупки
Оподаткована вартість лізингу
2. Лізингова діяльність в Україні: розвиток, особливості, законодавча база
Подобный материал:
  1   2   3



НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

ФІОТ

Виконав:

ст.5-го курсу ФІОТ

гр.ІС-62

Коновалов Сергій

КИЇВ 2001

РЕФЕРАТ



ЛІЗИНГ

ЗМІСТ


Вступ ........................................................................................... 3

1. Сутність лізингу і його основні форми ......................... 4

1.1 Визначення лізингу ................................................................ 5

1.2 Форми і види лізингу ............................................................ 6

1.3 Переваги і недоліки лізингу ..................................... 8

1.4 Механізм лізингових операцій .......................................... 16

1.5 Техніка лізингових операцій .............................................. 17

2. Лізингова діяльність в Україні: розвиток, особливості, законодавча база ................................................................. .20

2.1 Еволюція лізингу в Україні ................................................. 22

2.2 Основні положення і проблемні питання законодавства України про лізинг .................................................................20

Список використаної літератури ...........................................30

ВСТУП


З моменту проголошення в Україні ринкових відносин актуальним стає питання раціонального й ефективного використання наявних ресурсів і капіталів у грошовій формі. Особливо гостро це відчувається в умовах економічної кризи в країні, інфляції національної валюти, падіння виробництва та інших негативних факторів. Ресурси і капітали у грошовій формі в таких обставинах за простою і нераціональному використанні постійно втрачають свою вартість і, отже, ними потрібно вміло керувати.

Одним зі способів вигідного вкладення ресурсів для банків і інших установ, що мають вільні кошти, стає лізинговий бізнес.

Лізинг як особлива сфера підприємницької діяльності, широко розповсюджена за кордоном, у даний момент отримує розвиток в Україні. При активному впровадженні лізинг у силу властивих йому можливостей може бути могутнім імпульсом технічного переозброєння виробництва, структурної перебудови української економіки, насичення ринку високоякісними товарами.


1. Сутність лізингу і його основні форми

1.1 Визначення лізингу


Термін “лізинг” походить від англійського слова “to lease” - орендувати, брати в оренду.1 В російській (українській) мові немає точного аналога терміна “лізинг”. Будь-яке його визначення не є вичерпним і не враховує усіх форм прояву цього гнучкого кредитного інструменту.

Деякі з визначень лізингу, що даються в літературі наведені нижче:

* Лізинг являє собою договір оренди, що передбачає надання лізингодавцем (орендодавцем) приналежних йому устаткування, машин, ЕОМ, оргтехніки, транспортних засобів, споруд виробничого, торгового і складського призначення лізингоодержувачу (орендарю) у виняткове користування на встановлений термін за визначену винагороду - орендну плату, що включає процентну ставку, що закриває вартість залучення коштів орендодавцем на грошовому ринку з урахуванням необхідного прибутку банку й амортизацію майна [2];

* Лізинг - це підприємницька діяльність, що спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і складається в наданні лізингодавцем у виняткове користування на певний строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лизингодавця чи придбаємого їм у власність з доручення й узгодженню з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів [17];

* Лізинг - користування засобами виробництва замість придбання їх у власність, тобто довгострокова оренда машин і устаткування, транспортних засобів, споруд виробничого призначення й ін [14];

* Лізинг - договір на право користування устаткуванням і майном на основі орендних відносин [8].

Лізингодавець і лизингоотримувач оперують з капіталом не у грошовой, а у виробничій формі, що зближає лізинг з інвестуванням.

Лізингові операції прирівнюються до кредитних з усіма правами і нормами державного регулювання, що випливають з цього. Однак від кредиту лізинг відрізняється тим, що після закінчення його терміну і виплати всієї обумовленої суми договору об'єкт лізингу залишається власністю лізингодавця (якщо договором не передбачений викуп об'єкта лізингу по залишковій вартості чи передача у власність лизингоотримувачу). При кредиті ж банк залишає за собою право власності на об'єкт як застава позики [2].

Економічна сутність лізингу робить його застосування найбільш ефективним у галузях, що випускають продукцію високого ступеня готовності, збут якої багато в чому визначається її конкурентноздатністю і наявністю коштів у користувача цієї продукції.


