План вступ І. Теоритична частина > Нормативно правові засади роботи банків з рахунками сгд в іноземній валюті в Україні Оформлення та облік операцій по рахункам
Вид материала | Диплом |
- Формат опису модуля, 17.43kb.
- Тарифи на послуги, що надаються фізичним особам при проведенні операцій в іноземній, 111.41kb.
- Довідка для здійснення операцій купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному, 28.9kb.
- Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в україні, 177.99kb.
- Законукра ї н и про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, 1779.86kb.
- План Вступ Теоритична частина: Надзвичайні ситуації екологічного характеру, 591.93kb.
- Закон україни про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, 161.94kb.
- Закон україни про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, 230.15kb.
- План Розділ Теоретичні засади здійснення банками кредитних операцій Необхідність, 17.22kb.
- План. Здійснення розрахунків в іноземній валюті по зовнішньоекономічних угодах. Фінансування, 364.93kb.
НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ ЬАНКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ
Кафедра банківських дисциплін
Дипломная робота
тема: Основні операції за поточними рахунками суб’єктів господарювання в іноземній валюті. Правила їх оформлення та обліку______________________
Виконала студентка Копач Наталія Валеріївна
ПІБ
ІV курс 401 група __________________________
курс, група
банківська справа__________________________
спеціальність
заочна____________________________________
форма навчання
Старший викладач Шейко Олена Петрівна
Київ - 2005
ПЛАН
Вступ
І. Теоритична частина
1. Нормативно - правові засади роботи банків з рахунками СГД в іноземній валюті в Україні
2. Оформлення та облік операцій по рахункам.
2.1.Правила оформлення операцій по рахункам СГД
2.1.1.Правила відкриття рахунків СГД в іноземній валюті
2.1.2. Операції по рахункам Суб’єктів підприємницької діяльності в іноземній валюті
2.1.3. Порядок оформлення касових операцій в іноземній валюті
2.1.3.1. Зарахування готівкової іноземної валюти на рахунок СГД
2.1.3.2. Видача готівкової іноземної валюти з поточних рахунків СГД
2.1.4. Купівля та продаж іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку
2.1.4.1. Купівла іноземної валюти на МВРУ за дорученням клієнта
2.1.4.2. Продаж іноземної валюти МВРУ , яка надійшла на користь суб’єкта господарювання
2.2. Правила обліку операцій за рахунками суб’єктів господарювання в іноземній валюті
2.2.1. Облік операцій з готівкою за рахунками суб'єктів господарської діяльності
2.2.2. Облік безготівкових операцій по рахункам суб’єктів гоподарювання в іноземній валюті
2.2.3 Відображеняя операцій з покупки / продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України в бухгалтерському обліку
2.2.3.1. Облік операцій з купівлі іноземної валюти за дорученням клієнта
2.2.3.2. Облік операцій з продажу іноземної валюти на МВРУ
ІІ Практична частина
1. Документарне оформлення та облік операцій за рахунками Суб’єктів господарювання в іноземній валюті на прикладі досвіду ЗАТ„Альфа-Банк”.
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
ВСТУП
За останні роки в нашій країні створилася нова економічна ситуація, яка характеризується низкою відмінних рис, до яких ,насамперед, слід віднести ріст кількості недержавних економічних структур.
Приватизація, прийняття нових законодавчих актів про статус підприємства, про власність, про валютне регулювання та інше, надасть змогу перейти до іншого якісного та нового етапу розвитку банківської системи.
Відбуваються зміни в банківському законодавстві, у тому рахунку у напрямі розширення міжнародної діяльності комерційних банків. Слід зазначити, що комерційні банки в України почали створювати в Україні у 1989р., але минуло лише 15 років, а банківська система України претерпіла значних змін: розвинулася та продовжує розвиватися назустріч европейській співдружності. Сьогодні на банківськму ринку України пропонує свої послуги 27 банків з іноземними інвестиціями , 7 з яких знаходяться у 100% -й власності нерезидентів. Серед них такі всесвітньовідомі банки , як: американський банк - „Сітібанк Україна”, австрійський банк - „Райффайзенбанк Україна”, голандський банк - „ІНГ Банк Україна”, німецький - „ХФБ Україна”, французьський - „Креді-Ліоне”, російські банки „Альфа-Банк” та „Петрокомерцбанк Україна”. Можна очікувати , що у майбутньому на банківському ринку України кількість іноземних банків зросте, це пов’язано с тим, що вийде в світ постанова, яка надасть право іноземним банкам відкривати філії в межах України.
Знічні зміни у сфері банківського ринку пов’язані, як було зазначено вище, із збільшенням кількості недержавних установ, та як наслідок з поліпшенням інвестиційного клімату в Україні.На данний момент, зі стабілізацією політичної ситуації в Україні , іноземні інвестори виявили готовність робити інвестиції у вітчизняний ринок.
