Geum.ru

Діяльність депутатів І фракцій Луцької міської ради та Луцького міського голови

Вид материалаДокументы
Вікторія ПОЛІЩУК, Луцьк
Вікторія ПОЛІЩУК, Луцьк
Подобный материал:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

ІІІ.

Рішення Луцької міськради про визначення виконавця послуг поширюється на ДКП «Луцьктепло». Директор цього підприємства Рустам Дячук (колишній керівник юридичного відділу Луцькради) розповів, що цей документ змінить систему відповідальності. Для «Луцьктепла» це несподіванкою не будe, адже, за словами директора, воно фактично завжди несло відповідальність за надання послуг з теплопостачання й гарячого водопостачання. «Якщо батареї в домівці були холодними, то лучани звертались у ЖКП, а воно «футболило» на «Луцьктепло». Потім людина писала заяву, щоб їй здійснили перерахунок і їй його здійснювали. І втрачало на цьому лише «Луцьктепло», – ось формула відносин, яку запропонував Рустам Дячук. Але чому ж так, якщо за несправність батарей відповідали «жеки»? Директор каже, що просто була така практика, бо не існувало єдиного надавача послуг, і «крайнім» виявлялось «Луцьктепло». А от тепер підприємство укладає договори про співпрацю із ЖКП і змушує їх відповідати за свою частину роботи.

Але щодо рішення міськради про виконавця послуг, то і «Луцьктепло» має проблеми, запевняє директор. За його словами, навіть коли підприємство візьме внутрішньобудинкові мережі в оперативне обслуговування, то виникне питання виконання робіт (якщо ЖКП могли підключити зварювальний апарат для ремонту мереж до загального щитка, бо їм компенсують вартість витраченої електроенергії, то «Луцьктепло» цього зробити не може, бо «жеківці» відмовляться платити за це), тому потрібно купувати відповідну техніку. До того ж потрібно взяти мережі кожного будинку на баланс і оформити відповідний акт (для цього створена комісія із представників ЖКП, КП «Луцьктепло» і Луцькради). Розпочати цей процес обіцяють уже з 1 січня 2008 року. Коли ж усе завершиться, Рустам Дячук прогнозувати не береться. Він лише зазначає, що бригад від «Луцьктепла» буде п’ять на місто. Все разом приймати не хочуть, бо потім доведеться з’ясовувати, хто виділить гроші на поповнення статутного фонду. А так можна буде показати всі недоліки й аварійні ділянки в акті, підписаному трьома сторонами, і надати його міській владі. Директор «Луцьктепла» каже, що це буде така собі ревізія внутрішніх мереж і обіцяє приймати всі будинки, окрім тих, які передані на баланс об’єднання співвласників. Цей процес планують закінчити весь процес до кінця цього опалювального сезону, щоб влітку розпочати підготовку кожного будинку до наступного опалювального сезону.

Така ревізія, за словами Рустама Дячука, дасть змогу відслідкувати факти втручання людей в систему опалення, бо зараз надзвичайно багато скарг виникає через те, що сусіди ставлять невідповідне обладнання. «Система розбалансовується і ніхто не зізнається, бо технічних умов не отримав і дозволу на заміну теж, а відповідальність порушників лише адміністративна – 17 гривень», – констатує директор «Луцьктепла». Тим часом комунальне підприємство від такого несанкціонованого втручання в систему втрачає тонни хімочищеної води, яка коштує йому 16 грн. 67 коп. за м³.

Оскільки інших важелів немає, то представники «Луцьктепла», взявши на себе відповідальність за внутрішньобудинкові мережі, намагатимуться роз’яснювати порушникам, чому так робити не можна. Рустам Дячук також планує запровадити практику розповідати всім сусідам, через кого їм холодно. Він каже й про можливість відшкодування порушниками «Луцьктеплу» витрат, пов’язаних із перерахуванням плати за тепло сусідам.