1.2 Форми і види лізингу


Класифікація видів лізингу ускладнена рядом обставин. У правових системах різних країн існують різноманітні визначення не тільки власне лізингу, але й окремих його видів. Різні види лізингу можуть сполучатися в одному договорі в залежності від конкретних, що обмовляються учасниками умов.

У залежності від складу учасників (суб'єктів) угоди виділяють:

* прямий лізинг, при якому при двосторонній угоді власник майна (постачальник) самостійно здає об'єкт у лізинг;

* непрямий лізинг, коли передача майна відбувається через посередника. У даному випадку може мати місце класична тристороння угода (постачальник - лизингодавець - лизингоотримувач), а також багатостороння угода з числом учасників від 4 до 6-7.

Лізингові операції можуть бути двох форм: оперативний лізинг і фінансовий лізинг.

Оперативний лізинг має на увазі лізингові контракти, що укладаються на короткий і середній термін (звичайно коротше амортизаційного періоду), згідно яким орендарю надається (при дотриманні визначеного терміну) право в будь-який інший час розірвати договір. Як правило, це відбувається, коли орендарі об'єкта лізингу швидко смінюють один одного. Орендодавець несе тут підвищений ризик, а орендарі, що швидко змінюються змушують лізингову компанію виявляти особливу інтерес до доброго стану предмету лізингу. Часто лізингова компанія бере на себе технічне обслуговування об'єкту лізингу - регламентний ремонт, страхування,- здійснюючи тим самим повносервисный лізинг чи частково сервісний лізинг (у контракті обмовляється поділ зобов'язань). Після завершення терміну дії договору лізингу предмет договори може бути повернутий власнику чи знову зданий в оренду.

Фінансовий лізинг характеризується тривалим терміном контракту (від 5 до 10 років) і амортизацією всієї чи більшої частини вартості устаткування. Фактично фінансовий лізинг являє собою форму довгострокового кредитування купівлі. Після закінчення терміну дії орендар може повернути об'єкт оренди, продовжити угоду чи укласти нову, а також купити об'єкт по залишковій вартості (звичайно вона носить чисто символічний характер).

Розрізняють лізинг нового майна (з перших рук) і лізинг колишнього у вживанні майна (із других рук), тобто підприємець продає майно, власником якого він уже є і їм уже користується.

За об'єктами угод розрізняють лізинг рухомого (дорожній транспорт, повітряний і морський транспорт, вагони, контейнери, техніка зв'язку) і нерухомого майна (торгові і конторські споруди, виробничі приміщення, склади і т.д.).

При лізингу нерухомості орендодавець будує чи купує нерухомість з доручення орендаря і надає йому для використання в комерційних і виробничих цілях. Так само як і в угодах з рухомим майном, контракт підписуеться звичайно на термін, менший чи рівний до амортизаційного періоду об'єкта; орендар несе всі ризики, витрати і податки під час дії контракту [2].


1.3 Переваги і недоліки лізингу


Причиною широкого поширення лізингу є ряд його переваг перед звичайною позикою:

* Лізинг припускає 100%-ве кредитування і не вимагає негайного початку платежів. При використанні звичайного кредиту для купівлі майна підприємство повинне сплачувати близько 15% вартості купівлі з власних коштів. При лізингу контракт складають на повну вартість майна. Орендні платежі звичайно починаються після постачання майна орендарю або пізніше.

* Дрібним і середнім підприємствам простіше одержати контракт по лізингу, чим позику. Деякі лізингові компанії навіть не вимагають від орендаря ніяких додаткових гарантій, тому що передбачається, що забезпеченням угоди є саме устаткування. При невиконанні орендарем своїх зобов'язань лізингова компанія відразу ж забирає своє майно.

* Лізингова угода більш гнучка, ніж позика, оскільки надає можливість виробити зручну для покупця схему фінансування. Позика завжди припускає обмежені терміни і розміри погашення. Лізингові платежі за домовленістю сторін можуть бути щомісячними, щоквартальними і т.д., а суми платежів - відрізнятися друг від друга. Ставка може бути фіксованої і плаваючою. Іноді погашення може здійснюватися після одержання надгоджень від реалізації товарів, зроблених на устаткуванні, взятому в лізинг, чи може бути прокомпенсовано зустрічною послугою, що дозволяє підприємствам без різкої фінансової напруги обновляти виробничі фонди. Орендна плата відноситься на витрати виробництва і знижує у лизингоодержувача оподатковуваний прибуток.