Поширюються міжнародні зв’язки, збільшуються об’єми імпорту та експорту, відкриваються іноземні представництва , все це штовхає банківський ринок України вперед, призводить до необхідності вивчення та використання досвіду іноземних банків в сфері валютного регулювання.
Валютне регулювання – діяльність держави, яка спрямована на регламентування розрахунків і порядку здійснення операцій з валютними цінностями. Необхідність валютного регулювання полягає у наполегливості країн та банків мінимізувати валютні ризики.
Ціллю данної роботи, є вивчення та розглядання такої ланки валютних відносин , як валютний рахунок та операції за ним. На перший погляд , валютний рахунок не є дуже складним кроком у напрямку до зовнішньоекономічних відносин, але він, у роботі клієнта з банками – є початковим. Перед тим, як здійснити будь-яку операцію за рахунком клієнта в іноземній валюті, банк повинен ознайомитися та провести валютний контроль за нею, виявити її відповідність до чинного законодавства України. Допомогти клієнту розібратися у всіх деталях , та забезпечити використання рахунків у іноземній валюті у відповідності до діючого законодавства – є завданням банків.
У теоритичній частині даної роботи буде розглядено нормативну базу, якою керується банк при здійсненні валютних операцій, також будуть розглянені вимоги щодо відкриття рахунку, оформлення операцій за рахунком, здійснення операцій з готівкої за рахунком. Також буде розлянено такий інститут , як міжбанківський валютний ринок Україна та здійснення купівлі/продажу на ньому іноземної валюти за дорученням клієнта. Значна увага буде приділятися обліку операцій за рахунками в іноземній валюті, це знову ж таки операції з готівкою, купівля/ продаж іноземної валюти, та інші безготівкові операції.
У практичній частині буде розглянуто приклад з досвіду ЗАТ „Альфа-Банк” . Для розвязання задачі буде застосовано інформацію, яка йдеться в теоритичній частині, як щодо законодавчих нормативів так і до нормативів обліку.
І. ТЕОРИТИЧНА ЧАСТИНА
1. Нормативно - правові засади роботи банків з рахунками СГД в іноземній валюті в Україні.
Здійснюючи валютні операції за дорученням клієнту, банк керується великою кількість нормативно- правових актів, законів, постанов, також , що не меньш важливо власним досвідом, та досвідом інших провідних банків, але в данному розділі увага насамперед приділяється нормативній базі.
Декількома принципами підприємницької діяльності є : „ самостійне здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд; право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом”. [1] Це означає, що суб’єкт господарування на свій власний розсуд обирає напрями своєї діяльності (крім випадків , що передбачені законом) у тому рахунку й зовнішньоекономічні стосунки. Тому банки повинні бути готові до задоволення потреб клієнта у сфері валютних відносин. Українське законодавство спрямовано на те, щоб допомогти банкам та клієнтам розібратися в зовнішньоекономічних відносинах та застерегти від помилок , які можуть виникнути в процесі роботи.
Одним з найважливіших законодавчих документів є Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність „ від 19.02.1992р. Цей закон містить ряд принципів, на яких базується організація зовнішньоекономічної діяльності України. Одним з таких принципів, є принцип, який надає право підприємцям мати стосунки з іноземними партнерами. Це принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у:
- праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки;
- праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України;
- обов'язку додержувати при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порядку, встановленого законами України;
- виключному праві власності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на всі одержані ними результати зовнішньоекономічної діяльності.
Також цей закон визначає які напрямки зовнішньоекономічнлї діяльності дозволені в Україні, основні критерії, щодо складання зовнішньоекономічного договору
Іншим нормативним документом є Декрет Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю„ від 19.02.2003р. Згідно цього документу валютними операціями в Украіні визнаються , операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; операції пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності; операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.
Зокрема документ містить норми, щодо отримання ліцензій Національного банку України, використання надходжень в іноземній валюті, продажу іноземної валюти . Визначає повноваження Національного банку України та Кабінету міністрів України в сфері валютного регулювання.
При відкритті рахунків в іноземній валюті та в подальшому при використанні рахунків банк керується інструкцією „Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах” затвердженою Постановою Національного банку України № 492 від 12.11.2003р.
Постанова Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136 „Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями”: регламентує порядок розрахунків між суб’єктами господарювання при експортно-імпортних операціях . Також постанова визначає норми контролю за своєчасністю розрахунків за експортними, імпортними та лізинговими операціями клієнтів банку.
За цією постановою Банки зобов'язані при перерахуванні резидентом коштів на користь нерезидента, при надходженні від нерезидента коштів на користь резидента або - якщо резидент зазначений у реєстрі вантажної митної декларації (далі по тексту ВДМ), вимагати від останнього (залежно від виду операції) копії: договору з нерезидентом, ВМД, актів та інших документів, що підтверджують здійснення експорту (імпорту) продукції, виконання робіт (надання або отримання послуг), здійснення експорту прав інтелектуальної власності, та інших документів, що необхідні банку для здійснення контролю за своєчасністю розрахунків за експортними, імпортними та лізинговими операціями його клієнтів. „Копії цих документів підлягають збереженню у справі клієнта протягом строку, визначеного в Переліку документів Національного банку України, установ і організацій його системи, акціонерно-комерційних та комерційних банків України із зазначенням строків зберігання, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 23.12.96 № 327, реєстраційний № 406.” [2]
Вантажна митна декларація - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.
