Geum.ru

Кодекс законів про працю України(витяг)

Вид материалаКодекс
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

19. Трудовий договір визнаний недійсним за рішенням суду від “__”______________200_р.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

(підстави та копія рішення суду додаються)

20. Сторони ознайомлені з порядком реєстрації та зняття з реєстрації трудового договору, унесення відповідних записів до трудової книжки Працівника та її зберігання.


Підписи сторін:

Фізична особа___________________________



Працівник______________________________

КОМЕНТАР



В умовах розвитку ринкових відносин значно зросла чисельність осіб, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи. Така підприємницька діяльність базується на праці не лише самого громадянина-підприємця, а й на праці інших громадян, які самостійно погоджуються на такі умови праці, укладаючи трудові договори. Законодавством не передбачено обов'язковість ведення обліку, збереження, видавання трудових книжок та внесення записів до них тими суб'єктами підприємницької діяльності, які використовують найману працю без створення юридичної особи, саме в тому порядку, що поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності — юридичних осіб. Для створення умов, які б дали змогу працівникові записом у трудовій книжці підтверджувати факт своєї роботи в осіб, котрі не оформляють наказом чи розпорядженням укладення трудового договору, було розроблено і затверджено окремий механізм підтвердження трудового стажу.

Відповідно до ст.24 КЗпП України в разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, додержання письмової форми трудового договору є обов'язковим. Зміст такого трудового договору затверджено наказом Мінпраці. Зокрема, в ньому відображено повні реквізити сторін трудового договору, термін його чинності, характеристики робіт, що має виконувати працівник із зазначенням професії та кваліфікації працівника відповідно до вимог тарифно-кваліфікаційних довідників, рівня норм чи нормованих завдань із посиланням на їх розробників, якості виконання робіт, конкретний режим роботи працівника, рівень його заробітної плати та інші умови праці.

Визначаючи конкретні умови трудового договору, сторони зобов'язані керуватися чинним трудовим законодавством, оскільки відповідно до ст.9 КЗпП України умови трудового договору, що погіршують становище працівника порівняно із законодавством України про працю, є недійсними. Серед таких умов, передовсім виокремлюються мінімальні державні гарантії з оплати праці, а саме: розмір мінімальної заробітної плати (ст.3 Закону України "Про оплату праці"), мінімальний розмір тарифної ставки чи посадового окладу працівника, який не може бути меншим за мінімальний розмір тарифної ставки чи посадового окладу, встановлений для працівників тієї галузі чи підгалузі, до якої належить працівник за характером передбачених у договорі трудових обов'язків (ст.11 та 17 Закону України "Про оплату праці"), інші норми й гарантії, зокрема за роботу в надурочний час, у святкові, неробочі та вихідні дні, в нічний час, за час простою не з вини працівника та інші гарантійні та компенсаційні виплати, встановлені законом (ст.12 Закону України "Про оплату праці").

Обов'язковим елементом трудового договору є поширення на працівників гарантій за рахунок коштів фондів загальнообов'язкового соціального страхування та коштів роботодавця відповідно до законодавства про деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування, зокрема, в разі тимчасової втрати працездатності, нещасного випадку на виробництві, на випадок безробіття тощо.

Під час установлення режиму тривалості робочого часу та часу відпочинку потрібно враховувати, що ст.50 КЗпП України встановлено тижневу тривалість робочого часу 40 годин. Перевищення зазначеної кількості годин роботи прямо заборонено частиною 1 названої статті, однак і її зменшення не може бути запроваджено фізичною особою в односторонньому порядку. За потреби змінити встановлений трудовим договором режим роботи та відпочинку слід керуватися, передовсім ст.32 та 56 КЗпП України. Сам режим роботи має бути встановлено відповідно до вимог розділів IV та V КЗпП України. Тобто, потрібно передбачити не лише конкретну тривалість робочого часу, а й час початку та закінчення роботи, можливість поділу робочого часу на частини, запровадження підсумованого обліку робочого часу. Водночас слід визначити конкретний календарний період, сумарну тривалість робочого часу, в якому не перевищуватиметься нормативна тривалість, установлена законодавством. У договорі мають знайти відображення питання надання працівникові щорічних відпусток, а саме: її тривалість, період надання, можливість перенесення на інший термін чи заміни частини щорічної відпустки грошовою компенсацією. За потреби зазначаються й інші види відпусток, на які працівник має право за Законом України "Про відпустки".