Наразі між мешканцями й комунальним підприємством укладено близько трьох тисяч договорів про надання послуг, але цього, вважає директор, мало. Більше того: зараз цю роботу призупинили, бо ЖКП відповідають за частину робіт. «Коли ж врегулюють це питання, тоді інтенсивніше працюватимуть з мешканцями», – запевнив Рустам Дячук.

Беручи внутрішньобудинкові мережі на баланс, «Луцьктепло» не планує збільшувати кількість працівників, оскільки, на думку директора, там і так достатньо фахівців. Він також запевняє, що його підлеглі кращі фахівці, аніж ті, котрі працюють в «жеках».

Рустам Дячук сподівається, що кошти, які зараз надходять за обслуговування мереж «жекам», відтепер отримуватиме «Луцьктепло» (зараз це приблизно 6 млн грн в рік). І їх має бути достатньо для того, щоб поступово замінювати і ремонтувати всі мережі. Якщо ж гроші потрібні будуть іще, Рустам Дячук планує звертатися до міської влади. Але, за його словами, зараз говорити про це рано, бо невідомо, що там «всередині» будинків.

Тим часом мешканці стверджують, що замінювати, наприклад, батареї самовільно значно дешевше. За словами ж директора «Луцьктепла», технічні умови на виконання робіт у всій квартирі або навіть під’їзді вартують близько 250 гривень. А от якщо квартиру божають перепланувати під офіс, тоді доведеться ще доплатити. Відповідно до Закону «Про планування забудови території» (Ст. 27), передбачена пайова участь власника у розбудові або заміні систем теплопостачання, які знаходяться в комунальній власності.

Власникам квартир «Луцьктепло» рекомендує проводити ремонтні роботи влітку, бо в опалювальний сезон це навіть небезпечно, адже мережі і крани в поганому стані і може виникнути потреба тимчасового відключення від гарячого водопостачання цілого будинку.

Щодо тарифу на теплопостачання, то він розрахований на температуру повітря в квартирах лучан +18ºС. А температура води в мережах повинна бути +50ºС (гаряча вода з крана (гаряче водопостачання)). Із водою в тепломережах ситуація трохи інша. Тут усе залежить від температури повітря на вулиці: якщо вона плюсова, то на подачі вода в мережах становить +63-64ºС, на звороті – близько +46ºС. Якщо надворі мороз (-10ºС), то вода на подачі повинна бути близько +80ºС. Рустам Дячук запевнив, що на кожній котельні є «повірені» термометри, якими визначають температуру повітря на вулиці і підігрівають теплоносій.

IV.

Якість надання комунальних послуг повинні оцінювати насамперед мешканці. Адже комплекси послуг, які надають різні ЖКП, суттєво відрізняються, каже директор департаменту ЖКГ і будівництва Луцької міськради Афган Алієв. Він відзначив роботу 11-го і ще кількох «жеків» як задовільну, інші ж, на його думку, працюють лише в режимі ліквідації аварійних ситуацій. «А це не може бути стилем роботи таких підприємств», – зауважує пан Алієв. Насамперед, працівники «жеків» повинні системно аналізувати потреби населення «свого» району, як от: стан мереж, прибудинкових територій і будинків тощо. Потім усю інформацію надавати департаментові житлово-комунального господарства. Афган Алієв вважає, що це дозволить раціонально використати кошти, що виділяються з міського бюджету на капітальний ремонт. А от поточне обслуговування потрібно робити вчасно і відповідально, тоді можна сподіватись на успіх.

Згідно з українським законодавством, мешканець, якого не влаштовує кількість або якість наданих житлово-комунальних послуг, може звернутися до представників «жеку», провести відповідне актування, й у письмовій формі вимагати від цієї служби проведення перерахунку. Натомість «жеківці» зобов’язані виконати цю вимогу, якщо послуги не були надані або були надані не повністю. Цим правом скористалися й лучани. За даними департаменту житлово-комунального господарства, за десять місяців цього року перерахунок за неякісне надання послуг отримали трохи більше ніж 300 громадян(!). Афгана Алієва втішає ця цифра. Він каже, що вдячний мешканцям міста за принциповість, адже це дисциплінує працівників відповідних служб. Визначальним чинником у роботі з керівниками ЖКП Афган Алієв вважає кількість звернень громадян: якщо їх мало – значить працюють добре.

