Альний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства вівчарство міжвідомчий тематичний науковий збірник Випуск 35 Нова Каховка «пиел» 2009

Вид материала

Документы

Содержание Матеріал і методика Результати досліджень.

Подобный материал:

• Науковий вісник, 5717.63kb.
• Збірник «студентський науковий вісник» Довідки, 26.92kb.
• Про затвердження Програми інвестиційного розвитку міста Нова Каховка до 2015 року, 735.83kb.
• Про затвердження Програми інвестиційного розвитку міста Нова Каховка до 2015 року, 740.27kb.
• Перелік публікацій кафедри журналістики за 2009 рік, 185.73kb.
• Bene diagnostitur bene curatur (якісна діагностика якісне лікування)/ М. Денисенко//Науковий, 194.1kb.
• Опис сортів та гібридів сільськогосподарських культур поширених по полтавській області, 2983.38kb.
• Заявка на участь у конференції, 82.92kb.
• Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 360.76kb.
• Регіональний науковий юридичний альманах молодих дослідників українська державність, 2685.65kb.

Висновки. Селекція на багатоплідність виявила наступну закономірність: середньодобові прирости були в цілому більші у ягнят-одинаків, але необхідно провести подальші дослідження стосовно вивчення цього питання, аби отримати більш достовірні результати.

Багатоплідність має досить велику частку впливу на настриг вовни у ярок – 24,95% серед інших факторів, у зв'язку з чим покращення багатоплідності овець цигайської породи залишається актуальним.


Список використаної літератури


1. Жарук П.Г. Цигайські вівці та їх продуктивність / П.Г. Жарук, Л.В. Жарук // Вівчарство. – К.: Урожай. – 1998. – №30. – С. 84 - 87.

2. Калинин В.В. Методика испытаний волокон шерсти на растяжение и прочность на разрыв / В.В. Калинин, М.М. Мутаев, А.А. Мглинец. – Дубровицы, 1970. – 24 с.

3. Методические указания по исследованию шерсти овец [под. ред М.Я. Коган-Берман]. – М., 1958. – 53 с.

4. Лакин Г.Ф. Биометрия / Г.Ф. Лакин. – М.: Высшая школа, 1973. – 343 с.

5. Спиди А.У. Овцеводство. Наука – практике / А.У. Спиди. – М., 1983. – 214 с.

6. Туринський М. Селекційні та біотехнологічні прийоми удосконалення багатоплідних каракульських овець в Україні / М.Туринський, І.Шинкаренко // Пропозиція. – 2001. – №2. – С. 78-79.

7. Угнивенко Е.Е. Госплемзавод «Черноморский» - репродуктор нового крымского типа цигайских овец / Е.Е. Угнивенко // Проблемы современного земледелия и животноводства и пути их решения : к 75-летию КГСХОС. – К.: Нора-Принт, 1999. – Вып. 2. – С. 70-72.

8. Jordan R.M. A sheep production model for the 1980’s and 1990’s / R.M. Jordan // Sheepherd. – 1985. – V. 30. – №4. – P. 14-18.

9. Krizek J. Parametry vinarske uzitkovosti ziskane synteticke populace na podklade plemene cigaja / J. Krizek, V. Jakubec, A. Pindak // Zivoc. Vyroba. – 1985. –V.36, №6. – P. 507-516.


УДК 636.32/38/082


ВИРОБНИЦТВО М’ЯСА і вовни НА ВІВЦЕМАТКУ при розведенні ІНТЕНСИВНИХ ТИПІВ АСКАНІЙСЬКОЇ м’ясо-вовнової породи

із кросбредною вовною


Польська П.І., д-р с.-г. наук

Калащук Г.П., канд. с.-г. наук


Інститут тваринництва степових районів імені М. Ф. Іванова

“Асканія-Нова” – Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства


Викладено результати досліджень щодо виробництва м’яса у живій масі і вовни на вівцематку при розведенні асканійських кросбредів і асканійських чорноголових овець залежно від багатоплідності за сприятливих умов годівлі і утримання.


Ключові слова: асканійські кросбреди, асканійські чорноголові, багатоплідність, жива маса, скороспілість, інтенсивність росту, реабілітаційна здатність, настриг вовни.