Постанова Правління Національного банку України від 5 березня 2003 року № 82 „Про затвердження Положення про оформлення та подання клієнтами платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів до уповноважених банків і інших фінансових установ та порядок їх виконання„ встановлює “загальні вимоги Національного банку України до оформлення та подання клієнтами платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах для здійснення транскордонних переказів (крім банківських металів) і переказів у межах України, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів до уповноважених банків і інших фінансових установ (далі - уповноважені банки) та порядку їх виконання....”. [3]
Постанова Правління Національного банку України від 4 вересня 1998 року № 349 „Про введення обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті на користь резидентів” визначає норму 50% обов’язкового продажу іноземної валюти, яка надійшла на користь резидентів (юридичних осіб та фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності), крім випадків, які передбачені цією ж постановою.
Постанова Правління Національного банку України від 18 березня 1999 року № 127 „Про затвердження Правил здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України” визначає порядок та умови торгівлі іноземною валютою, порядок підготовки та контролю за документами , на підставі яких здійснюються на міжбанківському валютному ринку України операції купівлі-продажу іноземної валюти за гривні . Також постанова передбачає відповідальність уповноважених банків, за порушення цих правил.
Зокрема існує багато інших нормативних документів, до яких звертається банк при наданні послуг клієнтам, які є учасниками зовнішньоекномічних відносин, а саме : Постанова Правління Національного банку України від 30.12.2003р. № 597 „Про переказування у національній та іноземній валюті на користь нерезидентів за деякими операціями.”, Закон України „Про інвестиційну діяльність”, Наказ Державної митної служби України „Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів і транспортних засобів із застосуванням вантажної митної декларації”, Постанова № 574 від 09.06.1997р. Кабінету міністрів України „Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію”, Постанова № 515 від 03.12.2003р. Правління Національного банку України „Про затвердження положення про зупинення операцій, арешт та примусове списання коштів в іноземних валютах та банківських маталів”, Постанова № 135 від 11.04.2000р. Правління Національного банку України „Про застосування іноземної валюти в страховій діяльності”, Постанова Правління Національного банку України № 49 від 08.02.2000р. „Про затвердження Положення про валютний контроль”, Розпорядження Кабінету міністрів України № 77-р від 24.02.2003р. „Про перелік офшорних зон”, Постанова Правління Національного банку України № 555 від 17.11.2004. , яка затверджує інструкції з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України.
- Оформлення та облік операцій по рахункам.
2.1.Правила оформлення операцій по рахункам СГД
2.1.1.Правила відкриття рахунків СГД в іноземній валюті
Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України, та для зарахування, використання і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті.
Для відкриття рахунку в іноземній валюті, згідно постанови Національного банку України №492 від 12.11.2003р. „Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах”, Суб’єкт господарської діяльності подає до установи банку слідуючий пакет документів:
- Заява на відкриття рахунку встановленого зразка. (Додаток А)
- Копію належним чином зареєстрованого статуту та усіх змін до нього, засвідчена нотаріально чи органом, який реєструє.
- Копію належним чином зареєстрованого засновницького договору (установчого акта / положення) та усіх змін до нього, засвідчену органом, який здійснив реєстрацію, або нотаріально. Положення юридичних осіб публічного права, які затверджуються розпорядчими актами Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, засвідчення не потребують. Юридичні особи публічного права, які діють на підставі законів, установчий документ не подають.
- Накази (рішення колегіальних органів управління) про призначення всіх посадових осіб, які мають право першого та другого підписів.
- Копія свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади, засвідчена нотаріально чи органом, що видав свідоцтво.
- Копія документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік, засвідчена податковим органом, нотаріально чи працівником банку (Ф.№4-ОПП).
- Копію документа, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у відповідному органі Пенсійного фонду України, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку (у разі, якщо підприємство використовує найману працю).
- Копія довідки про внесення юридичної особи до Єдиного державного реєстру підприємства та організацій України, засвідчену нотаріально, або органом, що видав довідку, або уповноваженим працівником банку .
- Копія страхового свідоцтва, яке видається підприємству Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, засвідчена органом, що видав, нотаріально чи працівником банку, (у разі, якщо підприємство використовує найману працю і є платником страхових внесків) .
- Картки із зразками підписів осіб, яким надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів, завірені нотаріально. У картки включається зразок відбитка печатки підприємства.
- Паспорти та довідки про присвоєння ідентифікаційних номерів посадових осіб, яким надано право підпису розрахункових документів згідно картки зразків підписів.
- Договір банківського рахунку.