Посадовець зазначає, що якість надання житлово-комунальних послуг у Луцьку і в інших містах України приблизно однакова, адже за роки Незалежності у державі не змінились принципи їх надання. однак, якщо не змінити принципи організації роботи «жеків», тоді не поліпшиться й якість, – переконаний Афган Алієв. Він пояснює, що у «жеках» є структура господарювання і структура адміністування. Їх і потрібно відокремити. І структуру господарювання треба «кинути в ринок» (тобто за виконану роботу працівники отримують гроші від об’єднань співвласників).

Головною відмінною ознакою об’єднання співвлаників є те, що кошти, які заплатили його представники за ту чи іншу послугу, витрачаються саме на її виконання. Тоді як «жеківська» система передбачає іншу схему – кошти надходять від усіх мешканців (або не надходять, якщо людина – боржник) і використовуються за необхідністю. Тобто, заплатили, наприклад, мешканці одного будинку певну кількість грошей за його утримання, а комунальники витратили ці гроші на аварійні роботи мереж у сусідньому будинку. Звісно, такий принцип може не влаштовувати громадян. Натомість побудинковий облік, хоч і передбачений, однак, як констатує пан Алієв, ведеться лише для статистики. Чому – з’ясувати так і не вдалося. Начальник департаменту ЖГ стверджує, що закликав директорів «жеків» повідомляти людей про те, скільки грошей надійшло і скільки витрачено в кожному будинку, але вони цього не роблять. Аргумент, який навів директор ЖКП №11 Станіслав Потайчук, – побудинковий облік не впроваджений. Мешканці ж мають право вимагати від комунальників звіту про використання їхніх грошей.

З метою організації надання послуг створюються об’єднання співвласників. Будинок залишається власністю міської ради, але переходить на баланс об’єднання і реєструється в податковій інспекції як платник податків (хоча це є неприбуткова організація). Нині комунальні підприємства «Луцькводоканал», «Луцьктепло» і «Луцькспецкомунтранс» уклали договори з об’єднаннями співвласників на надання послуг. А от, щоб поремонтувати будинок або мережі у ньому, мешканці наймають будівельні або інші фірми, каже Афган Алієв, бо ті краще справляться із завданням аніж «жек». Зараз у Луцьку функціонує більше тридцяти об’єднань співвласників.

Середня заробітна плата комунальників близько 900 гривень. А це визначає й рівень кваліфікації спеціаліста. Афган Алієв зауважує, що кваліфіковані робітники в «жеках» є, але їх небагато. Зазвичай це люди, яких приваблює стабільний заробіток або ж передпенсійного віку. Кадрові проблеми теж є: не вистачає двірників, вантажників і водіїв, натомість адміністративного персоналу достатньо.

Виконавці послуг відповідають за параметри і якість наданих послуг від самого початку (виробництво) і до житла споживача (згідно з рішенням міськради виконавцем послуг із утримання будинків є ЖКП, водопостачання і водовідведення – «Луцькводоканал» і теплопостачання – «Луцьктепло»). Кожен із виконавців повинен укласти договір зі споживачем і відповідно звітувати перед ним про надання послуг. У ситуації, коли різні служби укладають договори поміж собою, а оплати вимагають від споживача, порядку не буде, вважає Афган Алієв.

Поки ж служби з’ясовують, кому які повноваження передати, мешканці потрохи відмовляються від надання послуг. Ось, наприклад, теплопостачання. На холод у домівках скаржиться чимало лучан. А тут і вихід із ситуації – встановити автономне опалення. Та чи все так просто?

