Альний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства вівчарство міжвідомчий тематичний науковий збірник Випуск 35 Нова Каховка «пиел» 2009
| Вид материала | Документы |
- Науковий вісник, 5717.63kb.
- Збірник «студентський науковий вісник» Довідки, 26.92kb.
- Про затвердження Програми інвестиційного розвитку міста Нова Каховка до 2015 року, 735.83kb.
- Про затвердження Програми інвестиційного розвитку міста Нова Каховка до 2015 року, 740.27kb.
- Перелік публікацій кафедри журналістики за 2009 рік, 185.73kb.
- Bene diagnostitur bene curatur (якісна діагностика якісне лікування)/ М. Денисенко//Науковий, 194.1kb.
- Опис сортів та гібридів сільськогосподарських культур поширених по полтавській області, 2983.38kb.
- Заявка на участь у конференції, 82.92kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 360.76kb.
- Регіональний науковий юридичний альманах молодих дослідників українська державність, 2685.65kb.
УДК 636.32/38
МОЛОЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ВІВЦЕМАТОК
АСКАНІЙСЬКОГО ПОРОДНОГО ТИПУ
БАГАТОПЛІДНИХ КАРАКУЛЬСЬКИХ ОВЕЦЬ
Кудрик Н.А., Туринський М.М. - канд. с.-г. наук
Інститут тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова “Асканія-Нова” – Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства
Наведено результати досліджень рівня молочної продуктивності вівцематок асканійського багатоплідного каракулю в залежності від числа ягнят у приплоді. Визначено, що молочна продуктивність вівцематок за 120 днів лактації вища у генотипів, які відтворили та вигодовували двійневих ягнят. Вперше, на основі експериментальних даних, обчислено коефіцієнт молочності вівцематок - 97,3 кг, що дозволяє визначати молочну продуктивність розрахунковим методом.
Ключові слова: багатоплідні каракульські вівці, молочна продуктивність, коефіцієнт молочності, лактація, хімічний склад молока.
Ріст і розвиток молодняку сільськогосподарських тварин у перший місяць життя в значній мірі залежить від молочної продуктивності їх матерів, хімічного складу молока та його біологічної цінності. Рівень молочної продуктивність овець обумовлений спадковістю, віком, умовами годівлі та утримання, періодом лактації, а також залежить від числа виношених і підсисних ягнят. Дослідженнями [1] на каракульських вівцях мянинського багатоплідного типу доведено, що вівцематки, які відтворили двійневих та в приплоді яких були баранчики, характеризувалися вищою молочністю. За чотири місяці лактації молочність вівцематок з ярочками-одинаками становила 59,8 кг, баранчиками – 65,0 кг, з двійневими відповідно – 112,4 та 117,9 кг. У вівцематок з двійневими ягнятами молочність вища в 1,8 рази, ніж з одинаками. Молочна продуктивність чистопорідних каракульських вівцематок залежить також від їх типу конституції. Найвища молочність - 42,2 кг за 65 днів лактації притаманна вівцематкам міцного типу, найнижча – 36,4 кг – ніжного [2]. Молочність каракульських вівцематок за 97 днів лактації становить 58,8 кг, з вмістом жиру 6,8%, білка – 3,3, сухої речовини – 12,5%. Ягнята у перші 20 днів підсисного періоду споживають у середньому до 1,5 кг молока за добу (коливання від 1,05 до 2,05 кг) [3].
Метою наших досліджень було визначення рівня молочної продуктивності вівцематок асканійського багатоплідного типу в залежності від кількості відтворених та підсисних ягнят.
Матеріал і методика досліджень. У племзаводі “Маркеєво” Херсонської області проведено дослідження молочної продуктивності вівцематок асканійського багатоплідного каракулю чорного забарвлення, яку визначали експериментальним шляхом та методом розрахунку. В першому випадку молочність визначали за наступною формулою, розробленою П.І. Польською [4].
Мпр = Км РП, де
20
Км – коефіцієнт молочності, який встановлюється експериментально для кожної породи, або групи овець за формулою:
удій за 120 днів лактації____________________
середньодобовий удій за перші 20 днів лактації
Км =
Р – витрати молока на 1 кг приросту, за перші 20 днів життя ягнят визначено експериментально;
П – приріст за перші 20 днів життя визначено шляхом різниці живої маси ягнят при народженні та в 20 днів;
20 - кількість днів лактації.