Внутрішньопородні інтенсивні типи – асканійські кросбреди і асканійські чорноголові племзаводу “Асканія-Нова” використано в період 1976-2000 рр. як державний поліпшуючий генофонд для створення в Україні вівчарства нового напряму з універсальною продуктивністю та виведення першої вітчизняної асканійської м’ясо-вовнової породи овець з кросбредною вовною, яку апробовано у 2000 році і затверджено наказом Міністерства аграрної політики і Української академії аграрних наук № 315/37 від 8.05.2007 року.

Члени державної експертної комісії при апробації новоствореної породи відзначили, що інтенсивні типи овець племзаводу “Асканія-Нова” відрізняються принципово новим поєд-нанням основних селекційних ознак і за рівнем комбінованої про-дуктивності не мають аналогів у практиці світового вівчарства [1]. Вони одночасно продукують м’ясо, молоко, а також кросбредну вовну з відмінними якісними характеристиками.

З метою виявлення генетичного потенціалу показників м’ясної і вовнової продуктивності вівцематок інтенсивних типів проаналізовано результати досліджень, які одержано за сприятливих умов їх годівлі і утримання.

Матеріал і методика. Дослідження проведено у державному підприємстві «Дослідне господарство ІТ “Асканія-Нова”» за сприятливих умов годівлі і утримання асканійських кросбредних і асканійських чорноголових вівцематок та одержаних від них ягнят, яких вирощували спрямовано за розробленою нами методикою [ 2, 3]. Багатоплідних вівцематок в період суягності утримували на загальному раціоні разом з матками, що відтворили ягнят-одинаків, в період підсису – при підвищеному на 25% рівні годівлі.

Виробництво м’яса у живій масі на вівцематку визначено на основі одержаних протягом чабанського року експериментальних даних за показниками багатоплідності маток, життєздатності приплоду та динаміки живої маси ягнят в основні технологічно обумовлені періоди, а саме : при народженні, відлученні від матерів у 4-місячному та у 9-місячному віці – оптимальному для їх реалізації на м’ясо, а також у 13-місячному віці - при введенні молодняка в основне стадо для відтворення.

Інтенсивність росту ягнят визначено за показниками кратності збільшення живої маси шляхом відношення одержаної живої маси в оптимальні технологічні строки до показників такої при їх народженні, а також динаміки середньодобових приростів і збільшення живої маси (в %) за періодами їх росту.

Показники зниження інтенсивності росту ягнят за технологічні періоди – від 4- до 9- та від 9- до 13-місячного віку визначено шляхом відношення збільшення їх живої маси у відсотках за ці періоди до такого показника за період підсису.

При визначенні рекордних показників виробництва м’яса у живій масі на вівцематку враховано також вік маток, від якого типу підбору вони одержані (інбредні, аутбредні), тип їх народження (в числі скількох народилися), живу масу і стан вгодованості при відлученні відтворених і вигодованих ними ягнят.

Показники виробництва вовни на вівцематку визначено шляхом індивідуального обліку настриженої оригінальної вовни від кожної матки і одержаного від неї приплоду при стриженні його у 13-14- місячному віці.

Результати досліджень. В селекційному стаді інтенсивних типів овець племзаводу “Асканія-Нова” питома вага вівцематок за багатоплідністю становила : із ягнятами-одинаками 56 %, двій-нями - 42 %, трійнями - 2 %. Одержані середні показники вироб-ництва м’яса у живій масі на вівцематку обох внутрішньопородних типів високі і в значній мірі обумовлені багатоплідністю маток, скороспілістю та віком вирощених ягнят (табл. 1).

Так, у асканійських кросбредних і асканійських чорноголових маток, при однакових середніх показниках багатоплідності – 146 % і їх середній живій масі 73,0-77,3 кг та високій скороспілості приплоду, виробництво м’яса у живій масі на вівцематку при відлученні ягнят у 4-місячному віці досягло 54,4-58,4 кг, при вирощуванні їх до 9-місячного віку - 80-85 кг, тобто збільшилося відповідно на 25,6 і 26,6 кг, або на 32,0 і 31,9 %.