Директор департаменту ЖКГ Луцької міськради каже, що час від часу мешканці таки відмовляються від централізованого опалення. На його думку, це відбувається з різних причин: недотримання санітарних норм опалення, використання індивідуальних приладів опалення обходиться дешевше, громадяни самі можуть регулювати початок і заверешення опалювального сезону. Але, попереджає посадовець, існує порядок надання дозволу. Згідно з діючими будівельними нормами дозвіл на відключення від мережі мешканцям багатоповерхового будинку надається за умови виготовлення проекту на цілісний комплекс (весь будинок) з урахуванням площі опалення, суміжних кімнат тощо. Потім проводиться розрахунок діаметра труби (якщо потрібно, то міняють)… Якщо ж переходити поквартирно, то це може спричинити порушення цілісності теплового режиму опалення житлового будинку, збільшується пропорційна витрата тепла в будинку, а там і до прикрих наслідків недалеко, запевняє пан Алієв... (мешканець, який не живе в квартирі, може не опалювати взимку і поїхати на відпочинок – зменшується температура в квартирі збільшуються теплові витрати суміжних квартир, порушується баланс). Інша біда полягає в тому, що хаотичне встановлення індивідуального опалення та підключення до газових труб, які розраховані лише на газові плити, призводить до нестачі об’єму поданого газу, (котел споживає його значно більше), порушується процес подачі «голубого палива» та зниження його тиску в трубах.

Порядок переходу на індивідуальне опалення визначений комісією міськради з надання дозволів, куди входять Афган Алієв (голова), а також працівники ДКП «Луцьктепло», «Волиньгазу», «Волиньобленерго». Загалом у Луцьку відмовилося від централізованого опалення близько 1% населення.

V.

Свій рецепт “правильних” комунальних послуг висловив голова об’єднання співвласників “Наш дім” Володимир Монархович. Насамперед він зазначив, що для створення такого об’єднання треба, щоб було бажання усіх мешканців розпоряджатися власним житлом. Але люди й зараз ще не до кінця усвідомили, що за кожну побиту електролампу доведеться платити самому, як і за підпалені кнопки в ліфтах і вибиті шиби, (керівник наводить приклади з власного досвіду). Проте й об’єднання, за словами пана Володимира, не має визначених законодавством повноважень, щоб покарати людину, яка зробила шкоду. Отож, як кажуть, «скинуться» всі.

І це не єдиний невизначений момент в існуванні таких об’єднань. Як запевняє керівник «Нашого дому», всі нормативно-правові акти доводилося збирати або в «жеках», або в податковій чи міськраді. “Потім виявилося, що вони часто суперечать один одному. Це надзвичайно ускладнює роботу,” – запевняє Володимир Монархович.

Серед позитивів створення об’єднання співвласників, на думку керівника одного з них, – регулярне звітування перед мешканцями і можливість самим обирати, яку послугу і якої якості хотілося б отримати. Наприклад, назване об’єднання зараз готує необхідні документи, аби приватизувати прибудинкову територію. Хоча працювати з людьми, за словами пана Володимира, надзвичайно складно, отож і не впевнений, що захоче робити це наступного року.

Щодо щомісячної плати за послуги, то вкластись у суму, яка не перевищує середньої плати по місту, представникам об’єднання “Наш дім” вдається лише тому, що в будинку є орендарі, які теж платять за користування площами. Якщо ж доводеться робити капітальний ремонт, то перевагу напевно нададуть будівельним фірмам, але платитимуть мешканці за виконання робіт і матеріали додатково, запевнив Володимир Монархович.


VI.

Насамкінець трохи про контроль за якістю наданих комунальних послуг. Ми вирішили звернутись у службу, телефон і адресу якої знає чи не кожен мешканець обласного центру, якому довелось пити “іржаву” воду або бачити купи невивезеного вчасно сміття. Звісно, це – Луцька міськрайонна санепідемстанція. На її працівників покладений обов’язок відстежувати порушників санітарної безпеки і певним чином їх карати.

Микола Витвицький, завідувач відділу комунальної гігієни Луцької міськрайонної санепідстанції, відзначив, що структура, яку він представляє, контролює перш за все стан забезпечення населення питною водою (якість і кількість), стан санітарної очистки міста (роботу ЖКГ в цьому напрямку), своєчасність вивезення сміття (“Луцькспецкомутранс”), а також викиди забруднюючих речовин у повітря (промислові підприємства).