* Ризик старіння устаткування цілком лягає на орендодавця. Орендар має можливість поступового відновлення свого парку устаткування.

* Досить простий облік орендованого майна. Основними принципами Евролізу1 по обліку лізингових операцій є опублікування орендарем своїх фінансових зобов'язань, що випливають з лізингових відносин, і проведення обліку й амортизації лізингового майна по балансу підприємства. Цифрова інформація з зобов'язань на дату складання балансу може бути представлена у формі додатка до балансу. При цьому варто відобразити: суму орендних платежів у даному фінансовому році; загальну суму орендних платежів за період контракту і їхній поточну вартість на дату складання балансу.

У багатьох країнах законодавство встановлює для підприємств обов'язкове співвідношення власного і позикового капіталів. Через те, що майно за лізинговою угодою враховується по балансу орендодавця, то орендар може розширити свої виробничі потужності, не торкнувшись цього співвідношення.

* Платежі по лізингу ведуться із суми прибутку від використовуваного устаткування і не підлягають оподатковування, тому що є орендною платою. Банк може змінювати розмір внесків, щоб поліпшити використання фінансових ресурсів орендаря. Сума платежів по лізингу фіксується під час підписання договору і не залежить від коливань валютного курсу і змін банківського відсотка по довгостроковому кредитуванню.

* При міжнародних лізингових операціях орендар одержує податкові пільги1 країни орендодавця, що виявляється в зниженні виплат, а також додаткові послуги орендодавця (в основному при оперативному лізингу) чи його представників (технічне обслуговування і ремонт орендованого устаткування, консультації по його експлуатації, передача ноу-хау, постачання запчастин і ін.).

* Міжнародний Валютний Фонд не враховує суму лізингових угод у підрахунку національної заборгованості, тобто існує можливість перевищити ліміти кредитної заборгованості, що встановлюється Фондом по окремих країнах [2].


Але лізинговим операціям притаманні і недоліки:

* орендар не виграє на підвищенні залишкової вартості устаткування (зокрема через інфляцію);

* якщо це фінансовий лізинг, а науково-технічний прогрес робить виріб застарілим, проте орендні платежі не припиняються до кінця контракту;

* складність організації;

* вартість лізингу більше позики, але не можна забувати, що ризик застарілого устаткування лягає на орендодавця, а тому він бере велику комісію для компенсації.


Вартість лізингу може бути нижче чи дорівнювати вартості позики тільки при наявності податкових пільг. Лізинг може бути побудований на податковій і неподатковій основі. Неподатковий лізинг - це приблизно те ж, що і звичайна позика, хоча якісь інші аспекти можуть зробити цю операцію більш привабливої в порівнянні з традиційною позикою. Лізинг на податковій основі, що складає велику частину лізингового бізнесу, надає орендарю додаткові вигоди через більш низьку процентну ставку, чим при звичайній позиці. Оскільки право власності залишається за орендодавцем, то він має можливість частково компенсувати вартість його придбання через свій податковий лист за допомогою пільг по амортизації, інвестиційних пільг і потім поділити ці переваги з орендарем через більш низькі орендні платежі. Часто підприємства з низьким рівнем доходів не можуть скористатися своїми податковими пільгами і, орендуючи майно, передають ці пільги орендодавцю, що у свою чергу знижує за це процентну ставку. Лізинг на податковій основі вимагаю від орендодавця досить великого рівня оподатковуваного прибутку, як і фінансових ресурсів. Тому багато орендодавців є спеціалізованими компаніями-філіями інших банків і банківських груп і великих корпорацій типу “Форд Мотор Кредит”, “Шелл лізинг”, ІБМ, “Крайслер Файнэншл” і ін.

Якщо підприємець має вибір - або купити устаткування за допомогою позики, або взяти його в лізинг, - то йому необхідно порівняти витрати по кожному способу кредитування. У таких випадках неминуче виникає питання про принцип, виходячи з якого робиться це порівняння, тому що платежі однакових розмірів, але розрізняються в часі, зовсім не однозначні. Таким принципом стає фінансова еквівалентність платежів. Еквівалентними вважають такі платежі, що, будучи приведеними до одного і того самого моменту часу, рівні. Процес приведення називають дисконтуванинням, а отриману суму чистою поточною вартістю.

