Діяльність депутатів І фракцій Луцької міської ради та Луцького міського голови
| Вид материала | Документы |
- Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських, 3560.67kb.
- Положення про управління фінансів та бюджету Луцької міської ради, 117.29kb.
- Положенн я про управління земельних ресурсів Луцької міської ради, 128.88kb.
- Рекомендації комісії доручити до виконання департаменту економіки Луцької міської ради, 9.95kb.
- Постановление Кабинета Министров Украины о реализации закон, 1694.77kb.
- Одажу права оренди земельних ділянок комунальної власності Луцької міської ради, 57.45kb.
- Інформація про функціонування системи управління якістю у виконавчих органах Луцької, 141.45kb.
- Положення про відділ автоматизованої обробки інформації департаменту соціальної політики, 102.73kb.
- З в І т Миргородського міського голови про роботу міської ради та її виконавчих органів, 765.99kb.
- 1 «Севастопольська станція юних техніків» заснована рішенням виконавчого комітету Севастопольської, 331.69kb.
Результати опитування лучан
щодо ефективності діяльності депутатів Луцької міської ради
та Луцького міського голови
(18-24 березня 2008 року)
1. Наскільки Ви орієнтуєтеся в системі надання послуг у місті Луцьку?
1) «добре орієнтуюся» – 10, 2%;
2) «здебільшого добре орієнтуюся» – 48,7%;
3) «здебільшого погано орієнтуюся» –24,3% ;
4) «погано орієнтуюся» – 16,8%.
2. Як би Ви оцінили якість отримуваних послуг у Луцьку у:
| Послуги | Дуже добре | Добре | Задовільно | Незадовільно | Утримались або не змогли оцінити |
| соціальні | 5,3% | 44,2% | 35,4% | 9,3% | 5,8% |
| житлово-комунальні | 4% | 22,1% | 46% | 17,3% | 10,6% |
| економічні | 9,7% | 36,3% | 33,2% | 12,4% | 8,4% |
| будівництва | 15,5% | 33,6% | 25,2% | 14,2% | 11,5% |
| медичні | 4,9% | 30,1% | 42,9% | 15,5% | 6,6% |
| освітні | 16,8% | 49,5% | 25,7% | 5,3% | 2,7% |
| громадського транспорту | 16,8% | 38,5% | 33,2% | 9,7 | 1,8% |
3. Чи зверталися Ви за допомогою до депутатів Луцької міської ради або представників виконавчих органів міськради?
1) «так» – 25,7%
2) «ні» (перехід до запитання №6)– 74,3% .
4. Якщо так, то чи було вирішене Ваше питання?
1) «так» – 43,1% ;
2) «ні» – 56,9%.
5. Якої сфери послуг воно стосувалося?
1) «соціальної» – 32,8%;
2) «житлово-комунальної» – 29,3%;
3) «майнової (земельної, житлової)» – 31% ;
4) «інше» – 6,9%.
6. Оцініть, будь ласка, ефективність діяльності депутатів Луцької міської ради останнього скликання (з березня 2006 року):
1) «дуже ефективно» – 1,3%;
2) «переважно ефективно» – 30,1%;
3) «переважно неефективно» – 36,3%;
4) «дуже неефективно» – 11,1%;
5) «не знаю» – 21,2%.
7. Оцініть, будь ласка, ефективність діяльності луцького міського голови:
1) «дуже ефективно» – 3,5%;
2) «переважно ефективно» – 38,1%;
3) «переважно неефективно» – 33,2%;
4) «дуже неефективно» – 10,6%;
5) «не знаю» – 14,6%.
8. Що конкретно, на Вашу думку, повинні робити депутати Луцької міської ради та міський голова задля вирішення нагальних проблем громади?
-
1.
Краще працювати
15,5%
2.
Зробити кращими дороги і добудувати міст
14,3%
3.
Дослухатися громадськості
11,3%
4.
Вирішувати соціальні питання і зменшити ціни
10,1%
5.
Працювати у напрямку розвитку економіки міста
9,5%
6.
Працювати у напрямку реформування міста, наведення порядку, покращення благоустрою
8,9%
7.