- Заявка – розрахунок для встановлення ліміту залишку готівки в касі (копія ліміту залишку готівки в касі з іншого банку, завірена банком, який встановив ліміт).
Згідно ст.5,6 закону України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”, частина 3 ст.64 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, а також гл. 3 п.3.8 Постанови Правління Національного банку України № 189 від 14.05.2003р. „Про затвердження положення про здійснення банками фінансового моніторингу” , якщо клієнт є господарським товариством, банк при ідентифікації такого клієнта має ідентифікувати :
- фізичних осіб, які мають істотну участь (10 і більше % статутного фонду) у цій юридичній особі;
- фізичних осіб, які мають прямий або опосередкований вплив на цю юридичну особу;
- осіб, уповноважених діяти від імені цією юридичної особи. Також згідно листа Націонвального банку України „Щодо ідентифікації осіб” від 20.11.2003р. № 48-012/589-8601. Для здійснення вещесказаного, банк має право витребувати у клієнта наступні документи:
1. Для акціонерних товариств – виписку з реєстру акціонерів з зазначенням фізичних осіб – власників істотної участі або офіційний лист клієнта з зазначенням фізичних осіб – власників істотної участі або лист про їх відсутність за підписом керівника підприємства.
2. Офіційний лист клієнта із зазначенням осіб, що мають прямий або опосередкований вплив на його діяльність або лист про їх відсутність.
У разі наявності у клієнта засновників, власників істотної участі, осіб, що мають прямий чи опесередкований вплив – фізичних осіб, необхідно надавати до Банку копії шести сторінок паспортів даних осіб та довідки про присвоєння їм ідентифікаційних номерів, завірені печаткою підприємства та підписом керівника підприємства
3. Лист про наявність осіб, які мають право впливу на діяльність підприємства.
4. У разі наявності осіб які діють від імені засновників, необхідно надавати до Банку копії довіреностей нотаріально завірених або оригінали довіреностей для зняття копій працівниками банку.
Якщо клієнт клієнт відмовляється надати документи чи відомості, які необхідні банку для виконання вимог законодавства , чи умисного надання клієнтом неправдивих відомостей про себе, рахунок йому не відкривається.
Коли здійснено перевірку документів, що подані до банку для відкриття рахунку, і банк приймає позитивне рішення щодо відкриття рахунку, клієнт перераховує безготівковим шляхом, чи вносить готівкою плату за відкриття рахунку (якщо винагорода передбачена тарифами банку).
У першому безготівковомк випадку бухгалтерський запис буде мати вигляд:
Д-т 1200 (А) Кореспондентський рахунок банку в Національному
банку України
К-т 6110 (П) Комісійні доходи від розрахунково-касового
обслуговування клієнтів
У другому готівковому випадку бухгалтерський запис буде таким:
Д-т 1001чи 1002 (А) Банкноти та монети в касі банку
К-т 6110 (П) Комісійні доходи від розрахунково-касового
обслуговування клієнтів
2.1.2. Операції по рахункам Суб’єктів підприємницької діяльності в іноземній валюті
Операції за рахунками суб’єктів господарювання поділяють на торгівельні операції , до яких відносять операції предачі права власності на матеріальні цінності між юридичними особами - резидентами і юридичними особами - нерезидентами під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності ; між юридичними особами - резидентами на території України за умови наявності індивідуальної ліцензії Національного банку; між юридичними особами - нерезидентами та юридичними особами - резидентами через юридичних осіб - резидентів (посередників) відповідно до договорів (контрактів, угод), що укладені відповідно до законодавства України; та інші розрахунки, що здійснюються відповідно до законодавства України, та неторгівельні операції , до яких належать перекази заробітної плати, стипендій, пенсій, аліментів, державної допомоги, матеріальної допомоги, допомоги родичів, благодійної допомоги, виплат і компенсацій; здійснення обмінних операцій з іноземною валютою та платіжними документами в іноземній валюті; виплати готівкової іноземної валюти за платіжними картками; купівля платіжних документів в іноземній валюті; виплати на підставі вироків, рішень, ухвал і постанов судових, слідчих та інших правоохоронних органів; та інші.
