1. Предмет науки про фінанси. Суб"єкти І об"єкти фінансових відносин
| Вид материала | Документы |
- Програмні питання на вступні іспити за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст», 173.98kb.
- Об’єкти та суб’єкти економічної політики держави, 2407.27kb.
- Зміст стр, 477.3kb.
- Тема 1, 261.84kb.
- Криміналістика Завдання на модуль, 43.9kb.
- Стаття 251. Платники рентної плати, 30.5kb.
- Ііі. Ресурсне та інформаційне забезпечення, подальше формування інфраструктури, 299.7kb.
- Реферат на тему: Суб`єкти І об`єкти сімейних правовідносин, 39.2kb.
- План податкових платежів та його роль в прийнятті управлінських рішень. 14. Структура, 41.53kb.
- План поняття ринку характерні ознаки сучасного ринку суб'єкти І об'єкти ринку, 210.16kb.
72.Доходи бюджету виражають економічні відносини, які виникають у держави з підприємствами, організаціями, і громадянами в процесі формквання бюджетного фонду країни.Склад бюджетних доходів, форми мобілізації грошових коштів у бюджет залежать від системи і методів господарювання, а також від економічних задач, які вирішуються суспільством. Так, країни з ринковою економікою, доходи своїх бюджетів формують, в основному, за рахунок податків.
Бюджетні доходи , з однієї сторони, є результатом розподілу вартості суспільного продукту між різноманітними учасниками відтворювального процесу, а з іншої- віступають обєктом подальшого розподілу вартості, так як остання використовується для формування бюджетних фондів територіального, галузевого і територіального призначення. Склад бюджетних доходів, форми мобілізації грошових засобів в бюджет залежать від системи і методів господарювання, а також від вирішуваних суспільсьвом економічних задач.
73. Видатки бюджету- це економічні відносини, які виникають у звязку з розподілом і використанням грошових коштів держави за галузевим, цільовим і територіальним призначенням.
Категорія “видатки бюджету” проявляється яерез конкретні види видатків, кожний з яких може бути охарактеризований як кількісно, так і якісно.Якісна характеристика дозволяє встановити економічну природу і суспільне призначення кожного виду бюджетних видатків, а кількісна- їх величину. Бюджетні асигнування направляються у вигляді субсидій, кредитів, державних гарантій і поручительств для фінансової підтримки фермерських господарств, малих підприємств, житлового господарства тощо.бюджет відіграє також важливу роль у соціальному захисті громадян, розвиткові невиробничої сфери. Частину бюджетних коштів держава направляє на оборону, утримання правоохоронних органів, апарату управління.
75) Класифікація бюдж.доходів. Характеристика структури доходів Держ.бюджету України згідно кожної з виділених класифікаційних ознак.
1.В залежності від джерел формування: податки від юрид.і фіз.осіб, позики, надходження від реалізації держ.власності.
2.По методам справлення: податкові надходження (податки, платежі), неподаткові надходження (позики, кредит НБУ, емісія, дивіденди по держ.акціях, доход від реалізації мат.резервів, доходи з погашення бюдж.позик.)
3. В залежності від видів податків, які надходять до бюджету: з прямих податків, з непрямих податків.
76) Аналіз тенденцій, які простежуються в доходній частині Держ.бюджету України.
Значно зросли доходи бюджету по таким статтям, як: акцизний збір з імпортних товарів, ввозне мито, єдиний податок на підприємницьку д-ть, рентна плата за нафту і при.газ, що добувається в У., надходж.від підпр.д-ті, реалізації зайвого озброєння, плата за транзит газу по тер-рії У. Зменшилися надходження по таким статтям: доходи від о-й з капіталом, надходження до цільових фондів. Щодо дефіциту держ.бюджету, то його розміри впродовж 1992-2000 свідчать про його зменшення. Осн причини виникнення бюдж.дефіциту є зниження обсягів вир-ва і скорочення доходів бюджету, низька податкова дисципліна, значний тіньовий сектор в економіці.
77) Класифікація бюджетних видатків. Характеристика структури видатків держ.бюджету України згідно кожної з виділених класифікаційних ознак.