Таблиця 1. Показники виробництва м’яса у живій масі та вовни на вівцематку з приплодом залежно від багатоплідності за оптимальних умов годівлі і утримання, племзавод ІТ “Асканія-Нова”

Багато- плідність вівцематок, %	Питома вага вівцематок в стаді, %	Жива маса маток, кг		Настриг вовни від вів-цематки, кг	Жива маса приплоду , який одержано від однієї вівцематки, кг								Валовий настриг вовни від вівцематки з при-плодом, кг
		се-редня	максимальна		при народ-женні, кг		при відлученні у 4-міс. віці		у 9-міс. віці		у 13-міс. віці
					се-редня	мак с.	се-редня	макс.	се-редня	макс.	се-редня	макс.
Асканійські кросбреди (n=503)
З одинаками, 100	56	76,0	118	7,6	5,4	8,2	40,0	56	63	83	74,9	108	16,5
З двійнями, 200	42	69,2	91	6,9	9,2	11,7	71,8	105	96	121	126,0	149	23,2
З трійнями , 300	2	73,0	90	6,9	11,4	15,0	93,1	112	138	160	192,0	213	31,2
В середньому, 146	100	73,0	118	7,3	7,1	15,0	54,4	112	80	160	99,0	213	19,6
Асканійські чорноголові (n=514)
З одинаками, 100	56	79,0	120	7,0	5,5	7,4	43,0	59	67,1	88	79,3	107	16,0
З двійнями, 200	42	75,2	91	6,6	9,4	12,4	77,4	106	103,1	126	127,2	175	22,9
З трійнями , 300	2	72,5	91	6,6	11,6	15,8	92,6	118	135	192	187,0	245	25,5
В середньому, 146	100	77,3	120	6,8	7,3	15,8	58,4	118	85	192	102	245	19,1

Вівцематки з двійнями обох породних типів за показниками виробництва м′яса на голову переважали маток з ягнятами-одинаками при відлученні на 31,8-34,4 кг, або на 79,5-80 % (71,8-77,4 проти 40-43 кг), при вирощуванні ягнят до 9-місячного віку – на 33-36 кг, або на 53,4-53,7 % (96-103,1 проти 63-67,1 кг), матки з трійнями – у 2,1-2,3 рази (92,6-93,1 проти 40-43 кг) та у 2,0-2,2 рази (135-138 проти 63-67,1 кг) відповідно.

Вирощування ягнят до 13-місячного віку забезпечило виробництво м’яса у живій масі на вівцематку в середньому 99-102 кг при зниженні різниці на користь асканійських чорноголових із 7,3 % при відлучені – до 3 % у 13-місячному віці.

Максимальні показники виробництва м’яса у живій масі на вівцематку при відлученні ягнят у двійневих (105-106 кг) і трійневих (112-118 кг) маток у 1,8-2 рази вищі, ніж у маток з одинаками (56-59 кг), при вирощуванні ягнят до 9-місячного віку відповідно 121-126 та 160-192 кг, або у 1,4-2,2 рази вищі, ніж у маток з одинаками (83-88 кг).

Всебічний аналіз одержаних результатів досліджень свідчить, що видатні показники виробництва м’яса на вівцематку в значній мірі обумовлені як ембріональною скороспілістю відтворених ягнят, так і високою інтенсивністю їх росту, перш за все, в період підсису.

Так, при народженні ягнят середня жива маса одинаків (5,4-5,5 кг) становила 7,0-7,1 % від достатньо високої середньої живої маси їх матерів (76-79 кг), двійневого приплоду (9,2-9,4 кг) – 12,5-13,3 % при середній живій масі матерів 69,2-75,2 кг, трійневого (11.4-11,6 кг) – відповідно 15,6-16 % і 72.5-73 кг. Максимальні показники загальної живої маси приплоду при народженні становили серед одинаків 7,4-8,2 кг, двійнят – 11,7-12,4 кг, трійнят – 15,0-15,8 кг.

Кратність збільшення живої маси ягнят обох породних типів за період підсису, незалежно від типу їх народження, - висока і коливалася в межах 7,4-8,2 з тенденцією перевищення цього показника у двійневих і трійневих ягнят (табл. 2). У 9-місячних ягнят цей показник коливався від 10,4 до 12,2. Максимальну кратність збільшення живої маси від народження до 13-місячного віку виявлено у трійневих ягнят, що становило 16,1-16,8 проти 13,5-14,4 у двійневих та одинаків.

За період підсису сумарний середньодобовий приріст двійневих (522-567 г) і трійневих (675-681 г) ягнят інтенсивних типів перевищував такий одинаків (288-313 г) в 1,8 і 2,2-2,4 рази відповідно. Двійневі ягнята поступалися одинакам за показниками середньодобового приросту лише на 27-30 г, або на 9,4-9,6 %, трійневі - на 61-88 г, або на 21-28,1 %.