Санітарний лікар констатує, що від людей надходить багато скарг, бо послуги з санітарної очистки є незадовільними (несвоєчасний вивіз побутових відходів – утворення стихійних сміттєзвалищ). Неякісно, на його думку, обслуговуються житлові будинки (багатоповерхівки), які знаходяться на балансі ЖКГ (затоплюються підвали, рвуться труби, погано прибираються сходові клітки, під’їзди, прибудинкові території). Пан Витвицький відразу ж намагається визначити чинники, що спричиняють таку ситуацію: недостатнє фінансування галузі, низька вартість комунальних послуг, а також загальний рівень життя населення (люди не можуть платити більше).

Щодо вивозу сміття, то найчастіше порушення полягає в тому, що працівники «Луцькспецкомунтрансу» не дотримуються визначених графіків вивозу сміття, запевняє Микола Витвицький. А ці графіки теж часто не відповідають реальним потребам населення й об’ємам сміття. (Якщо згідно з нормативами від багатоповерхівки вивіз сміття відбувається один раз на день, то за показниками наповненості урн (контейнерів) потрібно було б це робити двічі на день – Микола Витвицький). Що ж до кількості контейнерів, то їх, як переконує лікар, є достатньо.

Говорили ми і про прибирання вулиць і дворів. За словами пана Витвицького, в ЖКГ катастрофічно не вистачає двірників. Але лікар констатує, що протягом цього року ситуація поліпшилась. На запитання «Як часто?» згідно з нормативами прибиральник або двірник має прибирати будинок і територію навколо нього, санітарний лікар відповів просто: «Відповідно до норм має бути чисто, а прибирати повинні кожного дня». Фахівець відразу ж додає, що такі норми розробляють саме «жеківці» і найчастіше все залежить від заробітної плати. Санстанція ж проводить перевірку того чи іншого будинку за умови, якщо звернуться і поскаржаться мешканці. Тільки протягом першої половини 2007 року до цієї служби надійшло понад триста таких скарг. 90% із них – щодо утримання житлових будинків, тому й доводиться робити перевірки чи не щодня, каже пан Витвицький. Відповідно, протягом перших шести місяців цього року накладено понад 250 штрафів на ЖКГ (згідно з Кодексом України про адмінправопорушення сума штрафу – від трьох до 25 неоподаткованих мінімумів). На запитання «Чи достатньо такого покарання, щоб працівник надалі виконував свою роботу краще?», Микола Витвицький відповів: «Якщо цей майстер отримує заробітну плату 800 гривень, а з нього стягується, наприклад, 400 гривень штрафу адміністративного, це недостатньо з тієї простої причини, що не все від нього залежить, він не може збільшити штат працівників, тих самих двірників».

Трохи краща ситуація щодо питної води. За словами пана Витвицького, Волинь посідає одне з перших місць за якістю питної води, що постачається мешканцям, бо беруть її з артезіанських джерел водопостачання глибиною 100-150 м, а не з річок, як в інших регіонах. З точки зору законодавства питання щодо водопостачання врегульоване, каже лікар. Якість питної води контролюють працівники «Луцькводоканалу» (тут є лабораторія), і санепідемстанція. Працівники останньої щомісяця відбирають питну воду після обробки її на станціх водопідготовки і перед подачею у водорозподільчу мережу, а також безпосередньо з мережі. Також відбір води на аналіз відбувається в кожному випадку інфекційного захворювання, яке може виникнути внаслідок її споживання. Єдиним недоліком в законодавстві Микола Витвицький вважає застарілий держстандарт щодо визначення якості питної води, хоча нібито вже розроблені нові нормативи, однак їх затвердження має відбутися на державному рівні. Нині ж, переконаний пан Витвицький, в Україні аналіз води можливо провести за 50-60 показниками, тоді як у Європі ця цифра сягає 100-150 (або, як зауважує лікар, майже вся таблиця Мендєлєєва). «Якщо ми перейдемо на європейські стандарти визначення якості питної води, то на сході України вона не відповідатиме нормам на 90 відсотків», – запевняє санітарний лікар. Відсотків щодо Волині не називає, але однією з найбільших проблем питної води в Луцьку вважає високий рівень заліза в її складі. Однак цю проблему намагаються вирішити, використовуючи спосіб знезалізнення води (на Луцькводоканалі діє спеціальна станція). В такий спосіб вміст заліза у воді доводиться до норми, переконує Микола Витвицький.