За роллю у відтворенні вир-ва виділяють поточні і капітальні видатки бюджету. Поточні характеризують витрати на утримання п-в, усианов і закладів виробничої і соціальної інфраструктури. Капітальні – це видатки на створення нових та розширення д-ті діючих п-в. установ і закладів. За суспільним призначенням видатки відображають ф-ції держави: економічну – видатки на екон.д-ть і науку, соціальну – видатки на соц.захист і соціально-культурну сферу, оборонну – видатки на оборону, управлінську – видатки на органи держ.влади і управління, правоохоронні органи, судову владу і прокуратуру, митну і податкову службу, зовнішню політичну д-ть. У видатках бюджету також відокремлено видатки на обслуговування внутрішнього і зовнішнього держ.боргу. За галузями економіки і соц.сфери видатки розрізняються відповідно до різних галузей: промисловість, будівництво, транспорт, с-г, освіта, охорона здоровя, інші. За цільовим призначенням: видатки на кап.будівництво, кап.ремонт, оплату праці, комун.послуг та інші витрати. За рівнем бюдж.системи: видатки Держ.бюджету, Республіканського бюджету Криму, відповідних місц. бюджетів. За формами бюдж.фінансування: проектне фінансування – фінансування з бюджету інвестиційних проектів, бюджетні кредити – надання фін.допомоги субєктам підпр.д-ті на поворотній основів, кошторисне фінасування – виділення бюдж.асигнувань на основі кошторису, бюдж.трансферти – держ.субсидії, субвенції, дотації.
78) Аналіз тенденцій, які простежуються у видатковій частині Держ.бюджету України.
Значно зросли витрати бюджету по таким статтям, як: утримання фіскальних і фінансових органів, міжнародна д-ть, витрати на реконструкцію вугільної пр-ті, обслуговування держ. боргу. Зменшилися витрати по таким статтям:житлово-комунальне госп-во, культура і мистецтво, фізкультура і спорт, будівництво, транспорт, поповнення держ.запасів і резервів, цільові фонди. Щодо дефіциту держ.бюджету, то його розміри впродовж 1992-2000 свідчать про його зменшення. Осн причини виникнення бюдж.дефіциту є зниження обсягів вир-ва і скорочення доходів бюджету, низька податкова дисципліна, значний тіньовий сектор в економіці.
79.Секвестр: зміст поняття, мета і умови проведення. Захищені статті державного бюджету України.
Секвестр-заборона, обмеження видатків, яке встановлюється державною владою; пропорційне скорочення державного бюджету у процентах, яке здійснюється щомісячно до кінця поточного фінансового року у випадку невиконання дохідної частини бюджету.
Різке зростання дефіциту державного бюджету призводить до наростання інфляційних процесів, росту цін і зниження життєвого рівня населення.Вкрай негативні наслідки ( фінансові, економічні, соціальні) значного розміру бюджетного дефіциту потребують використання загальноприйнятих у світовій практиці методів боротьби з дефіцитом. Якщо в процесі виконання бюджету має місце перевищення граничного рівня дефіциту або значне скорочення надходжень дохідних джерел бюджету, то вводиться механізм секвестру видатків. Секвестр полягає у пропорційному зниженні бюджетних видатків ( на 5, 10, 15 і т. д. відсотків) щомісячно по всіх статтях бюджету протягом того часу, який залишився до кінця фінансового року. Секвестру не підлягають захищені статті, склад яких визначає ВРУ(зарплата, стипендіїмедикаменти).
80) Характеристика форм здійснення бюджетних видатків (бюдж.асигнування, бюдж.трансферти, бюдж.кредити, бюдж.позички).
Бюджетне асигнування- фінансування з бюджету інвестиційних проекиів. Бюдж.трансферти – держ.субсидії, субвенції, дотації. Бюдж.кредити – надання фін.допомоги з бюджету субєктам підпр.діяльності на поворотній основі.Бюдж.позички – виділення фін.ресурсів.
81) Поняття місцевих фінансів, їх склад і призначення.