Хімічний склад молока (вміст жиру, молочного цукру, білку та золи) визначали в лабораторії масових аналізів Інституту тваринництва “Асканія-Нова”.
Результати досліджень. Встановлено, що вівцематки асканійського багатоплідного каракулю (n=143) характеризувалися порівняно високою молочністю, яка за 120 днів лактації в середньому становила 98,3 кг (максимальна 189 кг). На 1 кг приросту ягнята цього породного типу в перші 20 днів підсисного періоду споживали в середньому 5,3 кг (3,9-6,8) молока. Вперше, на основі експериментальних даних, обчислено коефіцієнт молочності для вівцематок асканійського багатоплідного каракулю чорного забарвлення - 97,3 кг, що дає можливість визначати молочну продуктивність розрахунковим методом.
Результати досліджень рівня молочної продуктивності вівцематок в залежності від кількості відтворених і підсисних ягнят наведено у таблиці 1.
Таблиця 1. Молочна продуктивність вівцематок асканійського багатоплідного каракулю
Показник | | Метод визначення молочності | |||
експе-риментальний | розрахунковий | ||||
група вівцематок | |||||
I | II | III | |||
n | | 5 | 61 | 66 | 16 |
| Добовий надій молока в перші 20 днів лактації, кг | середнє | 0,854 | 0,921 | 1,04 | 1,46 |
коливання | 0,98-0,76 | 0,41-0,68 | 0,34-1,31 | 0,82-1,94 | |
| Середній добо-вий приріст яг-нят в перші 20 днів життя, г | середнє | 160 | 173 | 184 | 280 |
коливання | 141-192 | 64-263 | 97-255 | 133-366 | |
| Молочність за 120 днів лакта-ції, кг | середнє | 83,1 | 90,0 | 95,4 | 144 |
коливання | 62,1-91,0 | 40,4-169,0 | 45,5-128,9 | 79,7-189,1 | |
Примітка: І група – вівцематки з одинаками, ІІ - вівцематки, які відтворили двійневих ягнят, але вигодовували одне, ІІІ – вівцематки з двійневими.
Встановлено, що молочна продуктивність вівцематок як за 20, так і за 120 днів лактації була значна вищою у тих, які відтворили та вигодовували двійневих ягнят. Так, різниця за 120 днів лактації за середніми показниками між вівцематками з двійневими (III група) та з одинаками (I група) становить 54 кг, або 37,5 %, між вівцематками з двійневими (III група) та тими, які оягнилися двійневими, але вигодовували по одному ягняті (II група) - 48,6 кг, або 33,8 % на користь вівцематок з двійневими.
Середньодобові прирости живої маси ягнят обумовлені рівнем молочної продуктивності їх матерів (табл.1). Так, за даними експерименту молочність вівцематок за 120 днів лактації в середньому становила 83,1 кг, у тому числі по місяцях лактації: I – 25,6 кг; II – 23,0; III – 19,1; ІV – 15,4; V – 12,4 кг. Максимальний добовий надій молока, незалежно від кількості вигодовуваних ягнят, одержано в перший місяць лактації, в якому вони продукували більш 1/3 молока до загального удою за лактацію. Порівняно висока добова молочність вівцематок в кінці підсисного періоду свідчить про доцільність виробництва товарного молока при їх розведенні.
Р
озподіл вівцематок за рівнем молочної продуктивності в залежності від кількості відтворених і підсисних ягнят показано на рисунку 1.
Рис. 1. Розподіл вівцематок за рівнем молочної продуктивності
за 120 днів за лактацію
Результати досліджень свідчать, що вівцематок з низькою молочною продуктивністю за лактацію (21-60) серед особин першої групи було 16,4 %, другої – 4,5%, третьої – таких не було.
Молоко багатоплідних каракульських овець характеризувалося високим вмістом жиру та білка. Його хімічний склад змінювався по місяцях лактації. Так, вміст жиру в молоці був найменшим в перший місяць і становив 6,4 %; наприкінці лактації він збільшився до 8,4 %, що на 2 абсолютних відсотка більше у порівнянні з першим місяцем лактації. Вміст інших компонентів молока по місяцях лактації коливався в незначних межах (табл.2).