Водночас він визнає, що якість води у кранах споживачів часто навіть не така, як у міських мережах. Причина – старі внутрішньобудинкові мережі. Згідно із законодавством, переконує пан Витвицький, споживач платить за якісну питну воду, що йде із крану, а якщо ж людина підозрює, що вода погана, то потрібно звернутись до санепідемстанції. Її працівники зроблять необхідний аналіз і разом із представниками від комунальників вивчать причини проблеми.

Нині ж ситуація така: протягом дев’яти місяців цього року було виявлено 8 випадків порушення норм щодо якості питної води, з них 8 – за фізико-хімічними показниками; за бактеріологічними – жодного порушення.

Щодо переходу на знезараження води гіпохлоридом натрію, то, за словами пана Витвицького, такий спосіб дійсно дешевший, а також безпечніший. Якість води, знезареженої в такий спосіб нічим не відрізнятиметься від тієї, яку ми отримуємо зараз. Як приклад Микола Витвицький наводить сусідню, Рівненську область, де вже давно хлорують воду саме гіпохлоридом нартію (рідиною). Про вплив хлору на здоров’я людини однозначно лікар не відповів. На його думку, лучанам нічого не загрожує, адже гіперхлорування у нас не відбувається (за даними санстанції, вміст цієї речовини у питній воді після очистки становить 0,3-0,5 мг на літр, що відповідає нормі).


P.S.: Ми знаємо про те, що відразу після прочитання цієї статті у вашому будинку навряд чи стане чистіше, однак сподіваємось, що кожен із вас, зауваживши недоліки, зможе компетентно і впевнено відстояти своє право отримувати дійсно якісні комунальні послуги. Натомість кожен двірник і сантехнік виконуватиме свої обов»язки не так, як йому заплатили, а як людина перш за все відповідальна і віддана своїй справі. А тоді може й влада звітуватиме про реальну, а не формально виконану роботу.


Вікторія ПОЛІЩУК, Луцьк


Бюджет Луцька – 2008: місто в очікуванні…


Голова бюджетної комісії Луцької міськради, бютівець Юрій Корольчук, називає бюджет обласного центру на 2008 рік перспективним і соціально спрямованим. Чи насправді це так, можна частково переконатись із матеріалу, який ми пропонуємо до вашої уваги. Розпочнемо, звісно, з наболілого – житлово-комунальну галузь в Луцьку потрібно не лише реанімувати і розвивати, але існує вона лише за кошти, що виділяються з місцевого бюджету.

Цільові програми розвитку ЖКГ були внесені депутатами ще наприкінці минулого року, і затверджені в цьому. Це, зокрема, «Розвиток електротранспорту» (2007-2015), «Розвиток дорожнього руху та його безпека» (2007-2010), «Ремонт і утримання шляхової мережі» (2007-2010), «Сприяння створенню об’єднань співвласників» (2008), та програма «Дахи» (2007-2010). Загалом на виконання цих програм, згідно з розрахунками департаменту ЖКГ Луцька, потрібно близько 148 млн. грн у 2008 році. За словами Афгана Алієва, цьогоріч були повністю профінансовані всі заплановані заходи, однак, чи відбудеться це наступного року, прогнозувати не береться. Каже, що задовольниться тією сумою, яку виділять депутати. До того ж директор департаменту ЖКГ запевнив, що після проведення експертизи із 148 млн. грн, які просять комунальники, реальна потреба становитиме приблизно 30-40 відсотків. Посадовець наводить приклад 2007-ого року: із 65 млн. грн реальна потреба склала лише 48 млн. грн. Тим часом в проекті бюджету на наступний рік, за даними фінуправління міської ради, закладено лише 10 млн. грн. Це, за словами керівника підрозділу Лілії Єлової, сума, визначена із реальних можливостей фінуправління на даний час. Пані Єлова визнає, що цих грошей занадто мало і сподівається на перевиконання бюджету в наступному році, що дасть змогу профінансувати соціально важливі галузі.