В світовій практиці при визначенні чистої поточної вартості платежів використовується наступна форма дисконтування:


ТС = БС * Кt,


де ТС - поточна вартість;

БС - майбутня вартість;

Кt - коефіцієнт дисконтування;


1


Kt =

t-1


(1+Е)

де Е - норматив приведення до часу (відсоток дисконтування);

t - номер року розрахункового періоду.


Щоб порівняти два варіанти фінансування, треба в кожнім підрахувати чисту поточну вартість і врахувати при цьому:


* податкові пільги в кожнім випадку;

* якщо об'єкт не є власністю, то не можна використовувати амортизаційні пільги;

* якщо об'єкт купується, то фірма повинна оплачувати витрати по техобслуговуванню (у багатьох країнах ці витрати віднімаються з оподатковуваного прибутку), а якщо об'єкт лізингуєтся, то це залежить від конкретної угоди;

* якщо об'єкт не належить орендарю, то він утрачає право на залишкову вартість [2].


Розглянемо приклад. Нехай одній з компаній США потрібно устаткування вартістю 100 000 дол. Воно буде використовуватися 5 років. Після цього залишкова вартість буде дорівнювати приблизно 15000 дол. Виробник пропонує комісію з техобслуги в розмірі 5000 дол. у рік. Компанія США відноситься до 40%-ної категорії платника податків. Якщо фінансовий директор купить устаткування, то банк позичить корпорації 85000 дол. на умовах 15% (річний платіж протягом 5 років). Орендодавець бере на себе техобслуговування.

Для порівняльного аналізу (таблиця 1) необхідно скласти два графіки:

графік платежів по позиці (щоб відняти суму процентного оподатковуваного доходу);

графік амортизаційних відрахувань (щоб відняти їх з оподатковуваного доходу).


У даному прикладі лізинг набагато вигідніше, ніж позика:

73947 - 60677 = 13270.


Розрахунок, а отже, і прийняте рішення залежать значною мірою від того, який відсоток дисконтування вибере фінансовий директор. Взагалі фінансові директори намагаються занизити відсоток дисконтування з рівним ризиком і рухом готівки. В усіх практичних випадках при виборі “ лізинг покупки” ризик приблизно однаковий. Це розуміється тим, що весь рух готівки заснований на договорах. Наприклад, плата за технічне обслуговування здійснюється на основі договору з виробником, плата по позиці - на основі договору з банком. Процентний і амортизаційний податкові щити існують, поки мається прибуток для “захисту”. Платежі по лізингу базуються на основі договору з орендодавцем. Оскільки всі ці потоки готівки засновані на договорах, то розумно розглядати їх настільки ризикованими, наскільки банк враховує ризик неплатежу по корпораціях. Єдиний потік готівки, що може відрізнятися по ризику, - це ліквідаційна вартість. Та ж оподаткована процентна ставка була використана тому, що фінансовий директор розглядав залишкову вартість (при виборі покупки) по лізингу як оцінку ліквідаційної вартості. Тривалий час при вирішенні задачі “лізинг покупки” використовується інший відсоток дисконтування, наприклад норма витрат на використаний капітал (норма, що звичайно застосовується для оцінки планованих капіталовкладень) при дисконтуванні ліквідаційної вартості устаткування. В даний час звичайно застосовується той самий відсоток дисконтування для всіх грошових потоків.

Щоб простежити залежність рівня витрат від вибору відсотка дисконтування, розглянемо графік (мал.1).



700

Лізинг

Витрати,

тис.долл.


500



600

Купівля за готівку


Г


400

Б

10%


5%


15%


В


300

20%


Купівля за готівку і 80% позики



А

Процент дисконтування

Мал.1. Порівняння на базі чистої поточної вартості


Як бачимо, на проміжку АБ найменші витрати будуть при покупці устаткування за готівку; на проміжку БВ вигідніше купити устаткування з використанням позики, а на проміжку ВГ розумніше удатися до фінансування за допомогою лізингу [2].


Таблиця 1. Порівняльний аналіз купівлі і лізингу







Рік







0

1

2

3

4

5

Графік амортизаційних відрахувань

(базисна вартість 100000 дол.)

1.

Щорічна амортизація




20000

32000

19000

15000

14000

2.

Залишкова вартість по балансу




80000

48000

29000

14000

00000

Графік платежів по позичці

3.