Таблиця 2. Хімічний склад молока вівцематок асканійського багатаплідного каракулю по місяцях лактації
| Показник | Місяці лактації | |||
| І | ІІ | ІІІ | IV | |
| Щільність молока | 1,0341 | 1,0360 | 1,0327 | 1,0336 |
| В молоці містилося, % сухих речовин | 17,4 | 16,6 | 17,2 | 20,4 |
| жиру | 6,4 | 6,5 | 6,8 | 8,4 |
| азоту | 1,1 | 1,0 | 0,9 | 1,1 |
| білка | 6,9 | 6,3 | 5,9 | 7,0 |
| молочного цукру | 3,1 | 3,9 | 3,6 | 4,0 |
| золи | 0,9 | 1,0 | 0,8 | 1,0 |
| Са | 0,224 | 0,225 | 0,238 | 0,314 |
| Р | 0,123 | 0,127 | 0,118 | 0,143 |
Висока молочність вівцематок асканійського багатоплідного каракулю обумовила добрий розвиток ягнят до відлучення (табл.3).
Таблиця 3. Жива маса ягнят асканійського багатоплідного каракулю при народженні та відлученні, кг
| Показник | | Група вівцематок | ||
| І | ІІ | ІІІ | ||
| Жива маса ягнят при народженні | середнє | 4,3 | 3,5 | 3,4 |
| коливання | 2,0 – 6,2 | 2,0 – 5,5 | 2,0 – 4,5 | |
| Жива маса ягнят при відлученні | середнє | 22,2 | 22,2 | 19,7 |
| коливання | 15 - 32 | 13 - 27 | 12 – 25 | |
Виявлено суттєві особливості в ступені прояву взаємозв’язку між живою масою ягнят і молочною продуктивністю їх матерів. Зокрема, якщо кореляція між живою масою ягнят у 20 днів і молочністю їх матерів за цей період дуже висока, незалежно від кількості ягнят, яких вони вигодовували (r = +0,750 – 0,926, P > 0,999), то до відлучення цей взаємозв’язок, не змінюючи характер і зберігаючи високу вірогідність, значно знижується (r =+0,426 – 0,542).
Висновки. Встановлено, що молочна продуктивність вівцематок за 120 днів лактації вища у генотипів, які відтворили та вигодовували двійневих ягнят – 144,0 кг, що на 37,5% вище у порівнянні з одинаками та на 33,8% з тими, що народили двійневих, але вигодовували одинаків. За перший місяць лактації вівцематки продукують 30,8%, другий – 27,7%, третій – 23,0%, четвертий – 18,5% молока. Вперше, на основі експериментальних даних, обчислено коефіцієнт молочності вівцематок асканійського багатоплідного типу - 97,3 кг, який дає можливість визначати молочність розрахунковим методом.
Високий позитивний кореляційний зв’язок між живою масою ягнят при народженні і молочністю їх матерів за 20 днів лактації дозволяє спростити прийоми селекції вівцематок за молочною продуктивністю шляхом добору добре розвинених до відлучення ягнят.
Список використаної літератури
- Херремов Ш.Р. Молочная продуктивность каракульских овец в Туркменестане / Ш.Р. Херремов, М.А. Виноградова // Овцы, козы, шерстяное дело. – 2003. – № 1. – С. 30-31.
- Иваненко В.И. Продуктивность каракульских овец в условиях лесостепи Украины и пути ее повышения: автореф. дис. на соиск. ученой степени канд. с.-х. наук / В.И. Иваненко. – Харьков, 1955. – 19 с.
- Рахимов Ш. Молочность, состав и питательность молока каракульских овец черной и серой окрасок разных конституциональных типов: автореф. дис. на соиск. ученой степени канд. с.-х. наук / Ш. Рахимов. – М., 1965. – 21 с.
- Польская П.И. Методы выведения, совершенствования и использования асканийских мясо-шерстных овец: дис… доктора с.-х. наук: 06.02.01 / Польская Прасковья Ивановна. – Дубровицы, 1990. – 553 с.