Працювати у напрямку покращення послуг ЖКГ
8,3%
8.
Боротися з корупцією
6,6%
9.
Працювати у напрямку молодіжної політики
5,9%
10.
Розвивати освіту, науку, культуру, охорону здоров’я в місті
4,8%
11.
Інше
4,8%
_________________________
Соціологічне опитування мешканців Луцька проведено Асоціацією молодих політологів і політиків на замовлення Волинського прес-клубу 18-24 березня 2008 року. Завданням дослідження було вивчення громадської думки з метою визначення ефективності роботи міського голови та депутатів міської ради, а також оцінка якості отримуваних послуг мешканцями обласного центру Волині. Опитано 226 респондентів, що репрезентують населення міста Луцька віком від 18 років і старше.
Ефективність діяльності міської ради
Показники ефективності керівника міста в громадській думці випереджають успішність місцевих депутатів.
Діяльність міського голови на «дуже добре» оцінили 3,5% учасників опитування, визнали його діяльність переважно ефективною 38,1% лучан. «Переважно неефективно» про роботу керманича міста відзначили 33,2% респондентів, 10,6% вважають діяльність голови міської ради дуже неефективною, водночас 14,6% – утримались від відповіді або ж не змогли оцінити.
Депутатський корпус по позитивним показникам дещо відстав. Тільки 1,3% респондентів назвали діяльність місцевих депутатів дуже ефективною, переважно ефективною роботу виборних представників луцької громади оцінили 30,1% опитаних. Здебільшого неефективною діяльність депутатів міськради вважають 36,3% респондентів, а 11,1% – дуже неефективною. Водночас 21,2% учасників опитування взагалі не змогли ідентифікувати роботу місцевих депутатів на оцінку, що є свідченням як низької зацікавленості діяльністю місцевих обранців, так і, очевидно, невисокою зосередженістю уваги громадян на діяльності ради.
Визнали, що зверталися до депутатів міської ради або представників виконавчих органів місцевого самоврядування міста діючої каденції, 25,7% респондентів. Найбільш популярними питаннями до депутатів чи представників виконавчих структур міськради за твердженням учасників опитування були житлово-комунальні проблеми – 32,8%, майнові, земельні або ж житлові питання наступні за рівнем пріоритетності – 31%, питання соціальні сфери домінували в 29,3% учасників дослідження, а 6,9% громадян зверталися з іншої тематики.
Серед тих, хто безпосередньо вирішував питання за сприяння представників міської влади, 43,1% опитаних лучан визнали задоволеним їх клопотання з допомогою виборних представників або структурних підрозділів виконавчих органів місцевого самоврядування.
Якість отримуваних послуг
Поряд з оцінкою діяльності представників міської влади досліджувалися питання оцінки жителями Луцька якості отримуваних послуг. Водночас респонденти мали й визначити рівень власної обізнаності в системі надання послуг у місті Луцьку.
Відзначили, що добре орієнтуються, 10,2% опитаних лучан, вважають себе здебільшого добре орієнтованими 48,7% респондентів. Здебільшого погано розуміють особливості надання послуг в місті 24,3% опитаних мешканців Луцька, а 16,8% визнали себе погано орієнтованими у вказаному питанні.
Оцінка якості отримуваних послуг у Луцьку
Загалом найбільш позитивних оцінок отримали освітня і транспортна галузі, меншою мірою характеризувалися позитивними відгуками сфера житлово-комунального господарства, будівельна та медична. До того ж, і найбільш незадовільних оцінок прозвучало на адресу житлово-комунальної та медичної галузей.
Загалом за оцінками «дуже добре» та «добре» система освітніх послуг значно випереджає інші сфери. А ось у загальній структурі позитивних оцінок житлово-комунальної галузі 2/3, на думку опитаних, – це лише «задовільно».
Порівняно з 2007 роком (дослідження Асоціації молодих політологів і політиків 9-16 лютого за підтримки проекту «Голос громадськості»), в березні 2008 року помічено лише незначні відхилення результатів по всіх 5 сферах послуг (житлово-комунальні, будівництва, медичні, освітні, транспортні), які вивчалися минулоріч. Деяке зниження негативних оцінок, а також відхилення в бік збільшення позитивних показників здебільшого не перевищує 5%, що при врахуванні застосованої вибірки, свідчить про більш-менш стабільні тенденції громадської думки впродовж минулого року щодо системи досліджуваних послуг.