Місцеві фінанси є однією з важливих складників фінанс.сис-ми держави, оскільки вони забезпечують фінансування значної частини держ.витрат на соц-кльт.і комн-побут.обслуговування населення. За допомогою регіональних фінансів здійснюється вирівнювання рівнів екон.розвитку територій, які в силу різних історичних, географічних та інших умов відстали від інших районів. Місцеві фінанси за своєю екон.сутністю є системою екон.відносин, за допомогою якої нац.дохід розподіляється і перерозподіляється на економічний і соціальний розвиток територій. Мат.основою місц.фінансів є регіональні фінасові ресурси, що представляють сукупність грошових коштів, яківикористовуються на розвиток тер-рій. Складниками місцевих фінансів є місцеві бюджети, териториальні позабюджетні фонди і кошти субєктів господарювання (комунальних підприємств).Місцевих бюджетів в Україні – понад 13 тисяч. Система місцевих бюджетів потребує вдосконалення.
82) Місце місцевих фінансів у складі державних фінансів і у фін.системі в цілому.
Місцеві фінанси є однією з важливих складників фінанс.сис-ми держави, оскільки вони забезпечують фінансування значної частини держ.витрат на соц-кльт.і комн-побут.обслуговування населення. За допомогою регіональних фінансів здійснюється вирівнювання рівнів екон.розвитку територій, які в силу різних історичних, географічних та інших умов відстали від інших районів.Через місцеві фінанси в Україні перерозподіляється 15-18% ВВП.Питома вага місц.бюджетів у зведеному бюджеті має тенденцію до збільшення, хоча є підстави говорити про певну її стабілізацію.
83) Економічна сутність, форма прояву і материальний зміст місцевих бюджетів.
Складниками місцевих фінансів є місцеві бюджети, териториальні позабюджетні фонди і кошти субєктів господарювання (комунальних підприємств).Місцевих бюджетів в Україні – понад 13 тисяч. До місцевих належать обласні, районні, міські, селищні та сільські бюджети. Це фонди фін.ресурсів, що зосереджені в розпорядженні місц.Рад нар.днпутатів та органів місцевого та регіонального самоврядування. Компетенція кожного з них в галузі бюджету і фінансів розмежована. Місц.бюджети затверджуються місцевими органами влади і до держ.бюжету не включаються. Їх екон.сутність виявляється у формуванні грошових фондів, які є фін.забезпеченням діяльності місцевих Рад нар.депутатів, розподілі та використанні цих фондів на фінансування утримання і розвитку соціальної інфраструктури, місцевого господарства. Мат.основою місц.фінансів є регіональні фінасові ресурси, що представляють сукупність грошових коштів, яківикористовуються на розвиток тер-рій.
84) Функції місцевих бюджетів. Нормативні акти, які їх регламентують.
Правове підгрунтя формування місц.бюджетів на сьогодні визначається Конституцією України, Законами “Про бюдж.систему України”, “Про систему оподаткування” та деякими законодавчими актами щодо зарахування доходних джерел. Місцеві фінанси за своєю екон.сутністю є системою екон.відносин, за допомогою якої нац.дохід розподіляється і перерозподіляється на економічний і соціальний розвиток територій.
85. Ієрархічна будова місцевих бюджетів.
Місцеві бюджети:
обласний б.-- міста обласного підпорядкування(міський б--б-ти р-нів,що входять в стр-ру міста)--бюджети районів(районний б.--бюджети міст районного підпорядкування--селищні та сільські бюджети).
86. Склад і стр-ра доходів місцевих б-тів.Тенденції їх розв-ку.
