О. М. Соляник корпоративне управління для бакалаврів конспект
| Вид материала | Конспект |
- У березні – квітні 2012 р. Міб та cipe проведе серію круглих столів «Корпоративне управління, 35.35kb.
- Робоча програма дисципліни " Корпоративне управління" для спеціальності 050201 менеджмент, 674.92kb.
- Навчальна програма з навчальної дисципліни " Корпоративне управління" Спеціальність, 177.57kb.
- Конспект лекцій для підготовки бакалаврів напряму 051401 "Біотехнологія", 37.05kb.
- Положення про корпоративне управління публічного акціонерного товариства, 293.31kb.
- Конспект лекцій з курсу «управління якістю», 1392.08kb.
- Затверджено, 480.02kb.
- Робоча програма по курсу «Корпоративне управління» для студентів спеціальності 03060101, 683.7kb.
- І всеукраїнської наукової конференції студентів та молодих вчених, 67.94kb.
- Конспект лекцій з дисципліни „ Управління інноваційним розвитком" для студентів факультету, 2082.69kb.
10.4 Перехід та реалізація права власності на цінні папери в Національній депозитарній системі
Іменні цінні папери, випущені в документарній формі (якщо умовами емісії спеціально не зазначено, що вони не підлягають передачі), передаються у порядку, встановленому для відступлення права вимоги (цесії).
Цéсія — уступка кредиторам свого права вимагати гроші.
У разі відчуження знерухомлених іменних цінних паперів право власності переходить до нового власника з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача.
Права на участь в управлінні, одержання доходу тощо, які випливають з іменних цінних паперів, можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів.
Право власності на цінні папери на пред'явника, випущені в документарній формі, переходить до нового власника з моменту передачі (поставки) цінних паперів.
У разі відчуження знерухомлених цінних паперів на пред'явника право власності на цінні папери переходить до нового власника з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача.
Право власності на цінні папери, випущені в бездокументарній формі, переходить до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на рахунок власника у зберігача.
Підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів.
Виписка з рахунку у цінних паперах не може бути предметом угод, що тягнуть за собою перехід права власності на цінні папери.
Угоди щодо цінних паперів не підлягають нотаріальному посвідченню, якщо інше не передбачено законодавством чи угодою сторін.
11 ФОНДОВИЙ РИНОК
11.1 Поняття та учасники фондового ринку
Фондовий ринок (ринок цінних паперів) - сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів).
Фондовий ринок поділяється на первинний та вторинний.
Первинний ринок цінних паперів - сукупність правовідносин, пов'язаних з розміщенням цінних паперів. Основне завдання первинного ринку - мінімізувати ризик інвестора.
Вторинний ринок цінних паперів - сукупність правовідносин, пов'язаних з обігом цінних паперів. Його основними функціями є створення умов для широкої торгівлі цінними паперами, забезпечення їх ліквідності, визначення ринкової ціни цінних паперів та надання інформації щодо її зміни.
Учасники фондового ринку - емітенти, інвестори, професійні учасники фондового ринку та саморегулівні організації.
Емітент - юридична особа, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання щодо них перед їх власниками. Емітентами можуть також бути: Автономна Республіка Крим, міські ради, а також держава.
Інвестори в цінні папери - фізичні та юридичні особи, резиденти і нерезиденти, які набули права власності на цінні папери з метою отримання доходу від вкладених коштів та/або набуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів відповідно до законодавства.
Інституційними інвесторами є інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди), інвестиційні фонди, взаємні фонди інвестиційних компаній, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії, інші фінансові установи, які здійснюють операції з фінансовими активами в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - також за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
Професійні учасники фондового ринку - юридичні особи, які на підставі ліцензії, виданої Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, здійснюють надання фінансових та інших послуг у сфері розміщення та обігу цінних паперів, обліку прав за цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів.
Професійних учасників ринку цінних паперів в Україні можна об'єднати в такі групи:
• посередники на ринку цінних паперів;
• інститути спільного інвестування: пайові та корпоративні інвестиційні фонди;
• компанії з управління активами;
• депозитарії;
• зберігачі, реєстратори, компанії.
Професійна діяльність учасників фондового ринку, крім депозитаріїв та фондових бірж, здійснюється за умови членства щонайменше в одній саморегулівній організації.
Професійні учасники ринку цінних паперів об’єднуються в саморегулівні організації за видами професійної діяльності. Кожний учасник ринку цінних паперів може входити до складу кількох саморегулівних організацій або бути учасником однієї саморегулівної організації у разі, коли її правила стосуються всіх функцій (видів діяльності), які він може виконувати.
Саморегулівна організація професійних учасників фондового ринку - неприбуткове об'єднання учасників, що провадять професійну діяльність на фондовому ринку з торгівлі цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів, депозитарну діяльність (діяльність реєстраторів та зберігачів), утворене відповідно до критеріїв та вимог, установлених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Статус саморегулівної організації можуть одержати:
а) громадські організації фізичних осіб – професійних учасників ринку цінних паперів;
б) об’єднання юридичних осіб – професійних учасників ринку цінних паперів;
в) фондові біржі.
Статус саморегулівної організації надається відразу після її реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Метою заснування та діяльності саморегулівної організації є:
1) забезпечення високого професійного рівня діяльності учасників ринку цінних паперів;
2) представництво учасників саморегулівної організації та захист їх професійних інтересів;
3) професійна підготовка та підвищення кваліфікації фахівців-учасників саморегулівної організації, уповноважених здійснювати операції з цінними паперами;
4) інформування своїх учасників стосовно законодавства про цінні папери та про всі зміни, що вносяться до нього;
5) розроблення та контроль за дотриманням норм і правил поведінки, регламентів, правил здійснення операцій з цінними паперами, вимог до професійної кваліфікації фахівців – учасників саморегулівної організації, уповноважених здійснювати операції з цінними паперами, та інших документів, передбачених законодавством;
6) впровадження ефективних механізмів розв’язання спорів між учасниками саморегулівної організації і учасниками саморегулівної організації та їх клієнтами;
7) розроблення та впровадження заходів щодо захисту клієнтів - учасників саморегулівної організації та інших інвесторів, а також додержання етичних норм та правил поведінки учасників саморегулівної організації у їх взаєминах з клієнтами.
Крім того, об’єднання юридичних осіб – професійних учасників ринку цінних паперів, яке одержало статус саморегулівної організації, може створити торговельно-інформаційні системи, в яких воно є єдиним засновником.
Саморегулівна організація не має права:
1) обмежувати можливості своїх учасників щодо надання послуг на ринку цінних паперів;
2) створювати нерівні умови для вступу до організації будь-якої особи або для діяльності будь-кого з учасників;
3) координувати діяльність своїх учасників будь-яким способом, який порушує антимонопольне законодавство;
4) провадити діяльність, не пов’язану з метою створення саморегулівної організації, визначену установчими документами та Положенням.