Але Афган Алієв хвилюється нині не так за гроші, як за тендери. Під час засідання постійної депутатської комісії з питань планування бюджету він попросив народних обранців підтримати таку пропозицію: «департамент ЖКГ «виходить» на тендер з сумою згідно з потребою тієї чи іншої програми (іншими словами – програмна сума), а не із сумою бюджетного призначення на певний вид робіт. В такий спосіб, за словами Афгана Алієва, вдасться оминути проведення кількох тендерних процедур протягом одного року. Голова бюджетної комісії Юрій Корольчук із думкою управлінця погодився, залишається чекати рішення всіх народних обранців.

Вони ж вирішуватимуть, скільки грошей з місцевого бюджету і на які види робіт виділити управлінню охорони здоров’я обласного центру. Але тут ситуація відрізняється від тієї, що в ЖКГ. Місцева влада фінансує цю галузь лише частково. Більшість коштів медики отримують від держави, а Луцька міськрада тут виконує лише делеговані функції, тобто депутати затверджують отримання тих чи інших дотацій і субвенцій, цільове призначення яких визначене на рівні держави. Водночас і бюджет галузі планується в Києві. Наприклад, на 2007 рік він склав 54 млн. 600 тис. грн. «Контрольна цифра» 2008-ого року – 66 млн. 840 тис. грн, – повідомив начальник управління охорони здоров’я Луцька Федір Кошель, однак вона може змінюватись. Майже всі ці гроші, за словами посадовця, будуть використані на виплату заробітної плати та оплату за спожиті енергоносії. На інше ж, як завжди, бракує. Тому з бюджету розвитку міста Федір Кошель просить депутатів виділити 6 млн. 200 тис. грн і відразу ж зазначає: «Дали б хоч 30 відсотків від цієї суми – був би радий». Посадовець розповів також, на які потреби управління планує витратити всі ці гроші. Частину з них виділять на першочергові заходи як, наприклад, будівництво амбулаторії в мікрорайоні Вишків і утилізатора біологічних відходів. Окрім цього, за словами Федора Кошеля, є нагальна потреба купувати медичне обладнання, як наприклад, стоматологічні установки для шкіл міста. Потребують ремонту й три Луцькі поліклініки і пральня при міській клінічній лікарні. Загалом посадовець назвав близько десятки необхідних заходів, однак констатував, що виконати вдасться, можливо, лише першочергові.

Дещо оптимістичніше налаштований керівник управління освіти обласного центру Сергій Калуш. Він повідомив, що планує до лютого 2008 року змінити концепцію розвитку освіти. Зокрема, із десяти існуючих нині програм представники управління зроблять одну. Вже існує відповідне розпорядження міського голови Богдана Шиби. За словами Сергія Калуша, новий документ об’єднає в собі основні принципи попередніх програм, як наприклад, забезпечення навчальних закладів сучасними технічними засобами, розвиток позашкільної освіти, фізкультури і спорту, а також впровадження профільного навчання в школах, яке нібито особливо інтенсивно розвиватиметься саме наступного року. Пріоритетним напрямком для освітян Луцька у 2008-ому залишиться дошкільне виховання. Як запевняє головний освітянин міста, серед першочергових заходів зміна підходів до виховання дітей і збільшення кількості послуг, що надаються в дитсадках. Пообіцяв Сергій Калуш також, що в Луцьку з’явиться новий дошкільний заклад в 55-ому мікрорайоні обласного центру. Але це відбудеться лише за умови, якщо депутати виділять необхідні на будівництво кошти. Управління освіти також просить у депутатів грошей на заміну системи теплопостачання 12-ої школи, добудову приміщення НВК №26 і ЗОШ №13, на ремонт дахів у 18-ій і 14-ій гімназіях і кількох дитсадках. Усі ці заходи Сергій Калуш визначив як першочергові, а на їх реалізацію, згідно з розрахунками управління освіти, потрібно приблизно 8 млн. грн.