Як окрема екон. категорія, доходи місцевих б-тів виражають сферу екон. відносин сусп-ва, яка пов’язана з форм-ням, розподілом і використанням фін. рес-сів регіонального рівня, використовується місцевими органами влади для забезпечення поточних і перспективних завдань розвитку регіону. Доходи місцевих б-тів мають певну законодавчу базу- Конст-я У., З-ни У. "Про бюдж. с-му У.", "Про податкову с-му У.", "Про місцеве самоврядування в У."та ін. нормативні акти. Але незважаючи на наявність відпов. нормативної бази, до цього часу не напрацьовано чіткого мех-му перерозподілу бюдж. надходжень як у Держ., так і всередині місцевих б-тів. В з-ні "Про місцеве самоврядування в У."передбачено, що доходи місцевих б-тів формуються за рах. власних, визначених з-ном, джерел та закріплених у встановленому з-ном порядку загальнодерж. податків, зборів та ін. обов’язк. платежів. Доходи місцевих б-тів районних у містах рад (у разі їх створення) формуються відповідно до обсягу повноважень, що визначаються відповідними міськими радами. У доходній ч-ні місцевого б-ту, починаючи з 1998 р., повинні окремо виділятись доходи, необхідні для виконання власних повноважень, для забезпечення виконання делегованих з-ном повноважень органів виконавчої влади. Місцевий б-т поділяється на поточний б-т і б-т розвитку. Доходи б-ту розвитку формуються за рахунок ч-ни податкових надходжень, коштів, залучених від розміщення місцевих позик, а також інвестиційних субсидій з інших б-тів. Кошти Держ. б-ту, що передаються у вигляді дотацій, субвенцій, розподіляються обласними радами між районними б-тами і б-тами міст обласногопідпорядкування у розмірах, необхідних для формування доходних частин не нижче мінімальних розмірів місцевих б-тів, визначених законом, а також використовуються для фінансування з обл. б-ту спільних проектів територіальних громад. 90.Склад і стр-ра видатків місцевих б-тів.
Видатки місцевих б-тів відображають ті ж самі соц.-екон. відносини, що і видатки Держ. б-ту, але на місцевому рівні і з врахуванням регіональних особливостей. Видатки місцевих б-тів базуються на тих же законодавчих аактах, що і їхні доходи. Так, ст. 64 З-ну У. "Про місцеве самоврядування в У."передбачає поділ видатків місцевих б-тів на 2 частини-видатки, пов’язані з виконанням власних повноважень місцевого самоврядування,і видатки, пов’язані з виконанням делегованих законом повноважень органів виконавчої влади. У видатковій частині місцевих б-тів окремо пердбачаються видатки б-ту розвитку. Кошти поточного б-ту спрямовуються на фінансування установ і закладів, що утримуються за рахунок бюдж. асигнувань і не належать до б-ту розвитку спрямовуються на реалізацію програм соц.-екон. розвитку відповідної території, пов’язаних з інвестиційною та інноваціїною д-тю, а також на фінансування субвенцій та інших видатків, пов’язаних з розширеним відтворенням. Районні, обласні б-ти виконуються місцевими держадміністраціями в цілях і обсягах, що затверджуються відповідними радами.
Склад видатків республ. б-ту Авт. р-ки Крим, м.Києва та Севаст. і місцевих б-тів визначений у ст.20 З-ну У. "Про бюдж.с-му У."Ці видатки включають:-фінансування установ та організацій освіти, культури, науки, охорони здоров’я, фіз. кул-ри, молодіжної політики, соц. забезпечення і соц. захисту н-ня;-утримання органів влади АРК, місцевих органів Держ. влади і самоврядування;фінансування підприємств і господарських організацій, що входять до складу місцевого госп-ва, природоохоронних заходів та ін.
87.Власні, закріплені, регулюючі доходи …
Місцеві доходи можна розділити на такі складові як власні, закріплені та регулюючі доходи. Власні та закріплені доходи-це ті види доходів, які направляються до конкретного рівня місцевих б-тів в залежності від відомчої підпорядкованості господарюючого суб’єкта і з врахуванням територіальної ознаки надходження коштів. Сюди належать місцеві податки та збори, податок на промисел, плата за воду, плата за землю тощо. Регулюючі доходи-це ті доходи, які закріпляються за відповідними рівнями місцевих б-тів згідно законодавства, рішень відповідних загальнодерж. та місцевих органів влади і перерозподіляються між місцевими б-тами із загальнодерж. податків та місцевих податків. До них належать податок на додану вартість, податок на прибуток, прибутковий податок громадян.
89.Основи розмежування доходів і видатків між різними ланками бюдж. с-ми.