У договорі зазначаються зобов'язання фізичної особи щодо організації працівникові робочого місця, забезпечення його спеціальним одягом, засобами індивідуального захисту, нормативними інструкціями з питань охорони праці та зобов'язання працівника дотримуватись цих інструкцій. Ураховуючи, що фізична особа, яка використовує найману працю, не затверджує для працівника посадову інструкцію, не веде журнали обліку проведення інструктажів з питань охорони праці, протипожежної охорони, безпеки технологічних процесів, машин та механізмів, санітарно-гігієнічних та санітарно-побутових умов праці, зазначена частина трудового договору набуває особливої актуальності значимості.

У разі роботи працівника у важких та шкідливих умовах праці в трудовому договорі має бути зазначено факт проведення атестації робочого місця або зобов'язання фізичної особи в певний термін провести таку атестацію, що дасть змогу працівникові заробити пільговий стаж для призначення пенсії та скористатися іншими, пов'язаними з такою роботою пільгами.

Невиконання фізичною особою умов трудового договору дає право працівникові у визначений ним термін розірвати укладений трудовий договір за власним бажанням відповідно до частини 3 ст.38 КЗпП України. При цьому фізична особа зобов'язана виплатити працівникові вихідну допомогу в розмірі тримісячного середнього заробітку.

Окремим елементом оформлення трудових відносин між фізичною особою та працівником є факт реєстрації укладеного трудового договору в державній службі зайнятості за місцем проживання фізичної особи. Отже, виконується юридична функція оформлення трудових відносин (замість наказу чи розпорядження власника, що передбачено частиною 3 ст.24 КЗпП України). Реєстрація має бути проведена фізичною особою в присутності працівника в тижневий термін з моменту фактичного допущення працівника до роботи. На реєстрацію до центру зайнятості фізичною особою та працівником разом з іншими, визначеними Порядком документами, подаються три автентичних примірники трудового договору, по одному з яких після реєстрації повертається працівникові та фізичній особі з відміткою на них факту реєстрації в центрі зайнятості, а один примірник залишається в посадової особи служби зайнятості. Працівник зобов'язаний забезпечити збереження своєї трудової книжки та одного примірника укладеного трудового договору. Запис до трудової книжки працівника має бути зроблено фізичною особою після реєстрації трудового договору в державній службі зайнятості із зазначенням у ній номера й дати трудового договору, повної назви центру зайнятості, а також дати і номера реєстрації трудового договору державною службою зайнятості.

За потреби внесення до чинного договору змін сторони зобов'язані оформити їх додатками до трудового договору та подати на реєстрацію до того самого центру зайнятості, де було зареєстровано основний трудовий договір у порядку, встановленому для реєстрації трудових договорів. Якщо внесені зміни пов'язано зі зміною зазначеної в трудовій книжці працівника професійної характеристики робіт, після реєстрації в службі зайнятості змін до трудового договору вноситься відповідний запис і до трудової книжки працівника.

У разі розірвання трудового договору фізична особа робить у ньому запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті КЗпП України Після цього сторони зобов'язані повідомити державну службу зайнятості про факт припинення трудових відносин, подаючи свої примірники трудового договору і додатки до нього, а відповідальна особа центру зайнятості протягом трьох днів має зняти трудовий договір з реєстрації, внісши до нього відповідний запис. Знятий з реєстрації трудовий договір є підставою для внесення фізичною особою до трудової книжки працівника запису про звільнення з роботи, з посиланням на відповідну статтю КЗпП України та зазначенням дати зняття трудового договору з реєстрації. Всі внесені фізичною особою до трудової книжки працівника записи підтверджуються підписом посадової особи органу державної служби зайнятості, який зареєстрував цей трудовий договір, та засвідчуються його печаткою. Належні працівникові і фізичній особі примірники трудового договору з відміткою про зняття їх з реєстрації повертаються їм для подальшого зберігання. Примірник, що належить державній службі зайнятості, зберігається в центрі зайнятості.

Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 р.№260 зареєстровано в Мінюсті України, отже, є нормативно-правовим актом в сфері праці. За його невиконання чи виконання не в повному обсязі фізичні особи несуть адміністративну відповідальність відповідно до ст.41 частини 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (штраф у розмірі від 510 до 1700 грн.).

Індивідуальні трудові спори, які виникатимуть з питань укладення, розірвання чи виконання трудових договорів між фізичними особами і працівниками, вирішуються виключно через суд.