Щодо бюджету галузі, то він формується за таким же принципом як і в охороні здоров’я. Наприклад, на наступний рік «контрольна цифра» для освітян – приблизно 128 млн. грн. Ніби не мало, однак начальник управління констатує, що 90% цих грошей доведеться витратити на виплату заробітної плати, решту ж забере оплата за спожиті енергоносії і часткова оплата за харчування дітей. Для забезпечення усіх необхідних заходів, за словами Сергія Калуша, освітянам потрібно 183 мільйони гривень на 2008 рік. Отримати стільки грошей з бюджету (міського чи державного) управлінці не сподіваються, однак сподіваються хоча б на частину.

Якщо ж говорити про бюджет Луцька-2008 загалом, то він, за прогнозами Юрія Корольчука і Лілії Єлової, наприкінці року становитиме приблизно півмільярда гривень. Однак внесок обласного центру звісно буде значно меншим аніж державний. За словами начальника фінуправління, можна очікувати, що дохід міста складе приблизно 25 млн. грн від продажу землі (хоча передбачити результати аукціонів майже неможливо), ще 20 млн. планують взяти у борг (муніципальна позика) і стільки ж залишиться з бюджету розвитку цього року (невикористаних коштів). Доходи ж обласного центру Волині, на переконання міського голови Богдана Шиби, можна збільшити, якщо «вивести з тіні» виробництво та легалізувати заробітну плату працівників.

З Держбюджету наступного року посадовці фінуправління Луцька сподіваються отримати на потреби обласного центру понад 200 мільйонів гривень без врахування дотацій. Використання цих грошей цільове і передбачене Законом «Про Державний бюджет України на 2008 рік», прийнятим напередодні.

За словами начальника фінансового управління Луцька, розраховуючи бюджет міста на наступ-ний рік, працівники підрозділу відштовхувались від цьогорічних тенденцій (росту заробітної плати, цін на енергоносії). «Потім сума видатків зменшувалась у межах фінансових можливостей, щоб підвести їх під реальну дохідну базу», – зазначила Лілія Єлова.

Вона спрогнозувала також і те, що бюджет міста не вдасться прийняти в цьому році, наголосивши, що це не дуже добре, адже доведеться складати тимчасовий кошторис. Так усе й сталося. Хоча Закон про Держбюджет Верховна рада прийняла, народні обранці Луцької міськради проголосували за відтермінування чергового засідання 22 сесії на 4 січня 2008 року, розглянувши сьогодні лише одне питання про внесення змін до рішення про бюджет міста 2007 (затвердили отримання субвенції). Голова постійної депутатської комісії Юрій Корольчук не сказав, коли, на його думку, буде затверджене рішення про бюджет міста на 2008 рік, однак вважає, що дебатів і суперечок оминути не вдасться. Він також переконаний, що нічого поганого в цьому немає, адже місто, на-решті, має що ділити. «Ще два роки тому й мови про реконструкцію парку або зоопарку не було, а нині ці питання виносять на розгляд депутатів. А це вже говорить про те, що люди вірять: можна щось робити, якщо маєш мету, а бюджет уже дає змогу це зробити», – зауважив народний обранець. Юрій Корольчук не оминув також питання здорожчання енергоносіїв і підвищення заробітної плати. Він пообіцяв, що депутати голосуватимуть за часткове погашення різниці в оплаті за комунальні послуги, особливо вразливим верствам населення, однак не виключає можливості, що тарифи таки збільшаться.

Пріоритетними напрямками фінансування з місцевого бюджету Юрій Корольчук вважає комунальну сферу, ремонт дахів і доріг, впровадження енергозберігаючих технологій в освітніх і лікувальних установах.

Зауважимо, що проект бюджету Луцька на 2008 рік депутатська комісія, очолювана Юрієм Корольчуком підтримала, за винятком кількох програм (зокрема, реконструкції парку імені 900-річчя Луцька).


Вікторія ПОЛІЩУК, Луцьк