Діяльність депутатів І фракцій Луцької міської ради та Луцького міського голови

Вид материалаДокументы
Галка ВОГНИК, Луцьк
Досвід діяльності
Подобный материал:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

Обіцянка-цяцянка, а декому – радість…

Або Як лучани маршрутками їздять (винахід міської влади)


Чим відрізняється маршрутне таксі в Луцьку від звичайного громадського транспорту? Це запитання дедалі частіше доводиться чути серед людей. Відтак намагаюсь відповісти, принаймні, собі. Пригадую роз’яснення, звіти посадовців, статті колег, розмови із сенсом і без, ...а переконливої відповіді таки нема.

Точно відомо одне – думка звичайних лучан і представників влади збігається лише щодо зупинок “маршруток” у визначених місцях. Ті й інші (про що свідчить опитування) позитивно сприйняли таке нововведення. Хоча саме тут і криється головна розбіжність між автобусом, що здійснює перевезення людей в звичайному режимі, і тим, який робить це в режимі маршрутного таксі. Згідно з правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року (з усіма правками, які вносились пізніше), “п.23. Місця зупинки автобуса, який здійснює перевезення у звичайному режимі руху на міському маршруті, встановлюються на відстані 400 - 600 метрів одна від одної у межах розташування багатоповерхової забудови і на відстані 600 - 800 метрів – у межах розташування одно- та двоповерхової забудови. п.24. Місцями зупинки автобуса, який здійснює перевезення у режимі маршрутного таксі, визначаються кінцеві пункти маршруту. Посадка та висадка пасажирів з автобуса проводиться на їх вимогу у місцях зупинки громадського транспорту, а також в інших місцях з обов'язковим дотриманням Правил дорожнього руху». От і виходить, що міська влада, встановила власні норми, які суперечать прийнятим на державному рівні, визначивши зупинки для маршруток. Начальник відділу транспорту і зв’язку Луцької міськради Костянтин Патрекеєв нещодавно під час передачі на одній з місцевих радіостанцій визнав, що влада порушує закон, але робить це ніби-то, зважаючи на прохання громадян. Звісно, лучанам навряд чи подобалась ситуація, коли маршрутка зупинялася через кожні 20-30 метрів на вимогу тих чи інших пасажирів. Однак, напевно, вихід із ситуації можна було знайти і законний, наприклад, змусити водіїв дотримуватись правил дорожнього руху... Пізніше Костянтин Патрекеєв розповідав про те, що перелік додаткових зупинок узгоджували із перевізниками і частково формували згідно з побажаннями громадян. Дещо пізніше, під час одного із засідань виконкому Луцької міськради, начальник відділу транспорту і зв’язку висловив істинну думку: “Найкращий варіант для міста – це звичайний режим руху автобусів, однак це зробити неможливо з точки зору усталеної практики і звичок громадян їздити в комфортних умовах”. Посадовець каже: “Хотілося, щоб у Луцьку працювали звичайні комфортабельні автобуси з низькою підлогою для інвалідів, однак вони вартують від мільйона гривень. На комерційних засадах ніхто не захоче експлуатувати – не готові”. Не готова й сама влада, бо ніби-то не “виживе” в місті ще одне комунальне підприємство. А те, що є, нещодавно теж ледь “дихало”. От і знайшли вихід – наприкінці минулого року за бюджетні гроші придбали для Луцького підприємства електротранспорту понад 40 автобусів “БОГДАН”. А щоб прибуток був – влада вирішила “випустити” автомобілі “в місто” в режимі маршрутного таксі. Все воно ніби добре. Але пригадується – присягали служити народові. А тут і тролейбуси залишились старі і в куплених за “власні” гроші (власне, гроші платників податків) маршрутках мусиш їхати за гривню. Та й то, поки що. Перевізники, опираючись на здорожчання пального та інші чинники, вже пропонують збільшити вартість проїзду, але ще ніби-то неофіційно.