Побажання міській владі
Також учасникам опитування пропонувалося сформулювати пропозиції щодо того, над чим мають працювати депутати міської ради та міський голова задля вирішення нагальних проблем громади.
15,5% опитаних лучан висловились про необхідність краще виконувати покладені на депутатів і керманича міста обов’язки, ефективніше працювати та не словом, а ділом виконувати проголошені обіцянки. Зробити кращими дороги і добудувати міст запропонували 14,3% респондентів.
Цікавитися життям простих людей, спілкуватись з ними, брати до уваги думки лучан, проводити зустрічі з ними, знайти спільні цілі для вирішення проблем громади – такі ідеї були провідними для 11,3% жителів міста.
Кожен третій з опитаних наголошував на необхідності реформування управління містом, його економічної, житлово-комунальної або соціальної сфер чи покращення благоустрою. Вирішувати соціальні питання та зменшити ціни на продукти харчування, ліки, житлово-комунальні послуги вважають першочерговими завданнями міського голови та депутатів ради 10,1% респондентів, про потребу розвитку економіки міста, збільшення зайнятості населення відзначили 9,5% лучан, на реформуванні системи управління містом, наведенні порядку та покращенні благоустрою акцентували відповідь 8,9% опитаних. Покращити послуги житлово-комунальної сфери, збільшити зарплату працівникам ЖКГ, навести порядок в структурі ЖЕКів, вчасно вивозити сміття пропонували 8,3% респондентів.
Боротися з корупцією запропонували 6,6% опитаних, 5,9% цікавило покращення молодіжної політики, 4,8% турбувалися про розвиток освіти, науки, культури та охорони здоров’я міста. Серед найбільш оригінальних поодиноких пропозицій були «Проїхатись тролейбусом по луцьких дорогах вранці» та обмеження роботи барів. Решта пропозицій отримали загалом 4,8% відповідей.
Висновки
1. З діяльністю депутатів лучани ознайомлені гірше, аніж з роботою міського голови. В оцінюванні ефективності діяльності міського голови в сумарній кількості повністю чи переважно схвальні відгуки фактично рівнозначні переважно чи схвально негативним (41,6% проти 43,8%). Лише майже третина (31,4%) респондентів вважає роботу депутатів переважно або дуже ефективною. Загалом 47,4% опитаних вважають діяльність місцевих обранців здебільшого або дуже неефективною.
2. Найбільш задоволені опитані жителі Луцька послугами системи освіти, найменше оптимізму в мешканців міста до сфери житлово-комунального господарства.
3. Кожен четвертий опитаний вважає, що депутати мають працювати краще над виконанням своїх обов’язків перед громадою. При цьому повинні не забувати спілкуватись з виборцями, враховувати їх думки при вирішенні проблем міста. Водночас найбільша частка респондентів від депутатів та міського голови першочергово чекають покращення управління в галузях господарства та підвищення ефективності управління, про що засвідчили зафіксовані пропозиції лучан.
Статті-розслідування
Паркосміттєзвалище… Паркова шашличниця… Місце відпочинку…
Працівники парку готові навіть голодувати, захищаючи свої права
Звичайний вечір буденного дня. Я у Луцькому Центральному парку культури та відпочинку імені Лесі Українки. Практично всі лавочки зайняті. У дитячому містечку купа дітлахів. Поки ще надворі пригріває сонце, мами з малечею йдуть саме сюди. А куди ж іще вийти помилуватися природою та прогулятися? Щоправда, помилуватися, мабуть, звучить аж надто голослівно. Бо нерідко тут під ногами – купа сміття, дроти для освітлення торгових палаток. А невеличкі водойми вже давно забули, коли за ними доглядали. Дирекція парку скаржиться, що, аби все привести до ладу, не вистачає коштів. А міська влада у хаосі цього зеленого куточка Луцька звинувачує дирекцію парку. До слова: директор парку Віталій Цапюк на цій посаді перебуває вже п'ятнадцять років…
Поки чиновники з’ясовують, хто ж винен у безладі, містом уже ширяться чутки, що невдовзі парк планують передати в довгострокову оренду (на 50 років) одному з луцьких бізнесменів. Називають навіть й ім’я майбутнього потенційного господаря шістдесяти гектарів державних земель. Луцький міський голова Богдан Шиба цієї інформації ні підтвердив, ані спростував. «На рівні чуток говорити не буду», – сказав мер.