Значна частина надходжень в іноземній валюті зараховується через розподільчій рахунок „2603”. Це кошти, які підлягають додатковому контролю, а також підлягають обов’язковому продажу чи розподілу. До таких надходжень, згідно Постанови правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003р. відносяться кошти:
-одержані в готівковій формі як сплата за державне мито, митні платежі та інші збори відповідно до законодавства України;
-невикористаний залишок готівкової іноземної валюти та іноземна валюта за платіжними документами, що були раніше отримані (куплені) в уповноважених банках України чи за кордоном для оплати витрат на відрядження та експлуатаційні витрати, пов'язані з обслуговуванням транспортних засобів за кордоном, і представницькі витрати за кордоном;
- внесені в готівковій формі нерезидентом на рахунок юридичної особи - резидента як благодійний внесок (за наявності акта про оприбуткування коштів або приходно-касового ордера);
- перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами);
-повернені з будь-яких причин нерезидентом, на користь якого були перераховані раніше;
-перераховані з-за кордону нерезидентом на рахунок резидента, який виступає посередником, для подальшого перерахування іншим резидентам - суб'єктам господарювання, за дорученням яких на підставі договорів комісії, доручення, консигнації або агентських угод було здійснено продаж товарів (робіт, послуг);
-перераховані як благодійний внесок юридичними особами - нерезидентами (у тому числі через їх представництва в Україні);
-перерахована з-за кордону нерезидентами гуманітарна допомога за наявності рішення Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України про визнання цих коштів гуманітарною допомогою відповідно до законодавства України. Облік коштів, що надходять на поточні рахунки отримувачів та набувачів як гуманітарна допомога, здійснюється окремо. Ці кошти використовуються виключно на потреби, визначені іноземним донором, та відповідно до Порядку використання гуманітарної допомоги у вигляді коштів в іноземній валюті з рахунків в іноземній валюті отримувачів гуманітарної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2000 № 542;
-перераховані як благодійний внесок юридичною особою - резидентом за наявності індивідуальної ліцензії Національного банку;
-перераховані з-за кордону нерезидентами у формі кредитів (позик, фінансової допомоги);
та багато інших надходжень на користь власника рахунку, що не суперечать законодавству України.
Надходження в іноземній валюті зараховуються безпосередньо на рахунок клієнта, якщо вони :
-куплені уповноваженим банком України за дорученням власника рахунку за іншу іноземну валюту або національну валюту відповідно до законодавства України;
-перераховані у формі кредиту відповідно до кредитного договору;
-перераховані з власного вкладного (депозитного) рахунку в уповноваженому банку відповідно до договору банківського вкладу;
-у сумі процентів, нарахованих за залишком коштів, що надійшли на рахунок як гуманітарна допомога. Облік коштів, що надходять на поточні рахунки отримувачів і набувачів як гуманітарна допомога, здійснюється окремо. Ці кошти використовуються виключно на потреби, визначені іноземним донором, та відповідно до Порядку використання гуманітарної допомоги;
-перераховані з рахунку отримувача гуманітарної допомоги на рахунок набувача гуманітарної допомоги;
-у сумі процентів, нарахованих за залишком коштів на власному поточному та вкладному (депозитному) рахунках;
-перераховані з власного поточного рахунку.
2.1.3. Порядок оформлення касових операцій в іноземній валюті
2.1.3.1. Зарахування готівкової іноземної валюти на рахунок СГД
Операції з готівкою в валюті не дуже поширені серед юридичних осіб. Але все ж потреба у подібних операціях існує. Слід відзначити, що використання готівкової іноземної валюти дозволяється суб’єктам господарювання тільки в кремих випадках та на території України регламентується Постановою Правління Національного банку України №119 від 26.03.1998р.
Іноземна готівкова валюта вносится до каси банку заявкою на переказ готівки (Додаток Б), яка визначена Постановою Правління Національного банку України № 337 від 14.09.03р.
Зараховувати готівкову іноземну валюту на рахунок в іноземній валюті юридичної особи - резидента дозволяється , якщо це валюта, яка:
- отриманна, як благодійний внесок від нерезидента;
- є сплатою фізичними особами - резидентами та нерезидентами державного мита згідно з чинним законодавством України та зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності.
Для внесення готівкової валюти на рахунок юридичної особи через касу банка фізичні особи - нерезиденти повинні надати до банку копію митної декларації про ввезення в Україну готівкової іноземної валюти, довідку банку про зняття коштів з рахунку через уповноважений банк України.
Вкладні операції за розподільчими рахунками СГД через касу банку дозволяються у розмірі суми, що не перевищує 10000 (десять тисяч) доларів США або еквівалент цієї суми в іншій вільно конвертованій валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на день здійснення операції. Також клієнт банку повинен надати слідуючі документи:
-експортний договір (контракт) резидента, в якому передбачено повну або часткову оплату нерезидентом у готівковій вільно конвертованій іноземній валюті. При цьому загальна сума, прийнята за одним договором (контрактом), не може перевищувати 10000 (десять тисяч) доларів США або еквівалент цієї суми в іншій вільно конвертованій валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на день здійснення операції,
- оригіналу митної декларації про ввезення повноважним представником нерезидента - суб'єкта підприємницької діяльності в Україну вільно конвертованої іноземної валюти або довідки про зняття повноважним представником нерезидента - суб'єкта підприємницької діяльності іноземної валюти з картрахунку нерезидента за допомогою платіжної картки міжнародних платіжних систем через уповноважений банк. У митній декларації робиться відмітка уповноваженого банку про зарахування готівкової іноземної валюти на розподільчий рахунок в іноземній валюті, відкритий цим банком клієнту.