Та повернемося до переваг і упущень нововведення. Власне, про переваги більше сказати нічого, бо, окрім визначених зупинок, про інші позитиви чути не доводиться. Решта – лишень нарікання. Одну з найбільших проблем озвучив Костянтин Патрекеєв. За його словами, на телефонну лінію 080 найчастіше громадяни звертаються зі скаргою про те, що “довго чекати треба маршрутку і переповнені автобуси у години «пік»”. Посадовець каже, що додаткові автобуси вже ввели, а позбутися штовханини в маршрутках не вдасться, допоки лучани не навчаться заздалегідь думати вранці про шлях на роботу, а вввечері – додому.

Збільшувати кількість автомобілів влада наміру не має, принаймні зараз, – каже Костянтин Патрекеєв, оскільки вони дорогі, а “БОГДАНИ” придбані в лізинг, тож за них потрібно повертати гроші. Реальний крок влади у напрямку до поліпшення ситуації – вдосконалення системи руху і графіків маршруток. Але тут теж багато проблем.

Наприклад, від початку дії нових правил руху маршруток і донині немає чітко розроблених графіків. У процесі “вдосконалення” також схеми руху. Тим часом лучани продовжують скаржитись на те, що автобуси ходять рідко, що водії надто довго відпочивають на відстоях. А місцеві посадовці не втомилися порівнювати життя в Луцьку із Люблінським чи ще чиїмось. Костянтин Патрекеєв навіть ніби хвалиться: “Там треба чекати автобуса не менш ніж 12 хвилин”. Так от відразу ж хочеться додати: там і пішки прємно пройти 100 або й більше метрів. Чомусь не береться влада порівнювати освітлення вулиць і стан тротуарів у рідному місті і в Польщі чи в Німеччині! Водночас Костянтин Патрекеєв констатує, що інтервал у русі маршруток може бути до 30-ти хвилин (накладка через обіди водіїв). У деяких місцях не вдасться уникнути цієї проблеми.”

Самі ж водії теж не задоволені умовами роботи: нарікають на низьку заробітну плату та завищені нормативи денної виручки. У маршрутках комунальної власності водії отримують фіксовану заробітну плату (за словами пана Патрекеєва – близько 1500 грн «на руки»). У приватних перевізників обслуговування маршрутних таксі (зокрема – ремонт і заправку) водії оплачують із власної кишені – з коштів, які лишилися після здачі виручки. Зважаючи на нинішні ціни, за роботу їм лишається не більше 1000 грн.


***

Про нормальне обслуговування у маршрутках теж годі говорити. Водії не лише не попереджають про наступну зупинку, але й не обілечують пасажирів, як цього вимагає чинне законодавство. Тим часом влада обіцяє взяти це питання на контроль. Тільки от після того, як з графіком руху розбереться. Тут варто віддати належне маршруткам комунальної власності – кондуктор дійсно кожному видасть квиток, однак і йому заробіток виплачувати треба (звідси аргумент для зростання тарифу в майбутньому).