Двічі в одну річку увійдеш
Власне, сама історія з парком почалася вже дуже давно. Вісім років тому, згідно із розпоряд-женням Луцького міського голови Антона Кривицького від 9 березня 2003 року №89-рр «Про реорганізацію державного підприємства Луцький Центральний парк культури і відпочинку ім. Лесі Укра-їнки в колективне підприємство та передачу будівель, майна і територій в тимчасове користування», парк реорганізували. Керівник підприємства лишився той самий – Віталій Цапюк. Відповідно, обидві сторони уклали і договір-оренди від 20 травня 1999 року. Згідно з цим документом, “власником орендованого майна залишається держава, а Орендар володіє та користується ним протягом строку оренди”; “орендодавець передає, а Орендар приймає в сторокове безоплатне володіння та користування цілісний майновий комплекс Луцького парку культури та відпочинку ім. Лесі Українки”. Через п’ять років, тобто у 2004 році, прокурор міста Луцька “в інтересах держави в особі Луцької міської ради звернувся до Господарського суду з позовом до Колективного підприємства “Цент-ральний парку культури та відпочинку ім. Лесі Українки”, м. Луцьк, про визнання договору оренди, укладеного між Комітетом з управління майном міської комунальної власності та післяприватизаційної підтримки підприємств Луцької міської ради і Колективним підприємством “Центральний парк культури та відпочинку ім. Лесі Українки”, недійсним” (з ухвали господарського суду Волинської області від 31.08.2004 р. №04/8-92). Причина позову – не визначення у договорі об’єкта оренди та орендної плати з урахуванням її індексації. Однак об’єктом оренди, згідно із договором, є не земля, а цілісний майновий комплекс. Тоді суд вирішив провадження у справі припинити. У 2007 році прокурор Луцька вдруге вніс протест на розпорядження Антона Кривицького від 9 березня 1999 року. Сесія Луцької міської ради розглянула протест прокурора. …І депутати своїм рішенням скасували розпорядження попереднього міського голови Антона Кривицького щодо реорганізації парку в колективне підприємство (рішення Луцької міської ради від 6.06.07 №14/5). Це означає, що парк знову реорганізовують і знову… в комунальне підприємство.
За словами директора парку Віталія Цапюка, діалог з міською владою щодо подальшої долі парку так і не відбувся:
– Коли почув, що наше підприємство планують реорганізувати, то пішов на прийом до Богдана Шиби. Це було за тиждень до чотирнадцятої сесії міської ради, – розповідає Віталій Цапюк. – Згідно з рейтингом Промислової палати України, із 170 парків України за економічними показниками ми займаємо десяте місце. Минулого року валовий дохід нашого підприємства сягнув 560 тисяч гривень. Для порівняння: дохід парку ім. 900-річчя Луцька (що на 33-му кварталі) у 2006 році – тільки 6 тисяч гривень, а Рівненського центрального парку ім. Тараса Шевченка – 160 тисяч гривень. Вісім років тому ми отримали збиткове підприємство, а вже за рік воно стало прибутковим. За всі ці роки у розвиток парку ми вклали до мільйона гривень. Із 560 тисяч прибутку 160 тисяч гривень відрахувань сплатили до бюджету міста. Все це я і сказав Богдану Павловичу. А від нього почув: «Ви мене переконали, колективному підприємству бути». Через тиждень після нашої розмови вийшло розпорядження міського голови про відміну розпорядження Кривицького про реорганізації нашого підприємства з комунального в колективне.