-документа, що підтверджує повноваження, надані представнику нерезидента - суб'єкта підприємницької діяльності, на оплату договору (контракту) готівковою вільно конвертованою іноземною валютою ;
-Копія паспорту фізичної особи або іншого документа, що його замінює - повноважного представника нерезидента.
Копії всіх вищезазначених документів, для паспорта копії сторінок , що містять останнє фото, прізвище та ім'я, інформацію про дату видачі та орган, що видав паспорт, реєстрацію постійного місця проживання громадянина , залишаються у банку, який здійснював операцію.
Також підлягає зарахуванню на розподільчий рахунок СГД невикористаний залишок готівкової іноземної валюти, що була отримана юридичною особою - резидентом або представництвом юридичної особи - нерезидента для сплати за витрати на відрядження за кордон чи на експлуатаційні витрати за кордоном, протягом п'яти банківських днів з часу оприбуткування до каси юридичної особи - резидента або представництва юридичної особи - нерезидента.
2.1.3.2. Видача готівкової іноземної валюти з власних поточних рахунків СГД
Видача готівкової іноземної валюти з рахунку юридичної особи через касу банку здійснюється за заявкою на видачу готівки Додаток В , затвердженою Постановою Правління НБУ № 337 від 14.08.03р.
Видача готівкової іноземної валюти з власних поточних рахунків суб’єктів господарської діяльності - резидентів та розташованих на території України представництв юридичних осіб - нерезидентів дозволяється у таких випадках, як :
-забезпечення витрат працівників юридичних осіб на відрядження за кордон (оплата добових, витрат, пов'язаних з найманням житлового приміщення (оплатою готелю) та бронюванням місць у готелях, транспортних та інших витрат за кордоном;
-оплата праці працівників - нерезидентів, які працюють в Україні за контрактом.
Видача готівкової іноземної валюти з поточного рахунку та/або продаж дорожніх чеків міжнародних платіжних систем у вільно конвертованій валюті на відрядження за кордон повинна здійснюваться банком:
1. за наявності заявки суб’єкта господарської діяльності - резидента або постійного представництва юридичної особи - нерезидента, що містить такі дані:
- номер і дата наказу (розпорядження);
- прізвище, ім'я та по батькові осіб, що виїжджають за кордон;
- строк перебування за кордоном;
- розрахунок витрат.
Також подається доручення на отримання коштів на відрядження у касі уповноваженого банку (Додаток Г).
Документи, що надаються для виплати іноземної валюти на відрядження за кордон, залишаються в уповноваженому банку.
2. Сума, повинна не перевищувати на одного працівника 300 доларів США готівкою на добу чи в еквіваленті цієї суми в іншій іноземній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день видачі коштів, для оплати добових та витрат за наймання житлового приміщення за кордоном.
Для забезпечення транспортних витрат працівника за кордоном під час відрядження видача готівки здійснюється у сумі до 1000 доларів США на одного працівника чи в еквіваленті цієї суми в іншій іноземній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України.
При видачі іноземної валюти та/або дорожніх чеків міжнародних платіжних систем у вільно конвертованій валюті банк надає юридичній особі - резиденту або постійному представництву юридичної особи - нерезидента дозволи на вивезення за кордон іноземної валюти готівкою та/або дорожніх чеків міжнародних платіжних систем у вільно конвертованій валют (Додаток Д).
Загальна сума іноземної валюти готівкою та/або дорожніх чеків міжнародних платіжних систем у вільно конвертованій валюті, що може бути видана одному працівнику-резиденту чи нерезиденту на відрядження за кордон, не може перевищувати суми, установленої Інструкцією про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних карток через митний кордон України, затвердженою постановою Правління Національного банку України № 283 від 12.07.2000р.
2.1.4. Купівля та продаж іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку
Для здійснення зовнішньоекономічної діяльності, а також для сплати відсотків за кредитом в іноземній валюті та самого кредиту , а також для інших цілей, передбачених чинним законодавством України клієнту необхідно мати безготівкову іноземну валюту на власних поточних рахунках. Клієнт може отримати її декількома шляхами, одним з яких є купівля іноземної валюти через уповноважений банк на міжбанківському валютному ринку України.
Міжбанківський валютний ринок України – це постійно діючий центр по проведенню на території України операцій з купівлі та продажу іноземної валюти уповноваженими комерційними банками, цінних паперів, домінованих у валюті. Міжбанківський валютний ринок України це організація , яка є правонаступницею Валютної біржі Національного банку, і яка не займається комерційною діяльністю і не має на меті отримання прибутку:
Суб’єктами міжбанківської валютного ринку є:
- Національний банк України, який встановлює порядок і правила проведення операцій з іноземною валютою на території України та здійснює заходи щодо стабілізації національної валюти;
- комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи, що мають ліцензію Національного банку України (уповноважені банки), які здійснюють операції з купівлі та продажу іноземних валют на ринку для власних потреб та для своїх клієнтів;
2.1.4.1. Купівла іноземної валюти на МВРУ за дорученням клієнта
Купуючи іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку банки керуються Постановою Праівління Національного банку України № 127 від 18.03.1999р. Ця постанова містить умови за яких уповноважений банк купує іноземну валюту для клієнта.