Платіж по позиці




25357

25357

25357

25357

25357

4.

Несплачена частина

85000

72393

57895

41222

22049

00000

5.

Основний платіж




12067

14498

16673

19173

22049

6.

Відсоток




12750

10859

8684

6183

3307

Оподаткована вартість покупки

а). Рух засобів

7.

Оподаткована вартість техобслуговування




3000

3000

3000

3000

3000

8.

Амортизаційний податковий щит




8000

12800

7600

6000

5600

9.

Ліквідаційна вартість
















9000

10.

Усього




-5000

-9800

-4600

-3000

-11600

б). Рух позикових засобів

11.

+ Платежі по позичці




25357

25357

25357

25357

25357

12.

+ Перший внесок

15000
















13.

- Процентний податковий щит




5100

4344

3474

2473

1323

14.

Усього

15000

20257

21013

21883

22884

24034

в). Рух чистої готівки

15000

15257

11213

17283

14883

12434

г). Коефіцієнт дисконтування

1000

0,9174

0,8417

0,7722

0,7084

0,6444

д). Чиста поточна вартість.

Загальна вартість покупки

15000


73947

13997

9438

13346

14085

8081

Оподаткована вартість лізингу

а). Рух засобів по лізингу

15.

+Оподаткована вартість лізингу




15600

15600

15600

15600

15600

16.

+Можливість поку-

пки наприкінці контракту




--------

---------

--------

---------

--------

17.

Усього




15600

15600

15600

15600

15600

б). Коефіцієнт дисконтування

1000

0.9174

0,8417

0,7722

0,7084

0,6499

в). Чиста поточна вартість




14312

13130

12046

11051

10138

г). Загальна поточна вартість лізингу

60667


















Примітки до рядків:


1. Щорічна амортизація - базисна вартість*коефіцієнт амортизації. Базисна вартість - вартість устаткування на початку угоди.

2. Залишкова вартість по балансу - вартість по балансу минулого періоду за винятком амортизації поточного періоду.

3. Платіж по позичці - сума позики, розділена спеціальним коефіцієнтом на 5 років (з урахуванням ставки 15%).

4. Несплачена частина - залишок по суду за минулий період за винятком основного платежу за поточний період.

5. Основний платіж - платіж по позичці за винятком відсотків.

6. Відсоток розраховується на основі несплаченої частини за минулий період.

7. Оподаткована вартість техобслуговування - річна вартість за винятком податку.

8. Амортизаційний податковий щит - щорічна амортизація, помножена на ставку податку.

9. Ліквідаційна вартість - сума, що буде отримана після сплати податків і продажу устаткування. Коли ліквідаційна вартість перевищує вартість по балансу, податок платять виходячи з розміру.

10. Усього - рух засобів виходячи з володіння майном.

11. Платіж по позиці.

12. Перший внесок - різниця між вартістю устаткування і сумою, що позичає банк.

13. Процентний податковий щит - сума відсотків, помножена на ставку податку. Це сума - “врятована” за допомогою податкової пільги.

14. Усього - рух засобів, що відноситься до позики.

15. Рух чистої готівки - річний рух готівки (витрати, що випливають з позики з метою купівлі).

16. Коефіцієнт дисконтування з оподаткованої вартості позички.

17. Чиста поточна вартість - річне збільшення чистої готівки, помножене на коефіцієнт дисконтування.

18. Загальна поточна вартість покупки - сума цифр по ст.18.

19. Оподаткована вартість лізингу - річний лізинговий платіж за винятком суми податку.

20. Можливість покупки наприкінці контракту, якщо корпорація вирішить купити устаткування наприкінці угоди.

21. Усього - річний рух готівки, що відноситься до лізингу (витрати).

22. Коефіцієнт дисконтування (див стор.17).

23. Чиста поточна вартість лізингу - сума цифр по стор.25.

24. Загальна поточна вартість лізингу - сума цифр по стор.25.


1.4 Механізм лізингових операцій.


Як вище відзначено, лізинг розділяється на оперативний і фінансовий. Наприклад, при оперативному лізингу автотранспортних засобів від орендаря потрібно гарантія того, що після закінчення терміну оренди машина буде мати визначену залишкову вартість. Оренда з такою гарантією називається орендою відкритого типу (open-end), а без її - закритого типу (closed-end).