Бюдж. с-ма-заснована на економічних відносинах і юридичних нормах сукупність усіх видів бюджетів країни. До складу Б.С. Ук-ни входять Держ. б-т У., республіканський б-т Авт. р-ки Крим і місцеві б-ти. Доходи і видатки між різними ланками бюдж. с-ми розмежовуються різним чином. Доходи Держ. б-ту -це ч-на централізованих фін. рес-сів дер-ви, які врегульовані відпов. нормативними актами і необхідні для виконання її функцій. Доходи б-ту відображають екон. відносини дер-ви з підприємствами, установами, орг-ми ,фіз. особами, які виникають в процесі стягнення бюдж. платежів. Доходи б-ту Ук-ни мають 2 чітких рівні-Державний та місцевий. Головним джерелом доходів б-ту є нац. доход. Основними методами ,які використовуються органами держ. влади для перерозподілу нац. доходу і утвореня бюдж. доходів є податки, збори, неподаткові платежі, позики, емісія грошей. Як окрема екон. категорія, доходи місцевих б-тів виражають сферу екон. відносин сусп-ва, яка пов’язана з форм-ням, розподілом і використанням фін. рес-сів регіонального рівня, використовується місцевими органами влади для забезпечення поточних і перспективних завдань розвитку регіону. Доходи місцевих б-тів мають певну законодавчу базу- Конст-я У., З-ни У. "Про бюдж. с-му У.", "Про податкову с-му У.", "Про місцеве самоврядування в У."та ін. нормативні акти. Але незважаючи на наявність відпов. нормативної бази, до цього часу не напрацьовано чіткого мех-му перерозподілу бюдж. надходжень як у Держ., так і всередині місцевих б-тів. В з-ні "Про місцеве самоврядування в У."передбачено, що доходи місцевих б-тів формуються за рах. власних, визначених з-ном, джерел та закріплених у встановленому з-ном порядку загальнодерж. податків, зборів та ін. обов’язк. платежів. Доходи місцевих б-тів районних у містах рад (у разі їх створення) формуються відповідно до обсягу повноважень, що визначаються відповідними міськими радами. Видатки б-ту як складова ч-на фін. категорії-б-ту є виразником витрат дер-ви на загальнодерж. рівні, необхідних для виконання дер-вою своїх функцій. Витрати виражають екон. відносини, на основі яких здійснюється процес використання ценралізованих коштів за напрямками, визначеними з-ном. Напрямки використання бюдж. видатків обумовлюються цілим рядом рядом факторів, основними з яких є:-утримання держ. установ;-функції дер-ви;-рівень розв-ку регіонів дер-ви;-зв’язки видатків із загальнодерж. б-ту і видатками із місцевих б-тів;-інші, які можуть мати вагоме значення в залежності від конкретної екон. і політ. ситуації в дер-ві. Видатки держ. б-ту регламентуються відповідною законодавчою та нормативною базою-З-ми У."Про бюдж. с-му У.", "Про Держ. б-т на поточний рік", Бюдж. класифікацією, поточними постановами ВРУ, Указами Пр-та У.,рішеннями Кабміну У. Ст.18 З-ну У."Про бюдж. с-му У."поділяє всі видатки б-тів всіх рівнів на 2 групи-поточні видатки та видатки розвитку. Поточні видатки-це витрати б-тів на фінансування мереж підприємств, орг-цій, установ та органів, які діють на початок бюдж. року, а також на фінансування заходів щодо соц. захисту н-ня та інших заходів, що не належать до видатків розвитку. В склад поточних видатків окремо виділяють вмдатки б-ту, зумовлені зростанням мережі перелічених вище об’єктів з зазначенням всіх факторів, які вплинули на обсяг видатків. Видатки розвитку-це витрати б-тів на фінансування інвестиц. д-ті, зокрема:фінансування капіт. вкладень виробничого-невиробничого призначення;фінансування структурної перебудови нар. госп-ва;субвенції та інші видатки, пов’язані з розширеним відтворенням. Видатки місцевих б-тів відображають ті ж самі соц.-екон. відносини, що і видатки Держ. б-ту, але на місцевому рівні і з врахуванням регіональних особливостей. Видатки місцевих б-тів базуються на тих же законодавчих аактах, що і їхні доходи.