УДК 636.32/.38.03
Взаємозв’язок м’ясної та вовнової продуктивності у баранців таврійського типу асканійської тонкорунної породи
І.А. Мороз
Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова “Асканія-Нова” – Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства
Вивчено взаємозв’язок м’ясної та вовнової продуктивності у баранців таврійського типу асканійської тонкорунної породи з різним характером вовнового покриву при народженні. Показано, що підсилення відбору новонароджених баранців з короткою густою песигою сприяє підвищенню скоростиглості овець таврійського типу.
Ключові слова: баранці, песига, жива маса, забій, вовна, вихід, взаємозв’язок.
Ч. Дарвін встановив, що механізмом еволюції тваринного та рослинного світу є три основних процеси: спадковість, мінливість та відбір.
Відбір тварин за якоюсь ознакою тягне за собою зміни і в інших господарсько-корисних ознаках. Тому успішна селекція неможлива без знання і спрямованості корелятивних зв’язків між окремими ознаками. Більшість важливих ознак у овець характеризується позитивною кореляцією, що дещо полегшує селекцію у вівчарстві [9].
Серед найбільш різноманітних господарсько-корисних ознак овець маса тіла займає особливе положення, оскільки визначає не тільки м’ясну продуктивність, але в значній мірі впливає на величину настригу вовни [3].
Особливо важливим є встановлення взаємозв’язків між м’ясною та вовновою продуктивністю. Вивчаючи таку корелятивну залежність у овець породи прекос, Я.Л. Глембоцький та ін.[6] встановили, що зі збільшенням живої маси збільшується і настриг вовни [1, 2, 8].
Сторожук С.І та ін. [10] встановили достовірно значимий позитивний зв’язок між живою масою, довжиною вовнових волокон і настригом вовни у маток алтайської породи.
F. H. W. Morley [11] для австралійського мериноса визначив коефіцієнт кореляції між живою масою і настригом вовни, що дорівнює +0,370, і довжиною вовни +0,100, між виходом митого волокна і довжиною +0,470. Schoaf A. [12] встановив у мериносів фенотипову кореляцію між живою масою та настригом митої вовни - + 0,611.
Матеріал і методика досліджень. У період ягніння вівцематок у ДПДГ “Асканійське” Каховського району Херсонської області (лютий – березень 2006 року) були оцінені новонароджені баранці за характером вовнового покриву та складчастістю шкіри і сформовані піддослідні групи. За типом вовнового покриву - п’ять: без песиги (БП) - 31, з короткою рідкою (КР) – 24, з короткою густою (КГ) – 5, з довгою рідкою (ДР) – 6, з довгою густою (ДГ) – 5 голів. За ступенем складчастості шкіри – три: малоскладчасті (С-) – 19, нормальноскладчасті (С) – 30, багатоскладчасті (С+ ) – 22 голови. Враховуючи, що мінливість більшості корисних ознак у тонкорунних овець (живої маси, настригу, довжини, тонини, густоти вовни та ін.) залежить як від спадковості, так і від умов годівлі та утримання, піддослідні тварини були забезпечені нормованою годівлею (норми ВІТу), а їх утримання організовано так, щоб природні властивості вовни в основному збереглися.
Для визначення живої маси баранців індивідуально зважували у такі вікові періоди: при народженні, у 4-, 8-, 12- та 15-місячному віці. На основі отриманих даних визначали вікову мінливість живої маси.
Дослідження щодо вивчення м’ясних якостей піддослідних овець проведено на поголів’ї баранців-одинаків з різним типом вовнового покриву при народженні (n=15). М`ясну продуктивність досліджено за методикою ВІТА (1978) [4] шляхом контрольного забою восьмимісячних баранців після 2- х місячного нагулу та балансового досліду.
Вовнову продуктивність 15-ти місячних баранців визначали за такими показниками; настриг немитої вовни враховували у всіх піддослідних баранців під час стриження індивідуально, з точністю до 0,1 кг, вихід чистого волокна - шляхом лабораторного миття зразків вовни і видалення вологи на приладі ЦС-53А [5], настриг митої вовни – індивідуально у всіх піддослідних тварин з точністю до 0,1 кг [5]. Отриманий матеріал оброблено методами варіаційної статистики [7].