Та що там квитки! Тут гроші дістати з кишені часом не можеш, так підкидає й трясе в наших “нових”, “комфортабельних” маршрутках. Думаєш: то що, не було ліпших автобусів? Хтось підкидає тезу, що то просто представники влади домовились із ЛуАЗом, кажуть про якість оборудки. Але то все на рівні чуток. Тим часом керівник фракції БЮТ в Луцькій міськраді Юрій Корольчук, фахівець із продажу автомобілів, погодився офіційно розповісти про технічні характеристики вітчизняних автобусів (мова йтиме саме про українські бренди, бо міський голова Богдан Шиба, закликаючи депутатів погодити придбання “БОГДАНІВ”, зіслався на те, що влада повинна підпримувати вітчизняного виробника). Отже, за словами Юрія Корольчука, в нашій державі з конвеєра зходять 4 марки автобусів типу тих жовтих “луазівських” Богданів, які їздять вулицями Луцька (21-25 місць для сидіння) – “Анторус”, «БОГДАН», “І-VAN”(або Іван, як кажуть у народі) й “Еталон”. Найдешевший із них – “Анторус”(170 780 грн., загальна к-сть місць – 34), але і якість цієї машини залишає бажати кращого, перконує фахівець. Приблизно однаковими за технічними характеристиками Юрій Корольчук називає “БОГДАН” і “І-VAN”, але останній трохи дешевший. Не втішив народний обранець і коли відповідав на питання: «У якому ж із автобусів підкидає менше?» Каже, що скрізь однаково, бо коробка передач ручна і конструкції автобусів схожі. Чому ж обрали саме “БОГДАНИ”? Юрій Корольчук відповів дещо несподівано: “Спочатку женили, а потім посватали”. На думку депутата, рішення було невиваженим, “бо сказали, що терміново потрібно купувати, ніби-то вже домовились із фірмою, що в Луцьку завод, а в Києві лізингова компанія запропонувала добрі умови лізингу. Я не вивчав тих умов, але не думаю, що вони не такі вже добрі”. Юрій Корольчук каже, що варто було, перш ніж купувати автобуси, провести тест-драйви, з’ясувати, в яких автобусах більше сподобається їхати лучанам. Та й поспішати, як виявив депутат міськради, не треба було, адже нові автобуси “все одно без діла простояли досить довго”.

Ось і все. Казочці про хороші маршрутки – кінець. Як же тепер обіцянки виконувати? Нещодавно Луцький міський голова Богдан Шиба про них згадав: «Люди хочуть, щоб стало краще, а ми це задекларували. І якщо зараз десь не гірше, ніж було минулого року, то це не значить, що можна так залишити, треба щось міняти, бо ж обіцяли».


Галка ВОГНИК, Луцьк


Волинська обласна громадська організація «Волинський прес-клуб» створена на базі Луцького прес-клубу реформ, який діє з 1994 року (на постійній основі – з 1 березня 2004 року) і є осередком всеукраїнської мережі прес-клубів Українського освітнього центру реформ.

Основною метою діяльності організації є: сприяння поширенню знань і підвищення соціально-правової культури представників ЗМІ та громадськості; сприяння розвитку незалежної преси, впровадженню соціально-економічних і демократичних реформ; здійснення суспільної діяльності, спрямованої на підтримку демократичних процесів, вивчення проблем суспільних інституцій; об'єднання журналістів, підтримка їх професійної діяльності.

Досвід діяльності:

Волинський прес-клуб має чималий досвід з організації та проведення засідань, круглих столів, прес-конференцій, семінарів-тренінгів. Зокрема, найбільш виразними були заходи за участю представників Незалежної медіа-профспілки м. Києва та спілкою журналістів Швеції, програми «IREX U-Media», програми «Партнерство громад», Посольства США в Україні, ОБСЄ, Асоціації роботодавців України, Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва тощо. У період виборчих кампаній організація працювала у форматі Незалежного громадського прес-центру «Волинський вибір – 2006», «Волинський вибір – 2007», діяльність якого була спрямована на донесення до громадян через ЗМІ повної та об’єктивної інформації про хід виборчого процесу.

На теренах області Волинський прес-клуб реалізовував проекти за підтримки Посольства США в Україні, Міжнародного фонду «Відродження», Канадського агентства з міжнародного розвитку, які стосувалися вдосконалення роботи інформаційних ЗМІ Волині напередодні виборів, підготовки комунальних ЗМІ до роздержавлення, висвітленню проблем пенітенціарної системи Волині, а також інтерактивний медіа-проект «Громадою проти корупції» в рамках Національної Програми «Сприяння активній участі громадян у протидії корупції в Україні «Гідна Україна».


Фактична і юридична адреса:

43025, м. Луцьк

вул. Шевченка, 14

т./ф.: 8(0332) 72-45-48


ссылка скрыта, ссылка скрыта

e-mail: lutsk@cure.org.ua, info@volynpressclub.com.ua