93. Держ. кредит-це сук-ть ек. відносин між дер-вою в особі її органіввлади з одндго боку та юр. і фіз. особами з другого боку. При цьому дер-ва виступає або в ролі позичальника або позикодавця по відношенню до приватних осіб, фін. і кред. установ, урядів інш. дер-в. Кр. того, дер-ва може виступати в ролі гаранта по кредитам, які видаються місцевим органам влади, держ.п-вам, іноз. позичальникам. При держ. кредиті взяті в борг кошти поступають у розпорядж. дер-ви, перетворюючись у її додаткові фін. рес-си. При цьому джерелом погашення держ. позик і виплати % по ним виступають держ. кошти.ерж. кредит являє собою доволі специфічну ланку держ. фінансов-сів. Він не має ні окремого фонду фін. рес-сів(кошти, що мобізуються за його допомогою, проходять, як пр., через бюджет), ні обособленого органу управління. Разом з тим, він характеризує особливу форму фін. відносин дер-ви і тому виділяється в окрему ланку. Держ. кр. безпосередньо зв’язаний з бюджетним дефіцитом, виступаючи джерелом його покриття. В окремих випадках за його допомогою можуть мобілізуватися кошти у фонди цільового призначення чи під цільові проекти.Відмінності між банківським і держ. кредитом: - позиковий фонд дер-ви кредитує господарюючих суб’єктів; банівський кредит виділяється під будь-яку мету;
-банк дає кредити тільки під забезпечення;
-при держ. кредиті позикодавці фіз. і юр. особи, а при банк. кредиті позичають юр. і фіз. особи.
94.Функції державного кредиту.
Дер-ва для фінансування своїх потреб може мобілізовувати фін. ресурси у формі держ. кредиту.У цьому разі вона є позичальником, а н-ня і підприємницькі стр-ри, тобто фіз. і юр.особи,-кредитодавцями. Держ. кредит має строк повернення і ціеу в формі процента. Д.к. буває внутрішнім і зовнішнім. У сфері міжнар. екон. відносин. дер-ва виступає в ролі як кредитора так і позичальника. За своєю економічною сутністю держ. кредит-це форма вторинного перерозподілу ВВП. Його джерелом є вільні кошти н-ня, підприємстві установ.Використання держ. кредиту є цілком виправданою формою мобілізації коштів у розпорядження дер-ви. Їхня доцільність при покритті дефіциту б-ту зумовлена тим, що це має значно менші негативні наслідки для фінансового становища дер-ви, ніж покриття дефіциту за допомогою грошової емісії.
95.Держ. кредит може мати дві форми-ощадна справа і держ. позики.
Ощадна справа належить до держ. кредиту, якщо залучені кошти спрямовуються в доходи бюджету. Однак, як пр., ощадні банки, незалежно від форми власності, діють на комерц. засадах і мобілізовані кошти формують їхні кредитні ресурси. Ч-на цих рес-в може спрямовуватись на придбання держ. цін. паперів і т.ч. належати до держ. кредиту.
Держ. позики є осн. формою держ. кредиту. За правовим оформленням розрізняють держ. позики, що надаються на підставі угод, і забезпечені випуском цінних паперів. Угодами оформляються як пр., кредити від урядів інших країн, міжнар. орг-цій та фін. ін-тів. За доп. цінних паперів мобілізуються кошти на фін. ринку. Оформлення держ. позик може здійснюватиьс двома видами цін. паперів-облігаціями і казначейськими зобов’язаннями(векселями). Облігація являє собою боргове зобов’язання дер-ви, за яким у встановлені строки повертається борг і виплачується дохід у формі % чи виграшу. Вони можуть бути знеусобленими(на покриття бюдж. дефіциту) і цільовими(під конкретні проекти). Облігація має номінальну вартість-зазначену суму боргу-і курсову ціну, за якою вона продається і перепродається залежно від її дохідності, надійності, ліквідності.Різниця між курсовою ціною і номінальною вартістю становить курсову різницю. Казначейські зобов’язання(векселі)мають характер боргового зобов’язання, спрямованого тільки на покриття бюдж.деф-ту. Виплата доходу здійснюється у формі %. Казначейськими зобов’язаннями ,як пр., оформляються короткостр. позики (іноді-середньостр.-казначейські ноти), облігаціями-середньо- та довгострокові.