Результати досліджень. За живою масою при народженні між баранцями з різним типом вовнового покриву встановлена вірогідна різниця. Баранці з короткою густою песигою за цим показником переважають баранців безпесижних на 0,1 кг, або 2,2%, з короткою рідкою - на 0,3 кг, або 6,5 %, з довгою рідкою - на 0,6 кг (Р>0,95), або 13,0 %, з довгою густою песигою - на 0,2 кг, або 4,3 % (табл. 1).
Таблиця 1. Вікова динаміка живої маси баранців таврійського типу, кг (
)| Гру-па | Вік, місяців | |||||
| n | При народжен-ні | 4 | 8 | 12 | 15 | |
БП | 31 | 4,5±0,10 | 31,6±0,90** | 46,3±0,96*** | 55,5±1,14 | 69,5±1,13 |
| КР | 24 | 4,3±0,08 | 31,8±0,96* | 46,3±0,86*** | 54,8±1,10 | 68,8±1,02* |
| КГ | 5 | 4,6±0,18 | 35,0±1,41 | 50,6±1,25 | 58,2±2,71 | 75,4±3,84 |
| ДР | 6 | 4,0±0,11** | 32,5±1,91 | 45,0±1,57** | 53,3±2,40 | 70,2±2,23 |
| ДГ | 5 | 4,4±0,24 | 32,8±1,02 | 45,2±1,93** | 50,8±2,52* | 66,4±2,27 |
*Р>0,90; **Р>0,95; ***Р>0,99; **** Р>0,999.
Жива маса баранців з короткою густою песигою при відлученні у 4-4,5-місяці склала в середньому 35,0 кг, що перевищувало живу масу безпесижних і баранців з короткою рідкою песигою - на 9,7 (Р>0,95) і 9,1 % (Р>0,90) відповідно. Збільшення живої маси в наступні вікові періоди більш інтенсивно відбувалося також у групі баранців з короткою густою песигою. У 15-місячному віці їх жива маса становила 75,4 кг, що перевищувало живу масу баранців інших піддослідних груп на - 6,9-11,9 % (Р>0,90).
Дані контрольного забою свідчать (табл.2), що за передзабійною живою масою безпесижні баранці переважали баранців з короткою густою і довгою густою песигою на 4,8 кг, або на 11,4 %; масою парної туші – на 1,9 та 2,1 кг (10,6 і 11,7 %); масою охолодженої туші – 1,5 та 2,0 кг (8,8 і 11,7 %); забійною масою – 1,8 та 2,1 кг (9,5 і 11,1 %). Відповідна тенденція спостерігається і за площею м’язового вічка - перевага безпесижних баранців становить 0,6 см2 або 3,7 %.
За забійним виходом баранці з короткою густою песюгою переважали безпесижних і баранців з довгою густою песигою на 1,1 та 0,9 кг, або 2,4 і 2 % ; за виходом туші - на 0,4 та 0,7 кг (0,9 і 1,6 %); відповідно за коефіцієнтом м’ясності - на 0,2 або 6,7 %.
Таблиця 2. Показники м’ясної продуктивності баранців восьмимісячного віку в залежності від характеру вовнового покриву при народженні, (
)| Показник | Група | ||
| БП (n=5) | КГ (n=5) | ДГ (n=5) | |
| Жива маса перед забоєм, кг | 42,2±2,31 | 37,4±1,21 | 37,4±1,57 |
| Маса парної туші, кг | 18,0±0,93 | 16,1±0,7 | 15,9±0,91 |
| Маса охолодженої туші,кг | 17,1±1,13 | 15,6±0,73 | 15,1±0,69 |
| Забійна маса, кг | 18,9±0,97 | 17,1±0,75 | 16,8±0,90 |
| Забійний вихід, % | 44,7±0,46 | 45,8±0,61 | 44,9±0,80 |
| Вихід туші,% | 42,6±0,46 | 43,0±0,50 | 42,3±0,91 |
| Маса внутрішнього жиру, кг | 0,9±0,06 | 1,0±0,14 | 1,0±0,04 |
| Коефіцієнт м’ясності | 2,8±0,12 | 3,0±0,22 | 2,8±0,16 |
| Площа "м’язевого вічка", см2 | 16,1±1,96 | 15,5±0,54 | 15,5±1,36 |