Таблиця 2. Кратність збільшення живої маси та динаміка середньодобових приростів при вирощуванні асканійських м’ясо-вовнових ягнят залежно від типу їх народження, племзавод ІТ “Асканія-Нова”

Тип народження ягнят	Го- лів	Кратність збільшення живої маси ягнят у віці: х)			Середньодобовий приріст, г			Збільшення живої маси ягнят за вікові періоди, %
		4 міс.	9 міс.	13 міс.	0-4 міс.хх)	4-9 міс.	9-13 міс.	0-4 міс.хх)	4-9 міс.	9-13 міс.
Асканійські кросбреди
Одинаки	282	7,4	11,7	13,9	288	153	99	640,7	57,5	18,9
Двійневі	211	7,8	10,4	13,7	261	81	125	680,4	25,2	31,3
Трійневі	10	8,2	12,1	16,8	227	100	150	716,7	48,2	39,1
В середньому	503	7,6	11,2	13,8	270	117	108	666,2	47,1	23,8
Асканійські чорноголові
Одинаки	288	7,8	12,2	14,4	313	161	102	681,8	56,0	18,2
Двійневі	216	8,1	11,0	13,5	283	86	100	753,2	33,2	23,4
Трійневі	10	7,9	11,5	16,0	225	94	144	658,3	45,6	38,5
В середньому	514	8,0	11,6	14,0	291	121	97	700,0	45,5	20,0

х) від живої маси ягнят при народженні

хх) період підсису (від народження ягнят до їх відлучення від матерів)

В період вирощування ягнят від 4- до 9-місячного віку показники середньодобового приросту в порівнянні з такими за період підсису знизилися у одинаків в 1,9-2,0 рази (153-161 проти 288-313 г), тоді як у двійневих – у 3.2-3.3 рази (81-86 проти 261-283 г), трійневих – у 2,3-2,4 рази (94-100 проти 225-227), що свідчить про неадекватний рівень годівлі , який не забезпечив реалізацію генетичного потенціалу інтенсивності росту багатоплодного приплоду.

Одержаний в цей період найвищий середньодобовий приріст у одинаків є результатом їх високої адаптивної здатності до технологічного стресу - відлучення від матерів.

Підвищення середньодобового приросту в період від 9- до 13-місячного віку проти попереднього періоду – від відлучення до 9-місячного віку у двійневих ягнят на 16,3-54,3% (100-125 проти 81-86 г) і у трійневих - на 43,3-50% (144-150 проти 94-100 г) свідчить про їх високу реабілітаційну здатність щодо відновлення інтенсивності росту, яку втрачено в період після відлучення. У одинаків за цей період середньодобовий приріст знизився на 35,3-36,6% (54-59 г), що обумовлено віковою закономірністю їх росту.

За період росту ягнят від народження до 13-місячного віку найвища генетично обумовлена інтенсивність їх росту, незалежно від породного типу і типу народження, проявилася в період підсису при збільшенні живої маси в 6,4-7,5 рази.

Виявлено, що жива маса ягнят від 4- до 9-місячного віку збільшилася у одинаків на 56-57,5 %, а інтенсивність росту в порівнянні з періодом підсису знизилася в 11,1-12,2 рази, двійневих відповідно - на 25,2-33,2 % і 22,7-27 рази, трійневих – на 45,6-48,2 % і 17,1-18,3 рази, що підтверджує неадекватність рівня годівлі генетично обумовленій інтенсивності росту багатоплідного приплоду.

За період росту ягнят від 9- до 13-місячного віку жива маса одинаків збільшилася лише на 18,2-18,9 %, а інтенсивність росту в порівнянні з періодом підсису знизилася у 33,9-37,5 рази, двійневих відповідно – на 23,4-31,3 % і 21,7-32,2 рази, трійневих – 38,5-39,1 % і 17,1-18,3 рази, що підтвержує високу реабілітаційну здатність багатоплідного приплоду інтенсивних типів.

Отже, на основі показників динаміки збільшення живої маси ягнят за технологічні періоди їх росту, слід зазначити, що основними складовими успішної реалізації генетичного потенціалу м’ясної продуктивності є одержання здорових життєздатних ягнят та достатній і повноцінний рівень годівлі, особливо в період підсису та після відлучення від матерів до 9-місячного віку, який співпадає з оптимальним строком реалізації ягнят для виробництва дієтичної ягнятини.