Для купівлі іноземної валюти клієнт надає до банку заяву на купівлю валюти (Додаток Е) та пакет документів , який є підставою для здійснення купівлі.
Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України при розрахунках з нерезидентами за торговельними операціями (див. п. 2.1.2) вважаються такі документи:
- договір з нерезидентом, оформлений відповідно до вимог чинного законодавства України, або інший документ, який згідно з чинним законодавством України має силу договору;
- вантажна митна декларація (за формою, встановленою відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 N 574, зі змінами), якщо товар ввезений на територію України;
- акт (здавання-приймання тощо) або інший документ, який свідчить про надання послуг, виконання робіт, імпорт прав інтелектуальної власності;
- документи, що передбачені для документарної форми розрахунків (акредитив, інкасо), вексельної форми розрахунків (вексель, яким резидент- імпортер оформив заборгованість перед нерезидентом за зовнішньоторговельним договором). Купівля іноземної валюти з метою оплати векселя, дозволяється лише в разі пред'явлення резидентом вантажної митної декларації, що підтверджує поставку продукції в Україну, або документа, який згідно з умовами зовнішньоторговельного договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, отримання резидентом послуг;
- довідка державної податкової адміністрації (інспекції), у якій резидент зареєстрований як платник податків, із зазначенням суми іноземної валюти, що купується за зовнішньоторговельним договором, та інформації про поточний рахунок в іноземній валюті, що визначений резидентом як рахунок, з якого здійснюються перерахування купленої на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти, з метою виконання зобов'язань резидента перед нерезидентами в цій іноземній валюті (строк дії довідки 90 днів і подовженню не підлягає). Цю довідку клієнт подає уповноваженому банку (уповноваженій фінансовій установі) у разі купівлі іноземної валюти за гривні за зовнішньоторговельним договором, сума якого перевищує 10 тис. доларів США, або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті, а також у разі купівлі на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти з метою перерахування цих коштів на користь нерезидентів, що розташовані в офшорних зонах .
На оригіналах документів, на підставі яких була куплена іноземна валюта, та на копіях цих документів, які залишаються на зберіганні в банку і (копії засвідчуються підписом керівника або заступника керівника та печаткою суб'єкта господарської діяльності або нотаріусом, крім довідки державної податкової адміністрації), робиться відмітка уповноваженого банку. Відмітка має містити дату купівлі іноземної валюти, її суму, номер реєстру, що є підставою для здійснення операції, а також має засвідчуватися підписом відповідального працівника валютного підрозділу та відбитком його особистого штампа або штампа цього підрозділу, або печатки уповноваженого банку.
Для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України юридичними особами та фізичними особами, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, при здійсненні неторговельних операцій (див. пункт 2.1.2. ) потрібні такі документи як:
1. заявки з розрахунком витрат:
-на відрядження за кордон;
-на експлуатаційні витрати транспортних засобів, що виконують рейси за кордон;
2. документи, які мають силу договору і можуть використовуватись контрагентами-нерезидентами згідно з міжнародною практикою:
-для оплати участі в міжнародних виставках, конгресах, симпозіумах, конференціях та інших міжнародних зустрічах;
-для оплати за навчання, лікування, патентування;
- для сплати митних платежів (мита та митних зборів);
- для відшкодування витрат судових, арбітражних, нотаріальних, правоохоронних органів іноземних держав;
3. укладені трудові договори (контракти) з нерезидентами;
4. угоди між пенсійними фондами про переказ за межі України пенсій в іноземній валюті;
5. угоди між поштовими адміністраціями про сплату за межі України поштових переказів;
7. договори про отримання резидентами благодійної допомоги від нерезидентів, якщо ними передбачено повернення благодійної допомоги в розмірі невикористаного залишку або в разі нецільового використання цієї допомоги за умови, що кошти, які надійшли в Україну як благодійна допомога, були повністю продані на міжбанківському валютному ринку.
Також інструкцією передбачено, у яких випадках потрібна довідка з податкової інспекції для купівлі валюти за неторгівельними операціями.
Купівля іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України також здійснюється з метою виконання зобов'язань за валютними операціями резидентів та нерезидентів, пов'язаними з рухом капіталу, товарними кредитами, а також за інвестиційними операціями. Підставою для купівлі у таких випадках можуть бути:
1. за кредитними операціями:
-оригіналу кредитного договору (договору позики), який свідчить про потребу виконання резидентами зобов'язань в іноземній валюті (включаючи проценти, комісійні, неустойки тощо);
-копії кредитного договору (договору позики), що свідчить про потребу виконання зобов'язань в іноземній валюті за кредитами в іноземній валюті (включаючи відсотки, комісії, неустойки тощо);
-оригіналу реєстраційного свідоцтва, індивідуальної ліцензії Національного банку України на одержання резидентом кредиту, позики в іноземній валюті від іноземного кредитора з відміткою банку, який обслуговує цей кредит, про обсяг фактично одержаного кредиту (сума проставляється цифрами і словами) та дату його надходження на поточний рахунок резидента;
-довідки державної податкової адміністрації (інспекції), у якій резидент зареєстрований як платник податків, із зазначенням суми іноземної валюти, що купується за відповідним договором .Строк дії довідки 90 днів і подовженню не підлягає. Під час виконання власних зобов'язань банків за одержаними від нерезидентів кредитами зазначена довідка не подається;
За кредитами, одержаними резидентами від банків, на оригіналі кредитного договору позичальника, на підставі якого була куплена іноземна валюта, та на копії кредитного договору, який залишається на зберіганні в банку-кредиторі, робиться відмітка банку, який купив іноземну валюту.