Лізинг, що виходить за національні рамки, тобто коли хто-небудь з учасників угоди є нерезидентом у даній країні, одержав назву міжнародного, який у свою чергу підрозділяється на експортний і імпортний. Основна причина, що привела до виходу лізингу на міжнародну арену в 70-му р., - це загальне прагнення ведучих країн створити умови для стимулювання експорту й інвестицій з боку промислових компаній.

Різновидом лізингу, застосовуваного в міжнародній сфері, стали угоди “дабл діп”. Їхній зміст полягає в комбінації податкових пільг у двох і більш країнах. Наприклад у 80-му р. придбання ряду літаків було кредитовано через “дабл діп” між США й Англією. Вигоди від податкових пільг в Англії більше, якщо орендодавець має право власності, а в США - якщо орендодавець має тільки право володіння. Лізингова компанія в Англії купує літак, віддає його в оренду американській лізинговій компанії, а та у свою чергу - місцевим авіакомпаніям. Такого роду угоди можуть здійснюватися між різними країнами. Так, у 80-х р., Pan American фінансувала свої нові аєробуси за угодою “дабл діп” між Францією і США [2].


1.5 Техніка лізингових операцій.


У залежності від техніки лізингові операції відбуваються по різних схемах (мал. 2 - 6).


1


Орендодавець

Виробник





2


1

3


4


Орендатор

1 - заявка на устаткування; 3 - устаткування;

2 - плата за устаткування; 4 - орендні платежі


Мал. 2.


Оскільки лізинговій компанії часто не вистачає власних засобів для здійснення лізингових операцій, то вона може залучати позики. Така операція одержала назву лізингу з додатковим залученням коштів (мал. 3). Підраховано, що понад 85% всіх угод по лізингу є лізингом із залученням коштів. Орендодавець бере довгострокову позичку в одного чи декількох кредиторів на суму до 80% вартості активів, що здаються в оренду (без права регресу на орендаря), причому орендні платежі й устаткування служать забезпеченням позики.


Джерело

доповнюючих

коштів

2


Орендодавець


4


1


1

3



Орендатор

Виробник

5


1 - заява на обладнання;

2- 80%-на позика без права

регресса на орендатора;

3 - плата за обладнання;

4 - платіжка по позиці;

5 - обладнання;

6 - орендні платіжки


6

Мал. 3


Часто лізинг здійснюється не прямо, а через посередника (мал.4):


Посередник


Орендодавець

2



1


1

2


Споживач

Мал.4.


Основний орендодавець одержує переважне право на одержання орендних платежів. У договорі звичайно обумовлюється, що у випадку банкрутства третьої ланки орендна плата надходить основному орендодавцю. Подібні угоди одержали назву “сублізинг”.

Варто назвати і такий вид лізингу, як зворотний лізинг (lease-back). Припустимо, що в підприємства є устаткування, але не вистачає засобів для виробничої діяльності. Тоді воно продає це устаткування лізинговій компанії, а остання у свою чергу здає його в лізинг цьому ж підприємству. У підприємства відбувається тимчасове вивільнення коштів (мал.5).

Вартість обладнання


Лізингова компанія

Підприемство



Орендні платежі

Мал. 5.


До такої угоди можна прибігати і тоді, коли в підприємства досить низький рівень доходів, і, отже, воно не може цілком скористатися пільгами по прискореній амортизації й оподаткуванню прибутку. Воно здійснює операцію, а лізингова компанія одержує податкові пільги. У відповідь вона знижує ставку орендної плати.

Останнім часом одержала поширення практика висновку угоди між виробниками продукції і лізингових компаній. Відповідно до цих угод виробник від імені лізингової компанії пропонує клієнтам фінансування своєї продукції за допомогою лізингу. У такий спосіб лізингова компанія використовує торгову мережу постачальника, а постачальник розширює границі збуту своєї продукції. Ці угоди, що одержали назву “допомога в продажі” (sales-aid), застосовуються звичайно для устаткування з низькою вартістю - від 5 до 20 тис. дол.

При постійному і тісному співробітництві підприємств із лізинговими компаніями можливий висновок угод по наданню лізингової лінії (lease-line). Ці угоди аналогічні банківським кредитним лініям і дозволяють орендарю брати додаткове устаткування в лізинг без укладання щоразу нового контракту [2].