– У нашого колективного підприємства вісім співвласників, хоча раніше було дванадцять, – продовжує Віталій Цапюк. – Колектив – 35 чоловік. Згідно із «Положенням про парк», основне наше завдання – організація дозвілля населення. Згідно з договором оренди, ми маємо обслуговувати «обжиту» територію, хоча прибираємо її всю, тобто всі 60 гектарів, а міська влада повинна надавати нам фінансову допомогу на підтримання екології у розмірі семи тисяч гривень. Цих коштів нам ніхто не виділяв. Відповідно до того ж договору оренди, ми маємо право надавати територію парку для здійснення торгової діяльності, реклами фізичним та юридичним особам. Взимку ремонтували атракціони, але не всі. Насамперед, потрібно було зробити капітальний ремонт «Орбіти», поміняти її центральну вісь. Ми розраховували на підтримку міста. Але коштів не виділили. На цю тему спілкувався з першим заступником Луцького міського голови Ларисою Соколовською. У договорі передбачено, що маємо право розмістити торгові точки. Запропонував, аби підприємці сплатили по дві тисячі за розміщення своїх торгових палаток у парку. А зібрані кошти пішли б на відкриття літнього сезону. Лариса Соколовська підтримала мою ідею. Обумовили, що в парку буде не більше п’ятнадцяти точок. За виручені тридцять тисяч і відкрили сезон… Всі інші палатки розміщені без мого відома. Свята також проводять, не попередивши колектив парку. Тільки одного разу при проведенні свята пива з нами була укладена угода на тисячу гривень по прибиранню території після розваг. Тоді в організаторів поцікавився, скільки коштів вони заплатили за проведення свята в Луцьку. Вони відповіли, що платять від п’яти до вісімнадцяти тисяч гривень…
– З Ларисою Соколовською також обговорили і те, що цього року атракціонів фарбувати не буду, адже вони дуже старі і на них велике нашарування фарби. До осені попрацюють так, як є. А там здеремо фарбу, аби побачити в якому стані насправді метал. Цього сезону зупинив «Клітки», хоча експертна комісія і дала дозвіл на експлуатацію атракціону. Я вирішив перестрахуватися, адже метал постійно ржавіє. До слова, вже розрахувався за кредит, який взяли на придбання білоруського атракціону «Вальс». Його вартість 250 тисяч гривень. Та він обійшовся нам більш як у триста тисяч гривень. Якби не така катавасія навколо парку, щотрироки брав би кредит на купівлю нового атракціону.
Простим людям Шиба подякує за роботу
Луцький міський голова Богдан Шиба так прокоментував ситуацію щодо парку:
– Думаю, що тут причина не в тому, як називається підприємство, – колективне чи комунальне, а в тому, що Центральний парк культури та відпочинку ім. Лесі Українки як парк фактично не функціонує. Колективне підприємство брало на себе зобов’язання утримувати парк. Але упродовж багатьох років вони про парк не думали взагалі. Немає системи утримання зелених насаджень. Ніхто цим не займається.
– За словами Віталія Цапюка, міська влада заборонила зрізувати у парку сухостій…
– Не треба розповідати байок, що підприємству не дозволяли цього, що бідний директор їздить на розбитому «Запорожці», не має права зрізати дерево і загнати його, так, як він це робив упродовж багатьох років. Підприємство не виконало статутних зобов’язань. Не дають?! Хто не дає? Якщо бачу, що підприємство не виконує своїх функцій, ставлю питання про його реорганізацію та ліквідацію, незважаючи на те, чи це підприємство побутового обслуговування, чи то парк, чи то котельня. В парку буде працювати відповідний підрозділ, який за ним доглядатиме, а не смажитиме шашлики. Він підпорядковуватиметься департаменту житлово-комунального господарства.
– А чому про реорганізацію підприємства колектив дізнається з газети?
– Якби керівник підприємства дотримувався законів, то повідомив би людей про таке рішення сесії. А не ходив би і давав інтерв’ю. До простих людей не маю жодних претензій. Я їм подякую за роботу.
– Що буде з колективом?
– Буде працювати в іншому, вже комунальному підприємстві.
– Всі?
– Не знаю. Якщо там буде потрібно стільки людей, то всі. Якщо менше, то буде скорочення. Не знаю, скільки потрібно працівників для того, аби утримувати парк. Структуру підприємства запропонує департамент житлово-комунального господарства.