2. за операціями, які мають ознаки кредитування (лізинг, факторинг тощо) - оригіналів відповідних договорів, що підтверджують потребу виконання зобов'язань в іноземній валюті.
На оригіналі договору, який свідчить про потребу виконання резидентом зобов'язань в іноземній валюті та на підставі якого була куплена іноземна валюта, робиться відмітка банку про купівлю іноземної валюти.
3. за інвестиційними операціями щодо повного або часткового повернення іноземному інвестору його грошової інвестиції , з власного рахунку нерезидента-інвестора лише в сумі фактично внесеної інвестиції в іноземній валюті, а також на суму реінвестицій, здійснених у гривнях, уключаючи доходи (прибутки) від інвестицій:
-заяви із зазначенням суми, що підлягає поверненню та репатріації, реквізитів нерезидента, у тому числі реквізитів рахунку в іноземному банку, на який мають бути перераховані кошти;
-нотаріально засвідченої копії інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції з відміткою органу, який здійснює державну реєстрацію іноземних інвестицій, про повне або часткове вилучення інвестиції;
-нотаріально засвідченої копії договору (угоди, контракту) про інвестиційну діяльність;
-виписки (довідки) банку про фактичне надходження грошових коштів в Україну.
- копій установчих документів підприємств - об'єктів іноземного інвестування, які отримали внесок від нерезидента-інвестора;
- копії декларації з податку на прибуток підприємства, яка підтверджує отримання прибутку підприємством з іноземними інвестиціями;
- копії податкового звіту про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи;
- заяви із зазначенням суми, що підлягає поверненню та репатріації, реквізитів нерезидента, якому повертається раніше здійснена інвестиція та/або репатрійовані прибутки, доходи від інвестиційної діяльності в Україні, у тому числі реквізитів рахунку в іноземному банку, на який мають бути перераховані кошти;
На оригіналі або нотаріально засвідченій копії договору про інвестиційну діяльність, який свідчить про потребу виконання зобов'язань в іноземній валюті і на підставі якого була куплена іноземна валюта, робиться відмітка про купівлю іноземної валюти.
2.1.4.2. Продаж іноземної валюти МВРУ , яка надійшла на користь суб’єкта господарювання
Продаж іноземної валюти банк здійснює за бажанням клієнта при цьому клієнт повинен надати заяву на продаж іноземної валюти (Додаток Ж).
Також банк зобов’язаний самостійно здійснювати обов’язковий продаж іноземної валюти , яка надійшла на розподільчий рахунок клієнта після 5-ти денного,якщо клієнт не надав доручення на розподіл валютних надходжень, чи за його дорученням (Додаток З) , строку крім випадків , які передбачені Постановою Правління Національного банку України № 349 від 04.09.1998р.
Кошти в іноземній валюті першої групи Класифікатора іноземних валют Національного банку України не підлягають обов’язковому продажу, якщо :
-вони надійшли у вигляді кредитів (позик, фінансової допомоги) від уповноважених банків та уповноважених фінансових установ, від нерезидентів, міжнародних фінансових організацій.
- що перераховуються на територію України з метою здійснення інвестицій;
- що придбані на міжбанківському валютному ринку України через уповноважені банки та уповноважені фінансові установи протягом строку, встановленого валютним законодавством України для розрахунків з нерезидентами;
- що були перераховані на користь нерезидента і повернулися у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання повністю або частково не виконані, за умови, що ці кошти не були куплені на міжбанківському валютному ринку України;
- що надійшли на користь резидентів-посередників за договорами комісії, доручення.
- що надходять безкоштовно у вигляді добровільних пожертвувань;
- відсотки, нараховані на залишки коштів в іноземній валюті на рахунках резидентів - юридичних осіб;
-та в інших випадках передбачених вищезазначеною постановою.
2.2. Правила обліку операцій за рахунками суб’єктів господарювання в іноземній валюті
2.2.1. Облік операцій з готівкою за рахунками суб'єктів господарської діяльності
При внесенні готівкових коштів на власний поточний рахунок суб'єкта господарської діяльності в іноземній валюті робиться слідуючих бухгалтерський запис (назва та опис рахунків див. Додаток И):